КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131)
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2953-III від 17.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст.121
№ 3075-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, № 30, ст.206
№ 430-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, № 14, ст.95
№ 485-IV від 06.02.2003, ВВР, 2003, № 14, ст.104
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209
№ 668-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 26, ст.198
№ 669-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 26, ст.199
№ 744-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 29, ст.234
№ 850-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 35, ст.271
№ 908-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, № 38, ст.320
№ 1098-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 7, ст.46
№ 1130-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, № 8, ст.66
№ 1626-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, № 26, ст.361
№ 1723-IV від 18.05.2004, ВВР, 2004, № 36, ст.430}
{Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення
Конституційного Суду
№ 15-рп/2004 від 02.11.2004}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2252-IV від 16.12.2004, ВВР, 2005, № 5, ст.119
№ 2276-IV від 21.12.2004, ВВР, 2005, № 6, ст.134
№ 2289-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 6, ст.139
№ 2308-IV від 11.01.2005, ВВР, 2005, № 6, ст.145
№ 2322-IV від 12.01.2005, ВВР, 2005, № 10, ст.187
№ 2456-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, № 16, ст.260
№ 2598-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, № 27, ст.359
№ 2734-IV від 06.07.2005, ВВР, 2005, № 33, ст.432
№ 2903-IV від 22.09.2005, ВВР, 2006, № 1, ст.4
№ 2984-IV від 18.10.2005, ВВР, 2006, № 2-3, ст.37
№ 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, № 1, ст.18
№ 3169-IV від 01.12.2005, ВВР, 2006, № 12, ст.105
№ 3316-IV від 12.01.2006, ВВР, 2006, № 17, ст.147
№ 3423-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст.211
№ 3480-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, № 31, ст.268
№ 3504-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, № 33, ст.280
№ 170-V від 21.09.2006, ВВР, 2006, № 45, ст.443
№ 527-V від 22.12.2006, ВВР, 2007, № 11, ст.96
№ 534-V від 22.12.2006, ВВР, 2007, № 10, ст.91
№ 578-V від 11.01.2007, ВВР, 2007, № 13, ст.131
№ 698-V від 22.02.2007, ВВР, 2007, № 20, ст.282
№ 875-V від 05.04.2007, ВВР, 2007, № 29, ст.388
№ 966-V від 19.04.2007, ВВР, 2007, № 32, ст.412
№ 1071-V від 24.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст.447
№ 1111-V від 31.05.2007, ВВР, 2007, № 44, ст.512
№ 270-VI від 15.04.2008, ВВР, 2008, № 24, ст.236
№ 586-VI від 24.09.2008, ВВР, 2009, № 10-11, ст.137
№ 600-VI від 25.09.2008, ВВР, 2009, № 13, ст.154
№ 616-VI від 01.10.2008, ВВР, 2009, № 14, ст.167
№ 801-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 23, ст.278
№ 890-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, № 25, ст.311 -
Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду
№ 20-рп/2009 від 10.09.2009
№ 894-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, № 26, ст.317
№ 1027-VI від 19.02.2009, ВВР, 2009, № 28, ст.368
№ 1125-VI від 17.03.2009, ВВР, 2009, № 30, ст.423
№ 1165-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, № 31, ст.458
№ 1166-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, № 31, ст.459
№ 1180-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, № 32-33, ст.485
№ 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511
№ 1414-VI від 02.06.2009, ВВР, 2009, № 41, ст.600
№ 1441-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 42, ст.632
№ 1449-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 43, ст.640
№ 1452-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 44, ст.653
№ 1475-VI від 05.06.2009, ВВР, 2009, № 45, ст.683
№ 1508-VI від 11.06.2009, ВВР, 2009, № 46, ст.699
№ 1520-VI від 11.06.2009, ВВР, 2009, № 49, ст.732
№ 1616-VI від 21.08.2009, ВВР, 2009, № 50, ст.754
№ 1675-VI від 22.10.2009, ВВР, 2010, № 4, ст.28
№ 1707-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.43
№ 1708-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.44
№ 1819-VI від 20.01.2010, ВВР, 2010, № 10, ст.105
№ 1827-VI від 21.01.2010, ВВР, 2010, № 10, ст.108
№ 2258-VI від 18.05.2010, ВВР, 2010, № 29, ст.392
№ 2295-VI від 01.06.2010, ВВР, 2010, № 30, ст.399
№ 2338-VI від 15.06.2010, ВВР, 2010, № 32, ст.450
№ 2453-VI від 07.07.2010, ВВР, 2010, № 41-42, № 43, № 44-45, ст.529
№ 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564
№ 2464-VI від 08.07.2010, ВВР, 2011, № 2-3, ст.11
№ 2518-VI від 09.09.2010, ВВР, 2011, № 4, ст.22
№ 2556-VI від 23.09.2010, ВВР, 2011, № 6, ст.42
№ 2677-VI від 04.11.2010, ВВР, 2011, № 19-20, ст.142
№ 2735-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 21, ст.144
№ 2742-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 22, ст.146
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160
№ 2808-VI від 21.12.2010, ВВР, 2011, № 25, ст.188
№ 2852-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, № 28, ст.253
№ 2924-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, № 31, ст.302
№ 2939-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, № 32, ст.314
№ 3186-VI від 05.04.2011, ВВР, 2011, № 42, ст.424
№ 3207-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, № 41, ст.414
№ 3267-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.456
№ 3306-VI від 22.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.471
Кодексом
№ 3393-VI від 19.05.2011, ВВР, 2011, № 48-49, ст.536
Законами
№ 3454-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 50, ст.549
№ 3465-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 51, ст.580
№ 3571-VI від 05.07.2011, ВВР, 2012, № 5, ст.38
№ 3718-VI від 08.09.2011, ВВР, 2012, № 19-20, ст.168
№ 3795-VI від 22.09.2011, ВВР, 2012, № 21, ст.197
№ 3826-VI від 06.10.2011, ВВР, 2012, № 21, ст.203
№ 4016-VI від 04.11.2011, ВВР, 2012, № 25, ст.260
№ 4025-VI від 15.11.2011, ВВР, 2012, № 25, ст.263
№ 4452-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 50, ст.564
№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208}
{Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду
№ 10-рп/2012 від 18.04.2012}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 4837-VI від 24.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.113
№ 4838-VI від 24.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.114
№ 4955-VI від 07.06.2012, ВВР, 2013, № 18, ст.170
№ 5064-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.299
№ 5065-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.300
№ 5283-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 36, ст.481
№ 5284-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 37, ст.488
№ 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41
№ 221-VII від 18.04.2013, ВВР, 2014, № 10, ст.119
№ 222-VII від 18.04.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.131
№ 228-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.133
№ 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178
№ 314-VII від 23.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.183
№ 642-VII від 10.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.773
№ 721-VII від 16.01.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.801 - втратив чинність на підставі
Закону № 732-VII від 28.01.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.811
№ 728-VII від 16.01.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.808 - втратив чинність на підставі
Закону № 732-VII від 28.01.2014
№ 729-VII від 16.01.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.809 - втратив чинність на підставі
Закону № 732-VII від 28.01.2014
№ 734-VII від 28.01.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.813
№ 735-VII від 28.01.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.814
№ 746-VII від 21.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.188
№ 767-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 17, ст.593
№ 877-VII від 13.03.2014, ВВР, 2014, № 15, ст.326
№ 879-VII від 13.03.2014, ВВР, 2014, № 16, ст.582
№ 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816
№ 1183-VII від 08.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.867
№ 1194-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 25, ст.890
№ 1207-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, № 26, ст.892
№ 1261-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, № 28, ст.937
№ 1519-VII від 18.06.2014, ВВР, 2014, № 32, ст.1124
№ 1533-VII від 19.06.2014, ВВР, 2014, № 32, ст.1125
№ 1682-VII від 16.09.2014, ВВР, 2014, № 44, ст.2041
№ 1689-VII від 07.10.2014, ВВР, 2014, № 46, ст.2046
№ 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12
№ 1698-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 47, ст.2051
№ 1700-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 49, ст.2056
№ 1702-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 50-51, ст.2057
№ 1703-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 45, ст.2045
№ 63-VIII від 25.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.38
№ 71-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 7-8, № 9, ст.55
№ 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 11, ст.75
№ 116-VIII від 15.01.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.85
№ 158-VIII від 05.02.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.92
№ 186-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 16, ст.110
№ 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133
№ 194-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 16, ст.113
№ 198-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 17, ст.118
№ 218-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 17, ст.122
№ 222-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 23, ст.158
№ 290-VIII від 07.04.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.217
№ 317-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.219
№ 421-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.264
№ 576-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 36, ст.360
№ 629-VIII від 16.07.2015, ВВР, 2015, № 43, ст.386
№ 716-VIII від 06.10.2015, ВВР, 2015, № 47, ст.436
№ 731-VIII від 08.10.2015, ВВР, 2015, № 49-50, ст.449
№ 743-VIII від 03.11.2015, ВВР, 2015, № 51, ст.472
№ 770-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 49-50, ст.464
№ 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17
№ 838-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.18
№ 889-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.43
№ 993–VIII від 04.02.2016, ВВР, 2016, № 12, ст.135
№ 1019-VIII від 18.02.2016, ВВР, 2016, № 11, ст.127
№ 1022-VIII від 15.03.2016, ВВР, 2016, № 13, ст.146
№ 1403-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 29, ст.535
№ 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542
№ 1492-VIII від 07.09.2016, ВВР, 2016, № 43, ст.736 - положення щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 1 січня 2018 року
№ 1540-VIII від 22.09.2016, ВВР, 2016, № 51, ст.833
№ 1638-VIII від 04.10.2016, ВВР, 2016, № 46, ст.779
№ 1666-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, № 47, ст.800
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25
№ 1791-VIII від 20.12.2016, ВВР, 2017, № 4, ст.42
№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50}
{У тексті Кодексу слова "Генеральний прокурор України" в усіх відмінках замінено словами "Генеральний прокурор" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1798-VIII від
21.12.2016}
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ I �
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ �
Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу України
1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності
1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
2. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
Розділ II �
ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ �
Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
1. Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
2. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності.
3. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
4. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
5. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
1. Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
2. Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
3. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
{Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну
дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
{Стаття 5 в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
1. Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.
2. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
3. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.
4. Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом.
Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України
1. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини.
Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
1. Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
2. Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, також підлягають в Україні відповідальності згідно з цим Кодексом, якщо вони за межами України вчинили у співучасті із службовими особами, які є громадянами України, будь- який із злочинів, передбачених у статтях 368, 3683, 3684, 369 і 3692 цього Кодексу, або якщо вони пропонували, обіцяли, надали неправомірну вигоду таким службовим особам, або прийняли пропозицію, обіцянку неправомірної вигоди чи одержали від них таку вигоду.
{Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3316-IV від 12.01.2006, № 1261
-VII від 13.05.2014}
Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
1. Вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинили злочин на території України.
2. Відповідно до частини першої цієї статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.
Стаття 10. Вирішення питання про кримінальну відповідальність осіб, які підлягають кримінальній відповідальності за законодавством іноземної держави і перебувають на території України, та виконання вироків, винесених іноземними судами чи міжнародними судовими установами
1. Громадяни України, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.
2. Іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на території України, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду.
3. Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та іноземців, які вчинили злочини за межами України і перебувають на території України, але які не можуть бути видані іноземній державі або у видачі яких відмовлено, якщо діяння, у зв’язку з яким запитується передача кримінального провадження, згідно з цим Кодексом визнається злочином.
4. Виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України.
{Стаття 10 в редакції Закону № 245-VII від 16.05.2013}
Розділ III �
ЗЛОЧИН, ЙОГО ВИДИ ТА СТАДІЇ �
Стаття 11. Поняття злочину
1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
2. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь- якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Стаття 12. Класифікація злочинів
1. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
4. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
6. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.
{Стаття 12 в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
1. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
Стаття 14. Готування до злочину
1. Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Стаття 15. Замах на злочин
1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.
Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
1. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.
Розділ IV
ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ �
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ) �
Стаття 18. Суб'єкт злочину
1. Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
2. Спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
3. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
4. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
{Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808
-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011}
Стаття 19. Осудність
1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
3. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
Стаття 20. Обмежена осудність
1. Підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
2. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Стаття 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин
Особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності.
Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття
113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194,
347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).
Розділ V �
ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ �
Стаття 23. Вина
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Стаття 24. Умисел і його види
1. Умисел поділяється на прямий і непрямий.
2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Стаття 25. Необережність та її види
1. Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.
2. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
3. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
Розділ VI �
СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ �
Стаття 26. Поняття співучасті
Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Стаття 27. Види співучасників
1. Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.
2. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом.
3. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
6. Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу.
7. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.
Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
1. Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.
2. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
3. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
4. Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
{Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників
1. Виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею
Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин.
2. Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.
3. Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться в вину лише цьому співучасникові. Інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини цього Кодексу як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться в вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини.
4. У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині.
5. Співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом.
Стаття 30. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації
1. Організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній
кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них.
Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
1. У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 цього Кодексу. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець.
2. Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення злочину або своєчасно
повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення злочину або неусунення перешкод вчиненню злочину.
3. У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.
Розділ VII
ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ
Стаття 32. Повторність злочинів
1. Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
2. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.
3. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
4. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.
Стаття 33. Сукупність злочинів
1. Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
2. При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Стаття 34. Рецидив злочинів
Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Стаття 35. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
Повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.
Розділ VIII �
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ �
Стаття 36. Необхідна оборона
1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Стаття 37. Уявна оборона
1. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.
2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.
4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.
Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.
2. Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Стаття 39. Крайня необхідність
1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
Стаття 40. Фізичний або психічний примус
1. Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.
4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
5. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.
Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком
1. Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.
2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.
3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
1. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності.
2. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов'язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.
3. Особа, яка вчинила злочин, що передбачений частиною другою цієї статті, не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.
Розділ IX �
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ �
Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
1. Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
{Стаття 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3465-VI від 02.06.2011}
Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Примітка. Корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210,
354, 364, 3641, 3652, 368-3692 цього Кодексу.
{Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1698
-VII від 14.10.2014, № 198-VIII від 12.02.2015}
Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
{Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1698
-VII від 14.10.2014}
Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
1. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.
{Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014}
Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
{Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, №
1698-VII від 14.10.2014}
Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-1141, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
{Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245-VII від 16.05.2013, №
1183-VII від 08.04.2014}
Розділ X �
ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ �
Стаття 50. Поняття покарання та його мета
1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Стаття 51. Види покарань
До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:
1) штраф;
2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
4) громадські роботи;
5) виправні роботи;
6) службові обмеження для військовослужбовців;
7) конфіскація майна;
8) арешт;
9) обмеження волі;
10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
11) позбавлення волі на певний строк;
12) довічне позбавлення волі.
Стаття 52. Основні та додаткові покарання
1. Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.
2. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.
3. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.
4. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
5. Ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу.
{Стаття 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 53. Штраф
1. Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що такий злочин вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.
3. Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
4. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
5. У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах:
1) від одного до п'яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення злочину середньої тяжкості;
2) від п'яти до десяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину;
3) від десяти до дванадцяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину.
Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості цією частиною статті.
{Стаття 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008; в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652- VI від 13.04.2012}
Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
Засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Стаття 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
1. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Позбавлення права обіймати певні посади як додаткове покарання у справах, передбачених Законом України "Про очищення влади", призначається на строк п’ять років.
2. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
3. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.
{Стаття 55 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1682
-VII від 16.09.2014}
Стаття 56. Громадські роботи
1. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
2. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
3. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
Стаття 57. Виправні роботи
1. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
2. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації
України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
3. Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.
{Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1180-VI від 19.03.2009, №
1403-VIII від 02.06.2016}
Стаття 58. Службові обмеження для військовослужбовців
1. Покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
2. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Стаття 59. Конфіскація майна
1. Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
2. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
3. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
{Стаття 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 60. Арешт
1. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
2. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.
3. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
Стаття 61. Обмеження волі
1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально- виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.
2. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років.
3. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.
Стаття 62. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
1. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
2. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.
{Стаття 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 158-VIII від 05.02.2015}
Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
1. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
2. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.
{Стаття 63 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1254
-VI від 14.04.2009}
Стаття 64. Довічне позбавлення волі
1. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
2. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до
18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, а також у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 68 цього Кодексу.
{Стаття 64 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016}
Розділ XI �
ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ �
Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
1. Суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид
покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
3. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
4. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, може бути призначене за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 цього Кодексу.
5. У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
{Стаття 65 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 4025
-VI від 15.11.2011, № 4652-VI від 13.04.2012}
Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
1. При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:
1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;
2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
21) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;
3) вчинення злочину неповнолітнім;
4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;
5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;
8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;
9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
3. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує.
{Стаття 66 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються: �
1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; �
2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя �
статті 28);
3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;
4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;
5) тяжкі наслідки, завдані злочином;
6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;
7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;
11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
2. Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.
3. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
4. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
1. При призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.
2. За вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
3. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
4. Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної
безпеки України, передбачених у статтях 109-1141, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу.
5. При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
{Стаття 68 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1492
-VIII від 07.09.2016}
Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
1. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 4025
-VI від 15.11.2011, № 1698-VII від 14.10.2014}
Стаття 691. Призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання
1. За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
{Кодекс доповнено статтею 691 згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}
Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
1. При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
2. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним
тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
3. До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.
4. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
{Стаття 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 71. Призначення покарання за сукупністю вироків
1. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
2. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
3. Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
4. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
5. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
{Стаття 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
1. При складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення:
1) одному дню позбавлення волі відповідають:
а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту;
б) два дні обмеження волі;
в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
г) вісім годин громадських робіт;
2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають:
а) два дні обмеження волі;
б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
2. При призначенні покарання за сукупністю злочинів або вироків у виді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно.
3. Основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
4. Додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно.
5. Зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
У разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, зарахування строку попереднього ув’язнення в межах того самого кримінального провадження здійснюється в такому порядку:
1) строк попереднього ув’язнення переводиться у строк позбавлення волі відповідно до співвідношення, визначеного абзацом першим цієї частини;
2) визначений відповідно до пункту 1 цієї частини строк позбавлення волі переводиться в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного частиною першою цієї статті.
При призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, суд зобов’язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання.
У строк попереднього ув’язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув’язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.
У разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув’язнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, визначене абзацом першим цієї частини, максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього Кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження.
6. Встановлені в частині першій цієї статті правила співвідношення видів покарань можуть застосовуватись і в інших випадках, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.
{Стаття 72 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 838- VIII від 26.11.2015}
Стаття 73. Обчислення строків покарання
Строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.
Розділ XII �
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ �
Стаття 74. Звільнення від покарання та його відбування
1. Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
3. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
4. Особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.
5. Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
{Стаття 74 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1698
-VII від 14.10.2014}
Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
1. Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
2. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
3. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
4. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
{Стаття 75 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, №
1698-VII від 14.10.2014}
Стаття 76. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов’язки:
1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
2. На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов’язки:
1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;
6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.
На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов’язки, передбачені частиною другою цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення
з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання.
3. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
{Стаття 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1254-VI від 14.04.2009; в редакції Закону № 1492-VIII від 07.09.2016 - положення щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 1 січня 2018 року}
Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Стаття 78. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням
1. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
2. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
1. У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
2. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов’язки відповідно до статті 76 цього Кодексу.
3. Нагляд за засудженими здійснюється уповноваженим органом з питань пробації.
4. Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, призначеного вироком.
5. У разі, коли звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.
6. Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
{Стаття 79 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1254-VI від 14.04.2009, №
1698-VII від 14.10.2014, № 1492-VIII від 07.09.2016}
Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
1. Особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
2. Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
3. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
4. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
5. Питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі.
6. Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та частиною першою статті 442 цього Кодексу.
Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
4. У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
{Стаття 81 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014}
Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
1. Особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
2. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
3. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
4. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно- достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
5. До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно- дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.
6. Якщо особа, відбуваючи більш м'яке покарання, вчинить новий злочин, суд до покарання за знову вчинений злочин приєднує невідбуту частину більш м'якого покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
{Стаття 82 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014}
Стаття 83. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
1. Засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може звільнити від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.
2. Звільнення від відбування покарання застосовується до засудженої, яка має сім'ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або яка має можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.
3. Нагляд за звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.
4. Після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті суд залежно від поведінки засудженої може звільнити її від покарання або замінити його більш м'яким покаранням чи направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком. У цьому разі суд може повністю або частково зарахувати у строк відбування покарання час, протягом якого засуджена не відбувала покарання.
5. Якщо засуджена, яка була звільнена від відбування покарання, відмовляється від дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з місця проживання або ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, суд може за поданням контролюючого органу направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком.
6. Якщо в період звільнення від відбування покарання засуджена вчинила новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
{Стаття 83 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1254-VI від 14.04.2009, №
1492-VIII від 07.09.2016}
Стаття 84. Звільнення від покарання за хворобою
1. Звільняється від покарання особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 цього Кодексу.
2. Особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
3. Військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.
4. У разі одужання осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 цього Кодексу, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п'ятій статті 72 цього Кодексу, а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.
Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
На підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
{Текст статті 85 в редакції Закону № 3465-VI від 02.06.2011}
Стаття 86. Амністія
1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
2. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
{Частину третю статті 86 виключено на підставі Закону № 3465-VI від 02.06.2011}
4. Особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, - не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 цього Кодексу.
{Стаття 86 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3465-VI від 02.06.2011, №
1698-VII від 14.10.2014}
Стаття 87. Помилування
1. Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.
2. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
3. Особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 цього Кодексу.
{Стаття 87 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014}
Розділ XIII СУДИМІСТЬ
Стаття 88. Правові наслідки судимості
1. Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
2. Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.
3. Особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.
4. Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають судимості.
{Стаття 88 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 89. Строки погашення судимості
Такими, що не мають судимості, визнаються:
1) особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання;
2) жінки, засуджені відповідно до статті 79 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання;
{Пункт 3 статті 89 виключено на підставі Закону № 1698-VII від 14.10.2014}
4) особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту;
5) особи, засуджені до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;
6) особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;
7) особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;
8) особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;
9) особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
{Стаття 89 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, №
1698-VII від 14.10.2014}
Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості
1. Строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.
2. До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.
3. Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).
4. Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).
5. Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.
Стаття 91. Зняття судимості
1. Якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу.
2. Зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини.
3. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.
4. Порядок зняття судимості встановлюється Кримінальним процесуальним кодексом
України.
{Стаття 91 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, №
1698-VII від 14.10.2014}
Розділ XIV �
ІНШІ ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ �
{Назва розділу XIV в редакції Закону № 222-VII від 18.04.2013}
Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру
Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:
1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
1. Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
2. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
3. Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.
4. Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду.
5. Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
6. Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
1. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря- психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
2. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
3. У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
4. У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через видужання особи, які вчинили злочини у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку, підлягають покаранню на загальних засадах, а особи, які захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання, можуть підлягати подальшому відбуванню покарання.
Стаття 96. Примусове лікування
1. Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
2. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах.
Стаття 961. Спеціальна конфіскація
1. Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 1591, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 2091,
210, частинами першою і другою статей 212, 2121, частиною першою статей 222, 229, 2391,
2392, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею
363, частиною першою статей 3631, 3641, 3652 цього Кодексу.
2. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:
1) обвинувального вироку суду;
2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;
4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.
3. У випадках, коли об’єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі:
1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;
2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев’ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.
{Кодекс доповнено статтею 961 згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013; в редакції
Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 731-VIII від
08.10.2015; текст статті 961 в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015; із змінами,
внесеними згідно із Законом № 743-VIII від 03.11.2015; текст статті 961 в редакції Закону
№ 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 962. Випадки застосування спеціальної конфіскації
1. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;
3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
2. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
3. Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв’язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
4. Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь- якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
5. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.
{Частину шосту статті 962 виключено на підставі Закону № 1019-VIII від
18.02.2016}
{Кодекс доповнено статтею 962 згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1261-VII від 13.05.2014, № 770-VIII від 10.11.2015,
№ 1019-VIII від 18.02.2016}
Розділ XIV1
ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО �
ЮРИДИЧНИХ ОСІБ �
Стаття 963. Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально- правового характеру
1. Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:
1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь- якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 3683, частинах першій і другій статті 3684, статтях 369 і 3692 цього Кодексу;
2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і
306, частинах першій і другій статті 3683, частинах першій і другій статті 3684, статтях 369 і 3692 цього Кодексу;
3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-2585 цього Кодексу;
4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь- якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 1591, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.
Примітка 1. Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.
2. Злочини, передбачені статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 1591, статтями 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті
3683, частинами першою і другою статті 3684, статтями 369, 3692, 436, 437, 438, 442, 444,
447 цього Кодексу, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
{Стаття 963 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1261-VII від 13.05.2014, №
731-VIII від 08.10.2015}
Стаття 964. Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру
1. Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 963 цього Кодексу, можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.
2. Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої статті 963 цього Кодексу, можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у
встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.
Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 відсотків в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну злочином, що вчинений державою, суб’єктами державної власності або державного управління.
{Стаття 964 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1261-VII від 13.05.2014}
Стаття 965. Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру
1. Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально- правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого злочину, зазначеного у статті 963 цього Кодексу, і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
2) п’ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
3) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
4) п’ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
2. Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зупиняється, якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-який злочин, зазначений у статті 963 цього Кодексу, переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.
3. Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру переривається, якщо до закінчення передбачених у частинах першій та другій цієї статті строків її уповноважена особа повторно вчинила будь-який злочин, зазначений у статті 963 цього Кодексу.
4. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого злочину, зазначеного у статті 963 цього Кодексу. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Стаття 966. Види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб
1. До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально- правового характеру:
1) штраф;
2) конфіскація майна;
3) ліквідація.
2. До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов’язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
Стаття 967. Штраф
1. Штраф - це грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення.
Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди.
2. У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах:
за злочин невеликої тяжкості - від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за злочин середньої тяжкості - від десяти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за тяжкий злочин - від двадцяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за особливо тяжкий злочин - від п'ятдесяти до сімдесяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років.
{Стаття 967 в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014}
Стаття 968. Конфіскація майна
1. Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом.
Стаття 969. Ліквідація
1. Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260,
262, 258-2585, 436, 4361, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.
{Стаття 969 із змінами, внесеними згідно із Законом № 317-VIII від 09.04.2015}
Стаття 9610. Загальні правила застосування до юридичних осіб заходів кримінально- правового характеру
1. При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою злочину, ступінь здійснення злочинного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання злочину.
Стаття 9611. Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю злочинів
1. За сукупністю злочинів в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожен злочин окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим.
2. При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом.
{Кодекс доповнено розділом XIV1 згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014}
Розділ XV �
ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА �
ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ �
Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
1. Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.
2. Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
3. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.
{Стаття 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 98. Види покарань
1. До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) позбавлення волі на певний строк.
2. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Стаття 99. Штраф
1. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
2. Розмір штрафу, в тому числі за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання лише у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. До неповнолітнього, що не має самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення, засудженого за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання лише у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано покарання у виді громадських робіт або виправних робіт згідно з положеннями статей 100, 103 цього Кодексу.
{Стаття 99 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 100. Громадські та виправні роботи
1. Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
2. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.
3. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків.
Стаття 101. Арешт
Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб.
Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
1. Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.
2. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.
3. Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:
1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше одного року шести місяців;
2) за злочин середньої тяжкості - на строк не більше чотирьох років;
3) за тяжкий злочин - на строк не більше семи років;
4) за особливо тяжкий злочин - на строк не більше десяти років;
5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п'ятнадцяти років.
{Стаття 102 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 103. Призначення покарання
1. При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
2. При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п'ятнадцяти років.
Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі.
3. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.
4. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
{Стаття 104 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
1. Неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
2. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:
1) застереження;
2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
3. До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
4. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.
Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності
1. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
2. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
2) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
3) сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
4) десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
3. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки виконання обвинувального вироку:
1) два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
2) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
3) сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
Стаття 107. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
1. До осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого злочину.
2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття:
1) не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
4. До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.
5. У разі вчинення особою, щодо якої застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
Стаття 108. Погашення та зняття судимості
1. Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку, здійснюється відповідно до статей 88-91 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
2. Такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні:
1) засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання;
2) засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
3) засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
4) засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п'яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.
3. Дострокове зняття судимості допускається лише щодо особи, яка відбула покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, за підставами, передбаченими в частині першій статті 91 цього Кодексу, після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного в частині другій цієї статті.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Розділ I �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ �
УКРАЇНИ �
Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.
{Стаття 109 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.
{Стаття 110 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, №
1689-VII від 07.10.2014}
{Статтю 1101 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 1102. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України
1. Фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону
України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.
2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
5. Особа, крім керівника організованої групи, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру, про відповідну незаконну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину.
Примітка. 1. Фінансуванням дій, передбачених у цій статті, є дії, вчинені з метою їх фінансового або матеріального забезпечення.
2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, визнається вчиненим у великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, визнається вчиненим в особливо великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 1102 згідно із Законом № 1533-VII від 19.06.2014}
Стаття 111. Державна зрада
1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, -
карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.
{Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, №
1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча
Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи члена Вищої ради правосуддя, Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора, Директора Національного антикорупційного бюро України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови або іншого члена Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.
{Стаття 112 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1689-VII від 07.10.2014, №
1698-VII від 14.10.2014, № 576-VIII від 02.07.2015, № 1798-VIII від 21.12.2016}
Стаття 113. Диверсія
Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій,
спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
{Стаття 113 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, №
1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 114. Шпигунство
1. Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України.
{Стаття 114 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, №
1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 1141. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань
1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
2. Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, - карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
{Розділ I Особливої частини доповнено статтею 1141 згідно із Законом № 1183-VII
від 08.04.2014}
Розділ II �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ �
Стаття 115. Умисне вбивство
1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, - карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. �
2. Умисне вбивство: �
1) двох або більше осіб; �
2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
3) заручника або викраденої людини;
4) вчинене з особливою жорстокістю;
5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;
6) з корисливих мотивів;
7) з хуліганських мотивів;
8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку;
9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;
10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;
11) вчинене на замовлення;
12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;
13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу;
14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.
{Стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
1707-VI від 05.11.2009}
Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 117. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Стаття 119. Вбивство через необережність
1. Вбивство, вчинене через необережність, -
карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Стаття 120. Доведення до самогубства
1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
{Стаття 121 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}
Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -
караються позбавленням волі від трьох до п'яти років.
{Стаття 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}
Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, -
карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, -
карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
1. Умисне легке тілесне ушкодження -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
{Стаття 125 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 126. Побої і мордування
1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}
Стаття 127. Катування
1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
{Стаття 127 в редакції Законів № 2322-IV від 12.01.2005, № 270-VI від 15.04.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}
Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -
карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.
Стаття 129. Погроза вбивством
1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
{Стаття 129 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}
Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини,
-
карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
1. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
Розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
1. Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, -
карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Стаття 134. Незаконне проведення аборту
1. Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти, -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 135. Залишення в небезпеці
1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без
допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, -
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
1. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, -
караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців.
2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам -
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
{Стаття 136 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Абзац другий частини першої статті 137 в редакції Закону № 2556-VI від 23.09.2010}
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Частина друга статті 137 в редакції Закону № 2556-VI від 23.09.2010}
Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність
Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, -
карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
1. Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк
до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 139 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, -
карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 141. Порушення прав пацієнта
Проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть пацієнта або інші тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною
1. Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я, -
карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох
років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього, двох або більше осіб, шляхом примушування або обману, а так само якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілого, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
4. Незаконна торгівля органами або тканинами людини -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 144. Насильницьке донорство
1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора -
карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з метою продажу, -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
Розділ III �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ �
Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. �
Стаття 147. Захоплення заручників �
1. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. �
Стаття 148. Підміна дитини �
Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
1. Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. 1. Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.
2. У статтях 149 та 303 цього Кодексу під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.
3. Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.
{Стаття 149 в редакції Закону № 3316-IV від 12.01.2006}
Стаття 150. Експлуатація дітей
1. Експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 150 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3571-VI від 05.07.2011}
Стаття 1501. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом
1. Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених статтями 150, 303, 304 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
{Кодекс доповнено статтею 1501 згідно із Законом № 894-VI від 15.01.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3571-VI від 05.07.2011}
Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
1. Поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи -
карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Статтю 1511 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}
Розділ IV �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ �
НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ �
Стаття 152. Зґвалтування
1. Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
{Стаття 152 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2295-VI від 01.06.2010}
Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, або якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
{Стаття 153 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2276-IV від 21.12.2004, №
2295-VI від 01.06.2010}
Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок
1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів, -
караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
{Абзац другий частини першої статті 155 в редакції Закону № 600-VI від 25.09.2008}
2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Частина друга статті 155 в редакції Закону № 600-VI від 25.09.2008}
Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той
самий строк.
{Абзац другий частини першої статті 156 в редакції Закону № 600-VI від 25.09.2008}
2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Частина друга статті 156 в редакції Закону № 600-VI від 25.09.2008}
Розділ V �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ �
ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА �
Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
1. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, поєднані із застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
4. Втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
{Стаття 157 в редакції Закону № 3504-IV від 23.02.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1616-VI від 21.08.2009, № 1703-VII від 14.10.2014}
Стаття 158. Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців
1. Умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців, умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборців -
караються позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
2. Підробка або незаконне виготовлення, використання або зберігання незаконно виготовлених чи підроблених виборчих документів (виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, про підсумки голосування на виборах чи референдумі, про результати виборів або референдуму та інших документів, які відповідно до законодавства відносяться до виборчих документів) -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
3. Викрадення чи приховування виборчої скриньки з бюлетенями або протоколу про підрахунок голосів виборців чи учасників референдуму, про підсумки голосування в межах виборчого (територіального виборчого) округу на виборах чи референдумі, про результати виборів або референдуму або незаконне знищення чи псування виборчої скриньки з бюлетенями, або підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, протоколу про підсумки голосування чи результати виборів або референдуму до його заповнення, або складення чи підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії чи комісії з референдуму, на якому здійснюється підрахунок голосів виборців чи встановлення підсумків голосування чи результатів виборів або референдуму, або включення до такого протоколу завідомо недостовірних відомостей -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, службовою особою з використанням службового становища, кандидатом на виборах, представником чи уповноваженою особою політичної партії, місцевої організації політичної партії, довіреною особою кандидата на виборах або офіційним спостерігачем, або у разі якщо такі дії призвели до неможливості встановлення підсумків голосування на
виборчій дільниці, у відповідному виборчому окрузі чи до визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
{Стаття 158 із змінами, внесеними згідно із Законом № 744-IV від 15.05.2003; в редакції Закону № 3504-IV від 23.02.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 698-V від 22.02.2007; в редакції Закону № 1703-VII від 14.10.2014}
Стаття 1581. Незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше ніж один раз
1. Надання або отримання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особою, яка не має права його надавати чи отримувати, або викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі, або голосування виборцем, учасником референдуму більше ніж один раз -
караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, кандидатом на виборах, членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, довіреною особою кандидата на виборах, представником політичної партії чи місцевої організації політичної партії у виборчій комісії чи комісії з референдуму, уповноваженою особою політичної партії чи місцевої організації політичної партії, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем на виборах або референдумі, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 1581 згідно із Законом № 1616-VI від 21.08.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 879-VII від 13.03.2014; в редакції Закону № 1703- VII від 14.10.2014}
Стаття 1582. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму
1. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або документів референдуму -
карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Кодекс доповнено статтею згідно із Законом № 3169-IV від 01.12.2005}
Стаття 159. Порушення таємниці голосування
1. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, -
карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
{Стаття 159 в редакції Закону № 3504-IV від 23.02.2006}
Стаття 1591. Порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму
1. Подання завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру або у фінансовому звіті про надходження та використання коштів виборчого фонду партії, місцевої організації партії, кандидата на виборах -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Умисне здійснення внеску на підтримку політичної партії особою, яка не має на те права, або від імені юридичної особи, яка не має на те права, умисне здійснення внеску на користь політичної партії фізичною особою або від імені юридичної особи у великому розмірі, умисне надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму фізичною особою або від імені юридичної особи у великому розмірі чи особою, яка не має на те права, або від імені юридичної особи, яка не має на те права, а так само умисне отримання внеску на користь партії від особи, яка не має права здійснювати такий внесок, або у великому розмірі, умисне отримання у великому розмірі фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, умисне отримання такої фінансової (матеріальної) підтримки від особи, яка не має права надавати таку фінансову (матеріальну) підтримку, -
караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно, - караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, організованою групою або поєднані з вимаганням внеску чи фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошових коштів, вартість майна, пільг, послуг, позик, переваг, нематеріальних активів, будь-яких інших вигод нематеріального чи негрошового характеру, що у два чи більше разів перевищує встановлений законом максимальний розмір внеску на підтримку політичної партії чи максимальний розмір фінансової (матеріальної) підтримки на здійснення передвиборної агітації або агітації з референдуму.
{Кодекс доповнено статтею 1591 згідно із Законом № 3504-IV від 23.02.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1703-VII від 14.10.2014; в редакції Закону № 731- VIII від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 160. Підкуп виборця, учасника референдуму
1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем, учасником референдуму для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права або права голосу (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці (дільниці референдуму) більше одного разу, голосування за окремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування, передання виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі) іншій особі), незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування -
караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
2. Пропозиція, обіцянка або надання виборцю чи учаснику референдуму неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права чи права на участь у референдумі (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці (дільниці референдуму) більше одного разу, голосування за окремого кандидата на виборах, кандидатів від політичної партії, місцевої організації політичної партії або відмова від такого голосування, передача виборчого бюлетеня іншій особі), -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
3. Здійснення передвиборної агітації (агітації референдуму) шляхом надання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення найменування, символіки, прапора політичної партії, вартість яких не перевищує розміру, встановленого законодавством), робіт, послуг -
карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
4. Дії, передбачені частиною другою або третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, членом ініціативної групи референдуму, кандидатом або його довіреною особою на виборах, представником політичної партії чи місцевої організації політичної партії у виборчій комісії чи комісії з референдуму, уповноваженою особою політичної партії чи місцевої організації політичної партії, офіційним спостерігачем на виборах або референдумі, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
Примітка. У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.
{Стаття 160 в редакції Закону № 1703-VII від 14.10.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}
Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками
1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками -
караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, -
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
{Стаття 161 в редакції Закону № 1707-VI від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1519-VII від 18.06.2014}
Стаття 162. Порушення недоторканності житла
1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
{Стаття 162 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер
1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
{Стаття 163 із змінами, внесеними згідно із Законом № 993–VIII від 04.02.2016}
Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, -
карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.
Примітка. У статтях 164 і 165 цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
{Стаття 164 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2456-IV від 03.03.2005, №
270-VI від 15.04.2008, № 2677-VI від 04.11.2010, № 1404-VIII від 02.06.2016}
Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків
1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.
{Стаття 165 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2456-IV від 03.03.2005, № 270
-VI від 15.04.2008}
Стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 167. Зловживання опікунськими правами
Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному
(зайняття житлової площі, використання майна тощо) -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Абзац другий статті 167 в редакції Закону № 2556-VI від 23.09.2010}
Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
1. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя
(удочерителя) -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про усиновлення (удочеріння) стали відомі по службі чи по роботі, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 168 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
1. Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення
(удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
{Абзац другий частини першої статті 169 в редакції Закону № 1452-VI від 04.06.2009}
2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
{Абзац другий частини другої статті 169 в редакції Закону № 1452-VI від 04.06.2009}
{Стаття 169 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів -
карається виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
1. Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, -
караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 171 в редакції Закону № 993–VIII від 04.02.2016}
Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю
1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю
-
караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, -
караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
{Стаття 172 в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014}
Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю
1. Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
{Стаття 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, -
карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.
{Стаття 175 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1027-VI від 19.02.2009}
Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -
караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -
караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -
караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Примітка. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 176 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3423-IV від 09.02.2006, № 1111-V від 31.05.2007, № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію
1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -
караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -
караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -
караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 177 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3423-IV від 09.02.2006, № 1111-V від 31.05.2007, № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
Пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку -
карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 178 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008} Стаття 179. Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 179 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
1. Незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
{Стаття 180 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 181. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
1. Організація або керівництво групою, діяльність якої здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров'ю людей або статевою розпустою, -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя
1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -
караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -
караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 182 в редакції Закону № 3454-VI від 02.06.2011}
Стаття 183. Порушення права на отримання освіти
1. Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з
позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах -
карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 183 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або виправними роботами на строк до двох років.
Розділ VI �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ �
Стаття 185. Крадіжка
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Примітка. 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. У статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
4. У статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
{Стаття 185 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
1449-VI від 04.06.2009}
Стаття 186. Грабіж
1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
4. Грабіж, вчинений у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. �
5. Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією
майна.
{Стаття 186 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 187. Розбій
1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.
3. Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією
майна.
4. Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
{Статтю 188 виключено на підставі Закону № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 1881. Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання
1. Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 1881 згідно із Законом № 2598-IV від 31.05.2005}
Стаття 189. Вимагання
1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.
4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Стаття 190. Шахрайство
1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією
майна.
{Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 192 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 193. Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї
1. Незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, -
карається штрафом від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
{Стаття 193 в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2518-VI від 09.09.2010}
Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, -
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
{Стаття 194 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 721
-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 1941. Умисне пошкодження об'єктів електроенергетики
1. Умисне пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об'єктів, або спричинило небезпеку для життя людей, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
{Кодекс доповнено статтею 1941 згідно із Законом № 2598-IV від 31.05.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 195. Погроза знищення майна
Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста двадцяти годин, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців.
{Стаття 195 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
Необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 196 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
{Стаття 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 1971. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, -
карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -
карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.
3. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, -
карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
4. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною третьою цієї статті, -
карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
Примітка. Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 1971 згідно із Законом № 578-V від 11.01.2007}
Стаття 198. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом
Заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 430-IV від 16.01.2003 - набуває чинності 11.06.2003}
Розділ VII �
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ �
Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів
1. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Примітка. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 199 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5283-VI від 18.09.2012, № 71
-VIII від 28.12.2014}
Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення
1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або їх використання чи збут, а також неправомірний випуск або використання електронних грошей -
карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються штрафом від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення, інші).
{Стаття 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
4025-VI від 15.11.2011, № 5284-VI від 18.09.2012}
Стаття 201. Контрабанда
1. Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
{Стаття 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1071-V від 24.05.2007; в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770- VIII від 10.11.2015}
{Статтю 202 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 203 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2031. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва
1. Незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах, -
караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або вчинені у великих розмірах, -
караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Під значним розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у двадцять разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; під великим розміром слід розуміти вартість дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у сто разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 2031 згідно із Законом № 2953-III від 17.01.2002; в редакції Закону № 2734-IV від 06.07.2005; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025- VI від 15.11.2011, № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 2032. Зайняття гральним бізнесом
1. Зайняття гральним бізнесом -
карається штрафом від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, -
караються штрафом від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 2032 згідно із Законом № 2852-VI від 22.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 1019-VIII від
18.02.2016}
Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, -
караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, -
карається штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
{Стаття 204 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, №
1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 205. Фіктивне підприємництво
1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, -
карається штрафом від п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, -
караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 205 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2051. Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців
1. Внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, -
караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, -
караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Кодекс доповнено статтею 2051 згідно із Законом № 642-VII від 10.10.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 835-VIII від 26.11.2015}
Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
1. Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання, -
караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -
караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, -
караються штрафом від десяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 206 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, №
1666-VIII від 06.10.2016}
Стаття 2062. Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації
1. Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
3. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища або якщо вони заподіяли велику шкоду чи спричинили інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 2062 згідно із Законом № 642-VII від 10.10.2013}
{Статтю 207 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 208 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.
2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 209 в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014,
№ 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 2091. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму
1. Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, якщо такі діяння заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -
караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка відповідно до закону надається спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -
карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 2091 згідно із Законом № 430-IV від 16.01.2003 - набуває чинності 11.06.2003; в редакції Закону № 2258-VI від 18.05.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
1. Нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, -
караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. 1. До бюджетних коштів належать кошти, що включаються до державного бюджету і місцевих бюджетів незалежно від джерела їх формування.
2. Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
3. Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 210 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
2457-VI від 08.07.2010}
Стаття 211. Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону
1. Видання службовою особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, -
карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, -
караються позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 211 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
2457-VI від 08.07.2010}
Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -
карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -
караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, -
караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
5. Діяння, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 92 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 212 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
2756-VI від 02.12.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 63-VIII від 25.12.2014}
Стаття 2121. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, -
карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, -
караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах, -
караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).
Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 2121 згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005; в редакції Закону № 2464-VI від 08.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025- VI від 15.11.2011, № 77-VIII від 28.12.2014}
Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
1. Здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту -
караються штрафом від тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до одного року.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
караються штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
{Стаття 213 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011; в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015}
{Зміни до абзацу першого частини першої статті 213 див. в Законі № 222-VIII від
02.03.2015}
{Статтю 214 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 215 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок
1. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних чи голографічних захисних елементів -
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 216 в редакції Закону № 1098-IV від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 5283-VI від 18.09.2012, № 1019-VIII від
18.02.2016}
{Статтю 217 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 218 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2181. Доведення банку до неплатоспроможності
1. Доведення банку до неплатоспроможності, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення пов’язаною з банком особою будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі або кредитору, -
карається обмеженням волі на строк від одного до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з накладенням штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. 1. У цій статті матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у десять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Термін "пов’язана з банком особа" вживається у значенні, визначеному Законом
України "Про банки і банківську діяльність".
{Кодекс доповнено статтею 2181 згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015}
Стаття 219. Доведення до банкрутства
Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, -
карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. У статтях 219, 222 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 219 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 220 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2201. Порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності
1. Внесення керівником або іншою службовою особою банку до бази даних про вкладників завідомо неправдивих відомостей -
карається штрафом від восьмисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Внесення керівником або іншою службовою особою банку у звітність, яка подається до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, завідомо неправдивих відомостей -
карається штрафом від восьмисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Умисне пошкодження або знищення керівником або іншою службовою особою банку бази даних про вкладників або вчинення дій, що унеможливлюють ідентифікацію вкладника за інформацією, наявною у базі даних про вкладників, або вчинення дій, наслідком яких є незаконне збільшення суми витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов’язаних з виведенням банку з ринку, або унеможливлюють початок здійснення виплат коштів вкладникам неплатоспроможного банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", -
караються позбавленням волі на строк до чотирьох років з обмеженням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.
{Кодекс доповнено статтею 2201 згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}
Стаття 2202. Фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи
1. Внесення змін до документів або реєстрів бухгалтерського обліку або внесення у звітність фінансової установи завідомо неповних або недостовірних відомостей про угоди, зобов’язання, майно установи, у тому числі яке перебуває в довірчому управлінні, чи про фінансовий стан установи, чи підтвердження такої інформації, надання такої інформації Національному банку України, опублікування чи розкриття такої інформації в порядку, визначеному законодавством України, якщо ці дії вчинені з метою приховування ознак
караються штрафом від восьмисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.
{Кодекс доповнено статтею 2202 згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}
{Статтю 221 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
1. Надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності -
карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, -
караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 222 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
3795-VI від 22.09.2011, № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2221. Маніпулювання на фондовому ринку
1. Умисні дії службової особи учасника фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів, що призвели до отримання професійним учасником фондового ринку або фізичною особою чи третіми особами прибутку у значних розмірах, або уникнення такими особами збитків у значних розмірах, або якщо це заподіяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. 1. Значним розміром у цій статті вважається розмір, який у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Значною шкодою у цій статті вважається шкода, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
3. Тяжкими наслідками у цій статті вважається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 2221 згідно із Законом № 3267-VI від 21.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 223 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2231. Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів
1. Внесення уповноваженою особою в документи, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів, завідомо неправдивих відомостей, якщо це заподіяло значну матеріальну шкоду інвесторові в цінні папери, -
карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, вважається значною, якщо вона в двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 2231 згідно із Законом № 801-VI від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2232. Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів
1. Невнесення службовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку, а так само інше порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів, якщо воно призвело до втрати системи реєстру (її частини), -
караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 2232 згідно із Законом № 801-VI від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
1. Виготовлення з метою збуту, збут чи використання іншим чином підроблених недержавних цінних паперів -
караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, -
караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або якщо вони завдали особливо великої матеріальної шкоди, -
караються штрафом від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. 1. Повторним у статті 224 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений цією статтею або статтею 199 цього Кодексу.
2. Відповідно до цієї статті матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а особливо великою - така, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 224 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 225 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 226 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 227. Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України)
небезпечної продукції
Умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, -
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Під введенням в обіг (випуском на ринок України) небезпечної продукції, вчиненим у великих розмірах, слід вважати введення в обіг продукції, загальна вартість якої перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 227 в редакції Закону № 2735-VI від 02.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 228 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару
1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -
караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -
караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -
караються штрафом від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 229 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3423-IV від 09.02.2006, № 1111-V від 31.05.2007, № 4025-VI від 15.11.2011,
№ 1019-VIII від 18.02.2016}
{Статтю 230 виключено на підставі Закону № 669-IV від 03.04.2003}
Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю
Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, -
караються штрафом від трьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 231 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2252-IV від 16.12.2004, №
4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці
Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо
воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, -
карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 232 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2252-IV від 16.12.2004, №
4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2321. Незаконне використання інсайдерської інформації
1. Умисне незаконне розголошення, передача або надання доступу до інсайдерської інформації, а так само надання з використанням такої інформації рекомендацій стосовно придбання або відчуження цінних паперів чи похідних (деривативів), якщо це призвело до отримання особою, яка вчинила зазначені дії, чи третіми особами необґрунтованого прибутку в значному розмірі, або уникнення учасником фондового ринку чи третіми особами значних збитків, або якщо це заподіяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
караються штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Вчинення з використанням інсайдерської інформації на власну користь або на користь інших осіб правочинів, спрямованих на придбання або відчуження цінних паперів чи похідних (деривативів), яких стосується інсайдерська інформація, якщо це призвело до отримання особою, яка вчинила зазначені дії, чи третіми особами необґрунтованого прибутку в значному розмірі, або уникнення учасником фондового ринку чи третіми особами значних збитків, або якщо це заподіяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, -
карається штрафом від п'яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
4. Дії, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою, -
караються штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка: 1. Значним розміром (значним збитком, значною шкодою) у цій статті вважається розмір (збиток, шкода), який в п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Тяжкими наслідками у цій статті, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
3. Під особами, які вчинили дії, передбачені цією статтею, розуміються: посадові особи емітента, у тому числі ті, які були посадовими особами емітента на момент ознайомлення з інсайдерською інформацією; особи, які мають доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням ними трудових (службових) обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від відносин з емітентом, у тому числі співробітники професійних учасників фондового ринку; державні службовці, яким відома інсайдерська інформація внаслідок виконання ними посадових (службових) обов'язків; особи, які ознайомилися з інсайдерською інформацією неправомірним шляхом; аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі або інші особи, які виконують надані законом публічні повноваження.
{Кодекс доповнено статтею 2321 згідно із Законом № 3480-IV від 23.02.2006; в редакції Закону № 801-VI від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3306- VI від 22.04.2011, № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 2322. Приховування інформації про діяльність емітента
1. Ненадання службовою особою емітента інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації, якщо це заподіяло інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) матеріальну шкоду в значному розмірі, -
караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, вчинені повторно, -
караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. У цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у значному розмірі, якщо її розмір у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 2322 згідно із Законом № 801-VI від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
1. Приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою -
караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно призвело до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинене групою осіб за попередньою змовою, -
карається штрафом від двадцяти п'яти тисяч до тридцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 233 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 234 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
{Статтю 235 виключено на підставі Закону № 4025-VI від 15.11.2011}
{Розділ VIIА втратив чинність на підставі Закону № 2808-VI від 21.12.2010}
Розділ VIII �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ �
Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
Порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
Ухилення від проведення або неналежне проведення на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення особою, на яку покладено такий обов'язок, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
1. Приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою -
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 239. Забруднення або псування земель
1. Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 2391. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром)
земель
1. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -
карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Та сама дія, якщо вона вчинена повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або заподіяла матеріальну шкоду у великому розмірі, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, масову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. У цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Закон доповнено статтею 2391 згідно із Законом № 1708-VI від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 2392. Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах
1. Незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Особливо великим розміром у цій статті слід розуміти обсяг поверхневого
(ґрунтового) шару земель, який становить більше, ніж десять кубічних метрів.
{Закон доповнено статтею 2392 згідно із Законом № 1708-VI від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 240. Порушення правил охорони або використання надр
1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, -
карається штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення -
караються штрафом від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду або вчинені повторно, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
{Стаття 240 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2308-IV від 11.01.2005, №
2984-IV від 18.10.2005; в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря
1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на
той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 242. Порушення правил охорони вод
1. Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод
або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 243. Забруднення моря
1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів -
караються штрафом від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Неповідомлення спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, адміністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання - і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України
1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжиття особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
2. Дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які провадяться іноземцями, якщо це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
{Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу
1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
{Стаття 245 в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009}
Стаття 246. Незаконна порубка лісу
Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 246 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин
Порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років.
{Стаття 247 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 248. Незаконне полювання
1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно- заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 248 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
1827-VI від 21.01.2010, № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 249 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1827-VI від 21.01.2010, №
1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 251. Порушення ветеринарних правил
Порушення ветеринарних правил, яке спричинило поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
1. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля
1. Розробка і здача проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення або інших тяжких наслідків, -
карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені частиною першою цієї статті, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 254. Безгосподарське використання земель
Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури грунту, -
караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 254 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Розділ IX �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ �
Стаття 255. Створення злочинної організації
1. Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
2. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.
Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності
1. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності,
-
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 257. Бандитизм
Організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Стаття 258. Терористичний акт
1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що призвели до загибелі людини, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.
{Частину четверту статті 258 виключено на підставі Закону № 170-V від
21.09.2006}
{Частину п'яту статті 258 виключено на підставі Закону № 170-V від 21.09.2006}
6. Особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті в частині погрози вчинення терористичного акту, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно повідомила правоохоронний орган про цей злочин, сприяла його припиненню або розкриттю, у разі якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо в її діях немає складу іншого злочину.
{Стаття 258 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 2581. Втягнення у вчинення терористичного акту
1. Втягнення особи у вчинення терористичного акту або примушування до вчинення терористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років з конфіскацією майна або без такої.
{Кодекс доповнено статтею 2581 згідно із Законом № 170-V від 21.09.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 2582. Публічні заклики до вчинення терористичного акту
1. Публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі дії, вчинені з використанням засобів масової інформації, -
караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна або без такої.
{Кодекс доповнено статтею 2582 згідно із Законом № 170-V від 21.09.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 2583. Створення терористичної групи чи терористичної організації
1. Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.
{Кодекс доповнено статтею 2583 згідно із Законом № 170-V від 21.09.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 2584. Сприяння вчиненню терористичного акту
1. Вербування, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту, а так само використання особи з цією метою -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
{Кодекс доповнено статтею 2584 згідно із Законом № 170-V від 21.09.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 2585. Фінансування тероризму
1. Фінансування тероризму, тобто дії, вчинені з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації), -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
4. Особа, крім організатора або керівника терористичної групи (організації), звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про відповідну терористичну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину.
Примітка. 1. Фінансування тероризму визнається вчиненим у великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Фінансування тероризму визнається вчиненим в особливо великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Кодекс доповнено статтею 2585 згідно із Законом № 2258-VI від 18.05.2010}
Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
1. Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, -
карається позбавленням волі на строк від двох до шести років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
{Стаття 259 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3075-III від 07.03.2002, №
4955-VI від 07.06.2012}
Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
1. Створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності
-
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна
або без такої.
3. Керівництво зазначеними в частинах першій або другій цієї статті формуваннями, їх фінансування, постачання їм зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
4. Участь у складі передбачених частинами першою або другою цієї статті формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
5. Діяння, передбачене частиною четвертою цієї статті, що призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
6. Звільняється від кримінальної відповідальності за цією статтею особа, яка перебувала в складі зазначених у цій статті формувань, за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно вийшла з такого формування і повідомила про його існування органи державної влади чи органи місцевого самоврядування.
Примітка. 1. Під воєнізованими слід розуміти формування, які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройова чи фізична підготовка.
2. Під збройними формуваннями слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.
{Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 261. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
Напад на об'єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використовуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні чи вибухонебезпечні матеріали, речовини, предмети, з метою захоплення, пошкодження або знищення цих об'єктів -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
{Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014}
Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
1. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також заволодіння предметами, що перелічені в частині першій цієї статті, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою, розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів, а також вимагання цих предметів, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
{Стаття 263 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
5064-VI від 05.07.2012}
Стаття 2631. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв
1. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
{Кодекс доповнено статтею 2631 згідно із Законом № 5064-VI від 05.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 228-VII від 14.05.2013}
Стаття 264. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
1. Придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь- якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров'ю людей, майнової шкоди у великому розмірі або значного забруднення довкілля, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
4. Особа, яка вчинила злочин, передбачений частиною першою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно здала органам влади радіоактивні матеріали (джерела іонізуючого випромінювання, радіоактивні речовини або ядерні матеріали, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді).
Примітка. У статтях 265, 2651 цього Кодексу майнова шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 265 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1071-V від 24.05.2007, №
1638-VIII від 04.10.2016}
Стаття 2651. Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію
1. Незаконне виготовлення будь-якого ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію і може через свої властивості спричинити загибель людей, шкоду здоров'ю людей, майнову шкоду у великому розмірі або значне забруднення довкілля, -
карається штрафом від трьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Та сама дія, вчинена з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров'ю людей, майнової шкоди у великому розмірі або значного забруднення довкілля, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
{Кодекс доповнено статтею 2651 згідно із Законом № 1071-V від 24.05.2007}
Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
1. Погроза вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з метою примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Погроза використати радіоактивні матеріали з метою спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
1. Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або інших правил поводження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.
{Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4837-VI від 24.05.2012}
Стаття 2671. Порушення вимог режиму радіаційної безпеки
1. Переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення без надання передбаченого законом дозволу або проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного і тваринного походження, промислової або іншої продукції, тварин, риби, рослин або будь-яких інших об'єктів -
карається штрафом від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Придбання з метою використання або збуту об'єктів, визначених у частині першій цієї статті, якщо факт їх походження із зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення заздалегідь відомий винній особі, -
карається штрафом від сімдесяти до вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені з метою збуту, або збут об'єктів, визначених у частині першій цієї статті, -
караються штрафом від сімдесяти п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені службовою особою або повторно, а також якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
{Кодекс доповнено статтею 2671 згідно із Законом № 966-V від 19.04.2007}
Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
1. Ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу -
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ввезення на територію України чи транзит через її територію речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення,
-
караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин
1. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
{Стаття 269 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Примітка. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Стаття 2701. Умисне знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства
1. Умисне знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства, якщо це призвело або могло призвести до неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування таких об'єктів, що спричинило небезпеку для життя чи здоров'я людей або майнову шкоду у великому розмірі, -
карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або загальнонебезпечним способом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили майнову шкоду в особливо великому розмірі або загибель людини чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Примітка. 1. Під об'єктами житлово-комунального господарства в цій статті слід розуміти житловий фонд, об'єкти благоустрою, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також їх мережі чи складові (кришки люків, решітки на них тощо).
2. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, що в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Розділ IX доповнено статтею 2701 згідно із Законом № 2924-VI від 13.01.2011}
Розділ X �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА �
Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
1. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
{Стаття 271 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4837-VI від 24.05.2012}
Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до
восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 272 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4837-VI від 24.05.2012}
Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від
двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, -
карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк
до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 275 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4837-VI від 24.05.2012}
Розділ XI �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ �
ТРАНСПОРТУ �
Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
1. Порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, -
караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду, -
караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
{Стаття 276 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 2761. Здійснення професійної діяльності членом екіпажу або обслуговування повітряного руху диспетчером управління повітряним рухом (диспетчером служби руху) у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин
Здійснення професійної діяльності членом екіпажу або обслуговування повітряного руху диспетчером управління повітряним рухом (диспетчером служби руху) у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин -
карається виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 2761 згідно з Кодексом № 3393-VI від 19.05.2011}
Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків,
-
караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, -
караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
{Стаття 277 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
2742-VI від 02.12.2010}
Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна
1. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства
1. Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків, -
карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
{Стаття 279 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2742-VI від 02.12.2010, №
721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014, № 1183-VII від 08.04.2014}
Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків
1. Примушування працівника залізничного, повітряного, водного, автомобільного, міського електричного чи магістрального трубопровідного транспорту до невиконання своїх службових обов'язків шляхом погрози вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна цього працівника чи близьких йому осіб, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів
1. Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
{Стаття 281 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
1. Порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів, -
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда
1. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда стоп-краном чи шляхом роз'єднання повітряної гальмової магістралі або іншим способом, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
Ненадання допомоги капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном екіпажу та пасажирам останнього, а також зустрінутим у морі або на іншому водному шляху особам, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів, -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Стаття 285. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден
Неповідомлення капітаном судна іншому судну, що зіткнулося з ним на морі, назви і порту приписки свого судна, а також місця свого відправлення та призначення, незважаючи на наявність можливості подати ці відомості, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -
карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Примітка. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.
{Стаття 286 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 586
-VI від 24.09.2008}
Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть, -
караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}
Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть, -
карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років.
{Стаття 288 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}
Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
1. Незаконне заволодіння транспортним засобом -
карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.
Примітка.
1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
2. Відповідно до частини другої цієї статті під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 410 цього Кодексу.
3. Відповідно до частин другої і третьої цієї статті матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великою - у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 289 в редакції Закону № 2903-IV від 22.09.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
Знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу -
караються штрафом від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
{Стаття 290 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}
Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, а також правил, норм і стандартів виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років.
{Стаття 291 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}
Стаття 292. Пошкодження об'єктів магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів
{Назва статті 292 в редакції Закону № 4838-VI від 24.05.2012}
1. Пошкодження чи руйнування магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів чи нафтопродуктопроводів, відводів від них, технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів обліку, автоматики, телемеханіки, зв'язку, сигналізації, а також незаконне втручання в роботу технологічного обладнання, якщо ці дії призвели до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або створили небезпеку для життя людей, -
караються штрафом від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Частина перша статті 292 в редакції Закону № 4838-VI від 24.05.2012}
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Розділ XII �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА �
МОРАЛЬНОСТІ �
Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях -
караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
{Стаття 293 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 294. Масові заворушення
1. Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
2. Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
{Стаття 294 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
Публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту -
караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
{Стаття 295 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 296. Хуліганство
1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
{Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3075-III від 07.03.2002, №
721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 297. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого
1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -
караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
{Стаття 297 в редакції Законів № 1166-VI від 19.03.2009, № 728-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; в редакції Закону № 734- VII від 28.01.2014}
Стаття 298. Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини
1. Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об'єкті археологічної спадщини -
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин -
караються штрафом до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо пам'яток національного значення, -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
4. Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
5. Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 298 в редакції Закону № 1626-IV від 18.03.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008; в редакції Закону № 2518-VI від 09.09.2010}
Стаття 2981. Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду
1. Умисне знищення, пошкодження або приховування документів Національного архівного фонду -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі дії, вчинені щодо унікальних документів Національного архівного фонду, - караються позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
{Кодекс доповнено статтею 2981 згідно із Законом № 534-V від 22.12.2006}
Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
1. Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію
1. Ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні -
караються штрафом до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, -
караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 300 в редакції Закону № 1707-VI від 05.11.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, -
караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, або примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 301 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1520-VI від 11.06.2009, №
1819-VI від 20.01.2010, № 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
1. Створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, вчинені з метою наживи або особою, раніше судимою за цей злочин, або вчинені організованою групою, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.
Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією
1. Втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цієї особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, або сутенерство -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені щодо малолітнього, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. 1. Під сутенерством у цій статті слід розуміти дії особи по забезпеченню заняття проституцією іншою особою.
2. Відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього в заняття проституцією чи примушування їх до заняття проституцією за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.
{Стаття 303 в редакції Закону № 3316-IV від 12.01.2006}
Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
1. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.
{Стаття 304 із змінами, внесеними згідно із Законом № 616-VI від 01.10.2008}
Розділ XIII �
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, �
ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО �
ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я �
НАСЕЛЕННЯ �
Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів
1. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна.
3. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби в особливо великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Примітка. Поняття великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, або фальсифікованих лікарських засобів, що застосовується в цьому розділі, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.
{Стаття 305 із змінами, внесеними згідно із Законом № 875-V від 05.04.2007; в редакції Закону № 3718-VI від 08.09.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5065- VI від 05.07.2012, № 5460-VI від 16.10.2012, № 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів
1. Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах або використання таких коштів для придбання об'єктів, майна, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих чи інших потреб, або використання таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Примітка. Під великим розміром слід розуміти кошти, сума яких становить двісті та більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 306 із змінами, внесеними згідно із Законами № 430-IV від 16.01.2003, № 485
-IV від 06.02.2003, № 3826-VI від 06.10.2011, № 4016-VI від 04.11.2011, № 770-VIII від
10.11.2015}
Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, -
караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу).
{Стаття 307 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3826-VI від 06.10.2011}
Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
1. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317 цього Кодексу, або у великих розмірах, а також заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, або організованою групою, розбій з метою викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також вимагання цих засобів чи речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
{Стаття 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
1. Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин -
караються штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею чи яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості п'ятисот і більше рослин чи конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
{Стаття 310 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
1165-VI від 19.03.2009}
Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Дії, передбачені частиною першою, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна.
4. Особа, яка добровільно здала прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті).
{Стаття 311 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
1. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -
караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства, або у великих розмірах, а також заволодіння прекурсорами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, розбій з метою викрадення прекурсорів, а також їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
{Стаття 312 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння
ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням
1. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства, а також незаконне виготовлення, придбання, зберігання, передача чи продаж іншим особам такого обладнання -
караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 312, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, а також заволодіння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -
караються позбавленням волі на строк від двох до шести років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
{Стаття 313 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 314. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
1. Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Ті самі дії, якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого або вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-312 та 314-318 цього Кодексу, або вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов'язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів
1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян -
карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
1. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна.
{Стаття 317 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}
Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
1. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речовин, -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-317 цього Кодексу, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин
1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах -
карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом
на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Та сама дія, вчинена повторно, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 319 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
3826-VI від 06.10.2011}
Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
1. Порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель, а також порушення правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, призначених для виробництва чи виготовлення цих засобів чи речовин, -
караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони спричинили нестачу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах, або призвели до викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем, -
караються штрафом від сімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 320 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3826-VI від 06.10.2011}
Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, вчинені без спеціального на те дозволу, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, або якщо предметом таких дій були отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби у великих розмірах -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або якщо предметом таких дій були отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби в особливо великих розмірах -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
5. Особа, яка добровільно здала отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, а також за вчинення таких дій без спеціального на те дозволу (частина перша цієї статті) щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.
{Стаття 321 в редакції Закону № 875-V від 05.04.2007; із змінами, внесеними згідно із
Законом № 3826-VI від 06.10.2011}
Стаття 3211. Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів
1. Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
4. Особа, яка добровільно здала фальсифіковані лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію (частина перша цієї статті, якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров'я людей).
{Кодекс доповнено статтею 3211 згідно із Законом № 3718-VI від 08.09.2011; в редакції Закону № 5065-VI від 05.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019- VIII від 18.02.2016}
Стаття 3212. Порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів
1. Умисне порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів, фальсифікація їх результатів, а також порушення встановленого порядку державної реєстрації лікарських засобів -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 3212 згідно із Законом № 5065-VI від 05.07.2012}
Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
Незаконна організація або утримання місць для вживання з метою одурманювання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також надання приміщень з такою метою -
караються штрафом від сімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 322 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
3826-VI від 06.10.2011}
Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
1. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Та сама дія, вчинена батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником або особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, його тренером, або повторно, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317, 324 цього Кодексу, -
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли шкоду здоров'ю потерпілого, -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони заподіяли істотну шкоду здоров'ю потерпілого або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Примітка. Допінг - це засоби і методи, які входять до переліку заборонених
Антидопінговим кодексом Олімпійського руху.
{Стаття 323 із змінами, внесеними згідно із Законом № 616-VI від 01.10.2008}
Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням
1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
{Стаття 325 в редакції Закону № 1125-VI від 17.03.2009}
Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами
1. Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення мікробіологічних або інших біологічних агентів чи токсинів, інших правил поводження з ними, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий
строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції
1. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад допустимі рівні, якщо вони створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяли шкоду здоров'ю потерпілого, -
караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад допустимі рівні, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Розділ XIV �
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, �
НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, �
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ �
Стаття 328. Розголошення державної таємниці
1. Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Стаття 329. Втрата документів, що містять державну таємницю
1. Втрата документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації, що містять державну таємницю, а також предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матеріальними носіями секретної інформації або предметами, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни
1. Передача або збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства, -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 330 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2939-VI від 13.01.2011, №
1170-VII від 27.03.2014}
{Статтю 331 виключено на підставі Закону № 1723-IV від 18.05.2004}
Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
1. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
{Стаття 332 в редакції Закону № 3186-VI від 05.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 3321. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї
1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 3321 згідно із Законом № 1207-VII від 15.04.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 333. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю
1. Порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, вчинене повторно або організованою групою, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 333 в редакції Закону № 668-IV від 03.04.2003}
Стаття 334. Порушення правил міжнародних польотів
Вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів -
караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 334 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016}
Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу
Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу -
карається обмеженням волі на строк до трьох років.
{Стаття 335 в редакції Закону № 116-VIII від 15.01.2015} Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією Ухилення від призову за мобілізацією -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Стаття 3361. Ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період чи у разі проведення цільової мобілізації
Ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім відбудовного періоду) чи у разі проведення цільової мобілізації -
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
{Кодекс доповнено статтею 3361 згідно із Законом № 186-VIII від 12.02.2015}
Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
1. Ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
2. Ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів -
карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Розділ XV
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ � ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, � ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ � ЖУРНАЛІСТІВ �
{Назва розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015}
Стаття 338. Наруга над державними символами
1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.
{Стаття 338 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1441-VI від 04.06.2009}
Стаття 339. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
Підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні без права на цей Прапор -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства, -
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
Захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
{Частину другу статті 341 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}
{Стаття 341 із змінами, внесеними згідно із Законом № 642-VII від 10.10.2013, із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767- VII від 23.02.2014}
Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з
охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
1. Опір представникові влади, крім державного виконавця, приватного виконавця, під час виконання ним службових обов'язків -
карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, державному виконавцю чи приватному виконавцю під час примусового виконання рішень, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
{Стаття 342 в редакції Закону № 2677-VI від 04.11.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4452-VI від 23.02.2012, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767- VII від 23.02.2014, № 1403-VIII від 02.06.2016}
Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця
1. Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу, працівника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, а також близького родича державного виконавця або приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців.
2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -
караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
{Стаття 343 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2677-VI від 04.11.2010, №
721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1403-VIII від
02.06.2016}
Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верховної Ради
України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів
України, Голову чи члена Вищої ради правосуддя, Голову чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Директора Національного антикорупційного бюро України, Голову Рахункової палати або іншого члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень -
карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, -
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 344 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
1698-VII від 14.10.2014, № 576-VIII від 02.07.2015, № 1540-VIII від 22.09.2016, № 1798-VIII
від 21.12.2016}
Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
{Стаття 345 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 3451. Погроза або насильство щодо журналіста
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
Примітка. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 3471,
3481 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.
{Кодекс доповнено статтею 3451 згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015}
Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
1. Погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи члена Вищої ради правосуддя, Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора, Директора Національного антикорупційного бюро України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови або іншого члена Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії України, а також щодо їх близьких родичів, вчинена у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв'язку з їх державною або громадською діяльністю -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
3. Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку з їх державною або громадською діяльністю -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
{Стаття 346 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
1698-VII від 14.10.2014, № 576-VIII від 02.07.2015, № 1798-VIII від 21.12.2016}
Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу, працівника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця
1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, працівникові органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю (у тому числі після звільнення з посади) чи їхнім близьким родичам, у зв’язку з виконанням службових обов’язків працівником правоохоронного органу або примусовим виконанням рішень державним виконавцем чи приватним виконавцем (у тому числі у минулому) -
караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років.
{Стаття 347 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1403-VIII від 02.06.2016}
Стаття 3471. Умисне знищення або пошкодження майна журналіста
1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -
караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.
{Кодекс доповнено статтею 3471 згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015}
Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку -
караються позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
{Стаття 348 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 3481. Посягання на життя журналіста
Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -
караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
{Кодекс доповнено статтею 3481 згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015}
Стаття 349. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
Захоплення або тримання як заручника представника влади, працівника правоохоронного органу чи їх близьких родичів з метою спонукання державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
{Стаття 349 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 3491. Захоплення журналіста як заручника
Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
{Кодекс доповнено статтею 3491 згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015}
Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, застосована з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення такої дії щодо їх близьких -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації -
караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації -
караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 3511. Перешкоджання діяльності Рахункової палати, члена Рахункової палати
1. Невиконання службовою особою законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації -
караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 3511 згідно із Законом № 576-VIII від 02.07.2015}
Стаття 3512. Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу чи члена Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створення штучних перешкод у їх роботі -
караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 3512 згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}
Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить службовій особі чи громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких родичів -
караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
1. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, пов'язане з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу, -
карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
{Стаття 353 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, №
2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011}
Стаття 354. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
1. Пропозиція чи обіцянка працівникові підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи -
караються штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до ста годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в установі чи організації, або у зв’язку з діяльністю особи на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи -
караються штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
4. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, -
караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
5. Особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 354, 3683, 3684, 369,
3692 цього Кодексу, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди
вона - до отримання з інших джерел інформації про цей злочин органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, - добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку. Зазначене звільнення не застосовується у разі, якщо пропозиція, обіцянка чи надання неправомірної вигоди були вчинені по відношенню до осіб, визначених у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
Примітка. 1. Під особою, яка працює на користь підприємства, установи, організації, слід розуміти особу, яка виконує роботу або надає послугу відповідно до договору з таким підприємством, установою, організацією.
2. У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.
3. Під пропозицією у статтях 354, 368, 3683-370 слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.
4. Повторним у статтях 354, 368, 3683, 3684 і 369 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених зазначеними статтями.
5. У статтях 354, 368, 3683 і 3684 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
{Стаття 354 в редакції Законів № 221-VII від 18.04.2013, № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 198-VIII від 12.02.2015, № 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, -
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Стаття 356. Самоправство
Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.
Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
1. Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток, -
караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
1. Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут -
караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,
державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
4. Використання завідомо підробленого документа -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи
- докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
{Стаття 358 із змінами, внесеними згідно з Законом № 1508-VI від 11.06.2009 - зміни втратили чинність на підставі Закону № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207
-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016}
Стаття 359. Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації
1. Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання -
караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
{Стаття 359 в редакції Закону № 2338-VI від 15.06.2010}
Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв'язку
Умисне пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно спричинило тимчасове припинення зв'язку, -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.
Розділ XVI �
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО- ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА � КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ �
{Назва розділу XVI із змінами, внесеними згідно із Законом № 908-IV від 05.06.2003}
Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин
(комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку
1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -
карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Значною шкодою у статтях 361-3631, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 361 в редакції Законів № 908-IV від 05.06.2003, № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 3611. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут
1. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, -
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
{Кодекс доповнено статтею 3611 згідно із Законом № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 3612. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації
1. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, -
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
{Кодекс доповнено статтею 3612 згідно із Законом № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015}
{Статтю 3613 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}
{Статтю 3614 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 362. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно- обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї
1. Несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, -
караються штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
2. Несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на той самий строк.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 362 в редакції Закону № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015}
{Статтю 3621 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 363. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється
Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється, якщо це заподіяло значну шкоду, вчинені особою, яка відповідає за їх експлуатацію, -
караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк.
{Стаття 363 в редакції Закону № 2289-IV від 23.12.2004}
Стаття 3631. Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку
1. Умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 3631 згідно із Законом № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015}
Розділ XVII �
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА �
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ �
ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ �
{Назва розділу XVII в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011}
Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Частину третю статті 364 виключено на підставі Закону № 746-VII від 21.02.2014}
Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 368, 3682, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Для цілей статей 364, 368, 3682, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.
2. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
3. Істотною шкодою у статтях 364, 3641, 365, 3652, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
4. Тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 364 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
1508-VI від 11.06.2009 - зміни по Закону № 1508-VI втратили чинність на підставі Закону
№ 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 222-VII від 18.04.2013, № 746-VII від 21.02.2014, № 1261- VII від 13.05.2014, № 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 3641. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
1. Зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
карається штрафом від ста п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається штрафом від чотирьохсот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк
від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. У статтях 364, 3641, 3652, 368, 3683, 3684, 369, 3692 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
{Кодекс доповнено статтею 3641 згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 221-VII від 18.04.2013,
№ 746-VII від 21.02.2014, № 1261-VII від 13.05.2014, № 198-VIII від 12.02.2015, № 770-VIII
від 10.11.2015}
Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, №
1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Законів № 3207-VI від
07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014}
{Статтю 3651 виключено на підставі Закону № 746-VII від 21.02.2014}
Стаття 3652. Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги
1. Зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.
2. Те саме діяння, вчинене стосовно неповнолітньої чи недієздатної особи, особи похилого віку або повторно, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої.
{Кодекс доповнено статтею 3652 згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 1261-VII від 13.05.2014,
№ 629-VIII від 16.07.2015, № 770-VIII від 10.11.2015, № 1403-VIII від 02.06.2016, № 1666- VIII від 06.10.2016}
Стаття 366. Службове підроблення
1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -
караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 366 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009 - зміни втратили чинність на підставі Закону № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону
№ 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 222-VII від
18.04.2013, № 1261-VII від 13.05.2014}
Стаття 3661. Декларування недостовірної інформації
Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації -
караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Суб’єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
{Кодекс доповнено статтею 3661 згідно із Законом № 1700-VII від 14.10.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1022-VIII від 15.03.2016, № 1774-VIII від
06.12.2016}
Стаття 367. Службова недбалість
1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -
карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
{Стаття 367 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, №
2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011}
Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -
карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
4. Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 3682,
369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
3. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях
368, 3682, 369 та 382 цього Кодексу є:
1) Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступники, члени Центральної виборчої комісії, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступники, радники та помічники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
2) особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "А";
3) особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.
{Стаття 368 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, №
2808-VI від 21.12.2010; в редакції Законів № 3207-VI від 07.04.2011, № 221-VII від
18.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013; в редакції
Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від
14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015}
{Стаття 3681 втратила чинність на підставі Закону № 2808-VI від 21.12.2010}
Стаття 3682. Незаконне збагачення
1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі -
караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
2. Ті самі діяння, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з
конфіскацією майна.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
2. Під активами у значному розмірі у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Під передачею активів у цій статті розуміється укладення будь-яких правочинів, на підставі яких виникає право власності або право користування на активи, а також надання іншій особі грошових коштів чи іншого майна для укладення таких правочинів.
{Кодекс доповнено статтею 3682 згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18.04.2013, № 222-VII від 18.04.2013; текст статті 3682 в редакції Законів № 1698-VII від 14.10.2014, № 198-VIII від 12.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 3683. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
1. Пропозиція чи обіцянка службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди або прохання її надати за вчинення зазначеною службовою особою дій чи її бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи -
караються штрафом від ста п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, -
караються штрафом від трьохсот п’ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням
наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи -
караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
4. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
{Частину п'яту статті 3683 виключено на підставі Закону № 198-VIII від 12.02.2015}
{Примітку до статті 3683 виключено на підставі Закону № 198-VIII від 12.02.2015}
{Кодекс доповнено статтею 3683 згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 221-VII від 18.04.2013; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770- VIII від 10.11.2015}
Стаття 3684. Підкуп особи, яка надає публічні послуги
1. Пропозиція чи обіцянка аудитору, нотаріусу, оцінювачу, іншій особі, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), надати йому/їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди або прохання її надати за вчинення особою, яка надає публічні послуги, дій або її бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи -
караються штрафом від ста п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, -
караються штрафом від трьохсот п’ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання аудитором, нотаріусом, приватним виконавцем, експертом, оцінювачем, третейським суддею або іншою особою, яка провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, а також незалежним посередником чи арбітром під час розгляду колективних трудових спорів неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи -
караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти
років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
{Частину п'яту статті 3684 виключено на підставі Закону № 198-VIII від 12.02.2015}
{Кодекс доповнено статтею 3684 згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 221-VII від 18.04.2013; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами №
770-VIII від 10.11.2015, № 1403-VIII від 02.06.2016}
Стаття 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
1. Пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -
караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією майна або без такої.
3. Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
4. Діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
{Частину п'яту статті 369 виключено на підставі Закону № 198-VIII від 12.02.2015}
{Стаття 369 із змінами, внесеними згідно з Законом № 1508-VI від 11.06.2009 - зміни втратили чинність на підставі Закону № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207
-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012; в редакції Закону № 221-VII від 18.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 222- VII від 18.04.2013; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015}
{Стаття 3691 втратила чинність на підставі Закону № 2808-VI від 21.12.2010}
Стаття 3692. Зловживання впливом
1. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, -
караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
2. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди -
караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
{Кодекс доповнено статтею 3692 згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18.04.2013, № 222-VII від 18.04.2013,
№ 1261-VII від 13.05.2014, № 770-VIII від 10.11.2015}
Стаття 3693. Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань
1. Вплив на результати офіційних спортивних змагань шляхом підкупу, примушування або підбурювання чи вступу у змову щодо результатів офіційного спортивного змагання з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи або одержання внаслідок таких діянь неправомірної вигоди для себе чи третьої особи -
караються штрафом від двохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо офіційних спортивних змагань неповнолітніх або повторно, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням з одержанням в результаті цього неправомірної вигоди для себе або інших осіб у розмірі, що перевищує двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, -
карається штрафом від семисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України "Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань".
{Кодекс доповнено статтею 3693 згідно із Законом № 743-VIII від 03.11.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1019-VIII від 18.02.2016, № 1791-VIII від
20.12.2016}
Стаття 370. Провокація підкупу
1. Провокація підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 370 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, №
2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18.04.2013, № 198-VIII від 12.02.2015}
Розділ XVIII �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ �
Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою
1. Завідомо незаконне затримання або незаконний привід -
караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Завідомо незаконні домашній арешт або тримання під вартою -
карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 371 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 245
-VII від 16.05.2013}
Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
1. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Стаття 373. Примушування давати показання
1. Примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку прокурора, слідчого або працівника підрозділу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою, за відсутності ознак катування, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
{Стаття 373 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 245
-VII від 16.05.2013}
Стаття 374. Порушення права на захист
1. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею,
-
карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі дії, які призвели до засудження невинної у вчиненні кримінального правопорушення особи, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 374 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, №
245-VII від 16.05.2013}
Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
{Стаття 375 із змінами, внесеними згідно із Законом № 421-VIII від 14.05.2015}
Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
1. Втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення -
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені особою з використанням свого службового становища, -
караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
{Стаття 376 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 3761. Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду
1. Умисне внесення неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду, чи інше втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, або іншою особою шляхом несанкціонованого доступу до автоматизованої системи документообігу суду, -
караються штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 3761 згідно із Законом № 1475-VI від 05.06.2009}
Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до шести років.
3. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
{Стаття 377 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років.
{Стаття 378 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя
Вбивство або замах на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
{Стаття 379 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
Неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обґрунтованих рішень, а також невжиття, несвоєчасне вжиття достатніх заходів для безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів службовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
{Стаття 380 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
1. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх здійснює, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили шкоду здоров'ю особи, взятої під захист, -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки, -
караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
{Статтю 3811 виключено на підставі Закону № 1697-VII від 14.10.2014}
Стаття 382. Невиконання судового рішення
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -
караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 382 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від
28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}
Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
1. Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину -
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, -
караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
{Стаття 383 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}
Стаття 384. Завідомо неправдиве показання
1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України або в суді, завідомо неправдивий
звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, -
караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
{Стаття 384 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2456-IV від 03.03.2005, №
890-VI від 15.01.2009 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 20-рп/2009 від 10.09.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2677-VI від 04.11.2010, № 245-VII від 16.05.2013}
Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків
1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України -
караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
{Стаття 385 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2456-IV від 03.03.2005, №
890-VI від 15.01.2009 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 20-рп/2009 від 10.09.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}
Стаття 386. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта до суду, органів досудового розслідування, тимчасових слідчих та спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок -
караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
{Стаття 386 із змінами, внесеними згідно із Законом № 890-VI від 15.01.2009 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 20-рп/2009 від
10.09.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, № 245-VII
від 16.05.2013}
Стаття 387. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування
1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно
-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
2. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, -
карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 387 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}
Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації
1. Розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт, -
караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо майна, яке підлягає конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, -
караються штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
{Стаття 388 в редакції Закону № 2456-IV від 03.03.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3795-VI від 22.09.2011}
Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
1. Ухилення засудженого від сплати штрафу або від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.
2. Ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
{Стаття 389 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1404-VIII від 02.06.2016, №
1492-VIII від 07.09.2016}
Стаття 3891. Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості
1. Умисне невиконання засудженим угоди про примирення або про визнання винуватості -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
{Кодекс доповнено статтею 3891 згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}
Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
1. Самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді обмеження волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду -
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
{Стаття 390 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016}
Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань
Злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань або інша протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
{Стаття 391 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1254-VI від 14.04.2009}
Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань
Тероризування у установах виконання покарань засуджених або напад на адміністрацію, а також організація з цією метою організованої групи або активна участь у такій групі, вчинені особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі чи у виді обмеження волі, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
{Стаття 392 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1254-VI від 14.04.2009}
Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
1. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненні, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб, або поєднані із заволодінням зброєю чи з її використанням, або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або шляхом підкопу, а також з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
Втеча із спеціалізованого лікувального закладу, а також по дорозі до нього -
карається арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.
Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, -
караються арештом на строк до шести місяців.
Стаття 396. Приховування злочину
1. Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох
років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім'ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо захисника чи представника особи, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -
карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння тим самим особам у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, тяжкого тілесного ушкодження -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили загибель людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень чи настання інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги
Вбивство або замах на вбивство захисника чи представника особи або їх близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Розділ XIX �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ �
ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ) �
Стаття 401. Поняття військового злочину
1. Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.
3. Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.
4. Особа, яка вчинила злочин, передбачений статтями цього розділу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно зі статтею 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
{Стаття 401 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, №
1414-VI від 02.06.2009, № 877-VII від 13.03.2014, № 1194-VII від 09.04.2014}
Стаття 402. Непокора
1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -
карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно вчинено групою осіб або спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Непокора, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Примітка. Під бойовою обстановкою в розділі XIX цього Кодексу слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.
{Стаття 402 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 403. Невиконання наказу
1. Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
{Стаття 403 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків
1. Опір начальникові, а також іншій особі, яка виконує покладені на неї обов’язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов’язків -
караються службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб або із застосуванням зброї, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.
5. Дії, передбачені частинами другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони були пов’язані з умисним вбивством начальника або іншої особи, яка виконує обов’язки з військової служби, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
{Стаття 404 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника
1. Погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові, або знищенням чи пошкодженням його майна у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби -
карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо начальника у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби -
карається позбавленням волі на строк від двох до семи років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
{Стаття 405 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості
1. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства, -
карається арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно вчинене щодо кількох осіб або заподіяло легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також таке, що має характер знущання або глумлення над військовослужбовцем, -
карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб або із застосуванням зброї, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби
1. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, -
караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, -
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
4. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
5. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
{Стаття 407 із змінами, внесеними згідно із Законом № 158-VIII від 05.02.2015; в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 408. Дезертирство
1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
4. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
{Стаття 408 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом
1. Ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману -
карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Відмова від несення обов’язків військової служби -
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. �
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
{Стаття 409 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
1. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Ті самі дії, вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли істотну шкоду, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, розбій з метою заволодіння зброєю, бойовими припасами, вибуховими чи іншими бойовими речовинами, засобами
пересування, військовою та спеціальною технікою, а також вимагання цих предметів, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
{Стаття 410 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 411. Умисне знищення або пошкодження військового майна
1. Умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна -
караються службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, або якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
{Стаття 411 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
1. Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або
позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 413. Втрата військового майна
1. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -
караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк до трьох років. �
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
{Стаття 413 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008; в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення
1. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для довкілля, -
карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.
{Стаття 414 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1071-V від 24.05.2007}
Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин
1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до них
Порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння
Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
1. Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
{Стаття 418 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 419. Порушення правил несення прикордонної служби
1. Порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, якщо це спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
{Стаття 419 в редакції Законів № 270-VI від 15.04.2008, № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування
1. Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
{Стаття 420 в редакції Законів № 270-VI від 15.04.2008, № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 421. Порушення статутних правил внутрішньої служби
1. Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і вахти), статутних правил внутрішньої служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов’язки даної особи, -
карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
{Стаття 421 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості
1. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Втрата документів або матеріалів, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановлених правил поводження із зазначеними документами, матеріалами або предметами, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
{Статтю 423 виключено на підставі Закону № 746-VII від 21.02.2014} �
{Статтю 424 виключено на підставі Закону № 746-VII від 21.02.2014} �
Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
1. Недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду, -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Примітка. 1. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно- господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
2. У статтях 425 та 426 цього Кодексу істотною шкодою, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками за тієї самої умови вважається шкода, яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 425 із змінами, внесеними згідно із Законом № 746-VII від 21.02.2014; в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 426. Бездіяльність військової влади
1. Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду, -
караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
{Стаття 426 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012; в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 4261. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев’яти років.
4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
{Кодекс доповнено статтею 4261 згідно із Законом № 290-VIII від 07.04.2015}
Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
Здача ворогові начальником ввірених йому військових сил, а також не зумовлене бойовою обстановкою залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни, якщо зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля
1. Залишення гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов’язків, а також особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
{Стаття 428 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Стаття 430. Добровільна здача в полон
Добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
1. Добровільна участь військовослужбовця, який перебуває в полоні, у роботах, що мають військове значення, або в інших заходах, які завідомо можуть заподіяти шкоду Україні або союзним з нею державам, за відсутності ознак державної зради -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Насильство над іншими військовополоненими або жорстоке поводження з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
3. Вчинення військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, з корисливих мотивів або з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 432. Мародерство
Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених
(мародерство), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій
1. Насильство, протизаконне знищення майна, а також протизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Розбій, вчинюваний щодо населення в районі воєнних дій, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
Погане поводження з військовополоненими, яке мало місце неодноразово, або пов'язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поранених, а також недбале виконання обов'язків щодо хворих і поранених особами, на яких покладено їх лікування і піклування про них, за відсутності ознак більш тяжкого злочину -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного
Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею
1. Носіння в районі воєнних дій символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала особами, які не мають на те права, а також зловживання в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, прапорами чи знаками Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала або пофарбуванням, присвоєним санітарно- транспортним засобам, -
караються обмеженням волі на строк до двох років.
2. Носіння в районі воєнних дій символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала особами, які не мають на те права, а також зловживання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала або пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам, -
караються позбавленням волі на строк до двох років.
{Стаття 435 в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015}
Розділ XX �
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА �
МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ �
Стаття 436. Пропаганда війни
Публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів -
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 4361. Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів
1. Виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
{Кодекс доповнено статтею 4361 згідно із Законом № 729-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; кодекс доповнено статтею 4361 згідно із Законом № 735-VII від 28.01.2014; в редакції Закону № 317-VIII від
09.04.2015}
Стаття 437. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни
1. Планування, підготовка або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
2. Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни
1. Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
2. Ті самі діяння, якщо вони поєднані з умисним вбивством, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
1. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним
позбавленням волі.
Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Стаття 441. Екоцид
Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Стаття 442. Геноцид
1. Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
2. Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів -
караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави
Вбивство або замах на вбивство представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист, з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, які вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
1. Напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також викрадення або позбавлення волі цих осіб з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Погроза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, -
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного
Півмісяця, Червоного Кристала
{Назва статті 445 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1675-VI від 22.10.2009}
Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала, крім випадків, передбачених цим Кодексом, -
{Абзац перший статті 445 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1675-VI від
22.10.2009}
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Стаття 446. Піратство
1. Піратство, тобто використання з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди озброєного чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річкового судна, застосування насильства, пограбування або інших ворожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такого судна, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Стаття 447. Найманство
1. Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців з метою використання у збройних конфліктах, воєнних або насильницьких діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, перешкоджання діяльності органів державної влади чи порушення територіальної цілісності, а також використання найманців у збройних конфліктах, воєнних або насильницьких діях -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
2. Ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням службового становища,
-
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією
майна або без такої.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що призвели до загибелі людини, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.
4. Участь найманця у збройному конфлікті, воєнних або насильницьких діях - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
5. Найманець звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, якщо він до притягнення до кримінальної відповідальності добровільно припинив участь у збройному конфлікті, воєнних або насильницьких діях та повідомив про свою участь у конфлікті, воєнних або насильницьких діях або іншим чином сприяв припиненню або розкриттю злочинів, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, якщо в його діях немає складу іншого злочину.
Примітка. Під найманцем у цій статті слід розуміти особу, яка:
1) спеціально завербована в Україні чи за її межами для того, щоб брати на території України чи території інших держав участь у збройному конфлікті, воєнних або насильницьких діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, перешкоджання діяльності органів державної влади чи порушення територіальної цілісності;
2) бере участь у воєнних або насильницьких діях з метою одержання будь-якої особистої вигоди;
3) не є ні громадянином (підданим) сторони, що перебуває у конфлікті, ні особою, яка постійно на законних підставах проживає на території, яка контролюється стороною, що перебуває у конфлікті;
4) не входить до особового складу збройних сил держави, на території якої здійснюються такі дії;
5) не послана державою, яка не є стороною, що перебуває у конфлікті, для виконання офіційних обов’язків як особи, яка входить до складу її збройних сил.
{Стаття 447 в редакції Закону № 716-VIII від 06.10.2015}
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розділ I
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2001 року.
2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:
Кримінальний кодекс Української РСР від 28 грудня 1960 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 14) із змінами, внесеними до нього, крім Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (Додаток до цього Кодексу);
Закон Української РСР "Про затвердження Кримінального кодексу Української
РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 14);
статті 1, 2 та 5 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 20 квітня 1990 року "Про відповідальність за дії, спрямовані проти громадського порядку і безпеки громадян" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р., № 18, ст. 278);
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 26 грудня 1990 року "Про відповідальність за порушення порядку користування картками споживача на право придбання товарів та іншими офіційними документами" (Відомості Верховної Ради УРСР,
1991 р., № 3, ст. 13);
стаття 3 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 28 січня 1991 року "Про відповідальність за порушення вимог режиму радіаційної безпеки, заготівлю, переробку і збут радіоактивно забруднених продуктів харчування" (Відомості Верховної Ради УРСР,
1991 р., № 11, ст. 106);
Указ Президії Верховної Ради України від 21 січня 1992 року "Про відповідальність за виготовлення з метою збуту та збут підроблених купонів багаторазового використання" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 18, ст. 246).
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня опублікування цього Кодексу підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України перелік законодавчих актів, які мають бути визнані такими, що втратили чинність у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом.
Розділ II
1. Звільнити від покарання (основного і додаткового) відповідно до частини другої статті 74 цього Кодексу осіб, засуджених за Кримінальним кодексом України 1960 року за діяння, відповідальність за які не передбачена цим Кодексом:
а) осіб, засуджених на підставі частини третьої статті 5 Кримінального кодексу
України 1960 року;
б) осіб, засуджених за готування до злочину за частиною першою статті 17 та відповідними статтями Особливої частини Кримінального кодексу України 1960 року, якщо ці злочини належать до злочинів невеликої тяжкості;
в) осіб, засуджених за статтями 1081, 110, 1341, 125, 126, 1472, 1473, 149, 154, 1552,
1553, 1555, 1556, 159, 169, 1763, 1832, 1834, 187, 1877, 1878, 189, 1891, 1931, 199, 202, 206 (частина перша), 2081, 2082, 2298, 237 Кримінального кодексу України 1960 року;
г) осіб, засуджених за частиною першою статті 133, статтями 147 (частина перша),
1483, 161 (частина перша), 1874, 1878, 192 (частина третя), 1961
(частина перша), 199
(частини перша і друга), 2071, 2272 (частина перша), умовою застосування яких за
Кримінальним кодексом України 1960 року було попереднє накладення на цих осіб адміністративного стягнення;
ґ) осіб, засуджених за злочини, вчинені у віці від 14 до 16 років, передбачені статтями
781, 97, 98, 106 (частина перша) Кримінального кодексу України 1960 року;
д) осіб, засуджених за статтею 186 Кримінального кодексу України 1960 року (за винятком засуджених за заздалегідь не обіцяне приховування тяжких і особливо тяжких злочинів), а також осіб, зазначених у частині другій статті 396 цього Кодексу, засуджених за заздалегідь не обіцяне приховування за статтею 186 Кримінального кодексу України
1960 року;
е) осіб, засуджених на підставі Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 26 грудня 1990 року "Про відповідальність за порушення порядку користування картками споживача на право придбання товарів та іншими офіційними документами" і Указу Президії Верховної Ради України від 21 січня 1992 року "Про відповідальність за виготовлення з метою збуту та збут підроблених купонів багаторазового використання".
2. Звільнити від покарання:
а) осіб, засуджених вперше до покарання у виді позбавлення волі за злочини невеликої тяжкості, вчинені у віці до 18 років, відповідно до вимог частини другої статті 12 та частини другої статті 102 цього Кодексу;
б) військовослужбовців, засуджених до покарання у виді направлення в дисциплінарний батальйон на строк до шести місяців;
в) осіб, засуджених на підставі частини першої статті 29 Кримінального кодексу України 1960 року, які відбувають це покарання не за місцем роботи, а в інших місцях, але в районі проживання засудженого, а також осіб, засуджених до виправних робіт без позбавлення волі на строк до шести місяців.
3. Закрити всі кримінальні справи щодо осіб, які вчинили злочини, передбачені
Кримінальним кодексом України 1960 року, що перелічені в пункті 1 цього розділу.
4. Особи, які відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків, у разі звільнення їх від відбування покарання за окремі злочини на підставі пункту 1 цього розділу продовжують відбувати покарання, призначене вироком суду за інші злочини, що входять у сукупність, якщо це покарання ними ще не відбуте. Призначене покарання підлягає зменшенню також у випадках, передбачених пунктом 5 цього розділу.
5. Знизити відповідно до частини третьої статті 74 цього Кодексу міри покарання, призначені за Кримінальним кодексом України 1960 року, якщо вони перевищують санкції відповідних статей цього Кодексу до максимальних меж покарання, встановлених цим Кодексом. Зменшити відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу до трьох років строк покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання. Зменшити відповідно до частин другої та третьої статті 100 цього Кодексу до одного року строк виправних робіт, призначених неповнолітнім, а також розмір відрахування з їх заробітку до 10 відсотків.
6. Осіб, які відбувають покарання за вироком суду у виді позбавлення волі на строк до п'яти років в колоніях-поселеннях, вважати такими, які відбувають покарання у виді обмеження волі, передбачене статтею 61 цього Кодексу.
7. Особи, позбавлені батьківських прав відповідно до статті 38 Кримінального кодексу України 1960 року, можуть бути поновлені в цих правах лише в порядку, передбаченому Кодексом про шлюб та сім'ю України. Особи, засуджені до покарання у виді громадської догани (стаття 33 Кримінального кодексу України 1960 року), якщо у них до набрання чинності цим Кодексом не була погашена судимість, вважаються такими, що не мають судимості.
8. Не приводити у виконання вироки судів в частині конфіскації майна і стягнення штрафу, якщо до набрання чинності цим Кодексом конфісковане майно не було вилучене і реалізоване, а штраф не був стягнутий у разі, якщо за даний злочин цим Кодексом конфіскація майна і накладення штрафу не передбачені.
9. З дня набрання чинності цим Кодексом не є особливо небезпечними рецидивістами особи, визнані такими відповідно до статті 26 Кримінального кодексу України 1960 року. Якщо ці особи продовжують відбувати призначене їм покарання, то вироки судів щодо них підлягають зміні в частині визнання їх особливо небезпечними рецидивістами. У разі потреби змінюється кваліфікація вчинених ними злочинів, а також зменшується покарання відповідно до частини третьої статті 74 цього Кодексу. Якщо особи, зазначені в першому реченні цього пункту, відбули призначене їм покарання, але мають незняту судимість, то погашення судимості у цих осіб здійснюється за правилами, передбаченими статтями 89 і
90 цього Кодексу.
10. Переглянути всі справи про злочини осіб, які вчинили розкрадання державного або колективного майна у великих чи особливо великих розмірах, передбачене частиною четвертою статті 81, частиною четвертою статті 82, частиною четвертою статті 84, частиною другою статті 86, статтею 861 Кримінального кодексу України 1960 року, для вирішення питань про зміну кваліфікації дій цих осіб на відповідні частини і статті цього Кодексу (статті 185, 186, 187, 190, 191).
Міри покарання особам, які засуджені за розкрадання у великих чи особливо великих розмірах за статтями 81, 82, 83, 84, 86, 861 Кримінального кодексу України 1960 року і не відбули покарання, привести у відповідність із покараннями, встановленими санкціями статей 185, 186, 187, 190, 191 цього Кодексу у разі, якщо призначене судом покарання за відповідний злочин є більш суворим, ніж передбачене цим Кодексом.
11. Правила, встановлені Кримінальним кодексом України 1960 року щодо давності, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, погашення і зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом, за винятком випадків, якщо цим Кодексом пом'якшується кримінальна відповідальність зазначених осіб.
12. У разі призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за злочин, вчинений до набрання чинності цим Кодексом, суду слід керуватися вимогами статті 44
Кримінального кодексу України 1960 року.
13. У разі призначення покарання за сукупністю злочинів, вчинених до набрання чинності цим Кодексом, застосовується стаття 42 Кримінального кодексу України 1960 року. Якщо хоча б один із злочинів, що входять у сукупність, вчинений після набрання чинності цим Кодексом, то застосовується стаття 70 або частина друга статті 103 цього Кодексу.
Якщо особа, яка відбуває покарання, вчинить після набрання чинності цим Кодексом новий злочин, то при призначенні їй покарання за сукупністю вироків застосовується стаття 71 або частина друга статті 103 цього Кодексу.
14. При вирішенні питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, які вчинили злочини після набрання чинності цим Кодексом, суд застосовує статті 75-
77 цього Кодексу.
Скоротити відповідно до частини третьої статті 104 цього Кодексу умовно засудженим неповнолітнім іспитовий строк до двох років, якщо визначений судом іспитовий строк вище цієї межі.
15. До осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення волі із застосуванням відстрочки виконання вироку відповідно до статті 461 Кримінального кодексу України
1960 року, застосовується стаття 78 цього Кодексу.
16. У разі звільнення від кримінальної відповідальності та покарання осіб, які вчинили злочин до набрання чинності цим Кодексом, внаслідок зміни обстановки і втрати суспільної небезпечності діянням або особою, яка його вчинила, слід керуватися частиною першою або частиною другою статті 50 Кримінального кодексу України 1960 року.
17. Вчинення особою злочину до набрання чинності цим Кодексом, а також наявність у такої особи не погашеної і не знятої у встановленому законом порядку судимості враховується при кваліфікації вчиненого нею нового злочину, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
18. При вирішенні питання про віднесення злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України 1960 року, які були вчинені до набрання чинності цим Кодексом, до злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких слід керуватися статтею 12 цього Кодексу, якщо це пом'якшує кримінальну відповідальність осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом. В інших випадках необхідно застосовувати відповідні положення Кримінального кодексу України 1960 року.
19. Перегляд справ щодо осіб, які були засуджені на підставі Кримінального кодексу України 1960 року, а також закриття справ щодо осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом і справи стосовно яких перебувають у провадженні судів, органів досудового слідства чи дізнання, здійснюються судом.
20. Органи, які виконують вироки судів, зобов'язані надавати судам необхідні матеріали щодо осіб, які відбувають покарання.
21. Питання, передбачені в пунктах 3, 4, 6, 7, 9, 10, 15 цього розділу, розглядаються судом за поданням адміністрації місця виконання покарання або прокурора у відкритому судовому засіданні з участю прокурора і представника адміністрації місця виконання покарання у випадках, якщо справа розглядається за її поданням.
Ухвалу (постанову) суду з цих питань може бути оскаржено засудженим чи його захисником або внесено на неї відповідне подання прокурора в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.
{Абзац другий пункту 21 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції
Закону № 1130-IV від 11.07.2003}
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ
5 квітня 2001 року
№ 2341-III �
Criminal Code of the Republic of Ukraine
(English Version)
CRIMINAL CODE OF UKRAINE
(This Code enters into force on September 1, 2001)
GENERAL PART
Chapter I. GENERAL PROVISIONS Article 1. Objectives of the Criminal Code of Ukraine
1. The objective of the Criminal Code of Ukraine is to provide legal protection of the rights and liberties of the human being and citizen, property, public order and public safety, the environment, and the constitutional order of Ukraine against criminal encroachments, to secure peace and safety of mankind, and also to prevent crime.
2. To this aim, the Criminal Code defines which socially dangerous acts or omissions count as offenses, and which punishments are to be imposed upon persons who commit them.
Article 2. Grounds for criminal liability
1. Commission by a person of a socially dangerous act that has such elements of crime as created by this Code gives grounds for criminal liability.
2. A person is deemed innocent of a crime and may not be criminally punished until his/her guilt is legally proven and found by a lawful sentence.
3. No person may be prosecuted more than once for one and the same offense.
Chapter II. LAW ON CRIMINAL LIABILITY Article 3. Ukrainian legislation on criminal liability
1. The Criminal Code of Ukraine, based on the Constitution of Ukraine and generally recognized principles and rules of international law, shall be the Ukrainian legislation on criminal liability.
2. The Ukrainian laws on criminal liability, adopted after the entry of this Code into force, shall be incorporated in this Code following its entry into force.
3. The criminality of any act and also its punishability and other criminal consequences shall be determined exclusively by this Code.
4. Application of the law on criminal liability by analogy shall be prohibited.
5. The laws of Ukraine on criminal liability must be consistent with provisions of existing international treaties, consent for the binding effect of which has been granted by the Verkhovna Rada of Ukraine.
Article 4. Operation of the law on criminal liability in time
1. The law on criminal liability shall enter into force ten days after its official promulgation, unless otherwise is provided in the law itself, but not prior to the day of its publication.
2. The criminality and punishability of an act shall be determined by such law on criminal liability as was in effect at the time of commission of the act.
3. The time of commission of a criminal offense shall be the time in which a person committed an act or omission provided for by the law on criminal liability.
Article 5. Retroactive effect of the law on criminal liability in time
1. The law on criminal liability, which repeals the criminality of an act or lenifies criminal liability, shall be retroactive in time, that is it shall apply to persons who had committed relevant acts before that law entered into force, including the persons serving their sentence or those who have completed their sentence but have a conviction.
2. The law on criminal liability that criminalizes an act or increases criminal liability shall not be retroactive in time.
3. The law on criminal liability, which partially lenifies and partially increases criminal liability, shall be retroactive in time only in the part which lenifies the liability.
Article 6. The operation of the law on criminal liability in regard to offences committed on the territory of Ukraine
1. Any person who has committed an offense on the territory of Ukraine shall be criminally liable under this Code.
2. An offense shall be deemed to have been committed on the territory of Ukraine if it has been initiated, continued, completed or discontinued on the territory of Ukraine.
3. An offense shall be deemed to have been committed on the territory of Ukraine if the principal to such offense, or at least one of the accomplices, has acted on the territory of Ukraine.
4. Where a diplomatic agent of a foreign state or another citizen who, under the laws of Ukraine or international treaties the consent to the binding effect of which has been granted by the Verkhovna Rada of Ukraine, is not criminally cognizable by a Ukrainian court commits an offense on the territory of Ukraine, the issue of his criminal liability shall be settled diplomatically.
Article 7. The operation of the law on criminal liability in regard to offenses committed by citizens of Ukraine or stateless persons outside Ukraine
1. Citizens of Ukraine and stateless persons permanently residing in Ukraine, who have committed offenses outside Ukraine, shall be criminally liable under this Code, unless otherwise provided by the international treaties of Ukraine, the consent to the binding effect of which has been granted by the Verkhovna Rada of Ukraine.
2. Where the persons referred to in the first paragraph of this Article underwent criminal punishment for the committed criminal offenses outside Ukraine, they shall not be criminally liable for these criminal offenses in Ukraine.
Article 8. The operation of the law on criminal liability in regard to offenses committed by foreign nationals or stateless persons outside Ukraine
Foreign nationals or stateless persons not residing permanently in Ukraine, who have committed criminal offenses outside Ukraine, shall be criminally liable in Ukraine under this Code in such cases as provided for by the international treaties, or if they have committed any of the special grave offenses against rights and freedoms of Ukrainian citizens or Ukraine as prescribed by this Code.
Article 9. Legal consequences of conviction outside Ukraine
1. A judgment passed by a foreign court may be taken into account where a citizen of Ukraine, a foreign national, or a stateless person have been convicted of a criminal offense committed outside Ukraine and have committed another criminal offense on the territory of Ukraine.
2. Pursuant to the first paragraph of this Article, the repetition of criminal offenses, or a sentence not served, or any other legal consequences of a judgment passed by a foreign court shall be taken into account in the classification of any new criminal offense, determination of punishment, in the discharge from criminal liability or punishment.
Article 10. Extradition of a person accused of a criminal offense and a person convicted of a criminal offense
1. Citizens of Ukraine and stateless persons permanently residing in Ukraine, who have committed criminal offenses outside Ukraine, shall not be extradited to a foreign state for criminal prosecution and committal for trial.
2. Foreign nationals, who have committed criminal offenses on the territory of Ukraine and were convicted of these offenses under this Code, may be transferred to serve their sentences for the committed offenses in the state, whose nationals they are, where such transfer is provided for by the international treaties of Ukraine.
3. Foreign nationals or stateless persons not residing permanently in Ukraine, who have committed crimes outside Ukraine and stay on the territory of Ukraine, may be extradited to a foreign state for criminal prosecution and committal for trial, or transferred to serve their sentence, where such extradition or transfer is provided for by the international treaties of Ukraine.
Chapter III. CRIMINAL OFFENSE, ITS TYPES AND STAGES Article 11. Notion of a criminal offense
1. A criminal offense shall mean a socially dangerous culpable act (action or omission)
prescribed by this Code and committed by an offender.
2. Although an act or omission may have, technically, any elements of an act under this Code, it is not an offense if, due to its insignificance, it is not a social danger, i.e. it neither did nor could cause considerable harm to any natural or legal person, community, society or the state.
Article 12. Classification of criminal offenses
1. Depending on the gravity, criminal offenses shall be classified as minor offenses, medium grave offenses, grave offenses, or special grave offenses.
2. A minor criminal offense shall mean an offense punishable by imprisonment for a term up to two years or a more lenient penalty.
3. A medium grave offense shall mean an offense punishable by imprisonment for a term up to five years.
4. A grave criminal offense shall mean an offense punishable by imprisonment for a term up to ten years.
5. A special grave offense shall mean an offense punishable by more than ten years of imprisonment or a life sentence.
Article 13. Consummated and unconsummated criminal offenses
1. A consummated criminal offense shall mean an offense which comprises all elements of a criminal offense as prescribed by the relevant article of the Special Part of this Code.
2. An unconsummated criminal offense shall mean the preparation for crime and criminal attempt.
Article 14. Preparation for crime
1. The preparation for crime shall mean the looking out or adapting means and tools, or looking for accomplices to, or conspiring for, an offense, removing of obstacles to an offense, or otherwise intended conditioning of an offense.
2. Preparation to commit a minor criminal offense does not give rise to criminal liability.
Article 15. Criminal attempt
1. A criminal attempt shall mean a directly intended act (action or omission) made by a person and aimed directly at the commission of a criminal offense prescribed by the relevant article
of the Special Part of this Code, where this criminal offense has not been consummated for reasons beyond that person's control.
2. A criminal attempt shall be consummated where a person has completed all such actions as he/she deemed necessary for the consummation of an offense, however, the offense was not completed for the reasons beyond that person's control.
3. A criminal attempt shall be unconsummated where a person has not completed all such actions as he/she deemed necessary for the consummation of an offense for the reasons beyond that person's control.
Article 16. Criminal liability for an unconsummated criminal offense
The criminal liability for the preparation for crime and a criminal attempt shall rise under Article 14 or 15 and that article of the Special Part of this Code which prescribes liability for the consummated crime.
Article 17. Voluntary renunciation in an unconsummated criminal offense
1. The voluntary renunciation shall mean the final discontinuation of the preparation for crime or a criminal attempt by a person of his/her own will, where that person have realized that the criminal offense may be consummated.
2. A person who voluntarily renounced to consummate a criminal offense shall be criminally liable only if the actual act committed by that person comprised elements of any other offense.
Chapter IV. CRIMINALLY LIABLE PERSON (CRIMINAL OFFENDER) Article 18. Criminal offender
1. A criminal offender shall mean a sane person who has committed a criminal offense at the age of criminal liability may rise under this Code.
2. A special criminal offender shall mean a sane person who has committed a criminal offense at the age of criminal liability may rise, if that offense may only be committed by a certain person.
Article 19. Criminal sanity
1. A person who was aware of and could control his/her actions (omissions) at the time of an offense shall be recognized sane.
2. A person who, at the time of a socially dangerous act, as prescribed by this Code, was in the state of insanity, i.e. was not aware of or could not control his/her actions (omissions) in consequence of a chronic mental disease, or a temporary mental disorder, or feeble- mindedness, or any other morbid mental condition, shall not be criminally liable. Such person may be subjected to compulsory medical measures upon the decision of a court.
3. A person who committed a criminal offense in the state of sanity, but lapsed, prior to the making of a judgment, into a mental disease which renders that person unaware of or unable to control his/her actions (omissions), shall not be criminally liable. Such person may be subjected to compulsory medical measures, and may be criminally liable upon recovery.
Article 20. Partial insanity
1. A person found partially insane by a court, i.e. a person who, at the time of the criminal offense, was not completely aware of and could not fully control his/her acts (omissions) because of his/her mental disorder, shall be criminally liable.
2. The partial insanity shall be consulted by the court in the infliction of punishment and may warrant compulsory medical measures.
Article 21. Criminal liability for offenses committed in a state of intoxication resulting from the use of alcohol, narcotics, or any other intoxicating substances
A person who committed a criminal offense in a state of intoxication resulting from the use of alcohol, narcotic, or any other intoxicating substances shall be criminally liable.
Article 22. Age of criminal liability
1. Persons who have reached the age of 16 years before the commission of a criminal offense shall be criminally liable.
2. Persons who have committed criminal offenses at the age of 14 to 16 years shall be criminally liable only for a murder (Articles 115-117), attempted killing of a statesperson or public figure, a law enforcement officer, a member of a civilian peace-keeping or border- guard unit, or a serviceman, judge, assessor or juror, in connection with their activity related
to the administration of justice, a defense attorney or agent of any person in connection with their activity related to legal assistance, or a foreign representative (Articles 112, 348, 379,
400 and 443), intended grievous bodily injury (Article 121, paragraph 3 of Articles 345, 346,
350, 377 and 398), intended bodily injury of medium gravity (Article 122, paragraph 2 of Articles 345, 346, 350, 377 and 398), sabotage (Article 113), gansterism (Article 257), act of terrorism (Article 258), hostage taking (Articles 147 and 348), rape (Article 152), violent unnatural satisfaction of sexual desire (Article 153), theft (sections 185, paragraph 1 of Articles 262 and 308), robbery (Articles 186, 262 and 308), brigandage (Article 187, paragraph 3 of Articles 262 and 308), extortion (Article 189, 262 and 308), willful destruction or endamagement of property (paragraph 2 of Articles 194, 347, 352 and 378, paragraphs 2 and 3 of Article 399), endamagement of communication routes and means of transportation (Article 277), theft or seizure of railroad rolling stock, air-, sea- or river-craft (Article 278), misappropriation of transportation (paragraph 2 and 3 of Article 289), and hooliganism (Article 296).
Article 23. Guilt
Chapter V. GUILT AND ITS FORMS
Guilt shall mean a mental stance of a person in regard to the performed act or omission under this Code and to the consequences thereof, as expressed in the form of intent or recklessness.
Article 24. Intent and its forms
1. An intent may be direct or indirect.
2. The intent is direct where a person was conscious of the socially injurious nature of his/her act (action or omission), anticipated its socially injurious consequences, and wished them.
3. The intent is indirect where a person was conscious of the socially injurious nature of his/her act (action or omission), foresaw its socially injurious consequences, and anticipated, though did not wish them.
Article 25. Recklessness and its types
1. Recklessness subdivides into criminal presumption and criminal negligence.
2. Recklessness is held to be criminal presumption where a person anticipated that his/her act (action or omission) may have socially injurious consequences but carelessly expected to avoid them.
3. Recklessness is held to be criminal negligence where a person did not anticipate that his/her act (action or omission) may have socially injurious consequences, although ought to and could anticipate them.
Chapter VI. COMPLICITY Article 26. The notion of complicity
Criminal complicity is the willful co-participation of several criminal offenders in an intended criminal offense.
Article 27. Types of accomplices
1. Organizer, abettor and accessory, together with the principal offender, are deemed to be accomplices in a criminal offense.
2. The principal (or co-principal) is the person who, in association with other criminal offenders, has committed a criminal offense under this Code, directly or through other persons, who cannot be criminally liable, in accordance with the law, for what they have committed.
3. The organizer is a person who has organized a criminal offense (or criminal offenses) or supervised its (their) preparation or commission. The organizer is also a person who has created an organized group or criminal organization, or supervised it, or financed it, or organized the covering up of the criminal activity of an organized group or criminal organization.
4. The abettor is a person who has induced any other accomplice to a criminal offense, by way of persuasion, subornation, threat, coercion or otherwise.
5. The accessory is a person who has facilitated the commission of a criminal offense by other accomplices, by way of advice, or instructions, or by supplying the means or tools, or removing obstacles, and also a person who promised in advance to conceal a criminal offender, tools or means, traces of crime or criminally obtained things, to buy or sell such things, or otherwise facilitate the covering up of a criminal offense.
6. The concealment of a criminal offender, tools or means of a criminal offense, traces of crime or criminally obtained things, or buying or selling such things shall not constitute complicity where they have not been promised in advance. Persons who have committed such acts shall be criminally liable only in cases prescribed by Articles 198 and 396 of this Code.
7. A promised failure to report a crime which is definitely known to be in preparation or in progress, prior to the consummation of such, shall not constitute complicity. Any such person shall be criminally liable only if the act so committed comprises the elements of any other criminal offense.
Article 28. Criminal offense committed by a group of persons, or a group of persons upon prior conspiracy, or an organized group, or a criminal organization
1. A criminal offense shall be held to have been committed by a group of persons where several (two or more) principal offenders participated in that criminal offense, acting without prior conspiracy.
2. A criminal offense shall be held to have been committed by a group of persons upon prior conspiracy where it was jointly committed by several (two or more) persons who have conspired in advance, that is prior to the commencement of the offense, to commit it together.
3. A criminal offense shall be held to have been committed by an organized group where several persons (three or more) participated in its preparation or commission, who have previously established a stable association for the purpose of committing of this and other offense (or offenses), and have been consolidated by a common plan with assigned roles designed to achieve this plan known to all members of the group.
4. A criminal offense shall be held to have been committed by a criminal organization where it was committed by a stable hierarchical association of several persons (three and more), members or structural units of which have organized themselves, upon prior conspiracy, to
jointly act for the purpose of directly committing of grave or special grave criminal offenses by the members of this organization, or supervising or coordinating criminal activity of other persons, or supporting the activity of this criminal organization and other criminal groups.
Article 29. Criminal liability of accomplices
1. The principal (or co-principals) shall be criminally liable under that article of the Special
Part of this Code which creates the offense he has committed.
2. The organized, abettor and accessory shall be criminally liable under the respective paragraph of Article 27 and that article (or paragraph of the article) of the Special Part of this Code which creates an offense committed by the principal.
3. The features of character of a specific accomplice shall be criminated only upon such accomplice. Other circumstances that aggravate responsibility and are provided for by articles of the Special Part of this Code as the elements of a crime that affect the treatment of the principal's actions, shall be criminated only upon the accomplice who was conscious of such circumstances.
4. Where the principal commits an unconsummated criminal offense, other accomplices shall be criminally liable for complicity in an unconsummated crime.
5. Accessories shall not be criminally liable for the act committed by the principal, where that act was no part of their intent.
Article 30. Criminal liability of organizers and members of an organized group or criminal organization
1. An organizer of an organized group or criminal organization shall be criminally liable for all the criminal offenses committed by the organized group or criminal organization, if those offenses were part of his intent.
2. Other members of an organized group or criminal organization shall be criminally liable for the criminal offenses prepared or committed with their participation, regardless of the role
each of them had in such offenses.
Article 31. Voluntary renunciation of accomplices
1. In event of a principal's (or co-principals') voluntary renunciation to commit a criminal offense, he (or they) shall not be criminally liable where the conditions prescribed by Article
17 of this Code are satisfied. In this event other accomplices shall be criminally liable for the preparation of the criminal offense or the attempted offense which was voluntary renunciated
by the principal.
2. An organizer, abettor or accessory shall not be criminally liable in event of their voluntary renunciation, where they averted the offense or timely reported the preparation or commission of the offense to appropriate public authorities. The accessory's failure to supply the means
and tools or remove obstacles for the offense shall also be regarded as his voluntary renunciation.
3. In event of a voluntary renunciation of any accomplice, the principal shall be criminally liable for the preparation of the criminal offense or for the attempted offense depending on the stage at which his act was precluded.
Chapter VII. REPETITION, CUMULATION OF CRIMINAL OFFENSES AND RECIDIVISM
Article 32. Repetition of criminal offenses
1. Repetition of criminal offenses is the commission of two or more offenses, prescribed by the same article or the same paragraph of an article of the Special Part of this Code.
2. Repetition prescribed by paragraph 1 of this Article shall not be present in commission of a continuing offense comprised of two or more similar acts connected by one criminal intent.
3. Committing two or more criminal offenses created by different articles of this Code shall be recognized as repetition only in cases prescribed in the Special Part of this Code.
4. There shall be no repetition if a person was discharged from criminal liability for the previously committed criminal offense on grounds provided for in the law or where the criminal record for that criminal offense was canceled or revoked.
Article 33. Cumulation of criminal offenses
1. The cumulation of criminal offenses shall mean the commission, by one person, of two or more offenses created by different articles or different paragraphs of the one article of the Special Part of this Code, where that person has not been convicted of any of these offenses. The offenses with regard to which the person was discharged from criminal liability on grounds prescribed by the law shall not be taken into account.
2. In case of cumulation of criminal offenses, each of them shall be classified under appropriate article or paragraph of an article of the Special Part of this Code.
Article 34. Recidivism
Recidivism shall mean the commission of a new intended criminal offense by a person who has a criminal record for another offense.
Article 35. Legal consequences of repetition, cumulation and recidivism
Repetition, cumulation or recidivism shall be taken into account in the classification of criminal offenses and infliction of punishment, and also in contemplating discharging from criminal liability and punishment in cases provided in this Code.
Chapter VIII. CIRCUMSTANCES EXCLUDING CRIMINALITY OF AN ACT Article 36. Necessary defense
1. The necessary defense shall mean actions taken to defend the legally protected rights and interests of the defending person or another person, and also public interests and interests of the state, against a socially dangerous trespass, by inflicting such harm upon the trespasser as is necessary and sufficient in a given situation to immediately avert or stop the trespass, provided the limits of the necessary defense are not exceeded.
2. Every person shall have the right to necessary defense notwithstanding any possibility to avoid a socially dangerous trespass or request assistance of other persons or authorities.
3. The excess of necessary defense shall mean an intended causing of a grievous harm to the trespasser, which is not adequate to the danger of the trespass or circumstances of the defense.
The excess of necessary defense shall entail criminal liability only in cases specifically prescribed in Articles 118 and 124 of this Code.
4. A person shall not be subject to criminal liability where that person was not able, due to high excitement, to evaluate if the harm caused by that person was proportionate to the danger of the trespass or circumstances of defense.
5. The use of weapons or other means or things for protection against an attack of an armed person or an attack of a group of persons, and also to avert an unlawful violent intrusion upon a dwelling place or other premises, shall not be treated as the excess of necessary defense and shall not entail criminal liability irrespective of the gravity of harm caused to the trespasser.
Article 37. Misread Defense
1. The misread defense shall mean actions resulting in a harm caused in the absence of any real socially dangerous trespass where the person, who misinterpreted actions of the victim's, only mistakenly presumed the reality of such trespass.
2. The misread defense shall exclude any criminal liability for the harm caused only if the circumstances involved furnished reasonable grounds for the person to believe that there was a real trespass and that person was not and could not be aware that his/her presumption was mistaken.
3. Where a person was not and could not be aware that his/her presumption was mistaken, but acted in excess of defense justifiable under the circumstances of a real trespass, that person shall be criminally liable for the excess of necessary defense.
4. Where a person, under the circumstances, was not aware of, but ought to realize the absence of a real socially dangerous trespass, that person shall be criminally liable for the harm caused by recklessness.
Article 38. Apprehension of an offender
1. Any actions of the victim or other persons immediately following a trespass and aimed at the apprehending of the offender and bringing him or her to appropriate public authorities and were not in excess of what was necessary for such apprehension, is not held to be criminal.
2. Any willful infliction, upon an offender, of grievous harm clearly disproportionate to the danger of the trespass or circumstances involved in the apprehension of the offender, is held
to be in excess of measures necessary for the apprehension. The excess of measures necessary for the apprehension of an offender shall entail criminal liability only in cases specifically provided for in Articles 118 and 124 of this Code.
Article 39. Extreme necessity
1. Infliction of harm to legally protected interests in circumstances of extreme necessity, that is to prevent an imminent danger to a person or legally protected rights of that person or other persons, and also public interests or interests of the state, shall not be a criminal offense, where the danger could not be prevented by other means and where the limits of extreme necessity were not exceeded.
2. Any willful infliction of harm upon any legally protected interests, where such harm is larger than the harm thus prevented, is held to be in excess of extreme necessity.
3. A person shall not be criminally liable for exceeding the limits of extreme necessity where that person could not, as a result of high excitement raised by the danger, evaluate if the harm caused was proportionate to such danger.
Article 40. Physical or mental coercion
1. A person's action or omission that caused harm to legally protected interests, is not to be held a criminal offense, where that person acted under direct physical coercion which rendered him or her unable to be in control of his/her actions.
2. The decision on a person's criminal liability for causing harm to legally protected interests, shall be made pursuant to provisions of Article 39 of this Code, where that person was subject to physical coercion, under which he/she was able to control his/her actions, and also subject to mental coercion.
Article 41. Obeying an order or command
1. A person's action or omission that caused harm to legally protected interests, shall be lawful, where that person acted to obey a legal order or instructions.
2. An order or command is held to be lawful where it is duly issued by an appropriate person acting within his/her commission and, in its substance, is not contrary to applicable laws and does not breach the constitutional rights and freedoms of the human being and citizen.
3. A person shall not be criminally liable for disobeying a patently criminal order or command.
4. A person, who obeyed a patently criminal order or command, shall be criminally liable on general grounds for the acts committed in pursuance of such order or command.
5. Where a person was not and could not be aware of the criminal nature of an order or command, the criminal liability for the act committed in pursuance of such order or command shall arise only with respect to the person who gave the criminal order or command.
Article 42. An act involving risk
1. No act (action or omission) in prejudice of legally protected interests shall be held to be a criminal offense where it was committed in circumstances of justified risk to achieve a significant purpose valuable to the community.
2. A risk shall be justified if the goal pursued could not, under the circumstances, be achieved otherwise than by an action (omission) involving risk and the person that allowed the risk reasonably believed that he/she exercised enough caution to avert harm to the legally protected interests.
3. A risk shall not be justified if it knowingly endangered lives of other people, or created a threat of environmental disaster or any other emergency.
Article 43. Undertaking a special mission to prevent or uncover criminal activities of an organized group or criminal organization
1. A compelled causing of harm to legally protected interests by a person shall not be a criminal offense, where such person was undertaking a special mission, pursuant to law, by
way of participation in an organized group or criminal organization for the purpose of preventing or uncovering its criminal activities.
2. Any such person as described in the first paragraph of this article shall be criminally liable only for committing, as part of an organized group or criminal organization, a special grave criminal offense which was willful and involved violence with respect to the victim, or a grievous crime, which was willful and involved grievous bodily injury to the victim or other serious or particularly serious consequences.
3. A person who has committed such criminal offense may not be sentenced to life and may not be imprisoned for a longer term than half of the maximum term of imprisonment prescribed by the law in respect of this crime.
Chapter IX. DISCHARGE FROM CRIMINAL LIABILITY Article 44. Legal grounds and procedure for discharge from criminal liability
1. A person, who committed a criminal offense, shall be discharged from criminal liability in cases prescribed by this Code, and also on the grounds of the Law of Ukraine of amnesty or an act of pardon.
2. The discharge from criminal liability in cases prescribed by this Code shall be exercised exclusively by court. The procedure of discharge from criminal liability in shall be established by law.
Article 45. Discharge from criminal liability in view of effective repentance
A person who has committed a minor criminal offense for the first time shall be discharged from criminal liability if, upon committing that offense, he/she sincerely repented, actively facilitates the detection of the offense, and fully compensates the losses or repairs the damage inflicted.
Article 46. Discharge from criminal liability in view of reconciliation of the offender and the victim
A person who has committed a minor criminal offense for the first time shall be exempt from criminal liability if he/she reconciled with the victim and compensated the losses or repaired the damage inflicted.
Article 47. Discharge from criminal liability in view of admission by bail
1. A person, who has committed a minor criminal offense or an offense of medium gravity for the first time and sincerely repented, may be discharged from criminal liability for admission by bail on request of the collective body of an enterprise, institution or organization on condition that such person, within one year of his/her admission by bail, will not fail the trust of the collective body, avoid measures of correctional nature or break public peace.
2. If conditions of the admission by bail are not satisfied, the person shall be subject to criminal liability for the offense committed.
Article 48. Discharge from criminal liability due to a change of situation
A person who has committed a minor criminal offense or an offense of medium gravity for the first time may be discharged from criminal liability if it is found that at the time of
investigation or trial, due to a change of situation, the act committed by that person has lost its socially dangerous nature or that person has ceased to be dangerous to the public.
Article 49. Discharge from criminal liability due to limitation period
1. A person shall be discharged from criminal liability if the following periods have elapsed from the date of the criminal offense to the effective date of the judgment:
(1) two years where a minor offense has been committed and the prescribed punishment is less severe than the restraint of liberty;
(2) three years where a minor offense has been committed and the prescribed punishment is the restraint of liberty or imprisonment;
(3) seven years where an offense of medium gravity has been committed; (4) fifteen years where a grave offense has been committed;
(5) twenty years where a special grave offense has been committed.
2. The statute of limitations shall be saved where a person who committed a criminal offense evaded investigation or trial. In such cases the running of the statute of limitations is resumed as of the date of the person's surrender or apprehension. In this case the person shall be discharged from liability if twenty years elapsed after the commission of the offense.
3. The statute of limitation shall be forfeited where a person, before the terms specified in paragraphs (1) and (2) of this Article have expired, commits another medium grave, grave or special grave offense. In this case a limitation period starts on the date on which such new crime is committed. Each offense gives rise to its own period of limitation.
4. Where a person has committed a special grave offense punishable by life imprisonment, the issue of limitation shall be decided by a court. Where a court rules out the possibility to apply
a period of limitation, a sentence of life may not be imposed and is commuted to an
imprisonment for a determinate term.
5. The statute of limitation shall not apply where any crime against the peace and humanity, as provided for in Articles 437 through 439, and paragraph 1 of Article 442 of this Code.
Chapter X. PUNISHMENT AND ITS TYPES Article 50. The definition of punishment and its purpose
1. The punishment is a coercive measure imposed in a judgment of court on behalf of the State upon a person found guilty of a criminal offense and consists in restraint of the sentenced person's rights and freedoms secured by law.
2. The punishment is aimed not only at penalizing but also reformation of sentenced persons and prevention of further offenses by both the sentenced and other persons.
3. The punishment is not meant to cause physical sufferings or humiliate human dignity.
Article 51. Types of punishment
1. The following types of punishment may be imposed by a court on persons convicted of criminal offenses:
(1) fine;
(2) revocation of a military or special title, rank, grade or qualification class;
(3) deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities; (4) community service
(5) correctional labor;
(6) service restrictions for military servants; (7) forfeiture of property;
(8) arrest;
(9) restraint of liberty;
(10) custody of military servants in a penal battalion; (11) imprisonment for a determinate term;
(12) life imprisonment.
Article 52. Primary and additional punishments
1. Primary punishments are community service, correctional labor, service restrictions for military servants, arrest, restraint of liberty, custody of military servants in a penal battalion, imprisonment for a determinate term, and life imprisonment.
2. Additional punishments are revocation of a military or special title, rank, grade or qualification class, and forfeiture of property.
3. Fine, revocation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities may be imposed as either primary or additional punishments.
4. Only one primary punishment, as defined in a sanction of an article in the Special Part of this Code, may be imposed for one criminal offense. The primary punishment may be accompanied by one or several additional punishments in cases and manner prescribed by this Code.
5. Evading the punishment imposed in a judgment of court entails liability pursuant to
Articles 389 and 390 of this Code.
Article 53. Fine
1. The fine is a pecuniary penalty imposed by a court in cases and within limits provided for in the Special Part of this Code.
2. The amount of a fine shall be determined by a court depending on the gravity of the offense committed and the property status of the guilty person but within the limits of four to one thousand tax-free minimum individual income, unless a larger amount of a fine is prescribed by articles of the Special Part of this Code.
3. A fine shall be imposed as an additional punishment only if it is specifically sanctioned by an article in the Special Part of this Code.
4. Where a fine cannot be paid, a court may replace the outstanding amount of a fine by community service calculated as ten hours of community service for each tax-free minimum individual income established by law, or by correctional labor calculated as one month of correctional labor for four tax-free minimum incomes established by law, but for a period not exceeding two years.
Article 54. Revocation of a military or special title, rank, grade or qualification class
A person, who has a military or special title, rank, grade or qualification class and was convicted of a grave or special grave offense, may be subject to revocation of his/her military or special title, rank, grade or qualification class by a judgment of court.
Article 55. Deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities
1. Deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities may be imposed as primary punishment for a term of two to five years or as additional punishment for a term of one to three years.
2. Deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities as additional punishment may also be imposed without reference to a sanction of an article in the Special Part of this Code, if a court, having regard to the nature of the offense committed by a person in office or in connection with a certain activity, the character of the person convicted, and other circumstances of the case, decides that such person should be deprived of the right
to occupy certain positions or engage in certain activities.
3. Where deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities is imposed as additional punishment together with the arrest, restraint of liberty, custody of military servants in a penal battalion, or imprisonment for a determinate term, it shall extend through all the term of the primary punishment, and also for a term specified in a judgment of court that came into effect. For this purpose, the term of additional punishment is calculated from the moment of completion of the primary punishment; and - for the purpose of punishment imposed in the form of deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities as additional to other primary punishments, and also for the purpose of Article 77 of this Code - is calculated from the moment that the judgment comes into effect.
Article 56. Community service
1. Community service consists in performance, by a convicted person during hours free from work or studies, of unpaid work valuable to the community, as determined by the local government authorities.
2. The term of community service imposed may be from 60 to 240 hours and its duration in any single day may not be longer than 4 hours.
4. Community service may not be imposed upon persons who have been certified to have a first or a second degree disability, pregnant women, persons of retirement age, and military servants in active service.
Article 57. Correctional labor
1. The punishment of correctional labor shall be imposed for a term of six months to two years and is to be served by the convicted person at the place of his/her employment. A
certain amount of money shall be deducted from the convicted person's salary in favor of the
State, ranging from 10 to 20 percent as determined in the judgment of court.
2. Correctional labor shall not be imposed upon pregnant women, women on maternity leave, disabled persons, persons under 16 years of age, persons of retirement age, military servants, law enforcement officers, notaries, judges, prosecutors, defense attorneys, civil servants, and local government officials.
3. A court may substitute correctional labor by a fine calculated as three tax-free minimum incomes, established by the law, for one month of correctional labor, for those persons who became disabled after their sentence was awarded by a court.
Article 58. Service restrictions for military servants
1. The punishment of service restriction shall be imposed on convicted military servants, other than those in active service, for a term of six months to two years in cases provided for in this Code, and also if a court, having regard to the circumstances of the case and the character of the person convicted, finds it possible to substitute the restriction of liberty or imprisonment for a term not exceeding two years by a service restriction for the same term.
2. A certain amount of money shall be deducted from the military pay of the person sentenced to a service restriction in favor of the State, ranging from 10 to 20 percent as determined in
the judgment of court. While serving this sentence, the person sentenced may not be promoted in office or military rank, and the term of sentence is not to be included in the time-in-service for the purposes of regular promotion in military rank.
Article 59. Forfeiture of property
1. The punishment of forfeiture consists in forceful seizure of all, or a part of, property of a convicted person without compensation in favor of the State. Where a part of property is to be forfeited, a court shall specify which part is to be forfeited or name the things to be forfeited.
2. Forfeiture of property shall be imposed for grave and special grave offenses and shall only be applied in cases specifically provided for in the Special Part of this Code.
3. The list of property exempt from forfeiture shall be determined by the law of Ukraine.
Article 60. Arrest
1. The punishment of arrest consists in holding a convicted person in custody and shall be imposed for a term of one to six months.
2. A military servant shall be put under arrest in a guardhouse.
3. Arrest shall not be imposed on persons under 16 years of age, pregnant women and women having children under 8 years of age.
Article 61. Restraint of liberty
1. The punishment of restraint of liberty consists in holding a person in an open penitentiary institution without isolation from the society but under supervision and with compulsory engagement of the convicted person in work.
2. Restraint of liberty shall be imposed for a term of one to five years.
3. Restraint of liberty shall not be imposed on minors, pregnant women and women having children under 14 years of age, persons of retirement age, military servants in active service, and persons with the first or second degree disability.
Article 62. Custody of military servants in a penal battalion
1. The punishment of custody in a penal battalion shall be imposed on military servants in active service for a term of six months to two years in cases provided for in this Code, and also where a court, having regard to the circumstances of the crime and the character of the convicted person, finds it possible to substitute an imprisonment for a term not exceeding two years by a custody in a penal battalion for the same term.
2. Custody of military servants in a penal battalion shall not be applied to substitute imprisonment for the persons who previously served a sentence of imprisonment.
Article 63. Imprisonment for a determinate term
1. The punishment of imprisonment consists in confinement of a convicted person and placing him or her in a penitentiary institution for a determinate period of time.
2. Imprisonment shall be imposed for a term of one to fifteen years.
Article 64. Life imprisonment
1. The punishment of life imprisonment is imposed for special grave offenses and shall apply only in cases specifically provided for by this Code, where a court does not find it possible to impose imprisonment for a determinate term.
2. Life imprisonment shall not be imposed on persons who committed offenses under 18 years of age and to persons over 65 years of age, and women who were pregnant at the time of offense or at the time of sentencing.
Chapter XI. IMPOSITION OF PUNISHMENT Article 65. General principles of imposition of punishment
1. A court shall impose a punishment:
(1) within the limits prescribed by a sanction of that article of the Special Part of this
Code, which creates liability for the committed criminal offense; (2) pursuant to provisions of the General Part of this Code;
(3) having regard to the degree of gravity of the committed offense, character of the guilty person, method and motives of the committed offense, nature and extend of damages, and circumstances mitigating or aggravating the punishment.
2. The punishment imposed on an offender should be adequate and sufficient to reform the offender and prevent new offenses.
3. The grounds for imposing a punishment milder than the one prescribed for a committed offense in a relevant article of the Special Part of this Code, are specified in Article 69 of this Code.
4. A punishment heavier than one prescribed for a committed offense in a relevant article of the Special Part of this Code may be imposed pursuant to Articles 70 and 71 of this Code in case of cumulative offenses and cumulative sentencing.
Article 66. Circumstances mitigating punishment
1. For the purposes of imposing a punishment, the following circumstances shall be deemed to be mitigating:
(1) surrender, sincere repentance or actively assistance in detecting the offense; (2) voluntary compensation of losses or repairing of damages;
(3) the commission of an offense by a minor;
(4) the commission of an offense by a pregnant woman;
(5) the commission of an offense in consequence of a train of adverse personal, family or other circumstances;
(6) the commission of an offense under influence of threats, coercion or financial, official or other dependence;
(7) the commission of an offense under influence of strong excitement raised by improper or immoral actions of the victim;
(8) the commission of an offense in excess of necessary defense;
(9) undertaking a special mission to prevent or uncover criminal activities of an organized group or criminal organization, where this has involved committing an offense in any such case as provided for by this Code;
2. When imposing a punishment, a court may find circumstances, other than those specified in paragraph 1 of this Article, to be mitigating.
3. If any of the mitigating circumstances is specified in an article of the Special Part of this Code as an element of an offense, that affects its treatment, a court shall not take it into consideration again as a mitigating circumstance when imposing a punishment.
Article 67. Circumstances aggravating punishment
1. For the purposes of imposing a punishment, the following circumstances shall be deemed to be aggravating:
(1) repetition of an offense or recidivism;
(2) the commission of an offense by a group of persons upon prior conspiracy
(paragraph 2 or 3 of Article 28);
(3) the commission of an offense based on racial, national or religious enmity and hostility;
(4) the commission of an offense in connection with the discharge of official or public duty by the victim;
(5) grave consequences caused by the offense;
(6) the commission of an offense against a minor, an elderly or helpless person;
(7) the commission of an offense against a woman who, to the knowledge of the culprit, was pregnant;
(8) the commission of an offense against a person who was in a financial, official or other dependence on the culprit;
(9) the commission of an offense through the use of a minor, a person of unsound mind or mentally defective person;
(10) the commission of an especially violent offense;
(11) the commission of an offense by taking advantage of a martial law or a state of emergency or other extraordinary events;
(12) the commission of an offense by a generally dangerous method;
(13) the commission of an offense by a person in a state of intoxication resulting from the use of alcohol, narcotic, or any other intoxicating substances;
2. Depending on the nature of an offense committed, a court may find any of the circumstances specified in paragraph 1 of this Article, other than those defined in subparagraphs (2), (6), (7), (9), (10), and (12), not to be aggravating, and should provide the reasons for this decision in its judgment.
3. When imposing a punishment, a court may not find any circumstances, other than those defined in paragraph 1 of this Article, to be aggravating.
4. If any of the aggravating circumstances is specified in an article of the Special Part of this Code as an element of an offense, that affects its treatment, a court shall not take it into consideration again as an aggravating circumstance when imposing a punishment.
Article 68. Imposition of punishment for unconsummated criminal offense and offense committed in complicity
1. For the purposes of imposition of punishment for an unconsummated criminal offense, a court, while being guided by Articles 65-67 of this Code, shall consider the degree of gravity of a person's act, the degree of consummation of the criminal intent, and the reasons for which the offense was not consummated.
2. For the purposes of imposition of punishment upon accomplices in a criminal offense, a court, while being guided by Articles 65-67 of this Code, shall take into account the nature and the degree of each person's participation in the criminal offense.
Article 69. Imposition of a punishment milder than prescribed by the law
1. In presence of several circumstances mitigating the punishment and significantly decreasing the degree of gravity of the offense committed, having regard to the character of an offender, a court may, by providing the reasons for its judgment, impose, for a specially grave, grave or medium grave offense, a primary punishment lower than the lowest threshold prescribed by a sanction of an article in the Special Part of this Code, or change to another, milder type of primary punishment, which is not prescribed by a sanction of the article
concerned with this offense. In this case, the court may not impose a punishment lower than the lowest threshold prescribed for this type of punishment in the General Part of this Code.
2. Based on the grounds specified in paragraph 1 of this Article, a court may decide not to impose an additional punishment, which is defined as a mandatory punishment by a sanction of an article in the Special Part of this Code.
Article 70. Imposition of punishment for cumulative criminal offenses
1. In event of cumulative criminal offenses, a court, having determined the punishment (both primary and additional) for each offense, shall impose a final punishment by way of merging milder punishment into a havier one, or by way of full or partial adding up of imposed punishments.
2. In adding up punishments, the final cumulative punishment shall be within the limits prescribed by that sanction of an article in the Special Part of this Code, which provides for a heavier punishment. Where at least one of the criminal offences is an intentional grave or special grave offense, the court may impose a final cumulative punishment within the maximum term provided for this kind of punishment in the General Part of this Code. Where life imprisonment is imposed for at least one of the criminal offenses committed, the final cumulative punishment shall be determined by way of merging milder punishments into life imprisonment.
3. A primary cumulative punishment may be supplemented by additional punishments imposed by a court for criminal offenses of which a person was convicted.
4. A punishment shall be imposed under the rules set out in paragraphs 1 to 3 of this Article where, after a sentence in the case was passed, it is established that the sentenced person is guilty of yet another criminal offense committed before such previous sentence was passed. In this case, the punishment that has been fully or partially served under the previous sentence shall be merged into the term of the final punishment pursuant to the rules set out in Article
72 of this Code.
Article 71. Imposition of punishment by cumulating sentences
1. Where a convicted person commits a new crime after the sentence was passed but before the full term has been served, a court shall, fully or partially supplement the new sentence with the unexpired term of the previous sentence.
2. In adding punishments through cumulation of sentences, the total term of punishment may not exceed the maximum term prescribed for this kind of punishment in the General Part of this Code. In cumulating punishments of imprisonment, the final term shall not exceed fifteen years, and where at least one of the offenses is a special grave offense, the total term may exceed fifteen years but should not exceed twenty five years. In cumulating punishments of life sentence or any milder punishments, the total term of the final punishment imposed through cumulation of sentences shall be determined by way of merging any milder punishments into life imprisonment.
3. Any additional punishment imposed at least in one of the sentences or an unserved term of any additional punishment under a previous sentence shall be added to the final primary punishment imposed through cumulation of sentences.
4 The final punishment imposed through cumulation of sentences shall be longer than the punishment imposed for any new criminal offense and also the unserved term of any previous sentence.
5. Where a convicted person commits two or more criminal offenses after the sentence was passed but before the full term has been served, a court shall impose punishments for these new offenses under rules set out in Article 70 of this Code, and then fully or partially add the unexpired term of the previous sentence to the final punishment determined by way of cumulation of sentences within the limits prescribed in paragraph 2 of this Article.
Article 72. Rules of adding up punishments and merging previous terms
1. In adding up punishments for cumulative offenses and cumulative sentences, a milder type of punishment is merged into a heavier punishment based on the following proportions:
(1) one day of imprisonment equals to:
(a) one day of custody in a penal battalion for military servants, or one day of arrest;
(b) two days of restraint of liberty;
(c) three days of service restriction for military servants, or three days of correctional labor;
(d) eight hours of community service;
(2) one day of custody in a penal battalion for military servants, or one day of arrest custody equals to:
(a) two days of restraint of liberty;
(b) three days of service restriction for military servants, or three days of correctional labor;
(3) one day of restraint of liberty equals to three days of service restriction for military servants, or three days of correctional labor.
(4) one day of restraint of liberty of arrest equals to eight hours of community service.
2. In imposing a punishment through cumulation of offenses or sentences, where the punishment is to be correctional labor or service restrictions for military servants, only the terms of these punishments shall be added up. Any deductions from salaries of a convicted person shall not be added up and shall be calculated for each sentence separately.
3. Primary punishments of a fine, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities, when imposed as aggregate sentences for an aggregate of crimes, do not merge and shall be served separately.
4. Additional punishments of various types shall always be served separately.
5. A court shall merge the pretrial detention into the term of punishment, in case of sentencing to imprisonment, on a day for day bases or pursuant to the rules set out in paragraph 1 of this Article. In imposing punishments not specified in paragraph 1 of this Article, a court may take
into account the pretrial detention and mitigate the punishment or discharge the convicted person from serving it.
Article 73. Calculation of terms of punishment
The terms of punishment shall be calculated in years, months and hours. In case of substituting, adding up or merging of pretrial detention, the terms of punishment may be calculated in days.
Chapter XII. DISCHARGE FROM PUNISHMENT AND FROM SERVING IT Article 74. Discharge from punishment and from serving it
1. Discharge of a convicted person from punishment or from further serving of punishment, substitution of an imposed punishment by a milder punishment or mitigation of punishment, except for discharge from punishment or mitigation of punishment on the grounds of the Law of Ukraine on Amnesty or an act of pardon, may only be exercised by court in cases prescribed by this Code.
2. A person convicted of acts made no longer punishable by law shall be immediately discharged from punishment imposed by a court.
3. A punishment imposed on a convicted person, which is heavier than the sanction of a new law, shall be lowered to the maximum threshold of punishment prescribed by such sanction.
4. A person who committed a minor criminal offense or medium grave offense may be discharged from punishment upon a judgment of court, if the court is satisfied that, due to good conduct and diligent work demonstrated by this person at the time of proceedings, he/she shall not be treated as socially dangerous.
5. A person may also be discharged from punishment by a judgment of court on the grounds provided for in Article 49 of this Code.
Article 75. Discharge on probation
1. Where, in imposing a punishment of correctional labor, service restriction for military servants, restraint of liberty, or imprisonment for a term not exceeding five years, a court, having regard to the gravity of an offense, the character of the culprit and other circumstances of the crime, finds that the convicted may be reformed without serving the punishment, it may order a discharge on probation.
2. In this case, the court shall order to discharge the convicted person from serving the sentenced imposed on the condition that, during the probation period, this person commits no further criminal offenses and complies with the obligations imposed on him or her.
3. A probation period shall be from one to three years.
Article 76. Obligations imposed on a person discharged on probation
1. In case of discharge on probation, a court may impose the following obligations on the convicted person:
(1) apologize to a victim publicly or in any other way;
(2) not leave outside Ukraine for permanent residence without a permission of criminal enforcement authorities;
(3) notify criminal enforcement authorities of any change in the place of residence, employment or studies;
(4) regularly register with criminal enforcement authorities;
(5) undergo medical treatment for alcoholism, drug addiction, or any disease which poses threat to health of other persons.
2. The conduct of such convicted person shall be monitored by penal enforcement authorities at the place of his/her residence, and the conduct of military servants shall be monitored by commanders of military units.
Article 77. Imposition of additional punishments in case of discharge from primary punishment on probation
In case of discharge on probation, additional punishments may be imposed, such as fine, deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities, and revocation of a military or special title, rank, grade or qualification class.
Article 78. Legal consequences of discharge on probation
1. Upon the expiry of a probation period, a convicted person, who complied with obligations imposed on him or her by a court and committed no further criminal offenses shall be discharged from the punishment imposed on him or her by a court.
2. If a convicted person fails to comply with obligations imposed on him or her, or regularly commits offenses that entail administrative penalties and demonstrate his/her unwillingness to reform, a court shall send the convicted person to serve the imposed sentence.
3. If a convicted person commits another crime while on probation, a court shall impose a punishment on him or her pursuant to Articles 71 and 72 of this Code.
Article 79. Discharge on probation for pregnant women and women having children under seven years of age
1. Where a restraint of liberty or imprisonment is imposed upon pregnant women or a women having children under seven years of age, except for the persons sentenced to imprisonment for a term over five years for grave or special grave offenses, a court may discharge such persons from both primary and additional punishments on probation for a period of leave granted by law to women in view of pregnancy, childbirth and until the child attains seven years of age.
2. Where pregnant women or women having children under 7 years of age are discharged on probation, a court may impose upon a convicted woman any such obligation as provided for by Article 76 of this Code.
3. The conduct of the convicted persons shall be monitored by criminal enforcement authorities.
4. Upon the expiry of a probation period, depending on the conduct of the convicted woman, a court shall discharge her from punishment or send her to serve the imposed sentence.
5. Where a convict discharged on probation relinquishes her child, resigns the child to a children's home, neglects her duty to take care of the child, fails not comply with the obligations imposed upon her by a court or regularly commits offenses that entail administrative penalties and demonstrate her unwillingness to reform, a court, on a motion of the monitoring authority, shall refer such convicted woman to serve her sentence imposed by a court.
6. Where a convicted woman commits another offense while on probation, a court shall impose a punishment on her pursuant to Articles 71 and 72 of this Code.
Article 80. Discharge from serving a sentence due to expiry of limitation periods for enforcement of judgment
1. A person shall be discharged from serving his/her sentence, if it was not enforced within the following periods of time elapsing from the date on which the judgment came into force:
(1) two years for a sentence lesser than the restraint of liberty;
(2) three years for a sentence of restraint of liberty or imprisonment imposed for a minor offense;
(3) five years for a sentence of imprisonment imposed for a medium grave offense and also a sentence of imprisonment for a term up to five years imposed for a grave offense;
(4) ten years for a sentence of imprisonment for a term over five years imposed for a grave offense, and also a sentence of imprisonment for a term up to ten years imposed for a special grave offense;
(5) fifteen years for a sentence of imprisonment for a term over ten years imposed for a special grave offense.
2. Periods of limitations for additional punishments shall depend on the primary punishment imposed in a judgment of court.
3. Limitation periods shall be suspended if a convicted person avoids serving his/her sentence. In such cases, limitation periods shall resume on the date the convicted person appeared to continue to serve his/her sentence or on the day of his/her apprehension. In this case, the limitation periods provided for in subparagraphs (1) to (3) of paragraph 1 of this Article shall be doubled.
4. Limitation periods shall be suspended, if, prior to the expiry of periods provided for in paragraphs 1 to 3 of this Article, a convicted person commits another medium grave offense, grave offense or special grave offense. In this case, the limitation period shall begin on the date of the new criminal offense controls for the commencement of a limitation period.
5. A court shall decide any issues related to the application of limitation periods to a person sentenced to life imprisonment. If the court finds it impossible to apply limitation period, the life imprisonment shall be substituted by imprisonment.
6. No limitation periods shall apply where a person was convicted for criminal offenses against peace and security of mankind as provided for by Articles 437 to 439 and 442 of this Code.
Article 81. Parole
1. Parole may be applied to persons who serve their sentences of correctional labor, or service restrictions for military servants, or restraint of liberty, or custody of military servants in a penal battalion, or imprisonment. A person may also be fully or partially paroled from serving his/her additional punishment.
2. Parole may be applied, if a sentenced person displays decent behavior and diligence in work as a proof of his/her reformation.
3. Parole may be applied after a sentenced person has actually served:
(1) not less than one-half of the term imposed by a court for a minor or medium grave offense, and also for a reckless grave offense;
(2) not less than two-thirds of the term imposed by a court for an intended grave offense or reckless special grave offense, and also where that person had previously served a sentence of imprisonment imposed for an intended offense but committed another intended offense before the conviction was canceled or revoked and had been sentenced for that offense to imprisonment;
(3) not less than three quarters of the term imposed by a court for an intended special grave offense, or of the term imposed on a person who had been previously paroled but committed another intended offense during the remaining part of the sentence;
4. Where a paroled person commits another offense during the remaining part of the sentence, a court shall impose a punishment under the rules provided for by Articles 71 and 72 of this Code.
Article 82. Commutation of the remaining part of a sentence
1. A court may commute the remaining part of a sentence of restraint of liberty or imprisonment. In this case, a more lenient punishment shall be imposed within the terms provided for by the General Part of this Code with regard to a given type of punishment and may not exceed the remaining part of the original sentence.
2. Where the remaining part of a primary sentence is commuted, the sentenced person may also be discharged from the additional punishment of deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities.
3. Commutation of the remaining part of a sentence may be applied if the sentenced person displays signs of rehabilitation.
4. The remaining part of a sentence may be commuted after a sentenced person has actually served:
(1) not less than one-third of the term imposed by a court for a minor or medium grave offense, and also for a reckless grave offense;
(2) not less than one-half of the term imposed by a court for an intended grave offense or reckless special grave offense, and also where that person had previously served a sentence of imprisonment imposed for an intended offense but committed another intended offense before the criminal record was canceled or revoked and had been sentenced for that offense to imprisonment;
(3) not less than two-thirds of the term imposed by a court for an intended special grave offense, or of the term imposed on a person who had been previously paroled but committed another intended offense before the expiry of the remaining part of his/her sentence;
5. Persons, whose sentence was commuted, may be paroled under rules provided for by
Article 81 of this Code.
6. If a person commits another offense while serving a commuted sentence, a court shall add the remaining part of the commuted sentence to the punishment imposed for any new offense according to the rules provided by Articles 71 and 72 of this Code.
Article 83. Discharge from punishment for pregnant women and women with children under three years of age
1. Women sentenced to the restraint of liberty or imprisonment, who become pregnant or give birth to a child while serving their sentences, except women sentenced to imprisonment for a term over five years for intended grave or special grave offenses, may be discharged, by a court, from serving their sentences for a period of time within which a women may enjoy her maternity leave, in accordance with the law, in connection with her pregnancy, child birth and until the child attains three years of age.
2. Discharge from serving a sentence shall apply to any sentenced female who has a family or relatives, who agree to live with her, or any sentenced female who is able to independently provide proper conditions for raising of her child.
3. The conduct of such women shall be monitored by a local criminal enforcement authority.
4. When the child attains three years of age or if the child dies, a court may discharge the sentenced female from serving her sentence, or commute her sentence, or order that she should continue to serve her original sentence, depending on her conduct. In case of ordering the continued service of sentence, the court may fully or partially include the period, during which the sentence female was released from serving her sentence, in the term of her sentence.
5. Where a sentenced female, who was discharged from serving her sentence, abandons her child, or places it in an orphanage, or disappears from the place of residence, or refuses to raise or take care for her child, or regularly commits wrongdoings that involve administrative penalties and demonstrate her unwillingness to reform, a court may, upon a motion of the control authority, order that the sentenced female should continue to serve her original sentence.
6. Where a sentenced female commits another criminal offence while being discharged from serving her sentence, a court shall impose a punishment on her pursuant to the rules provided for by Articles 71 and 72 of this Code.
Article 84. Discharge on medical grounds
1. A person shall be discharged from punishment, if he/she develops a mental disease while serving his/her sentence, which renders him/her incapable of realizing his/her actions (or omissions) or controlling them. Such person may be subject to compulsory medical measures pursuant to Articles 92 to 95 of this Code.
2. A person, who develops a serious illness after commission of a criminal offense or imposition of a sentence, which precludes him/her from serving his/her sentence, may be discharged from punishment or further service. During consideration of any such matter, a court shall take into account the gravity of the offense committed, the nature of the disease, the character of the offender, and other circumstances of the case.
3. Military servants sentenced to service restrictions, arrest or custody in a penal battalion, who are found unfit to continue military service due to health problems, shall be released from punishment.
4. Where persons, refereed to in paragraphs 1 and 2 of this Article, recover, they shall be ordered to continue to serve their sentences, provided the limitation periods, prescribed by Articles 49 or 80 of this Code, have not expired, or where no other grounds for discharge are available. For these purposes, the period of time, within which any compulsory treatment measures were applied, shall be included in the term of sentence pursuant to the rules provided for by paragraph 5 of Article 72 of this Code, where each day of compulsory treatment counts as one day of imprisonment.
Article 85. Discharge from punishment on the basis of the Law of Ukraine on amnesty or an act of pardon
A sentenced person may be fully or partially discharged from his/her primary or additional punishment or may have his/her sentence or the remaining part of it commuted on the basis of the Law of Ukraine on amnesty or an act of pardon,
Article 86. Amnesty
1. Amnesty shall be announced in a Law of Ukraine in regard of a certain category of persons.
2. The Law on amnesty may fully or partially discharge offenders from criminal liability or punishment.
3. The Law on amnesty may commute a sentence or the remaining part of a sentence.
Article 87. Pardon
1. Pardon is granted by the President of Ukraine in regard of a particular individual.
2. An act of pardon may substitute a life sentence imposed by a court by imprisonment for a term not less than twenty five years.
Chapter XIII. CONVICTION Article 88. Legal consequences of conviction
1. A person shall be held to have a conviction from the date on which the judgment of guilty enters into force and until the conviction is canceled or revoked.
2. Conviction shall have legal implications in case of commission of a new criminal offense, and also other cases provided for by Ukrainian laws.
3. Persons convicted without imposition of any sentence, or discharged from punishment, or those who have served their sentence for any criminal offense the criminality and punishability of which was subsequently repealed by law, shall be held to have no conviction.
4. Rehabilitated persons shall be held to have no conviction.
Article 89. Cancellation of conviction
The following person shall be held to have no conviction:
(1) persons sentenced under Article 75 of this Code, if they commit no further offenses during the probation period, and the probation is not revoked during the prescribed period for any other reasons provided for by law. If the term of any additional punishment exceeds the term of probation, a person shall be held to have no conviction after completing to serve such additional punishment;
(2) women sentenced under Article 79 of this Code, if they commit no further offenses during the probation period, and are not ordered to continue to serve their sentences imposed by a court after the probation period. Where a convicted female was not discharged from an additional punishment and its term exceeds the term of the primary punishment, she shall be held to have no conviction after completing to serve such additional punishment;
(3) persons sentenced to the deprivation of the right to occupy certain positions and engage in certain activities, after completing to serve this punishment;
(4) persons who have completed to serve their sentence of service restrictions for military servants, or custody in a penal battalion, or those who were paroled in respect of such offenses, and also military servants who have served their punishment at a guardhouse instead of arrest;
(5) persons sentenced to a fine, or community service, or correctional labor, or arrest, they commit no further offenses within one year from the date on which they completed to serve their sentence (primary or additional);
(6) persons sentenced to restraint of liberty, or sentenced to imprisonment for a minor offense, if they commit no further offenses within two years from the date on which they completed to serve their sentence (primary or additional);
(7) persons sentenced to imprisonment for a medium grave offense, if they commit no further offenses within three years from the date on which they completed to serve their sentence (primary or additional);
(8) persons sentenced to imprisonment for a grave offense, if they commit no further offenses within six years from the date on which they completed to serve their sentence (primary or additional);
(9) persons sentenced to imprisonment for a special grave offense, if they commit no further offenses within eight years from the date on which they completed to serve their sentence (primary or additional);
Article 90. Calculation of periods for the cancellation of conviction
1. The periods of the cancellation of conviction shall be calculated from the date of completion of a primary or additional sentence.
2. The cancellation period shall include the time during which the sentence was not enforced, provided that the limitation period was not interrupted. If a sentence was not enforced, the
conviction shall be canceled upon expiration of limitation periods for enforcement of a sentence.
3. If a person is paroled, the cancellation period shall be calculated from the date of discharge
(from serving any primary or additional sentence) on parole.
4. If any unserved portion of a sentence is commuted, the cancellation period shall be calculated from the date of completion of the commuted sentence (primary or additional).
5. If a person who completed his/her sentence, commits another offense before the expiration of the period for cancellation of conviction, this period shall be suspended and recalculated. In any such cases, the cancellation periods shall be calculated separately for each criminal offense, after the actual completion of the sentence (primary and additional) imposed for the last committed offense.
Article 91. Revocation of conviction
1. If a person, who completed his/her sentence of restraint of liberty or imprisonment, displays good conduct and diligent work as a proof of his/her rehabilitation, a court may revoke his/her conviction before the expiration of periods described in Article 89 of this Code.
2. Conviction may only be revoked after the expiration of at least one-half of the cancellation period provided for by Article 89 of this Code.
3. The procedures related to revocation of conviction shall be established in the Criminal
Procedure Code of Ukraine.
Chapter XIV. COMPULSORY MEDICAL MEASURES AND COMPULSORY TREATMENT
Article 92. Definition and purpose of compulsory medical measures
Compulsory medical measures shall mean an outpatient psychiatric assistance, placement of a person, who committed a socially dangerous act that involves elements of any act described in the Special Part of the Code, in a special treatment institution for the purpose of his/her compulsory treatment, and also prevention of this person from committing any socially dangerous acts.
Article 93. Persons subjected to compulsory medical measures
Compulsory medical measures may be applied by a court to persons who: (1) committed any socially dangerous acts in condition of insanity; (2) committed a criminal offense in condition of partial insanity
(3) committed a criminal offense crime but developed insanity before a sentence was pronounced or while serving a sentence.
Article 94. Types of compulsory medical measures
1. A court may impose the following compulsory medical measures depending on the seriousness of a mental condition, the gravity of an act committed, and the degree to which the offender is dangerous to himself or others:
(1) compulsory outpatient psychiatric assistance;
(2) hospitalization in a regular-security mental institution;
(3) hospitalization in a reinforced-security mental institution; (4) hospitalization in a high-security mental institution;
2. A court may order compulsory outpatient psychiatric assistance in respect of a mentally sick person who committed an socially dangerous act, if the condition of the person does not necessitate inpatient treatment in a mental institution.
3. A court may order hospitalization in a regular-security mental institution in respect of a mentally sick person whose mental condition and the nature of his/her socially dangerous act necessitates custody in a mental institution and compulsory treatment.
4. A court may order hospitalization in a reinforced-security mental institution in respect of a mentally sick person who committed a socially dangerous act that involved no trespass against lives of other persons and whose mental condition is not dangerous to the public but necessitates custody in a mental institution and treatment in conditions of reinforced security.
5. A court may order hospitalization in a high-security mental institution in respect of a mentally sick person who committed a socially dangerous act that involved a trespass against lives of other persons and whose mental condition and the nature of his/her socially dangerous act pose an increased hazard to the public and necessitate custody in a mental institution and treatment in conditions of high security.
6. If compulsory medical measures are found not to be necessary or are discontinued, a court may place a mentally sick person under care of relatives or custodians on condition of a compulsory medical follow-up.
Article 95. Continuation, change or discontinuation of compulsory medical measures
1. Continuation, change or discontinuation of compulsory medical measures shall be ordered by a court upon a motion of a representative of the mental institution (psychiatrist), who provides psychiatric assistance to a person, together with am appended opinion of a panel of psychiatrists, which states the reasons for continuation, change or discontinuation of any compulsory measures.
2. Persons subjected to compulsory medical measures shall be examined at least once every six months by a panel of psychiatrists who shall determine any reasons that may justify a court motion seeking discontinuation or change of any such measures. If no reasons are found, which justify the discontinuation or change of a compulsory medical measures, a representative of a mental institution (psychiatrist) who provides psychiatric assistance to the person, shall file an application with a court, together with an opinion of the panel of psychiatrists, which provides reasons for continuation of compulsory medical measures. If compulsory medical measures need to be extended beyond a six-month period, a representative of a mental institution (psychiatrist) who provides psychiatric assistance to the person, shall file with a local court an application for extension of compulsory measures. The application shall be accompanied with an opinion of a panel of psychiatrists, which provides reasons for the need to continue psychiatric assistance to the person. Every further extension of compulsory medical measures may not exceed six months.
3. Where compulsory medical measures are discontinued due to improvement of mental condition of a person, a court may place him/her under care of relatives or custodians on condition of a compulsory medical follow-up.
4. Where compulsory medical measures are discontinued due to recovery, persons, who committed any offense in state of sanity but developed insanity before a sentence was pronounced, shall be liable to punishment on general grounds, and persons, who developed insanity while serving a sentence, shall continue to serve the sentence.
Article 96. Compulsory treatment
1. Compulsory treatment may be ordered by a court in respect of persons, who committed offenses and have any disease dangerous to the health of others, irrespective of the punishment imposed on them.
2. In case of imprisonment or restraint of liberty, treatment shall be provided at the place of service. In case of any other type of punishment, treatment shall be provided in special treatment institutions.
Chapter XV. SPECIFIC FEATURES OF CRIMINAL LIABILITY AND PUNISHMENT OF MINORS
Article 97. Discharge from criminal liability with imposition of compulsory reformation measures
1. A minor who committed a minor offense for the first time, may be discharged from
criminal liability, provided that his reformation is possible without punishment. In such cases, a court shall impose compulsory reformation measures provided for by paragraph 2 of Article
105 of this Code upon the minor.
2. A court shall also apply compulsory reformation measures provided for by paragraph 2 of Article 105 of this Code to a person, who committed a socially dangerous act that classifies as an act provided for by the Special Part of this Code, before he/she attained the age of criminal liability.
3. Where a minor, who committed a criminal offense, evades compulsory reformation measures, such measures shall be canceled and he/she shall be criminally prosecuted.
Article 98. Types of punishment
1. The following types of punishment may be imposed on minors, who committed any criminal offense:
(1) fine;
(2) community service (3) correctional labor; (4) arrest;
(5) imprisonment for a determinate term;
2. Minors may be subject to such additional punishments as a fine and deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities.
Article 99. Fine
1. A fine may be imposed only on minors who have independent income, personal finances or property, on which the execution of penalty may be levied.
2. A court shall determine the amount of a fine, which is conditioned by the gravity of the criminal offense and the property status of a minor but may not exceed 500 tax-free minimum incomes established by the legislation of Ukraine.
Article 100. Community service and correctional labor
1. Community service may be imposed on a minor of 16 to 18 years of age for a term of 30 to
120 hours and shall consist of services provided by a minor in time free from studies or main employment. The duration of this punishment may not exceed two hours per day.
2. Correctional labor may be imposed on a minor of 16 to 18 years of age to be performed at the place of his/her employment for a term of two months to 1 year.
3. A court shall establish an amount ranging from five to ten percent of the salary of a minor sentenced to correctional labor, which shall be deducted in favor of the State.
Article 101. Arrest
Arrest shall imply detention of a minor, who attained the age of 16 by the time of sentencing, in isolation in special institutions for a term of fifteen to forty-five days.
Article 102. Imprisonment for a determinate term
1. The punishment of imprisonment imposed on a persons who were under 18 years of age at the time of commission of an offense, may not exceed 10 years or, in cases provided for by subparagraph (5) of paragraph 3 of this Article, may not exceed 15 years. Minors sentenced to imprisonment shall serve it in special reformatory institutions.
2. Imprisonment may not be imposed on a minor who committed a minor offense for the first time.
3. Imprisonment shall be imposed on a minor who committed: (1) a repeated minor offense - for a term up to two years; (2) a medium grave offense - for a term up to four years; (3) a grave offense - for a term up to seven years;
(4) a special grave offense - for a term up to ten years.
(5) a special grave offense involving a murder - for a term up to fifteen years.
Article 103. Imposition of punishment
1. When imposing a punishment on a minor, a court shall consider, in addition to the circumstances provided for by Articles 65 to 67 of this Code, the conditions of the person's living and upbringing, the influence of adults, level of his/her development and other specific features of his personality.
2. The final punishment of imprisonment imposed on a minor by cumulation of offenses or punishments may not exceed fifteen years.
Article 104. Discharge from punishment on probation
1. Discharge from punishment on probation shall be applied to minors pursuant to Articles 75 to 78 of this Code and subject to the provisions of this Article.
2. Discharge on probation may only be applied to minors sentenced to imprisonment.
3. Probation shall be fixed for a period of one to two years.
4. When discharging a minor on probation, a court may place this minor under care and supervision of another person, upon consent of the latter to undertake such obligation.
Article 105. Discharge from punishment subject to compulsory correctional measures
1. A minor, who has committed a minor or medium grave offense, may be discharged from punishment by a court, if it is found that the punishment may be discontinued due to the minor's genuine repentance and further irreproachable conduct.
2. In this case, the court shall impose the following correctional measures on a minor: (1) warning;
(2) restriction of leisure time and special requirements to a minor's conduct;
(3) placing a minor under supervision of his/her parents or foster parents, or school teachers or colleagues upon their consent, or other individuals at their request;
(4) obliging a minor, who has attained 15 years of age and possesses any property, money or has any earnings, to compensate any pecuniary damages;
(5) placing a minor in a special educational and correctional institution for children and teenagers until the minor's complete correction but for a term not exceeding three years. Conditions of stay in and procedure of discharge from these institutions shall be provided for by law.
3. A minor may be subjected to several compulsory correctional measures provided for by paragraph 2 of this Article. The duration of compulsory correctional measures provided for by subparagraphs (2) and (3) of paragraph 2 of this Article shall be determined by a sentencing court.
4. A court may also find it necessary to appoint a tutor for a minor pursuant to the procedures provided for by the law.
Article 106. Discharge from criminal liability and punishment due to the expiration of limitation periods
1. Discharge from criminal liability and punishment due to the expiration of limitation periods shall be applied to persons, who committed criminal offenses under 18 years of age, pursuant to Articles 49 and 80 of this Code and subject to the provisions of this Article.
2. The following limitation periods shall be established in respect of persons described in paragraph 1 of this Article:
(1) two years - for a minor offense;
(2) five years - for a medium grave offense; (3) seven years - for a grave offense;
(4) ten years - for a special grave offense.
3. The following periods of sentence enforcement shall be established in respect of persons described in paragraph 1 of this Article:
(1) two years - where a person was sentenced to any punishment other than imprisonment, or to imprisonment for a minor offense;
(2) five years - where a person was sentenced to imprisonment for a medium grave offense, or imprisonment for a term up to five years for a grave offense;
(3) seven years - where a person was sentenced to imprisonment for a term exceeding five years for a grave offense;
(4) ten years - where a person was sentenced to imprisonment for a special grave offense.
Article 107. Parole
1. Parole may be applied to persons who serve their sentence of imprisonment imposed for an offense crime committed at the age under 18, regardless of the gravity of the offense.
2. Parole may be applied, if a person displays decent behavior and diligence in work and studies as a proof of his/her reformation.
3. Parole may be applied to persons, who committed an offense at the age under 18, after they have actually served:
(1) not less than one-third of the term of imprisonment imposed by a court for a minor or medium grave offense, and also for a reckless grave offense;
(2) not less than one-half of the term of imprisonment imposed by a court for an intended grave offense or reckless special grave offense, and also where that person had previously served a sentence of imprisonment imposed for an intended offense but committed another intended offense at the age under 18 before the conviction was canceled or revoked and had been sentenced for that offense to imprisonment;
(3) not less than two-thirds of the term of imprisonment imposed by a court for an intended special grave offense, and also where that person had previously served a sentence of imprisonment and had been paroled but committed another intended offense at the age under 18 before the end of sentence and had been sentenced for that offense to imprisonment;
4. Commutation of the unserved part of the sentence shall not be applied in respect of minors.
5. Where a paroled person commits another offense during the remaining part of the sentence, a court shall impose a punishment under the rules provided for by Articles 71 and 72 of this Code.
Article 108. Cancellation and revocation of conviction
1. Conviction of persons who committed any criminal offense at the age under 18 shall be cancelled and revoked pursuant to Articles 88 to 91 of this Code and subject to the provisions of this Article.
2. The following minors shall be held to have no conviction:
(1) minors sentenced to any punishment other than imprisonment, who have fully served their sentence;
(2) minors sentenced to imprisonment for a minor or medium grave offense, if they commit no further offense within one year from the date on which they completed to serve their sentence;
(3) minors sentenced to imprisonment for a grave offense, if they commit no further offense within three years from the date on which they completed to serve their sentence;
(4) minors sentenced to imprisonment for a special grave offense, if they commit no further offense within five years from the date on which they completed to serve their sentence;
3. Preterm revocation of conviction shall be permissible only in respect of a person who has served a sentence of imprisonment imposed for a grave or a special grave offense committed at the age under 18, on such grounds as provided for by paragraph 1 of Article 91 of this Code, after completion of at least one-half of the cancellation period as provided for by paragraph 2 of this Article.
SPECIAL PART
Chapter I. CRIMES AGAINST NATIONAL SECURITY OF UKRAINE
Article 109. Actions aimed at forceful change or overthrow of the constitutional order or take-over of government
1. Actions aimed at forceful change or overthrow of the constitutional order or take-over of government, and also a conspiracy to commit any such actions, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
2. Public appeals to violent change or overthrow of the constitutional order of take-over of government, and also dissemination of materials with any appeals to commit any such actions, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
3. Any such actions, as provided for by paragraph 2 of this Article, if committed by a member of public authorities or repeated by any person, or committed by an organized group, or by means of mass media, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 110. Trespass against territorial integrity and inviolability of Ukraine
1. Willful actions committed to change the territorial boundaries or national borders of Ukraine in violation of the order provided for in the Constitution of Ukraine, and also public appeals or distribution of materials with appeals to commit any such actions, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. Any such actions, as provided for by paragraph 1 of this Article, if committed by a member of public authorities or repeated by any person, or committed by an organized group, or combined with inflaming national or religious enmity, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for the same term.
3. Any such actions, as provided for by paragraphs 1 and 2 of this Article, if they caused the killing of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years.
Article 111. High treason
1. High treason, that is an act willfully committed by a citizen of Ukraine in the detriment of sovereignty, territorial integrity and inviolability, defense capability, and state, economic or information security of Ukraine: joining the enemy at the time of martial law or armed conflict, espionage, assistance in subversive activities against Ukraine provided to a foreign state, a foreign organization or their representatives,-
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years.
2. A citizen of Ukraine shall be discharged from criminal liability where, he has not
committed any acts requested by a foreign state, a foreign organization or their representatives and voluntarily reported his ties with them and the task given to government authorities.
Article 112. Trespass against life of a statesman or a public figure
Trespass against life of the President of Ukraine, the Chairman of the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine, a National Deputy (Member of Parliament) of Ukraine, the Prime Minister of Ukraine, a member of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Chairman or a judge of the Constitutional Court of Ukraine or the Supreme Court of Ukraine or High Specialized Courts of Ukraine, the Procurator General of Ukraine, the Human Rights Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Head of the Accounting Chamber, the Chairman of the National Bank of Ukraine, or a leader of a political party, committed in relation to their government or public duties, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years or life imprisonment.
Article 113. Sabotage
Committing, for any purpose prejudicial to the State, Setting off explosions, fires, or committing other actions for the purposes of mass destruction of people, or causing bodily injuries or any other harm to their health, or destruction or damaging of important industrial
or defense facilities, and also committing, for the same purposes, actions to cause radioactive pollution or mass poisoning, or to advance an epidemic, epizootic, or epiphytic diseases, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eighth to fifteen years.
Article 114. Espionage
1. Providing information on state secrets or collecting such information in order to provide to a foreign state, a foreign organization or their representatives, where these actions are committed by a foreign national or stateless person, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years.
2. A person shall be discharged from criminal liability where that person has stopped any such activities as provided for by paragraph 1 of this Article, and voluntarily reported what has
been done to government authorities, provided this and the measures taken have been
sufficient to prevent any prejudice to the interests of Ukraine.
Chapter II. CRIMINAL OFFENSES AGAINST LIFE AND HEALTH OF A PERSON Article 115. Murder
1. Murder, that is willful unlawful causing death of another person, - shall be punishable by imprisonment for a term of seven to fifteen years
2. Murder:
(1) of two or more persons;
(2) of a young child or a woman who, to the knowledge of the culprit, is pregnant; (3) of a hostage;
(4) committed with special brutality
(5) committed by a method dangerous to the lives of many persons; (6) based on mercenary motives;
(7) based on hooligan motives;
(8) of a person or a person's close relative in relation to that person's official duties or public functions;
(9) committed to conceal or facilitate another crime;
(10) coupled with rape, or violent unnatural sexual intercourse; (11) committed as a contracted murder;
(12) committed by a group of persons upon prior conspiracy;
(13) committed by a person who has previously committed a murder, other than a murder provided for by Articles 116-118 of this Code, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years, or life imprisonment with forfeiture of property in the case provided for by subparagraph 6 of paragraph 2 of this Article.
Article 116. Murder committed in the heat of passion
A murder committed in the heat of passion caused by unlawful violence, systematic harassment or grievous insult of the victim, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 117. Infanticide
Infanticide (murder of a newborn child by his/her mother) during delivery or immediately after it, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 118. Murder in excess of necessary defense or in excess of measures necessary to apprehend an offender
A murder committed in excess of necessary defense or in excess of measures necessary to apprehend an offender, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to two years.
Article 119. Negligent homicide
1. Negligent homicide, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for the same term.
2. Negligent homicide of two or more persons, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
Article 120. Driving a person into suicide
1. Driving a person into suicide or attempted suicide by means of cruel treatment, blackmail, coercion to unlawful actions or systematic humiliation of his/her human dignity, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. The same act committed in respect of a person who was in financial or other dependence upon the culprit, or in respect of two or more persons, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
3. Any such act as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where it was committed in respect of a minor,-
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years.
Article 121. Intended grievous bodily injury
1. Intended grievous bodily injury, that is a willful bodily injury which is dangerous to life at the time of infliction, or resulted in a loss of any organ or its functions, or caused a mental disease or any other health disorder attended with a persisting loss of not less than one-third of working capability, or interruption of pregnancy, or permanent disfigurement of face, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
2. Intended grievous bodily injury committed by a method characterized by significant torture, or by a group of persons, and also for the purpose of intimidating the victim or other persons, or committed as a contracted offense, or which caused death of the victim, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years.
Article 122. Intended bodily injury of medium gravity
Intended bodily injury of medium gravity, that is a willful bodily injury which is not dangerous to life and does not result in the consequences provided for by Article 121 of this Code, but which caused a lasting health disorder or a significant and persisting loss of not less than one-third of working capability,-
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions committed for the purpose of intimidating the victim or his/her relatives, or coercion to certain actions, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
Article 123. Intended grievous bodily injury inflicted in the heat of passion
Intended grievous bodily injury inflicted in the heat of passion suddenly provoked by unlawful violence or grievous insult of the victim,-
shall be punishable by community service for a term of 150 to 240 hours, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to two years.
Article 124. Intended grievous bodily injury inflicted in excess of necessary defense or in excess of measures necessary to apprehend an offender
Intended grievous bodily injury inflicted in excess of necessary defense or in excess of measures necessary to apprehend an offender, -
shall be punishable by community service of 150 to 240 hours, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to
two years.
Article 125. Intended minor bodily injury
1. Intended minor bodily injury, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or community service for a term up to 200 hours, or correctional labor for a term up to one year.
2. Intended minor bodily injury that caused a short-term health disorder or insignificant loss of working capability, -
shall be punishable by community service for a term of 50 to 200 hours, or correctional labor for a term up to one year, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to two years.
Article 126. Battery and torture
1. Intended blows, battery or other violent acts which caused physical pain but no bodily injury, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or community service for a term up to 200 hours, or correctional labor for a term up to one year.
2. The same acts characterized by torture, committed by a group of persons or for the purpose of intimidating the victim or his relatives, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 127. Torture
1. Torture, that is an willful causing of severe physical pain or physical or mental suffering by way of battery, martyrizing or other violent actions for the purpose of inducing the victim or any other person to commit involuntary actions, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
2. The same actions repeated or committed by a group of persons upon prior conspiracy, - shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 128. Negligent grievous bodily injury or negligent bodily injury of medium gravity
Negligent grievous bodily injury or negligent bodily injury of medium gravity, -
shall be punishable by community service for a term of 150 to 240 hours, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to two years.
Article 129. Threat to kill
1. Any threat to kill, if there was a reasonable cause to believe that this threat may be fulfilled,
-
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to two years.
2. The same act committed by a member of an organized group, - shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
Article 130. Infection with HIV or any other incurable contagious disease
1. Willful placing of a person in danger of being infected with HIV or any other incurable contagious disease dangerous to human life, -
shall be punishable by arrest for a term up to three months, or by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to three years.
2. Infection of another person with HIV or any other incurable contagious disease by a person who was aware of himself or herself being a circulator of this virus, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 2 of this Article, if committed in respect of two or more persons or a minor, -
shall be punishable by imprisonment of three to eight years.
4. Willful infection of another person with HIV or any other incurable contagious disease dangerous to the person's life, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 131. Professional misconduct causing infection of a person with HIV or any other incurable contagious disease
1. Professional misconduct of a member of medical or pharmaceutical profession or any other employee in consequence of neglect or careless discharge of their professional duties, which caused infection of a person with HIV or any other incurable contagious disease dangerous to the person's life,-
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term with deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused infection of two or more persons, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years with deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 132. Disclosure of information on medical examination for HIV or any other incurable contagious disease
Disclosure - by a medical officer, an auxiliary employee who obtained the information without authorization, or a member of medical profession - of information on medical examination for HIV, or any other incurable contagious disease dangerous to the person's life, or AIDS and its results that became known to them in connection with their official or professional duties, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or community service for a term up to 240 hours, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, with or without deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 133. Infection with a venereal disease
1. Infection of another person with a venereal disease by a person who was aware of having this disease, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to two years, or imprisonment for the same period.
2. Any such actions as provided for by paragraph 1 of this Article, if committed by a person previously convicted of infecting any other person with a venereal disease, and also infecting two or more persons or a minor, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Article 134. Illegal abortion
1. Performance of an abortion by a person who has no special medical education, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or community service for a term of 100 to 240 hours, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to two years.
2. Illegal performance of an abortion that caused a lasting health disorder, sterility or death of the victim, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment of the same term, with or without deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 135. Leaving in danger
1. Willful leaving of a person without help, if he/she remains in a condition dangerous to life and is unable to ensure his/her self-preservation due to young age, old age, illness or helpless condition and where the one, who left this person without help, was obliged to care after this person and was able to provide help to him or her, and where this one himself put the victim in a condition dangerous to life, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
2. The same actions committed by a mother in respect of her newborn child, unless this mother was in a condition of lying-in, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused death of a person or other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
Article 136. Failure to provide help to a person who is in a condition dangerous to life
1. Failure to provide help to a person, who is in a condition dangerous to life, where such help could have been provided, or failure to inform appropriate institutions or persons of this person's condition, where this has caused grievous bodily injuries, -
shall be punishable by a fine of 200 to 500 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
2. Failure to provide help to a young child, who is known to be in condition dangerous to life, where such help could have been provided, or failure to inform appropriate institutions or persons of this child's condition, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1000 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused death of the victim, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for a term of two to five years.
Article 137. Improper performance of duty with regard to children's life safety and health care
1. Failure to perform or improper performance of professional or official duty with regard to life safety and health care of minors resulting from neglect or careless discharge of this duty, where this has significantly deteriorated health of the victim
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or community service for a term of 240 hours, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. Any such actions that caused death of a minor or other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for a term up to three years, with or without deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 138. Illegal medical practice
Engaging in an illegal medical practice without a special license by a person who has no proper medical education, where this has caused grave consequences for the patient, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to three years.
Article 139. Failure of a member of medical profession to provide help to a patient
1. Failure to provide help to a patient, without good excuse, by a member of medical profession who was obliged to provide such help in line with the established rules, where this member knew that this may lead to grave consequences for the patient, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes with deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or correctional labor for a term up to two years.
2. The same act that caused death of the patient or other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for a term up to three years, with or without deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 140. Improper performance of professional duty by a member of medical or pharmaceutical profession
1. Failure to perform or improper performance of professional duty by a member of medical or pharmaceutical profession due to neglect of careless discharge of this duty, which caused grave consequences for a patient, -
shall be punishable by deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
2. This same act that caused grave consequences to a minor, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to three years, with deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 141. Violation of rights of a patient
Clinical drug trial performed without a written consent of the patient or his legal representative, or in regard of a minor or a legally incapable person, where such actions caused death or other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years or imprisonment for the same term.
Article 142. Illegal experimentation on a human being
1. Illegal performance of biomedical, psychological or other experiments on a human being, which expose his/her life or health to danger, -
shall be punishable by a fine up to 200 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to four years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. Any such acts as provided for by paragraph 1 of this Article, where committed with regard to a minor, or two or more persons, by coercion or deception, or, also, where they caused a lasting health disorder of the victim, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 143. Violation of procedures prescribed by law with regard to human organs or tissue Article 143: transplantation
1. Violation of procedures prescribed by law with regard to human organs or tissue transplantation, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. Removal, by coercion or deception, of a body organ or tissue from a human being for the purpose of their transplantation, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 2 of this Article, where committed in regard of a person who was in helpless condition or financial or any other dependence on the culprit,
-
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
4. Illegal trade in human organs or tissues, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
5. Any such acts as provided for by paragraphs 2, 3 or 4 of this Article, where committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or participation in transnational organizations engaged in such activity, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to seven years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 144. Forcible donation of blood
1. Taking of blood from a person by force or deceit for donor purposes, -
shall be punishable by deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to two years, with or without a fine up to 50 tax-free
minimum incomes.
2. Any acts as provided for by paragraph 1 of this Article, where committed in regard of a minor or a person who was in helpless condition or financial or any other dependence on the culprit, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to three years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Any such acts as provided for by paragraphs 1 and 2 of this Article, where committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or for selling purposes, -
shall be punishable by imprisonment of a term up to five years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 145. Unlawful disclosure of confidential medical information
Willful disclosure of confidential medical information by a person to whom it was available in connection with his/her professional or official duties, where such disclosure caused any grave consequences, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or community service for a term up to 240 hours, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or correctional labor for a term up to two years.
Chapter III. CRIMINAL OFFENSES AGAINST LIBERTY, HONOR AND DIGNITY OF A PERSON
Article 146. Illegal confinement or abduction of a person
1. Illegal confinement or abduction of a person, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. The same acts committed in regard of a minor, or for mercenary purposes, or in regard of two or more persons, or by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a method dangerous to the victim's life or health, or causing bodily suffering to him or her, or with the use of weapons, or within a lasting period of time, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where committed by an organized group, or where they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 147. Hostage taking
1. Taking or holding a person as a hostage with the intent to induce relatives of the hostage, any government agency or other institution, business or organization, any natural person or any official to make or refrain from any action as a condition for release of the hostage
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
2. The same acts committed in respect of a minor, or by an organized group, or accompanied with threats to destroy people, or causing any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to fifteen years.
Article 148. Substitution of a child
Substitution of a anybody else's child based on mercenary or other personal motives, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 149. Trafficking in human beings and other illegal transfer deals in respect of a human being
1. Sale, other transfer for payment or any other illegal deals with regard to a person, involving legal or illegal movement of that person, with or without his/her consent, across the border of Ukraine for further sale or other transfer to any person (or persons) for the purpose of sexual exploitation, use in pornobusiness, engagement in criminal activities, peonage, adoption for commercial purposes, use in armed conflicts, labor exploitation, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
2. The same actions committed in respect of a minor, or several persons, or repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or through abuse of office, or by a person on whom the victim was financially or otherwise dependent, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years, with or without the forfeiture of property.
3. Any such actions as provided for by paragraphs 1 and 2 of this Article, where committed by an organized group, or involving illegal taking of children abroad or failure to bring them back to Ukraine, or for the purpose of removal of the victim's organs or tissues for transplantation or forcible donor purposes, or where these actions caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years with the forfeiture of property.
Article 150. Exploitation of children
1. Exploitation of children, who are under legally employable age, by way of profit-seeking employment, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same actions committed in regard of several children, or where they caused significant harm to health, physical development or educational level of a child, or accompanied with the use of children labor in hazardous production, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 151. Illegal placement of a person in a mental institution
1. Placement of a person, known to be mentally sane, in a mental institution, -
shall be punishable by arrest for a term of three to six months, or restraint of liberty for a term up to two years, or imprisonment for the same term, with the deprivation of the right to
occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Chapter IV. CRIMES AGAINST SEXUAL FREEDOM AND SEXUAL INVIOLABILITY OF A PERSON
Article 152. Rape
1. Rape, that is sexual intercourse combined with violence, threats of violence, or committed by taking advantage of the victim's helpless condition, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
2. Rape, where it was repeated, or committed by a person who previously committed any of the offenses provided for by Articles 153 to 155 of this Code, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
3. Rape committed by a group of persons, or rape of a minor, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years.
4. Rape which caused any grave consequences, and also rape of a young child, - shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years.
Article 153. Violent unnatural gratification of sexual desire
1. Violent unnatural gratification of sexual desire combined with physical violence, or threats of violence, or committed by taking advantage of the victim's helpless condition, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to five years.
2. The same act, if repeated, or committed by a group of persons, or by a person who previously committed any of the offenses provided for by Articles 152 or 154 of this Code, and also committed in regard of a minor, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
3. The same act committed in regard of a young child, where it caused especially grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to twelve years.
Article 154. Compulsion to sexual intercourse
1. Compulsion of a female or male to natural or unnatural sexual intercourse by a person on whom such female or male is financially or officially dependent, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
2. The same actions accompanied with threats to destroy, damage or seize property of the victim or his/her close relatives, or to disclose information defaming the victim or his/her close relatives, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 155. Sexual intercourse with a sexually immature person
1. Sexual intercourse with a sexually immature person, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years or imprisonment for the same term.
2. The same actions committed by a parent or surrogate parent, or where they caused sterility or other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
Article 156. Debauchery of minors
1. Debauched actions committed in regard of a person under 16 years of age, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions committed in regard of a young child, or by a parent or surrogate parent, - shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a
term up to three years.
Chapter V. CRIMINAL OFFENSES AGAINST ELECTORAL, LABOR AND OTHER PERSONAL RIGHTS AND FREEDOMS OF THE HUMAN BEING AND THE CITIZEN
Article 157. Preclusion of the right to vote
1. Preclusion of a citizen from free exercise of the right to elect and be elected to the office of the President of Ukraine, a National Deputy (Member of Parliament) of Ukraine, a deputy of the Supreme Council of the Autonomous Republic of Crimea, a deputy of a local council, or a village, town or city head (mayor), and to campaign during elections, by means of violence, deception, threats, bribery or in any other way, -
shall be punished by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for a term of two to four years.
2. The same actions committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a member of election committee or any other official through abuse of authority or office
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
3 Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they affected the voting or election outcome, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years.
Article 158. Unlawful use of ballots, forgery of election documents, miscount of votes or misreporting of election returns
1. Giving a ballot, by a member of an election committee, to a person not registered in the list of electors, or giving ballots (or a ballot) to any voter instead of other voters, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for a term up to three years.
2. Forgery, that is fabrication of a non-standard election document, or fabrication thereof in a manner not prescribed by law, or putting any knowingly false information in an election document, or any other falsification thereof, and also the use of a knowingly forged election document or any such document fabricated in a manner not prescribed by law, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 2 of this Article, if committed by a member of an election committee or any other officer, and also a willful miscount of votes or willful misreporting of elections returns, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 159. Violation of the secrecy of ballot
A willful violation of the secrecy of ballot at the time of an elections prescribed by the election law of Ukraine, if committed by a member of an election committee or any other officer through abuse of authority or office, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1000 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term of one to three years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 160. Violation of referendum law
1. Preclusion of a citizen from free exercise of the right to take or not take part in a referendum, or campaign before the referendum, by means of violence, deception, threats, bribery or in any other way, -
shall be punished by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions committed by a member of a referendum committee or any other officer, or by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term up to five years.
3. Fabrication of referendum documents, distortion of records, willful miscount of votes, or violation of the secrecy of ballot committed by a member of a referendum committee or any other officer, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term of one to five years.
Article 161. Violation of citizens' equality based on their race, nationality or religious preferences
1. Willful actions inciting national, racial or religious enmity and hatred, humiliation of national honor and dignity, or the insult of citizens' feelings in respect to their religious convictions, and also any direct or indirect restriction of rights, or granting direct or indirect
privileges to citizens based on race, color of skin, political, religious and other convictions, sex, ethnic and social origin, property status, place of residence, linguistic or other characteristics, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same actions accompanied with violence, deception or threats, and also committed by an official, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term up to five years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by an organized group of persons, or where they caused death of people or other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Article 162. Violation of security of residence
1. Unlawful entry into residence or any other property of a person, or unlawful examination or search thereof, and also unlawful eviction or any other actions that violate the security of a citizen's residence, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions committed by an official, or accompanied with violence or threats of violence, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Article 163. Violation of privacy of mail, telephone conversations, telegraph and other correspondence conveyed by means of communication or via computers
1. Violation of privacy of mail, telephone conversations, telegraph and other correspondence conveyed by means of communication or via computers,
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two year, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions committed in respect of statesmen or public figures, by an official, or by use of special devices for secret reading of information, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
Article 164. Failure to pay alimony for support of children
1. Persistent failure to pay contributions (alimony) for support of children, as prescribed by a court order, and also parents' persistent failure to support dependent minors or children unable to work, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to one year, or restraint of liberty for the same term.
2. The same act committed by a person previously convicted of the offense created by this
Article, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 165. Failure to pay contributions for support of parents unable to work
1. Persistent failure to pay contributions, as prescribed by a court order, for support of parents who are unable to work, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to one year.
2. The same act committed by a person previously convicted of the offense created by this
Article, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for the same term.
Article 166. Persistent failure to perform duties related to the care of a child or a person under guardianship or in the custody
1. Persistent failure of parents, guardians or custodians to perform their duties established by law and related to the care of a child or a person under guardianship or in the custody, where it caused any grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for the same term.
Article 167. Abuse of the rights of guardian
Abuse of guardianship or custody for mercenary purposes and to the detriment of the ward
(unlawful occupation of residence, use of property, etc.);
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years.
Article 168. Disclosure of the secrecy of adoption
1. Disclosure of the secrecy of adoption against the will of an adopter, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years.
2. The same act committed by an official or employee of a medical institution who had the information on adoption available by virtue of office or employment, or where it caused any grave consequences, -
shall be punishable by a fine up to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 169. Unlawful actions for the purpose of adoption
1. Unlawful mediation or other unlawful actions for the purpose of adoption or placement of a child under guardianship (or in the custody) or under foster care, -
shall be punishable by a fine of 50 to 120 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years.
2. The same actions committed in regard of several children, or repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or through abuse of office, or where they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Article 170. Preclusion of legal activities of labor unions, political parties, and non- governmental organizations
Willful preclusion of legal activities of labor unions, political parties, and non-governmental organizations or their organs, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 171. Preclusion of legal professional activities of journalists
1. Willful preclusion of legal professional activities of journalists, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. Persecution of a journalist for the performance of professional duties and criticism, by an official, or a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by a fine up to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to five years, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 172. Gross violation of labor law
1. Unlawful dismissal of an employee for personal reasons, and also any other gross violation of labor law, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or correctional labor for a term up to two years.
2. The same actions committed in regard of a minor, or a pregnant woman, or a mother with a child under 14 years of age or a disabled child, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or correctional labor of a term up to two years, or arrest for a term up to six months.
Article 173. Gross violation of an employment contract
1. Any gross violation of an employment contract by any official of an enterprise, institution or organization regardless of their type of ownership, and also by a private person, or their authorized agent, causing a person, by deceit, breach of trust or coercion, to perform any work not provided for in the contract, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to two years.
2. The same actions committed in regard of a citizen who was contracted to work outside
Ukraine, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 174. Compulsion to participate in a strike or preclusion from participation in a strike
Compulsion to participate in a strike or preclusion from participation in a strike, by violence or threats of violence or any other unlawful actions, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 175. Failure to pay salary, scholarship, pension or any other statutory payments
1. Groundless failure of a manager of an enterprise, institution or organization regardless of their type of ownership, to pay salary, scholarship, pension, or any other statutory payment within a period over one month, -
shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term up to two years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a
term up to three years.
2. The same action committed due to misuse of funds earmarked for salaries, scholarships, pensions, or any other statutory payments, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to three years.
3. A person shall be discharged from criminal liability, if he/she paid to citizens salaries, scholarships, pensions, or any other statutory payments before he/she is criminally prosecuted.
Article 176. Violation of copyright and allied rights
1. Illegal reproduction or distribution of scientific, literary, or art works, computer software or databases, and also illegal reproduction, distribution of performances, phonograms and broadcast programs, making their illegal copies and distribution on audio and video tapes, disks, and other media, and, also, any other use of anybody else's works, computer software and databases, or anything protected by allied rights, without a consent of copyright or allied rights holders, where such actions caused a significant pecuniary loss, -
shall be punishable by a fine of 100 to 400 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, with the forfeiture of all copies of works, material media with computer software, databases, performances, phonograms, broadcast programs, and the equipment and material designated for their production and reproduction.
2. The same actions, if repeated or where they caused a specially significant pecuniary loss, - shall be punishable by a fine of 200 to 800 tax-free minimum incomes, or correctional labor
for a term up to two years, or imprisonment for the same term, with the forfeiture of all copies
of works, material media with computer software, databases, performances, phonograms, broadcast programs, and the equipment and material designated for their production and reproduction.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where committed by an official through abuse of office in regard of a subordinate person, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1000 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to two years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Note: A significant pecuniary loss is caused, if the value of copies of illegally reproduced or distributed works, material media with computer software, databases, performances, phonograms, and broadcast programs, audio and video tapes, disks, and other media, or the amount of proceeds from illegal publication, performance, demonstration or public display of works, computer software, databases, performances, phonograms, or broadcast programs, or from sale of audio and video tapes, disks, and other media exceeds 100 tax-free minimum incomes; and an especially significant pecuniary loss is caused where their value or amount of proceeds exceed 1000 tax-free minimum incomes.
Article 177. Violation of industrial property rights
1. Illegal use of an invention, utility model, industrial design, qualified description of product origin, topography of microelectronic integrated circuits, a variety of plants, where such actions caused a significant pecuniary loss, -
shall be punishable by a fine of 100 to 400 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, with the forfeiture of illegally made products and the equipment and material designated for their production.
2. The same actions, if repeated or where they caused a specially significant pecuniary loss, - shall be punishable by a fine of 200 to 800 tax-free minimum incomes, or correctional labor
for a term up to two years, or imprisonment for a term up to two years, with the forfeiture of illegally made products and the equipment and material designated for their production.
Note: A significant pecuniary loss is caused, if its amount exceeds 100 tax-free minimum incomes; and an especially significant loss is caused, if its amount exceeds 1,000 tax-free minimum incomes.
Article 178. Damage of religious architecture or houses of worship
Damage or destruction of a religious architecture or a house of worship, -
shall be punishable by a fine up to 300 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term of one to three years.
Article 179. Illegal retention, desecration or destruction of religious sanctities
Illegal retention, desecration or destruction of religious sanctities, -
shall be punishable by a fine up to 200 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years.
Article 180. Preclusion of religious ceremonies
1. Illegal preclusion of religious ceremonies, where it frustrated or was likely to frustrate a religious ceremony, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to two years.
2. Forcing a clergyman, by violence or psychological pressure, into officiation, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to two years.
Article 181. Trespass against health of persons under pretence of preaching or ministering
1. Organizing or leading a group, which operates under pretence of preaching or ministering accompanied with the impairment of health of people or sexual dissipation, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. The same actions accompanied with involvement of minors in activities of the group, - shall be punishable by imprisonment of three to five years.
Article 182. Violation of personal privacy
Illegal collection, storage, use or dissemination of confidential information about a person without his/her consent, or dissemination of such information in a public speech, publicly demonstrated work, or mass media, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 183. Violation of the right to education
1. Unlawful refusal to admit a person to an educational institution of any type of ownership, - shall be punishable by a fine up to 1000 tax-free minimum incomes, with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. Unlawful request to pay for tuition in public or community educational institutions, -
shall be punishable by a fine up to 1000 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 184. Violation of the right to free medical assistance
1. Unlawful request to pay for medical assistance in public or community health care institutions, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
2. Illegitimate reduction of the network of public or community health care institutions, -
shall be punishable by a fine up to 1000 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years.
Chapter VI. CRIMINAL OFFENSES AGAINST PROPERTY Article 185. Theft
1. A covert stealing of somebody else's property (theft), -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. Theft, if repeated or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
3. Theft accompanied with unlawful breaking into a residence or any other premises or shelter, or where it caused a significant damage to the victim, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to six years.
4. Theft committed in respect of a gross amount, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
5. Theft committed in respect of an especially gross amount or by an organized group
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years with the forfeiture of property.
Note: 1. In Articles 185, 186, and 189 through 191, a criminal offense is held to be repeated, if it was committed by a person who had previously committed any of the offenses provided for by these Articles or Articles 187, 262 of this Code.
2. In Articles 185, 186, 189 and 190 of this Code, significant damage shall be determined by taking into account the property status of the victim, and where the value of the inflicted damage is 100 to 250 tax-free minimum incomes.
3. In Articles 185 through 191 of this Code, an offense is held to be committed in respect of a gross amount, if it was committed by one person or a group of persons in respect of an amount exceeding 250 tax-free minimum individual income at the time of the offense.
4. In Articles 185 through 187 and 189 through 191 of this Code, an offense is held to be committed in respect of an especially gross amount, if it was committed by one person or a group of persons in respect of an amount exceeding 600 tax-free minimum individual income at the time of the offense.
Article 186. Robbery
1. Overt stealing of somebody else's property (burglary), -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimums of citizens' income, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term up to four years.
2. Burglary accompanied with violence that was not dangerous to the victim's life or health, or with threats of violence, or repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by imprisonment for a term of four to six years.
3. Burglary accompanied with breaking into a residence, other premises or shelter, or which caused a significant damage to the victim, -
shall be punishable by imprisonment for a term of four to eight years.
4. Burglary committed in respect of a gross amount, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years.
5. Burglary committed in respect of an especially gross amount, or by an organized group shall be punishable by imprisonment for a term of eight to thirteen years with the forfeiture of
property.
Article 187. Brigandism
1. An assault for the purpose of taking possession of somebody else's property, accompanied with violence dangerous to life and health of an assaulted person, or with threats of such violence (brigandism), -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
2. Brigandism committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a person who had previously committed an act of brigandism or gangsterism, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years with the forfeiture of property.
3. Brigandism accompanied with braking into a residence, other premises or shelter, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years with the forfeiture of property.
4. Brigandism in respect of gross and especially gross amounts, or committed by an organized group, or accompanied with infliction of grievous bodily injury, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years with the forfeiture of property.
Article 188. Stealing of power networks, cable communications lines, and related equipment by dismantling or otherwise
1. Stealing of power networks, cable communications lines, and related equipment by dismantling or otherwise, -
shall be punishable by a fine of 100 to 500 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions committed by a group of persons, or by a person previously convicted of any of the criminal offenses provided for by this Article, or committed in respect of a gross amount, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
3. The same actions committed by an organized group, or where they caused especially grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years with the forfeiture of property.
Note: Any actions are held to have caused especially grave consequences where they caused death of a person, interruption in the provision of electricity or communication services to consumers, stoppages of industrial enterprises, disruptions in the functioning of public authorities, public institutions, hospitals, law enforcement agencies, fire fighting units, the armed forces, rail, sea, river, air, road or electrical transport.
Article 189. Extortion
1. Demand to transfer somebody else's property or property title, or any other acts in respect
of property under threats of violence against the victim or his/her close relatives, or restriction of their rights, freedoms or lawful interests, or damage or destruction of their property or the property entrusted to them or placed into their custody, or disclosure of information that the
victim or his close relatives would like to keep secret (extortion), -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
2. Extortion, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by an official through abuse of office, or a threat to kill or inflict bodily injury, or accompanied with endamagement or destruction of property, or where it caused significant damages to the victim, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
3. Extortion accompanied with violence dangerous to life or health of a person, or where it caused property damage in gross amount, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years with the forfeiture of property.
4. Extortion that caused property damage in especially gross amount, or committed by an organized group, or accompanied with infliction of grievous bodily injury, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years with the forfeiture of property.
Article 190. Fraud
1. Taking possession of somebody else's property or obtaining the property title by deceit or breach of confidence (fraud), -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. Fraud, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or where it caused a significant damages to the victim, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term of one to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to three years.
3. Fraud committed in respect of a gross amount or by unlawful operations involving computerized equipment, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
4. Fraud committed in respect of an especially gross amount, or by an organized group, - shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years and forfeiture of
property.
Article 191. Misappropriation, embezzlement or conversion or property by malversation
1. Misappropriation or embezzlement of somebody else's property by a person to whom it was entrusted
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for a term up to four years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. Misappropriation, embezzlement or conversion of property by malversation -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if repeated or committed by a group of person upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for a term of three to eight years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
4. Any such actions as provided for by paragraphs 1, 2 or 3 of this Article, if committed in respect of a gross amount, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
5. Any such actions as provided for by paragraphs 1, 2, 3 or 4 of this Article, if committed in respect of an especially gross amount, or by an organized group, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and forfeiture of property.
Article 192. Infliction of property damage by deceit or breach of confidence
1. Infliction of significant property damage by deceit or breach of confidence but without elements of fraud, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months.
2. The same actions committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or where these actions caused property damage in respect of a gross amount, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
Note: For the purposes of this Article, property damage is held to be significant where it exceeded 50 tax-free minimum incomes, and is held to be inflicted in respect of a gross amount where it exceeded 100 tax-free minimum incomes.
Article 193. Appropriation of found property or somebody else's property that a accidentally occurred to be in possession of a person
Appropriation of found property or somebody else's property that a accidentally occurred to
be in possession of a person and has a special historic, scientific, artistic or cultural value, and also of a treasure trove, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months.
Article 194. Willful destruction or endamagement of property
1. Willful destruction or endamagement of somebody else's property, where it caused gross damage, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or deprivation of liberty for a term up to three years.
2. The same act committed by way of setting fire, explosion or by any other generally dangerous method, or where it caused an especially gross damage to property, or death of people, or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to fifteen years.
Article 195. Threats to destroy property
Threats of destroy somebody else's property by way of setting fire, explosion or by any other generally dangerous method, where reasonable grounds existed to believe that the threats may be fulfilled, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to one year, or arrest for a term up to six months.
Article 196. Negligent destruction or endamagement of property
1. Negligent destruction or endamagement of somebody else's property, where it caused grievous bodily injuries or death of people, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for a term up to three years.
Article 197. Breach of duty to protect property
Failure to comply with duties or improper performance of duties by a person to whom somebody else's property was entrusted or in whose custody it was placed, where it caused grave consequences for the owner of the property, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
Article 198. Acquisition or sale of property known to be proceeds from crime
Acquisition, sale or storage of property known to be proceeds from crime, where it was not promised in advance, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
Chapter VII. ECONOMIC CRIMINAL OFFENSES
Article 199. Making, storage, purchase, transportation, mailing, or bringing into
Ukraine for selling purposes, or sale of counterfeit money, government securities or state lottery tickets
1. Making, storage, purchase, transportation, mailing, or bringing into Ukraine for selling purposes, or sale of counterfeit money, public securities or state lottery tickets of counterfeit Ukrainian currency in the form of soft or hard money, or foreign currency, or government securities, or state lottery tickets, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
2. The same actions, if repeated or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or in respect of large amount, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by an organized group or in respect of especially large amount, -
shall be punishable by imprisonment of eight to twelve years with forfeiture of property.
Note: Actions provided for by this Article shall be deemed to have been committed in respect of large amount, where the amount of a counterfeit equals or exceeds 200 tax-free minimum incomes, and in respect of extremely large amount, where the amount of a counterfeit equals or exceeds 400 tax-free minimum incomes.
Article 200. Illegal actions in respect of remittance documents, payment cards and other means providing access to bank accounts, and equipment for their production
1. Forgery of remittance documents, payment cards and other means providing access to bank accounts, and also purchase, storage, transportation or sending for selling purposes of counterfeit remittance documents or payment cards, or their use or sale, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1,000 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Note: Remittance documents shall mean any paper or electronic documents used by banks or their clients to transfer remittance orders or information between those involved in remittance (payment documents, cash remittance documents, documents used for interbank remittance and payment notice, etc.)
Article 201. Smuggling
1. Smuggling, that is the movement of goods across the customs border of Ukraine bypassing the customs control or by concealing from the customs control, if committed in respect of large amounts, and also illegal movement of historic and cultural values, poisonous, strong, radioactive or explosive substances, weapons and ammunition (except smoothbore hunting guns and ammunition thereto), and also smuggling of strategically important basic
commodities, export of which outside Ukraine is regulated by appropriate rules established by law, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years with the forfeiture of smuggled items.
2. The same actions committed by a group of persons upon their prior collusion, or by a person previously convicted of the criminal offense under this Article, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years with the forfeiture of smuggled items and forfeiture of property.
Note: Smuggling of goods is committed in respect of large amounts if the value of such goods equals or exceeds 1,000 tax-free minimum incomes.
Article 202. Violation of business operation and banking procedures
1. Carrying out any activities which comprise elements of business, without state registration of a business entity, or performance of any business operations subject to licensing pursuant to the law without having procured such licenses, or performance of any such business in violation of licensing conditions, where it involved the making of significant profits, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for the same term.
2. Carrying out banking activities or banking transactions, and also professional activities in the securities market or transactions in non-banking financial institutions, without state registration or special permit (license) as prescribed by law, or doing the same in violation of licensing conditions, where it involved the making of significant profits, -
shall be punishable by a fine of 200 to 500 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
Note: Significant profits shall mean the profits amounting to or exceeding 1,000 tax-free minimum incomes.
Article 203. Engagement in prohibited business activities
1. Carrying out business activities specifically prohibited by law, except as otherwise provided for by other articles of this Code, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and with or without the forfeiture of property.
2. The same actions where they involved making of significant profits or were committed by a person previously convicted for engagement in prohibited business activities, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Note: Significant profits shall mean the profits amounting to or exceeding 1,000 tax-free minimum incomes.
Article 204. Unlawful manufacturing, storage, sale or transportation for selling purposes of excisable goods
1. Unlawful purchase or storage for selling purposes, or sale, or transportation for selling purposes of illegally manufactured alcohol, tobacco or any other excisable goods, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1,050 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with the forfeiture of illegally manufactured goods and manufacturing equipment.
2. Illegal manufacturing of alcohol, tobacco and other excisable goods by establishing clandestine shops or use of equipment for mass production of such goods, or where it was committed by a person previously convicted under this article, -
shall be punishable by a fine of 1000 to 2000 tax-free minimum incomes, or by imprisonment of 3 to 7 years, with seizure of goods so produced and with forfeiture of assets.
3. Illegal manufacturing of goods specified in paragraphs 1 and 2 of this Article from raw material of poor quality hazardous to human life and health, or where it caused poisoning of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years with seizure and destruction of goods so manufactured and forfeiture of manufacturing equipment.
Article 205. Sham business
1. Sham business, that is the establishment or acquisition of businesses entities (legal entities)
to cover illegal activities or engage in prohibited types of business, -
shall be punishable by a fine of 300 to 500 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same acts, if repeated or where they caused a significant pecuniary damage to the
State, a bank, lending institution, other legal entities or citizens, - shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
Note: Pecuniary damage inflicted upon individuals is significant where it equals or exceeds
200 tax-free minimum incomes, whereas pecuniary damage inflicted upon the State or a legal entity is significant where it equals or exceeds 1,000 tax-free minimum incomes.
Article 206. Obstruction of legitimate business activity
1. Obstruction of legitimate business activity, that is unlawful demand to discontinue or restrain business operations, make a contract or fail to fulfil a concluded contract, if the fulfillment (or failure to fulfil) of such contract may cause pecuniary damages or derogate legitimate rights or interests of the person involved in business, and where it involves a threat of violence in regard of the victim or his close relatives, or a threat to damage or destroy their property, but is not associated with elements of extortion, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or combined with a threat of murder or grievous bodily injury, or with violence not dangerous to life and health, or endamagement or destruction of property, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
3. Obstruction of legitimate business activity, if committed by an organized group or by an official through taking advantage of his/her office, or combined with violence dangerous to life or health, or where it caused a significant damage or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Note: Pecuniary damage is significant if it equals or exceeds 500 tax-free minimum incomes.
Article 207. Evasion of repatriation of foreign currency proceeds
1. Willful Evasion, by officials of enterprises, institutions and organizations of any ownership status or by unincorporated entrepreneurs, of repatriation to Ukraine, within time limits prescribed law, of any foreign currency proceeds gained from export sale of goods (work, services), or any other material values acquired for such proceeds, and also willful concealment in any manner of such proceeds, goods or other material values, -
shall be punishable by a fine of 600 to 1,000 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, and also willful evasion of the repatriation of foreign currency proceeds, or goods or any other material values acquired for such proceeds, and willful concealment in any manner of such proceeds, goods or other material values in respect of large amounts, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment of a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in respect of especially large amounts, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
Note:
(1) Evasion of repatriation of foreign currency proceeds, or goods or any other material values acquired for such proceeds, and the concealment in any manner of such proceeds, goods or other material values is committed in respect of large amounts where the value of such proceeds, or goods or other material values equals or exceeds 1,000 tax-free minimum
incomes (as calculated in the Ukrainian currency on the basis of the official exchange rate of the national currency established by the National Bank of Ukraine for the last day of the legally prescribed time limit for the transfer of foreign currency proceeds from abroad).
(2) Evasion of repatriation of foreign currency proceeds, or goods or any other material values acquired for such proceeds, and the concealment in any manner of such proceeds, goods or other material values is committed in respect of especially large amounts where the value of such proceeds, or goods or other material values equals or exceeds 3,000 tax-free minimum incomes (as calculated in the Ukrainian currency on the basis of the official exchange rate of the national currency established by the National Bank of Ukraine for the last day of the legally prescribed time limit for the transfer of foreign currency proceeds from abroad).
Article 208. Illegal opening or use of currency accounts outside Ukraine
1. Illegal opening or use, contrary to the procedures established by law, of currency accounts of private persons outside Ukraine by a Ukrainian citizen permanently residing on its territory, and also currency accounts of legal entities operating on the territory of Ukraine by an official of an enterprise, institution or organization, or by any other person acting on request of such official, and also any such actions committed by an unincorporated entrepreneur, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1,000 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term of two to four years, with or without the forfeiture of currency values placed on such accounts.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by imprisonment of three to seven years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and the forfeiture of currency values placed on such accounts.
Article 209. Legalization (laundering) of criminally obtained money and other property
1. Effecting financial transactions and other deals involving money or other property known
to be proceeds from crime, and also use of such money and other property in business or other economic activities, and creation of organized groups in or outside Ukraine for the purpose of legalization (laundering) of money and other property known to be proceeds from crime, -
shall be punishable by fine of 500 to 3,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for a term up to three years, with the forfeiture of criminally obtained money and other property.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by imprisonment of five to twelve years with the forfeiture of criminally obtained money and other property and forfeiture of property.
Article 210. Violation of law on budget system of Ukraine
1. Use of budget funds by an official contrary to their target allocation or in amounts exceeding approved expenditure limits, and also failure to comply with requirements related to proportional decrease of budget expenses or proportional financing of expenditure items of budgets of all levels pursuant to applicable budget legislation, where large amounts of budget funds are involved, -
shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same acts committed in respect of especially large amounts of budget funds, or repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for a term of two to eight years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Note:
1. Budget funds are the funds of budgets of all levels irrespective of the source of their formation.
2. Large amount of budget funds in Articles 210 and 211 of this Code shall mean the amount that equals or exceeds 1,000 tax-free minimum incomes.
3. Especially large amount of budget funds in Articles 210 and 211 of this Code shall mean the amount that equals or exceeds 3,000 tax-free minimum incomes.
Article 211. Making of regulations or directives that modify budget revenues and expenses contrary to the procedures prescribed by law
1. Making of regulations or directives by an official, which modify budget revenues and expenses contrary to the procedures prescribed by law, where large amounts of budget funds are involved, -
shall be punishable by a fine of 100 to 400 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to four years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same actions committed in respect of especially large amounts of budget funds, or repeated, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to ten years with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 212. Evasion of taxes, fees or other compulsory payments
1. Willful evasion of taxes, fees or other compulsory payments which are part of the taxation system established by law, by an official of an enterprise, institution or organization of any ownership status, or by any unincorporated entrepreneur, or by any other person liable to pay such taxes, fees or other compulsory payments, where such actions resulted in actual non- receipt of significant amounts of funds by budgets or special state funds, -
shall be punishable by a fine of 300 to 500 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to 5 years.
2. The same actions, if committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or where they resulted in actual non-receipt of large amounts of funds by budgets or special state funds,
-
shall be punishable by a fine of 500 to 2,000 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term of two years, or restraint of liberty for a term of five years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by a person previously convicted of evasion of taxes, fees, or other compulsory payments, or where they resulted in actual non-receipt of especially large amounts of funds by budgets or special state funds, -
shall be punishable by imprisonment of five to ten years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and with the forfeiture of property.
4. A person who committed an act provided for by paragraph 1 of this Article for the first time shall be discharged from criminal liability if he/she paid taxes, fees (compulsory payments) and indemnified the State for the damage caused by late payment (fiscal penalties, fines) prior to the institution of a criminal case against him/her.
Note: A significant amount of funds means any amount of taxes, fees or other compulsory payments which equals or exceeds 500 tax-free minimum incomes as established by law; a large amount of funds means any amount of taxes, fees or other compulsory payments which equals or exceeds 3,000 tax-free minimum incomes as established by law; an especially large amount means any amount of taxes, fees or other compulsory payments which equals or exceeds 5,000 tax-free minimum incomes as established by law.
Article 213. Violation of procedures related to operations with scrap metal
1. Operations with non-ferrous and ferrous scrap metal without state registration or special permit (license) as required by law, or letting buildings or constructions for establishment of illegal stations of collection, storage and sale of scrap metal, -
shall be punishable by a fine of 100 to 500 tax-free minimum incomes, or correctional labor of 100 to 200 hours.
2. Any such acts as provided for by paragraph 1 of this Article, if committed by a person previously convicted for a criminal offense under this Article, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 214. Violation of rules related to supply of precious metals and precious stones
Evasion of supply for affinage, compulsory under the law, or compulsory sale of precious metals or precious stones mined, or recovered from secondary raw materials, picked up or found, where any such act was committed in respect of a large amount, and also evasion of compulsory supply for affinage or compulsory sale of bought up precious metals, precious stones, jewelry or products for domestic use made of the above or scrap of such products, -
shall be punishable by a fine of 300 to 1,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to two years.
Note: Violation of the rules related to supply of precious metals and precious stones is committed in respect of a large amount if the value of items described in this Article, which were not supplied or sold, exceeds 500 tax-free minimum incomes.
Article 215. Counterfeiting of postage stamps and travel documents
Production for selling purposes, sale or use of knowingly counterfeit postage stamps, labeled products, international postal reply coupons, identification cards for international postal traffic, prints of labeling devices, and also tickets for railway, water, air or motor transport and other travel documents and shipment documents, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 216. Illegal production, counterfeiting, use or sale of illegally produced, acquired or counterfeit documentary stamps or check stamps
1. Illegal production, counterfeiting, use or sale of illegally produced, acquired or counterfeit documentary stamps or check stamps for labeling of packages of copies of audiovisual works and phonograms, or holographic protection elements, -
shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to four years.
2. The same actions, if repeated, -
shall be punishable by a fine of 300 to 1,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term of three to five years.
Article 218. Fraudulent bankruptcy
A knowingly false official statement made by a citizen, who is a founder or owner of a business entity, or an official of a business entity, or a citizen, who is an individual entrepreneur, declaring the financial incapacity to meet the liabilities with respect to creditors and budget, where such actions caused significant pecuniary damage to creditors or the State,
-
shall be punishable by a fine of 750 to 2,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
Note: The pecuniary damage in Articles 218 to 223 of this Code is significant if it equals or exceeds 500 tax-free minimum incomes.
Article 219. Making bankrupt
Making bankrupt, that is willful actions of an owner or official of a business entity taken for selfish motives, other personal interest or interests of any third party and resulting in a lasting financial insolvency of such business, where it caused a significant pecuniary damage to the State or a creditor, -
shall be punishable by a fine of 500 to 800 tax-free minimum incomes with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to 3 years.
Article 220. Concealment of lasting financial insolvency
Willful concealment of financial insolvency by a citizen, who is the founder or owner or an official of a business entity, by way of filing false reports, where these acts cause a significant pecuniary damage to a creditor, -
shall be punishable by a fine of 2,000 to 3,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to two years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to 3 years.
Article 221. Illegal actions in case of bankruptcy
Where a person, who has established, or owns or acts for a business that goes or may go bankrupt,
Willful concealment of assets or property obligations, any information on assets, transfer of titles, alienation or destruction of property, and also fabrication, concealment or destruction of business or financial documents by a citizen who is the founder, owner or official of a
business entity in case of bankruptcy, where these actions caused a significant pecuniary damage, -
shall be punishable by a fine of 100 to 500 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to three months with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 222. Financial fraud
1. Filing knowingly false information by a private entrepreneur or a founder, owner or official of a business entity to government agencies, authorities of the Autonomous Republic of Crimea or local government authorities, banks or other creditors in order to obtain subsidies, subventions, grants, loans or tax credits, where no elements of criminal offense against property are involved, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated, or where they caused significant pecuniary damage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 223. Violation of procedures related to emission and circulation of securities
1. Emission of securities by a citizen or official of a business entity by way of their open distribution without registration of the emission under the procedure established by law, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or correctional labor for a term up to two years.
2. Willful distortion of information in documents submitted for registration of securities emission, by a citizen or official of a business entity, and also approval of such documents, where these actions caused a significant pecuniary damage to an investor, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 224. Making, sale and use of counterfeit non-government securities
1. Making for selling purposes, sale or any other use of counterfeit non-government securities,
-
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. Any such actions as provided for by paragraph 1 of this Article, if repeated or where they caused a significant pecuniary damage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by an organized group or where they caused an especially great pecuniary damage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to seven years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Note:
(1) The repeated offense in Article 224 is an offense committed by a person who had previously committed a criminal offense created by this Article or Article 199 of this Code.
(2) For the purposes of this Article, the material damage is deemed to be significant, if it equals or exceeds 300 tax-free minimum incomes, and is deemed to be especially great if it equals or exceeds 1,000 tax-free minimum incomes.
Article 225. Deceit of customers and clients
1. Willful cheating on measures, weight or price calculation or any other deceit of customers or clients while selling goods or providing services, where these actions involved a large amount, -
shall be punishable by a fine up to 500 tax-free minimum incomes, or community service for a term of 100 to 200 hours, or correctional labor for a term up to two years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same acts committed by a person previously convicted for deceit of customers or clients, -
shall be punishable by a fine of 100 to 500 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Note: Deceit of customers and clients is deemed to be a deceit in respect of a large amount if it causes pecuniary damages to a citizen, which exceeds three tax free minimum incomes.
Article 226. Measuring equipment tampering
1. Making or remaking for use or sale, and also sale of measuring devices or instruments, - shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or community service for
a term up to 200 hours, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up
to three months.
2. The same actions committed by a person previously convicted under this Article, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty up to 3 years.
Article 227. Marketing or sale of products of poor quality
Marketing or sale to consumers of products of poor quality, i.e. products that do not satisfy the established standards, norms, rules and specifications, or incomplete products and goods, where these acts are committed in respect of large amounts, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, with the deprivation of the right to occupy certain positions and engage in certain activities for a term up to three years.
Note: Marketing or sale of products of poor quality is committed in respect of large amounts, if it exceeds 300 tax-free minimum incomes.
Article 228. Conspiracy or coercion to change or fix prices
1. Conspiracy to artificially raise or maintain monopoly prices (tariffs), discounts, extra payments or charges in order to eliminate competition among businesses in contravention of antimonopoly law, -
shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. Violence or infliction of damage, or threats of violence or damage made in order to artificially change or fix prices, -
shall be punishable by a fine of 40 to 100 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 2 of this Article, if committed by an organized group or a person previously convicted for criminal offenses under this Article, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Article 229. Illegal use of trade mark
Illegal use of a trade (or service) mark, registered trade name, product marking, where it involved making of significant profits, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or community service for a term of 100 to 200 hours, or correctional labor for a term up to two years.
Note: Significant profits are made if they equal or exceed 300 tax-free minimum incomes.
Article 230. Violation of antimonopoly law
Willful failure to file or filing of knowingly false documents or any other information with the
Antimonopoly Committee of Ukraine or its territorial division, and also failure to comply with legitimate decisions of these authorities, committed by an officer of a government agency, local government authorities, bodies of administrative/economic management and control, enterprise, institution or organization, where it involved making of significant profits,
-
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions and engage in certain activities for a term up to three years, or correctional labor for a term up to two years.
Note: Significant profits are made if they equal or exceed 500 tax-free minimum incomes.
Article 231. Illegal collection for the purpose of use or use of information on trade secrets
Willful actions taken to obtain information on trade secrets for the purpose of disclosure of any other use (commercial espionage), and also illegal use of such information, where it caused a significant damage to a business entity, -
shall be punishable by a fine of 200 to 1,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to three years.
Article 232. Disclosure of commercial secrets
Willful disclosure of commercial secrets without consent of its owner, by a person who was aware of these secrets in connection with his/her professional or official activity, where it was committed for selfish motives and caused a significant damage to a business entity, -
shall be punishable by a fine of 200 to 500 tax-free minimum incomes with deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or by correctional labor up to two years, or imprisonment for the same term.
Article 233. Illegal privatization of public or communal property
1. Privatization of public or communal property by means of understating its value through use of valuation methods not envisaged by law, or by use of forged privatization papers, and also privatization of property which, under the law, is not subject to privatization, or privatization by an unqualified person, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
2. Any such action as provided for by paragraph 1 of this Article, where it resulted in illegal privatization of public or communal property in large amounts or was committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years with or without the forfeiture of property.
Note: For the purposes of this Article, privatization of property in large amounts takes place if it equals or exceeds 1,000 tax-free minimum incomes.
Article 234. Illegal actions in regard of privatization papers
1. Sale or any other illegal assignment of privatization papers by a person other than owner of such, and also purchase or placement of or any other transactions involving privatization papers without proper authorization, -
shall be punishable by a fine of 100 to 500 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
2. The same actions, if repeated, or committed by a person previously convicted of any criminal offense created by Articles 233 or 235, or by an organized group, or through misuse of office, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Stealing of privatization papers, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
Article 235. Failure to comply with mandatory terms of privatization and further use of public or communal property or enterprises
Providing false information in statements on origin of funds used for the privatization of public or communal property or enterprises and in other documents required for the privatization of such property and enterprises, and failure to comply with the terms of further use and other mandatory conditions pertinent to the privatization, as established by laws and other regulations, -
shall be punishable by a fine of 100 to 400 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years.
Chapter VIII. CRIMINAL OFFENSES AGAINST ENVIRONMENT Article 236. Violation of environmental safety rules
Violation of regulations on environmental assessment or environmental safety during designing, location, construction, reconstruction, putting into operation, operation, and closure of industrial plants, facilities, mobile units and other objects, where it caused death of people, or environmental pollution of large areas, or other grave consequences, -
shall be punishable with imprisonment for a term of five to ten years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 237. Failure to eliminate consequences of environmental pollution
Failure to perform or improper performance of decontamination or other recreational measures related to elimination of consequences of environmental pollution by a person in discharge of his/her duties on areas contaminated by hazardous substances or exposed to radiation, where it caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term not exceeding three years.
Article 238. Concealment or misrepresentation of information on environmental status or disease incidence among the population
1. Concealment or misrepresentation, by an official, of information on environmental status, including the radiation situation which is related to pollution of land, water, air, food or food resources and adversely effects the health of people, flora and fauna, and also the disease incidence among the population in areas of increased environmental concern, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same acts, if repeated, or committed in an area announced to be an emergency zone, or where they caused death of people or other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for the same term, with or without deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term not exceeding three years.
Article 239. Contamination or deterioration of land
1. Contamination or deterioration of land by substances, waste or other materials hazardous to human life and health or the environment, as the result of violation of special rules, where these acts exposed human life and health or environment to danger, -
shall be punishable by a fine of 200 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same acts that caused death of people or massive spread of disease among them, or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for the same term, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 240. Violation of rules related to the protection of mineral resources
1. Violation of prescribed rules related to the protection of mineral resources, where it
exposed human life and health or environment to danger, and also unlawful mining of mineral resources, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to two years.
2. The same acts committed on territories and sites of natural conservation, or repeated, or where they caused death of people or massive spread of disease among them, or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for the same term, with the forfeiture of illegally mined resources and mining equipment.
Article 241. Air pollution
1. Pollution or other change of natural characteristics of air by hazardous substances, waste or other material generated by industrial or other production, as a result of violation of special rules, where these acts exposed human life and health or environment to danger,
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for the same term.
2. The same acts that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for the same term, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 242. Violation of rules related to water protection
1. Violation of rules related to the protection of water (water reservoirs), where it resulted in contamination of surface or underground water and water-bearing horizons, potable or curative water springs, or caused changes in their natural characteristics, or caused exhaustion of water springs and exposed human life and health or environment to danger, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or restraint of liberty for the same term.
2. The same acts that caused death of people or massive spread of disease among them, or mass destruction of flora and fauna, or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 243. Marine pollution
1. Marine pollution within internal sea or territorial waters of Ukraine or within waters of the exclusive (marine) economic zone of Ukraine by materials or substances hazardous to human life and health, or by waste due to violation of special rules, where it exposed human life and health or sea life to danger, or could obstruct other lawful marine operations, and also
unlawful discharge or burial of the said materials, substances or waste within internal sea or territorial waters of Ukraine or in the open sea,
shall be punishable by a fine of 300 to 800 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same acts that caused death of people or spread of disease among them, or mass destruction of flora and fauna, or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Failure of authorized officers of any water or air craft or any other facility or construction located in the sea to report information on prepared or completed emergency dumping of hazardous substances or mixtures that contain any such substances in excess of prescribed limits, or any other waste, and also inevitable damage caused thereby within internal sea or territorial waters of Ukraine or in the open sea, where it exposed human life and health or sea life to danger, or could cause damage to health resorts and rehabilitation zones or obstruct other lawful marine operations, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 244. Violation of law on the continental shelf of Ukraine
1. Violation of law on the continental shelf of Ukraine, where it caused significant damage, and also failure of a person responsible for the operation of technological installations or other sources of risk in a safety zone to take measures for the protection of sea life against
hazardous effect of waste or radiation and energy, where it exposed sea life or human life or health to danger, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to two years, with or without the forfeiture of all instruments utilized by the culprit to commit this offense.
2. Exploration, prospecting and mining of natural resources or any other operations on the continental shelf of Ukraine carried out by foreign nationals, unless they comply with an agreement concluded between Ukraine and a foreign country concerned, consent to the binding character of which was granted by the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine, or by a special permit issued in a manner prescribed by law, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, with the forfeiture of equipment.
Article 245. Destruction or impairment of forests
1. Destruction or impairment of forests, plantations of trees around populated areas, alongside railroads, or any other such plantation by fire or any other generally dangerous method, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for the same term.
2. The same actions that caused death of people, mass destruction of animals, or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 246. Illegal cutting of forests
Illegal cutting of trees and shrubs in forests, forest shelter-belts and other forest implantation, where it caused significant damage, and also any such acts committed in national parks or territories and sites of natural conservation, or in other specially protected forests,
shall be punishable by a fine of 50 of 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up
to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term, with the forfeiture of the proceeds of crime.
Article 247. Violation of law on plants protection
Violation of rules established with regard to fight against pests and plant diseases and other statutory requirements related to plants protection, where it caused any grave consequences, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to two years.
Article 248. Illegal hunting
1. Violation of rules related to hunting, where it caused a substantial damage, and also illegal hunting in national parks or any territories and sites of natural conservation, or hunting for animals, birds or other species listed in the Red Book of Ukraine, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with the forfeiture of the hunting tools and all proceeds.
2. The same acts committed by an official through abuse of office, or by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a method that caused mass destruction of animals, birds, or any other species, or by use of vehicles, or by a person previously convicted of the offense created by this Article, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term, with the forfeiture of hunting tools and proceeds.
Article 249. Illegal fishing or hunting or any other sea hunting industry
1. Illegal fishing or hunting or any other sea hunting industry that caused significant damage,
-
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with the forfeiture of tools and proceeds.
2. The same acts committed by way of mass destruction of fish, animals or other species, or by a person previously convicted of the offense created by this Article, -
shall be punishable with a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term, with the forfeiture of tools
and proceeds.
Article 250. Blasting in contravention of fishery conservation regulations
Conducting blasting operations in contravention of fish and water wildlife conservation regulations, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty of two to five years, or imprisonment for the term of three
years.
Article 251. Violation of veterinary regulations
Violation of veterinary regulations that resulted in a spread of epizootic diseases or any other grave consequences, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
Article 252. Willful destruction or impairment of territories protected by the State and sites of natural conservation
1. Willful destruction or impairment of territories protected by the State and sites of natural conservation, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same acts committed by setting fire or any other generally dangerous method, where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 253. Designing or operation of constructions without systems of environmental protection
1. Making and submitting designs or any other similar documentation to a customer by an official or authorized person without mandatory environmental protection installations, or putting such constructions into operation without such protective installations, where these actions created a risk of serious technological accidents or environmental disasters, destruction or mass spread of diseases among the population, or any other grave consequences, -
shall be punishable by deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years, or restraint of liberty for the same term.
2. The same actions that caused any of the consequences provided for in the first paragraph of this Article, -
shall be punishable by restraint of liberty for three to five years, or imprisonment for a term up to five years.
Article 254. Wasteful use of lands
Wasteful use of lands that caused a lasting depletion or loss of fertility, exclusion of such lands from the process of agricultural production, washout of humus soil, or deterioration of soil structure, -
shall be punishable by a fine up to 250 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to two years, or imprisonment of the same term, with or without the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Chapter IX. CRIMES AGAINST PUBLIC SAFETY Article 255. Creation of a criminal organization
1. Creation of a criminal organization for the purpose of committing a grave or special grave offense, and also leadership or participation in such organization, or participation of offenses committed by such organization, and also the organizing, running or facilitating a meeting (convention) of members of criminal organizations or organized groups for the purpose of development of plans and conditions for joint commission of criminal offenses, providing logistical support of criminal activities or coordination of activities of so associated criminal organizations or organized groups, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
2. A person, other than an organizer or leader of a criminal organization, shall be discharged from criminal liability for the offense created by this Article, if he/she has voluntary reported the creation of the criminal organization or his/her participation in it, and effectively assisted in uncovering this organization.
Article 256. Assistance to members of criminal organizations and covering up of their criminal activity
1. Assistance, which was not promised in advance, to members of criminal organizations and covering up of their criminal activities by providing premises, shelters, vehicles, information, documents, equipment, money, or securities, and also taking other actions, which were not promised in advance, to create conditions facilitating their criminal activities, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
2. The same actions committed by an official or repeated, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 257. Gangsterism
Organizing an armed criminal gang for the purpose of attacking businesses, institutions, organizations or private individuals, and also participation in such gang or its attacks, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to fifteen years with the forfeiture of property.
Article 258. Act of terrorism
1. An act of terrorism, that is the use of weapons, explosions, fire or any other actions that exposed human life or health to danger or caused significant pecuniary damage or any other grave consequences, where such actions sought to violate public security, intimidate population, provoke an armed conflict, or international tension, or to exert influence on decisions made or actions taken or not taken by government agencies or local government authorities, officials and officers of such bodies, associations of citizens, legal entities, or to attract attention of the public to certain political, religious or any other convictions of the culprit (terrorist), and also a threat to commit any such acts for the same purposes, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
2. The same actions, if repeated or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or where these actions caused significant property damage or other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused death of people, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years, or life imprisonment.
4. Establishing, leading, or participating in a terrorist group or terrorist organization, and also providing logistical, organizational or any other assistance in order to facilitate the establishment or operation of a terrorist group or terrorist organization, -
shall be punishable by imprisonment of eight to fifteen years.
5. Any person, other than an organizer or leader, shall be discharged from criminal liability for any action provided for in paragraph 4 of this Article, if he/she has voluntarily reported it to a law enforcement authority and assisted in termination of existence or operations of such terrorist group or organization, or in uncovering criminal offenses related to the creation or operation of such terrorist group or organization, unless his/her actions contain no elements of any other offense.
Article 259. Knowingly false report of a threat to the safety of citizens, destruction or impairment of property
1. Knowingly false report of the preparation of an explosion or fire or any other actions that may cause death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same action that caused any grave consequences or repeated, - shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years. Article 260. Creation of unlawful paramilitary or armed formations
1. Creation of paramilitary formations in contravention of Ukrainian laws, and participation in the operations, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to eight years.
2. Creation of armed formations in contravention of Ukrainian laws, and participation in the operations, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
3. Leadership in the formations specified in paragraphs 1 and 2 of this Article, financing, supplying weapons, ammunition, explosives or military enginery to these formations, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
4. Participation in attacks on businesses, institutions, organizations or private individuals, as a member of formations specified in paragraphs 1 and 2 of this Article, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years.
5. Any such actions as provided for by paragraph 4 of this Article, where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years.
6. Any person, who was a member of formations specified in this Article, shall be discharged from criminal under this Article for any actions provided for in paragraph 1 or 2 of this Article, if he/she has voluntarily abandoned any such formation and reported its existence to government agencies or local government authorities.
Note:
1. A paramilitary formation shall mean a formation or a group that has a military organizational structure, including the unity of command, subordination and discipline, and performs military exercise, line training and physical drills.
2. An armed formation shall mean a military group that is illegally armed with firearms, explosives or other weapons fit for use.
Article 261. Attacks on objects which contain any items of increased danger to the environment
Attacks on any objects with any radioactive, chemical, biological or explosive materials, substances, or items produced, stored, used or transported therein, for the purpose of seizure, impairment or destruction of any such objects, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 262. Stealing, appropriation or extortion of firearms, ammunition, explosives or radioactive material, or obtaining them by fraud of abuse of office
1. Stealing, appropriation or extortion of firearms (other than smoothbore hunting guns), ammunition, explosive substances, explosive devices or radioactive material, or obtaining them by fraud, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, and also obtaining items listed in paragraph 1 of this Article through abuse of office, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where committed by an organized group, and also brigandism for the purpose of stealing firearms (other than smoothbore hunting guns), ammunition, explosives or radioactive materials, and also extortion of any such items accompanied with violence dangerous to human life or health, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years with the forfeiture of property.
Article 263. Unlawful handling of weapons, ammunition or explosives
1. Carrying, storing, purchasing, producing, repairing, transferring or selling firearms (other than smoothbore hunting guns), ammunition, explosive substances or explosive devices without a permit required by law, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to seven years.
2. Carrying, producing, repairing or selling of daggers, Finnish knives, brass knuckles or cold arms without a permit required by law, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up of two to five years, or imprisonment for a term up to three years.
3. A person, who committed an offense created by paragraph 1 or 2 of this Article, shall be discharged from criminal liability, if that person voluntarily surrendered weapons, ammunition, explosive substances or explosive devices to the authorities.
Article 264. Negligent storage of firearms or ammunition
Negligent storage of firearms or ammunition that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
Article 265. Unlawful handling of radioactive materials
1. Purchasing, carrying, storing, using, transferring, modifying, destroying, cutting or breaking radioactive materials (sources of ionizing radiation, radioactive substances or nuclear materials in any physical state in any installation or product, or in any other form) without a permit required by law, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
2. The same actions that caused death of people or any other grave consequences, - shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 266. Threats to steal or use radioactive materials
1. Threats to steal or use radioactive materials for the purpose of forcing a person, or a legal entity, or an international organization, or the State to take or abstain from any action, if there were are reasonable grounds to believe that the threats could be fulfilled, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to three years.
2. Threats to use radioactive materials for the purposed of causing death of people or any
other grave consequences, if there were reasonable grounds to believe that the threats could be fulfilled, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to five years.
Article 267. Violation of regulations on handling explosives, flammable and caustic substances, or radioactive materials
1. Violation of regulations on storing, using, keeping records of, or transporting explosive substances or radioactive materials or any other rules on handling them, and also illegal mailing or shipping of the aforesaid substances, where this violation caused a risk of death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions and also illegal mailing or shipping of flammable or caustic substances, where they causes death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to twelve years.
Article 268. Illegal movement of waste and secondary raw materials to Ukraine
1. Movement of waste or secondary raw materials to or through Ukraine without a proper permit, -
shall be punishable by the fine up to 100 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. Movement, to or through Ukraine, of substances or materials classified as hazardous waste, movement of which to Ukraine is prohibited, -
shall be punishable by a fine up of 50 to 200 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years.
Article 269. Illegal transportation of explosive or flammable substances by aircraft
1. Illegal transportation of explosive or flammable substances by aircraft, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
2. The same actions that caused death of people or any other grave consequences, - shall be punishable by imprisonment for a term of three to ten years.
Article 270. Violation of fire safety requirements established by law
1. Violation of fire safety requirements established by law, where it caused a fire that resulted in any damage to human health or heavy property damage, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same action that caused death of people, especially heavy property damage or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
Note: Property damage is held to be heavy, if direct losses exceed 300 tax-free minimum incomes, and is held to be especially heavy, if direct losses exceed 1000 tax-free minimum incomes.
Chapter X. CRIMINAL OFFENSES AGAINST OCCUPATIONAL SAFETY Article 271. Violation of occupational safety law
1. Violation of occupational safety requirements set out in laws and other labor safety regulations committed by an official of a business, institution or organization, or by a private entrepreneur, where this violation caused any harm to the victim's health, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for the same term.
2. The same act that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to seven years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to two years.
Article 272. Violation of safety rules related to high-risk operations
1. Violation of safety rules related to high-risk operations in industrial production or at any enterprise by a person obliged to observe them, where this violation caused the risk of death of people or the risk any other grave consequences, or caused any harm to the victim's health,
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to eight years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 273. Violation of safety rules at explosive industries or plants
1. Violation of safety rules at explosive industries or plants by a person obliged to observe them, where this violation cased a risk of death of people or the risk of any other grave consequences, or caused harm to the victim's health, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to three years, with or without the
deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up two years.
2. The same act that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term of two to ten years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 274. Violation of nuclear or radiation safety rules
1. Violation of nuclear safety rules in the industrial production by a person obliged to observe them, where this violation caused the risk of death of people or the risk of any other grave consequences, or caused harm to the victim's health, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for the same term, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to twelve years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 275. Violation of rules related to safe use of industrial products or safe operation of buildings and constructions
1. Violation of rules related to safe use of industrial products in the process of developing, designing, manufacturing or storing these products, and also violation of rules related to safe operation of buildings and constructions in the process of designing or constructing them, by a person obliged to observe such rules, where these violations causes the risk of death of people, or the risk of any other grave consequences, or any harm the victim's health, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to two years.
2. The same act that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term of two to five years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Chapter XI. CRIMINAL OFFENSES AGAINST TRAFFIC SAFETY OR SAFETY OF TRANSPORT OPERATIONS
Article 276. Violation of rules related to safety of traffic or operation of railway, water or air transport
1. Violation of rules related to safety of traffic or transport operations by a worker of railway or water or air transport, and, also repair works of poor quality performed with regard to
transport, railways, signal and communication means, where this violation exposed human lives to danger or caused the risk of any other grave consequences, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same acts that caused medium grave or grave injury to a victim, or caused significant pecuniary damage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to seven years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused death of people, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to fifteen years.
Article 277. Endamagement of communication routes and transport means
1. Willful destruction of or endamagement of communication routes, constructions on these routes, rolling-stock or vessels, signal and communication means, or any other actions taken to render the aforementioned items inoperative, where these actions caused or could cause an accident of a train or a vessel, or disrupted regular transport operations, or caused a exposed human lives to danger or caused the risk of any other grave consequences, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same acts that caused medium grave or grave bodily injury to the victim, or caused significant pecuniary damage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused death of people, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to fifteen years.
Article 278. Hijacking of a rolling-stock, aircraft or sea/river vessel
1. Hijacking of a rolling-stock, aircraft or sea/river vessel, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to six years.
2. The same acts committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or accompanied with violence not dangerous to the victim's life or health, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by an organized group, or accompanied with violence dangerous to the victim's life or health of other persons, or caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years.
Article 279. Blocking of transportation routes, and capturing of a transport enterprise
1. Blocking of transportation routes by obstructing the traffic, or cutting off electricity, or any other method, where it disrupted normal operations of traffic, or exposed human lives to dander, or caused the risk of any other grave consequences, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to three years.
2. Capturing a railway station, airfield, port, station or any other transportation enterprise, institution or organization, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 280. Compulsion of a transport worker to misconduct in office
1. Compulsion of a worker of railway, air, water, motor, municipal transport or trunk pipelines to misconduct in office by threats of murder, grave bodily injuries or destruction of his/her property or close relatives, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon prior conspiracy, shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the
same term.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by an organized group or attended with violence dangerous to the victim's life or health, or where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 281. Violation of rules related to air flight safety
1. Violation of rules related to safety of aircraft flights by persons other than air transport workers, if it exposed human lives to danger or caused a risk of any other grave consequences, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same acts that caused medium grave bodily injury to the victim or significant pecuniary damage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they caused death of people, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 282. Violation of rules related to the use of airspace
1. Violation of rules related to the launching of missiles, all types of shooting or blasting operations, or any other actions in the airspace, where it exposed the safety of air flights to risk, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years.
2. The same acts that caused medium grave or grave bodily injury to the victim or significant pecuniary damage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they caused death of people, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 283. Unauthorized non-emergency stopping of a train
1. Unauthorized non-emergency stopping of a train by pulling an emergency stop handle, or disconnecting an overhead break main-line, or any other method, where it exposed human lives to danger to caused the risk of any other grave consequences, or caused damage to the victim's health, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions that caused death of people or any other grave consequences, - shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 284. Failure to provide assistance to a wrecked vessel and persons
Failure of a captain of a vessel to provide assistance to the crew and passengers of another vessel in case of collision with it, and also to any other wrecked persons encountered at sea or any other waterway, where that captain was able to provide such assistance without putting
his own vessel, crew and passengers at high risk, -
shall be punishable to a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to two years.
Article 285. Failure to give the name of a vessel in case of collision
Failure of a captain of a vessel that came into collision with another vessel to give its vessel's name, the port of commission, point of departure and destination, where it was possible to do so,
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months.
Article 286. Violation of rules related to traffic or driving safety by drivers
1. Violation of rules related to traffic or driving safety by a person that drives any vehicle, where it caused medium grave bodily injury to the victim,
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, with or without the deprivation of the right to operate transport for a term up to three years.
2. The same acts that caused death or grave bodily injury of the victim, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years with or without the deprivation of the right to operate transport for a term up to three years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 of this Article, if they caused death of several persons, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years with the deprivation of the right to operate transport for a term up to three years.
Note: for the purposes of the present Article and Articles 287, 289 and 290, vehicles shall mean all types of cars, tractors and other self-propelled machines, trams, trolley buses, motor cycles, and other vehicles.
Article 287. Authorization of operation of malfunctioned vehicles and other violations of operation procedures
Authorization of operation of vehicles known to be malfunctioned, or permitting an intoxicated person or a person without a driver's license to drive a vehicle, or any other serious violation of rules related to traffic safety by a person responsible for the technical condition or operation of vehicles, where it caused medium grave or grave bodily injury or death of the victim, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to five years, with or without the deprivation of the right to occupy positions related to responsibility for technical condition or operation of vehicles for a term up to three years.
Article 288. Violation of rules, norms and standards related to traffic safety
Violation of rules, norms and standards related to traffic safety by a person responsible for construction, reconstruction, repairs or maintenance of roads, highways, streets, railway crossings and other road facilities, or a person who performs any such works, where it caused medium grave or grave bodily injury or death of the victim, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to five years.
Article 289. Unlawful appropriation of a vehicle
1. Unlawful appropriation of a vehicle for whatever purpose, -
shall be punishable by a fine of 1,000 to 1,200 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term of three to five years.
2. The same actions committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or repeated, or accompanied with violence dangerous to the victim's life or health, or with threats of such violence, or committed upon entering into a residence or any other shelter, or where they caused a significant pecuniary damage to the victim, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if accompanied with violence dangerous to the victim's life or health, or threats of such violence, or committed by an organized group, or in regard of a vehicle, the value of which exceeds 250 tax-free minimum incomes, -
shall be punishable by imprisonment of ten to fifteen years with the forfeiture of property.
4. A person shall be discharged from criminal liability, if that person committed for the first time any actions provided for by this Article (except in cases of unlawful appropriation of a vehicle accompanied with violence against the victim or any threats of such violence) and voluntarily reported it to law enforcement authorities, returned the vehicle to its owner and fully repaired the losses inflicted.
Note: 1. For the purposes of this Article, an unlawful appropriation of a vehicle shall mean a willful unlawful taking of a vehicle from its owner or user against their will, for whatever purpose and by whatever means.
2. Pursuant to paragraph 2 of this Article, a repeated act shall mean any such act committed by a person who had previously unlawfully appropriated a vehicle or committed any criminal offense created by Articles 185, 186, 187, 189 to 191, and 262 of this Code.
Article 290. Obliteration, forgery or replacement of numbers on parts and units of a vehicle
Obliteration, forgery or replacement of the identification number, engine number, chassis, or body of a vehicle, or replacement, without permission of a competent authority, of plates with the identification number of a vehicle, -
shall be punishable by a fine of 50 to 200 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 291. Violation of transport regulations
Violation of transport regulations related to traffic safety, where it caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to five years.
Article 292. Endamagement of facilities on main pipelines for oil, gas, or oil products
1. Endamagement or destruction of main pipelines for oil, gas, or oil products, or branch pipes, or any technologically related facilities, constructions, or automation, signal and
communication devices, where it disrupts normal operation of such pipelines or exposes human lives to danger, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to five years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a generally dangerous method, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term of three to eight years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they caused death of people, or accidents involving people, or industrial accidents, or fire, or significant pollution
of environment, or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Chapter XII. CRIMINAL OFFENSES AGAINST PUBLIC ORDER AND MORALITY Article 293. Group violation of public order
Organizing group actions that seriously disturb public order, or significantly disrupt operations of public transport, any enterprise, institution or organization, and also active participation therein,
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
Article 294. Riots
1. Organizing riots accompanied with violence against any person, riotous damage, arson, destruction of property, taking control of buildings or construction, forceful eviction of citizens, resistance to authorities with the use of weapons or any other things used as weapons, and also active participation in riots,
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
2. The same actions that caused death of people or any other grave consequences, - shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years.
Article 295. Calls to actions that pose a threat to the public order
Public calls to riotous damage, arson, destruction of property, taking control of buildings or constructions, forceful eviction of citizens, where these actions pose a threat to the public order, and also distributing, making or storing any material of such content, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 296. Hooliganism
1. Hooliganism, that is a serious disturbance of the public order based on motives of explicit disrespect to community in a most outrageous or exceptionally cynical manner, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions committed by a group of persons, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for paragraphs 1 or 2 of this Article, if committed by a person previously convicted of hooliganism, or accompanied with resistance to authorities or a member of the public who carried out the duty of keeping public order, or to any other
citizens who acted to stop the hooligan actions, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
4. Any such actions as provided for by paragraph 1, 2 or 3 of this Article, if committed with the use of firearms, or any cold arms, or any other thing specially adjusted or prepared in advance to cause bodily injury, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
Article 297. Vandalizing a grave
Vandalizing a grave or any other burial place, or a corpse or a funerary urn, and also stealing things from a burial place or a corpse, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
Article 298. Spoiling, destruction or impairment of historical or cultural monuments
1. Willful spoiling, destruction of or impairment of historical or cultural monuments, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions committed in respect of monuments of special historical or cultural value,
-
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by an official through abuse of office, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
Article 299. Cruelty to animals
1. Abuse of vertebrate animals based on cruel or hooligan motives, and also setting such animals against one another based on hooligan or mercenary motives, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
2. The same actions committed in the presence of a young child, -
shall be punishable by a fine up to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to two years.
Article 300. Importation, making or distribution of works that propagandize violence and cruelty
1. Importation into Ukraine for sale or distribution purposes, or making, storage, transportation or other movement for the same purposes, or sale or distribution of works that propagandize violence and cruelty, and also compelling others to participate in creation of such works, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, with the forfeiture of works that propagandize violence and cruelty and means of their making and distribution.
2. The same actions in regard to motion pictures and video films that propagandize violence and cruelty, and also selling works that propagandize violence and cruelty to minors or disseminating such works among minors, -
shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to five years, with the forfeiture of motion pictures and video films that propagandize violence and cruelty and means of their making and showing.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, and also compelling minors to participate in the creation of works that propagandize violence and cruelty, -
shall be punishable by imprisonment of three to five years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and forfeiture of works, motion pictures and video films that propagandize violence and cruelty and means of their making and showing.
Article 301. Importation, making, sale or distribution of pornographic items
1. Importation into Ukraine for sale or distribution purposes, or making, transportation or
other movement for the same purposes, or sale or distribution of pornographic images or other items, and also compelling others to participate in their making, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, with the forfeiture of pornographic images or other items and means of their making and distribution.
2. The same actions committed in regard to pornographic motion pictures and video films, or computer programs, also selling pornographic images or other items to minors or disseminating such images and items among them, -
shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term, with the forfeiture of pornographic motion pictures and video films and means of their making and showing.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, and also compelling minors to participate in the making of pornographic works, images, motion pictures, video films, or computer programs, -
shall be punishable by imprisonment of three to seven years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and forfeiture of pornographic items, motion pictures, video films, computer programs, and means of their making, dissemination and showing.
Article 302. Creating or running brothels and trading in prostitution
1. Creating or running brothels, and also trading in prostitution,
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to two years.
2. The same actions committed for gainful purposes, or by a person previously convicted of this offense, or by an organized group, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by engaging a minor, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to seven years.
Article 303. Prostitution or compelling to and engaging in prostitution
1. Systematic prostitution, that is gainful provision of sexual services, -
shall be punishable by a fine of 50 to 500 tax-free minimum incomes, or community service for a term up to 120 hours.
2. Compelling to or engaging in prostitution, that is to provide sexual services for a fee by use of violence or threats of violence or destruction or endamagement of property, or by
blackmail or deceit, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1000 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term of one to three years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in regard of a minor, or by an organized group, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
4. Trading in prostitution, that is creating, leading or participating in an organized group which supports activities related to the provision of paid sex services by males and females for gainful purposes, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to seven years.
Article 304. Engaging minors in criminal activity
Engaging minors in criminal activity, drinking alcohol, begging, or gambling, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Chapter XIII. CRIMINAL OFFENSES RELATED TO THE CIRCULATION OF NARCOTICS, PSYCHOTROPIC SUBSTANCES, THEIR ANALOGUES OR PRECURSORS, AND OTHER OFFENSES AGAINST PUBLIC HEALTH
Article 305. Smuggling of narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors
1. Smuggling of narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors, that is their movement across the customs border of Ukraine outside the customs control or by concealing from the customs control, -
shall be punishable by imprisonment of three to eight years with the forfeiture of smuggled narcotics or psychotropic substances, their analogues or precursors.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, and also where these actions involved especially dangerous narcotics or psychotropic substances, their analogues or precursors in large amounts, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years with the forfeiture of smuggled narcotics or psychotropic substances, their analogues or precursors, and forfeiture of property.
3. Smuggling of narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors committed by an organized group, and also where smuggling involved narcotics or psychotropic substances, their analogues or precursors in especially large amounts, -
shall be punishable by imprisonment for the term of eight to twelve years with the forfeiture of smuggled narcotics or psychotropic substances, their analogues or precursors, and forfeiture of property.
Note: For the purposes of this Chapter, "large" and "especially large" amounts of narcotics or psychotropic substances, their analogues or precursors shall be determined by the relevant health authority.
Article 306. Use of proceeds from trafficking in narcotics, psychotropic substances, their analogues and precursors
1. Placing proceeds from trafficking in narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors, into banks, enterprises, institutions, organizations and their divisions, or purchasing facilities and property designated for privatization, or industrial and other equipment, or using these proceeds and property to continue trafficking in narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years with the forfeiture of property.
2. Any such actions as provided for by paragraph 1 of this Article, if repeated, or committed by a group of persons upon prior conspiracy, or in respect of gross amounts, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and forfeiture of property.
Note: The gross amount shall mean the amount that equals or exceeds 200 tax-free minimum incomes.
Article 307. Illegal production, making, purchasing, storage, transportation, sending or sale of narcotics, psychotropic substances or their analogues
1. Illegal production, making, purchasing, storage, transportation, sending for selling purposes, and also illegal sale of narcotics, psychotropic substances or their analogues, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon prior conspiracy,
or by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles
308 to 310, 312, 314, 315 and 317 of this Code, or by engaging a minor, and also sale of narcotics, psychotropic substances or their analogues in places designated for educational, sports, and cultural purposes, and in other places of wide public attendance, or sale or transfer of these substances to places of imprisonment, or where these actions involved narcotics, psychotropic substances or their analogues in gross amounts or especially dangerous narcotics and psychotropic substances, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years with the forfeiture of property.
3. Any such actions as provided for by paragraphs 1 and 2 of this Article, if committed by an organized group, and also if these actions involved narcotics, psychotropic substances or their analogues in especially gross amounts, or committed by engaging a young child or in respect of a young child, -
shall be punishable by the imprisonment for a term of eight to twelve years with the forfeiture of property.
4. A person, who voluntarily surrendered narcotics, psychotropic substances or their analogues, and disclosed the source from which they were purchased, and assisted in uncovering the criminal offenses related to their trafficking, shall be discharged from criminal liability for their illegal production, making, purchasing, storage, transportation, or sending (paragraph 1 of this Article and paragraph 1 of Article 309 of this Code).
Article 308. Stealing, appropriation, extortion of narcotics, psychotropic substances or their analogues, or acquisition of same by fraud or abuse of office
1. Stealing, appropriation, or extortion of narcotics, psychotropic substances or their analogues, or acquisition of same by fraud, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to six years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or accompanied with violence not dangerous to the victim's life or health, or threats of such violence, or by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 306, 307, 310, 312, 314, 315 and 317 of this Code, or committed
in respect of gross amounts, and also acquisition of narcotics, psychotropic substances or their analogues by an official through abuse of office, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and forfeiture of property.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in respect of especially gross amounts, or by an organized group, and also brigandism for the purpose of stealing of narcotics, psychotropic substances or their analogues, and also extortion of such substances accompanied with violence dangerous to life and health, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years with the forfeiture of property.
Article 309. Illegal production, making, purchasing, storage, transportation or sending of narcotics, psychotropic substances or their analogues not for selling purposes
1. Illegal production, making, purchasing, storage, transportation or sending of narcotics, psychotropic substances or their analogues not for selling purposes
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment to the same term.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 307, 308, 310 and 317 of this Code, or if these actions involved narcotics, psychotropic substances or their analogues in gross amounts, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such actions as provided for by paragraphs 1 and 2 of this Article, if committed by engaging a minor, and also if these actions involved narcotics, psychotropic substances or their analogues in especially gross amounts, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
4 A person, who voluntarily applied to a treatment facility and began the treatment of drug addiction, shall be discharged form criminal liability for actions provided for by paragraph 1 of this Article.
Article 310. Planting or cultivation of opium poppy or cannabis
1. Illegal planting or cultivation of opium poppy or cannabis, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. Illegal planting or cultivation of opium poppy or cannabis by a person previously convicted under this Article, or who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 307, 309, 311 and 317 of this Code, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy for selling purposes, and also illegal planting or cultivation of five hundred
or more plants of opium poppy or cannabis, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
Article 311. Illegal production, making, purchasing, storage, transportation or sending of precursors
1. Illegal production, making, purchasing, storage, transportation or sending of precursors for the purpose of using them for production or making of narcotics, or psychotropic substances, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same acts, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or in respect of gross amounts, or for selling purposes, and also the illegal sale of precursors, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1, if committed by an organized group, or in especially gross amounts, -
shall be punishable by imprisonment for a term of six to twelve years with the forfeiture of property.
4. A person, who voluntarily surrendered precursors designated for the production or making of narcotics or psychotropic substances, and disclosed the source from which they were purchased, or assisted in uncovering of criminal offenses related to trafficking of precursors, narcotics, psychotropic substances or their analogues, shall be discharged from criminal liability for illegal production, making, purchasing, storage, transportation, or sending of same (paragraph 1 of this Article).
Article 312. Stealing, appropriation, extortion of precursors, or acquisition of precursors by fraud or abuse of office
1. Stealing, appropriation, or extortion of precursors, or acquisition of precursors by fraud, - shall be punishable by a fine up to 70 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term
up to three years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or accompanied with violence not dangerous to the victim's life or health, or threats of such violence, or committed in respect of gross amounts, and also acquisition of precursors by an official through abuse of office, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by an organized group, or in respect of especially gross amounts, and also brigandism for the purpose of stealing of precursors, and also extortion of precursors accompanied with violence dangerous to life and health, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and forfeiture of property.
Article 313. Stealing, appropriation, extortion of equipment devised for making of narcotic or psychotropic substances, or their analogues, or acquisition of such
equipment by fraud or abuse of office, and other unlawful actions involving such equipment
1. Stealing, appropriation, extortion of equipment devised for making of narcotics, psychotropic substances or their analogues, or acquisition of such equipment by fraud, and also illegal making, purchasing, storage, transfer or sale of such equipment to other persons, -
shall be punishable by a fine of 50 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 306, 312, 314, 315, 317 and 318 of this Code, and also acquisition of equipment devised for making of narcotics, psychotropic substances or their analogues, by an official through abuse of office, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to six years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by an organized group or for the purpose of making of especially dangerous narcotics, psychotropic substances or their analogues, and brigandage for the purpose of stealing of equipment devised for making narcotics, psychotropic substances or their analogues, and also extortion of such equipment accompanied with violence dangerous to life and health, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years with the confiscation of property.
Article 314. Illegal injection of narcotics, psychotropic substances or their analogues
1. Illegal injection of narcotics, psychotropic substances or their analogues in the body of another person against his/her will, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
2. The same actions, if they caused drug addiction of the victim, or repeated, or committed by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 306
to 312, and 314 to 318 of this Code, or committed in respect of two or more persons, or where
they caused medium grave or grave bodily injury to the victim, -
shall be punishable by imprisonment for the term of three to ten years.
3. Any such actions as provided for by paragraphs 1 or 2 of this Article, if committed in respect of a minor or a person in helpless condition or a pregnant women, or involving an injection of especially dangerous narcotics, psychotropic substances or their analogues into the body of another person, and also if these actions caused death of the victim, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 315. Inducement to use narcotics, psychotropic substances or their analogues
1. Inducement of any person to use narcotics, psychotropic substances or their analogues, - shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a
term of two to five years.
2. The same action, if repeated, or committed in respect of two or more persons, or in respect of a minor, or by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 307, 308, 310, 314, and 317 of this Code, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 316. Illegal use of narcotics in public
1. Illegal use of narcotics in public or committed by a group of persons in places designated for educational, sport and cultural purposes, and in other places of wide public attendance, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 307, 310, 314, 315, 317 and 318 of this Code, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
Article 317. Organizing or running places for illegal use, production or making of narcotics, psychotropic substances or their analogues
1. Organizing or running places for illegal use, production or making of narcotics, psychotropic substances or their analogues, and also providing any premises for this purpose,
-
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
2. The same actions, if repeated, or committed for mercenary motives, or by a group of persons, or by engaging a minor, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years with the forfeiture of property.
Article 318. Illegal making, forgery, use or sale of forged documents authorizing the receipt of narcotics, psychotropic substances or precursors.
1. Illegal making, forgery, use or sale of forged or illegally obtained documents authorizing the receipt of narcotics, psychotropic substances or precursors designated for production or making of such narcotics or substances, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 306 to 317 of this Code, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Article 319. Illegal making of a prescription authorizing the purchase of narcotics or psychotropic substances
1. Illegal making of a prescription authorizing the purchase of narcotics or psychotropic substances for mercenary motives or any other personal interests, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same action, if repeated, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 320. Violation of rules related to circulation of narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors
1. Violation of rules on planting or cultivation of opium poppy or cannabis, and also violation of rules on production, making, storage, inventorying, dispensation, distribution, commercial sale, transportation, sending or use of narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors designated for production or making of such narcotics or substances, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same actions, if repeated, or where they resulted in shortage of narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors in gross amounts, or in stealing, appropriation, extortion of narcotics, psychotropic substances, their analogues or precursors by fraud or abuse of office, -
shall be punishable by a fine up to 70 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term of three to five years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 321. Illegal production, making, purchasing, transportation, sending, storage for selling purposes, or sale of poisonous and drastic substances
1. Illegal production, making, purchasing, transportation, sending, storage for selling purposes, or sale of poisonous and drastic substances, other than narcotics, psychotropic substances or their analogues, and also any such actions in regard of any equipment devised for the production or making of poisonous or drastic substances, where these actions were not duly authorized, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years.
2. Violation of rules related to production, making, purchasing, storage, dispensation, inventorying, transportation or sending of poisonous or drastic substances, other than narcotics, psychotropic substances or their analogues, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to two years.
Article 322. Illegal organization or running of places for the use of intoxicating substances
Illegal organization or running of places for the use of intoxicating medicines and substances, other than narcotics, psychotropic substances or their analogues, and also providing premises for this purpose, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years.
Article 323. Inducement of minors to the use of dope
1. Inducement of minors to the use of dope, -
shall be punishable by a fine 50 tax-free minimum incomes, or by deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same action, if repeated, or committed in respect of two or more persons, or by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by Articles 314,
315, 317 or 324 of this Code, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to two years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to five years.
Note: Dope shall mean and substances and methods listed in index prohibited by the Anti- dope Code of the Olympic Movement.
Article 324. Inducement of minors to the use of intoxicating substances
Inducement of minors to the use of intoxicating substances, other than narcotics, psychotropic substances or their analogues, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
Article 325. Violation of rules related to combating epidemic
Violations of rules related to the prevention of and combating epidemic and other contagious diseases, where these actions caused or could knowingly cause a spread of these diseases, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 326. Violation of rules related to handling of microbiological or other biological agents or toxins
1. Violation of rules related to storage, use, inventorying, transportation of microbiological or other biological agents or toxins, and any other rules related to handling of same, where it caused the risk of death of people or any other grave consequences, or caused any harm to the victim's health, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, with or without the
deprivation of the right to occupy certain positions and engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to 5 years, or imprisonment for the same term, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 327. Supply, processing or sale of food stuffs or other products contaminated by radiation
1. Supply, processing for selling purposes, or sale of food stuffs or other products contaminated by radiation in excess of permissible levels, where it caused the risk of death of people or any other grave consequences, or caused any harm to the victim's health, -
shall be punishable by a fine up to 70 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. Supply, processing for selling purposes, or sale of food stuffs or other products contaminated by radiation in excess of permissible level, where it caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Chapter XIV. CRIMINAL OFFENSES RELATED TO THE PROTECTION OF STATE SECRETS, INVIOLABILITY OF STATE BORDERS, CONSCRIPTION AND MOBILIZATION
Article 328. Disclosure of state secrets
1. Disclosure of information related to state secrets by a person, to whom this information was entrusted or became available in connection with his/her official duties, provided that no elements of high treason or espionage were involved, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
Article 329. Loss of documents that contain state secrets
1. Loss of documents or any other physical media for secret information that contain state secrets, and also any items that represent state secrets by a person, to whom they were entrusted, where such loss resulted from the violation of regulations established by law with regard to the handling of any such documents and other physical media for secret information or items, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to three years with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Article 330. Transfer or collection of confidential information that belongs to the State
1. Transfer or collection of economic, scientific, technological or other confidential information that belongs to the State for the purpose of transferring it to foreign businesses, institutions, organizations or their representatives by a person, to whom this information was entrusted or became available in connection with his/her official duties, provided that no elements of high treason or espionage were involved, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years or imprisonment for a term of two to five years, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same actions committed for mercenary motives, or where they caused any grave consequences for the State, or repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by imprisonment for a term of four to eight years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 331. Illegal crossing of the state border
1. Crossing of the state border of Ukraine in any manner beyond the points of entry on the state border of Ukraine or at the points of entry on the state border of Ukraine but without appropriate documents or permission, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions committed by a person previously convicted for the same offense
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if accompanied with the used of weapons, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Note: This Article shall not apply to cases of foreigners and stateless persons arriving to
Ukraine without appropriate documents or permission, who wish to use their right to asylum
in accordance with the Ukrainian Constitution, and also to obtain the refugee status, and cases of Ukrainian citizens who arrive to Ukraine without appropriate documents as victims of trafficking in human beings.
Article 332. Illegal movement of persons across the state border of Ukraine
1. Organizing of illegal movement of persons across the state border of Ukraine, coordinating or facilitating any such actions by advice, instructions, provision of means or removal of obstacles, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with the forfeiture of transport or any other means used to commit the offense.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years with the forfeiture of means used to commit the offense.
Article 333. Illegal exportation of raw material, materials, equipment and technology for creation of weapons, and also military and special enginery
1. Violation of established regulations on exportation, outside Ukraine, of raw material, materials, equipment or technology that can be used for the creation of missile, nuclear, chemical or other types of weapons, and military and special enginery, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
Article 334. Violation of international flights regulations
Flying in or out of Ukraine without an appropriate permit, or failure to follow the routes, places of landing, air ways, gates or echelons described in such permit, -
shall be punishable by a fine of 200 to 1000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term, with the forfeiture of the aircraft.
Article 335. Avoidance of conscription for active military service
Avoidance of conscription for active military service, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years.
Article 336. Avoidance of mobilization
Avoidance of mobilization, -
shall be punishable by imprisonment for a term two to five years.
Article 337. Avoidance of military registration or special assemblies
1. Avoidance of military registration by a person bound to military service after notification by an appropriate military commissariat, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months.
2. Avoidance of military training or special assemblies by a person bound to military service,
-
shall be punishable by a fine up to 70 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
Chapter XV. CRIMES AGAINST THE AUTHORITY OF GOVERNMENT, LOCAL GOVERNMENT OR ASSOCIATIONS OF CITIZENS
Article 338. Outrage against state symbols
1. Public outrage against the National Flag of Ukraine, the National Coat of Arms of Ukraine or the National Anthem of Ukraine, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
2. public outrage against an officially installed or raised flag or coat of arms of a foreign state,
-
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
Article 339. Illegal hoisting of the National Flag of Ukraine at a river or sea vessel
Hoisting of the National Flag of Ukraine at a river or sea vessel without the right to this Flag,
-
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
Article 340. Illegal interference with the organization or holding of assemblies, rallies, marches and demonstrations
Illegal interference with the organization or holding of assemblies, rallies, marches and demonstrations, where this act was committed by an official or with the use of physical violence, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 341. Capturing of government or public buildings or constructions
Capturing of buildings or constructions of government agencies, local authorities, and associations of citizens, for the purpose of unlawful use of these buildings or constructions, or interference with normal operations of businesses, institutions or organizations, -
shall be punishable by arrest for a term of six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
Article 342. Resistance to a representative of public authorities, law enforcement officer, a member of a community formation for the protection of public order, or a military servant
1. Resistance to a representative of public authorities in the execution of his/her official duty,
-
shall be punishable by a fine up to 70 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term of three years.
2. Resistance to a law enforcement officer, a member of a public formation for the protection of public order and state border, or a military servant in the execution of their duties related to the protection of public order, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up
to six months, or restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for a term up to two years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where the above persons were forced to patently illegal actions by violence or threats of violence, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term of two to five years.
Article 343. Interference with activity of a law enforcement officer
1. Any influence on a law enforcement officer for the purpose of interfering with his official duty or obtaining any unlawful decisions, -
shall be punishable by a fine of 50 to 200 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months.
2. The same actions that precluded the prevention of a criminal offense or apprehension of an offender, or were committed by an official through abuse of office, -
shall be punishable by the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to four years.
Article 344. Interference with activity of a statesman
1. Any unlawful influence on the President of Ukraine, the Chairman of the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine, a National Deputy (Member of Parliament) of Ukraine, the Prime Minister of Ukraine, a member of Cabinet of Ministers of Ukraine, the Human Rights Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine or his/her representative, the Head or a member of the Accounting Chamber, the Head or a member of the Central Election Committee, the Chairman of the National Bank of Ukraine, a member of the National Broadcast Council of Ukraine, the Head of the Antimonopoly Committee of Ukraine, the Head of the State Property Fund of Ukraine, the Head of the State Broadcast Committee of Ukraine for the purpose of preventing them from performance of their official duty or obtaining any unlawful decisions, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions committed by an official through abuse of office, - shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years. Article 345. Threats or violence against a law enforcement officer
1. Threats of murder, violence, destruction or impairment of property made in respect of a law enforcement officer, or his close relatives in connection with his official duties, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. Willful battery of, or infliction of minor or medium grave bodily injury on a law enforcement officer or his close relatives, in connection with his/her official duties, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to six years.
3. Willful infliction of grave bodily injury on a law enforcement officer or his close relatives, in connection with his/her official duties, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
4. Any such actions as provided for by paragraph 1, 2 or 3 of this Article, if committed by an organized group, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to fourteen years.
Article 346. Threats or violence against a statesman or a public figure
1. Threats of murder, impairment of health, destruction or impairment of property, kidnapping or confinement made in respect of the President of Ukraine, the Chairman of the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine, a National Deputy (Member of Parliament) of Ukraine, the Prime Minister of Ukraine, a member of Cabinet of Ministers of Ukraine, the Chairman or a judge of the Constitutional Court of Ukraine or the Supreme Court of Ukraine or High Specialized Courts of Ukraine, the Procurator General of Ukraine, the Human Rights Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Head of the Accounting Chamber, the Chairman of the National Bank of Ukraine, or a leader of a political party, committed in relation to their government or public activity, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to five years.
2. Willful infliction of medium grave or minor bodily injury on, or battery of, or any other violent actions committed in respect of the persons named in paragraph 1 of this Article, in connection with their government or public activity, -
shall be punishable by imprisonment for a term of four to seven years.
3. Willful infliction of grave bodily injury on persons named in paragraph 1 of this Article, in connection with their government or public activity, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years.
Article 347. Willful destruction or impairment of property owned by a law enforcement officer
1. Willful destruction or impairment of the property owned by a law enforcement officer or his/her close relatives, in connection with his/her official duties, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to five years.
2. The same actions committed by setting a fire, explosion or any other generally dangerous method, or where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of six to fifteen years.
Article 348. Trespass against life of a law enforcement officer, a member of a community formation for the protection of public order, or a military servant
Murder or attempted murder of a law enforcement officer or his/her close relatives in connection with his/her official duties, and also of a member of a community formation for the protection of public order, or a military servant in connection with their activities related to the protection of public order, -
shall be punishable by imprisonment for a term of nine to fifteen years, or life imprisonment.
Article 349. Hostage taking of a representative of public authorities or a law enforcement officer
Taking or holding of a representative of public authorities, or a law enforcement officer, or their close relatives as hostages for the purpose of making a public or any other institution, business or organization, or any official to take or refrain from any actions as a condition for release of the hostage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years.
Article 350. Threats or violence against an official or a citizen who performs his/her public duty
1. Threats of murder, grave bodily injury or destruction or impairment of property by a generally dangerous method, made in respect of an official or his close relatives or a citizen who performs his/her public duty, where these acts are committed to preclude the activities of the official or the citizen who performs his/her public duty, or to change their nature in the interests of the persons who makes such threats, -
shall be punishable with arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to two years.
2. Willful battery of or infliction of minor or medium grave bodily injury on an official or a citizen who performs his/her public duty, in connection with their official or public activities, and also any such actions committed in respect of their close relatives, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for the same term.
3. Willful infliction of grave bodily injury on an official or a citizen who performs his/her public duty, in connection with their official or public activities, and also such action committed in respect of their close relatives, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 351. Interference with activity of a National Deputy of Ukraine or a deputy of a local council
1. Failure of an official to comply with lawful requests of the National Deputy of Ukraine or a deputy of a local council, raising any simulated obstacles to their activities, or providing knowingly false information to them, -
shall be punishable by a fine of 100 to 1,000 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. Failure of an official to comply with lawful requests of Committees of the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine or ad-hoc investigation commissions of the Verkhovna Rada of Ukraine, raising any simulated obstacles to their activities, or providing false information, -
shall be punishable by a fine 500 to 2,000 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to five years, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 352. Willful destruction or impairment of property owned by an official or a citizen who acts in discharge of his/her public duty
1. Willful destruction or impairment of property owned by an official or a citizen who acts in discharge of his/her public duty, in connection with their official or public activity, and also any such actions in respect of their close relatives, -
shall be punishable by a fine of 50 to 200 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to four years.
2. Any such actions as provided for by paragraph 1 of this Article, if committed by setting fire, explosion or by any other generally dangerous method, or where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 353. Unauthorized assuming of an office or official title
Unauthorized assuming of an office or official title accompanied with any socially dangerous acts, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 354. Receiving of illegal benefits by an employee of a state enterprise, institution or organization
Illegal receiving of any material consideration or benefits of a significant amount, by way of extortion, by an employee of a state enterprise, institution or organization, who is not an official, in return for any actions or omission through abuse of his/her position at the enterprise, institution or organization, -
shall be punishable by the fine up to 70 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up three years.
Note: For the purposes of this Article, illegal benefits of a significant amount shall mean any illegal benefits which equal or exceed 2 tax-free minimum incomes.
Article 355. Compulsion to meet or neglect civil obligations
1. Compulsion to meet or neglect civil obligations, that is a demand to meet or neglect any contractual or other civil obligations by threats of violence in respect of the victim or his/her close relatives, or impairment or destruction of their property, where no elements of extortion are involved, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to two years.
2. Compulsion to meet or neglect any civil obligations, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or accompanied with threats of murder or infliction of grievous bodily injury, or accompanied with violence not dangerous to the life and health, or impairment or destruction of property, -
shall be punishable by imprisonment of three to five years.
3. Compulsion to meet or neglect any civil obligations, if committed by an organized group, or accompanied with violence dangerous to life and health, or where it caused any significant damage or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of four to eight years.
Article 356. Unauthorized action
Unauthorized action, that is doing anything contrary to the rules established by law, where the lawfulness of such acts is challenged by an individual citizen, an enterprise, institution or organization, and where such acts caused any significant damage to the interests of a citizen, state and public interests, or interests of the owner, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to three months.
Article 357. Stealing, appropriation, or extortion of documents, stamps and seals, or acquiring them by fraud or abuse of office, or endamagement of same
1. Stealing, appropriation, or extortion of official documents, stamps and seals, or acquiring them by fraud or abuse of office, or willful destruction, endamagement or concealment of same, and also any such actions committed in respect of private documents at enterprises, institutions or organizations of any type of ownership, and committed for mercenary motives or for any other personal benefit, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same acts that disrupted the work of an enterprise, institution or organization, or where committed with regard to especially important documents, stamps or seals, -
shall be punishable by a fine up to 70 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
3. Illegal acquiring of a passport or any other important personal document by any means, - shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to
three months, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 358. Forgery of documents, stamps, seals or letterheads, and sale or use of forged documents
1. Forgery of an identification card or any other document issued or certified by an enterprise, institution, organization, individual entrepreneur, private notary, auditor or any other person authorized to issue or certify such documents, or any document that grants any rights or
discharges from any obligations, for the purpose of using it by the forger or any other person, or sale of any such document, and also making of forged stamps, seals or letterheads of enterprises, institutions or organizations of any type of ownership, and any other official stamps, seals and letterheads for the same purpose, and sale of the same, -
shall be punishable by a fine up to 70 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. Any such actions as provided for by paragraph 1 of this Article, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
3. The use of a knowingly forged document, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up two years.
Article 359. Illegal use of special technology for secret obtaining of information
1. Unlawful use of special technology for secret obtaining of information, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to four years, or imprisonment for the same term.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by an organized group, or if they caused any substantial damage to legally protected rights, freedoms and interests of individual citizens, or state and public interests, or interests of individual legal entities, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
Article 360. Willful endamagement of communication lines
Willful endamagement of cable, radio-relay or air communication lines, wire communications, or any facilities and equipment comprised by the former, where it caused a temporary disruption of communication, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to one year, or restraint of liberty for a term up to two years.
Chapter XVI. CRIMINAL OFFENSES AGAINST COMPUTERS, COMPUTER SYSTEMS AND NETWORKS
Article 361. Willful interference with the operation of computers, computer systems and networks
1. Unlawful interference with the operation of computers, computer systems or networks that resulted in confusion or destruction of computer information or information media, and also dissemination of computer viruses by means of software or hardware devised for unlawful penetration into computers, computer systems or networks and capable of confusing or destroying computer information or information media, -
shall be punishable by a fine up to 70 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for the same term.
2. The same actions that caused any significant damage, or repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy,
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term of three to five years.
Article 362. Stealing, appropriation, extortion of computer information or acquisition of such information by fraud or abuse of office
1. Stealing, appropriation, extortion of computer information or acquisition of such information by fraud or abuse of office, -
shall be punishable by a fine of 50 to 200 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, -
shall be punishable by a fine of 100 to 400 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment of the same term.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they caused an significant damage, -
shall be punishable by imprisonment of two to five years.
Article 363. Violation of rules related to the operation of computer systems
1. Violation of rules related to the operation of computers, computer systems or networks, by a person responsible for their operation, where it resulted in stealing, confusion or destruction of computer information, means of information protection, or making unlawful copies of computer information, or significant disruption in operation of computers, computer systems or networks, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or correctional labor for a term up to two years.
2. The same act that caused any significant damage, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes or by correctional labor up to two years, or by restraint of liberty for a term up to 5 years, with deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years or without same.
Chapter XVII. CRIMINAL OFFENSES IN OFFICE Article 364. Abuse of authority or office
1. Abuse of authority or office, that is a willful use of authority or official position contrary to the official interests by an official for mercenary motives or other personal benefit or benefit of any third persons, where it caused any substantial damage to legally protected rights,
freedoms and interests of individual citizens, or state and public interests, or interests of legal entities, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, of committed by a law enforcement officer, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and forfeiture of property.
Note:
1. Officials shall mean persons who permanently or temporary represent public authorities, and also permanently or temporary occupy positions in businesses, institutions or organizations of any type of ownership, which are related to organizational, managerial, administrative and executive functions, or are specifically authorized to perform such functions.
2. Officials shall also mean foreigners or stateless persons who perform the functions described in paragraph 1 of this Note.
3. For the purposes of Articles 364, 365 and 367, significant damage with reference to any pecuniary losses shall mean any damage that equals or exceeds 100 tax-free minimum incomes.
4. For the purposes of Articles 364 to 367, grave consequences with reference to any pecuniary losses shall mean any such consequences that equal or exceed 250 tax-free minimum incomes.
Article 365. Excess of authority or official powers
1. Excess of authority or official powers, that is a willful commission of acts, by an official, which patently exceed the rights and powers vested in him/her, where it caused any substantial damage to the legally protected rights and interest of individual citizens, or state and public interests, or interests of legal entities, -
shall be punishable by the correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term of two to five years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. Excess of authority or official powers accompanied with violence, use of weapons, or actions that caused pain or were derogatory to the victim's personal dignity, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 366. Forgery in office
1. Forgery in office, that is putting any knowingly false information in any official documents, any other fabrication of documents, and also making and issuing knowingly false documents by an official, -
shall punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused any grave consequences, -
shall be punishable by the imprisonment for a term of two to five years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 367. Neglect of official duty
1. Neglect of official duty, that is the failure to perform or improper performance, by an official, of his/her official duties due to negligence, where it caused any significant damage to the legally protected rights and interest of individual citizens, or state and public interests, or interests of legal entities, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same act that caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years with the deprivation of
the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and with or without a fine of 100 to 250 tax-free minimum incomes.
Article 368. Taking a bribe
1. Taking a bribe of any kind, by an official, in return for taking or refraining from any action for the benefit of the person that gave the bribe or for the benefit of any third person by means of authority or official powers entrusted in this official, -
shall be punishable by a fine of 750 to 1,500 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term of two to five years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. Taking a bribe of gross amount by an official who occupies a responsible position, or by a group of persons upon their prior conspiracy, or if repeated, or accompanied with requests of a bribe, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years and forfeiture of property.
3. Receiving a bribe in especially great amount by an authorized person in responsible position, or by a group of persons upon proceeding conspiracy, or if repeated, or accompanied by the extortion of a bribe,
is punishable by the imprisonment for a term of ten to fifteen years with the forfeiture of property and with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Note:
1. A bribe of gross amount shall mean a bribe that equals or exceeds of 200 tax-free minimum incomes, and a bribe of especially gross amount shall mean a bribe that equals or exceeds 500 tax-free minimum incomes.
2. Officials who occupy responsible positions shall mean persons referred to in paragraph 1 of the Note to Article 364, whose positions pursuant to Article 25 of the Law of Ukraine "On Civil Service" are referred to the third, forth, fifth and sixth categories, and also judges, prosecutors and investigators, heads and deputy heads of government and public agencies, local government organs, their divisions and units. Officials who occupy especially responsible positions shall mean persons referred to in paragraph 1 of Article 9 of the Law of Ukraine "On Civil Service" and persons whose positions are referred to the first and second categories pursuant to Article 25 of this Law.
3. For the purposes of Articles 368 and 369 of this Code, a repeated offense shall mean an offense committed by a person who had previously committed any of the criminal offenses created by these articles.
4. Request of a bribe shall mean a demand of a bribe by an official accompanied with a threat to take or refrain from any actions through abuse of authority or official position, which may cause any harm to the rights and legal interests of the person who gives the bribe, or willful creation of conditions, by an official, in which a person is compelled to give a bribe to prevent any harmful consequences to his/her rights and legal interests.
Article 369. Giving a bribe
1. Giving a bribe, -
shall be punishable by a fine of 200 to 500 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term of two to five years.
2. Repeated giving of a bribe, -
shall be punishable by the imprisonment for a term of three to eight years with or without the forfeiture of property.
3. A person who gave a bribe shall be discharged from criminal liability, if the bribe was requested from this person, or if, after giving the bribe and before any criminal prosecution was initiated against him/her, this person voluntarily reported the fact of bribing to the agency competent to undertake criminal prosecution.
Article 370. Provocation of bribery
1. Provocation of bribery, that is an intentional creation, by an official, of circumstances and conditions that cause the giving or taking of a bribe, for the purpose of uncovering those who gave or took the bribe, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term of two to five years.
2. The same act committed by a law enforcement official, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
Chapter XVIII. CRIMINAL OFFENSES AGAINST JUSTICE Article 371. Knowingly unlawful apprehension, taking into custody or arrest
1. Knowingly unlawful apprehension or unlawful taking into custody, -
shall be punishable by deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or to restraint of liberty for a term up to three years.
2. Knowingly unlawful arrest or detention, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for the same term.
3 Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where these caused any grave consequences, or were committed for mercenary motives or any other personal benefit,
-
shall be punishable by imprisonment of a term of five to ten years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 372. Prosecution of a knowingly innocent person
1. Criminal prosecution of a knowingly innocent person by an investigator, prosecutor or any other person authorized by law, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
2. The same act accompanied with charges of a grievous or special grievous offense, and also accompanied with fabrication of prosecution evidence or any other falsification, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 373. Compelling to testify
1. Compelling to testify during an interview by means of unlawful actions of a person who conducts the interview or pretrial investigation, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. The same actions accompanied with violence or insult in regard to a person, - shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
Article 374. Violation of the right to defense
1. Failure to provide access to a defense attorney in a timely manner, and also any other serious violation of the right of a suspected, accused or defendant to defense, if committed by a inquiring officer, investigator, prosecutor or judge, -
shall be punishable by a fine of 300 to 500 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, with or without the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same actions that resulted in conviction of an innocent person, or committed by a
group of persons upon their prior conspiracy, or where they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 375. Delivery of a knowingly unfair sentence, judgment, ruling or order by a judge (or judges)
1. Delivery of a knowingly unfair sentence, judgment, ruling or order by a judge (or judges), - shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a
term of two to five years.
2. The same actions that caused any grave consequences, or committed for mercenary motives or for any other personal benefit, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
Article 376. Interference with activity of judicial authorities
1. Any interference with activity of a judge for the purpose of preventing him form performance of his official duties or obtaining an unlawful judgment, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months.
2. The same actions that precluded the prevention of a criminal offence or apprehension of the offender, or committed by a person through abuse of office, -
shall be punishable by deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to five years, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to three years.
Article 377. Threats or violence against a judge, assessor or juror
1. Threats of murder, violence, destruction or impairment of property made in respect of a judge, assessor or juror, and also their close relatives, in connection with their activity related to the administration of justice, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. Willful battery of, or infliction of minor or medium grave bodily injury on a judge, assessor, juror or heir close relatives, in connection with their activity related to the administration of justice, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term up to six years.
3. Willful infliction of grave bodily injury on a judge, assessor, juror or their close relatives, in connection with their activity related to the administration of justice, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 378. Willful destruction or impairment of property owned by a judge, assessor or juror
1. Willful destruction or impairment of property owned by a judge, assessor or juror or their close relatives, in connection with their activities related to the administration of justice, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to five years.
2. The same actions committed by setting fire, explosion, or any other generally dangerous method, or where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of six to fifteen years.
Article 379. Trespass against life of a judge, assessor or juror in connection with their activity related to the administration of justice
Murder or attempted murder of a judge, assessor, juror or their close relatives, in connection with their activity related to the administration of justice, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years, or life imprisonment.
Article 380. Failure to ensure safety of persons taken under protection
Failure to make a decision or making an untimely or insufficiently grounded decision, and failure to take or untimely taking of measures, which are sufficient to ensure safety of court members, law enforcement officers, persons involved in criminal proceedings, members of their families and their close relatives, by an official of an agency responsible for safety of the above persons, where these acts caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to five years.
Article 381. Disclosure of information on safety measures in respect of a person taken under protection
1. Disclosure of information on safety measures in respect of a person taken under protection, by an official who made decisions on these measures, a person who implements these decisions, or a person who became aware of these decisions due to his/her official position, and also by a person taken under protection, where these acts caused any harm to the health of a person taken under protection, -
shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions that caused death of a person taken under protection or any other grave consequences, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 382. Failure to comply with a judgment
1. Willful failure of an official to comply with a sentence, judgment, ruling or order of a court, which has come into effect, or preclusion of their execution, -
shall be punishable by a fine of 500 to 1000 tax-free minimum incomes, or imprisonment for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
2. The same actions committed by an official who occupies a responsible or especially responsible position, or a person previously convicted for the offense created by this Article, or where these actions caused any significant damage to legally protected rights and freedoms of citizens, state and public interests, or interests of legal entities, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
3. Willful failure of an official to comply with the judgment of the European Court of Human
Rights, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 383. Intended misreport of a criminal offense
1. Intended misreport of a criminal offense to a court, prosecutor, investigator, or inquiring body, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to two years.
2. The same actions accompanied with accusation of a person in a grave or special grave offense, or fabrication of prosecution evidence, or committed for mercenary motives, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for the same term.
Article 384. Knowingly false testimony
1. Any knowingly false testimony by a witness or victim, or any knowingly false opinion presented by an expert during the inquiry, pretrial investigation, investigation by an ad-hoc investigation commission or an ad-hoc special commission of the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine, or in court, and also any knowingly false interpretation/translation made by an interpreter/translator in the same cases, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to two years.
2. The same actions accompanied with accusations in a grave or special grave offense, or with the fabrication of prosecution or defense evidence, and also committed for mercenary
motives, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for a term up to five years, or imprisonment for a term of two to five years.
Article 385. Refusal of a witness to testify, or refusal of an expert or interpreter/translator to perform their duties
1. A groundless refusal of a witness to testify, or an expert or interpreter/translator to perform their duties in court or during pretrial investigation, investigation by an ad-hoc investigation commission or an ad-hoc special commission of the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine, or inquiry, -
shall be punishable by a fine of 50 to 300 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months.
2. A person who refuses to testify against himself/herself, members of his/her family or close relatives during an inquiry, pretrial investigation or in court, shall not be criminally liable.
Article 386. Preclusion of appearance of a witness, victim or expert, or compulsion to testify or give an opinion
Preclusion of appearance of a witness, victim or expert before a court, pretrial investigation authorities, ad-hoc investigation commissions and ad-hoc special commissions of the Verkhovna Rada of Ukraine, or inquiry authorities, or compulsion of the above persons to testify or give an opinion, and also give any knowingly false testimony or opinion, by threats of murder, violence, destruction of property of these persons or their close relatives, or disclosure of defamatory information about them, or tampering with a witness, victim or expert for the same purposes, and also any threats to commit any such actions as a revenge for any previously presented testimony or opinion, -
shall be punishable by a fine of 50 to 300 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or to arrest for a term up to six months.
Article 387. Disclosure of information on pretrial investigation or inquiry
1. Disclosure of information on preliminary investigation or inquiry by a person who was notified, in a manner prescribed by law, of his/her obligation not to disclose any such information, provided that this disclosure was not authorized by a prosecutor, investigator, or a person who conducted inquiry or pretrial investigation, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years.
2. Disclosure of information on preliminary investigation or inquiry by a judge, prosecutor, investigator, inquiry officer, detective officer, whether on not this person was directly involved in such pretrial investigation or inquiry, where this information defames a person, derogates his/her honor and dignity, -
shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 388. Concealment of property
Concealment of property which is to be forfeited, or is under arrest, or has been inventoried, - shall be punishable by a fine of 100 to 300 tax-free minimum incomes, or correctional labor
for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term
up to two years.
Article 389. Avoidance of any punishment other than imprisonment
1. Avoidance of fine or deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities by a person on whom it was imposed, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or restraint of liberty for the same term.
2. Avoidance of community service or correctional labor by a person on whom it was imposed, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
Article 390. Avoidance of restraint of liberty or imprisonment
1. Unauthorized leaving of the place of restraint of liberty, or persistent avoidance of work, or systematic violation of public order or established rules of residency, by a person sentenced to restraint of liberty, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to three years.
2. Failure of a person sentenced to restraint of liberty, who was allowed to leave for a short period of time, to return to the place of serving the sentence by the end of the leave period, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
3. Failure of a person sentenced to imprisonment, who was allowed to leave for a short period of time, to return to the place of serving the sentence by the end of the leave period, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to three years.
Article 391. Persistent disobedience to authorities of a correctional institution
Persistent disobedience to lawful requirements of authorities of a correctional institution, or any other resistance to lawful actions of such authorities in discharge of their functions, by a person who serves a sentence of restraint of liberty or imprisonment, where that person had
been penalized for his/her misconduct by placement in a separate cell or a more restricted regime of service within one year,
shall be punishable by imprisonment for a term up to three years.
Article 392. Disorganization of activity of correctional institutions
Terrorization of inmates or attacks on the authorities of correctional institutions, and also creation of an organized group for any such purposes or active participation in that group, by persons who serve their sentence of imprisonment or restraint of liberty, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 393. Escape from a penitentiary institution or custody
1. Escape from a penitentiary institution or custody by a person who serves his/her sentence of imprisonment or arrest, or who is under pretrial detention, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to five years.
2. The same actions, if repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or by a method dangerous to lives and health of other persons, or accompanied with capturing or use of weapons, or violence, or threats of violence, or undermining, and also with endamagement of technical security facilities, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
Article 394. Escape from a specialized treatment facility
Escape from a specialized treatment facility, or on the way to it, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to two years.
Article 395. Violation of rules related to administrative supervision
Unauthorized leaving of a place of residence by a person for the purpose of avoidance of administrative supervision, and also ungrounded failure of a person, who was placed under administrative supervision after release from a penitentiary institution, to arrive at the appointed time to the determined place of residence, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months.
Article 396. Concealment of a criminal offense
1. Unpromised concealment of a grave or special grave criminal offense, -
shall be punishable by arrest for a term up to three months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. Family members or close relatives of an offender, as determined by law, shall not be subject to criminal liability for unpromised concealment of a criminal offense.
Article 397. Interference with activity of a defense attorney or legal agent
1. Any interference with lawful activity of a defense attorney or legal agent, or violation of legal guaranties of their activity and professional secrets, -
shall be punishable by a fine of 100 to 200 tax-free minimum incomes, or correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years.
2. The same actions committed by a person through abuse of office, -
shall be punishable by a fine of 300 to 500 tax-free minimum incomes, or restraint of liberty for a term up to three years, with the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities for a term up to three years.
Article 398. Threats or violence against a defense attorney or legal agent
1. Threats of murder, violence, destruction or impairment of property made in respect of a defense attorney or legal agent, and also their close relatives, in connection with their legal assistance, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. Willful battery of, or infliction of minor or medium grave bodily injury on a defense attorney or legal agent or heir close relatives, in connection with their legal assistance, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for the same term.
3. Willful infliction of grave bodily injury on the same persons, in connection with their legal assistance, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years.
Article 399. Willful destruction or impairment of property owned by a defense attorney or legal agent
1. Willful destruction or impairment of property owned by a defense attorney or legal agent or their close relatives, in connection with their legal assistance, -
shall be punishable by a fine of 50 to 100 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up
to six months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term.
2. The same actions committed by setting fire, explosion, or any other generally dangerous method, or where they caused damages in especially gross amount, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
2. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they caused death of people, grave bodily injuries or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years.
Article 400. Trespass against life of a defense attorney or legal agent in connection with their activity related to the administration of justice
Murder or attempted murder of a defense attorney or legal agent or their close relatives, in connection with their legal assistance, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years, or life imprisonment.
Chapter XIX. CRIMINAL OFFENSES AGAINST THE ESTABLISHED PROCEDURE OF MILITARY SERVICE (MILITARY OFFENSES)
Article 401. Definition of a military offense
1. Military offenses are the offenses created by this Chapter and committed by military servants, and also registrants during their training (or checkup) or special sessions, in violation of the established procedure of military service.
2. Appropriate articles of this Chapter establish the liability of members of the Armed Forces of Ukraine, the Security Service of Ukraine, the Border Troops of Ukraine, Internal Troops of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, and other military formations established in compliance with the laws of Ukraine, and also other persons specified in the law.
3. Persons not specified in this Article shall be criminally liable for complicity in military offenses under appropriate articles of this Chapter.
4. Persons, who committed a criminal offense created by this Chapter, may be discharged from criminal liability under Article 42 of this Code subject to imposition of measures provided for by the Disciplinary Statute of the Armed Forces of Ukraine.
Article 402. Disobedience
1. Disobedience, that is an open refusal to comply with orders of a commander, and also any other willful failure to comply with orders, -
shall be punishable by service restrictions for a term up to two years, or custody in a penal battalion for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same acts committed by a group of persons, or where they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
3. Disobedience committed in state of martial law or in a battle, - shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years. Article 403. Failure to comply with orders
1. Failure to comply with orders of a commander upon absence of elements specified in paragraph 1 of Article 402 of this Code, where it caused any grave consequences, -
shall be punishable by service restrictions for a term up to two years, or custody in a penal battalion for a term up to one year, or imprisonment for a term up to two years.
2. The same acts committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
Article 404. Resistance to a commander or coercion of a commander into breaching the official duties
1. Resistance to a commander or any other person acting in discharge of military service duties, or coercion of these persons into breaching their duties, -
shall be punishable by service restrictions for a term up to two years, or detention in a disciplinary battalion for a term up to two years, or imprisonment for a term of two to five years.
2. The same acts committed by a group of persons, or with the use of weapons, or where they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they were committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to twelve years.
4. Any such acts as provided for by paragraph 2 or 3 of this Article, if they involved murder of a commander or any other person acting in discharge of military service duties, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years, or life imprisonment.
Article 405. Threats or violence against a commander
1. Threats of murder, or causing bodily injury to or battery of a commander, or threats of destruction of his/her property in connection with his military service duties, -
shall be punishable by custody in a penal battalion for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
2. Bodily injury, battery or any other violent acts in respect of a commander in connection with his/her military service duties, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to seven years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by a group of persons, or with the use of weapons, or in state of martial law or in a battle, -
they are punishable by imprisonment for a term of five to fifteen years.
Article 406. Violation of statutory rules of conduct of military servants not subordinated to each other
1. Violation of statutory rules of conduct of military servants not subordinated to each other, involving battery or any other violence, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or custody in a penal battalion for a term up to one year, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same act committed in respect of a several persons, or where it caused minor or medium grave bodily injury, or involved humiliation or debasement of a military serviceman,
-
shall be punishable by custody in a penal battalion for a term up to two years, or imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such acts as provided for in paragraph 1 or 2 of this Article, if committed by a group of persons, or with the use of weapons, or where they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to ten years.
Article 407. Absence without leave from a military unit or place of service
1. Absence of an active military serviceman from a military unit or place of service without leave, or failure to timely report for duty without a reasonable excuse after a leave, or upon appointment or reassignment, or failure to report for duty after a detached service, vacation or treatment in a medical facility for more than three days but less than one month, -
shall be punishable by custody in a penal battalion for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. Absence of a military serviceman (other than in active service) from a military unit or place of service without leave, or failure to timely report for duty without a reasonable excuse for more than ten days but less than one month, or for less than ten days but more than three days if repeated during one year, -
shall be punishable by a fine of 100 tax-free minimum incomes or service restrictions for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
3. Absence of persons specified in paragraph 1 and 2 of this Article from a military unit or place of service without leave, or failure to timely report for duty without a reasonable excuse for more than one month, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
4. Absence from a military unit or place of service without leave, or failure to timely report for duty without a reasonable excuse in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 408. Desertion
1. Desertion, that is the absence from a military unit or place of duty without leave for the purpose of avoiding the military service, or failure to report for duty upon appointment or reassignment, after a detached service, vacation or treatment in a medical facility for the same purpose, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
2. Desertion with weapons or of a group of persons upon their prior conspiracy, - shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
3. Any such act as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Article 409. Evasion of military service by way of self-maiming or otherwise
1. Evasion of military service by a military serviceman by way of self-maiming or malingering, or forgery of documents, or any other deceit, -
shall be punishable by custody in a penal battalion for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
2. Refusal to comply with the duties of military service, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 410. Stealing, appropriation, extortion or fraudulent obtaining of weapons, ammunitions, explosive or other warfare substances, vehicles, military or special enginery, or abuse of office, by a military serviceman
1. Stealing, appropriation, extortion or fraudulent obtaining of weapons, ammunitions, explosive or other warfare substances, vehicles, military or special enginery by a military serviceman, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
2. The same actions committed by a military official with the abuse of office, or repeated, or committed by a group of persons upon their prior conspiracy, or where they causes any
significant damage, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
3. Any such actions as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, brigandism for the purpose of taking possession of weapons, ammunitions, explosive or other warfare substances, vehicles, military or special enginery,
and also extortion of these items accompanied with violence dangerous to the victim's life and health, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years.
Article 411. Willful destruction or engdamagement of munitions
1. Willful destruction or endamagement of weapons, ammunitions, vehicles, military or special enginery or any other munitions, -
shall be punishable by service restrictions for a term up to two years, or custody in a penal battalion for the same term, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same actions committed by setting a fire or any other generally dangerous method, or where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 2 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 412. Negligent destruction or endamagement of munitions
1. Negligent destruction or endamagement of weapons, ammunitions, vehicles, military or special enginery or any other munitions, where it causes damage of gross amount, -
shall be punishable by a fine up to fifty tax-free minimum incomes, or service restrictions for a term up to two years, or custody in a penal battalion for a term up to one year.
2. The same acts that caused death of people or any other grave consequences, - shall be punishable by custody in a penal battalion for a term up to two years, or
imprisonment for a term up to tree years.
Article 413. Waste or loss of munitions
1. Sale, pledge or giving for use - by a military servant in active service - of articles of uniform or outfit provided to him/her for his/her personal use (waste), and also loss or destruction of these articles due to violation of safekeeping regulations, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or custody in a penal battalion for a term up to two years.
2. Loss or destruction of weapons, ammunitions, vehicles, materiel or any other munitions provided for official use, due to violation of safekeeping regulations, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or custody in a penal battalion for a term up to two years, or imprisonment for the same term.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
Article 414. Violation of rules related to handling of weapons, and also substances and objects of increased danger to the surroundings
1. Violation of rules on handling of weapons, ammunitions, explosive, radioactive and other substances and objects of increased danger to the surroundings, where it caused bodily injuries to the victim, -
shall be punishable by service restrictions for a term up to two years, or custody in a penal battalion for the same term, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same act that caused bodily injuries to several persons or death of the victim, - shall be punishable by imprisonment for a term of two to ten years.
3. Any such act as provided by paragraph 1, where it caused death to several persons or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to twelve years.
Article 415. Violation of rules related to driving or vehicle operation
1. Violation of rules related to driving or operation of warfare, special or transport vehicles, where it caused medium grave or grave bodily injuries or death of a victim, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
2. Any such act as provided for by paragraph 1 of this Article, where it caused death of several persons, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 416. Violation of rules related to flights or flight training
Violation of rules related to flights or flight training, and also violation of rules of aircraft operation, which caused a crash or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to fifteen years.
Article 417. Violation of navigation rules
Violation of rules of navigation that caused death of people, loss of a ship or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to fifteen years.
Article 418. Violation of statutory rules of guard or patrol duty
1. Violation of statutory rules of guard or patrol duty, where it resulted in grave consequences which should have been prevented by such guard or patrol duty, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for the same term.
2. Any such acts as provided for by paragraph 1 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
Article 419. Violation of statutory rules of border guard duty
1. Violation of statutory rules of border guard duty by a member of a unit guarding the border of Ukraine, -
shall be punishable by custody in a penal battalion for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. Any such acts as provided for by paragraph 1 of this Article, if they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
Article 420. Violation of statutory rules of alert duty
1. Violation of statutory rules of alert duty established for timely detection and repelling of an sudden attack on Ukraine or for the protection and security of Ukraine, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to three years.
2. Any such act as provided for by paragraph 1 of this Article, if it caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 421. Violation of statutory rules of routine duty
1 Violation of statutory rules of routine duty by a person who was on daily duty (other than on guard or watch duty) in a military unit, where it caused any grave consequences, prevention of which was a part of that person's duty, -
shall be punishable by custody in a penal battalion for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same act committed in state of martial law or in a battle, - shall be punishable by imprisonment for a term up to five years.
Article 422. Disclosure of military information that constitutes state secret or loss of documents or material that contain any such information
1. Disclosure of military information that constitutes state secret, where no elements of high treason are involved, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
2. Loss of documents or material that contain military information that constitutes state secret or loss of things, the information on which constitutes state secret, by a person to whom they were entrusted, where the loss happens as a result of violation of rules related to handling of any such documents, material or things, -
shall be punishable by imprisonment for a term of two to five years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if they caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 423. Abuse of authority or official position by a military official
1. Unlawful use of vehicles, buildings or other munitions, unlawful use of a subordinate to provide personal services or services to other persons, and any other abuse of authority or official position committed for selfish motives or any other personal interest or interest of any third persons, where it caused any significant damage, -
shall be punishable by a fine of fifty to one hundred tax free minimum incomes, or service restrictions for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same act that caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years.
Note:
(1) Military officials shall mean any military commanders and any other military servants who occupy, permanently or temporary, positions related to administrative or managerial functions, or are commissioned to perform any such duties by the command authority.
(2) In Articles 423 to 426 of this Code, the significant damage shall mean the damage that equals or exceeds 250 tax-free minimum incomes, provided the damage implies material losses, while the grave consequences under the same condition shall mean the damage that equals or exceeds 500 tax-free minimum incomes.
Article 424. Excess of authority or official powers by a military official
1. Excess of authority or official powers by a military official, that is willful actions that manifestly exceed the scope of rights or authority vested in this person - except those provided for in paragraph 2 of this Article - where these acts cause any significant damage, -
shall be punishable by restraint of liberty for a term of two to five years, or imprisonment for the same term.
2. Use of non-statutory measures of influence in respect of a subordinate or excess of disciplinary authority that caused any significant damage, and also violence in respect of a subordinate, -
shall be punishable by imprisonment or three to seven years.
3. Any such acts as provided by paragraph 2 of this Article, if committed with the use of weapons, and also the act envisaged by paragraphs 1 or 2 of this Article, if it caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
4. Any such acts as provided for by paragraphs 1, 2 or 3 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to twelve years.
Article 425. Neglect of duty in military service
1. Neglect of duty in military service that caused any significant damage, -
shall be punishable by a fine up to 100 tax-free minimum incomes, or service restrictions for a term up to two years, or imprisonment for a term of three years.
2. The same act that caused any grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to eight years.
Article 426. Omissions of military authorities
1. Willful failure to prevent a crime committed by a subordinate, or failure of a military inquiry authorities to institute a criminal case against a subordinate offender, and also willful failure of a military official to act in accordance with his/her official duties, if it caused any significant damage, -
shall be punishable by a fine of 50 to 200 tax-free minimum incomes, or service restrictions for a term up to two years, or imprisonment for a term up to three years.
2. The same acts that caused any grave consequences, -
is punishable by the imprisonment for a term of three to seven years.
3. Any such acts as provided by paragraph 1 or 2 of this Article, if committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years.
Article 427. Surrender or abandoning of means of war to an enemy
Surrender of military forces to the enemy by a commander, to whom they were entrusted, and also abandoning of fortifications, military or special enginery or any other means of war to the enemy not justified by the battle conditions, where it was done with no intent to aid the
enemy, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to ten years.
Article 428. Abandoning of a perishing ship of war
1. Abandoning of a perishing ship of war by a commander who has not fully discharged his/her duties or by a member of the crew without the commander's appropriate order, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
2. The same act committed in state of martial law or in a battle, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years.
Article 429. Unauthorized leaving of a battlefield or refusal to use weapons Unauthorized leaving of a battlefield during a battle or refusal to use weapons in a battle, - shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
Article 430. Voluntary rendering oneself prisoner of war
Voluntarily rendering oneself prisoner of war due to cowardice and pusillanimity, - shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years.
Article 431. Criminal actions of a prisoner of war
1. Voluntarily participation of a prisoner of war in any works of military importance or any other activities that may detrimental to Ukraine or its allies, where it involves no elements of high treason, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to seven years.
2. Violence or cruelty of a senior prisoner of war in respect of other prisoners of war, - shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
3. Actions taken by prisoner of war to the detriment of other prisoners of war for selfish motives or to win indulgent treatment of the enemy, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to three years.
Article 432. Marauding
Stealing things of the killed or wounded persons at a battlefield (marauding), - shall be punishable by imprisonment for a term of three to ten years.
Article 433. Violence against population in an operational zone
1. Violence, unlawful destruction or taking of property under the pretext of military necessity, which were committed in respect of population in an operational zone, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
2. Brigandism committed in respect of local population in an operational zone, - shall be punishable by imprisonment for a term of seven to ten years.
Article 434. Ill treatment of prisoners of war
Repeatedly ill treatment of prisoners of war, or any such treatment combined with exceptional cruelty or committed in respect of sick or wounded persons, and also negligent performance
of duty in respect of sick or wounded persons by persons required to provide medical
treatment and care to them, where it involved no elements of a more grave criminal offense, - shall be punishable by imprisonment for a term up to three years.
Article 435. Unlawful use or misuse of the Red Cross and Red Crescent symbols
Carrying the Red Cross and Red Crescent symbols in an operational zone by persons not entitled to do so, and also misuse of flags or signs of the Red Cross and Red Crescent or the colors attributed to medical vehicles in state of martial law, -
shall be punishable by imprisonment for a term up to two years.
Chapter XX. CRIMINAL OFFENSES AGAINST PEACE, SECURITY OF MANKIND AND INTERNATIONAL LEGAL ORDER
Article 436. Propaganda of war
Public calls to an aggressive war or an armed conflict, and also making of materials with calls to any such actions for distribution purposes or distribution of such materials, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to three years.
Article 437. Planning, preparation and waging of an aggressive war
1. Planning, preparation or waging of an aggressive war or armed conflict, or conspiring for any such purposes, -
shall be punishable by imprisonment for a term of seven to twelve years
2. Conducting an aggressive war or aggressive military operations, - shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years. Article 438. Violation of rules of the warfare
1. Cruel treatment of prisoners of war or civilians, deportation of civilian population for forced labor, pillage of national treasures on occupied territories, use of methods of the warfare prohibited by international instruments, or any other violations of rules of the warfare recognized by international instruments consented to by binding by the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine, and also giving an order to commit any such actions, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to twelve years.
2. The same acts accompanied with a murder, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years, or life imprisonment.
Article 439. Use of weapons of mass destruction
1. The use of weapons of mass destruction prohibited by international instruments consented to be binding by the Verkhovna Rada of Ukraine, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to twelve years.
2. The same act that caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years, or life imprisonment.
Article 440. Development, production, purchasing, storage, distribution or transportation of weapons of mass destruction
Development, production, purchasing, storage, distribution or transportation of weapons of mass destruction prohibited by international instruments consented to be binding by the Verkhovna Rada of Ukraine, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to ten years.
Article 441. Ecocide
Mass destruction of flora and fauna, poisoning of air or water resources, and also any other actions that may cause an environmental disaster, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years.
Article 442. Genocide
1. Genocide, that is a willfully committed act for the purpose of total or partial destruction of any national, ethnic, racial, or religious group by extermination of members of any such group or inflicting grave bodily injuries on them, creation of life conditions calculated for total or partial physical destruction of the group, decrease or prevention of childbearing in the group, or forceful transferring of children from one group to another, -
shall be punishable by imprisonment for a term of ten to fifteen years, or life imprisonment.
2. Public calls to genocide, and also making any materials with calls to genocide for the purpose of distribution, or distribution of such materials, -
shall be punishable by arrest for a term up to six months, or imprisonment for a term up to five years.
Article 443. Trespass against life of a foreign state representative
Trespass against life of a foreign state representative or any other person who enjoys international protection for the purpose of influencing the nature of their activity or activity of their states or organizations, or for the purpose of provoking a war or international complications, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years, or life imprisonment.
Article 444. Criminal offenses against internationally protected persons and institutions
1. Attacks on official premises or private accommodations of internationally protected persons, and also kidnapping or confinement of such persons for the purpose of influencing the nature of their activity or the activity of their states or organizations, or for the purpose of provoking a war or international complications, -
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
2. A threat to commit any such actions as provided for by paragraph 1 of this Article, -
shall be punishable by correctional labor for a term up to two years, or arrest for a term up to three months, or restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for a term up to two years.
Article 445. Illegal use of symbols of Red Cross and Red Crescent
Illegal use of symbols of Red Cross and Red Crescent, other than in cases provided for by this
Code, -
shall be punishable by a fine up to 50 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six month.
Article 446. Piracy
1. Piracy, that is the use of a vessel, whether armed or not, for capturing any other sea or river vessel, and violence, robbery or any other hostile actions against the crew or passengers of such vessel, for the purpose of pecuniary compensation or any other personal benefits, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to twelve years with the forfeiture of property.
2. The same acts, if repeated, or where they caused death of people or any other grave consequences, -
shall be punishable by imprisonment for a term of eight to fifteen years with the forfeiture of property.
Article 447. Mercenaries
1. Recruiting, financing, supplying and training of mercenaries for the purpose of using them in armed conflicts of other states or violent actions aimed at overthrowing of government or violation of territorial integrity, and also the use of mercenaries in war conflicts or operations,
-
shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years.
2. Participation in armed conflicts of other states for the purpose of pecuniary compensation without authorization obtained from appropriate government authorities, -
shall be punishable by imprisonment for a term of five to ten years.
FINAL AND TRANSITIONAL PROVISIONS Chapter I
1. This Code shall enter into force on September 1, 2001.
2. As this Code enters into force, the following legislation shall lose its effect:
Criminal Code of the Ukrainian Soviet Socialist Republic of December 28, 1960 (hereinafter referred to as ‘the 1960 CC') (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR, 1961, No. 2, p. 14) as amended;
Law of the Ukrainian SSR " On Adoption of the Criminal Code of the Ukrainian SSR"
(Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR, 1961, No. 2, p 14);
Articles 1, 2 and 5 of the Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukrainian SSR of April 20, 1990 "On Liability for actions breaching the public order and safety of citizens" (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR, 1990, No.
18, p. 278);
Decree by the Presidium of the Verkhovna Rada of Ukrainian SSR of December 26,
1990 "On Liability for Violation of the Procedures on the Use of Consumer Cards for
Purchase of Goods and Other Official Documents" (Vidomosti Verkhovnoi Rady
Ukrainskoi RSR, 1991, No. 3, p. 13);
Article 3 of the Decree of the Presidium of Verkhovna Rada of Ukrainian SSR of January 28, 1991 "On Liability for Violation of Requirements Related to the Radiation Safety Regime, Procurement, Processing and Sale of Foodstuffs Contaminated by Radiation" (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR, 1991, No. 11, p. 106);
Decree by the Presidium of the Verkhovna Rada of Ukraine of January 21, 1992 "On Liability for the Counterfeit of Nonexpendable Coupons for Sale Purposes and Sale of Such Coupons" (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 1992, No. 18, p. 246).
Chapter II
1. The following persons, who were sentenced under the 1960 Criminal Code of Ukraine for actions that entail no liability under this Code, shall be discharged from punishment (primary and additional) pursuant to paragraph 2 of Article 74 of this Code:
(a) persons sentenced under paragraph 3 of Article 5 of the 1960 Criminal Code of
Ukraine;
(b) persons sentenced for preparation of a criminal offense under paragraph 1 of Article 17 and relevant articles of the Special Part of the 1960 Criminal Code of Ukraine, if these criminal offenses are minor;
(c) persons sentenced under Articles 1081, 110, 1341, 125, 126, 1472, 1473, 149, 154,
1552, 1553, 1555, 1556, 159, 169, 1763, 1832, 1834, 187, 1877, 1878, 189, 1891, 1931,
199, 202, 206 (paragraph 1), 2081, 2082, 2298, 237 of the 1960 Criminal Code of
Ukraine;
(d) persons sentenced under paragraph 1 of Article 133, Articles 147 (paragraph 1),
1483, 161 (paragraph 1), 1874, 1878, 192 (paragraph 3), 1961 (paragraph 1), 199 (paragraphs 1 and 2), 2071, 2272 (paragraph 1) applied pursuant to the 1960 Criminal Code of Ukraine on condition that prior administrative penalties were imposed on these persons;
(e) persons sentenced for criminal offenses committed between 14 and 16 years of age and created by Articles 781, 97, 98, 106 (paragraph 1) of the 1960 Criminal Code of Ukraine;
(f) persons sentenced under Article 186 of the 1960 Criminal Code of Ukraine (other than those sentenced for unpromised in advance covering up of a grave or special grave criminal offense), and also persons defined in paragraph 2 of Article 396 of this Code, sentenced for the unpromised in advanced covering up under Article 186 of the
1960 Criminal Code of Ukraine;
(g) persons sentenced under Decree by the Presidium of the Verkhovna Rada of Ukrainian SSR of December 26, 1990 "On Liability for Violation of the Procedures on the Use of Consumer Cards for Purchase of Goods and Other Official Documents"
and Decree by the Presidium of the Verkhovna Rada of Ukraine of January 21, 1992
"On Liability for the Counterfeit of Nonexpendable Coupons for Sale Purposes and
Sale of Such Coupons".
2. The following shall be discharged from punishment:
(a) persons sentenced for the first time to imprisonment for minor criminal offenses committed under 18 years of age pursuant to paragraph 2 of Article 12 and paragraph
2 of Article 102 of this Code;
(b) military servants sentenced to custody in a penal battalion for a term up to six months;
(c) persons sentenced under paragraph 1 of Article 29 of the 1960 Criminal Code of Ukraine, who serve their sentence in any places other than the place of employment but at the area of their residence, and also persons sentenced to correctional labor without imprisonment for a term up to six months.
3. All criminal cases instituted against persons, who committed any criminal offenses created by the 1960 Criminal Code of Ukraine and listed in paragraph 1 of this Chapter, shall be dismissed.
4. Persons serving their cumulative sentences, where they are discharged from punishment for certain criminal offenses under paragraph 1 of this Chapter, shall continue to serve sentences imposed by a court for any other cumulated criminal offenses, if they have not completed to serve them. The imposed punishment may also be decreased in cases provided for by paragraph 5 of this Chapter.
5. The penalties imposed under the 1960 Criminal Code of Ukraine, if they exceed the penalties of appropriate Articles of this Code above the maximum punishment thresholds prescribed by this Code, shall be reduced pursuant to paragraph 3 of Article 74 of this Code. The punishment of the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities, where imposed as additional, shall be reduced pursuant to paragraph 1 of Article 55 of this Code to three years. The term of corrective labor imposed on minors shall be reduced pursuant to paragraphs two and three of Article 100 of this Code to one year, while the
amount deducted from their salaries shall be reduced to 10 percent.
6. Persons serving their sentences of imprisonment imposed by a court for a term up to five years in colonies shall be regarded as such that serve the sentence of imprisonment provided for Article 61 of this Code.
7. Person deprived of parental rights pursuant to Article 38 of the 1960 Criminal Code of Ukraine may be reinstated in their rights only under the procedures defined by the Marriage and Family Code of Ukraine. Persons sentenced to a punishment of public reprimand (Article
33 of the 1960 Criminal Code of Ukraine) shall be regarded as such that have no conviction, if their conviction had not been canceled prior to the entry of this Code into force.
8. The judgments shall not be enforced in those parts that impose forfeiture of property or fine, where the forfeited property had not been seized and sold, and the fine had not been exacted prior to the entry of this Code into force, if this Code does not provide for the forfeiture of property or fine for the same criminal offense.
9. As of the day of the entry of this Code into force, any persons regarded as especially dangerous recidivists under the 1960 Criminal Code of Ukraine shall no more be regarded as such. If these persons continue to serve their sentences, the judgments delivered in their regard shall be modified in the part where they are recognized as especially dangerous recidivists. Where necessary, the legal treatment of the committed criminal offenses shall be changed, and also the punishment shall be reduced pursuant to paragraph 3 of Article 74 of this Code. If the persons mentioned in the first sentence of this paragraph have completed their sentences but have unrevoked conviction, the conviction of these persons shall be canceled under rules provided for by Articles 89 and 90 of this Code.
10. All cases on criminal offenses of persons, who committed embezzlement of state or collective property in respect of large or especially large amounts as prescribed by paragraph
4 of Article 81, paragraph 4 of Article 82, paragraph 4 of Article 84, paragraph 2 of Article
86, and Article 861 of the 1960 Criminal Code of Ukraine, shall be reviewed to decide on the replacement of legal treatment of actions of these persons by appropriate paragraphs and Articles of this Code (Articles 185, 186, 187, 190 and 191).
Penalties imposed on persons convicted for embezzlement in respect of large or especially large amounts under Articles 81, 82, 83, 84, 86 and 861 of the 1960 Criminal Code of Ukraine and have not served their sentences, shall be adjusted to punishments prescribed by sanctions of Articles 185, 186, 187, 190 and 191 of this Code, if the punishment imposed by a court for a particular criminal offense is heavier than the one prescribed by this Code.
11. Rules established by the 1960 Criminal Code of Ukraine with regard to the limitation periods, parole, mitigation, cancellation and revocation of conviction shall apply to persons, who had committed criminal offenses prior to the entry of this Code into force, except where this Code lenifies the criminal liability of such persons.
12. Where the imposed punishment is more lenient than the one provided for by the law for the criminal offense committed prior to the entry of this Code, the court shall be guided by requirements of Article 44 of the 1960 Criminal Code of Ukraine.
13. Where the punishment is imposed for cumulative offenses, committed prior to the entry of this Code into force, Article 42 of the 1960 Criminal Code of Ukraine shall apply.
If at least one of the cumulated criminal offenses was committed after the entry of this Code into force, Article 70 or paragraph 2 of Article 103 of this Code shall apply.
If a person who serves a sentence commits any new criminal offense after the entry of this Code into force, Article 71 or paragraph 2 of Article 103 of this Code shall apply for the purposes of imposition of cumulative punishment.
14. When deciding on releasing on probation any person who committed any criminal offense after the entry of this Code into force, the court shall apply Articles 75 to 77 of this Code.
The probation period shall be reduced to two years for conditionally sentenced minors pursuant to paragraph 3 of Article 104 of this Code, if the probation period determined by the court was above this time limit.
15. Article 78 of this Code shall apply to persons sentenced to imprisonment with suspended enforcement under Article 46 of the 1960 Criminal Code of Ukraine.
16. If persons, who have committed criminal offences prior to the entry of this Code into force are discharged from criminal liability and punishment due to the change of circumstances or due to the fact that the act or the person that committed it lose their social dangerousness, paragraph 1 or 2 of Article 50 of the 1960 Criminal Code of Ukraine shall be applied.
17. Criminal offense committed by a person prior to the entry of this code into force, and also any conviction of a person, which has not been cancelled or revoked pursuant to the
procedure prescribed by law, shall be taken into account for the purpose of the legal treatment of any new criminal offense committed by that person, and also in other cases as prescribed
by this Code.
18. In deciding on the classification of criminal offenses created by the 1960 Criminal Code of Ukraine, which have been committed prior to the entry of this Code into force, to minor, medium gravity, grave and special grave criminal offenses, Article 12 of this Code shall be applied, if this mitigates the criminal liability of persons who have committed criminal offenses prior to the entry of this Code into force. In other cases, relevant provisions of the
1960 Criminal Code of Ukraine should be applied.
19. The review of cases of persons who have been sentenced under the 1960 Criminal Code of Ukraine, and also the dismissal of cases of persons who have committed criminal offenses prior to the entry of this Code into force and whose cases are pending in courts, pretrial investigation or inquiry authorities, shall be handled by a court.
20. Authorities responsible for enforcement of sentences passed by courts must provide appropriate materials on persons, who serve their sentences, to courts.
21. Matters referred to in paragraphs 3, 4, 6, 7, 9, 10, 15 of this Chapter shall be reviewed by courts upon motion of the administration of the penitentiary institution or prosecutor in open court together with the prosecutor - and representative of the administration of the penitentiary institution if the case is reviewed upon their motion.
Ruling of the court on these matters may not be appealed but may be contested under the procedure of judicial supervision on general grounds.