WIPO Arbitration and Mediation Center

РІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОМІСІЇ

Рейма Ой Лімітед Компані (Reima Oy Limited Company)

проти Михальський Роман Олегович (Mihalskii Roman Olegovich)

Справа № DUA2021-0008

1. Сторони

Позивачем є Рейма Ой Лімітед Компані, Фінляндія, якого представляє ТОВ «Адвокатська Компанія «Центр-Лекс», Україна.

Відповідачем є Михальський Роман Олегович, Україна, самопредставництво.

2. Доменне ім’я та Реєстратор

Спірне доменне ім’я <reima-store.com.ua> зареєстроване через ТОВ “ОН-ЛАЙН” (далі - “Реєстратор”).

3. Історія процесу

Позов було подано 17 травня 2021 року до Центру з арбітражу та медіації ВОІВ (далі - “Центр”) українською мовою. 18 травня 2021 року Центр надіслав електронною поштою запит до Реєстратора для встановлення реєстранта спірного доменного імені. 20 травня 2021 року Реєстратор надіслав електронною поштою Центру свою відповідь на підтвердження, що Відповідач є реєстрантом спірного доменного імені, надав контактну інформацію щодо реєстранта та мови угоди про реєстрацію спірного доменного імені, якою є українська мова.

Центр встановив, що Позов відповідає формальним вимогам Єдиної політики вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA (далі - “Політика .UA”), Правил Єдиної політики вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA (далі - “Правила .UA “), а також Додаткових правил ВОІВ до Єдиної політики вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA (далі - “Додаткові правила ВОІВ”).

Відповідно до пунктів 2(а) та 4(с) Правил .UA Центр формально повідомив Відповідача про Позов, і провадження було відкрито 8 червня 2021 року. Відповідно до пункту 5(а) Правил .UA Відповідач повинен був надіслати Заперечення до 28 червня 2021 року. Відповідач Заперечення не подав.

Відповідно, Центр повідомив Відповідача про ненадання Заперечення у встановлений строк.

01 липня 2021 року Центр призначив Ганну Прохорову у якості одноосібного члена Адміністративної комісії у цій справі. Адміністративна комісія встановила, що вона була призначена належним чином. Адміністративна комісія надала Заяву про прийняття та Декларацію про неупередженість та незалежність, як цього вимагає Центр на виконання Правил, параграф 7.

4. Фактичні обставини

Позивач є власником торговельної марки REIMA за свідоцтвом України No. 88021 від 25 лютого 2008 року для товарів 25 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі – МКТП) та торговельної марки REIMA за міжнародною реєстрацією No. 1297914 від 19 листопада 2015 року для товарів 9,10, 25 і послуг 35 класу МКТП. Вказані торговельні марки Позивач використовує на власних товарах, переважно одязі, взутті та аксесуарах для дітей, у маркетингових та рекламних цілях, у назвах доменних імен, зокрема, з 1998 року у доменному імені <reima.com>.

Спірне доменне ім’я <reima-store.com.ua> було зареєстроване 28 квітня 2014 року та веде до російськомовного веб-сайту, на якому пропонуються для продажу товари під торговельною маркою Позивача.

5. Доводи Сторін

А. Позивач

Позивач є одним із світових виробників одягу, взуття та аксесуарів для дітей під торговельною маркою REIMA, яка також є частиною фірмового найменування Позивача. Позивач був заснований у Фінляндії у 1944 році, і на даний час його товари під торговельною маркою REIMA продаються у 70 країнах світу.

Позивач, починаючи з 1987 року, є власником близько 30 торговельних марок, які включають слово REIMA, в тому числі: 1) торговельної марки REIMA за свідоцтвом України № 88021 від 25 лютого 2008 року для товарів 25 класу МКТП 2) торговельної марки REIMA за міжнародною реєстрацією № 1297914 від 19 листопада 2015 року для товарів 9,10, 25 і послуг 35 класу МКТП. А відтак, спірне доменне ім’я <reima-store.com.ua> є оманливо подібним до ступеню змішування з торговельною маркою REIMA Позивача.

Позивач вважає, що у Відповідача немає прав чи законних інтересів стосовно спірного доменного імені, оскільки він не надавав Відповідачу жодних повноважень, дозволів або ліцензій̆ на використання своїх торговельних марок, у тому числі REIMA. Позивач ніяким чином не пов’язаний ані з Відповідачем, ані з веб-сайтом <reima-store.com.ua>. У Позивача також відсутні відомості, що Відповідач є відомим під торговельною маркою REIMA.

Позивач стверджує, що спірне доменне ім’я використовується Відповідачем недобросовісно з метою отримання економічної вигоди шляхом оманливого приваблювання Інтернет користувачів та споживачів. Позивач також вважає, що на дату реєстрації спірного доменного імені та створення веб-сайту Відповідачу було відомо про Позивача, його торговельну марку REIMA та продукцію, марковану нею. А відтак, на думку Позивача, реєстрація спірного доменного імені, яке є схожим до ступеню змішування із його відомою торговельною маркою, що має більш ранню дату реєстрацію, носило свідомий характер та мало комерційну мету приваблення користувачів Інтернету на веб-сайт Відповідача.

Позивач просить Адміністративну комісію здійснити переделегування спірного доменного імені на користь Позивача.

B. Відповідач

Відповідач в установлений строк своє заперечення не подав та відповіді щодо позиції Позивача не надав.

6. Обговорення та висновки

Відповідно до пункту 4(а) Політики .UA Позивач для обґрунтування передачі йому доменного імені повинен довести наступні три обставини:

(і) доменне ім’я є тотожним або оманливо подібним до торговельної марки, на яку позивач має права; i

(іі) Відповідач не має прав або законних інтересів щодо доменного імені; і

(ііі) доменне ім’я було зареєстровано або використовується недобросовісно.

У цій справі Центр вжив усіх необхідних і обґрунтованих заходів, доступних для Центру, для фактичного повідомлення Відповідача про позовні вимоги Позивача відповідно до пункту 2(а) Правил .UA, і Відповідачу була дана справедлива можливість для представлення його позиції.

Відповідно до пункту 14(b) Правил .UA у разі ненадання Відповідачем відповіді, Адміністративна комісія може робити такі висновки, які вважає за доцільне. Відповідно до пункту 15(а) Правил .UA “Комісія виносить рішення на підставі поданих заяв та документів відповідно до Політики .UA, цих Правил та будь-яких правил та принципів права, які вважає доцільними”.

При цьому, навіть якщо Відповідач не надав заперечення на позов, Позивач все одно несе тягар доведення відносно всіх трьох обставин, згаданих вище. Щодо неспростованої інформації, наданої Позивачем, Адміністративна комісія може, де це доречно, прийняти надані обґрунтовані фактичні твердження у позові як істинні. Див. розділ 4.3 Огляду Всесвітньої організації інтелектуальної власності позицій адміністративних комісій Всесвітньої організації інтелектуальної власності щодо окремих питань UDRP, третє видання (“Огляд ВОІВ 3.0”), на який Адміністративна комісія посилатиметься і у даній справі щодо положень, релевантних для Політики .UA, а так само на відповідні попередні рішення комісій.

Адміністративна комісія також зазначає, що вона провела власне незалежне дослідження через обмежену інформацію, надану Позивачем стосовно Відповідача, зокрема, для дослідження інформації про його особу та законні інтереси (або їх відсутність) при реєстрації спірного доменного імені. Адміністративна комісія провела розслідування виключно у межах, встановлених відповідно до пунктів 10 та 12 Правил .UA. Такий підхід узгоджується з практикою інших комісій стосовно можливості проводити власні незалежні дослідження у виключних випадках (див. Огляд ВОІВ 3.0, розділ 4.8). Адміністративна комісія провела це дослідження лише в тій мірі, яка необхідна для з'ясування питань, що стосуються публічної інформації, щодо яких мовчали як Позивач, так і Відповідач.

У даній справі позов було подано приблизно через 7 років після реєстрації спірного доменного імені. З цього приводу слід зазначити, що сам факт значного розриву в часі між реєстрацією доменного імені та поданням позову не є перешкодою ні для ініціювання справи, ні для її потенційного виграшу. При розгляді справ за Політикою .UA йдеться радше про припинення порушення, аніж відшкодування, і основною метою є зупинення триваючого порушення або запобігання наступним зловживанням чи шкоді. Не слід очікувати, що власники торговельних марок будуть постійно моніторити кожне можливе зазіхання на їх торговельну марку, або ж миттєво вживати заходи щодо захисту своїх прав, як тільки вони дізнаються про їх порушення, в той час як недобросовісні реєстранти практично позбавлені фінансових та організаційних перепон для масових реєстрацій доменних імен. Відповідно, Адміністративна комісія не бачить підстав для застосування концепцій на кшталт позовної давності чи аналогічних концепцій у даній справі. В той же час, Адміністративна комісія допускає, що в деяких справах затримка з поданням позову може ускладнити Позивачу обґрунтування своєї позиції по суті спору, зокрема, коли відповідач може продемонструвати негативні наслідки такої затримки. Аналогічна позиція також висловлена у рішенні Адміністративної комісії по справі Хармен Інтернешенл індастріз, Інк. (Harman International Industries, Inc.) проти Александра Колегаева, справа ВОІВ No. DUA2020-0005.

А. Тотожне або оманливо подібне

Адміністративна комісія визнає, що спірне доменне ім’я є оманливо подібним до торговельної марки, на яку Позивач має права.

Оскільки відповідно до пункту 4(а)(i) Політики .UA встановленню підлягає тотожність або схожість до ступеня змішування (оманлива подібність) між спірним доменним іменем і торговельною маркою, права на яку належать Позивачу, спочатку необхідно визначити приналежність торговельної марки Позивачу. Адміністративна комісія встановила, що Позивач має права на торговельну марку REIMA.

Загальновідомим та підтвердженим практикою розгляду доменних спорів є факт, що частина доменного імені, що відноситься до доменної зони (.COM.UA), не береться до уваги при оцінці тотожності або схожості (оманливої подібності) між доменом і торговельною маркою. Відповідно до розділу 1.7 Огляду ВОІВ 3.0, у випадках, коли доменне ім’я повністю включає в себе торговельну марку, то таке доменне ім’я зазвичай буде вважатися ідентичним або схожим до ступеня змішування. Дана позиція підтверджується рядом UDRP рішень, винесених при розгляді доменних спорів, включаючи доменні спори в домені .UA (Купервіжн Інтернешнл Холдінг Компані ЛП проти Тетяна Зарова (Tetiana Zharova), справа ВОІВ No. D2020-0003, Facebook Inc. v. Private Registration / Denis Khakimov, справа ВОІВ No. DUA2019-0002).

Адміністративна комісія також зазначає, що включення до спірного доменного імені словесного елементу «store» та застосування дефісу не впливає на наявність факту схожості до ступеню змішування спірного доменного імені з торговельною маркою REIMA, що належить Позивачу (див., наприклад, AB Electrolux v ТОВ «Трейдінг МВК», справа ВОІВ No. DUA2020-0012). Також, елемент «store» є додатковим ідентифікатором того, що спірне доменне ім’я скеровує Інтернет користувачів на веб-сайт, який безпосередньо стосується товарів Позивача.

У доменному імені загальний домен верхнього рівня (наприклад, “.ua”, “.com.ua”) є стандартною реєстраційною вимогою, і як такий не має значення для встановлення схожості за першим елементом, який має довести Позивач у справі (див., наприклад, AB Electrolux v. Name Servis, Александр Шевчук, справа ВОІВ No. DUA2020-0011). Враховуючи наведене, Адміністративна комісія не бере до уваги домен верхнього рівня “.com.ua” при вирішенні питання про схожість спірного доменного імені та торговельної марки Позивача.

З огляду на оманливу подібність спірного доменного імені із торговельною маркою Позивача, присутність першого елементу згідно з п. 4(а)(і) Політики .UA Позивачем доведена.

В. Права або законні інтереси

Адміністративна комісія вбачає, що Відповідач не має прав або законних інтересів щодо спірного доменного імені.

У той час, як в основному тягар доведення в процесах, що розглядаються відповідно до Політики .UA, лежить на Позивачеві, практика визнає, що доведення відсутності прав або законних інтересів відповідача щодо доменного імені може породити в результаті часто неможливу задачу “доведення протилежного” і затребування інформації, яка нерідко спочатку не відома або не підконтрольна Позивачу. У справах, у яких позивач виходить з prima facie підходу, що у відповідача відсутні права або законні інтереси, тягар доведення цього елементу Політики .UA переходить до відповідача, який повинен надати відповідні докази приналежності йому прав або законних інтересів щодо доменного імені. Якщо відповідач не виконав обов’язок з надання відповідних доказів, Позивач визнається таким, що виконав вимоги з доведення другого елементу Політики .UA (див. розділ 2.1 Огляду ВОІВ 3.0). Аналогічна позиція також висловлена у AB Electrolux проти Захаров Евгений, справа ВОІВ No. DUA2020-0006; Хармен Інтернешенл індастріз, Інк. (Harman International Industries, Inc.) проти Александра Колегаева, справа ВОІВ No. DUA2020-0005.

Позивач стверджує, що Відповідач не має прав або законних інтересів на спірне доменне ім`я, оскільки ніяких дозволів чи ліцензій на використання торговельної марки REIMA на користь Відповідача не надавалось. Позивач ніяким чином не пов’язаний ані з Відповідачем, ані з веб-сайтом за спірним доменним іменем <reima-store.com.ua>. У Позивача також відсутні відомості, що Відповідач є відомим під торговельною маркою REIMA. Відповідач не спростовував ці твердження Позивача та не надав ніяких доказів стосовно цієї обставини.

Обставини справи свідчать, що Відповідач не відомий загалу за спірним доменним іменем. Також обставини справи вказують на те, що Відповідач використовує спірне доменне ім’я з наміром отримати комерційну вигоду шляхом оманливого приваблювання споживачів, пропонуючи для продажу продукцію під торговельною маркою REIMA Позивача.

Відповідно до консолідованої думки ряду адміністративних комісій (Огляд ВОІВ 3.0, розділ 2.8), торговельний посередник або дистриб’ютор може добросовісно пропонувати товари та послуги і, отже, мати законний інтерес стосовно доменного імені, якщо його використання відповідає певним вимогам. Ці вимоги, як правило, включають (і) фактичну пропозицію товарів та послуг, (іі) використання веб-сайту для продажу лише товарів чи послуг під торговельною маркою Позивача, та (ііі) правдиве та чітке розкриття характеру взаємовідносин реєстранта із власником торговельної марки. Відповідач також (iv) не повинен намагатися монополізувати ринок доменних імен, що відображають відповідну торговельну марку. Попередні адміністративні комісії прийшли до висновку, що не тільки авторизовані, але і неавторизовані реселери, дистриб’ютори, торгові посередники або надавачі послуг, які використовують доменне ім’я із торговельною маркою Позивача для здійснення продажів або ремонту товарів чи щодо відповідних послуг Позивача, можуть добросовісно пропонувати товари або послуги і, відповідно, мати законний інтерес щодо доменного імені (наприклад, Red Pocket Inc. проти American Wireless LLC, справа ВОІВ No. D2013-0318; Dell Inc. проти Ivan Petrov, Private Person, справа ВОІВ No. D2021-0957). Аналогічна позиція також висловлена у розділі 2.8 Огляду ВОІВ 3.0 і відома загалу як Oki Data тест.

Провівши глибокий аналіз зібраних по справі матеріалів, Адміністративна комісія у даній справі встановила, що дії Відповідача не відповідають, принаймні (ііі) вищенаведеному критерію, оскільки Відповідач ніде на сайті за спірним доменним іменем не вказує, що не є авторизованим партнером Позивача, та взагалі жодним чином не вказує про характер взаємовідносин із Позивачем.

Більше того, як слідує з матеріалів справи, за спірним доменним іменем знаходиться Інтернет-магазин, у якому розміщені фотографії товарів, які, за твердженням Позивача, виробляються чи вироблялись раніше Позивачем під торговельною маркою REIMA, проте реальне походження цих товарів встановити неможливо. На веб-сайті за доменним іменем <reima-store.com.ua> (1) неодноразово використовуються торговельні марки Позивача; (2) використовуються фотографії товарів, які виробляються чи вироблялись Позивачем під торговельною маркою REIMA; (3) використовуються фотографії дітей, з якими у Позивача існували раніше та були припинені договірні відносини щодо використання фотозображень моделей; (4) наведені відомості (до прикладу «Каталог», «Гарантия», «Комбинезоны Reima», «Торговые марки Reima», «Немного истории Reima» і т.п.), які внаслідок обраного способу їх викладення, нечіткості формулювань, замовчування, можуть ввести в оману споживача та інтернет користувачів щодо походження, афілійованості, схвалення Позивачем веб-сайту за спірним доменним іменем. Такі обставини свідчать про факт недобросовісного використання Відповідачем доменного імені <reima-store.com.ua> для цілей отримання економічної вигоди шляхом оманливого приваблювання Інтернет користувачів та споживачів. З огляду на зазначене, Адміністративна комісія звертає увагу на те, що Відповідач на веб-сайті не ідентифікує себе у чіткий спосіб, який дозволив би споживачу зрозуміти, що він не має справу з самим власником торговельної марки чи його авторизованим продавцем. Навпаки, сам контент веб-сайту вводить користувачів в оману, створюючи помилкове враження потенційної приналежності веб-сайту під спірним доменним іменем Позивачу (див. розділ 2.5.1 Огляду ВОІВ 3.0). Все це безумовно свідчить про те, що у Відповідача немає прав чи законних інтересів стосовно спірного доменного імені.

З огляду на доведення Позивачем відсутності прав або законних інтересів Відповідача щодо спірного доменного імені, присутність другого елементу згідно з пункт 4(а)(іі) Політики .UA доведена.

С. Зареєстроване або використовується недобросовісно

Адміністративна комісія визнає, що доменне ім’я було зареєстровано, а також використовується Відповідачем недобросовісно.

Відповідно до розділу 3.1 Огляду ВОІВ недобросовісність у широкому розумінні має місце, коли відповідач отримує несправедливу перевагу за рахунок торговельної марки Позивача або іншим чином незаконно її експлуатує. Щоб полегшити завдання із визначення, чи мала така недобросовісність місце, і пам’ятаючи, що тягар доказування лежить на Позивачеві, пункт 4(b) Політики .UA встановлює обставини, які вважаться доказом недобросовісної реєстрації або використання доменного імені, серед яких, зокрема, наступна: “використовуючи доменне ім’я Відповідач навмисно намагався з комерційною метою привабити користувачів Інтернету на свій веб-сайт, створюючи оманливу подібність із торговельною маркою Позивача в контексті приналежності або схвалення його веб-сайту“ (п. 4 (b)(iv) Політики .UA).

Адміністративна комісія встановила, що у даній справі обставини, вказані у наведеному вище п. 4 (b)(iv) Політики .UA мали місце, що свідчить про недобросовісність.

Також Адміністративна комісія встановила, що використання Відповідачем спірного доменного імені для пропонування для продажу продукції Позивача свідчить про те, що на час реєстрації спірного доменного імені Відповідач чітко і ясно знав та націлювався на раніше зареєстровану та знану торговельну марку Позивача, що свідчить про недобросовісність. Аналогічна позиція також висловлена Адміністративними комісіями у попередніх справах Політики вирішення доменних спорів в домені .UA. на кшталт MichaelKors (Switzerland) International GmbH. проти Minakova Maria, справа ВОІВ No. DUA2020-0002; Хармен Інтернешенл індастріз, Інк. (Harman International Industries, Inc.) проти Александра Колегаева, справа ВОІВ No. DUA2020-0005.

На основі вищевказаного, оскільки Адміністративна комісія прийшла до висновку, що спірне доменне ім’я було зареєстровано і використовується недобросовісно, присутність третього елементу, вказаного у пункту 4(а)(iіi) Політики .UA, Позивачем доведена.

7. Рішення

Враховуючи вищенаведене, відповідно до пункту 4(і) Політики .UA та параграфу 15 Правил .UA Колегія вирішила, що спірне доменне ім’я <reima-store.com.ua> має бути переделеговане Позивачу.

Ганна Прохорова
Одноосібний член Адміністративної комісії
Дата: 11 липня 2021 р.