About Intellectual Property IP Training Respect for IP IP Outreach IP for… IP and... IP in... Patent & Technology Information Trademark Information Industrial Design Information Geographical Indication Information Plant Variety Information (UPOV) IP Laws, Treaties & Judgements IP Resources IP Reports Patent Protection Trademark Protection Industrial Design Protection Geographical Indication Protection Plant Variety Protection (UPOV) IP Dispute Resolution IP Office Business Solutions Paying for IP Services Negotiation & Decision-Making Development Cooperation Innovation Support Public-Private Partnerships AI Tools & Services The Organization Working with WIPO Accountability Patents Trademarks Industrial Designs Geographical Indications Copyright Trade Secrets WIPO Academy Workshops & Seminars IP Enforcement WIPO ALERT Raising Awareness World IP Day WIPO Magazine Case Studies & Success Stories IP News WIPO Awards Business Universities Indigenous Peoples Judiciaries Genetic Resources, Traditional Knowledge and Traditional Cultural Expressions Economics Gender Equality Global Health Climate Change Competition Policy Sustainable Development Goals Frontier Technologies Mobile Applications Sports Tourism PATENTSCOPE Patent Analytics International Patent Classification ARDI – Research for Innovation ASPI – Specialized Patent Information Global Brand Database Madrid Monitor Article 6ter Express Database Nice Classification Vienna Classification Global Design Database International Designs Bulletin Hague Express Database Locarno Classification Lisbon Express Database Global Brand Database for GIs PLUTO Plant Variety Database GENIE Database WIPO-Administered Treaties WIPO Lex - IP Laws, Treaties & Judgments WIPO Standards IP Statistics WIPO Pearl (Terminology) WIPO Publications Country IP Profiles WIPO Knowledge Center WIPO Technology Trends Global Innovation Index World Intellectual Property Report PCT – The International Patent System ePCT Budapest – The International Microorganism Deposit System Madrid – The International Trademark System eMadrid Article 6ter (armorial bearings, flags, state emblems) Hague – The International Design System eHague Lisbon – The International System of Appellations of Origin and Geographical Indications eLisbon UPOV PRISMA UPOV e-PVP Administration UPOV e-PVP DUS Exchange Mediation Arbitration Expert Determination Domain Name Disputes Centralized Access to Search and Examination (CASE) Digital Access Service (DAS) WIPO Pay Current Account at WIPO WIPO Assemblies Standing Committees Calendar of Meetings WIPO Webcast WIPO Official Documents Development Agenda Technical Assistance IP Training Institutions COVID-19 Support National IP Strategies Policy & Legislative Advice Cooperation Hub Technology and Innovation Support Centers (TISC) Technology Transfer Inventor Assistance Program WIPO GREEN WIPO's Pat-INFORMED Accessible Books Consortium WIPO for Creators WIPO Translate Speech-to-Text Classification Assistant Member States Observers Director General Activities by Unit External Offices Job Vacancies Procurement Results & Budget Financial Reporting Oversight
Arabic English Spanish French Russian Chinese
Laws Treaties Judgments Browse By Jurisdiction

Constitution of the Republic of Lithuania, Lithuania

Back
Latest Version in WIPO Lex
Details Details Year of Version 2004 Dates Entry into force: November 11, 1992 Adopted: October 25, 1992 Type of Text Constitution/Basic Law Subject Matter Other

Available Materials

Main Text(s) Related Text(s)
Main text(s) Main text(s) Ukrainian Конституція Литовської Республіки         Russian Конституция Литовской Республики         Lithuanian Lietuvos Respublikos Konstitucija         Italian La Costituzione Della Repubblica Di Lituania         Polish Konstytucja Republiki Litewskiej         English Constitution of the Republic of Lithuania         French Constitution de la République de Lituanie         Spanish Constitución de la República de Lituania        

CONSTITUTION OF THE REPUBLIC OF LITHUANIA

(Adopted by citizens of the Republic of Lithuania

in the Referendum of 25 October 1992)

THE LITHUANIAN NATION

– having created the State of Lithuania many centuries ago,

– having based its legal foundations on the Lithuanian Statutes and the Constitutions of the Republic of Lithuania,

– having for centuries staunchly defended its freedom and independence,

– having preserved its spirit, native language, writing, and customs,

embodying the innate right of the human being and the Nation to live and create freely in the land of their fathers and forefathers—in the independent State of Lithuania,

– fostering national concord in the land of Lithuania,

– striving for an open, just, and harmonious civil society and State under the rule of law,

by the will of the citizens of the reborn State of Lithuania, adopts and proclaims this

CONSTITUTION

CHAPTER I THE STATE OF LITHUANIA

Article 1

The State of Lithuania shall be an independent democratic republic.

Article 2

The State of Lithuania shall be created by the Nation. Sovereignty shall belong to the Nation.

Article 3

No one may restrict or limit the sovereignty of the Nation or make claims to the sovereign powers belonging to the entire Nation.

The Nation and each citizen shall have the right to resist anyone who encroaches on the independence, territorial integrity, and constitutional order of the State of Lithuania by force.

Article 4

The Nation shall execute its supreme sovereign power either directly or through its democratically elected representatives.

Article 5

In Lithuania, State power shall be executed by the Seimas, the President of the Republic and the Government, and the Judiciary.

The scope of power shall be limited by the Constitution.

State institutions shall serve the people.

Article 6

The Constitution shall be an integral and directly applicable act.

Everyone may defend his rights by invoking the Constitution.

Article 7

Any law or other act, which is contrary to the Constitution, shall be invalid.

Only laws which are published shall be valid.

Ignorance of the law shall not exempt one from liability.

Article 8

Seizure of State power or of its institution by force shall be considered anti-constitutional actions, which are unlawful and invalid.

Article 9

The most significant issues concerning the life of the State and the Nation shall be decided by referendum.

In the cases established by law, the Seimas shall announce a referendum.

A referendum shall also be announced if not less than 300,000 citizens with the electoral right so request.

The procedure for the announcement and execution of a referendum shall be established by law.

Article 10

The territory of the State of Lithuania shall be integral and shall not be divided into any State-like formations.

The State boundaries may be altered only by an international treaty of the Republic of Lithuania after it has been ratified by 4/5 of all the Members of the Seimas.

Article 11

The administrative units of the territory of the State of Lithuania and their boundaries shall be established by law.

Article 12

Citizenship of the Republic of Lithuania shall be acquired by birth and other grounds established by law.

With the exception of individual cases provided for by law, no one may be a citizen of both the Republic of Lithuania and another state at the same time.

The procedure for the acquisition and loss of citizenship shall be established by law.

Article 13

The State of Lithuania shall protect its citizens abroad.

It shall be prohibited to extradite a citizen of the Republic of Lithuania to another state unless an international treaty of the Republic of Lithuania establishes otherwise.

Article 14

Lithuanian shall be the State language.

Article 15

The colours of the State flag shall be yellow, green, and red.

The Coat of Arms of the State shall be a white Vytis on a red field.

The State Coat of Arms, flag and their use shall be established by laws.

Article 16

The anthem of the State shall be “Tautiška giesmė” by Vincas Kudirka.

Article 17

The capital of the State of Lithuania shall be the city of Vilnius, the long-standing historical capital of Lithuania.

CHAPTER II THE HUMAN BEING AND THE STATE

Article 18

Human rights and freedoms shall be innate.

Article 19

The right to life of a human being shall be protected by law.

Article 20

The freedom of a human being shall be inviolable.

No one may be arbitrarily detained or held arrested. No one may be deprived of his freedom otherwise than on the grounds and according to the procedures which have been established by law.

A person detained in flagrante delicto must, within 48 hours, be brought before a court for the purpose of deciding, in the presence of the detainee, on the validity of the detention. If the court does not adopt a decision to arrest the person, the detainee shall be released immediately.

Article 21

The person of the human being shall be inviolable.

The dignity of the human being shall be protected by law.

It shall be prohibited to torture, injure a human being, degrade his dignity, subject him to cruel treatment as well as establish such punishments.

No human being may be subjected to scientific or medical experimentation without his knowledge and free consent.

Article 22

The private life of a human being shall be inviolable.

Personal correspondence, telephone conversations, telegraph messages, and other communications shall be inviolable.

Information concerning the private life of a person may be collected only upon a justified court decision and only according to the law.

The law and the court shall protect everyone from arbitrary or unlawful interference in his private and family life, from encroachment upon his honour and dignity.

Article 23

Property shall be inviolable.

The rights of ownership shall be protected by laws.

Property may be taken over only for the needs of society according to the procedure established by law and shall be justly compensated for.

Article 24

The home of a human being shall be inviolable.

Without the consent of the resident, entrance into his home shall not be permitted otherwise than by a court decision or the procedure established by law when this is necessary to guarantee public order, apprehend a criminal, save the life, health, or property of a human being.

Article 25

The human being shall have the right to have his own convictions and freely express them.

The human being must not be hindered from seeking, receiving and imparting information and ideas.

Freedom to express convictions, to receive and impart information may not be limited otherwise than by law, if this is necessary to protect the health, honour and dignity, private life, and morals of a human being, or to defend the constitutional order.

Freedom to express convictions and to impart information shall be incompatible with criminal actions—incitement of national, racial, religious, or social hatred, violence and discrimination, with slander and disinformation.

The citizen shall have the right to receive, according to the procedure established by law, any information concerning him that is held by State institutions.

Article 26

Freedom of thought, conscience and religion shall not be restricted.

Each human being shall have the right to freely choose any religion or belief and, either alone or with others, in private or in public, to profess his religion, to perform religious practices, to practice and teach his belief.

No one may compel another person or be compelled to choose or profess any religion or belief.

Freedom of a human being to profess and spread his religion or belief may not be limited otherwise than by law and only when this is necessary to guarantee the security of society, the public order, the health and morals of the people as well as other basic rights and freedoms of the person.

Parents and guardians shall, without restrictions, take care of the religious and moral education of their children and wards according to their own convictions.

Article 27

A human being’s convictions, practiced religion or belief may not serve as justification for a crime or for failure to execute laws.

Article 28

While implementing his rights and freedoms, the human being must observe the Constitution and the laws of the Republic of Lithuania and must not restrict the rights and freedoms of other people.

Article 29

All persons shall be equal before the law, the court, and other State institutions and officials.

The rights of the human being may not be restricted, nor may he be granted any privileges on the ground of gender, race, nationality, language, origin, social status, belief, convictions, or views.

Article 30

The person whose constitutional rights or freedoms are violated shall have the right to apply to court.

Compensation for material and moral damage inflicted upon a person shall be established by law.

Article 31

A person shall be presumed innocent until proved guilty according to the procedure established by law and declared guilty by an effective court judgement.

A person charged with the commission of a crime shall have the right to a public and fair hearing of his case by an independent and impartial court.

It shall be prohibited to compel one to give evidence against himself, his family members or close relatives.

Punishment may be imposed or applied only on the grounds established by law.

No one may be punished for the same crime a second time.

A person suspected of the commission of a crime and the accused shall be guaranteed, from the moment of their detention or first interrogation, the right to defence as well as the right to an advocate.

Article 32

A citizen may move and choose his place of residence in Lithuania freely and may leave Lithuania freely.

These rights may not be restricted otherwise than by law and if it is necessary for the protection of the security of the State, the health of the people as well as for administration of justice.

A citizen may not be prohibited from returning to Lithuania.

Everyone who is Lithuanian may settle in Lithuania.

Article 33

Citizens shall have the right to participate in the governance of their State both directly and through their democratically elected representatives as well as the right to enter on equal terms in the State service of the Republic of Lithuania.

Citizens shall be guaranteed the right to criticise the work of State institutions or their officials and to appeal against their decisions. Persecution for criticism shall be prohibited.

Citizens shall be guaranteed the right of petition; the procedure for implementing this right shall be established by law.

Article 34

Citizens who, on the day of election, have reached 18 years of age, shall have the electoral right.

The right to be elected shall be established by the Constitution of the Republic of Lithuania and by the election laws.

Citizens who are recognised incapable by court shall not participate in elections.

Article 35

Citizens shall be guaranteed the right to freely form societies, political parties and associations, provided that the aims and activities thereof are not contrary to the Constitution and laws.

No one may be compelled to belong to any society, political party, or association.

The founding and activities of political parties and other political and public organisations shall be regulated by law.

Article 36

Citizens may not be prohibited or hindered from assembling unarmed in peaceful meetings.

This right may not be limited otherwise than by law and only when it is necessary to protect the security of the State or society, public order, people’s health or morals, or the rights and freedoms of other persons.

Article 37

Citizens belonging to ethnic communities shall have the right to foster their language, culture, and customs.

CHAPTER III SOCIETY AND THE STATE

Article 38

The family shall be the basis of society and the State.

Family, motherhood, fatherhood and childhood shall be under the protection and care of the State.

Marriage shall be concluded upon the free mutual consent of man and woman.

The State shall register marriages, births, and deaths. The State shall also recognise church registration of marriages.

In the family, the rights of spouses shall be equal.

The right and duty of parents is to bring up their children to be honest people and faithful citizens and to support them until they come of age.

The duty of children is to respect their parents, to take care of them in their old age, and to preserve their heritage.

Article 39

The State shall take care of families that raise and bring up children at home, and shall render them support according to the procedure established by law.

The law shall provide to working mothers a paid leave before and after childbirth as well as favourable working conditions and other concessions.

Under age children shall be protected by law.

Article 40

State and municipal establishments of teaching and education shall be secular. At the request of parents, they shall provide religious instruction.

Non-state establishments of teaching and education may be founded according to the procedure established by law.

Schools of higher education shall be granted autonomy.

The State shall supervise the activities of establishments of teaching and education.

Article 41

Education shall be compulsory for persons under the age of 16.

Education at State and municipal schools of general education, vocational schools and schools of further education shall be free of charge.

Higher education shall be accessible to everyone according to his individual abilities. Citizens who are good at their studies shall be guaranteed education at State schools of higher education free of charge.

Article 42

Culture, science and research, and teaching shall be free.

The State shall support culture and science, and shall take care of the protection of Lithuanian historical, artistic and cultural monuments and other culturally valuable objects.

The law shall protect and defend the spiritual and material interests of an author which are related to scientific, technical, cultural, and artistic work.

Article 43

The State shall recognise the churches and religious organisations that are traditional in Lithuania, whereas other churches and religious organisations shall be recognised provided that they have support in society and their teaching and practices are not in conflict with the law and public morals.

The churches and religious organisations recognised by the State shall have the rights of a legal person.

Churches and religious organisations shall be free to proclaim their teaching, perform their practices, and have houses of prayer, charity establishments, and schools for the training of the clergy.

Churches and religious organisations shall conduct their affairs freely according to their canons and statutes.

The status of churches and other religious organisations in the State shall be established by agreement or by law.

The teaching proclaimed by churches and religious organisations, other religious activities and houses of prayer may not be used for purposes which are in conflict with the Constitution and laws.

There shall not be a State religion in Lithuania.

Article 44

Censorship of mass information shall be prohibited.

The State, political parties, political and public organisations, and other institutions or persons may not monopolise the mass media.

Article 45

Ethnic communities of citizens shall independently manage the affairs of their ethnic culture, education, charity, and mutual assistance.

Ethnic communities shall be provided support by the State.

CHAPTER IV NATIONAL ECONOMY AND LABOUR

Article 46

Lithuania’s economy shall be based on the right of private ownership, freedom of individual economic activity and initiative.

The State shall support economic efforts and initiative that are useful to society.

The State shall regulate economic activity so that it serves the general welfare of the Nation.

The law shall prohibit monopolisation of production and the market and shall protect freedom of fair competition.

The State shall defend the interests of the consumer.

Article 47

The underground, internal waters, forests, parks, roads, historical, archaeological and cultural objects of State importance shall belong by the right of exclusive ownership to the Republic of Lithuania.

The Republic of Lithuania shall have exclusive rights to the airspace over its territory, its continental shelf and the economic zone in the Baltic Sea.

In the Republic of Lithuania foreign entities may acquire ownership of land, internal waters and forests according to a constitutional law.

Plots of land may belong to a foreign state by right of ownership for the establishment of its diplomatic missions and consular posts according to the procedure and conditions established by law.

Amendments to the Article:

No. I-1390, 20.06.96, Valstybės žinios (Official Gazette), 1996, No. 64-1501 (05.07.96)

No. IX-1305, 23.01.2003, Valstybės žinios (Official Gazette), 2003, No. 14-540 (07.02.2003)

Article 48

Each human being may freely choose a job or business, and shall have the right to have proper, safe and healthy conditions at work, to receive fair pay for work and social security in the event of unemployment.

The work of foreigners in the Republic of Lithuania shall be regulated by law.

Forced labour shall be prohibited.

Military service or alternative service performed in place of military service as well as citizens’ work in time of war, natural disaster, epidemics, or other extreme cases shall not be considered forced labour.

Work performed by persons convicted by court, the work being regulated by law, shall not be considered forced labour, either.

Article 49

Each working human being shall have the right to rest and leisure as well as to an annual paid leave.

The length of working time shall be established by law.

Article 50

Trade unions shall be freely established and shall function independently. They shall defend the professional, economic and social rights and interests of employees.

All trade unions shall have equal rights.

Article 51

While defending their economic and social interests, employees shall have the right to strike.

The limitations of this right and the conditions and procedure for its implementation shall be established by law.

Article 52

The State shall guarantee to citizens the right to receive old age and disability pensions as well as social assistance in the event of unemployment, sickness, widowhood, loss of the breadwinner, and in other cases provided for by laws.

Article 53

The State shall take care of people’s health and shall guarantee medical aid and services for the human being in the event of sickness. The procedure for providing medical aid to citizens free of charge at State medical establishments shall be established by law.

The State shall promote physical culture of society and shall support sport.

The State and each person must protect the environment from harmful influences.

Article 54

The State shall take care of the protection of the natural environment, wildlife and plants, individual objects of nature and areas of particular value and shall supervise a sustainable use of natural resources, their restoration and increase.

The destruction of land and the underground, the pollution of water and air, radioactive impact on the environment as well as depletion of wildlife and plants shall be prohibited by law.

CHAPTER V THE SEIMAS

Article 55

The Seimas shall consist of representatives of the Nation—141 Members of the Seimas who shall be elected for a four-year term on the basis of universal, equal, and direct suffrage by secret ballot.

The Seimas shall be deemed elected when not less than 3/5 of the Members of the Seimas have been elected.

The procedure for election of Members of the Seimas shall be established by law.

Article 56

Any citizen of the Republic of Lithuania who is not bound by an oath or pledge to a foreign state, and who, on the election day, is not younger than 25 years of age and permanently resides in Lithuania, may be elected a Member of the Seimas.

Persons who have not fulfilled punishment imposed by a court judgement as well as persons recognised incapable by court may not be elected Members of the Seimas.

Article 57

Regular elections to the Seimas shall be held on the year of the expiration of the powers of the Members of Seimas on the second Sunday of October.

Regular elections to the Seimas following pre-term elections to the Seimas shall be held at the time specified in the First Paragraph of this Article

Amendments to the Article:

No. IX-2344, 13.07.2004, Valstybės žinios (Official Gazette), 2004, No. 111-4124 (17.07.2004)

Article 58

Pre-term elections to the Seimas may be held on the decision of the Seimas adopted by not less than a 3/5 majority vote of the Members of the Seimas.

Pre-term elections to the Seimas may also be announced by the President of the Republic:

1) if the Seimas fails to adopt a decision on the new programme of the Government within 30 days of its presentation, or if the Seimas two times in succession gives no assent to the programme of the Government within 60 days of its first presentation;

2) on the proposal of the Government, if the Seimas expresses direct no-confidence in the Government.

The President of the Republic may not announce pre-term elections to the Seimas if the term of office of the President of the Republic expires in less than 6 months, also if 6 months have not passed since the pre-term elections to the Seimas.

The day of elections to the new Seimas shall be specified in the resolution of the Seimas or in the act of the President of the Republic on the pre-term elections to the Seimas. The elections to the new Seimas must be held within 3 months of the adoption of the decision on the pre-term elections.

Article 59

The term of powers of Members of the Seimas shall begin to be counted from the day on which the newly-elected Seimas convenes for the first sitting. The term of powers of the previously elected Members of the Seimas shall expire at the beginning of this sitting.

The elected Member of the Seimas shall acquire all the rights of a representative of the Nation only after taking at the Seimas an oath to be faithful to the Republic of Lithuania.

The Member of the Seimas who either does not take the oath according to the procedure established by law, or who takes a conditional oath, shall lose the mandate of a Member of the Seimas. The Seimas shall adopt a corresponding resolution thereon.

When in office, Members of the Seimas shall follow the Constitution of the Republic of Lithuania, the interests of the State as well as their own consciences, and may not be restricted by any mandates.

Article 60

The duties of a Member of the Seimas, with the exception of his duties at the Seimas, shall be incompatible with any other duties at State institutions and organisations as well as with work in business, commercial and other private establishments or enterprises. During his term of office, a Member of the Seimas shall be exempt from the duty to perform the national defence service.

A Member of the Seimas may be appointed only either as the Prime Minister or a Minister.

The work of a Member of the Seimas as well as all the expenses relating to his parliamentary activities shall be remunerated from the State Budget. A Member of the Seimas may not receive any other remuneration, with the exception of remuneration for creative activities.

The duties, rights and guarantees of the activities of a Member of the Seimas shall be established by law.

Article 61

A Member of the Seimas shall have the right to submit an inquiry to the Prime Minister, the Ministers, and the heads of other State institutions formed or elected by the Seimas. The said persons must respond orally or in writing during the session of the Seimas according to the procedure established by the Seimas.

At a session of the Seimas, a group of not less than 1/5 of the Members of the Seimas may direct an interpellation to the Prime Minister or a Minister.

Upon considering the response of the Prime Minister or a Minister to the interpellation, the Seimas may decide that the response is not satisfactory, and, by majority vote of half of all the Members of the Seimas, express no-confidence in the Prime Minister or the Minister.

The voting procedure shall be established by law.

Article 62

The person of a Member of the Seimas shall be inviolable.

A Member of the Seimas may not be held criminally liable, arrested, nor may his freedom be otherwise restricted without the consent of the Seimas.

A Member of the Seimas may not be persecuted for his voting or his speeches at the Seimas. However, he may be held liable according to the general procedure for personal insult or slander.

Article 63

The powers of a Member of the Seimas shall cease:

1) upon the expiration of the term of powers, or when the Seimas, elected in pre-term elections, convenes for the first sitting;

2) upon his death;

3) upon his resignation;

4) when he is recognised incapable by court;

5) when the Seimas revokes his mandate according to the procedure for impeachment proceedings;

6) when the election is recognised invalid, or if the law on election is grossly violated;

7) if he takes up or does not give up employment which is incompatible with the duties of a Member of the Seimas;

8) if he loses citizenship of the Republic of Lithuania.

Article 64

Every year, the Seimas shall convene for two regular sessions—spring and autumn. The spring session shall commence on the 10th of March and shall end on 30th of June. The autumn session shall commence on the 10th of September and shall end on 23rd of December. The Seimas may decide to prolong a session.

Extraordinary sessions shall be convened by the Speaker of the Seimas on the proposal of not less than one-third of all the Members of the Seimas, and, in cases provided for in the Constitution, by the President of the Republic.

Article 65

The President of the Republic shall convene the first sitting of the newly-elected Seimas which must be held within 15 days of the Seimas election. If the President of the Republic fails to convene the Seimas, the Members of the Seimas shall assemble by themselves on the day following the expiration of the 15-day period.

Article 66

The sittings of the Seimas shall be presided over by the Speaker of the Seimas or his Deputy.

The first sitting of the Seimas after the elections shall be opened by the eldest Member of the Seimas.

Article 67

The Seimas:

1) shall consider and adopt amendments to the Constitution;

2) shall pass laws;

3) shall adopt resolutions on referendums;

4) shall call elections for the President of the Republic of Lithuania;

5) shall establish State institutions provided for by law and appoint and dismiss their heads;

6) shall or shall not give assent to the candidature of the Prime Minister submitted by the President of the Republic;

7) shall consider the programme of the Government presented by the Prime Minister and decide whether to give assent to it;

8) shall, on the proposal of the Government, establish and abolish ministries of the Republic of Lithuania;

9) shall supervise the activities of the Government, and may express no-confidence in the Prime Minister or a Minister;

10) shall appoint justices and Presidents of the Constitutional Court and the Supreme Court;

11) shall appoint and dismiss the State Controller and the Chairman of the Board of the Bank of Lithuania;

12) shall call elections of municipal councils;

13) shall form the Central Electoral Commission and alter its composition;

14) shall approve the State Budget and supervise its execution;

15) shall establish State taxes and other compulsory payments;

16) shall ratify and denounce international treaties of the Republic of Lithuania and consider other issues of foreign policy;

17) shall establish administrative division of the Republic;

18) shall establish State awards of the Republic of Lithuania;

19) shall issue acts of amnesty;

20) shall impose direct rule, martial law, and a state of emergency, declare mobilisation, and adopt a decision to use the armed forces.

Article 68

The right of legislative initiative at the Seimas shall belong to the Members of the Seimas, the President of the Republic, and the Government.

Citizens of the Republic of Lithuania shall also have the right of legislative initiative. 50,000 citizens of the Republic of Lithuania who have the electoral right may submit a draft law to the Seimas and the Seimas must consider it.

Article 69

Laws shall be adopted at the Seimas according to the procedure established by law.

Laws shall be deemed adopted if the majority of the Members of the Seimas participating in the sitting have voted in favour thereof.

Constitutional laws of the Republic of Lithuania shall be adopted if more than half of all the Members of the Seimas vote in favour thereof and they shall be altered by a not less than a 3/5 majority vote of all the Members of the Seimas. The Seimas shall establish the list of constitutional laws by a 3/5 majority vote of the Members of the Seimas.

Provisions of laws of the Republic of Lithuania may also be adopted by referendum.

Article 70

The laws adopted by the Seimas shall come into force after they are signed and officially promulgated by the President of the Republic, unless the laws themselves establish a later date for their coming into force.

Other acts adopted by the Seimas and the Statute of the Seimas shall be signed by the Speaker of the Seimas. The said acts shall come into force on the day following their publication, unless the acts themselves establish another procedure of coming into force.

Article 71

Within ten days of receiving a law adopted by the Seimas, the President of the Republic shall either sign and officially promulgate the law, or shall refer it back to the Seimas together with relevant reasons for reconsideration.

If the law adopted by the Seimas is not referred back and is not signed by the President of the Republic within the specified period, the law shall come into force after it is signed and officially promulgated by the Speaker of the Seimas.

A law or other act adopted by referendum must, within 5 days, be signed and officially promulgated by the President of the Republic.

If the President of the Republic does not sign and promulgate such a law within the specified period, the law shall come into force after it is signed and officially promulgated by the Speaker of the Seimas.

Article 72

The Seimas may consider anew and adopt the law which has been referred back by the President of the Republic.

The law reconsidered by the Seimas shall be deemed adopted provided the amendments and supplements submitted by the President of the Republic were adopted or if more than 1/2 of all the Members of the Seimas voted for the law, and if it was a constitutional law—if not less than 3/5 of all the Members of the Seimas voted for it.

The President of the Republic must within three days sign and forthwith officially promulgate such laws.

Article 73

Complaints of citizens about the abuse of authority and bureaucratic intransigence by State and municipal officials (with the exception of judges) shall be examined by the Seimas controllers. They shall have the right to submit a proposal before a court for dismissing the guilty officials from office.

The powers of the Seimas controllers shall be established by law.

The Seimas shall also establish, as necessary, other institutions of control. Their system and powers shall be established by law.

Article 74

The President of the Republic, the President and justices of the Constitutional Court, the President and justices of the Supreme Court, the President and judges of the Court of Appeal as well as the Members of the Seimas who have grossly violated the Constitution or breached their oath, or if it transpires that a crime has been committed, may by a 3/5 majority vote of all the Members of the Seimas be removed from office or their mandate of a Member of the Seimas may be revoked. This shall be performed according to the procedure for impeachment proceedings which shall be established by the Statute of the Seimas.

Article 75

Officials appointed or elected by the Seimas, with the exception of persons specified in Article 74 of the Constitution, shall be dismissed from office when the Seimas expresses no-confidence in them by majority vote of all the Members of the Seimas.

Article 76

The structure and procedure of activities of the Seimas shall be established by the Statute of the Seimas. The Statute of the Seimas shall have the power of law.

CHAPTER VI THE PRESIDENT OF THE REPUBLIC

Article 77

The President of the Republic shall be Head of State.

He shall represent the State of Lithuania and shall perform everything with which he is charged by the Constitution and laws.

Article 78

A Lithuanian citizen by origin, who has lived in Lithuania for not less than the last three years, if he has reached the age of not less than 40 prior to the election day, and if he may be elected a Member of the Seimas, may be elected President of the Republic.

The President of the Republic shall be elected by the citizens of the Republic of Lithuania for a five-year term by universal, equal, and direct suffrage by secret ballot.

The same person may not be elected President of the Republic for more than two consecutive terms.

Article 79

Any citizen of the Republic of Lithuania who meets the conditions set forth in the First Paragraph of Article 78 and has collected the signatures of not less than 20,000 voters shall be registered as a presidential candidate.

The number of candidates for the post of the President of the Republic shall not be limited.

Article 80

Regular elections of the President of the Republic shall be held on the last Sunday two months before the expiration of the term of office of the President of the Republic.

Article 81

The candidate for the post of the President of the Republic who, during the first voting in which not less than half of all the voters participate, receives the votes of more than half of all the voters who participated in the election, shall be deemed elected. If less than half of all the voters participate in the election, the candidate who receives the greatest number of votes, but not less than 1/3 of the votes of all the voters, shall be deemed elected.

If, during the first voting round, no single candidate gets the requisite number of votes, a repeat voting shall be held after two weeks pitting the two candidates who received the greatest number of votes against each other. The candidate who receives more votes thereafter shall be deemed elected.

If no more than two candidates take part in the first round, and neither of them receives the requisite number of votes, a repeat election shall be held.

Article 82

The elected President of the Republic shall take office on the day following the expiration of the term of office of the President of the Republic, after he, in Vilnius, in the presence of the representatives of the Nation, the Members of the Seimas, takes an oath to the Nation to be faithful to the Republic of Lithuania and the Constitution, to conscientiously fulfil the duties of his office, and to be equally just to all.

The re-elected President of the Republic shall also take the oath.

The act of oath of the President of the Republic shall be signed by him and by the President of the Constitutional Court, or, in the absence of the latter, by a justice of the Constitutional Court.

Article 83

The President of the Republic may not be a Member of the Seimas, may not hold any other office, and may not receive any remuneration other than the remuneration established for the President of the Republic as well as remuneration for creative activities.

A person elected President of the Republic must suspend his activities in political parties and political organisations until the beginning of a new campaign of the election of the President of the Republic.

Article 84

The President of the Republic:

1) shall decide the basic issues of foreign policy and, together with the Government, conduct foreign policy;

2) shall sign international treaties of the Republic of Lithuania and submit them to the Seimas for ratification;

3) shall appoint and recall, upon the submission of the Government, diplomatic representatives of the Republic of Lithuania to foreign states and international organisations; receive letters of credence and recall of diplomatic representatives of foreign states; confer the highest diplomatic ranks and special titles;

4) shall appoint, upon the assent of the Seimas, the Prime Minister, charge him to form the Government, and approve its composition;

5) shall dismiss, upon the assent of the Seimas, the Prime Minister;

6) shall accept the powers returned by the Government upon the election of a new Seimas, and charge it to exercise its duties until a new Government is formed;

7) shall accept the resignation of the Government and, as necessary, charge it to continue exercising its duties or charge one of the Ministers to exercise the duties of the Prime Minister until a new Government is formed; shall accept resignations of Ministers and may charge them to exercise their duties until a new Minister is appointed;

8) shall, upon the resignation of the Government or after it returns its powers, within 15 days submit to the Seimas the candidature of a new Prime Minister for consideration;

9) shall appoint and dismiss Ministers upon the submission by the Prime Minister;

10) shall appoint and dismiss, according to the established procedure, State officials provided for by laws;

11) shall submit candidatures of the Supreme Court justices to the Seimas and, upon the appointment of all the Supreme Court justices, submit from among them to the Seimas the President of the Supreme Court; appoint judges of the Court of Appeal, and from among them, provided the Seimas gives assent to their candidatures, the President of the Court of Appeal; appoint judges and presidents of regional and local courts, and change their places of work; in cases provided for by law, shall submit that the Seimas dismiss judges; shall, upon the assent of the Seimas, appoint and dismiss the Prosecutor General of the Republic of Lithuania;

12) shall submit to the Seimas the candidatures for three justices of the Constitutional Court, and, upon the appointment of all the justices of the Constitutional Court, submit from among them to the Seimas a candidature for the President of the Constitutional Court;

13) shall submit to the Seimas the candidatures for the State Controller and the Chairman of the Board of the Bank of Lithuania; may submit that the Seimas express no-confidence in them;

14) shall appoint and dismiss, upon the assent of the Seimas, the Commander of the Armed Forces and the Head of the Security Service;

15) shall confer the highest military ranks;

16) shall adopt, in the event of an armed attack which threatens State sovereignty or territorial integrity, decisions concerning defence against such armed aggression, the imposition of martial law as well as mobilisation, and submit these decisions to the next sitting of the Seimas for approval;

17) shall declare a state of emergency according to the procedure and in cases established by law, and present this decision to the next sitting of the Seimas for approval;

18) shall make annual reports at the Seimas on the situation in Lithuania and the domestic and foreign policies of the Republic of Lithuania;

19) shall convene, in cases provided for in the Constitution, an extraordinary session of the Seimas;

20) shall announce regular elections to the Seimas and, in cases provided for in the Second Paragraph of Article 58 of the Constitution, announce pre-term elections to the Seimas;

21) shall grant citizenship of the Republic of Lithuania according to the procedure established by law;

22) shall confer State awards;

23) shall grant pardons to convicted persons;

24) shall sign and promulgate laws adopted by the Seimas or refer them back to the Seimas according to the procedure established in Article 71 of the Constitution.

Amendments to the Article:

No. IX-1378, 20.03.2003, Valstybės žinios (Official Gazette), 2003, No. 32-1315 (02.04.2003)

Article 85

The President of the Republic, implementing the powers vested in him, shall issue acts-decrees. To be valid, the decrees of the President of the Republic, specified in Items 3, 15, 17, and 21 of Article 84 of the Constitution, must be signed by the Prime Minister or an appropriate Minister. Responsibility for such a decree shall lie with the Prime Minister or the Minister who signed it.

Article 86

The person of the President of the Republic shall be inviolable: while in office, he may neither be arrested nor held criminally or administratively liable.

The President of the Republic may be removed from office ahead of time only for gross violation of the Constitution or breach of oath, also when it transpires that a crime has been committed. The issue of removal of the President of the Republic from office shall be decided by the Seimas according to the procedure for impeachment proceedings.

Article 87

When, in cases provided for in the Second Paragraph of Article 58 of the Constitution, the President of the Republic announces pre-term elections to the Seimas, the newly-elected Seimas may, by a 3/5 majority vote of all the Members of the Seimas and within 30 days of the day of the first sitting, announce a pre-term election of the President of the Republic.

The President of the Republic wishing to participate in the election shall be immediately registered as a candidate.

The President of the Republic re-elected in such an election shall be deemed elected for the second term of office, provided that more than three years of his first term of office had expired prior to the election. If less than three years of the first term of office had expired, the President of the Republic shall only be elected for the remainder of the first term of office, which shall not be considered the second term of office.

If a pre-term election of the President of the Republic is announced during his second term of office, the current President of the Republic may only be elected for the remainder of the second term of office.

Article 88

The powers of the President of the Republic shall cease:

1) upon the expiration of the period for which he was elected;

2) after a pre-term election of the President of the Republic takes place;

3) upon resignation from office;

4) upon the death of the President of the Republic;

5) when the Seimas removes him from office according to the procedure for impeachment proceedings;

6) when the Seimas, taking into consideration the conclusion of the Constitutional Court, by a 3/5 majority vote of all the Members of the Seimas, adopts a resolution stating that the state of health of the President of the Republic does not allow him to hold office.

Article 89

In the event that the President of the Republic dies, resigns or is removed from office according to the procedure for impeachment proceedings, or when the Seimas decides that the state of health of President of the Republic does not allow him to hold office, his office shall temporarily be held by the Speaker of the Seimas. In such a case, the Speaker of the Seimas shall lose his powers at the Seimas, and his office shall temporarily be held, upon the commissioning by the Seimas, by his Deputy. In the enumerated cases, the Seimas must, within 10 days, call an election of the President of the Republic which must be held within two months. If the Seimas cannot convene and announce the election of the President of the Republic, the election shall be announced by the Government.

The Speaker of the Seimas shall substitute for the President of the Republic when the latter is temporarily abroad or has fallen ill and for this reason is temporarily unable to hold office.

While temporarily substituting for the President of the Republic, the Speaker of the Seimas may neither announce pre-term elections of the Seimas nor dismiss or appoint Ministers without the consent of the Seimas. During the said period, the Seimas may not consider the issue of no-confidence in the Speaker of the Seimas.

The powers of the President of the Republic may not be executed in any other cases, or by any other persons or institutions.

Article 90

The President of the Republic shall have a residence. The financing of the President of the Republic and of his residence shall be established by law.

CHAPTER VII THE GOVERNMENT OF THE REPUBLIC OF LITHUANIA

Article 91

The Government of the Republic of Lithuania shall consist of the Prime Minister and Ministers.

Article 92

The Prime Minister shall, with the assent of the Seimas, be appointed and dismissed by the President of the Republic.

The Ministers shall be appointed and dismissed by the President of the Republic upon the submission of the Prime Minister.

The Prime Minister, within 15 days of his appointment, shall present to the Seimas the Government which he has formed and which has been approved by the President of the Republic, and shall present its programme to the Seimas for consideration.

The Government shall return its powers to the President of the Republic after the Seimas elections or upon election of the President of the Republic.

A new Government shall receive the powers to act after the Seimas gives assent to its programme by majority vote of the Members of the Seimas participating in the sitting.

Article 93

When taking office, the Prime Minister and the Ministers shall, at the Seimas, take an oath to be faithful to the Republic of Lithuania, to observe the Constitution and laws. The text of the oath shall be established by the Law on the Government.

Article 94

The Government of the Republic of Lithuania:

1) shall administer the affairs of the country, protect the inviolability of the territory of the Republic of Lithuania, guarantee State security and public order;

2) shall execute laws and resolutions of the Seimas on the implementation of the laws as well as the decrees of the President of the Republic;

3) shall co-ordinate the activities of the ministries and other establishments of the Government;

4) shall prepare a draft State Budget and submit it to the Seimas; execute the State Budget and submit to the Seimas a report on the execution of the budget;

5) shall prepare draft laws and present them to the Seimas for consideration;

6) shall establish diplomatic ties and maintain relations with foreign states and international organisations;

7) shall discharge other duties prescribed to the Government by the Constitution and other laws.

Article 95

The Government of the Republic of Lithuania shall resolve the affairs of State governance at its sittings by adopting resolutions by majority vote of all the members of the Government. The State Controller may also participate in the sittings of the Government.

The Government resolutions shall be signed by the Prime Minister and the Minister of a corresponding branch.

Article 96

The Government of the Republic of Lithuania shall be jointly and severally responsible to the Seimas for the general activities of the Government.

The Ministers, in directing the branches of administration entrusted to them, shall be responsible to the Seimas, the President of the Republic, and directly subordinate to the Prime Minister.

Article 97

The Prime Minister shall represent the Government of the Republic of Lithuania and shall head its activities.

When the Prime Minister is not available, or when he is unable to hold office, the President of the Republic, upon the submission of the Prime Minister, shall charge one of the Ministers to substitute for the Prime Minister during a period not exceeding 60 days; when there is no such submission, the President of the Republic shall charge one of the Ministers to substitute for the Prime Minister.

Article 98

A Minister shall head his respective ministry, shall resolve issues belonging to the competence of the ministry, and shall also discharge other functions provided for by laws.

Only another member of the Government appointed by the Prime Minister may temporarily substitute for a Minister.

Article 99

The Prime Minister and Ministers may not hold any other elected or appointed office, may not work in any business, commercial or other private establishments or enterprises, nor may they receive any remuneration other than that established for their respective Government offices and payment for creative activities.

Article 100

The Prime Minister and Ministers may not be held criminally liable, arrested or have their freedom restricted otherwise without the prior consent of the Seimas, while between the sessions of the Seimas—without the prior consent of the President of the Republic.

Article 101

Upon the request of the Seimas, the Government or individual Ministers must give an account of their activities to the Seimas.

When more than half of the Ministers are changed, the Government must once again receive its powers from the Seimas. Otherwise, the Government must resign.

The Government must also resign in the following cases:

1) when the Seimas two times in succession does not give assent to the programme of the newly-formed Government;

2) when the Seimas, by majority vote of all the Members of the Seimas, by secret ballot expresses no-confidence in the Government or in the Prime Minister;

3) when the Prime Minister resigns or dies;

4) after elections to the Seimas, when a new Government is formed.

A Minister must resign when more than half of all the Members of the Seimas, by secret ballot, express no-confidence in him.

The President of the Republic shall accept the resignation of the Government or a Minister.

CHAPTER VIII THE CONSTITUTIONAL COURT

Article 102

The Constitutional Court shall decide whether the laws and other acts of the Seimas are not in conflict with the Constitution and whether the acts of the President of the Republic and the Government are not in conflict with the Constitution or laws.

The status of the Constitutional Court and the procedure for the execution of its powers shall be established by the Law on the Constitutional Court of the Republic of Lithuania.

Article 103

The Constitutional Court shall consist of 9 justices, each appointed for a single nine-year term of office. Every three years, one-third of the Constitutional Court shall be reconstituted. The Seimas shall appoint candidates for justices of the Constitutional Court from the candidates, three each submitted by the President of the Republic, the President of the Seimas, and the President of the Supreme Court, and appoint them as justices.

The Seimas shall appoint the President of the Constitutional Court from among its justices upon the submission by the President of the Republic.

Citizens of the Republic of Lithuania who have an impeccable reputation, who have higher education in law, and who have not less than a 10-year work record in the field of law or in a branch of science and education as a lawyer, may be appointed as justices of the Constitutional Court.

Article 104

While in office, justices of the Constitutional Court shall be independent of any other State institution, person or organisation, and shall follow only the Constitution of the Republic of Lithuania.

Before entering office, justices of the Constitutional Court shall take an oath at the Seimas to be faithful to the Republic of Lithuania and the Constitution.

The limitations on work and political activities which are established for court judges shall apply also to justices of the Constitutional Court.

Justices of the Constitutional Court shall have the same rights concerning the inviolability of their person as shall Members of the Seimas.

Article 105

The Constitutional Court shall consider and adopt a decision whether the laws of the Republic of Lithuania and other acts adopted by the Seimas are not in conflict with the Constitution of the Republic of Lithuania.

The Constitutional Court shall also consider if the following are not in conflict with the Constitution and laws:

1) acts of the President of the Republic;

2) acts of the Government of the Republic.

The Constitutional Court shall present conclusions:

1) whether there were violations of election laws during elections of the President of the Republic or elections of Members of the Seimas;

2) whether the state of health of the President of the Republic allows him to continue to hold office;

3) whether international treaties of the Republic of Lithuania are not in conflict with the Constitution;

4) whether concrete actions of members of the Seimas and State officials against whom an impeachment case has been instituted are in conflict with the Constitution.

Article 106

The Government, not less than 1/5 of all the Members of the Seimas, and the courts, shall have the right to apply to the Constitutional Court concerning the acts specified in the First Paragraph of Article 105.

Not less than 1/5 of all the Members of the Seimas and the courts shall have the right to apply to the Constitutional Court concerning the conformity of acts of the President of the Republic with the Constitution and the laws.

Not less than 1/5 of all the Members of the Seimas, the courts, as well as the President of the Republic, shall have the right to apply to the Constitutional Court concerning the conformity of acts of the Government with the Constitution and the laws.

The presentation by the President of the Republic for the Constitutional Court or the resolution of the Seimas asking for an investigation into the conformity of an act with the Constitution shall suspend the validity of the act.

The Seimas may request a conclusion from the Constitutional Court, and in cases concerning Seimas elections and international treaties, the President of the Republic may also request a conclusion.

The Constitutional Court shall have the right to refuse to accept a case for consideration or to prepare a conclusion if the application is based on non-legal reasoning.

Article 107

A law (or part thereof) of the Republic of Lithuania or other act (or part thereof) of the Seimas, act of the President of the Republic, act (or part thereof) of the Government may not be applied from the day of official promulgation of the decision of the Constitutional Court that the act in question (or part thereof) is in conflict with the Constitution of the Republic of Lithuania.

The decisions of the Constitutional Court on issues ascribed to its competence by the Constitution shall be final and not subject to appeal.

On the basis of the conclusions of the Constitutional Court, the Seimas shall take a final decision on the issues set forth in the Third Paragraph of Article 105 of the Constitution.

Article 108

The powers of a justice of the Constitutional Court shall cease:

1) upon the expiration of the term of powers;

2) upon his death;

3) upon his resignation;

4) when he is incapable to hold office due to the state of his health;

5) when the Seimas removes him from office in accordance with the procedure for impeachment proceedings.

CHAPTER IX THE COURT

Article 109

In the Republic of Lithuania, justice shall be administered only by courts.

While administering justice, the judge and courts shall be independent.

When considering cases, judges shall obey only the law.

The court shall adopt decisions in the name of the Republic of Lithuania.

Article 110

A judge may not apply a law, which is in conflict with the Constitution.

In cases when there are grounds to believe that the law or other legal act which should be applied in a concrete case is in conflict with the Constitution, the judge shall suspend the consideration of the case and shall apply to the Constitutional Court requesting it to decide whether the law or other legal act in question is in compliance with the Constitution.

Article 111

The courts of the Republic of Lithuania shall be the Supreme Court of Lithuania, the Court of Appeal of Lithuania, regional courts and local courts.

For the consideration of administrative, labour, family and cases of other categories, specialised courts may be established according to law.

Courts with extraordinary powers may not be established in the Republic of Lithuania in a time of peace.

The formation and competence of courts shall be established by the Law on Courts of the Republic of Lithuania.

Article 112

In Lithuania, only citizens of the Republic of Lithuania may be judges.

Justices of the Supreme Court as well as its President chosen from among them shall be appointed and dismissed by the Seimas upon the submission of the President of the Republic.

Judges of the Court of Appeal as well as its President chosen from among them shall be appointed by the President of the Republic upon the assent of the Seimas.

Judges and presidents of local, regional, and specialised courts shall be appointed, and their places of work shall be changed by the President of the Republic.

A special institution of judges provided for by law shall advise the President of the Republic on the appointment, promotion, transfer of judges, or their dismissal from office.

A person appointed judge shall take an oath, according to the procedure established by law, to be faithful to the Republic of Lithuania and to administer justice only according to law.

Article 113

A judge may not hold any other elected or appointed office, may not work in any business, commercial, or other private establishments or enterprises. Also he may not receive any remuneration other than the remuneration established for the judge and payment for educational or creative activities.

A judge may not participate in the activities of political parties and other political organisations.

Article 114

Interference by institutions of State power and governance, Members of the Seimas and other officials, political parties, political and public organisations, or citizens with the activities of a judge or the court shall be prohibited and shall incur liability provided for by law.

A judge may not be held criminally liable, arrested or have his freedom restricted otherwise without the consent of the Seimas, or, in the period between the sessions of the Seimas, without the consent of the President of the Republic of Lithuania.

Article 115

Judges of courts of the Republic of Lithuania shall be dismissed from office according to the procedure established by law in the following cases:

1) of their own will;

2) upon expiration of the term of powers or upon reaching the pensionable age established by law;

3) due to the state of health;

4) upon the election to another office or upon their transfer, with their consent, to another place of work;

5) when by their behaviour they discredit the name of the judge;

6) upon coming into effect of court judgements convicting them.

Article 116

For a gross violation of the Constitution, breach of oath, or when it transpires that a crime has been committed, the President and justices of the Supreme Court as well as the President and judges of the Court of Appeal may be removed from office by the Seimas according to the procedure for impeachment proceedings.

Article 117

In all courts, the consideration of cases shall be public. A closed court hearing may be held in order to protect the secrecy of private or family life of the human being, or where public consideration of the case might disclose a State, professional or commercial secret.

In the Republic of Lithuania, court proceedings shall be conducted in the State language.

Persons who have no command of Lithuanian shall be guaranteed the right to participate in investigation and court acts through a translator.

Article 118

A pre-trial investigation shall be initiated and directed, and prosecution on behalf of the State shall be upheld by a prosecutor.

In cases established by law, the prosecutor shall defend the rights and legitimate interests of the person, society and the State.

When performing his functions, the prosecutor shall be independent and shall obey only the law.

The Prosecutor’s Office of the Republic of Lithuania shall be the Office of the Prosecutor General and territorial prosecutors’ offices.

The Prosecutor General shall be appointed and dismissed by the President of the Republic with the approval of the Seimas.

The procedure for the appointment and dismissal of prosecutors and their status shall be established by law.

Amendments to the Article:

No. IX-1379, 20.03.2003, Valstybės žinios (Official Gazette), 2003, No. 32-1316 (02.04.2003)

CHAPTER X LOCAL SELF-GOVERNMENT AND GOVERNANCE

Article 119

The right to self-government shall be guaranteed to administrative units of the territory of the State, which are provided for by law. It shall be implemented through corresponding municipal councils.

The members of municipal councils shall be elected for a four-year term, as provided for by law, from among citizens of the Republic of Lithuania and other permanent residents of the administrative unit by the citizens of the Republic of Lithuania and other permanent residents of the administrative unit, on the basis of universal, equal and direct suffrage by secret ballot.

The procedure for the organisation and activities of self-government institutions shall be established by law.

For the direct implementation of the laws of the Republic of Lithuania, the decisions of the Government and the municipal council, the municipal council shall form executive bodies accountable to it.

Amendments to the Article:

No. VIII-32, 12.12.1996, Valstybės žinios (Official Gazette), 1996, No. 122-2863 (18.12.1996)

No. IX-959, 20.06.2002, Valstybės žinios (Official Gazette), 2002, No. 65-2629 (28.06.2002)

Article 120

The State shall support municipalities.

Municipalities shall act freely and independently within their competence defined by the Constitution and laws.

Article 121

Municipalities shall draft and approve their budget.

Municipal councils shall have the right, within the limits and according to the procedure provided for by law, to establish local levies; municipal councils may provide for tax and levy concessions at the expense of their own budget.

Article 122

Municipal councils shall have the right to apply to court regarding the violation of their rights.

Article 123

At higher level administrative units, the governance shall be organised by the Government according to the procedure established by law.

The observance of the Constitution and the laws as well as the execution of decisions of the Government by municipalities shall be supervised by the representatives appointed by the Government.

The powers of the Government representative and the procedure of their execution shall be established by law.

In cases and according to the procedure provided for by law, the Seimas may temporarily introduce direct rule in the territory of a municipality.

Article 124

Acts or actions of municipal councils as well as of their executive bodies and officials, which violate the rights of citizens and organisations, may be appealed in court.

CHAPTER XI FINANCES AND THE STATE BUDGET

Article 125

In the Republic of Lithuania, the Bank of Lithuania shall be the central bank which belongs to the State of Lithuania by right of ownership.

The procedure for the organisation and activities of the Bank of Lithuania, its powers and the legal status of the Chairman of the Board of the Bank of Lithuania as well as the grounds of his dismissal shall be established by law.

Amendments to the Article:

No. X-572, 25.04.2006, Valstybės žinios (Official Gazette), 2006, No. 48-1701 (29.04.2006)

Article 126

The Bank of Lithuania shall be directed by the Board of the Bank consisting of the Chairman, his deputies and members.

The Chairman of the Board of the Bank of Lithuania shall be appointed for a five-year term by the Seimas upon the submission of the President of the Republic.

Article 127

The budgetary system of the Republic of Lithuania shall consist of the independent State Budget of the Republic of Lithuania as well as independent municipal budgets.

The State budget revenue shall be raised from taxes, compulsory payments, levies, income from State property and other income.

Taxes, other payments to the budgets, and levies shall be established by the laws of the Republic of Lithuania.

Article 128

Decisions concerning the State loan and other basic property liabilities of the State shall be adopted by the Seimas on the proposal of the Government.

The procedure for the possession, use and disposal of State property shall be established by law.

Article 129

The budget year shall start on the 1st of January and shall end on the 31st of December.

Article 130

The Government shall draw up a draft State Budget and present it to the Seimas not later than 75 days before the end of the budget year.

Article 131

The draft State Budget hall be considered by the Seimas and shall be approved by law prior to the start of the new budget year.

During the consideration of the draft budget, the Seimas may increase expenditure provided that it specifies the financial sources for the said expenditure. Expenditure established by laws may not be reduced as long as the said laws are not altered.

Article 132

If the State Budget is not approved in time, at the beginning of the budget year the budget expenditure each month may not exceed 1/12 of the State Budget expenditure of the previous budget year.

During the budget year the Seimas may change the budget. It shall be changed according to the same procedure by which it is drawn up, adopted and approved. As necessary, the Seimas may approve an additional budget.

CHAPTER XII STATE CONTROL

Article 133

The system and powers of the State Control shall be established by law.

The State Control shall be headed by the State Controller who shall be appointed for a five-year term by the Seimas upon the submission of the President of the Republic.

When taking office, the State Controller shall take an oath. The oath shall be established by law.

Article 134

The State Control shall supervise the lawfulness of the possession and use of State property and the execution of the State Budget.

The State Controller shall submit to the Seimas a conclusion on the report on the annual execution of the budget.

CHAPTER XIII FOREIGN POLICY AND NATIONAL DEFENCE

Article 135

In implementing its foreign policy, the Republic of Lithuania shall follow the universally recognised principles and norms of international law, shall seek to ensure national security and independence, the welfare of the citizens and their basic rights and freedoms, and shall contribute to the creation of the international order based on law and justice.

In the Republic of Lithuania, war propaganda shall be prohibited.

Article 136

The Republic of Lithuania shall participate in international organisations provided that this is not in conflict with the interests and independence of the State.

Article 137

There may not be any weapons of mass destruction and foreign military bases on the territory of the Republic of Lithuania.

Article 138

The Seimas shall ratify or denounce the following international treaties of the Republic of Lithuania:

1) on the alteration of the State boundaries of the Republic of Lithuania;

2) on political co-operation with foreign states, mutual assistance treaties as well as treaties of defensive nature related to the defence of the State;

3) on the renunciation of the use of force or threatening by force as well as peace treaties;

4) on the presence and status of the armed forces of the Republic of Lithuania on the territories of foreign states;

5) on the participation of the Republic of Lithuania in universal international organisations and regional international organisations;

6) multilateral or long-term economic treaties.

Laws as well as international treaties may also provide for other cases when the Seimas ratifies international treaties of the Republic of Lithuania.

International treaties ratified by the Seimas of the Republic of Lithuania shall be a constituent part of the legal system of the Republic of Lithuania.

Article 139

The defence of the State of Lithuania against a foreign armed attack shall be the right and duty of each citizen of the Republic of Lithuania.

Citizens of the Republic of Lithuania must perform military or alternative national defence service according to the procedure established by law.

The organisation of national defence shall be established by laws.

Article 140

The main issues of State defence shall be considered and co-ordinated by the State Defence Council which consists of the President of the Republic, the Prime Minister, the Speaker of the Seimas, the Minister of National Defence, and the Commander of the Armed Forces. The State Defence Council shall be headed by the President of the Republic. The procedure for its formation, activities and its powers shall be established by law.

The President of the Republic shall be the Commander-in-Chief of the Armed Forces of the State.

The Government, the Minister of National Defence, and the Commander of the Armed Forces shall be responsible to the Seimas for the administration and command of the armed forces of the State. The Minister of National Defence may not be a serviceman who has not yet retired to the reserve.

Article 141

Persons performing actual military service or alternative service, as well as officers of the national defence system, the police and the interior, non-commissioned officers, re-enlistees, and other paid officials of paramilitary and security services who have not retired to the reserve may not be Members of the Seimas or members of municipal councils. They may not hold elected or appointed office in the State civil service, nor may they take part in the activities of political parties and organisations.

Article 142

The Seimas shall impose martial law, announce mobilisation or demobilisation, adopt a decision to use the armed forces when a need arises to defend the Homeland or to fulfil the international obligations of the State of Lithuania.

In the event of an armed attack which threatens the sovereignty of the State or its territorial integrity, the President of the Republic shall immediately adopt a decision on the defence against the armed aggression, impose martial law throughout the State or in its separate part, announce mobilisation, and submit these decisions to the next sitting of the Seimas for approval, while in the period between sessions of the Seimas he shall immediately convene an extraordinary session of the Seimas. The Seimas shall approve or overrule the decision of the President of the Republic.

Article 143

If a regular election is to be held in time of war actions, either the Seimas or the President of the Republic shall adopt a decision to extend the term of powers of the Seimas, the President of the Republic, or of municipal councils. In such a case, elections must be called not later than three months after the end of the war.

Article 144

When a threat arises for the constitutional system or social peace of the State, the Seimas may impose a state of emergency throughout the territory of the State, or in any part of it. The period of the state of emergency shall not exceed six months.

In cases of urgency, between sessions of the Seimas, the President of the Republic shall have the right to adopt such a decision and convene, at the same time, an extraordinary session of the Seimas for the consideration of this issue. The Seimas shall approve or overrule the decision of the President of the Republic.

The state of emergency shall be regulated by law.

Article 145

After imposition of martial law or a state of emergency, the rights and freedoms specified in Articles 22, 24, 25, 32, 35, and 36 of the Constitution may be temporarily limited.

Article 146

The State shall take care of and provide for the servicemen who lost their health during the military service as well as for the families of servicemen who lost their lives or died during the military service.

The State shall also provide for citizens who lost their health while defending the State as well as for the families of the citizens who lost their lives or died in defence of the State.

CHAPTER XIV ALTERATION OF THE CONSTITUTION

Article 147

A motion to alter or supplement the Constitution of the Republic of Lithuania may be submitted to the Seimas by a group of not less than 1/4 of all the Members of the Seimas or not less than by 300,000 voters.

During a state of emergency or martial law, the Constitution may not be amended.

Article 148

The provision of Article 1 of the Constitution “the State of Lithuania shall be an independent democratic republic” may only be altered by referendum if not less than 3/4 of the citizens of Lithuania with the electoral right vote in favour thereof.

The provisions of the First Chapter “The State of Lithuania” and the Fourteenth Chapter “Alteration of the Constitution” may be altered only by referendum.

Amendments of the Constitution concerning other chapters of the Constitution must be considered and voted at the Seimas twice. There must be a break of not less than three months between the votes. A draft law on the alteration of the Constitution shall be deemed adopted by the Seimas if, during each of the votes, not less than 2/3 of all the Members of the Seimas vote in favour thereof.

An amendment of the Constitution which has not been adopted may be submitted to the Seimas for reconsideration not earlier than after one year.

Article 149

The President of the Republic shall sign the adopted law on the alteration of the Constitution and officially promulgate it within five days.

If the President of the Republic does not sign and promulgate such a law within the specified time, this law shall come into force when the Speaker of the Seimas signs and promulgates it.

The law on the alteration of the Constitution shall come into force not earlier than one month after its adoption.

FINAL PROVISIONS

Article 150

The constituent part of the Constitution of the Republic of Lithuania shall be:

The Constitutional Law of the Republic of Lithuania on the State of Lithuania of 11 February 1991;

The Constitutional Act of the Republic of Lithuania on the Non-Alignment of the Republic of Lithuania to Post-Soviet Eastern Alliances of 8 June 1992;

The Law of the Republic of Lithuania on the Procedure for Entry into Force of the Constitution of the Republic of Lithuania of 25 October 1992;

The Constitutional Act of the Republic of Lithuania on the Membership of the Republic of Lithuania in the European Union of 13 July 2004.

Amendments to the Article:

No. IX-2343, 13.07.2004, Valstybės žinios (Official Gazette), 2004, No. 111-4123 (17.07.2004)

Article 151

This Constitution of the Republic of Lithuania shall come into force on the day following the official publication of the results of the Referendum, provided that more than half of the citizens of the Republic of Lithuania with the electoral right give their assent to the Constitution in the Referendum.

Article 152

The procedure for entry into force of this Constitution and separate provisions thereof shall be regulated by the Law of the Republic of Lithuania “On the Procedure for Entry into Force of the Constitution of the Republic of Lithuania” which, together with this Constitution of the Republic of Lithuania, shall be adopted by referendum.

Article 153

After the adoption of this Constitution of the Republic of Lithuania by referendum, the Seimas of the Republic of Lithuania may, by 25 October 1993, alter by a 3/5 majority vote of all the Members of the Seimas the provisions of the Constitution of the Republic of Lithuania contained in Articles 47, 55, 56, Item 2 of the Second Paragraph of Article 58, in Articles 65, 68, 69, Items 11 and 12 of Article 84, the First Paragraph of Article 87, in Articles 96, 103, 118 and in the Fourth Paragraph of Article 119.

Article 154

The Constitution of the Republic of Lithuania and the Law of the Republic of Lithuania “On the Procedure for Entry into Force of the Constitution of the Republic of Lithuania” adopted by referendum shall be signed and promulgated within 15 days by the Chairman of the Supreme Council of the Republic of Lithuania.

CHAIRMAN OF THE SUPREME COUNCIL OF THE

REPUBLIC OF LITHUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Vilnius

6 November 1992

C O N S T I T U C I Ó N D E L A R E P Ú B L I C A D E L I T U A N I A

[Con cambios y complementos hasta el 1ro de junio de 2006.]

C o n t e n i d o CONSTITUCIÓN DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA

TÍTULO I EL ESTADO LITUANO ...................... 10

TÍTULO II EL INDIVIDUO Y EL ESTADO.......... 14

TÍTULO III LA SOCIEDAD Y EL ESTADO .......... 21

TÍTULO IV LA ECONOMÍA NACIONAL Y EL TRABAJO ................................. 24

TÍTULO V EL PARLAMENTO............................. 27

TÍTULO VI EL PRESIDENTE DE LA REPÚBLICA ...................................... 37

TÍTULO VII EL GOBIERNO DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA .............. 45

TÍTULO VIII EL TRIBUNAL CONSTITUCIONAL ........................... 49

TÍTULO IX LOS TRIBUNALES ............................ 53

TÍTULO X LA AUTONOMÍA Y LA ADMINISTRACIÓN LOCAL 57

TÍTULO XI LAS FINANZAS Y EL PRESUPUESTO DEL ESTADO .......... 59

TÍTULO XII EL CONTROL DE ESTADO ............... 61

TÍTULO XIII LA POLÍTICA EXTERIOR Y LA DEFENSA NACIONAL ............. 62

2

TÍTULO XIV LA REVISIÓN DE LA CONSTITUCIÓN ................................ 67

DISPOSICIONES FINALES................ 69

COMPONENTE DE LA CONSTITUCIÓN DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA

LEY CONSTITUCIONAL DE LA REPÚBLICA “DE LITUANIA RELATIVA AL ESTADO LITUANO” ................................................................ 73

ACTO CONSTITUCIONAL DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA “DE LA NO ADHESIÓN DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA A LAS ALIANZAS ORIENTALES POST-SOVIÉTICAS” ....... 75

LEY DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA “EN EL PROCEDIMIENTO PARA LA ENTRADA EN VIGOR DE LA CONSTITUCIÓN DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA” 77

ACTO CONSTITUCIONAL DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA “EN LA CALIDAD DE MIEMBRO DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA EN LA UNIÓN EUROPEA”.............................................. 80

3

C O N S T I T U C I Ó N D E L A R E P Ú B L I C A D E L I T U A N I A

Adoptado por los ciudadanos de la República de Lituania en el referéndum del 25 de octubre de 1992.

La constitución de la República de Lituania entra en vigor el 2 de noviembre de 1992.

4

LA NACIÓN LITUANA

- habiendo fundado el Estado de Lituania numerosos siglos atrás,

- los que han establecido sus bases legales sobre los estatutos de Lituania y sobre las constituciones de la Re- pública de Lituania,

- habiendo defendido con perseverancia durante siglos su libertad y su independencia,

- Habiendo salvaguardado su espíritu, su lengua natal, su escritura y sus costumbres,

- encarnando el derecho innato de todo ser humano y del pueblo para vivir y crear libremente en la tierra de sus padres y de sus antepasados, en el independiente Estado de Lituania

- protegiendo la unidad nacional sobre el suelo lituano,

Aspirando a tener una sociedad civil, abierta, justa y armoniosa, y a un Estado de derecho, por la voluntad de los ciudadanos del Estado de Lituania restaurado, adopta y proclama la

CONSTITUCIÓN presente.

5

TÍTULO PRIMERO EL ESTADO DE LITUANIA

Artículo 1

El Estado de Lituania es una República independiente y democrática.

Artículo 2

El Estado de Lituania se funda por el pueblo. La soberanía pertenece al pueblo.

Artículo 3

Nadie puede limitar o limitar la soberanía del pueblo, o apropiarse los poderes soberanos que pertenecen al pueblo. El pueblo y cada ciudadano tienen el derecho a oponerse a cualquier atentado por la fuerza a la indepen- dencia, a la integridad del territorio o al orden constitucional del Estado de Lituania.

Artículo 4

El pueblo ejerce su poder soberano supremo, directamente o por medio de sus representantes democráticamen- te elegidos.

Artículo 5

En Lituania, El poder del Estado deberá ser ejecutado por el Parlamento, el Presidente de la Republica y del Gobierno, y el Poder Judicial.

El alcance del poder deberá ser limitado por la constitución.

Las instituciones del Estado deberán servir al pueblo.

Artículo 6

La Constitución es un acto integral y directamente aplicable.

Toda persona puede defender su derecho sobre la base de la Constitución.

Artículo 7

Toda Ley o acto contrario a la constitución es nulo.

Sólo las Leyes promulgadas son válidas.

La ignorancia de la Ley no exime a nadie de la responsabilidad.

Artículo 8

La usurpación del poder del Estado o de una de sus instituciones por la violencia se considera como un acto Inconstitucional, ilegal y no válido.

6

Artículo 9

Las cuestiones más importantes relativas a la vida del estado y al pueblo se plantean al referéndum.

En los casos definidos por la Ley, el referéndum es decidido por el Parlamento.

El referéndum deberá también ser anunciado si no menos de trescientos mil ciudadanos con derecho electoral lo requieren.

El procedimiento relativo al referéndum y a su realización es fijado por la Ley.

Artículo 10

El territorio del Estado de Lituania es uno, y no puede ser dividido en ningún Estado como formaciones.

Las fronteras del estado podrán ser alteradas solo por Tratados Internacionales de la República de Lituania después que haya sido ratificado por las 4/5 partes de todos los Miembros del Parlamento.

Artículo 11

Las unidades administrativas del territorio del Estado de Lituania y sus límites son fijados por la Ley.

Artículo 12

La ciudadanía de la República de Lituania se adquiere por el nacimiento y por otros motivos fijados por la Ley.

Con excepción de casos particulares previstos por la Ley, nadie puede ser a la vez ciudadano de la República de Lituania y ciudadano de otro Estado.

Los métodos de adquisición y pérdida de la ciudadanía de la República de Lituania son fijos por la Ley.

Artículo 13

El Estado de Lituania protege a sus ciudadanos en el extranjero.

Está prohibido obtener la extradición de un ciudadano de la República de Lituania hacia otro Estado salvo si un Convenio Internacional del que la República de Lituania establezca lo contrario.

Artículo 14

La lengua oficial es el lituano.

Artículo 15

Los colores de la bandera nacional son: amarillo, verde y roja.

El escudo de armas del Estado es el caballero blanco sobre el campo rojo.

La bandera, el escudo de armas del Estado y su empleo son fijados por la Ley.

7

Artículo 16

El Himno Nacional es el “Tautiskva Giesme” (Borde nacional) de Vincas Kudirka.

Artículo 17

La capital del Estado de Lituania es la ciudad de Vilnius, capital histórica tradicional de Lituania.

TÍTULO SEGUNDO DE LA PERSONA Y EL ESTADO

Artículo 18

Los derechos humanos y las libertades de la persona existen desde el nacimiento.

Artículo 19

El derecho de la persona a la vida es protegida por la Ley.

Artículo 20

La libertad individual es inviolable.

Nadie puede arbitrariamente estar detenido o mantenerse arrestado. Ninguna persona puede ser privada de su libertad a menos que sea por motivos fundados y según los procedimientos determinados por la Ley.

Toda persona detenida en flagrante delito debe, dentro de las cuarenta y ocho horas, ser llevado ante el tribunal para propósitos de averiguar, en presencia del detenido, sobre la validez de su detención. Si el tribunal no decide su detención, el individuo detenido inmediatamente será devuelto en libertad.

Artículo 21

El derecho del ser humano es inviolable.

La dignidad del ser humano es protegida por la Ley.

Es prohibido torturar a un individuo, herirle, atentar contra su dignidad, de tratarlo de modo inhumano, así como de infligir tales penas.

Ningún ser humano puede ser sujeto a experimentos científicos o medios sin su conocimiento y libre consen- timiento.

8

Artículo 22

La vida privada de un individuo es inviolable.

La correspondencia, las conversaciones telefónicas, los mensajes telegráficos y cualquier otra forma de comu- nicación personal son inviolables. Una información que concierne a la vida privada de una persona no puede ser recolectada sólo sobre una justificada decisión del Tribunal y en conformidad a la Ley.

La Ley y el Tribunal protegen a cada uno de arbitrarios o interferencias ilegales en su vida privada y familiar, desde que atente sobre su honor y su dignidad.

Artículo 23

La propiedad es inviolable. Los derechos de propiedad son protegidos por la Ley. Una propiedad puede ser expropiada sólo por causa de utilidad pública, según el procedimiento fijado por la Ley, mediante una indemniza- ción adecuada.

Artículo 24

El domicilio de un individuo es inviolable.

Penetrar en un domicilio sin el consentimiento de su ocupante puede ser autorizado sólo por decisión de justi- cia o en conformidad al procedimiento fijado por la Ley, cuando el objeto de tal acción es proteger el Orden Pú- blico, detener a un criminal o salvar la vida de una persona, su salud o sus bienes.

Artículo 25

Todo ser humano tiene el derecho a tener sus propias convicciones y de expresarlos libremente.

El ser humano no debe ser impedido de buscar, obtener y difundir informaciones o ideas.

La libertad de expresión, sus convicciones, de obtener y de difundir una información puede ser restringida de otro modo sólo por un medio fijado por la Ley, cuando es necesario proteger la salud de una persona, su honor y su dignidad, su vida privada, su moralidad o proteger la Orden Constitucional.

La libertad de expresión, sus convicciones y de difundir una información es incompatible con acciones delicti- vas, tales como la incitación al odio, a la violencia, y a la discriminación nacional, racial, religiosa o social, así como la difamación y la desinformación. Todo ciudadano tiene el derecho, según un procedimiento fijado por la Ley, a conseguir instituciones del Estado toda información disponible al que concierne a él.

9

Artículo 26

La libertad de pensamiento, de conciencia y de religión no puede ser restringida. Todo individuo tiene el dere- cho a escoger libremente cualquier religión o creencia, y sólo o con otros, en público o en privado, a profesarlo, a celebrar ceremonias religiosas, de practicar su creencia y de enseñarla.

Ninguno puede forzar a otra persona o ser forzado de escoger o de profesar una religión o una creencia. La li- bertad de una persona de profesar y de difundir una religión o una creencia puede ser restringida sólo por la Ley, y solamente cuando estas restricciones son necesarias para garantizar la seguridad de la sociedad, el Orden Público, la salud y la moralidad de una persona así como las libertades y los derechos fundamentales de tiene.

Los padres y los tutores velan libremente y según sus convicciones tiene la educación moral y religiosa de sus niños y de los que están bajo su tutela.

Artículo 27

Las convicciones de una persona, la religión que practica o su creencia no pueden justificar la comisión de un crimen o la violación de la Ley.

Artículo 28

Toda persona, en el ejercicio de sus derechos y libertades, debe observar la Constitución y las Leyes de la Re- pública de Lituania y no atentar contra los derechos y las libertades de otro.

Artículo 29

Todos los individuos son iguales ante la Ley, los tribunales, otras instituciones del Estado o sus funcionarios. Un individuo no puede ver sus derechos limitados de ningún modo o verse concedidos privilegios a causa de su sexo, su raza, su nacionalidad, su lengua, su origen, su estatus social, su religión, sus convicciones o sus opinio- nes.

Artículo 30

Toda persona entre las que los derechos políticos o las libertades han sido violados tiene el derecho a acudir a los tribunales. El procedimiento de reparación de los perjuicios causados materiales y morales tiene una persona es fijado por la Ley.

Artículo 31

Una persona es presumida inocente hasta que se le demuestre su culpabilidad de acuerdo al procedimiento de- terminado por la Ley y declarada culpable por un juzgado efectivo.

Una persona acusada de haber cometido un delito tiene derecho a lo que su causa sea examinada públicamente y equitativamente por un tribunal independiente e imparcial.

10

Es prohibido obligar a cualquier a testimoniar contra él mismo, contra miembros de su familia o sus parientes cercanos.

Las penas pueden ser infligidas o aplicadas sólo en virtud de la Ley. Ninguno puede ser castigado dos veces por el mismo delito. El derecho tiene la defensa y el derecho a tener un consejo jurídico son garantizados a toda persona sospechosa o acusada de haber cometido una infracción desde el momento de la detención o del primer interrogatorio.

Artículo 32

Todo ciudadano puede libremente circular y escoger su lugar de residencia en Lituania y puede dejar libremen- te Lituania. Este derecho no puede ser restringido sólo por una Ley y únicamente si esto es indispensable para proteger la seguridad del Estado, la salud de las personas o para administrar la justicia Un ciudadano no puede verse prohibido de volver a Lituania. Todo lituano puede establecerse en Lituania.

Artículo 33

Todos los ciudadanos tienen el derecho a participar en el Gobierno de su Estado ambas directamente y a trabes de sus representantes libremente elegidos, y tienen el derecho en condiciones iguales de ocupar un empleo en una Administración del Estado de la República de Lituania.

A todo ciudadano es garantizado el derecho a criticar la actividad de las instituciones y de los funcionarios del Estado, y a apelar contra sus decisiones. Es prohibido la persecución a cualquier individuo por sus críticas.

A todo ciudadano es garantizado el derecho de petición; el procedimiento de puesta en ejecución de este dere- cho es fijado por la Ley.

Artículo 34

Todo ciudadano de edad de dieciocho años el día la elección tiene el derecho de voto. El derecho a ser elegido es determinado por la Constitución de la República de Lituania y por las Leyes electorales. Los ciudadanos reco- nocidos legalmente incapaces por los tribunales no participan en las elecciones.

Artículo 35

A todos los ciudadanos es garantizado el derecho a unirse libremente en sociedades, partidos políticos o aso- ciaciones, si los fines y las actividades de éstos no son contrarios tiene la Constitución y a las Leyes. Ninguno puede ser forzado de pertenecer a una sociedad, a un partido político o a una asociación. La creación y la actividad de los partidos políticos y de otras organizaciones políticas y sociales son reglamentadas por la Ley.

11

Artículo 36

Los ciudadanos no pueden verse prohibidos o impedidos de reunirse sin armas en asambleas pacíficas. Este derecho no puede estar sometido a alguna restricción excepto las fijadas por la Ley y quienes son necesarias para salvaguardar la seguridad del Estado y de la sociedad, el orden público, la salud o la moralidad de las personas o los derechos y las libertades de otros.

Artículo 37

Los ciudadanos que pertenecen a comunidades étnicas tienen el derecho a velar por el desarrollo de su lengua, de su cultura y de sus costumbres.

TÍTULO TERCERO LA SOCIEDAD Y EL ESTADO

Artículo 38

La familia es el fundamento de la sociedad y del Estado. El Estado salvaguarda y protege a la familia, la ma- ternidad, la paternidad y la infancia. El matrimonio se concluye por el consentimiento libre de un hombre y de una mujer. El Estado registra los matrimonios, los nacimientos y las defunciones. El Estado también reconoce los matrimonios registrados en la Iglesia.

Los derechos de los esposos en la familia son iguales. Los padres tienen el derecho y el deber de educar a sus niños como hombres honrados y en ciudadanos leales, y de hacérseles cargo hasta su mayoría de edad. El deber de los niños es respetar a sus padres, ocuparse de ellos en la vejez y preservar su herencia.

Artículo 39

El Estado se ocupa de familias que crían y educan sus niños en la casa, y les brinda su ayuda según las moda- lidades fijadas por la Ley. La Ley asegura a las madres que trabajan unas vacaciones pagadas antes y después del nacimiento, condiciones favorables de trabajo y otras ventajas. Los niños menores son protegidos por la Ley.

Artículo 40

El Estado y los establecimientos municipales de enseñanza serán seculares. En requerimiento de los padres ellos podrán proveer instrucción religiosa. Establecimientos de enseñanza educativos no gubernamentales pueden ser creados según las modalidades fijadas por la Ley.

Escuelas de Educación superior deben ser aprobadas autónomamente.

El Estado deberá supervisar las actividades de establecimientos de enseñanza y educación.

12

Artículo 41

La instrucción es obligatoria hasta los dieciséis años. La enseñanza es gratuita en las escuelas que dependen del Estado y las colectividades locales, sean enseñanza general, profesional o superior. La enseñanza superior es accesible a cada uno según sus aptitudes. La enseñanza gratuita en las escuelas superiores del Estado es garantiza- da a los ciudadanos que persiguen sus estudios con éxito.

Artículo 42

La cultura, la ciencia y la investigación, así como la enseñanza son libres. El Estado soporta la cultura y la ciencia y protege la historia, el arte y todos los demás monumentos y objetos del patrimonio cultural de Lituania. Los intereses relativos morales y materiales de un autor tienen una obra científica, técnica, cultural o artística son protegidos y defendidos por la Ley.

Artículo 43

El Estado reconoce las iglesias tradicionales y las organizaciones religiosas de Lituania así como otras iglesias y otras organizaciones religiosas si tienen una base en la sociedad y si su doctrina y sus ritos no son contrarios a la moral y a la Ley. Las iglesias y las organizaciones religiosas reconocidas por el Estado tienen los derechos de una persona moral.

Las iglesias y las organizaciones religiosas propagan libremente su doctrina, celebran sus ritos, poseen edifi- cios dedicados al culto, instituciones de beneficencia y de las escuelas para la formación de los Ministros de su culto. Las iglesias y las organizaciones religiosas pueden organizarse libremente según sus cánones y sus estatu- tos.

El estatuto de las iglesias y de otras organizaciones religiosas en el Estado es fijado por convenios o por la Ley. La propagación de la doctrina de las iglesias y las organizaciones religiosas, muy diferente actividad confe- sional así como los edificios de los cultos no pueden servir al contrario sino a la Constitución y a la Ley. No hay religión de Estado en Lituania.

Artículo 44

La censura de los medios de comunicación es prohibida. El Estado, los partidos políticos y las organizaciones políticas y sociales, cualquier otra institución o persona, no pueden monopolizar los medios de información.

Artículo 45

Las comunidades étnicas de ciudadanos administran de modo independiente los asuntos de su cultura étnica, su educación, sus obras de caridad y su asistencia mutua. El Estado concede una ayuda a las comunidades étnicas.

13

TÍTULO CUATRO LA ECONOMÍA NACIONAL Y EL TRABAJO

Artículo 46

La economía de Lituania es fundada sobre el derecho a la propiedad privada, sobre la libertad de actividad económica individual y sobre la iniciativa individual. El Estado sostiene los esfuerzos económicos y las iniciativas útiles a la sociedad. El Estado reglamenta la actividad económica de modo que sirva el bien común del pueblo. La Ley prohíbe monopolizar la producción y el mercado y protege la libre competencia.

El Estado defiende los intereses del consumidor.

Artículo 47

El subsuelo, las aguas del subsuelo, campos, parques, caminos, objetos históricos y arqueológicos, y culturales del Estado pertenecerán por derecho de exclusividad como propiedad al Estado de la República de Lituania.

La Republica de Lituania tendrá derecho exclusivo sobre el espacio aéreo de su territorio, su continente mismo y de la zona económica en el Mar Báltico.

En la república de Lituania las entidades extranjeras podrán adquirir la propiedad de la tierra, agua del subsue- lo, y campos para instalar sus misiones diplomáticas y consulares, conforme a los procedimientos y las condicio- nes fijadas por la Ley.

Artículo 48

Cada uno puede libremente escoger su trabajo lo mismo que su profesión, y tiene el derecho a tener condicio- nes convenientes de trabajo conforme con la seguridad y con la higiene, una remuneración equitativa para su tra- bajo y una protección social en caso de paro. El empleo de los extranjeros en la República de Lituania es regla- mentado por la Ley. El trabajo forzoso es prohibido.

El servicio militar o el servicio de sustitución, así como el trabajo de los ciudadanos en caso de guerra, en caso de catástrofe natural, en caso de epidemia o en caso de circunstancias excepcionales no están considerados como trabajo forzoso. El trabajo efectuado por condenados en los lugares de detención y reglamentado por la Ley, no está considerado como trabajo forzoso.

Artículo 49

Todo trabajador tiene derecho al descanso, al ocio y a las vacaciones pagadas anuales. La duración del tiempo de trabajo es fijada por la Ley.

Artículo 50

Los sindicatos se organizan libremente y funcionan de manera independiente. Defienden los derechos y los in- tereses profesionales, económicos y sociales de los trabajadores. Todos los sindicatos tienen iguales derechos.

14

Artículo 51

Los trabajadores tienen el derecho de huelga para defender sus intereses económicos y sociales. Los límites de este derecho, las condiciones y los procedimientos de su postura lo abre son determinados por la Ley.

Artículo 52

El Estado les garantiza a los ciudadanos el derecho tiene una pensión de vejez y de invalidez, una asistencia social en caso de paro, en caso de enfermedad, en caso de viudez, en caso de pérdida del sostén de familia y en otros casos previstos por la Ley.

Artículo 53

El Estado vela tiene la salud de las personas y garantiza una ayuda médica y servicios en caso de enfermedad. La Ley fija las modalidades de la ayuda médica gratuita abastecida a los ciudadanos en los establecimientos públi- cos de cuidado. El Estado anima la cultura física en la sociedad y sostiene el deporte. El Estado y cada individuo deben preservar el medio ambiente de toda influencia perjudicial.

Artículo 54

El Estado se preocupa de la protección de medio ambiente natural, la fauna y la flora, los objetos naturales ais- lados y los sitios particularmente dignos de interés, vela por que los recursos naturales sean utilizados con mesura, renovados y desarrollados. La Ley prohíbe devastar la tierra, el subsuelo, las aguas, contaminar las aguas y el aire, provocar una contaminación radiactiva del medio ambiente y empobrecer la fauna y la flora.

TÍTULO QUINTO EL PARLAMENTO

Artículo 55

El Parlamento está constituido por los parlamentarios, en total de ciento cuarenta y un miembros, elegidos para un mandato de cuatro años al sufragio universal, igual y directo y a la votación secreta. El Parlamento está consi- derado como elegido cuando por lo menos tres quintas partes de sus miembros han sido elegidos. Las modalidades de elección de los miembros del Parlamento son fijadas por la Ley.

Artículo 56

Cualquier ciudadano de la Republica de Lituania que no vinculado por juramento o por empeño a un Estado extranjero, y que, en el día de la elección, no es mas menor que veinticinco años de edad y permanentemente resi- de en Lituania, podrá ser elegido miembro del Parlamento.

Las personas que no terminaron su condena impuesta por juicio de un tribunal, así como las personas recono- cidas incapaces por los tribunales no podrán ser elegidos miembros del Parlamento.

15

Artículo 57

Las elecciones regulares para el Parlamento son organizadas en el año de la expiración de los poderes de los miembros del Parlamento en el segundo domingo de Octubre.

Las elecciones regulares para el Parlamento en sus elecciones anticipadas serán organizadas al momento espe- cificado en el primer párrafo de este artículo.

Artículo 58

Elecciones anticipadas en el Parlamento pueden ser organizadas por decisión del Parlamento, adoptada por una mayoría de por lo menos tres quintas partes del conjunto de sus miembros. Elecciones anticipadas en el Parlamen- to pueden también ser decididas por el Presidente de la República.

1) Si el Parlamento falla para adoptar una decisión en el nuevo programa de Gobierno dentro de los 30 días de su presentación, o si el Parlamento dos veces sucesivas desaprueba el programa de gobierno dentro de los 60 días de si primera presentación.

2) En la propuesta de Gobierno, si el Parlamento expresa directamente su no confianza en el Gobierno.

El Presidente de la República no puede anunciar las elecciones anticipadas al Parlamento si el termino de la oficina del Presidente de la Republica expira en menos de 6 meses, también si 6 meses no han pasado desde las elecciones anticipadas para el Parlamento.

El día de las elecciones del nuevo Parlamento será especificado en la resolución del Parlamento o en el acta del Presidente de la Republica en las elecciones anticipadas del Parlamento. Las elecciones del nuevo Parlamento deberán ser organizadas dentro de los 3 meses de la adopción de la decisión de las elecciones anticipadas.

Artículo 59

El término de poderes de los miembros del Parlamento comenzará a ser contado desde el día en el cual el nue- vo electo Parlamento se reúne en su primera sesión. El mandato de los miembros del Parlamento anteriormente elegidos se acaba al inicio de esta sesión. Todo miembro elegido del Parlamento adquiere los derechos de parla- mentario que después de haber jurado de fidelidad, en frente al Parlamento, a la República de Lituania.

Todo miembro del Parlamento que no juró según el procedimiento fijado por la Ley o que juró condicional- mente, pierde su mandato de miembro del Parlamento. El parlamento puede adoptar una resolución a este caso. En el ejercicio de sus funciones, los miembros del Parlamento son guiados por la Constitución de la República de Lituania, por el interés del Estado y por su conciencia, y no pueden ser limitados por ningún mandato.

16

Artículo 60

Los deberes de un miembro del Parlamento, con la excepción de sus deberes en el Parlamento, serán incompa- tibles con otros deberes en instituciones u organizaciones del Estado, tanto como con un empleo en negocios, en el comercio y otra actividad privada instituciones o empresas. Durante el periodo de su mandato, todo miembro del Parlamento es eximido del deber de cumplir su servicio de defensa del país.

Los miembros del Parlamento pueden ser nombrados sólo Ministro o Primer Ministro. La actividad parlamen- taria del miembro del Parlamento, lo mismo que los gastos allí correspondientes dan lugar a una indemnidad a cuenta del presupuesto del Estado. Todo miembro del Parlamento no puede percibir ninguna otra remuneración, excepto la que es vinculada tiene una actividad creativa. Las obligaciones, los derechos y las garantías de la acti- vidad de los miembros del Parlamento son fijados por la Ley.

Artículo 61

Todo miembro del Parlamento tiene el derecho a someterle en cuestión al Primer Ministro, a los Ministros y a los dirigentes de otros organismos de Estado formados o elegidos por Parlamento. La persona afectada debe dar una respuesta oralmente o por escrito en una sesión del Parlamento según las modalidades fijadas por Parlamento. En el momento de una sesión del Parlamento, un grupo por lo menos del quinto de los miembros del Parlamento puede interpelar al Primer Ministro o un Ministro.

El Parlamento después de haber examinado la respuesta del Primer Ministro o de un Ministro tiene la interpe- lación, puede decidir que esta respuesta no es satisfactoria y, por un voto a la mayoría de las voces de la mitad del conjunto de los miembros del Parlamento, expresar su desconfianza hacia el Primer Ministro o el Ministro. El procedimiento de voto es fijado por la Ley.

Artículo 62

La persona de un miembro del Parlamento es inviolable. Un miembro del Parlamento no puede, sin el consen- timiento del Parlamento, ser procesado para crimen, detenido, ni ver su libertad limitada de ninguna manera. Un miembro del Parlamento no puede ser perseguido para votos o discursos en Parlamento. No obstante, puede ser procesado, según la mayoría derecha, por injuria personal a alguien o difamación.

17

Artículo 63

Los poderes de un miembro del Parlamento cesan cuando:

1) la duración de su mandato expira o cuando el Parlamento, elegido en el momento de elecciones anticipadas, se reúne para su primera sesión;

2) fallece;

3) da su dimisión;

4) un tribunal lo reconoce legalmente incapaz;

5) El Parlamento pone fin a su mandato en conformidad tiene el procedimiento de acusación;

6) las elecciones son reconocidas inválidas, o si hubo violación de la Ley sobre las elecciones;

7) aceptó un empleo o no abandona un empleo incompatible con sus funciones de miembro del Parlamento;

8) pierde la ciudadanía lituana.

Artículo 64

Cada año, El Parlamento se reúne en dos sesiones ordinarias: en primavera y en otoño. La sesión de primavera se abre el 10 de marzo y se acaba el 30 de junio. La sesión de otoño se abre el 10 de septiembre y se acaba el 23 de diciembre. El Parlamento puede decidir prolongar una sesión.

El Parlamento es convocado en sesión extraordinaria por el presidente del Parlamento sobre proposición por lo menos de un tercio del conjunto de los miembros del Parlamento, y por el Presidente de la República en los casos previstos por la Constitución.

Artículo 65

El Presidente de la República convoca a la primera sesión del Parlamento recientemente elegido lo más tarde a los quince días después de la elección del Parlamento. Si el Presidente de la República no convoca al Parlamento, los miembros mismos del Parlamento se reúnen al día siguiente de la expiración del plazo de quince días.

Artículo 66

Las sesiones del Parlamento son presididas por el Presidente del Parlamento o por el Vicepresidente. La pri- mera sesión después de la elección del Parlamento es abierta por el Presidente del Parlamento.

Artículo 67

El Parlamento:

1) examina y adopta las enmiendas a la Constitución;

2) adopta las Leyes;

3) adopta las resoluciones relativas a la organización del referéndum;

18

4) fija la fecha de las elecciones a la presidencia de la República de Lituania;

5) forma las instituciones de Estado previstas por la Ley, nombra y revoca a sus directores;

6) Acepta o rechaza la candidatura del Primer Ministro propuesta por el Presidente de la República;

7) examina el programa del Gobierno sometido por el Primer Ministro y decide si lo aprueba o no;

8) crea y suprime los Ministerios de la República de Lituania sobre propuesta del Gobierno;

9) controla la actividad del Gobierno, puede expressar su desconfianza hacia el Primer Ministro o hacia un Ministro;

10) Nombra a los jueces del Tribunal Constitucional, los jueces de la Corte suprema y los Presidentes de estas Cortes;

11) nombra y revoca al inspector de Estado así como el presidente del Consejo de Administración del Banco de Lituania;

12) fija la fecha de las elecciones de los consejos de las colectividades locales;

13) forma la comisión electoral central y modifica su composición;

14) aprueba el presupuesto del Estado y controla su ejecución;

15) Fija los impuestos del Estado y otros pagos obligatorios;

16) ratifica y denuncia los tratados internacionales concluidos por la República de Lituania, examina otras cuestiones de política exterior;

17) fija las divisiones administrativas de la República;

18) crea las distinciones oficiales de la República de Lituania;

19) adopta los actos de amnistía;

20) Instaura la administración directa, la Ley marcial y el estado de emergencia, declara la movilización y to- ma la decisión de utilizar las fuerzas armadas.

Artículo 68

El derecho de iniciativa legislativa a Parlamento pertenece a los miembros del Parlamento, al Presidente de la República y al Gobierno. Los ciudadanos de la República de Lituania también poseen el derecho de iniciativa legislativa. Un proyecto de Ley puede ser presentado en Parlamento por cincuenta y mil ciudadanos que poseen el derecho de voto y Parlamento debe examinarlo.

19

Artículo 69

Las leyes deberán ser adoptadas por el Parlamento de acuerdo a los procedimientos establecidos por Ley.

Las leyes serán adoptadas si la mayoría de los miembros del Parlamento participa en la asamblea y han votado a favor de ella.

Las Leyes constitucionales de la República de Lituania son adoptadas si más de la mitad del conjunto de los miembros del Parlamento vota por ellas y son enmendadas a la mayoría de por lo menos como tres quinto del conjunto de los miembros. Eñ Parlamento establece la lista de las Leyes constitucionales a la mayoría de los tres quintos de los votos de sus miembros. Las disposiciones de las Leyes de la República de Lituania pueden ser tam- bién adoptadas por referéndum.

Artículo 70

Las Leyes adoptadas por el Parlamento entran en vigencia después de que el Presidente de la República de Li- tuania las firme y oficialmente promulgue, a menos de una fecha posterior de entrada en vigencia hubiera sido fijada por las Leyes mismas. Otros actos adoptados por el Parlamento y el reglamento del Parlamento son firma- dos por el Presidente del Parlamento.

Estos actos entran vigentes al día siguiente de su promulgación, tiene menos que otro modo de entrada vigente hubiera sido fijado por estos mismos actos.

Artículo 71

El Presidente de la República, en los diez días siguientes a la recepción de la Ley adoptada por Parlamento, la firma y oficialmente la promulga, o la reenvía Parlamento, con sus observaciones motivadas, para un nuevo exa- men.

Si en el período fijado, el Presidente de la República no devuelve firmada ni adoptada la Ley al Parlamento, ésta entra vigente después de que el presidente del Parlamento la firmara y oficialmente promulgara.

El Presidente de la República debe, en el plazo de cinco días, firmar y oficialmente promulgar toda Ley u otro acto adoptados por referéndum.

Artículo 72

Una Ley que ha sido reenviada por el Presidente de la República puede ser examinada de nuevo y adoptada por el Parlamento.

Una Ley examinada de nuevo por Parlamento está considerada como adoptada si las enmiendas y las añadidu- ras propuestos por el Presidente de la República han sido adoptadas o si más de la mitad del conjunto de los miembros del Parlamento votó a favor de la Ley y, en el caso de una Ley Constitucional, por lo menos tres quintas partes del conjunto de los miembros.

20

Las Leyes confirmadas por El Parlamento deben ser firmadas en el plazo de tres días y promulgadas oficial- mente inmediatamente por el Presidente de la República.

Artículo 73

Los inspectores del Parlamento proceden a una encuesta en caso de queja de un ciudadano contra los abusos de poder o las actitudes burocráticas de los funcionarios (tiene la excepción de los jueces). Estos inspectores tienen el derecho a proponerle al tribunal sacar de sus funciones a los funcionarios culpables.

Los poderes de los inspectores del Parlamento son fijados por la Ley. Si fuere el caso, el Parlamento crea otros organismos de control, entre los que el régimen y los poderes son determinados por la Ley.

Artículo 74

El Presidente de la Republica, el Presidente y los Jueces del Tribunal Constitucional, el Presidente y los Jueces de la Suprema Corte, el Presidente y los Jueces de la Corte de Apelación tan bien como los Miembros del Parla- mento quienes han cometido una grave violación de la Constitución, traición del juramento o si resulta que un acto delictivo ha sido cometido, el Parlamento, tiene la mayoría de los tres quintos del conjunto de sus miembros, pue- de revocar al Presidente de la República, al Presidente y a los Jueces del Tribunal Constitucional, al Presidente y a los Jueces de la Corte suprema, al Presidente y a los Jueces del Tribunal de Apelación, a los Miembros del Parla- mento o poner fin a su mandato de cualquier Miembro del Parlamento.

Estas medidas son fijadas en conformidad al procedimiento de postura en acusación fijada por el estatuto del Parlamento.

Artículo 75

Los funcionarios nombrados o elegidos por el Parlamento, tienen la excepción de las personas mencionadas en el Artículo 74 de la Constitución, son retirados de su función cuando el Parlamento, tiene la mayoría del conjunto de sus miembros, les expresan su desconfianza.

Artículo 76

La estructura y el procedimiento de funcionamiento del Parlamento son fijados por el re - rebuscan del Parla- mento. El reglamento del Parlamento tiene fuerza de Ley.

TÍTULO SEXTO EL PRESIDENTE DE LA REPÚBLICA

Artículo 77

El Presidente de la República es el jefe del Estado. Representa el Estado de Lituania y ejerce todas las obliga- ciones que le son conferidas por la Constitución y por las Leyes.

21

Artículo 78

Puede ser elegido Presidente de la República todo ciudadano lituano de origen, que ha vivido en Lituania por no menos los tres últimos años, si ha alcanzado la edad de no menos que 40 antes del día de la elección, y si ha sido electo como Miembro del Parlamente, podrá ser elegido Presidente de la Republica.

El Presidente de la República es elegido por los ciudadanos de la República de Lituania para cinco años, en su- fragio universal, igual y directo y a la votación secreta. La misma persona no puede ser elegida Presidente de la República más de dos veces consecutivas.

Artículo 79

Cualquier ciudadano de la Republica de Lituania que alcance las condiciones establecidas en el primer párrafo del Artículo 78 y que recolectado las firmas de no menos que 20,000 votos podrá ser registrado como Presidente.

El número de candidatos para postular a la presidencia de la República no será limitado.

Artículo 80

Las elecciones regulares a la presidencia de la República se efectúan el último domingo que precede los dos meses antes de la expiración del mandato del Presidente de la República en ejercicio.

Artículo 81

Es considerado como electo Presidente de la República el candidato que, a la primera vuelta, en quien partici- pó por lo menos la mitad de los electores, consiguió más la mitad de las votos de los votantes. Si menos de la mi- tad de los electores inscritos participó en la elección, el candidato que obtuvo mayor número de voces, y por lo menos un tercio de las voces del conjunto de los electores, es considerado como elegido.

Si a la primera vuelta de las elecciones ningún candidato recoge el número requerido de votos, una nueva elec- ción es organizada dos semanas más tarde, con ambos candidatos que obtuvieron el número más alto de sufragios. Es considerado como electo, el candidato que obtenga más votos.

Si solamente uno o dos candidatos participaron en la primera vuelta y si ninguno de ellos obtuvo el número re- querido de votos, una repetición de las elecciones será organizada.

Artículo 82

El Presidente de la República recientemente elegido comienza a desempeñar sus funciones al día siguiente del día que se acaba el mandato del Presidente en ejercicio, después en Vilnius, en presencia de los representantes de la Nación, miembros del Parlamento, hace juramento al pueblo de ser fiel a la República de Lituania y a la Consti- tución, de desempeñar sus funciones con conciencia y de mostrarse justo con cada uno.

El Presidente reelegido de la República también hará el juramento.

El acto de juramentación del Presidente de la República es firmado por el Presidente él mismo y por el presi- dente del Tribunal Constitucional o, en ausencia de este último, por uno de las jueces del Tribunal Constitucional.

22

Artículo 83

El Presidente de la República no puede ser miembro del Parlamento y no puede ocupar ninguna otra función ni percibir alguna otra remuneración que la concedida al Presidente de la República o la vinculada a una actividad creativa. La persona elegida Presidente de la República debe suspender toda actividad en partidos y en organiza- ciones políticas hasta el principio de una nueva campaña para la elección presidencial.

Artículo 84

El Presidente de la República:

1) reglamenta las principales cuestiones de política exterior y, de común acuerdo con el Gobierno, conduce la política exterior;

2) Firma los Tratados Internacionales concluidos por la República de Lituania y los somete en el Parlamento a ratificación;

3) nombra y reafirma, sobre la sumisión del Gobierno, a los representantes diplomáticos de la República de Li- tuania cerca de los Estados Extranjeros y las Organizaciones Internacionales; recibe las cartas de acreditación y de retirada de los representantes diplomáticos de los Estados Extranjeros; Confiere los rangos diplomáticos más altos y los títulos especiales;

4) Nombra al Primer Ministro, con la aprobación del Parlamento, se encarga de formar al Gobierno y aprueba la composición de éste;

5) pone fin, con la aprobación del Parlamento, a las funciones del Primer Ministro;

6) Acepta los poderes que le devuelve el Gobierno en caso de elección del nuevo Parlamento y se encarga de desempeñar sus funciones hasta que un nuevo Gobierno sea formado;

7) Acepta la dimisión del Gobierno y si llega el caso se encarga de continuar y desempeñar sus funciones o en- carga a uno de los Ministros de desempeñar las funciones de Primer Ministro hasta que un nuevo Gobierno sea formado; acepta la dimisión individual de los Ministros y puede encargarse de desempeñar sus funciones hasta que un nuevo Ministro sea nombrado;

8) En caso de dimisión del Gobierno o cuando éste entrega sus poderes, somete a examen en Parlamento, en el plazo de quince días, la candidatura de un Primer Ministro;

9) sobre la propuesta del Primer Ministro, nombra a los Ministros y pone fin a sus funciones;

10) Según el procedimiento establecido, nombra o remueve de sus funciones a los funcionarios del Estado pre- vistos por las Leyes;

11) Presenta al Parlamento las candidaturas de los jueces de la Corte suprema, y cuando son totalmente nom- brados, propone en el Parlamento entre ellos al presidente de la Corte Suprema; nombra, con la aprobación del Parlamento, a los jueces del Tribunal de Apelación, y entre ellos, al presidente del Tribunal de Apelación; nombra a los Jueces y los Presidentes de los Tribunales de Distrito y Municipales, y decide su retiro; en los casos previstos por la Ley, propone en el Parlamento revocar a los jueces;

23

12) Presenta al Parlamento las candidaturas de tres jueces del Tribunal Constitucional, y, después del nom- bramiento de todos los jueces, propone en el Parlamento entre ellos a un candidato a la presidencia del Tribunal Constitucional;

13) Presenta al Parlamento un candidato a la función de Inspector de Estado y un candidato a la de presidente del consejo de administración del Banco de Lituania; en caso de necesidad, puede proponer en el Parlamento ex- presar su desconfianza para la administración;

14) Con la aprobación del Parlamento, nombra y revoca al Comandante en Jefe del Ejército y al Jefe del Servi- cio de Seguridad;

15) confiere los grados más altos y militares;

16) En el caso de un ataque armado que amenaza la soberanía del Estado o la integridad del territorio, adopta las decisiones relativas tiene la defensa contra una tal agresión armada, a la postura vigente de la Ley marcial así como a la movilización, y somete estas decisiones a la aprobación del Parlamento de la sesión siguiente;

17) Según los procedimientos y en los casos previstos por la Ley, proclama el Estado de Emergencia y somete esta decisión a la aprobación del Parlamento de la sesión siguiente;

18) presenta en el Parlamento los informes anuales sobre la situación en Lituania y sobre política interior y ex- terior de la República de Lituania;

19) En los casos previstos por la Constitución, convoca las sesiones extraordinarias del Parlamento;

20) fija la fecha de las elecciones regulares sobre el Parlamento, y en los casos previstos en la segunda parte del Artículo 58 de la Constitución, la de las elecciones anticipadas en Parlamento;

21) según el procedimiento fijado por la Ley, concede la ciudadanía de la República de Lituania;

22) Concede las distinciones oficiales del Estado;

23) concede gracias a los condenados;

24) Firma y promulga las Leyes adoptadas por el Parlamento, o los reenvía al Parlamento en conformidad al procedimiento fijado por el Artículo 71 de la Constitución.

Artículo 85

El Presidente de la República, en el ejercicio de las habilidades del que ha sido investido, promulga actos de- nominados decretos. Los decretos del Presidente mencionados en los puntos 3, 15, 17 y 21 del Artículo 84 de la Constitución son válidos sólo si son refrendados por el Primer Ministro o por el Ministro concerniente. La respon- sabilidad de tal decreto incumbe al Primer Ministro o al Ministro que lo firmó.

24

Artículo 86

La persona del Presidente de la República es inviolable; en el ejercicio de sus funciones, no puede estar dete- nido ni perseguido para una infracción penal o administrativa.

El Presidente de la República no puede ser destituido antes de la expiración de su mandato sólo en el caso de una violación manifiesta de la Constitución o de la traición de su juramento, así como de la comisión de un acto delictivo. La cuestión de la destitución del Presidente de la República es juzgada por Parlamento en conformidad al procedimiento de acusación.

Artículo 87

Cuando, en los casos previstos por la segunda parte del Artículo 58, el Presidente de la República decide la elección anticipada en el Parlamento, el Parlamento recientemente elegido puede, si tiene la mayoría de los tres quintos del conjunto de los miembros del Parlamento y en los treinta días a contar por las días de su primera se- sión, decidir la elección anticipada del Presidente de la República.

Si el Presidente de la República en ejercicio desea presentarse a la elección, su candidatura es registrada en se- guida. El Presidente elegido de la República de nuevo en el momento de tal elección está considerado como elegi- do para el segundo mandato si más de tres años pasaron desde el principio de su primer mandato.

Si menos de tres años de su primer mandato pasaron, el Presidente de la República es elegido sólo para la du- ración el que se queda tiene correr de su primer mandato, y ésta no está considerada como un segundo mandato.

Si la elección anticipada del Presidente de la República es decidida durante la duración del segundo mandato, el Presidente de la República en ejercicio puede ser elegido sólo por un período del segundo mandato restante tiene correr.

Artículo 88

Los poderes del Presidente de la República acaban:

1) a la expiración del mandato para el cual ha sido elegido;

2) en caso de elección anticipada del Presidente de la República;

3) en caso de dimisión;

4) en caso de fallecimiento del Presidente de la República;

5) Si el Parlamento pone fin tiene sus funciones según el procedimiento de acusación;

6) Cuando el Parlamento, teniendo en cuenta las conclusiones del Tribunal Constitucional, adopta una decisión de la mayoría de los votos de los tres quintos del conjunto de los miembros del Parlamento, por la cual comprueba que el estado de salud del Presidente de la República no le permite más desempeñar sus funciones.

25

Artículo 89

En caso de fallecimiento o de dimisión del Presidente de la República, de la destitución en conformidad tiene el procedimiento de acusación, o cuando Parlamento decide que el estado de salud del Presidente de la República no le permite desempeñar sus funciones, éstas temporalmente son ejercidas por el Presidente del Parlamento.

En este caso, el presidente del Parlamento no ejerce más sus habilidades en el seno del Parlamento, y sus fun- ciones, según las instrucciones del Parlamento, son aseguradas temporalmente por el vicepresidente. En los casos enumerados más arriba, El Parlamento debe, en el plazo de diez días, anunciar la elección del Presidente de la República, que debe ser organizado en el plazo de dos meses.

Si el Parlamento no puede reunirse y decidir la elección del Presidente de la República, es decidida por el Go- bierno. Si el Presidente de la República se encuentra temporalmente en el extranjero, o si está enfermo y no puede desempeñar provisionalmente sus funciones, el Presidente del Parlamento lo suple.

Cuando suple temporalmente al Presidente de la República, el presidente del Parlamento no puede decidir la elección anticipada en El Parlamento y no puede nombrar a Ministros ni retirarles de sus funciones sin el consen- timiento del Parlamento. Durante este período, Parlamento no puede examinar la cuestión de desconfianza al que dirige el Parlamento.

Las habilidades del Presidente de la República no pueden ser ejercidas en ningún otro caso ni por alguna otra persona o institución.

Artículo 90

El Presidente de la República tiene una residencia. El financiamiento del Presidente de la República y de su re- sidencia es fijado por la Ley.

TÍTULO SEPTIMO EL GOBIERNO DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA

Artículo 91

El Gobierno de la República de Lituania consta del Primer Ministro y Ministros.

Artículo 92

El Primer Ministro es nombrado y retirado de sus funciones por el Presidente de la República, con la aproba- ción del Parlamento. Los Ministros son nombrados y retirados de sus funciones por el Presidente de la República, sobre propuesta del Primer Ministro.

26

El Primer Ministro, a los quince días que le siguen a su nombramiento, presente en Parlamento al Gobierno que formó y que ha sido aprobado por el Presidente de la República, y somete, para examen, su programa en el Parlamento.

El Gobierno le entrega los poderes al Presidente de la República después de la elección del Parlamento o en el momento de la elección del Presidente de la República. Un nuevo Gobierno es investido de sus poderes cuando el Parlamento aprueba su programa a la mayoría de los votos de los miembros del Parlamento participante en la se- sión.

Artículo 93

Al principio del ejercicio de sus funciones, el Primer Ministro y los Ministros juran ser fieles a la República de Lituania, de respetar la Constitución y las Leyes. El texto del juramento está establecido por la Ley sobre el Go- bierno.

Artículo 94

El Gobierno de la República de Lituania

1) administra los asuntos del país, asegura la inviolabilidad del territorio de la República de Lituania, garantiza

la seguridad del Estado y el orden público;

2) ejecuta las Leyes y las Resoluciones del Parlamento sobre la aplicación de las Leyes así como los decretos

del Presidente de la República;

3) Coordina la actividad de los Ministros y de otras instituciones gubernamentales;

4) prepara el Proyecto de Presupuesto del Estado y lo somete en Parlamento; asegura la ejecución del Presu-

puesto del Estado y somete en Parlamento el informe de su ejecución;

5) prepara los proyectos de Ley y los somete en Parlamento a examen.

6) Establece lazos diplomáticos y mantiene relaciones con los Estados extranjeros y con las organizaciones in-

ternacionales;

7) desempeña otras funciones de las que el Gobierno ha sido investido por la Constitución y por otras Leyes.

Artículo 95

El Gobierno de la República de Lituania resolverá los asuntos vinculados a la gestión del Estado en el momen-

to de sus sesiones por resoluciones adoptadas por la mayoría de los votos del conjunto de los miembros del Go-

bierno. El inspector de Estado también puede participar en las sesiones del Gobierno.

Las resoluciones del Gobierno son refrendadas por el Primer Ministro y por el Ministro concerniente.

27

Artículo 96

El Gobierno de la República de Lituania solidariamente es responsable delante del Parlamento de las activida- des generales del Gobierno. Los Ministros, en la gestión de los sectores de la administración que les han sido con- fiados, son responsables delante del Parlamento, delante del Presidente de la República y directamente colocados bajo la autoridad del Primer Ministro.

Artículo 97

El Primer Ministro representa el Gobierno de la República de Lituania y dirige su actividad.

Durante la ausencia del Primer Ministro o cuando éste no puede desempeñar sus funciones, el Presidente de la República, sobre proposición del Primer Ministro, encarga a uno de sus Ministros de suplir al Primer Ministro para un período que no excede a sesenta días; en ausencia de propuestas, el Presidente de la República encarga a uno de los Ministros de suplir al Primer Ministro.

Artículo 98

El Ministro dirige el ministerio, reglamenta las cuestiones que dependen de competencia del ministerio y asume otras funciones fijadas por la Ley. Un Ministro puede temporalmente ser suplido sólo por otro miembro del Gobierno nombrado por el Primer Ministro.

Artículo 99

El Primer Ministro y los Ministros no pueden ocupar ninguna otra función proveída por nombramiento o elec- ción, no pueden ocupar otro empleo en los asuntos, en el comercio en el seno de otras instituciones o empresas particulares, pueden ni recibir ninguna otra remuneración que el que ha sido fijada para su función sobre el Go- bierno o el que resulta de una actividad creativa.

Artículo 100

El Primer Ministro y los Ministros no pueden ser perseguidos, ni arrestados, su libertad no puede ser restringi- da de ninguna manera sin el acuerdo previo del Parlamento, y, entre las sesiones del Parlamento, sin el acuerdo previo del Presidente de la República

28

Artículo 101

A petición del Parlamento, el Gobierno o los Ministros individualmente deben dar cuenta de sus actividades delante del Parlamento.

Cuando más de la mitad de los Ministros ha sido cambiada, el Gobierno debe ser investido de nuevo de sus poderes por el Parlamento. En caso contrario, el Gobierno debe dimitir. El Gobierno también debe dimitir en los siguientes casos:

1) Cuando el Parlamento no aprueba, dos veces consecutivas, el programa del Gobierno recientemente forma- do;

2) cuando el Parlamento, tiene la mayoría de los votos del conjunto de sus miembros y a la votación secreta, expresa la desconfianza toma en consideración del Gobierno o del Primer Ministro;

3) Cuando el Primer Ministro dimite o fallece;

4) después de la elección del Parlamento, cuando un nuevo Gobierno ha sido formado.

Un Ministro debe dimitir cuando más de la mitad del conjunto de los miembros del Parlamento en votación se- creta expresa la desconfianza a él.

El Presidente de la República acepta la dimisión del Gobierno o la de un Ministro.

TÍTULO OCTAVO EL TRIBUNAL CONSTITUCIONAL

Artículo 102

El Tribunal Constitucional decide si las Leyes y otros actos del Parlamento no son contrarios a la Constitución y si los actos del Presidente de la República no son contrarios a la Constitución y a las Leyes.

El estatuto del Tribunal Constitucional y el procedimiento de ejercicio de sus habilidades son fijados por la Ley sobre el Tribunal Constitucional de la República de Lituania.

Artículo 103

El Tribunal Constitucional se comprende de nueve jueces elegidos para un mandato no renovable de nueve años. El Tribunal Constitucional es renovado por tercio cada tres años.

El Parlamento escoge a tres candidatos a la función de juez del Tribunal Constitucional entre los propuestos por el Presidente de la República, otros tres entre los propuestos por el presidente del Parlamento y otros tres entre los propuestos por el presidente de la Corte Suprema; y son nombrados jueces por el Parlamento.

El Presidente del Tribunal Constitucional es escogido entre los jueces de esta Corte por el Parlamento sobre proposición del Presidente de la República.

29

Pueden ser nombrados jueces del Tribunal Constitucional los ciudadanos de la República de Lituania cuya re- putación es irreprochable, la que poseen un conocimiento profundo del derecho, y los que tienen una experiencia de por lo menos diez años en una profesión jurídica o una actividad pedagógica vinculada a su competencia jurí- dica.

Artículo 104

Los jueces del Tribunal Constitucional, en el ejercicio de sus funciones, no dependen de ninguna institución del Estado, de ninguna persona ni de alguna organización, y se guiarán por la Constitución de la República de Lituania.

Antes de tomar posesión del empleo, los jueces tiene el Tribunal Constitucional juran fidelidad a la República de Lituania y a la Constitución, delante del Parlamento. Las restricciones al ejercicio de un empleo o de una acti- vidad política impuestas los jueces también se imponen a los jueces del Tribunal Constitucional.

Los jueces del Tribunal Constitucional tendrán los mismos derechos relativos a la inviolabilidad de su persona tanto como los miembros del Parlamento.

Artículo 105

El Tribunal Constitucional examina y adopta las decisiones relativas a la conformidad de las Leyes de la Re- pública de Lituania y de los actos del Parlamento a la Constitución de la República de Lituania.

El Tribunal Constitucional también considerará si lo siguiente no esta en conflicto con la Constitución y las Leyes:

1) actos del Presidente de la República;

2) actos del Gobierno de la República

El Tribunal Constitucional da una opinión a la cuestión de saber:

1) si hubo violación de las Leyes electorales durante las elecciones del Presidente de la República o de los miembros del Parlamento;

2) Si el estado de salud del Presidente de la República le permite continuar y desempeñar sus funciones;

3) si los acuerdos internacionales concluidos por la República de Lituania no son contrarios a la Constitución;

4) si actos concretos de los miembros del Parlamento y funcionarios del Estado, contra los cuales ha sido com- prometido un procedimiento de acusación, son contrarios a la Constitución.

30

Artículo 106

El Gobierno, no menos que la 1/5 del total de los miembros del Parlamento y los tribunales tienen el derecho a aplicar al Tribunal Constitucional de los actos definidos en la primera parte del Artículo 105.

No menos de 1/5 parte del total de los miembros del Parlamento así como los tribunales tienen el derecho a aplicar al Tribunal Constitucional de la conformidad de los actos del Presidente de la República a la Constitución y a las Leyes.

La propuesta del Presidente de la República o la decisión del Parlamento de hacer examinar por el Tribunal Constitucional en conformidad de un acto a la Constitución suspenden la validez de este acto.

El Parlamento puede pedir una opinión al Tribunal Constitucional, lo mismo ocurre cuando el Presidente de la República en cuanto a la elección en el Parlamento y los acuerdos internacionales. El Tribunal Constitucional tiene el derecho a negarse a examinar un asunto o a dar una opinión si la demanda no es fundada sobre motivos de derecho.

Artículo 107

Una Ley (o algunas de sus disposiciones) de la República de Lituania u otro acto (o algunas de sus disposicio- nes) del Parlamento, un acto del Presidente de la República, un acto (o algunas de sus disposiciones) del Gobier- no, no puede ser aplicado desde el día de su promulgación de la decisión del Tribunal Constitucional si este acto (o las disposiciones concernidas) es contrario a la Constitución de la República de Lituania.

Las decisiones del Tribunal Constitucional sobre las cuestiones que dependen de su competencia son definiti- vas y no pueden ser objeto de ningún recurso. Fundándose sobre la opinión del Tribunal Constitucional, el Parla- mento debe tomar definitivamente las cuestiones enunciadas en la tercera parte del Artículo 105 de la Constitu- ción.

Artículo 108

Las habilidades de un juez al Tribunal Constitucional cesan cuando:

1) la duración de su mandato expira;

2) fallece;

3) dimite;

4) no puede desempeñar sus funciones a causa de su estado de salud;

5) el Parlamento lo remueve de sus funciones conforme al procedimiento de acusación.

31

TÍTULO NOVENO LOS TRIBUNALES

Artículo 109

En la República de Lituania, sólo los tribunales administran la justicia.

Los jueces y los tribunales son independientes cuando administran la justicia.

En la instrucción de los casos, los jueces obedecen sólo a la Ley.

Los tribunales deberá adoptar decisiones en nombre de la República de Lituania.

Artículo 110

Un juez no puede aplicar una Ley contraria a la Constitución.

En los casos donde hay situaciones que creer que la Ley u otro acto jurídico el cual deberá ser aplicado en un asunto concreto, esta en conflicto a la Constitución, el juez suspende la instrucción del caso y aplicará al Tribunal Constitucional pidiéndole si esta Ley o este otro acto jurídico está conforme a la Constitución.

Artículo 111

Los tribunales de la República de Lituania son la Corte Suprema, el Tribunal de Apelación, los tribunales de distrito y los tribunales locales. Para la instrucción de asuntos que se apoya en la administración, el trabajo, la familia u otros litigios, los tribunales especializados pueden estar constituidos en conformidad a la Ley.

Los Tribunales de Excepción no pueden estar constituidos en tiempos de paz en la República de Lituania. La composición y la competencia de los tribunales son fijadas por la Ley sobre los tribunales de la República de Li- tuania.

Artículo 112

En Lituania sólo los ciudadanos de la República de Lituania pueden ser jueces. Los jueces de la Corte Supre- ma, y su Presidente que se deriva de eso, son nombrados y revocados por el Parlamento sobre propuesta del Presi- dente de la República.

Los jueces del Tribunal de Apelación, y su Presidente que se deriva de eso, son nombrados por el Presidente de la República con aprobación del Parlamento. Los jueces y los presidentes de los Tribunales de Distrito, Tribunales Locales y de los Tribunales Especializados son nombrados y cambiados por el Presidente de la República.

Una institución especial de jueces, prevista por la Ley, aconsejara al Presidente de la República sobre el nom- bramiento de los jueces, su ascenso, su transferencia o su revocación. Todo candidato hará el juramento de, según el procedimiento fijado por la Ley, ser fiel a la República de Lituania y de administrar la justicia sólo según la Ley.

32

Artículo 113

Un juez no ni puede ocupar ninguna otra función proveída por elección o nombramiento ni puede ocupar otro empleo de negocios, en el comercio o en el seno de otras instituciones o empresas particulares.

No puede tampoco percibir ninguna otra remuneración que la concedida a un juez o una remuneración para una actividad pedagógica o para una producción de una obra. Un juez no puede participar en las actividades de los partidos políticos y de otras organizaciones políticas.

Artículo 114

Las instituciones del poder del Estado y de la administración, los miembros del Parlamento y otros funciona- rios, los partidos políticos, las organizaciones políticas y sociales y los ciudadanos no tienen el derecho a ingerirse en la actividad de un juez o de un tribunal, y esta injerencia es de incumbencia legal.

Un juez no puede ser procesado, detenido, y su libertad no puede ser restringida por ningún modo sin el con- sentimiento del Parlamento, y, entre las sesiones del Parlamento, sin el consentimiento del Presidente de la Repú- blica.

Artículo 115

Los jueces de los tribunales de la República de Lituania son removidos de sus funciones en conformidad al procedimiento fijado por la Ley en los casos siguientes:

1) a la petición del interesado;

2) a la expiración de su mandato donde tiene la edad de la jubilación fijada por la Ley,

3) Por razón de salud;

4) en caso de promoción a otras funciones o, con consentimiento del interesado, de la transferencia a otro em- pleo;

5) cuando por su conducta lo desacredita en la función de juez;

6) cuando una sentencia del tribunal lo encuentre convicto.

Artículo 116

El presidente y los jueces de la Corte Suprema, así como el presidente y los jueces del Tribunal de Apelación, en caso de violación manifiesta de la Constitución o de la violación de su juramento o si son reconocidos culpa- bles de un delito, pueden ser removidos de sus funciones en conformidad al procedimiento de acusación.

33

Artículo 117

En todos los tribunales, la instrucción de los casos es pública. La audiencia del tribunal puede efectuarse a puerta cerrada, con el fin de proteger el secreto de la vida familiar o privada de una persona, o en el caso de un proceso público podría revelar un secreto de Estado o un secreto profesional o comercial.

En la República de Lituania, los procesos en justicia se efectúan en la lengua nacional. El derecho a participar a la instrucción y al procedimiento judicial mediante un intérprete es garantizado a las personas que no conocen el lituano.

Artículo 118

Los fiscales sostienen la acusación pública en los casos criminales, ejercen las persecuciones criminales y con- trolan la actividad de los órganos cargados interrogatorios. La instrucción preliminar es efectuada por agentes de instrucción.

Las modalidades de nombramiento de los fiscales y de los agentes de instrucción así como sus estatutos son fi- jados por la Ley.

TÍTULO DECIMO LA AUTONOMÍA Y LA ADMINISTRACIÓN LOCAL

Artículo 119

El derecho a la autonomía es garantizado a las unidades administrativas territoriales del Estado que han sido establecidas por la Ley. Este derecho es puesto en práctica a través de los Consejos Municipales.

Los miembros de los Consejos Municipales son elegidos para dos años por los habitantes de una unidad admi- nistrativa, los ciudadanos de la República de Lituania, teniendo como base el sufragio universal, igual y directo y a la votación secreta. Las modalidades de organización y de funcionamiento de las instituciones autónomas son fijadas por la Ley.

Los Consejos Municipales crean órganos ejecutivos que son responsables delante de ellos de la ejecución dire- cta de las Leyes de la República de Lituania así como las decisiones tomadas por el Gobierno y por el consejo de la colectividad local.

Artículo 120

El Estado sostiene las Municipalidades. Las Municipalidades actúan libremente e independientemente en los límites de competencia que ha sido fijado sobre ellos por la Constitución y por las Leyes.

34

Artículo 121

Las Municipalidades elaboran y aprueban su presupuesto. Los Consejos Municipales tienen el derecho, en los límites y según el procedimiento establecidas por la Ley, a fijar los impuestos municipales y pueden prever im- puestos y cánones a cuenta de su propio presupuesto.

Artículo 122

Los Consejos Municipales tienen el derecho a aplicar la justicia de acuerdo a la violación de sus derechos.

Artículo 123

La administración de las unidades administrativas superiores es organizada por el Gobierno según las modali- dades determinadas por la Ley. Representantes nombrados por el Gobierno controlan el respeto de la Constitución y de las Leyes y la ejecución de las decisiones del Gobierno por las Municipalidades.

Las habilidades del representante del Gobierno y los procedimientos relativos tiene su ejercicio son fijados por la Ley. En los casos y según el procedimiento previsto por la Ley, El Parlamento momentáneamente puede instau- rar la administración directa sobre el territorio de una Municipalidad.

Artículo 124

Los actos y las actividades de los Consejos Municipales, de sus órganos ejecutivos y de sus funcionarios que violan los derechos de los ciudadanos y de las organizaciones pueden ser objeto de un recurso delante de un tribu- nal.

TÍTULO DECIMO PRIMERO LAS FINANZAS Y EL PRESUPUESTO DEL ESTADO

Artículo 125

El banco central de la República de Lituania es el Banco de Lituania, cuyo estado lituano es propietario. Sólo el Banco de Lituania tiene el poder de emitir la moneda. El modo de organización y de actividad del Banco de Lituania así como sus poderes es fijados por la Ley.

Artículo 126

El Banco de Lituania es dirigido por el consejo de administración del banco, constado por el presidente, los vice- presidentes y los miembros del consejo de administración. El presidente del consejo administración del Banco de Lituania es nombrado para cinco años por el Parlamento, sobre la propuesta del Presidente de la República.

35

Artículo 127

El sistema presupuestario de Lituania está constituido por el presupuesto de Estado independiente de la Repú- blica de Lituania y por los presupuestos independientes municipalidades. Las rentas del presupuesto del Estado provienen de impuestos, deducciones obligatorias, tasas, rentas de los bienes del Estado y otras rentas.

Los impuestos, otros pagos al presupuesto y las tasas están establecidos por las Leyes de la República de Li- tuania.

Artículo 128

Las decisiones que conciernen a los préstamos de Estado y otros empeños fundamentales del Estado en mate- ria de propiedad son tomadas por el Parlamento sobre la propuesta del Gobierno El procedimiento de administra- ción de los bienes del Estado, de su utilización y de su disposición está establecido por la Ley.

Artículo 129

El año económico comienza el 1 de enero y se acaba el 31 de diciembre.

Artículo 130

El proyecto de presupuesto del Estado es preparado por el Gobierno que lo somete en el Parlamento a más tar- dar en sesenta y cinco días antes del fin del año económico.

Artículo 131

El proyecto de presupuesto del Estado es examinado por el Parlamento, que lo aprueba por una Ley antes del fin del año económico.

Examinando el proyecto de presupuesto, el Parlamento puede aumentar los gastos sólo indicando las fuentes de financiamiento de estos gastos. Los gastos establecidos por las Leyes no pueden ser disminuidos mientras éstos no han sido enmendados.

Artículo 132

Si el presupuesto el Estado no es aprobado a tiempo, los gastos presupuestarios mensuales, al principio del año económico, no pueden exceder un duodécimo de los gastos del presupuesto del Estado del año precedente.

Durante el año económico, el Parlamento puede modificar el presupuesto. Es modificado según el mismo pro- cedimiento que aquel por el que ha sido elaborado, adoptado y aprobado. Si llega el caso, el Parlamento puede aprobar un presupuesto adicional.

36

TÍTULO DECIMO SEGUNDO EL CONTROL DE ESTADO

Artículo 133

El sistema y las atribuciones del Control de Estado son fijados por la Ley. El Control de Estado es dirigido por el inspector de Estado, nombrado para cinco años por Parlamento, sobre proposición del Presidente de la Repúbli- ca. El inspector de Estado, antes de tomar posesión del empleo, jura. El juramento es fijado por la Ley.

Artículo 134

El inspector de Estado controla la legalidad de la gestión y de la utilización de los bienes del Estado y la ejecu- ción del presupuesto del Estado. El inspector de Estado presenta un relación en Parlamento sobre la ejecución anual del presupuesto del Estado.

TÍTULO DECIMO TERCERO LA POLÍTICA EXTERIOR Y LA DEFENSA NACIONAL

Artículo 135

La República de Lituania, en la conducta de su política exterior, es guiada por los principios y las normas uni- versalmente reconocidos por el derecho internacional, aspira a garantizar la seguridad y la independencia nacional, el bienestar de los ciudadanos así como sus derechos fundamentales y sus libertades y coopera a la creación de una orden internacional fundada sobre el derecho y sobre la justicia.

La propaganda a favor de la guerra es prohibida en la República de Lituania.

Artículo 136

La República de Lituania participa en las organizaciones internacionales a condición que no sean contrarias a los intereses del Estado y a su independencia.

Artículo 137

No puede existir sobre el territorio de la República de Lituania armas ni de destrucción maciva ni de bases mi- litares extrañas.

37

Artículo 138

El Parlamento ratifica o denuncia los tratados internacionales concluidos por la República de Lituania que tie- ne relación:

1) a la modificación de las fronteras nacionales de la República de Lituania;

2) a la cooperación política con Estados extranjeros, a una asistencia mutua así como a los tratados de carácter defensivo vinculados a la Defensa Nacional;

3) a la negativa de utilizar la fuerza o de amenazar con utilizarlo, así como a los tratados de paz;

4) al estacionamiento y al estatuto de las fuerzas armadas de la República de Lituania sobre el territorio de un Estado extranjero;

5) a la participación de la República de Lituania en organizaciones internacionales universales y regionales;

6) A los acuerdos económicos multilaterales para un término largo.

Las Leyes y los tratados internacionales pueden prever otros casos que el Parlamento ratifica los tratados in- ternacionales de la República de Lituania.

Los tratados internacionales ratificados por Parlamento de la República de Lituania que fueren constituyentes del sistema jurídico de la República de Lituania.

Artículo 139

La defensa del Estado lituano contra una agresión armada extraña es para cada ciudadano de la República de Lituania un derecho y un deber. Según las modalidades fijadas por la Ley, los ciudadanos de la República de Li- tuania deben efectuar el servicio militar de Defensa Nacional o un servicio de reserva. La organización de la De- fensa Nacional es fijada por la Ley.

Artículo 140

Las principales cuestiones relativas a la Defensa Nacional son examinadas y coordinadas por el Consejo com- puesto de la Defensa Nacional del Presidente de la República, del Primer Ministro, del presidente del Parlamento del Ministro de la Defensa Nacional y del Comandante en Jefe del Ejército.

El Consejo de la Defensa Nacional es presidido por el Presidente de la República. Las modalidades relativas a su composición, a su funcionamiento y a sus atribuciones son fijadas por la Ley. El jefe supremo de las fuerzas armadas nacionales es el Presidente de la República.

El Gobierno, el Ministro de la Defensa Nacional y el comandante en jefe del ejército son responsables delante del Parlamento de la administración y de la dirección de las fuerzas armadas nacionales. El Ministro de la Defensa Nacional no puede ser un militar que no habría servido en la reserva del servicio de defensa.

38

Artículo 141

Las personas que efectúan un servicio militar activo o un servicio de reserva, los oficiales de la Defensa Na- cional, de la policía y del servicio interior, los suboficiales y los reenganchados que todavía no han sido puestos en la reserva así como otros funcionarios remunerados por los servicios militares y los servicios cargados de la segu- ridad, no pueden ser miembro ni del Parlamento, ni los consejos de las colectividades locales.

No pueden ocupar de funciones proveídas por elección o nombramiento en un servicio civil del Estado, ni par- ticipar tiene la actividad de un partido o de una organización política.

Artículo 142

El Parlamento decreta la Ley marcial, proclama la movilización y la desmovilización, toma la decisión de uti- lizar las fuerzas armadas cuando la patria necesita ser defendida o cuando es necesario cumplir empeños interna- cionales concluidos por el Estado lituano.

En caso de ataque armado que amenaza la soberanía del Estado o la integridad del territorio, el Presidente de la República toma, sin demora, las medidas exigidas por la defensa contra una agresión armada, decreta la Ley mar- cial en todo o ida del Estado, proclama la movilización y somete estas decisiones a la aprobación de la sesión siguiente del Parlamento, y en el ínterin las sesiones, convoca sin demora una sesión extraordinaria del Parlamen- to.

El Parlamento aprueba o revoca la decisión del Presidente de la República.

Artículo 143

Si durante la duración de las hostilidades, elecciones regulares deben ser organizadas, el Parlamento o el Pre- sidente de la República decide prorrogar el mandato del Parlamento, del Presidente de la República o de los con- sejos municipales. En este caso, las elecciones deben ser fijadas lo más tarde tres meses después de fin de la gue- rra.

Artículo 144

Si una amenaza inminente contra la orden constitucional o contra el orden público sobreviene en el Estado, el Parlamento puede poner vigente el Estado de Emergencia sobre todo el territorio nacional. Su duración no puede exceder seis meses.

Entre las sesiones del Parlamento, en caso de emergencia, el Presidente de la República tiene el derecho a to- mar tal decisión, y convoca al mismo tiempo una sesión extraordinaria del Parlamento para examinar la cuestión. El Parlamento aprueba o revoca la decisión del Presidente de la República. El estado de excepción es reglamenta- do por la Ley.

39

Artículo 145

Cuando la Ley marcial o el Estado de Emergencia está vigente, los derechos y las libertades enunciados a los Artículo s 22, 24, 25, 32, 35 y 36 de la Constitución pueden temporalmente ser restringidos.

Artículo 146

El Estado tomará cuidado y proveerá asistencia a quien pierdan la salud durante el servicio militar como tam- bién de sus familiares de los militares que pierdan sus vidas o mueran durante el servicio militar.

TÍTULO DECIMO CUARTO LA REVISIÓN DE LA CONSTITUCIÓN

Artículo 147

Por lo menos un cuarto de los miembros que componen el Parlamento o por lo menos trescientos mil electores tienen el derecho a someter en Parlamento un proyecto que apunta tiene enmendar o a completar la Constitución de la República de Lituania. Durante la duración del estado de emergencia o del estado marcial, la Constitución no puede ser revisada.

Artículo 148

Las disposiciones del Artículo primero de la Constitución: “el Estado lituano es la República independiente y democrática” pueden ser modificadas sólo por un referéndum, por el cual tres cuartos por lo menos ciudadanos lituanos que tienen el derecho de voto se pronuncian en su favor.

Las disposiciones del título primero de la Constitución: “el Estado lituano”, y los del título XIV: “revisión de la Constitución” pueden ser modificadas sólo por referéndum. Las enmiendas a otros títulos de la Constitución deben ser examinadas y votadas por el Parlamento en dos reanudaciones; un intervalo por lo menos de tres meses debe separar los votos. Un proyecto de Ley que lleva revisión de la Constitución está considerado como adoptado por el Parlamento si, a cada uno de los votos, dos tercios por lo menos del conjunto de los miembros del Parla- mento se pronunciaron en su favor. Una enmienda a la Constitución que no ha sido adoptada no puede ser presen- tado como nuevo para examen en el Parlamento antes de un año.

Artículo 149

El Presidente de la República firma la Ley que lleva revisión de la Constitución adoptada y oficialmente lo promulga en el plazo de cinco días. Si, al término de este plazo, el Presidente de la República no firmó y no pro- mulgó tal Ley, ésta entra vigente cuando el presidente del Parlamento la firma y oficialmente la promulga. La Ley que lleva revisión de la Constitución entra vigentes cuanto antes un mes después de su adopción.

40

DISPOSICIONES FINALES

Artículo 150

Constituye parte de la Constitución lituana - la Ley constitucional del 11 de febrero de 1991 “Del Estado litua- no”; - el acto constitucional del 8 de junio de 1992 “De la no adhesión de la República de Lituania a las alianzas orientales post-soviéticas”.

Artículo 151

La Constitución de la República de Lituania entra vigente al día siguiente del día de la promulgación oficial de los resultados del referéndum, a condición para que más de la mitad del conjunto de los ciudadanos de la Repúbli- ca de Lituania que tenga el derecho de voto hubiera votado en su favor.

Artículo 152

Las modalidades de postura vigente de la presente Constitución y de sus disposiciones particulares son regla- mentadas por la Ley “Sobre el procedimiento de postura vigente de la Constitución de la República de Lituania”, adoptada por referéndum al mismo tiempo que la Constitución presente de la República de Lituania.

Artículo 153

Cuando la Constitución presente de la República de Lituania habrá sido adoptada por referéndum, el Parla- mento de la República de Lituania podrá, hasta el 25 de octubre de 1993, a la mayoría de los votos de los miem- bros que compondrá el Parlamento, modificar las disposiciones de los Artículos 47, 55, 56, del segundo punto de la segunda parte del Artículo 58, Artículo 65, 68, 69, puntos 11 y 12 de Artículo 84, de la primera parte del Artí- culo 87, los Artículo s 96, 103, 118, y de la cuarta parte del Artículo 119 de la Constitución de la República de Lituania.

Artículo 154

La Constitución de la República de Lituania y la Ley de la República de Lituania “Sobre el procedimiento de postura lo abre de la Constitución de la República de Lituania”, adoptadas por referéndum, son firmadas y pro- mulgadas, en el plazo de quince días, por el presidente del Consejo supremo de la República de Lituania.

PRESIDENTE DEL CONSEJO SUPREMO DE LA

REPÚBLICA DE LITUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS Vilnius el 6 de noviembre de 1992

41

COMPONENTE DE LA CONSTITUCIÓN

DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA

42

VUELTA AL PRINCIPIO ACCESO AL CONTENIDO “LEY CONSTITUCIONAL

DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA RELATIVA AL ESTADO LITUANO”

El Consejo supremo de la República de Lituania, Teniendo en cuenta la circunstancia que más de los tres cuartos del conjunto de los habitantes de Lituania que posee el derecho de voto activo, el 9 de febrero de 1991 en el curso de la postura de la consulta general (plebiscito), en el resultado de la votación secreta, se pronunciaron para que “el Estado lituano sea la república democrática independiente”;

Anotando que, por la vía de este ejercicio de las atribuciones soberanas y de la expresión de la voluntad del pueblo, Lituania confirmó de nuevo su posición no cambiada toma en consideración del Estado lituano indepen- diente considerando los resultados del plebiscito como la voluntad general de afirmar y de defender la indepen- dencia de Lituania y de crear la república democrática y que ejecuta la voluntad del pueblo de Lituania,

Adopta y proclama solemnemente la Ley presente.

Artículo 1

La disposición según la cual “el Estado lituano es la república democrática independiente” es una norma cons- titucional de la República de Lituania y un principio fundamental del Estado.

Artículo 2

La norma constitucional y el principio fundamental del Estado formulados tiene el Artículo primero de la pre- sente Ley pueden ser modificados sólo por una consulta general (plebiscito) del pueblo de Lituania, si por lo me- nos los tres cuartos del conjunto de los ciudadanos de Lituania que disponen del derecho de voto activo se pro- nuncian en este sentido.

PRESIDENTE DEL CONSEJO SUPREMO DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS Vilnius, El 11 De Febrero 1991

No. De I-1051

43

ACTO CONSTITUCIONAL DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA

“DE LA NO ADHESIÓN DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA A LAS ALIANZAS ORIENTALES

POST-SOVIÉTICAS”

El Consejo supremo de la República de Lituania, fundándose sobre los actos relativos del 16 de febrero de 1918 y del 11 de marzo de 1990 tiene la restauración del Estado independiente de Lituania y sobre la voluntad de todo el pueblo expresada el 9 de febrero de 1991,

Comprobando las tentativas de mantener ciertas formas de la ex unión de las Repúblicas socialistas soviéticas con todas sus conquistas, así como las intenciones de incluir Lituania en los “espacios” de defensa, económico, financiero y otros del bloque oriental post-soviético,

D e c i d e :

1 - De desarrollar relaciones mutuamente ventajosas con todo Estado que constituía categóricamente una parte del URSS pero de no y de ningún modo jamás adherirse tiene alguna nueva alianza de Estados o comunidad polí- tica, militar, económica u otra formada teniendo como base el ex-URSS.

2 - Las actividades que llevaron al Estado lituano en las alianzas de Estados o comunidades mencionadas al Artículo primero del acto presente y constitucional están considerados como hostiles tiene la independencia de Lituania e incurren en la responsabilidad prevista por la Ley.

3 - Ninguna base militar o unidad armada de Rusia, de la Comunidad de los Estados independientes o de sus Estados miembro puede estar situada sobre el territorio de la República de Lituania.

PRESIDENTE DEL CONSEJO SUPREMO DE LA

REPÚBLICA DE LITUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Vilnius, El 8 De De junio de 1992

No. De I-2622

44

LEY DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA “EN EL PROCEDIMIENTO PARA LA ENTRADA

EN VIGOR DE LA CONSTITUCIÓN DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA”

Artículo 1

Sobre la entrada en vigor de la constitución de la república de Lituania, la Ley orgánica provisional de la repú- blica de Lituania llegará a ser nula y sin efecto.

Artículo 2

Los Leyes, otros actos jurídicos o las piezas de estoo, que estaban en vigor en el territorio de la república de Lituania antes de la adopción de la constitución de la república de Lituania, serán eficaces ya que no están en con- flicto con la constitución y esta Ley, permanecerá en vigor hasta que queden nulos y sin efecto declarado con las provisiones de la constitución.

Artículo 3

Las provisiones de las Leyes de la República de Lituania que regulan el estado de las instituciones supremas de los poderes del estado y el gobierno de la República de Lituania, de diputados y de consejos municipales esta- rán en vigor hasta que el Parlamento elegido decida de otra manera.

Artículo 4

Los poderes del Consejo Supremo de la República de Lituania y de sus diputados cesarán a partir del momento en que el Parlamento elegido de la República de Lituania convoque a su primera sesión. Los miembros del Parla- mento de la República de Lituania convocarán para la sesión en el tercer día laborable después del aviso oficial de la Comisión electoral central, siguiendo ambos lados de la elección, que no menos que 3/5 de todos los miembros del Parlamento se han elegido.

45

Artículo 5

El texto siguiente del juramento para el miembro del Parlamento de la república de Lituania será establecido:

(nombre completo),

jura ser fiel a la república de Lituania,

jura respetar y para ejecutar su constitución y Leyes y para proteger la integridad de sus tierras;

jure consolidar, al mejor de mi capacidad, la independencia de Lituania, y concienzudo para servir mi patria, democracia, y el bienestar de la gente de Lituania.

Entonces, que Dios me ayude.

El juramento se puede también tomar omitiendo la oración pasada.

Artículo 6

Durante el período cuando todavía no hay presidente de la república, la situación legal será equivalente a la si- tuación que se proporciona para en el Artículo 89 de la constitución de la república de Lituania.

Como necesario, el Parlamento puede, por mayoría de votos más que la mitad de todos los miembros del Par- lamento, ampliar los términos proporcionados para en el Artículo 89, pero para no más de largo que un período cuatrimestral.

Artículo 7

Las justicias de la corte constitucional de la República de Lituania y, entre de ellos, del presidente de la corte constitucional, deben ser designadas no más no adelante que un mes después de la elección del presidente de la república.

Cuando designan a las justicias de la corte constitucional para la primera vez, tres de ellas serán designados para tres -seis- años, y tres años para un término de nueve años.

El Presidente de la República, el Presidente del Parlamento, y del presidente del Tribunal Supremo, al propo- ner designar a los jueces de la Corte Constitucional, indicará quién de ellos se deben designar para tres -seis- años, y que para un término de nueve años.

Las justicias de la corte constitucional que será designada para tres o los términos de seis años pueden sostener la misma oficina para un término de la oficina después de un intervalo de no menos que tres años.

46

Artículo 8

Las provisiones del tercer párrafo del Artículo 20 de la constitución de la República de Lituania llegarán a ser aplicables después de que los Leyes de la República de Lituania en procedimiento criminal se hayan traído en línea con esta constitución.

PRESIDENTE DEL CONSEJO SUPREMO DE LA

REPÚBLICA DE LITUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Vilnius el 6 de noviembre de 1992

47

ACTO CONSTITUCIONAL DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA

“EN LA CALIDAD DE MIEMBRO DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA EN LA UNIÓN EUROPEA”

El Parlamento de la República de Lituania, ejecutando la voluntad de los ciudadanos de la república de Litua- nia expresada en el referéndum en la calidad de miembro de la República de Lituania en la Unión Europea, lleva- da a cabo en 10-11 mayo de 2003;

Expresan su convicción que la Unión Europea respeta los derechos humanos y las libertades fundamentales y que la calidad de miembro lituana en la Unión Europea contribuirá a asegurar más eficiente de derechos humanos y de las libertadas,

Observando que la Unión Europea respeta la identidad nacional y las tradiciones constitucionales de sus Esta- dos miembros, intentando asegurar una participación completa de la república de Lituania en la integración euro- pea así como la seguridad de la República de Lituania y del bienestar de sus ciudadanos,

ratificando, el 16 de septiembre de 2003, el tratado entre el Reino de Bélgica, el reino de Dinamarca, la Repú- blica Federal de Alemania, la República Helénica, el Reino de España, la República Francesa, Irlanda, la Repúbli- ca Italiana, el Gran Ducado de Luxemburgo, el Reino de los Países Bajos, la República de Austria, la República Portuguesa, la República de Finlandia, el Reino de Suecia, el Reino Unido de Gran Bretaña y de Irlanda del Norte (Estados miembros de la Unión Europea) y la república Checa, la República de Estonia, la República de Chipre, la República de Latvia, la República de Lituania, la República de Hungría, la República de Malta, la República de Polonia, la República de Eslovenia, la República Eslovaca referente a la accesión de la República Checa, la Repú- blica de Estonia, la República de Chipre, la República de Latvia, la República de Lituania, la República de Hun- gría, la República de Malta, la República de Polonia, la República de Eslovenia, la República Eslovaca a la Unión Europea, firmada el 16 de abril de 2003 en Atenas,

Adopta y proclama este acto constitucional:

1. La república de Lituania como Estado miembro de la Unión Europea compartirá con o conferirá a la Unión Europea que las competencias de sus instituciones del estado en las áreas proporcionadas para los tratados de fun- dación de la Unión Europea y hasta el punto de, junto con los otros Estados miembros de la Unión Europea, resol- ver sus comisiones de la calidad de miembro en esas áreas así como gozar de las derechas de la calidad de miem- bro.

2. Las normas de la Ley Europea de la Unión serán un componente del sistema legislativo de la república de Lituania. Donde se refiere a los tratados de fundación de la Unión Europea, las normas de la Ley Europea de la Unión serán aplicadas directamente, mientras que en el acontecimiento de la colisión de normas legales, tendrán supremacía sobre los Leyes y otros actos jurídicos de la república de Lituania.

48

49

3. El gobierno informará al Parlamento sobre las ofertas para adoptar actos de la Ley Europea de la Unión. En lo que concierne a las ofertas para adoptar los actos de la Ley Europea de la Unión que regula las áreas que, bajo constitución de la república de Lituania, se relacionan con las capacidades del Parlamento, el Gobierno consultará al Parlamento. El Parlamento puede recomendar al gobierno una posición de la República de Lituania por lo que se refiere a estas ofertas. El comité del Parlamento sobre asuntos europeos y el comité del Parlamento sobre asun- tos extranjeros pueden, según el procedimiento establecido por el estatuto del Parlamento, someta al gobierno la opinión del Parlamento referente a las ofertas para adoptar los actos de la Ley Europea de la Unión. El gobierno determinará las recomendaciones o las opiniones sometidas por el Parlamento o sus comités e informará al Parla- mento sobre su ejecución después del procedimiento establecido por actos jurídicos.

4. El gobierno considerará las ofertas adoptar los actos de la Ley Europea de la Unión después del procedi- miento establecido por actos jurídicos. En lo que concierne a estas ofertas, el gobierno puede adoptar las decisio- nes o las resoluciones para la adopción de las cuales las provisiones del Artículo 95 de la constitución no son apli- cables.

La constitución fue suplida por este acto constitucional:

ORDEN DEL PARLAMENTO DE LA REPÚBLICA DE LITUANIA

Nro. IX-2343, 2004-07-13, Gaceta, 2004, Nro. 111-4123 (2004-07-17)

Ley sobre suplir la constitución de la república de Lituania con el acto constitucional “en la calidad de miembro de la república de Lituania en la Unión Europea” y suplir el Artículo 150 de la constitución de la república de Lituania;

La Ley fue firmada por el presidente de la república VALDAS ADAMKUS.

C O N S T I T U T I O N D E L A R É P U B L I Q U E D E L I T U A N I E

[contient les annexes et les amendements adoptés jusqu’au 1er juin 2006]

Le contenu CONSTITUTION DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

TITRE I. L’ETAT LITUANIEN ............................ 10

TITRE II. L’INDIVIDU ET L’ETAT ...................... 14

TITRE III. LA SOCIETE ET L’ETAT...................... 21

TITRE IV. L’ECONOMIE NATIONALE ET LE TRAVAIL................................... 24

TITRE V. LE SEIMAS........................................... 27

TITRE VI. LE PRESIDENT DE LA REPUBLIQUE ....................................... 37

TITRE VII. LE GOUVERNEMENT DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE 45

TITRE VIII. LA COUR CONSTITUTIONNELLE ....................... 49

TITRE IX. LES TRIBUNAUX................................. 53

TITRE X. L’AUTONOMIE ET L’ADMINISTRATION LOCALES ......... 57

TITRE XI. LES FINANCES ET LE BUDGET DE L’ETAT ........................................... 59

TITRE XII. LE CONTROLE D’ETAT....................... 62

TITRE XIII. LA POLITIQUE ETRANGERE ET LA DEFENSE NATIONALE............. 63

TITRE XIV. LA REVISION DE LA CONSTITUTION ................................... 68

DISPOSITIONS FINALES ..................... 70

2

LES PARTIES CONSTITUANTES DE LA CONSTITUTION DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

LA LOI CONSTITUTIONNELLE DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE «DE L’ETAT LITUANIEN» ....................................... 75

L’ACTE CONSTITUTIONNEL DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE «DE LA NON ADHESION DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE AUX ALLIANCES ORIENTALES POST-SOVIETIQUES» ....................... 77

LA LOI DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE «SUR LA PROCEDURE DE MISE EN VIGUEUR DE LA CONSTITUTION DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE»....................... 78

L’ACTE CONSTITUTIONNEL «DE L’ADHESION DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE A L’UNION EUROPEENNE» 81

3

C O N S T I T U T I O N D E L A R É P U B L I Q U E D E L I T U A N I E

Approuvée par les citoyens de la République de Lituanie lors du référendum du 25 octobre 1992

La Constitution de la République de Lituanie est entrée en vigueur le 2 novembre 1992

4

LE PEUPLE LITUANIEN

- ayant fondé l’État lituanien il y a de nombreux siècles,

- ayant établi ses bases légales sur les statuts de la Lituanie et sur les constitutions de la République de Litua- nie,

- ayant défendu avec persévérance pendant des siècles sa liberté et son indépendance,

- ayant sauvegardé son esprit, sa langue natale, son écriture et ses coutumes,

- incarnant le droit naturel de tout individu et du peuple à vivre et à créer librement sur la terre de leurs parents et de leurs ancêtres, l’État lituanien indépendant,

- protégeant l’unité nationale sur le sol lituanien,

- aspirant à une société civile, ouverte, juste et harmonieuse, et à un État de droit, par la volonté des citoyens de l’État lituanien restauré, adopte et proclame la présente

CONSTITUTION

5

TITRE I L’ETAT LITUANIEN

Article 1

L’État lituanien est une république démocratique indépendante.

Article 2

L’État lituanien est fondé par le peuple. La souveraineté appartient au peuple.

Article 3

Nul ne peut limiter ou restreindre la souveraineté du peuple, s’approprier les pouvoirs souverains qui appar- tiennent au peuple.

Le peuple et chaque citoyen ont le droit de s’opposer à quiconque attente par la force à l’indépendance, à l’intégrité du territoire ou à l’ordre constitutionnel de l’État lituanien.

Article 4

Le peuple exerce son pouvoir souverain suprême, directement ou par l’intermédiaire de ses représentants dé- mocratiquement élus.

Article 5

Le pouvoir de l’État est exercé en Lituanie par le Seimas, le Président de la République et le Gouvernement, par les tribunaux.

L’étendue des pouvoirs est fixée par la Constitution.

Les institutions du pouvoir servent le peuple.

Article 6

La Constitution est un acte intégral et directement applicable.

Toute personne peut défendre ses droits sur la base de la Constitution.

Article 7

Toute loi ou tout acte contraire à la Constitution est nul.

Seules les lois promulguées sont valides.

L’ignorance de la loi n’exempte personne de la responsabilité.

6

Article 8

L’usurpation du pouvoir de l’État ou d’une de ses institutions par la violence est considérée comme un acte in- constitutionnel, illégal et non valide.

Article 9

Les questions les plus importantes concernant la vie de l’État et du peuple sont soumises au référendum.

Dans les cas définis par la loi, le référendum est décidé par le Seimas.

Le référendum est également décidé si au moins trois cent mille citoyens ayant le droit de vote le demandent.

La procédure relative au référendum et à sa réalisation est fixée par la loi.

Article 10

Le territoire de l’État lituanien est l’unité et ne peut être divisé en aucun démembrement de l’État.

Les frontières de l’État ne peuvent être modifiées que par un traité international auquel est partie la République de Lituanie ratifié par les 4/5 des membres du Seimas.

Article 11

Les unités administratives du territoire de l’État lituanien et leurs limites sont fixées par la loi.

Article 12

La citoyenneté de la République de Lituanie s’acquiert par la naissance et pour d’autres motifs fixés par la loi.

Excepté les cas particuliers prévus par la loi, nul ne peut être à la fois citoyen de la République de Lituanie et ci- toyen d’un autre État.

Les modes d’acquisition et de perte de la citoyenneté de la République de Lituanie sont fixés par la loi.

Article 13

L’État lituanien protège ses citoyens à l’étranger.

Il est interdit d’extrader un citoyen de la République de Lituanie vers un autre État sauf si une convention internationale dont la République de Lituanie est partie en a décidé autrement.

Article 14

La langue officielle est le lituanien.

7

Article 15

Les couleurs du drapeau national sont: jaune, vert et rouge.

Les armoiries de l’État sont le Cavalier («Vytis»), blanc sur champ rouge.

Le drapeau, les armoiries de l’État et leur emploi sont fixés par la loi.

Article 16

L’hymne national est la «Tautiška giesmė» de Vincas Kudirka.

Article 17

La capitale de l’État lituanien est la ville de Vilnius, capitale historique traditionnelle de la Lituanie.

TITRE II L’INDIVIDU ET L’ETAT

Article 18

Les droits et les libertés de l’individu existent de naissance.

Article 19

Le droit de l’individu à la vie est protégé par la loi.

Article 20

La liberté individuelle est inviolable.

Nul ne peut être arbitrairement arrêté ou détenu. Nul ne peut être privé de liberté autrement que pour les motifs et selon les procédures déterminés par la loi.

Toute personne arrêtée en flagrant délit doit être, dans les quarante-huit heures, présentée au tribunal en vue de déterminer, en sa présence, la validité de sa détention. Si le tribunal ne décide pas son arrestation, l’individu déte- nu est immédiatement remis en liberté.

Article 21

L’individu est inviolable.

La dignité humaine est protégée par la loi.

Il est interdit de torturer un individu, de le blesser, d’attenter à sa dignité, de le traiter de façon inhumaine, ain- si que d’infliger de telles peines.

Nul ne peut être soumis à des expériences scientifiques ou médicales pratiquées à son insu et sans son libre consentement.

8

Article 22

La vie privée d’un individu est inviolable. La correspondance, les conversations téléphoniques, les messages télégraphiques et toute autre forme de

communication personnelle sont inviolables. Une information concernant la vie privée d’une personne ne peut être collectée que sur décision motivée du

tribunal et conformément à la loi.

La loi et les tribunaux protègent les individus des immixtions arbitraires ou illégales dans leur vie privée et familiale et de l’atteinte à leur honneur et dignité.

Article 23

La propriété est inviolable. Les droits de propriété sont protégés par la loi.

Une propriété ne peut être expropriée que pour cause d’utilité publique, selon la procédure fixée par la loi, moyennant une indemnisation adéquate.

Article 24

Le domicile d’un individu est inviolable.

Pénétrer dans un domicile sans le consentement de son occupant ne peut être autorisé que par décision de jus- tice ou conformément à la procédure fixée par la loi, lorsque l’objet d’une telle action est de protéger l’ordre pu- blic, d’arrêter un criminel ou de sauver la vie d’une personne, sa santé ou ses biens.

Article 25

Tout individu a le droit d’avoir ses propres convictions et de les exprimer librement.

Les individus ne doivent pas être empêchés de rechercher, d’obtenir et de diffuser des informations ou des idées.

La liberté d’exprimer ses convictions, d’obtenir et de diffuser une information ne peut être restreinte autrement que par un moyen fixé par la loi, lorsqu’il est nécessaire de protéger la santé d’une personne, son honneur et sa dignité, sa vie privée, sa moralité ou de protéger l’ordre constitutionnel.

La liberté d’exprimer ses convictions et de diffuser une information est incompatible avec des actions délic- tueuses, telles que l’incitation à la haine, à la violence, et à la discrimination nationales, raciales, religieuses ou sociales, ainsi que la diffamation et la désinformation.

Tout citoyen a le droit, selon une procédure fixée par la loi, d’obtenir des institutions de l’État toute information disponible le concernant.

9

Article 26

La liberté de pensée, de conscience et de religion ne peut être restreinte.

Tout individu a le droit de choisir librement n’importe quelle religion ou confession et, seul ou avec d’autres, en public ou en privé, de la professer, de célébrer des cérémonies religieuses, de pratiquer sa confession et de l’enseigner.

Nul ne peut contraindre une autre personne ou être contraint de choisir ou de professer une religion ou une confession.

La liberté d’une personne de professer et de diffuser une religion ou une confession ne peut être restreinte que par la loi, et seulement lorsque ces restrictions sont nécessaires pour garantir la sécurité de la société, l’ordre public, la santé et la moralité d’une personne ainsi que les libertés et les droits fondamentaux d’autrui.

Les parents et les tuteurs veillent librement et selon leurs convictions à l’éducation morale et religieuse de leurs enfants et de ceux qui sont sous leur tutelle.

Article 27

Les convictions d’une personne, la religion qu’elle pratique ou sa confession ne peuvent justifier la commis- sion d’un crime ou la violation de la loi.

Article 28

Toute personne, dans l’exercice de ses droits et libertés, doit observer la Constitution et les lois de la Républi- que de Lituanie et ne pas porter atteinte aux droits et libertés d’autrui.

Article 29

Tous les individus sont égaux devant la loi, les tribunaux, les autres institutions de l’État ou leurs fonctionnai- res.

Un individu ne peut voir ses droits restreints d’aucune façon ou se voir accorder des privilèges du fait de son sexe, de sa race, de sa nationalité, de sa langue, de son origine, de son statut social, de sa religion, de ses convic- tions ou de ses opinions.

Article 30

Toute personne dont les droits constitutionnels ou les libertés ont été violés a le droit de faire appel aux tribu- naux.

La procédure de réparation des préjudices matériels et moraux causés à une personne est fixée par la loi.

10

Article 31

Toute personne est présumée innocente tant que sa culpabilité n’a pas été établie selon une procédure détermi- née par la loi et constatée par une décision du tribunal entrée en vigueur.

Toute personne accusée d’avoir commis un délit a droit à ce que sa cause soit examinée publiquement et équi- tablement par un tribunal indépendant et impartial.

Il est interdit d’obliger quiconque à témoigner contre lui même, contre les membres de sa famille ou ses pro- ches parents.

Les peines ne peuvent être infligées ou appliquées qu’en vertu de la loi.

Nul ne peut être puni deux fois pour le même délit.

Le droit à la défense et le droit d’avoir un conseil juridique sont garantis à toute personne soupçonnée ou accu- sée d’avoir commis une infraction des le moment de l’arrestation ou du premier interrogatoire.

Article 32

Tout citoyen peut librement circuler et choisir son lieu de résidence en Lituanie et peut quitter librement la Li- tuanie.

Ce droit ne peut être restreint que par une loi et uniquement si cela est indispensable pour protéger la sécurité de l’État, la santé des personnes ou pour rendre la justice

Un citoyen ne peut se voir interdire de revenir en Lituanie.

Tout Lituanien peut s’établir en Lituanie.

Article 33

Tous les citoyens ont le droit de participer au Gouvernement de leur État tant directement que par l’intermédiaire de leurs représentants librement élus, et ils ont le droit dans des conditions égales d’occuper un emploi dans une administration de l’Etat de la République de Lituanie.

A tout citoyen est garanti le droit de critiquer l’activité des institutions et des fonctionnaires de l’État, et d’intenter des recours contre leurs décisions. Il est interdit de poursuivre quiconque exerce son droit de critique.

A tout citoyen est garanti le droit de pétition. La procédure de mise en œuvre de ce droit est fixée par la loi.

Article 34

Tout citoyen âgé de dix-huit ans le jour de l’élection a le droit de vote.

Le droit être élu est déterminé par la Constitution de la République de Lituanie et par les lois électorales.

Les citoyens reconnus légalement incapables par les tribunaux ne participent pas aux élections.

11

Article 35

A tous les citoyens est garanti le droit de s’unir librement en sociétés, partis politiques ou associations, si les buts et les activités de ceux-ci ne sont pas contraires à la Constitution et aux lois.

Nul ne peut être contraint d’appartenir à une société, à un parti politique ou à une association.

La création et l’activité des partis politiques et des autres organisations politique et sociales sont réglementées par la loi.

Article 36

Les citoyens ne peuvent se voir interdire ou empêcher de se réunir sans armes dans des assemblées pacifiques.

Ce droit ne peut être soumis à aucune restriction excepté celles fixées par la loi et qui sont nécessaires pour sauvegarder la sécurité de l’État et de la société, l’ordre public, la santé ou la moralité des personnes ou les droits et les libertés d’autrui.

Article 37

Les citoyens qui appartiennent à des communautés ethniques ont le droit de veiller au développement de leur langue, de leur culture et de leurs coutumes.

TITRE III LA SOCIETE ET L’ETAT

Article 38

La famille est le fondement de la société et de l’État.

L’État sauvegarde et protège la famille, la maternité, la paternité et l’enfance.

Le mariage se conclut par le libre consentement d’un homme et d’une femme.

L’État enregistre les mariages, les naissances et les décès L’État reconnaît également les mariages enregistrés à l’Église.

Les droits des conjoints dans la famille sont égaux.

Les parents ont le droit et le devoir d’éduquer leurs enfants en honnête homme et en citoyen loyal, et de les prendre en charge jusqu’a leur majorité.

Le devoir des enfants est de respecter leurs parents, d’en prendre soin dans la vieillesse et de préserver leur héritage.

12

Article 39

L’État prend soin des familles qui élèvent et éduquent leurs enfants à la maison, et leur dispense son aide selon les modalités fixées par la loi.

La loi assure aux mères qui travaillent un congé payé avant et après la naissant, des conditions de travail favorables et d ’ a u t r e s a v a n t a g e s .

Les enfants mineurs sont protégés par la loi.

Article 40

Les établissements d’enseignement et d’éducation dépendant de l’État et des collectivités locales sont laïques. Si les parents le désirent, l’instruction religieuse peut être dispensée dans ces établissements.

Des établissements d’enseignement et d’éducation non gouvernementaux peuvent être créés selon les modali- tés fixées par la loi.

L’autonomie est accordée aux établissements d’enseignement supérieur.

L’État exerce un contrôle sur activité des établissements d’enseignement et d’éducation.

Article 41

L’instruction est obligatoire jusqu’à l’âge de seize ans.

L’enseignement est gratuit dans les écoles dépendant de l’État et des collectivités locales, qu’elles soient d’enseignement général, professionnel ou supérieur.

L’enseignement supérieur est accessible à chacun selon ses aptitudes. L’enseignement gratuit dans les écoles supérieures de l’État est garanti aux citoyens qui poursuivent leurs études avec succès.

Article 42

La culture, la science et la recherche ainsi que l’enseignement sont libres.

L’État soutient la culture et la science et protège l’histoire, l’art et tous les autres monuments et objets du pa- trimoine culturel de la Lituanie.

Les intérêts moraux et matériels d’un auteur relatifs à une œuvre scientifique, technique, culturelle ou artisti- que sont protégés et défendus par la loi.

Article 43

L’État reconnaît les églises traditionnelles et les organisations religieuses de Lituanie ainsi que les autres églises et les autres organisations religieuses si elles ont une base dans la société et si leur doctrine et leurs rites ne sont pas contraires à la morale et à la loi.

Les églises et les organisations religieuses reconnues par l’État ont les droits d’une personne morale.

13

Les églises et les organisations religieuses propagent librement leur doctrine, célèbrent leurs rites, possèdent des édifices consacrés au culte, des institutions de bienfaisance et des écoles pour la formation des ministres de leur culte.

Les églises et les organisations religieuses peuvent s’organiser librement selon leurs canons et leurs statuts.

Le statut des églises et des autres organisations religieuses dans l’État est fixé par des conventions ou par la loi.

La propagation de la doctrine des églises et des organisations religieuses, toute autre activité confessionnelle ainsi que les édifices des cultes ne peuvent servir à des fins contraires à la Constitution et à la loi.

Il n’y a pas de religion d’État en Lituanie.

Article 44

La censure des médias est interdite.

L’État, les partis politiques et les organisations politiques et sociales, toute autre institution ou personne, ne peuvent monopoliser les moyens d’information.

Article 45

Les communautés ethniques de citoyens gèrent d’une façon indépendante les affaires de leur culture ethnique, leur éducation, leurs œuvres de charité et leur assistance mutuelle.

L’État accorde une aide aux communautés ethniques.

TITRE IV L’ECONOMIE NATIONALE ET LE TRAVAIL

Article 46

L’économie de la Lituanie est fondée sur le droit à la propriété privée, sur la liberté d’activité économique in- dividuelle et sur l’initiative individuelle.

L’État soutient les efforts économiques et les initiatives utiles à la société.

L’État règle l’activité économique de sorte qu’elle serve le bien commun du peuple.

La loi interdit de monopoliser la production et le marché et protège la libre concurrence.

L’État défend les intérêts du consommateur.

Article 47

Appartiennent à la République de Lituanie par le droit exclusif de propriété: le sous-sol du territoire, les eaux intérieures d’importance nationale, les forêts, les parcs, les routes et les biens historiques, archéologiques et cultu- rels.

14

Appartiennent à la République de Lituanie les droits exclusifs sur son espace aérien territorial, le plateau continental et la zone économique de la Baltique.

La terre, les eaux intérieures et les forêts sur le territoire de la République de Lituanie peuvent être acquis et appartenir par le droit de propriété aux personnes morales ou physiques étrangères conformément à la loi constitu- tionnelle.

Des parcelles de terre peuvent appartenir à un Etat étranger, pour y installer ses missions diplomatique et consulaires, par le droit de propriété, et conformément aux procédures et conditions fixées par la loi.

Article 48

Chacun peut librement choisir son travail de même que sa profession, et a le droit d’avoir des conditions de travail convenables conformes à la sécurité et à l’hygiène, une rémunération équitable pour son travail et une pro- tection sociale en cas de chômage.

L’emploi des étrangers dans la République de Lituanie est réglementé par la loi.

Le travail forcé est interdit.

Le service militaire ou le service de remplacement, ainsi que le travail des citoyens en cas de guerre, de catas- trophe naturelle, d’épidémie ou de circonstances exceptionnelles ne sont pas considérés comme travail forcé.

Le travail effectué par des condamnés dans les lieux de détention et réglementé par la loi, n’est pas considéré comme travail forcé.

Article 49

Tout travailleur a droit au repos, aux loisirs et aux congés payés annuels.

La durée du temps de travail est fixée par la loi.

Article 50

Les syndicats s’organisent librement et fonctionnent de manière indépendante. Ils défendent les droits et intérêts professionnels, économiques et sociaux des travailleurs.

Tous les syndicats ont des droits égaux.

Article 51

Les travailleurs ont le droit de grève pour défendre leurs intérêts économiques et sociaux.

Les limites de ce droit, les conditions et les procédures de sa mise en ouvre sont déterminées par la loi.

Article 52

L’État garantit aux citoyens le droit à une pension de vieillesse et d’invalidité, une aide sociale en cas de chô- mage, de maladie, de veuvage, de perte du soutien de famille et dans d’autres cas prévus par la loi.

15

Article 53

L’État veille à la santé des personnes et garantit une aide médicale et des services en cas de maladie. La loi fixe les modalités de l’aide médicale gratuite fournie aux citoyens dans les établissements publics de soin.

L’État encourage la culture physique dans la société et soutient le sport.

L’État et chaque individu doivent préserver l’environnement de toute influence nuisible.

Article 54

L’État se préoccupe de la protection de l’environnement naturel, de la faune et de la flore, d’objets naturels isolés et des sites particulièrement dignes d’intérêt, Il veille a ce que les ressources naturelles soient utilisées avec mesure, renouvelées et développées.

La loi interdit de dévaster la terre, le sous-sol, les eaux, de polluer les eaux et l’air, de provoquer une contamination radioactive de l’environnement et d’appauvrir la faune et la flore.

TITRE V LE SEIMAS

Article 55

Le Seimas est constitué par les représentants du peuple, au nombre de 141 membres, élus pour un mandat de quatre ans au suffrage universel, égal et direct et au scrutin secret.

Le Seimas est considéré comme élu lorsqu’au moins 3/5 de ses membres ont été élus.

Les modalités d’élection des membres du Seimas sont fixées par la loi.

Article 56

Peut être élu membre du Seimas tout citoyen de la République de Lituanie qui n‘est pas lié par serment ou par engagement à un Etat étranger, qui, au jour de l’élection, est âgé de vingt-cinq ans au moins et réside en perma- nence en Lituanie.

Ne peuvent être élues membres du Seimas les personnes qui n’ont pas achevé de purger une peine infligée par jugement d’un tribunal, ainsi que les personnes reconnues incapables par les tribunaux.

Article 57

Les élections régulières au Seimas ont lieu le deuxième dimanche du mois d’octobre au cours de l’année d’expiration du mandat des membres du Seimas.

Les élections régulières au Seimas, qui ont lieu après les élections anticipées, sont organisées selon la date prévue dans la première partie du présent article.

16

Article 58

Des élections anticipées au Seimas peuvent être organisées par décision du Seimas, adoptée par une majorité d’au moins 3/5 des voix de l’ensemble de ses membres.

Des élections anticipées au Seimas peuvent être décidées également par le Président de la République

1) si le Seimas n’a pas pris de décision sur le nouveau programme du Gouvernement dans les 30 jours qui sui- vent sa présentation, ou si le Seimas a désapprouvé deux fois de suite le programme du Gouvernement dans les 60 jours qui suivent sa première présentation;

2) sur proposition du Gouvernement, si le Seimas exprime sa défiance au Gouvernement.

Le Président de la République ne peut décider d’élections anticipées au Seimas dans les 6 mois qui précédent la fin de son mandat de Président ni dans les 6 mois qui suivent des élections anticipées au Seimas.

La date de l’élection du nouveau Seimas est fixée par la résolution du Seimas ou par le décret du Président de la République sur les élections anticipées. Les élections du nouveau Seimas doivent être organisées au plus tard dans les 3 mois qui suivent la décision d’organiser des élections anticipées.

Article 59

La durée dù mandat des membres du Seimas est comptée à partir du jour ou le Seimas nouvellement élu se ré- unit en première séance. Le mandat des membres du Seimas précédemment élus prend fin dès le début de cette séance.

Tout membre élu du Seimas n’acquiert les droits de représentant du peuple qu’après avoir prêté serment de fidélité, par-devant le Seimas, à la République de Lituanie.

Tout membre du Seimas qui n’a pas prêté serment selon la procédure fixée par la loi ou qui a prêté serment conditionnellement, perd son mandat de membre du Seimas Le Seimas adopte une résolution à ce sujet.

Dans l’exercice de leurs fonctions, les membres du Seimas sont guidés par la Constitution de la République de Lituanie, par l’intérêt de l’État et par leur conscience, et ils ne peuvent être limités par aucun mandat.

Article 60

Les fonctions d’un membre du Seimas, exception faite de ses fonctions au Seimas, ne sont pas compatibles avec d’autres fonctions dans des institutions ou des organisations de l’État, ni avec un emploi dans les affaires, dans le commerce et au sein d’autres institutions ou entreprises privées. Pour la durée de son mandat, tout membre du Seimas est exempté du devoir d’accomplir son service de défense du pays.

Les membres du Seimas ne peuvent être nommés que ministre ou Premier ministre.

17

L’activité parlementaire du membre du Seimas, de même que les frais y afférents donnent lieu à une indemnité au compte du budget de l’État. Tout membre du Seimas ne peut percevoir aucune autre rémunération, excepté celle qui est liée à une activité créatrice.

Les obligations, les droits et les garanties de l’activité des membres du Seimas sont fixés par la loi.

Article 61

Tout membre du Seimas a le droit de soumettre une question au Premier ministre, aux ministres et aux dirigeants des autres organismes d’État formés ou élus par le Seimas Ceux-ci doivent donner une réponse oralement ou par écrit à la séance du Seimas selon les modalités fixées par le Seimas.

Lors d’une séance du Seimas, un groupe d’au moins un cinquième des membres du Seimas peut interpeller le Premier ministre ou un ministre.

Le Seimas après avoir examiné la réponse du Premier ministre ou d’un ministre a l’interpellation, peut décider que cette réponse n’est pas satisfaisante et, par un vote à la majorité des voix de la moitié de l’ensemble des membres du Seimas, exprimer sa défiance envers le Premier ministre ou le ministre.

La procédure de vote est fixée par la loi.

Article 62

La personne d’un membre du Seimas est inviolable.

Un membre du Seimas ne peut, sans le consentement du Seimas, ni être poursuivi en justice pour crime, ni être arrêté, ni voir sa liberté restreinte de toute autre manière.

Un membre du Seimas ne peut être poursuivi pour des votes ou des discours au Seimas. Toutefois, il peut être poursuivi en justice, selon le droit commun, pour injure à personne ou diffamation.

Article 63

Les pouvoirs d’un membre du Seimas cessent lorsque:

1) la durée de son mandat expire ou lorsque le Seimas, élu lors d’élections anticipées, se réunit pour sa pre- mière séance;

2) il décède;

3) il donne sa démission;

4) un tribunal le reconnaît légalement incapable;

5) le Seimas met fin à son mandat conformément à la procédure d’accusation;

6) les élections sont reconnues invalides, ou s’il y a eu violation grossière de la loi sur les élections;

7) il a accepté un emploi ou n’abandonne pas un emploi incompatible avec ses fonctions de membre du Sei- mas;

8) il perd la citoyenneté lituanienne.

18

Article 64

Chaque année, le Seimas se réunit en deux sessions ordinaires: au printemps et en automne. La session de prin- temps s’ouvre le 10 mars et se termine le 30 juin. La session d’automne s’ouvre le 10 septembre et se termine le 23 décembre. Le Seimas peut décider de prolonger une session.

Le Seimas est convoqué en session extraordinaire par le président du Seimas sur proposition d’au moins un tiers de l’ensemble des membres du Seimas, et par le Président de la République dans les cas prévus par la Consti- tution.

Article 65

Le Président de la République convoque la première session du Seimas nouvellement élu au plus tard 15 jours après l’élection du Seimas. Si le Président de la République ne convoque pas le Seimas, les membres du Seimas se réunissent d’eux-mêmes le lendemain de l’expiration du délai de quinze jours.

Article 66

Les séances du Seimas sont présidées par le président du Seimas ou par un vice-président.

La première séance après l’élection du Seimas est ouverte par le doyen d’âge du Seimas.

Article 67

Le Seimas:

1) examine et adopte les amendements à la Constitution;

2) adopte les lois;

3) adopte les résolutions relatives à l’organisation des référendums;

4) fixe la date des élections à la présidence de la République;

5) forme les institutions d’État prévues par la loi, nomme et révoque leurs directeurs;

6) accepte ou rejette la candidature du Premier ministre proposée par le Président de la République;

7) examine le programme du Gouvernement soumis par le Premier ministre et décide s’il l’approuve ou non;

8) crée et supprime les ministères de la République de Lituanie sur proposition du Gouvernement;

9) contrôle l’activité du Gouvernement, peut exprimer sa défiance envers le Premier ministre ou envers un mi- nistre;

10) nomme les juges à la Cour constitutionnelle, les juges à la Cour suprême et les présidents de ces Cours;

11) nomme et révoque le contrôleur d’État ainsi que le président du conseil d’administration de la Banque de Lituanie;

12) fixe la date des élections des conseils des collectivités locales;

13) forme la commission électorale centrale et modifie sa composition;

19

14) approuve le budget de l’État et contrôle son exécution;

15) fixe les impôts de l’État et les autres prélèvements obligatoires;

16) ratifie et dénonce les traités internationaux conclus par la République de Lituanie, examine les autres ques- tions de politique étrangère;

17) fixe les divisions administratives de la République;

18) crée les distinctions officielles de la République de Lituanie;

19) adopte les actes d’amnistie;

20) instaure l’administration directe, la loi martiale et l’état d’urgence, déclare la mobilisation et prend la déci- sion d’utiliser les forces armées.

Article 68

Le droit d’initiative législative au Seimas appartient aux membres du Seimas, au Président de la République et au Gouvernement.

Les citoyens de la République de Lituanie possèdent également le droit d’initiative législative. Un projet de loi peut être présenté au Seimas par cinquante mille citoyens possédant le droit de vote et le Seimas doit l’examiner.

Article 69

Les lois sont adoptées par le Seimas conformément à la procédure fixée par la loi.

Les lois sont considérées comme adoptées si la majorité des membres du Seimas participant à la séance vote en leur faveur.

Les lois constitutionnelles de la République de Lituanie sont adoptées si plus de la moitié de l’ensemble des membres du Seimas vote pour elles et elles sont amendées à la majorité d’au moins trois cinquièmes de l’ensemble des membres. Le Seimas établit la liste des lois constitutionnelles a la majorité des trois cinquièmes des votes de ses membres.

Les dispositions des lois de la République de Lituanie peuvent être également adoptées par référendum.

Article 70

Les lois adoptées par le Seimas entrent en vigueur après que le Président de la République de Lituanie les a signées et officiellement promulguées, à moins qu’une date ultérieure d’entrée en vigueur n’ait été fixée par les lois elles-mêmes.

Les autres actes adoptés par le Seimas et le règlement du Seimas sont signés par le président du Seimas.

Ces actes entrent en vigueur le lendemain de leur promulgation, à moins qu’un autre mode d’entrée en vigueur n’ait été fixé par ces actes eux-mêmes.

20

Article 71

Le Président de la République, dans les dix jours suivant la réception de la loi adoptée par le Seimas, la signe et la promulgue officiellement, ou la renvoie au Seimas, avec ses observations motivées, pour un nouvel examen.

Si dans la période fixée, le Président de la République ne renvoie ni ne signe la loi adoptée par le Seimas, celle-ci entre en vigueur après que le président du Seimas l’a signée et officiellement promulguée.

Le Président de la République doit, dans un délai de cinq jours, signer et promulguer officiellement toute loi ou tout autre acte adoptés par référendum.

Si dans la période fixée, le Président de la République ne signe ni ne promulgue une telle loi, la loi entre en vigueur après que le président du Seimas l’a signée et promulguée officiellement.

Article 72

Une loi qui a été renvoyée par le Président de la République peut être de nouveau examinée et adoptée par le Seimas.

Une loi examinée de nouveau par le Seimas est considérée comme adoptée si les amendements et les adjonc- tions proposés par le Président de la République ont été adoptés ou si plus de la moitié de l’ensemble des membres du Seimas a voté en faveur de la loi et, dans le cas d’une loi constitutionnelle, au moins trois cinquièmes de l’ensemble des membres.

Les lois confirmées par le Seimas doivent être signées dans un délai de trois jours et promulguées officiellement immédiatement par le Président de la République.

Article 73

Les contrôleurs du Seimas procèdent à une enquête en cas de plainte d’un citoyen contre les abus de pouvoir ou les attitudes bureaucratiques des fonctionnaires (à l’exception des juges). Ces contrôleurs ont le droit de proposer au tribunal de relever de leurs fonctions les fonctionnaires coupables.

Les pouvoirs des contrôleurs du Seimas sont fixés par la loi.

Le cas échéant, le Seimas crée d’autres organismes de contrôle, dont le régime et les pouvoirs sont déterminés par la loi.

Article 74

Pour violation grossière de la Constitution, trahison du serment ou s’il apparaît qu’un acte délictueux a été commis, le Seimas, à la majorité des trois cinquièmes de l’ensemble de ses membres, peut révoquer le Président de la République, le président et les juges à la Cour constitutionnelle, le président et les juges à la Cour suprême, le président et les juges à la Cour d’appel, les membres du Seimas ou mettre fin à leur mandat de membre du Sei- mas. Ces mesures sont fixées conformément à la procédure de mise en accusation fixée par le statut du Seimas.

21

Article 75

Les fonctionnaires nommés ou élus par le Seimas, à l’exception des personnes mentionnées à l’Article 74 de la Constitution, sont relevés de leur fonction lorsque le Seimas, à la majorité de l’ensemble de ses membres, leur exprime sa défiance.

Article 76

La structure et la procédure de fonctionnement du Seimas sont fixées par le règlement du Seimas. Le règlement du Seimas a force de loi.

TITRE VI LE PRESIDENT DE LA REPUBLIQUE

Article 77

Le Président de la République est le chef de l’État.

Il représente l’État lituanien et exerce toutes les obligations qui lui sont conférées par la Constitution et par les lois.

Article 78

Peut être élu Président de la République tout citoyen, Lituanien d’origine, qui a vécu en Lituanie au moins les trois années précédant l’élection, âgé au moins de quarante ans révolus au jour de l’élection et éligible au Seimas.

Le Président de la République est élu par les citoyens de la République de Lituanie pour cinq ans, au suffrage universel, égal, direct et au scrutin secret.

La même personne ne peut être élue Président de la République plus de deux fois consécutives.

Article 79

Est officiellement enregistré comme candidat 0 la présidence de la République tout citoyen de la République de Lituanie qui satisfait aux conditions de la première partie de l’Article 78 et qui a recueilli les signatures d’au moins vingt mille électeurs.

Le nombre de candidats à la présidence de la République n’est pas limité.

Article 80

Les élections régulières à la présidence de la République ont lieu le dernier dimanche qui précède les deux mois avant l’expiration du mandat du Président de la République en exercice.

22

Article 81

Est considéré élu Président de la République le candidat qui, au premier tour, auquel a participé au moins la moitié des électeurs, a obtenu plus de la moitié des voix des votants. Si moins de la moitié des électeurs inscrits a participé à l’élection, le candidat qui a obtenu le plus grand nombre de voix, et au moins un tiers des voix de l’ensemble des électeurs, est considéré élu.

Si au premier tour des élections aucun candidat ne recueille le nombre de voix requis, une nouvelle élection est organisée deux semaines plus tard, avec les deux candidats qui ont obtenu le plus grand nombre de suffrages. Est considéré comme élu, le candidat qui a obtenu le plus de voix.

Si seulement un ou deux candidats ont participé au premier tour et qu’aucun d’entre eux n’a obtenu le nombre requis de voix, il est procédé à de nouvelles élections.

Article 82

Le Président de la République nouvellement élu commence à exercer ses fonctions le lendemain du jour ou se termine le mandat du Président en exercice, après qu’a Vilnius, en présence des représentants du peuple, membres du Seimas, il a prêté serment au peuple être fidèle à la République de Lituanie et à la Constitution, d’exercer ses fonctions avec conscience et de se montrer juste avec chacun.

Le Président de la République réélu prête également serment.

L’acte de serment du Président de la République est signé par le Président lui même et par le président de la Cour constitutionnelle ou, en l’absence de ce dernier, par un des juges de la Cour constitutionnelle.

Article 83

Le Président de la République ne peut être membre du Seimas et ne peut occuper aucune autre fonction ni percevoir aucune autre rémunération que celle allouée au Président de la République ou celle liée à une activité créatrice.

La personne élue Président de la République doit suspendre toute activité dans des partis et dans des organisations politiques jusqu’au début d’une nouvelle campagne à l’élection présidentielle.

Article 84

Le Président de la République:

1) règle les principales questions de politique étrangère et, de concert avec le Gouvernement, met en ouvre la po- litique étrangère;

2) signe les traités internationaux conclus par la République de Lituanie et les soumet au Seimas pour ratification;

23

3) nomme et rappelle, sur proposition du Gouvernement, les représentants diplomatiques de la République de Lituanie auprès des Etats étrangers et des organisations internationales; il reçoit les lettres de créance et de rappel des représentants diplomatiques des États étrangers; il confère les rangs diplomatiques les plus élevés et les titres spéciaux;

4) nomme le Premier ministre, avec l’approbation du Seimas, le charge de former le Gouvernement et approuve la composition de celui-ci;

5) met fin, avec l’approbation du Seimas, aux fonctions du Premier ministre;

6) accepte les pouvoirs que lui remet le Gouvernement en cas d’élection du nouveau Seimas et le charge d’exercer ses fonctions jusqu’à ce qu’un nouveau Gouvernement soit formé;

7) accepte la démission du Gouvernement et le cas échéant le charge de continuer à exercer ses fonctions ou charge un des ministres d’exercer les fonctions de Premier ministre jusqu’a ce qu’un nouveau Gouvernement soit formé; il accepte la démission individuelle des ministres et peut les charger d’exercer leurs fonctions jusqu’a ce qu’un nouveau ministre soit nommé;

8) en cas de démission du Gouvernement ou lorsque celui-ci remet ses pouvoirs, soumet pour examen au Seimas, dans un délai de 15 jours, la candidature d’un Premier ministre;

9) sur proposition du Premier ministre, nomme les ministres et met fin à leurs fonctions;

10) selon la procédure établie, nomme et relève de leurs fonctions les fonctionnaires de l’État prévus par les lois;

11) présente au Seimas les candidatures des juges à la Cour suprême, et lorsqu’ils sont tous nommés, propose au Seimas parmi eux le président de la Cour suprême; il nomme, avec l’approbation du Seimas, les juges à la Cour d’appel, et parmi eux, le président de la Cour d’appel; il nomme les juges et les présidents des tribunaux de district et de canton, et décide de leur mutation; dans les cas prévus par la loi, il propose au Seimas de révoquer les juges;

12) présente au Seimas les candidatures de trois juges à la Cour constitutionnelle, et, après la nomination de tous les juges, propose au Seimas parmi eux un candidat à la présidence de la Cour constitutionnelle;

13) présente au Seimas un candidat à la fonction de contrôleur d’État et un candidat à celle de président du conseil d’administration de la Banque de Lituanie; en cas de nécessité, il peut proposer au Seimas d’exprimer sa défiance à leur encontre;

14) avec l’approbation du Seimas, nomme et révoque le commandant en chef de l’armée et le chef du service de sécurité;

15) confère les plus hauts grades militaires;

16) dans le cas d’une attaque armée menaçant la souveraineté de l’Etat ou l’intégrité du territoire, adopte les décisions relatives à la défense contre une telle agression armée, à la mise en vigueur de la loi martiale ainsi qu’à la mobilisation, et soumet ces décisions à l’approbation du Seimas des la séance suivante;

17) selon les procédures et dans les cas prévus par la loi, proclame l’état d’urgence et soumet cette décision à l’approbation du Seimas dès la séance suivante;

24

18) présente au Seimas des rapports annuels sur la situation en Lituanie et sur les politique intérieure et exté- rieure de la République de Lituanie;

19) dans les cas prévus par la Constitution, convoque les sessions extraordinaires du Seimas;

20) fixe la date des élections régulières au Seimas, et dans les cas prévus dans la deuxième partie de l’Article 58 de la Constitution, celle des élections anticipées au Seimas;

21) selon la procédure fixée par la loi, accorde la citoyenneté de la République de Lituanie;

22) décerne les distinctions officielles de l’Etat;

23) accorde la grâce aux condamnés;

24) signe et promulgue les lois adoptées par le Seimas, ou les renvoie devant le Seimas conformément à la procédure fixée par l’Article 71 de la Constitution.

Article 85

Le Président de la République, dans l’exercice des compétences dont il a été investi, édicte des actes dénommés décrets. Les décrets du Président mentionnés dans les points 3, 15, 17 et 21 de l’article 84 de la Constitution ne sont valides que s’ils sont contresignés par le Premier ministre ou par le ministre concerné. La responsabilité d’un tel décret incombe au Premier ministre ou au ministre qui l’a signé.

Article 86

La personne du Président de la République est inviolable; dans l’exercice de ses fonctions, il ne peut être arrêté ni poursuivi pour une infraction pénale ou administrative.

Le Président de la République ne peut être destitué avant l’expiration de son mandat que dans le cas d’une vio- lation manifeste de la Constitution ou de la trahison de son serment, ainsi que de commission d’un acte délictueux. La question de la destitution du Président de la République est jugée par le Seimas conformément à la procédure d’accusation.

Article 87

Lorsque, dans les cas prévus par la deuxième partie de l’Article 58, le Président de la République décide l’élection anticipée au Seimas, le Seimas nouvellement élu peut, à la majorité des 3/5 de l’ensemble des membres du Seimas et dans les 30 jours à compter du jour de sa première séance, décider l’élection anticipée du Président de la République.

Si le Président de la République en exercice désire se présenter à l’élection, sa candidature est aussitôt enregistrée.

25

Le Président de la République élu de nouveau lors d’une telle élection est considéré comme élu pour un deuxième mandat si plus de trois années se sont écoulées depuis le début de son premier mandat. Si moins de trois années de son premier mandat se sont écoulées, le Président de la République n’est élu que pour la durée restant à courir de son premier mandat, et celle-ci n’est pas considérée comme un second mandat.

Si l’élection anticipée du Président de la République est décidée pendant la durée du second mandat, le Président de la République en exercice ne peut être élu que pour la durée du second mandat restant à courir.

Article 88

Les compétences du Président de la République cessent:

1) à l’expiration du mandat pour lequel il a été élu;

2) en cas d’élection anticipée du Président de la République;

3) en cas de démission;

4) en cas de décès du Président de la République;

5) si le Seimas met fin a ses fonctions selon la procédure d’accusation;

6) lorsque le Seimas, prenant en considération les conclusions de la Cour constitutionnelle, adopte une décision à la majorité des votes des trois cinquièmes de l’ensemble des membres du Seimas, par laquelle il constate que l’état de santé du Président de la République ne lui permet plus d’exercer ses fonctions.

Article 89

En cas de décès ou de démission du Président de la République, de destitution conformément à la procédure d’accusation, ou lorsque le Seimas décide que l’état de santé du Président de la République ne lui permet pas d’exercer ses fonctions, celles-ci sont temporairement exercées par le président du Seimas.

Dans ce cas, le président du Seimas n’exerce plus ses compétences au sein du Seimas, et ses fonctions, selon les instructions du Seimas, sont assurées temporairement par le vice-président. Dans les cas énumérés ci-dessus, le Seimas doit, dans un délai de dix jours, annoncer l’élection du Président de la République, qui doit être organisée dans un délai de deux mois. Si le Seimas ne peut se réunir et décider l’élection du Président de la République, elle est décidée par le Gouvernement.

Si le Président de la République se trouve temporairement à l’étranger, ou s’il est malade et ne peut de ce fait exercer provisoirement ses fonctions, le président du Seimas le supplée.

Lorsqu’il supplée temporairement le Président de la République, le président du Seimas ne peut décider l’élection anticipée au Seimas et ne peut ni nommer des ministres ni les relever de leurs fonctions sans le consen- tement du Seimas. Pendant cette période, le Seimas ne peut examiner la question de la défiance à l’encontre prési- dent du Seimas.

Les compétences du Président de la République ne peuvent être exercées dans aucun autre cas ni par aucune autre personne ou institution.

26

Article 90

Le Président de la République a une résidence. Le financement des charges du Président de la République et de sa résidence est fixé par la loi.

TITRE VII LE GOUVERNEMENT DE LA REPUBLIQUE

DE LITUANIE

Article 91

Le Gouvernement de la République de Lituanie se compose du Premier ministre et des ministres.

Article 92

Le Premier ministre est nommé et relevé de ses fonctions par le Président de la République, avec l’approbation du Seimas.

Les ministres sont nommés et relevés de leurs fonctions par le Président de la République, sur proposition du Premier ministre.

Le Premier ministre, dans les 15 jours qui suivent sa nomination, présente au Seimas le Gouvernement qu’il a formé et qui a été approuvé par le Président de la République, et il soumet, pour examen, son programme au Sei- mas.

Le Gouvernement remet ses pouvoirs au Président de la République après l’élection du Seimas ou lors de l’élection du Président de la République.

Un nouveau Gouvernement est investi de ses pouvoirs lorsque le Seimas a approuvé son programme à la majo- rité des voix des membres du Seimas participant à la séance.

Article 93

Au début de l’exercice de leurs fonctions, le Premier ministre et les ministres prêtent serment être fidèles à la République de Lituanie, de respecter la Constitution et les lois. Le texte du serment est établi par la loi sur le Gou- vernement.

Article 94

Le Gouvernement de la République de Lituanie:

1) administre les affaires du pays, assure l’inviolabilité du territoire de la République de Lituanie, garantit la sécurité de l’État et l’ordre public;

2) exécute les lois et les résolutions du Seimas sur l’application des lois ainsi que les décrets du

Président de la République;

3) coordonne l’activité des ministres et des autres institutions gouvernementales;

27

4) prépare le projet de budget de l’État et le soumet au Seimas; assure l’exécution du budget de l’État et soumet au Seimas le compte rendu de son exécution;

5) prépare les projets de loi et les soumet au Seimas pour examen;

6) noue des liens diplomatiques et entretient des relations avec les États étrangers et avec les organisations internationales;

7) exerce les autres fonctions dont le Gouvernement a été investi par la Constitution et par d’autres lois.

Article 95

Le Gouvernement de la République de Lituanie règle les affaires liées à la gestion de l’État lors de ses séances par des résolutions adoptées à la majorité des voix de l’ensemble des membres du Gouvernement. Le contrôleur d’État peut également prendre part aux séances du Gouvernement.

Les résolutions du Gouvernement sont contresignées par le Premier ministre et par le ministre concerné.

Article 96

Le Gouvernement de la République de Lituanie est solidairement responsable devant le Seimas des activités générales du Gouvernement.

Les ministres, dans la gestion des secteurs de l’administration qui leur ont été confiés, sont responsables devant le Seimas, devant le Président de la République et directement placés sous l’autorité du Premier ministre.

Article 97

Le Premier ministre représente le Gouvernement de la République de Lituanie et dirige son activité.

Pendant l’absence du Premier ministre ou lorsque celui-ci ne peut exercer ses fonctions, le Président de la Ré- publique, sur proposition du Premier ministre, charge l’un de ses ministres de suppléer le Premier ministre pour une période n’excédant pas 60 jours; en l’absence de proposition, le Président de la République charge un des ministres de suppléer le Premier ministre.

Article 98

Le ministre dirige le ministère, règle les questions relevant de la compétence du ministère et assume les autres fonctions fixées par la loi.

Un ministre ne peut être temporairement suppléé que par un autre membre du Gouvernement nommé par le Premier ministre.

28

Article 99

Le Premier ministre et les ministres ne peuvent occuper aucune autre fonction pourvue par nomination ou élec- tion, ne peuvent occuper un autre emploi dans les affaires, dans le commerce ni au sein d’autres institutions ou entre- prises privées, ni ne peuvent recevoir aucune autre rémunération que celle qui a été fixée pour leur fonction au Gou- vernement ou qui résulte d’une activité créatrice.

Article 100

Le Premier ministre et les ministres ne peuvent être poursuivis, ni arrêtés, leur liberté ne peut être restreinte en aucune manière sans l’accord préalable du Seimas, et, entre les sessions du Seimas, sans l’accord préalable du Président de la République

Article 101

A la demande du Seimas, le Gouvernement ou les ministres individuellement doivent rendre compte de leurs activités devant le Seimas.

Lorsque plus de la moitié des ministres a été changée, le Gouvernement doit de nouveau être investi de ses pou- voirs par le Seimas. Dans le cas contraire, le Gouvernement doit démissionner.

Le Gouvernement est tenu également de démissionner:

1) lorsque le Seimas n’approuve pas, deux fois de suite, le programme du Gouvernement nouvellement formé;

2) lorsque le Seimas, à la majorité des votes de l’ensemble de ses membres et au scrutin secret, exprime la défiance à l’égard du Gouvernement ou du Premier ministre;

3) lorsque le Premier ministre démissionne ou décède;

4) après l’élection du Seimas, lorsqu’un nouveau Gouvernement a été formé.

Un ministre doit démissionner lorsque plus de la moitié de l’ensemble des membres du Seimas ont voté, au scrutin secret, la défiance à son encontre.

Le Président de la République accepte la démission du Gouvernement ou celle d’un ministre.

TITRE VIII LA COUR CONSTITUTIONNELLE

Article 102

La Cour constitutionnelle décide si les lois et les autres actes du Seimas ne sont pas contraires à la Constitution et si les actes du Président de la République ne sont pas contraires à la Constitution et aux lois.

Le statut de la Cour constitutionnelle et la procédure d’exercice de ses compétences sont fixés par la loi sur la Cour constitutionnelle de la République de Lituanie.

29

Article 103

La Cour constitutionnelle comprend 9 juges élus pour un mandat de neuf ans non renouvelable. La Cour cons- titutionnelle est renouvelée par tiers tous les trois ans. Le Seimas choisit trois candidats à la fonction de juge a la Cour constitutionnelle parmi ceux proposés par le Président de la République, trois autres parmi ceux proposés par le président du Seimas et trois autres parmi ceux proposés par le président de la Cour suprême; et ils sont nommés juges par le Seimas.

Le Président de la Cour constitutionnelle est choisi parmi les juges de cette Cour par le Seimas sur proposition du Président de la République.

Peuvent être nommés juges à la Cour constitutionnelle les citoyens de la République de Lituanie dont la réputation est irréprochable, qui possèdent une connaissance approfondie du droit, et qui ont une expérience d’au moins 10 ans dans une profession juridique ou une activité pédagogique liée à leur compétence juridique.

Article 104

Les juges à la Cour constitutionnelle, dans l’exercice de leurs fonctions, ne dépendent d’aucune institution de l’État, d’aucune personne ni d’aucune organisation, et ne se laissent guider que par la Constitution de la République de Lituanie.

Avant d’entrer en fonctions, les juges a la Cour constitutionnelle prêtent serment de fidélité à la République de Lituanie et à la Constitution, devant le Seimas.

Les restrictions à l’exercice d’un emploi ou d’une activité politique imposées aux juges s’imposent également aux juges à la Cour constitutionnelle.

Les juges à la Cour constitutionnelle ont les mêmes droits relatifs à l’inviolabilité de leur personne que les membres du Seimas.

Article 105

La Cour constitutionnelle examine et adopte les décisions relatives à la conformité des lois de la République de Lituanie et des actes du Seimas à la Constitution de la République de Lituanie.

La Cour constitutionnelle statue également sur la conformité à la Constitution et aux lois:

1) des actes du Président de la République;

2) des actes du Gouvernement de la République.

La Cour constitutionnelle donne un avis sur la question de savoir:

1) s’il y a eu violation des lois électorales pendant les élections du Président de la République ou des membres du Seimas;

2) si l’état de santé du Président de la République lui permet de continuer à exercer ses fonctions;

3) si des accords internationaux conclus par la République de Lituanie ne sont pas contraires à la Constitution;

30

4) si des actes concrets des membres du Seimas et des fonctionnaires de l’État, contre lesquels a été engagée une procédure d’accusation, sont contraires à la Constitution.

Article 106

Le Gouvernement, 1/5 au moins de l’ensemble des membres du Seimas et les tribunaux ont le droit de saisir la Cour constitutionnelle des actes définis dans la première partie de l’Article 105.

1/5 au moins des membres du Seimas ainsi que les tribunaux ont le droit de saisir la Cour constitutionnelle de la conformité des actes du Président de la République à la Constitution et aux lois.

1/5 au moins des membres du Seimas, les tribunaux et le Président de la République de Lituanie ont le droit de saisir la Cour constitutionnelle de la conformité d’un acte du Gouvernement à la

Constitution et aux lois.

La proposition du Président de la République ou la décision du Seimas de faire examiner par la Cour constitu- tionnelle la conformité d’un acte à la Constitution suspend la validité de cet acte.

Le Seimas peut demander un avis à la Cour constitutionnelle, il en est de même pour le Président de la Répu- blique en ce qui concerne l’élection au Seimas et les accords internationaux.

La Cour constitutionnelle a le droit de refuser d’examiner une affaire ou de donner un avis si la requête n’est pas fondée sur des motifs de droit.

Article 107

Une loi (ou certaines de ses dispositions) de la République de Lituanie ou tout autre acte (ou certaines de ses dispositions) du Seimas, un acte du Président de la République, un acte (ou certaines de ses dispositions) du Gou- vernement, ne peuvent être mis en application à partir du jour ou a été publiée officiellement la décision de la Cour constitutionnelle que cet acte (ou les dispositions concernées) est contraire à la Constitution de la Républi- que de Lituanie.

Les décisions de la Cour constitutionnelle sur les questions relevant de sa compétence sont définitives et ne peuvent faire l’objet d’aucun recours.

En se fondant sur l’avis de la Cour constitutionnelle, le Seimas statue définitivement sur les questions énon- cées dans la troisième partie de l’Article 105 de la Constitution.

31

Article 108

Les compétences d’un juge à la Cour constitutionnelle cessent lorsque:

1) la durée de son mandat expire;

2) il décède;

3) il démissionne;

4) il ne peut exercer ses fonctions a cause de son état de santé;

5) le Seimas le relève de ses fonctions conformément à la procédure d’accusation

TITRE IX LES TRIBUNAUX

Article 109

Dans la République de Lituanie, seuls les tribunaux rendent la justice.

Les juges et les tribunaux sont indépendants lorsqu’ils rendent la justice.

Dans l’instruction des affaires, les juges n’obéissent qu’à la loi.

Les tribunaux statuent au nom de la République de Lituanie.

Article 110

Un juge ne peut appliquer une loi contraire à la Constitution.

Dans les cas ou il y a lieu de penser que la loi ou un autre acte juridique qui devrait être appliqué dans une affaire spécifique, est contraire à la Constitution, le juge suspend l’instruction de cette affaire et saisit la Cour constitutionnelle en lui demandant si cette loi ou cet autre acte juridique est conforme à la Constitution.

Article 111

Les tribunaux de la République de Lituanie sont la Cour suprême, la Cour d’appel, les tribunaux de district et les tribunaux de canton.

Pour l’instruction d’affaires portant sur l’administration, le travail, la famille ou d’autres litiges, des tribunaux spécialisés peuvent être constitués conformément à la loi.

Des tribunaux d’exception ne peuvent être constitués en temps de paix dans la République de Lituanie.

La composition et la compétence des tribunaux sont fixées par la loi sur les tribunaux de la République de Lituanie.

32

Article 112

En Lituanie seuls les citoyens de la République de Lituanie peuvent être juges.

Les juges à la Cour suprême, et leur président qui en est issu, sont nommés et révoqués par le Seimas sur pro-

position du Président de la République.

Les juges à la Cour d’appel, et leur président qui en est issu, sont nommés par le Président de la République

avec approbation du Seimas.

Les juges et les présidents des tribunaux de district, des tribunaux de canton et des tribunaux spécialisés sont

nommés et mutés par le Président de la République.

Une institution spécifique aux juges, prévue par la loi, conseille le Président de la République sur la

nomination des juges, leur avancement, leur mutation ou leur révocation.

Toute personne nommée juge, selon la procédure fixée par la loi, prête serment être fidèle à la République de

Lituanie et de ne rendre la justice que selon la loi.

Article 113

Un juge ne peut occuper aucune autre fonction pourvue par élection ou nomination ni ne peut occuper un autre

emploi dans les affaires, dans le commerce ou au sein d’autres institutions ou entreprises privées. Il ne peut non plus

percevoir aucune autre rémunération que celle allouée à un juge ou qu’une rémunération pour une activité pédagogi-

que ou pour la production d’une oeuvre.

Un juge ne peut prendre part aux activités des partis politiques et des autres organisations politiques.

Article 114

Les institutions du pouvoir de l’État et de l’administration, les membres du Seimas et les autres fonctionnaires, les partis politiques, les organisations politiques et sociales et les citoyens n’ont pas le droit de s’ingérer dans l’activité d’un juge ou d’un tribunal, et cette ingérence tombe sous le coup de la loi.

Un juge ne peut être poursuivi en justice, arrêté, et sa liberté ne peut être restreinte d’aucune façon sans le consentement du Seimas, et, entre les sessions du Seimas, sans le consentement du Président de la République.

Article 115

Les juges des tribunaux de la République de Lituanie sont relevés de leurs fonctions conformément à la procé- dure fixée par la loi dans les cas suivants:

1) à la demande de l’intéressé;

2) à l’expiration de leur mandat où à l’âge de la retraite fixé par la loi;

3) pour raison de santé;

33

4) en cas de promotion à d’autres fonctions ou, avec le consentement de l’intéressé, de mutation à un autre emploi;

5) si leur conduite jette le discrédit sur la fonction de juge;

6) lorsqu’un jugement du tribunal prononcé à leur encontre entre en vigueur.

Article 116

Le président et les juges à la Cour suprême, ainsi que le président et les juges à la Cour d’appel, en cas de vio- lation manifeste de la Constitution ou de violation de leur serment ou s’ils sont reconnus coupables d’un délit, peuvent être relevés de leurs fonctions conformément à la procédure d’accusation.

Article 117

Dans tous les tribunaux, l’instruction des affaires est publique. L’audience du tribunal peut avoir lieu à huis clos, afin de protéger le secret de la vie familiale ou privée d’une personne, ou dans le cas ou un procès public pourrait révéler un secret d’État ou un secret professionnel ou commercial.

Dans la République de Lituanie, les procès en justice ont lieu dans la langue nationale.

Le droit de participer à l’instruction et à la procédure judiciaire par le truchement d’un interprète est garanti aux personnes ne connaissant pas le lituanien.

Article 118

L’instruction préliminaire est organisée et dirigée par les procureurs, qui soutiennent également l’accusation publique dans les affaires criminelles.

Les procureurs défendent les droits et les intérêts de l’individu, de la société et de l’Etat conformément aux cas prévus par la loi.

Les procureurs lors de l’exercice de leurs fonctions restent indépendants et n’obéissent qu’à la loi.

Le Parquet général et les parquets territoriaux sont le Parquet de la République de Lituanie.

Les modalités de nomination des procureurs et des agents d’instruction ainsi que leurs statuts sont fixés par la loi.

TITRE X L’AUTONOMIE ET L’ADMINISTRATION LOCALES

Article 119

Le droit à l’autonomie est garanti aux unités administratives territoriales de l’État qui ont été établies par la loi. Ce droit est mis en pratique par l’intermédiaire des conseils des collectivités locales.

34

Les membres des conseils des collectivités locales, qui sont les citoyens de la République de Lituanie et d’autres habitants permanents d’une unité administrative, sont élus pour quatre ans par les habitants d’une unité administrative, citoyens de la République de Lituanie, sur la base du suffrage universel, égal et direct et au scrutin secret.

Les modalités d’organisation et de fonctionnement des institutions autonomes sont fixées par la loi.

Les conseils des collectivités locales créent des organes exécutifs qui sont responsables devant eux de l’exécution directe des lois de la République de Lituanie ainsi que des décisions prises par le Gouvernement et par le conseil de la collectivité locale

Article 120

L’État soutient les collectivités locales.

Les collectivités locales agissent librement et indépendamment dans les limites de la compétence qui leur a été fixée par la Constitution et par les lois.

Article 121

Les collectivités locales élaborent et approuvent leur budget.

Les conseils des collectivités locales ont le droit, dans les limites et selon la procédure établies par la loi, de fixer les taxes locales et peuvent prévoir des impôts et des redevances au compte de leur propre budget.

Article 122

Les conseils des collectivités locales ont le droit de saisir la justice pour atteinte à la violation de leurs droits.

Article 123

L’administration des unités administratives supérieures est organisée par le Gouvernement selon les modalités déterminées par la loi.

Des représentants nommés par le Gouvernement contrôlent le respect de la Constitution et des lois et l’exécution des décisions du Gouvernement par les collectivités locales.

Les compétences du représentant du Gouvernement et les procédures relatives à leur exercice sont fixées par la loi.

Dans les cas et selon la procédure prévus par la loi, le Seimas peut instaurer momentanément l’administration directe sur le territoire d’une collectivité locale.

35

Article 124

Les actes et les activités des conseils des collectivités locales, de leurs organes exécutifs et de leurs fonctionnaires qui violent les droits des citoyens et des organisations peuvent faire l’objet d’un recours devant un tribunal.

TITRE XI LES FINANCES ET LE BUDGET DE L’ETAT

Article 125

La banque centrale de la République de Lituanie est la Banque de Lituanie, dont l’État lituanien est propriétaire.

Le mode d’organisation et d’activité de la Banque de Lituanie ainsi que ses pouvoirs, le statut juridique et les rai- sons du licenciement du président du conseil d’administration sont fixés par la loi.

Article 126

La Banque de Lituanie est dirigée par le conseil d’administration de la banque, composé du président, des vice-présidents et des membres du conseil d’administration.

Le président du conseil administration de la Banque de Lituanie est nommé pour cinq ans par le Seimas, sur proposition du Président de la République.

Article 127

Le système budgétaire de la Lituanie est constitué par le budget d’État indépendant de la République de Lituanie et par les budgets indépendants des collectivités locales.

Les revenus du budget de l’État proviennent des impôts, des prélèvements obligatoires, des taxes, des revenus des biens de l’État et d’autres recettes.

Les impôts, les autres versements au budget et les taxes sont établis par les lois de la République de Lituanie.

Article 128

Les décisions concernant les emprunts d’État et les autres engagements fondamentaux de l’État en matière de propriété sont prises par le Seimas sur proposition du Gouvernement

La procédure d’administration des biens de l’Etat, de leur utilisation et de leur disposition est établie par la loi.

Article 129

L’année budgétaire commence le 1er janvier et se termine le 31 décembre.

36

Article 130

Le projet de budget de l’État est préparé par le Gouvernement qui le soumet au Seimas au plus tard soixante quinze jours avant la fin de l’année budgétaire.

Article 131

Le projet de budget de l’État est examiné par le Seimas, qui l’approuve par une loi avant la fin de l’année budgétaire.

En examinant le projet de budget, le Seimas ne peut augmenter les dépenses qu’en indiquant les sources de fi- nancement de ces dépenses. Les dépenses établies par les lois ne peuvent être diminuées tant que celles-ci n’ont pas été amendées.

Article 132

Si le budget l’État n’est pas approuvé à temps, les dépenses budgétaires mensuelles, au début de l’année bud- gétaire, ne peuvent excéder un douzième des dépenses du budget de l’État de l’année précédente.

Pendant l’année budgétaire, le Seimas peut modifier le budget. Il est modifié selon la même procédure que celle par laquelle il a été élaboré, adopté et approuvé. Le cas échéant, le Seimas peut approuver un budget addi- tionnel.

TITRE XII LE CONTROLE D’ETAT

Article 133

Le système et les attributions du Contrôle d’État sont fixés par la loi.

Le Contrôle d’État est dirigé par le contrôleur d’État, nommé pour cinq ans par le Seimas, sur proposition du Président de la République.

Le contrôleur d’État, avant d’entrer en fonctions, prête serment. Le serment est fixé par la loi.

Article 134

Le contrôleur d’État contrôle la légalité de la gestion et de l’utilisation des biens de l’État et l’exécution du budget de l’État.

Le contrôleur d’État présente un rapport au Seimas sur l’exécution annuelle du budget de l’État.

37

TITRE XIII LA POLITIQUE ETRANGERE ET LA DEFENSE NATIONALE

Article 135

La République de Lituanie, dans la conduite de sa politique étrangère, est guidée par les principes et les nor- mes universellement reconnus du droit international, elle aspire à garantir la sécurité et l’indépendance nationale, le bien-être des citoyens ainsi que leurs droits et leurs libertés fondamentaux et coopère à la création d’un ordre international fondé sur le droit et sur la justice.

La propagande en faveur de la guerre est interdite dans la République de Lituanie.

Article 136

La République de Lituanie participe aux organisations internationales à condition qu’elles ne soient pas contraires aux intérêts de l’État et a son indépendance.

Article 137

Il ne peut exister sur le territoire de la République de Lituanie ni d’armes de destruction massive ni de bases militaires étrangères.

Article 138

Le Seimas ratifie ou dénonce les traités internationaux conclus par la République de Lituanie ayant trait:

1) à la modification des frontières nationales de la République de Lituanie;

2) à la coopération politique avec des États étrangers, à une assistance mutuelle ainsi qu’aux traités à caractère défensif liés à la défense nationale;

3) au refus d’utiliser la force ou de menacer de l’utiliser, ainsi qu’aux traités de paix;

4) au stationnement et au statut des forces armées de la République de Lituanie sur le territoire d’un État étranger;

5) à la participation de la République de Lituanie à des organisations internationales universelles et régionales;

6) aux accords économiques multilatéraux ou à long terme.

Les lois et les traités internationaux peuvent prévoir d’autres cas ou le Seimas ratifie les traités internationaux de la République de Lituanie.

Les traités internationaux ratifiés par le Seimas de la République de Lituanie sont parties constituantes du système juridique de la République de Lituanie.

38

Article 139

La défense de l’État lituanien contre une agression armée étrangère est pour chaque citoyen de la République de Lituanie un droit et un devoir.

Selon les modalités fixées par la loi, les citoyens de la République de Lituanie doivent effectuer le service mi- litaire de défense nationale ou un service de remplacement.

L’organisation de la défense nationale est fixée par la loi.

Article 140

Les principales questions relatives a la défense nationale sont examinées et coordonnées par le Conseil de la défense nationale composé du Président de la République, du Premier ministre, du président du Seimas du minis- tre de la Défense nationale et du commandant en chef de l’armée. Le Conseil de la défense nationale est présidé par le Président de la République.

Les modalités relatives à sa composition, à son fonctionnement et à ses attributions sont fixées par la loi.

Le chef suprême des forces armées nationales est le Président de la République.

Le Gouvernement, le ministre de la Défense nationale et le commandant en chef de l’armée sont responsables de- vant le Seimas de l’administration et de la direction des forces armées nationales.

Le ministre de la Défense nationale ne peut pas être un militaire qui n’aurait pas été versé dans la réserve du service de défense.

Article 141

Les personnes qui effectuent un service militaire actif ou un service de remplacement, les officiers de la dé- fense nationale, de la police et du service intérieur, les sous-officiers et les rengagés qui n’ont pas encore été ver- sés dans la réserve ainsi que les autres fonctionnaires rémunérés des services militaires et des services chargés de la sécurité, ne peuvent être membres du Seimas, ni des conseils des collectivités locales. Ils ne peuvent occuper de fonctions pourvues par élection ou nomination dans un service civil de l’État, ni prendre part à l’activité d’un parti ou d’une organisation politique.

Article 142

Le Seimas décrète la loi martiale, proclame la mobilisation et la démobilisation, prend la décision d’utiliser les forces armées lorsque la patrie a besoin être défendue ou lorsqu’il est nécessaire de remplir des engagements internationaux conclus par l’État lituanien.

39

En cas d’attaque armée qui menace la souveraineté de l’Etat ou l’intégrité du territoire, le Président de la Ré- publique prend, sans délai, les mesures exigées par la défense contre une agression armée, décrète la loi martiale dans tout ou partie de l’État, proclame la mobilisation et soumet ces décisions à l’approbation de la session sui- vante du Seimas, et dans l’intervalle des sessions, convoque sans délai une séance extraordinaire du Seimas. Le Seimas approuve ou abroge la décision du Président de la République.

Article 143

Si pendant la durée des hostilités, des élections régulières doivent être organisées, le Seimas ou le Président de la République décide de proroger le mandat du Seimas, du Président de la République ou des conseils des collec- tivités locales. Dans ce cas, les élections doivent être fixées au plus tard trois mois après la fin de la guerre.

Article 144

Si une menace imminente contre l’ordre constitutionnel ou contre l’ordre public survient dans l’État, le Seimas peut mettre en vigueur l’état d’urgence sur tout ou partie du territoire national. Sa durée ne peut excéder six mois.

Entre les sessions du Seimas, en cas d’urgence, le Président de la République a le droit de prendre une telle dé- cision, et convoque en même temps une session extraordinaire du Seimas pour examiner la question. Le Seimas approuve ou abroge la décision du Président de la République.

L’état d’exception est réglementé par la loi.

Article 145

Lorsque la loi martiale ou l’état d’urgence est en vigueur, les droits et les libertés énoncés aux articles 22, 24, 25, 32, 35 et 36 de la Constitution peuvent être temporairement restreints.

Article 146

L’État protège et assiste les militaires qui, durant leur service, ont vu leur santé atteinte, ainsi que les familles des militaires morts ou tués pendant leur service militaire.

L’État pourvoit également aux besoins des citoyens qui, en défendant l’État, ont vu leur santé atteinte, ainsi qu’aux besoins des familles des citoyens qui ont été tués ou qui sont morts en défendant l’État.

TITRE XIV LA REVISION DE LA CONSTITUTION

Article 147

Au moins 1/4 des membres composant le Seimas ou au moins 300 000 électeurs ont le droit de soumettre au Seimas un projet visant à amender ou à compléter la Constitution de la République de Lituanie.

Pendant la durée de l’état d’urgence ou de la toi martiale, la Constitution ne peut être révisée.

40

Article 148

Les dispositions de l’Article premier de la Constitution: «L’État lituanien est une République indépendante et démocratique» ne peuvent être modifiées que par un référendum, par lequel 3/4 au moins des citoyens lituaniens ayant le droit de vote se prononcent en sa faveur.

Les dispositions du titre premier de la Constitution «L’État lituanien», et celles du titre XIV «Révision de la Constitution» ne peuvent être modifiées que par référendum.

Les amendements aux autres titres de la Constitution doivent être examinés et votés par le Seimas à deux reprises; un intervalle d’au moins trois mois doit séparer les votes. Un projet de loi portant révision de la Constitution est considéré comme adopté par le Seimas si, à chacun des votes, 2/3 tiers au moins de l’ensemble des membres du Seimas se sont prononcés en sa faveur.

Un amendement à la Constitution qui n’a pas été adopté ne peut être présenté à nouveau pour examen au Seimas avant un an.

Article 149

Le Président de la République signe la loi portant révision de la Constitution adoptée et la promulgue officiellement dans un délai de cinq jours.

Si, au terme de ce délai, le Président de la République n’a pas signé et promulgué une telle loi, celle-ci entre en vigueur lorsque le président du Seimas la signe et la promulgue officiellement.

La loi portant révision de la Constitution entre en vigueur au plus tôt un mois après son adoption.

DISPOSITIONS FINALES

Article 150

Sont parties constituantes de la Constitution lituanienne:

- la loi constitutionnelle du 11 février 1991 «De l’État lituanien»;

- l’acte constitutionnel du 8 juin 1992 «De la non adhésion de la République de Lituanie aux alliances orientales post-soviétiques»;

- la loi du 25 octobre 1992 «Sur la procédure de mise en vigueur de la Constitution de la République de Lituanie»;

- l’acte constitutionnel du 13 juillet 2004 «De l’adhésion de la République de Lituanie à l’Union européenne».

Article 151

La Constitution de la République de Lituanie entre en vigueur le lendemain du jour de la promulgation officielle des résultats du référendum, à condition que plus de la moitié de l’ensemble des citoyens de la République de Lituanie ayant le droit de vote ait voté en sa faveur.

41

Article 152

Les modalités de mise en vigueur de la présente Constitution et de ses dispositions particulières sont réglemen- tées par la loi «Sur la procédure de mise en vigueur de la Constitution de la République de Lituanie», adoptée par référendum en même temps que la présente Constitution de la République de Lituanie.

Article 153

Quand la présente Constitution de la République de Lituanie aura été adoptée par référendum, le Seimas de la République de Lituanie pourra, jusqu’au 25 octobre 1993, à la majorité des votes des membres composant le Sei- mas, modifier les dispositions des articles 47, 55, 56, du deuxième point de la deuxième partie de l’Article 58, des articles 65, 68, 69, des points 11 et 12 de l’Article 84, de la première partie de l’Article 87, des articles 96, 103, 118, et de la quatrième partie de l’Article 119 de la Constitution de la République de Lituanie.

Article 154

La Constitution de la République de Lituanie et la loi de la République de Lituanie «Sur la procédure de mise en ouvre de la Constitution de la République de Lituanie», adoptées par référendum, sont signées et promulguées, dans un délai de 15 jours, par le président du Conseil suprême de la République de Lituanie.

PRESIDENT DU CONSEIL SUPREME

DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

VYTAUTAS LANDSBERGIS Vilnius, le 6 novembre 1992

42

LES PARTIES CONSTITUANTES DE LA CONSTITUTION

DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

43

LA LOI CONSTITUTIONNELLE DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

«DE L’ÉTAT LITUANIEN» Le Conseil suprême de la République de Lituanie,

prenant en considération l’opinion de plus des trois quarts de l’ensemble des habitants de Lituanie ayant le droit de vote active actif, qui se sont prononcés le 9 février 1991 lors de la consultation générale (plébiscite) au scrutin secret pour que «L’Etat lituanien soit une république démocratique indépendante»,

notant que par cette déclaration des pouvoirs souverains et de sa volonté, le peuple lituanien a de nouveau confirmé sa position inchangée à l’égard de l’Etat lituanien indépendant,

considérant les résultats du plébiscite comme la résolution du peuple d’affirmer et de défendre l’indépendance de la Lituanie ainsi que de créer une république démocratique et

accomplissant la volonté du peuple lituanien,

adopte et promulgue cette loi.

Article 1

La disposition selon laquelle «L’État lituanien est une république démocratique indépendante» est considérée être une norme constitutionnelle de la République de Lituanie et un principe fondamental de l’Etat.

Article 2

La norme constitutionnelle et le principe fondamental de l’Etat formulés dans le premier Article de la présente loi ne peuvent être modifiés que par une consultation générale (plébiscite), par lequel 3/4 au moins des citoyens lituaniens ayant le droit de vote actif se prononcent en sa faveur.

PRESIDENT DU CONSEIL SUPREME

DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

VYTAUTAS LANDSBERGIS Vilnius, le 11 février 1991

N° I-1051

44

L’ACTE CONSTITUTIONNEL DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

«DE LA NON ADHESION DE LA REPUBLIQUE

DE LITUANIE AUX ALLIANCES ORIENTALES

POST-SOVIETIQUES» Le Conseil suprême de la République de Lituanie,

se fondant sur les actes du 16 février 1918 et du 11 mars 1990 relatifs a la restauration de l’État indépendant de Lituanie et sur la volonté de tout le peuple exprimée le 9 février 1991, et

constatant les tentatives de maintenir certaines formes de l’ex-Union des Républiques socialistes soviétiques avec toutes ses conquêtes, ainsi que les intentions d’inclure la Lituanie dans les «espaces» de défense, économi- que, financier et autres du bloc oriental post-soviétique,

D é c i d e:

1. De développer des relations mutuellement avantageuses avec tout État qui constituait formellement une par- tie de l’URSS mais de ne jamais et en aucune façon adhérer a aucune nouvelle alliance d’États ou communauté politique, militaire, économique ou autre formée sur la base de l’ex-URSS.

2. Les activités visant a entraîné l’État lituanien dans les alliances d’États ou communautés mentionnées à l’Article premier du présent acte constitutionnel sont considérées hostiles a l’indépendance de la Lituanie et encou- rent la responsabilité prévue par la loi.

3. Aucune base militaire ou unité armée de la Russie, de la Communauté des États indépendants ou de leurs États membres ne peut être située sur le territoire de la République de Lituanie.

PRESIDENT DU CONSEIL SUPREME

DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

VYTAUTAS LANDSBERGIS Vilnius, le 8 juin 1992

N° I-2622

45

LA LOI DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE «SUR LA PROCEDURE DE MISE EN

VIGUEUR DE LA CONSTITUTION DE LA

REPUBLIQUE DE LITUANIE»

Article 1

La loi principale provisoire de la République de Lituanie n’est plus valable dès la mise en vigueur de la Cons- titution de la République de Lituanie.

Article 2

Les lois et d’autres actes juridiques ou leurs dispositions, étant en vigueur sur le territoire de la République de Lituanie jusqu’à l’adoption de la Constitution de la République de Lituanie, sont en vigueur s’ils ne contredisent d’une aucune manière à la Constitution et à la présente loi, et seront en vigueur jusqu’ils sont déclarés non valables ou conformes aux dispositions de la Constitution.

Article 3

Les dispositions des lois de la République de Lituanie qui réglementent les statuts des institutions du pouvoir de l’État et de l’administration, des membres du Seimas et des conseils des collectivités locales sont en vigueur jusque le Seimas nouvellement élu ne décide autrement.

Article 4

Les pouvoirs du Conseil suprême et de ses membres cessent lorsque le Seimas de la République de Lituanie nouvellement élu se réunit en première séance.

Les membres du Seimas de la République de Lituanie se réunissent en séance le troisième jour après que la Commission centrale électorale de la République de Lituanie ait déclaré en public, après les deux tours électoraux, qu’au moins 3/5 des membres du Seimas avaient été élus.

46

Article 5

Le texte du serment d’un membre du Seimas de la République de Lituanie est le suivant:

«Je, (prénom, nom),

jure d’être fidèle à la République de Lituanie;

jure de respecter et d’observer sa Constitution et ses lois, de maintenir l’intégrité de son territoire;

jure d’affirmer de tous mes efforts l’indépendance de la Lituanie, de servir honnêtement ma Patrie, la démocratie et assurer le bien-être du peuple lituanien.

Que Dieu m’aide!»

La prestation de serment est valable sans dernière phrase.

Article 6

Au cours de la période de l’absence du Président de la République, cette situation juridique est égale à celle prévue à l’Article 89 de la présente Constitution de la République de Lituanie.

En cas de besoin, le Seimas, à la majorité des voix de la moitié de l’ensemble de ses membres, peut prolonger les délais prévus dans l’Article 89 pour quatre mois au maximum.

Article 7

Les juges à la Cour constitutionnelle de la République de Lituanie, et leur président qui en est issu, doivent être nommés au plus tard un mois après l’élection du Président de la République.

Lors de la première nomination des juges à la Cour constitutionnelle, les trois d’eux sont nommés pour trois ans, d’autres trois pour six ans et les trois derniers pour neuf ans.

Le Président de la République, le président du Seimas et le Président du Conseil suprême indiquent, en propo- sant les candidatures aux postes des juges à la Cour constitutionnelle, lesquels devraient être nommés pour trois ans, lesquels pour six ans et lesquels pour neuf ans.

Les juges à la Cour constitutionnelle qui seront nommés pour une période de six et de neuf ans pourront exer- cer les mêmes fonctions au moins trois ans après la fin de leur premier mandat.

Article 8

Les dispositions de la troisième partie de l’Article 20 de la Constitution de la République de Lituanie entrent en vigueur dès que les lois du procès pénal de la République de Lituanie sont rendus conformes à la présente Constitution.

PRESIDENT DU CONSEIL SUPREME

DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE

VYTAUTAS LANDSBERGIS Vilnius, le 6 novembre 1992

47

L’ACTE CONSTITUTIONNEL «DE L’ADHESION DE LA REPUBLIQUE

DE LITUANIE A L’UNION EUROPEENNE» Le Seimas de la République de Lituanie,

accomplissant la volonté des citoyens de la République de Lituanie, exprimée les 10 et 11 mai 2003 lors du ré- férendum sur l’adhésion de la République de Lituanie à l’Union européenne,

exprimant la conviction que l’Union européenne respecte les droits de l’homme et ses libertés fondamentales et que l’appartenance de la Lituanie à l’Union européenne aidera à assurer l’exercice effectif des droits et des li- bertés de l’homme,

notant que l’Union européenne respecte l’identité nationale et les traditions constitutionnelles de ses états- membres,

visant à assurer la participation de la République de Lituanie à part entière à l’intégration européenne et à assurer le bien-être de ses citoyens,

ayant ratifié le 16 septembre 2003 le traité du Royaume de Belgique, du Royaume du Danemark, de la Répu- blique fédérale d’Allemagne, de la République hellénique, du Royaume d’Espagne, de la République française, de l’Irlande, de la République italienne, du Grand-Duché du Luxembourg, du Royaume des Pays-Bas, de la Républi- que d’Autriche, de la République portugaise, de la République de Finlande, du Royaume de Suède, du Royaume- Uni de Grande-Bretagne et d’Irlande (états-membres de l’Union européenne) et de la République tchèque, de la République d’Estonie, de la République de Chypre, de la République de Lettonie, de la République de Lituanie, de la République de Hongrie, de la République de Malte, de la République de Pologne, de la République de Slovénie et de la République slovaque d’adhésion de la République tchèque, de la République d’Estonie, de la République de Chypre, de la République de Lettonie, de la République de Lituanie, de la République de Hongrie, de la Répu- blique de Malte, de la République de Pologne, de la République de Slovénie et de la République slovaque à l’Union européenne, signé le 16 avril 2003 à Athènes,

adopte et proclame le présent acte constitutionnel:

1. La République de Lituanie, en tant qu’état membre de l’Union européenne, dans les traités fondamentaux de l’Union européenne partage ou confère la compétence de ses institutions nationales dans les domaines prévues et au niveau nécessaire pour l’accomplissement des engagements dans ces domaines, ensemble avec d’autres états membres de l’Union européenne, et pour jouissance des droits qui sont issu de cette appartenance.

2. Les normes communautaires font partie intégrante du système juridique de la République de Lituanie et el- les ont l’effet direct quand elles résultent des traités fondamentaux de l’Union européenne. En cas de collision

48

49

avec des normes juridiques nationales elles sont supérieures aux lois et aux autres actes juridiques de la Républi- que de Lituanie.

3. Le Gouvernement informe le Seimas au sujet des propositions d’adopter les actes juridiques communautai- res. Le Gouvernement consulte le Seimas concernant les propositions d’adopter les actes juridiques communautai- res réglementant les domaines qui sont soumises à la compétence du Seimas conformément à la Constitution de la République de Lituanie. Le Seimas peut recommander au Gouvernement la position de la République de Lituanie concernant ces propositions. La Commission parlementaire des Affaires européennes et la Commission parlemen- taire des Affaires étrangères, selon la procédure fixée par le statut du Seimas, peuvent présenter au Gouvernement l’opinion du Seimas concernant les propositions d’adopter des actes juridiques communautaires. Le Gouverne- ment examine les recommandations ou les opinions présentées par le Seimas et par ses Commissions, et informe le Seimas sur l’exécution de ces recommandations ou de ces opinions selon la procédure fixée par la loi.

4. Le Gouvernement analyse les propositions d’adopter des actes juridiques communautaires selon la procé- dure fixée par la loi. Le Gouvernement peut prendre les décisions ou adopter les résolutions dont l’adoption n’est pas soumise à l’application des dispositions de l’Article 95 de la Constitution.

Le présent acte constitutionnel est annexé à la Constitution:

LE SEIMAS DE LA REPUBLIQUE DE LITUANIE, LA LOI

N° IX-2343, 2004-07-13, JO., 2004, N° 111-4123 (2004-07-17)

sur l’incorporation d’un acte constitutionnel «De l’adhésion de la République de Lituanie à l’Union européenne» à la Constitution de la République de Lituanie et la loi sur l’amendement de l’Article 150 de la Constitution de la République de Lituanie

La loi signée par le Président de la République de Lituanie VALDAS ADAMKUS

LA COSTITUZIONE D E L L A R E P U B B L I C A D I L I T U A N I A

[con le modifiche e le integrazioni fino al 1 giugno 2006]

S o m m a r i o LA COSTITUZIONE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

PARTE I. LO STATO LITUANO ............................. 9

PARTE II. LO STATO E LA PERSONA.................. 13

PARTE III. LA SOCIETA’ E LO STATO ................. 19

PARTE IV. L’ECONOMIA NAZIONALE E IL LAVORO....................................... 22

PARTE V. IL SEIM ................................................ 25

PARTE VI. IL PRESIDENTE DELLA REPUBBLICA ....................................... 35

PARTE VII. IL GOVERNO DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA................ 43

PARTE VIII. LA CORTE COSTITUZIONALE ............ 47

PARTE IX. LA CORTE............................................ 51

PARTE Х. L’AUTOGESTIONE LOCALE ED AMMINISTRAZIONE 56

PARTE XI. LE FINANZE E IL BILANCIO DELLO STATO ..................................... 58

PARTE XII. IL CONTROLLO STATALE .................. 61

PARTE XIII. LA POLITICA ESTERA E LA DIFESA DELLO STATO ....................... 62

PARTE XIV. LA MODIFICA DELLA COSTITUZIONE ................................... 67

LE DISPOSIZIONI FINALI ................... 69

2

LA PARTE COMPONENTE DELLA COSTITUZIONE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

LA LEGGE COSTITUZIONALE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA “DELLO STATO LITUANO” ..................................... 72

L’ATTO COSTITUZIONALE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA “DI NON ADESIONE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA ALLE ALLEANZE POST SOVIETICHE ORIENTALI” ............................. 74

LA LEGGE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA “SULLA PROCEDURA DELL’ENTRATA IN VIGORE DELLA COSTITUZIONE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA” .......................................................... 76

L’ATTO COSTITUZIONALE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA “DELL’APPARTENENZA DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA ALL’UNIONE EUROPEA” ......................................... 79

3

LA COSTITUZIONE D E L L A R E P U B B L I C A D I L I T U A N I A

approvata dai cittadini della Repubblica di Lituania

al referendum il 25 ottobre 1992

la Costituzione della Repubblica di Lituania e’ entrata in vigore il 2 novembre 1992

4

IL POPOLO LITUANO

– fondato lo Stato lituano tanti secoli fa,

– basando il suo fondamento di diritto sugli Statuti lituani e sulle Costutuzioni della Repubblica di Lituania,

– difenduto risolutamente la sua liberta’ ed indipendenza da secoli,

– mantenuto il suo spirito, la lingua materna, la scrittura ed usi,

– incarnando il diritto naturale d’uomo e di Popolo vivire e creare liberamente sulla terra dei suoi genitori ed antenati – nello Stato lituano indipendente,

– provvedendo alla concordia nazionale sulla terra della Lituania,

– aspirando alla societa’ civile aperta, giusta, armonica ed allo Stato di diritto,

a volonta’ dei cittadini dello Stato rigenerato della Lituania approva e proclama la

COSTITUZIONE presente

5

PARTE I LO STATO LITUANO

Articolo 1

Lo Stato lituano e’ una repubblica democratica indipendente.

Articolo 2

Lo Stato della Lituania si crea dal Popolo. La sovranita’ appartiene al Popolo.

Articolo 3

Nessuno puo’ limitare oppure restringere la sovranita’ del Popolo, appropriarsi la volonta’ sovrana che’ appartiene a tutto il Popolo.

Il Popolo ed ogni cittadino ha il diritto di fare opposizione a qualsiasi persona che attenta all’indipendenza, all’integrita’ territoriale, all’ordinamento costituzionale dello Stato lituano in modo forzato.

Articolo 4

La volonta’ sovrana suprema il Popolo realizza direttamente oppure tramite i proprii rappresentanti elegtti in modo democratico.

Articolo 5

Il potere statale nella Lituania viene esercita dal Seim, dal Presidente della Repubblica e dal Governo, dalla Corte.

I pieni poteri si limitano dalla Costituzione.

Le istituzioni statali servono il popolo.

Articolo 6

La Costituzione e’ un atto unitario ed applicato direttamente.

Ciascuno puo’ difendere i suoi diritti basandosi sulla Costituzione.

Articolo 7

Qualsiasi legge o un altro atto sono invalidi se non corrispondono alla Costituzione.

Esclusivamente le leggi annunciate sono valide.

La legge non ammette l’ignoranza.

6

Articolo 8

La presa del potere statale oppure il suo istituto in modo forzato e’ un atto anticostituzionale, illegale ed invalido.

Articolo 9

Le piu’ importanti questioni secondo la vita dello Stato e del Popolo si decidono al referendum.

Il referendum viene dichiarato dal Seim nei casi stabiliti dalla legge.

Il referendum viene anche dichiarato alla richiesta non meno di 300 mila dei cittadini che hanno il diritto elettorale.

La procedura della dichiarazione ed organizzazione del referendum viene stabilita dalla legge.

Articolo 10

Il territorio dello Stato lituano e’ unitario e non si divide in qualsiasi formazioni statali.

Le frontiere dello Stato lituano possono essere cambiate esclusivamente in conformita’ del trattato internazionale della Repubblica di Lituania dopo la sua ratifica a 4/5 dalla quantita’ totale dei membri del Seim.

Articolo 11

Le unita’ amministrative del territorio dello Stato lituano e le sue frontiere vengono stabilite dalla legge.

Articolo 12

La cittadinanza della Repubblica di Lituania si acquisisce secondo la nascita e secondo gli altri motivi stabiliti dalla legge.

Nessuno puo’ essere il cittadino della Repubblica di Lituania e di un altro stato contemporaneamente, ad eccezione dei certi casi stabiliti dalla legge.

La procedura d’acquisizione e di perdita della cittadinanza viene stabilita dalla legge.

Articolo 13

Lo Stato lituano tutela i suoi cittadini all’estero.

Non e’ ammessa l’estradizione del cittadino della Repubblica di Lituania ad un altro stato se non e’ stabilito un altro dal trattato internazionale della Repubblica di Lituania.

Articolo 14

La lingua ufficiale e’ la lingua lituana.

7

Articolo 15

I colori della bandiera nazionale sono giallo, verde, rosso.

Lo stemma nazionale e’ bianco Vytis in campo rosso.

L’applicazione dello stemma nazionale e la bandiera nazionale viene stabilita dalle leggi.

Articolo 16

L’inno nazionale e’ “Tautiška giesmė” di Vinco Kudirkos.

Articolo 17

Il capitale della Repubblica di Lituana e’ Vilnius – il capitale storico plurisecolare della Lituania.

PARTE II LO STATO E LA PERSONA

Articolo 18

I diritti e le liberta’ della persona sono naturali.

Articolo 19

Il diritto della persona alla vita si difesa dalla legge.

Articolo 20

La liberta’ personale e’ inviolabile.

Nessuno puo’ essere sottoposto ad arresto o detenzione arbitrarii.

Non e’ ammessa qualsiasi altra restrizione della liberta’ personale, se non per atto motivato e nei soli casi e modi previsti dalla legge.

La persona che e’ stata fermata al posto di reato deve essere portata alla corte entro 48 ore, dove nella presenza della persona arrestata si dicide la questione della fondatezza d’arresto. In caso di mancata sentenza della corte secondo l’arresto, la persona arrestata si libera immediatamente.

Articolo 21

La personalita’ d’uomo e’ inviolabile.

La dignita’ umana si difesa dalla legge.

E’ proibito sottoporre la persona a torture, causare un trauma fisico, offendere la sua dignita’, nonche’ stabilire tali punizioni.

All’insaputa di persona e senza il suo consenso volontario la persona non puo’ essere sottoposta ad esperimento scientifico o medico.

8

Articolo 22

La vita privata e’ inviolabile.

La corrispondenza, le conversazioni telefoniche, le comunicazioni telegrafice ed ogni altra forma di comunicazione della persona sono inviolabile.

L’informazione sulla vita privata della persona si puo’ raccogliere soltanto per atto motivato della corte e in conformita’ della legge.

La legge e la corte tutelano la persona contro l’ingerenza arbitraria oppure illegale nella sua vita privata e nella sua vita famigliare, contro l’attentato alla sua dignita’ ed onore.

Articolo 23

La proprieta’ e’ inviolabile.

I diritti di proprieta’ si difendono dalla legge.

La confisca della proprieta’ si e’ ammessa soltanto secondo la procedura stabilita dalla legge per bisogni sociali ed in caso del risarcimento equo.

Articolo 24

Il domicilio della persona e’ inviolabile.

L’entrata nell’alloggio senza il consenso d’inquilino non e’ ammessa se non per la sentenza della corte oppure secondo la procedura stabilita dalla legge in caso di necessita’ per garantire l’ordine pubblico, l’arresto un reo, il salvataggio di vita, la salute o la proprieta’ della persona.

Articolo 25

La persona ha il diritto di avere le sue proprie convinzioni e di manifestarle liberamente.

Gli ostacoli nella ricerca, nell’ottenimento e nella diffusione dell’informazione ed idee non sono ammessi.

La liberta’ di manifestare i pensieri, ricevere e dar diffusione all’informazione non puo’ essere limitata se non per legge, e se questo e’ necessario per la difesa il salute, la dignita’ ed onore, la vita privata, la moralita’ della persona e l’ordinamento costituzionalistico.

La liberta’ di manifestare i pensieri e dar diffusione all’informazione non e’ incompatibile con gli atti delittuosi – la fomentazione dell’odio nazionale, razziale, religioso o sociale, la violenza e discriminazione, con la calunnia e disinformazione.

Il cittadino ha il diritto di ottenere l’informazione di lo stesso presso le istituzioni statali secondo la procedura stabilita dalla legge.

9

Articolo 26

La liberta’ di idee, culto e coscienza non puo’ essere limitata.

Ognuno ha il diritto di scegliere liberamente la propria fede religiosa in qualsiasi forma, individuale oppure associata, di professarne in privato o in pubblico, compiere le pratiche di religione, esercitare il culto ed insegnarlo.

Nessuno non puo’ ne’ sottoporre una persona alla costrizione ne’ costringerla a scegliere o professare qualsiasi religione o fede.

La liberta’ della persona di professare e propagare una religione o fede non puo’ essere limitata se solo non per legge e soltanto in caso di necessita’ di garantire la sicurezza pubblica, l’ordine pubblico, la salute e moralita’ delle persone, anche gli altri diritti fondamentali e le liberta’ della persona.

I genitori e tutori si provvedono liberamente dell’educazione religioso e morale dei bambini e tutelati secondo le sue proprie convinzioni.

Articolo 27

Il reato oppure l’inadempimento delle leggi non possono essere giustificati dalle convinzioni personali, dalla religione o fede professanti.

Articolo 28

Realizzando i proprii diritti e godendo le proprie liberta’, l’uomo e’ obbligato rispettare la Costituzione e le leggi della Repubblica di Lituania, non limitare i diritti e le liberta’ degli altri.

Articolo 29

Tutti i uomini sono eguali davanti alla legge, alla corte ed agli altri istituti statali oppure ai pubblici ufficiali.

Non sono ammesse la limitazione dei diritti e la concessione dei privilegi a seconda di sesso, di razza, di nazionalita’, di lingua, d’origine, di condizione sociale, di professione di fede, di opinioni o punti di vista.

Articolo 30

La persona ha il diritto di rivolgersi alla corte se i suoi diritti e liberta’ costituzionali si violano.

Il risarcimento dei danni materiali e morali causati alla persona viene stabilito dalla legge.

10

Articolo 31

La persona non e’ considerata colpevole sino la sua colpevolezza non e’ stata provata secondo la procedura stabilita dalla legge e non e’ stata riconosciuta dalla condanna di tribunale che sia entrata in vigore.

La persona accusata di un reato ha il diritto all’esame aperto della sua causa e secondo la giustizia dal tribunale indipendente ed imparziale.

E’ vietato costringere a fare deposizioni contro di se’, di membri della propria famiglia o dei parenti vicini.

Una punizione puo’ essere fissata o applicata soltanto in base alla legge.

Nessuno puo’ essere punito per lo stesso reato due volte.

E’ garantito il diritto di difesa ed anche il diritto di avere avvocato alla persona sospettata in un reato e alla persona accusata, dal momento di loro cattura oppure dal primo interrogatorio.

Articolo 32

Ogni cittadino puo’ circolare e scegliere liberamente il domicilio nella Lituania, puo’ uscire liberamente dal territorio della Lituania.

Questi diritti non possono essere limitati salvo che la legge stabilisce e per i motivi di sicurezza dello stato, di sanita’ ed anche per amministrare la giustizia.

E’ vietato proibire al cittadino di rientrare nella Lituania.

Ogni lituano puo’ alloggiarsi nella Lituania.

Articolo 33

I cittadini hanno il dritto di partecipare ad amministrazione di loro paese direttamente, inoltre tramite i rappresentanti elegtti democraticamente, ed anche hanno il diritto di accedere agli uffici pubblici della Repubblica di Lituania in condizioni di eguaglianza.

Ai cittadini e’ garantito il diritto di criticare il lavoro degli uffici pubblici o dei pubblici ufficiali, impugnare le loro decisioni. La persecuzione per la critica e’ vietata.

Ai cittadini e’ garantito il diritto di petizione secondo la procedura stabilita dalla legge.

Articolo 34

I cittadini che hanno raggiunto di 18 anni al giorno di elezioni, hanno il diritto elettorale.

Il diritto di essere eletto e’ stabilito dalla Costituzione della Repubblica di Lituania e dalle leggi di elezioni.

Non prendono partecipazione alle elezioni i cittadini riconosciuti incapaci secodo la corte.

11

Articolo 35

Ai cittadini e’ garantito il diritto di associarsi liberamente in societa’, in partiti politici oppure in associazioni, se i loro scopi ed attivita’ non contraddicono con la Costituzione e con le leggi.

Nessuno puo’ essere costretto ad appartenere ad una societa’, a partito politico oppure ad associazione.

La formazione ed attivita’ dei partiti politici, delle altre istituzioni politiche e pubbliche vengono regolamentate dalla legge.

Articolo 36

E’ vietato proibire o impedire ai cittadini di riunirsi pacificamente e senz’armi.

Questo diritto non puo’ essere limitato se solo non per legge e soltanto in caso di necessita’ di garantire la sicurezza statale o pubblica, l’ordine pubblico, la salute e moralita’ delle persone oppure i diritti e le liberta’ delle altre persone.

Articolo 37

I cittadini appartenenti alla comunita’ nazionale hanno il diritto di sviluppo di loro lingua, cultura ed usi.

PARTE III LA SOCIETA’ E LO STATO

Articolo 38

La famiglia e’ il fondamento della societa’ e dello stato.

Lo Stato tutela e protegge la famiglia, la maternita’, la paternita’ e l’infanzia.

Il matrimonio viene concluso in conformita’ d’accordo libero d’uomo e di donna.

Il matrimonio, la nascita e la morte vengono registrati dallo stato. Lo stato riconosce anche la registrazione religiosa del matrimonio.

I diritti dei coniugi nel matrimonio sono uguali.

E’ dovere e diritto dei genitori – educare i figli di essere le persone oneste ed i cittadini fedeli, mantenerli fino alla maggiore eta’.

E’ dovere dei figli – rispettare i genitori, tutelarli in vecchiezza e maneggiare con cura la loro eredita’.

Articolo 39

Lo Stato tutela le famiglie che educano i figli a casa, presta sostegno a loro secondo l’ordinamento stabilito dalla legge.

Per le madri lavoratrici sono stabiliti per legge il congedo retribuito di maternita’ ed astensione dal lavoro per puerperio, condizioni di lavoro favorevoli e le altre facilitazioni.

I minorenni sono sotto la tutela della legge.

12

Articolo 40

Le istituzioni scolastiche pubbliche e municipali sono secolari. Secondo il consenso dei genitori presso di loro insegnano la legge di Dio.

Secondo la procedura stabilita dalla legge possono essere fondate anche le istituzioni scolastiche non statali.

Alle istituzioni scolastiche superiori viene conceduta d’autonomia.

L’attivita’ delle istituzioni scolastiche e’ sotto il controllo dello Stato.

Articolo 41

La formazione delle persone all’eta’ fino a 16 anni e’ obbligatoria.

La formazione presso le scuole secondarie generali pubbliche e municipali, presso le scuole professionali ed istituzioni scolastiche di livello superiore e’ gratuita.

L’istruzione superiore e’ accessibile a tutti secondo le capacita’ di ogni persona. Ai cittadini che studiano con successo presso le scuole superiori pubbliche viene garantita la formazione gratuita.

Articolo 42

L’arte, la scienza e le ricerche sono libere, nonche’ l’insegnamento e’ libero.

Lo Stato presta sostegno all’arte e alla scienza, presta attenzione alla protezione di monumenti ed i tesori storici, d’arte e degli altri monumenti e dei tesori della cultura della Lituania.

Gli interessi spirituali e patrimoniali dell’autore collegati con l’attivita’ creativa artistica e tecnica-scientifica sono sotti la difesa e tutela della legge.

Articolo 43

Nella Lituania lo Stato riconosce le chiese tradizionali e le organizzazioni religiose, e le altre chiese e le organizzazioni religio- se – in caso se hanno l’appoggio nella societa’ e le loro dottrine e le pratiche non sono contrarie alla legge ed all’etica.

Le chiese e le altre organizzazioni religiose riconosciute dalla legge hanno il diritto di persona giuridica.

Le chiese e le organizzazioni religiose propagano la propria dottrina liberamente, compiono le pratiche, hanno le case di preghiera, le opere di beneficenza e le scuole per formazione dei ministri del culto.

Le chiese e le organizzazioni religiose funzionano liberamente secondo i propri canoni e statuti.

La posizione delle chiese e le altre organizzazioni religiose nello Stato viene regolata dalla intesa oppure dalla legge.

La propagazione della dottrina, l’altra attivita’ religiosa, nonche’ le case di preghiera non possono essere usate con scopi contrastati alla Costituzione ed alle leggi.

Nella Lituania non c’e’ la religione statale.

13

Articolo 44

La censura dell’informazione di massa e’ vietata.

Lo stato, i partiti politici, le istituzioni politiche e pubbliche, le altre istituzioni o persone non possono monopolizzare i mezzi dell’informazione di massa.

Articolo 45

Le comunita’ nazionali dei cittadini si occupano degli affari della propria cultura nazionale, della propagazione della cultura, della beneficenza e del mutuo soccorso indipendentemente.

Lo Stato presta sostegno alle comunita’ nazionali.

PARTE IV L’ECONOMIA NAZIONALE E IL LAVORO

Articolo 46

L’economia della Lituania e’ stabilita sul diritto della proprieta’ privata, sulla liberta’ personale dell’attivita’ economica e sull’iniziativa personale.

Lo Stato presta sostegno alle attivita’ economiche sociali utili ed all’iniziativa.

L’attivita’ economica viene regolata dallo Stato in tal modo per servire il bene comune del popolo.

E’ vietato monopolizzare la produzione e il mercato, e’ tutelata dalla legge la liberta’ della concorrenza onesta.

Lo Stato tutela gli interessi di consumatori.

Articolo 47

La Repubblica di Lituania sulla base del diritto di proprieta’ esclusiva ha: le viscere della terra, nonche’ le acque interne, le foreste, i parchi, le strade, gli oggetti storici, gli oggetti d’archeologia e della cultura di portata statale.

Alla Repubblica di Lituania appartengono i diritti esclusivi allo spazio aereo sul suo territorio, alla sua scarpata continentale ed alla zona economica nel mare Baltico.

Soggetti stranieri nella Repubblica di Lituania possono acquistare nella proprieta’ i terreni, le acque interne e le foreste in conformita’ a quanto disposto dalle leggi costituzionali.

I lotti di terreno sulla base del diritto di proprieta’ in conformita’ a quanto disposto dalla procedura e condizioni stabiliti dalla legge possono appartenere allo stato straniero – per fondazione delle proprie istituzioni diplomatiche e consolari.

14

Articolo 48

Ogni persona puo’ scegliere liberamente il lavoro e l’attivita’ imprenditoriale, ha il diritto alle condizioni del lavoro confacenti, sicure e sane, ha il diritto ad una retribuzione proporzionata e alla tutela sociale nel caso di disoccupazione.

Il lavoro dei stranieri nella Repubblica di Lituania viene regolato dalla legge.

Il lavoro coercitivo e’ proibito.

Il servizio militare oppure l’altro servizio alternativo non e’ un lavoro coercitivo, nonche’ il lavoro dei cittadini nel periodo di guerra, di calamita’ naturale, d’epidemia o nelle altre situazioni straordinarie.

Non e’ considerato come il lavoro coercitivo il lavoro regolato dalla legge dei condannati dalla tribunale.

Articolo 49

Ogni lavoratore ha il diritto al riposo e al tempo libero, nonche’ alle ferie annuali retribuite.

La durata del tempo di lavoro e’ stabilita dalla legge.

Articolo 50

Le organizzazioni sindacali si organizzano liberamente e funzionano in modo autonomo. Le difendono i diritti sociali economici e gli interessi dei lavoratori.

Tutti le organizzazioni sindacali hanno i diritti uguali.

Articolo 51

I lavoratori per la difesa dei propri interessi sociali economici hanno il diritto di sciopero.

Le restrizioni, le condizioni e la procedura di realizzazione di questo diritto vengono stabilite dalla legge.

Articolo 52

E’ garantito dallo Stato il diritto dei cittadini alle pensioni di vecchiaia e d’invalidita’, al sostegno sociale nel caso di disoccupazione, di malattia, di vedovanza, di perdita’ di capofamiglia e negli altri casi stabiliti dalla legge.

Articolo 53

Lo Stato tutela la salute delle persone e garantisce l’assistenza medica e servizi nel caso di malattia. La procedura di prestazione d’assistenza medica gratuita alle persone nelle istituzioni statali di cura viene stabilita dalla legge.

Lo Stato stimola l’educazione fisica della societa’ e presta l’assistenza allo sport.

Lo Stato ed ogni persona hanno il dovere di proteggere l’ambiente dagli effetti dannosi.

15

Articolo 54

Lo Stato provvede alla protezione dell’ambiente naturale, del mondo animale e vegetale, dei certi oggetti di natura e terreni di grande importanza, realizza il controllo con i scopi d’utilizzazione con cura nonche’ ripristino ed aumento di risorse naturali.

E’ proibito dalla legge impoverire il terreno, le sue viscere, le acque, inquinare le acque ed aria, esercitare l’influsso di radiazione all’ambiente, nonche’ impoverire del mondo animale e vegetale.

PARTE V IL SEIM

Articolo 55

Il Seim si compone delle rappresentanti del Popolo – 141 membri del Seim eletti per il termine di quattro anni sulla base del suffragio universale eguale e diretto alla votazione a scrutinio segreto.

Il Seim e’ eletto se sono eletti non meno che 3/4 dei membri del Seim.

La procedura d’elezione dei membri del Seim viene stabilita dalla legge.

Articolo 56

E’ eleggibile a membro del Seim il cittadino della Repubblica di Lituania che non legato con un giuramento o con un obbligo con lo Stato straniero e che nel giorno della elezione ha compiuto non meno di 25 anni di eta’, ed anche che ha la residenza permanente nella Lituania.

Non possono essere eletti ai membri del Seim le persone che non hanno scontato una punizione stabilita dalla corte, nonche’ le persone riconosciute incapaci dalla corte.

Articolo 57

Le prossime elezioni del Seim hanno luogo in anno di scadenza dei poteri dei membri del Seim seconda domenica d’ottobre.

Le prossime elezioni del Seim seguenti dopo le elezioni anticipate si organizzano nel periodo che e’ stabilito nella prima parte dell’articolo presente.

Articolo 58

Le elezioni anticipate del Seim possono essere organizzate per la deliberazione del Seim approvata dal maggior parte dei voti non meno che 3/5 dalla quantita’ totale dei membri del Seim.

Le elezioni anticipate del Seim possono essere stabilite e dal Presidente della Repubblica:

1) se durante 30 giorni dopo la presentazione non e’ stata accettata dal Seim la decisione del nuovo programma del Governo oppure dopo la prima presentazione del nuovo programma del Governo durante 60 giorni il programma del Governo non e’ stato approvato due volte di seguito.

16

2) alla proposta del Governo se il Seim esprime sfiducia immediatamente al Governo.

Il Presidente della Repubblica non puo’ stabilire le elezioni anticipate del Seim se fino alla scadenza del termine del mandato del Presidente della Repubblica resta meno di 6 mesi, nonche’ se dopo le elezioni anticipate del Seim non sono passati 6 mesi.

Nella deliberazione del Seim o nell’atto del Presidente della Repubblica di fissazione delle elezioni anticipate del Seim si indica il giorno delle elezioni del Seim nuovo. Le elezioni del Seim nuovo devono essere organizzate entro 3 mesi e non oltre dopo l’adozione della decisione di fissazione delle elezioni anticipate.

Articolo 59

Il conteggio del termine dei poteri dei membri del Seim inizia al giorno della prima riunione del Seim nuovo eletto. Al inizio di questo riunione scade il termine dei poteri dei membri del Seim che sono stati eletti prima.

Il membro eletto del Seim acquisisce tutti i diritti del rappresentante del Popolo soltanto dopo la delazione del giuramento in Seim osservare la fedelta’ alla Repubblica di Lituania.

Il membro del Seim che non ha prestato il giuramento secondo la procedura stabilita dalla legge oppure che ha prestato il giuramento con riserva, perde il mandato del membro del Seim. In relazione a cio’ viene approvata la deliberazione dal Seim.

Durante il compimento le proprie mansioni i membri del Seim si basano alla Costituzione, agli interessi dello stato, alla propria coscienza e non possono essere limitati da qualsiasi mandati.

Articolo 60

Le funzioni di membro del Seim ad eccezione le sue funzioni presso il Seim sono incompatibili con nessun altri impieghi presso le istituzioni e gli enti statali, nonche’ con il lavoro presso le imprese imprenditoriali, commerciali e presso gli altri enti privati. Per la durata del mandato il membro del Seim viene liberato dai doveri di servizio per la difesa di paese.

Il membro del Seim puo’ essere nominato solo il primo ministro o ministro.

Il lavoro del membro del Seim, nonche’ le spese relativi alla sua attivita’ parlamentare vengono pagati dal bilancio dello Stato. Il membro del Seim non puo’ ritirare nessun altro stipendio ad eccezione la retribuzione per l’attivita’ creativa.

Le funzioni, i diritti e le garanzie dell’attivita’ del membro del Seim vengono stabiliti dalla legge.

Articolo 61

Il membro del Seim ha il diritto di rivolgersi una richiesta al primo ministro, ai ministri, ai capi delle altre istituzioni statali create o elette dal Seim. Loro sono obbligati di dare una risposta orale o in forma scritta alla sessione del Seim secondo la procedura stabilita dal Seim.

Durante la sessione una interpellanza al primo ministro o al ministro puo’ essere presentata dal gruppo in composizione di non meno che 1/5 dei membri del Seim.

17

Il Seim dopo la discussione della risposta del primo ministro o ministro alla interpellanza puo’ decidere che la risposta non e’ soddisfacente ed esprimere sfiducia al primo ministro o al ministro a maggioranza di meta’ di voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim.

La procedura di voto viene stabilita dalla legge.

Articolo 62

La personalita’ del membro del Seim e’ inviolabile.

Il membro del Seim senza consenso del Seim non puo’ essere chiamato alla responsabilita’ penale, non puo’ essere arrestato, la sua liberta’ non puo’ essere limitata in modo diverso.

Il membro del Seim per il voto o per discorso al Seim non puo’ essere perseguitato.

Contemporaneamente per la offesa di personalita’ o calunnia lo puo’ essere chiamato alla responsabilita’ secondo la modalita’ generale.

Articolo 63

Il mandato del membro del Seim cessa in caso di:

1) scadenza del termine del mandato oppure dal inizio della prima seduta del Seim eletto alle elezioni anticipate;

2) la sua morte;

3) le sue dimissioni;

4) il suo riconoscimento dalla corte come incapace;

5) privazione del suo mandato dal Seim secondo il processo d’impeachment;

6) riconoscimento delle elezioni come invalide oppure nel caso d’infrazione alla legge di elezioni;

7) il suo passaggio al lavoro o se non rifiuta il lavoro che e’ incompatibile con le funzioni del membro di Seim;

8) la sua perdita di cittadinanza della Repubblica di Lituania.

Articolo 64

Il Seim riunisce annualmente per due sessioni ordinarie – primaverile ed autunnale.

La sessione primaverile si inizia il 10 marzo e si finisce il 30 giugno. La sessione autunnale si inizia il 10 settembre e si finisce il 23 dicembre. Il Seim puo’ adottare una deliberazione per il prolungamento della sessione.

Le sessioni straordinarie vengono convocate dal Presidente del Seim secondo la proposta di non meno che terza parte dalla quantita’ totale dei membri del Seim, ed anche nei casi previsti dalla Costituzione – dal Presidente della Repubblica.

18

Articolo 65

Il nuovo eletto Seim per la sua prima riunione che deve aver luogo entro 15 giorni e non oltre dalle elezioni del Seim, viene convocato dal Presidente della Repubblica. Se il Presidente della Repubblica non convoca il Seim, i membri del Seim riuniscono da soli il giorno successivo dopo la scadenza del termine di quindicesimo giorno.

Articolo 66

Le riunioni del Seim presiede il Presidente del Seim oppure il suo sostituto.

Il piu’ anziano membro del Seim apre la prima riunione del Seim dopo le elezioni.

Articolo 67

Il Seim:

1) discute ed adotta gli emendamenti alla Costituzione;

2) emana le leggi;

3) adotta le deliberazioni secondo i referendum;

4) designa le elezioni del Presidente della Repubblica di Lituania;

5) costituisce le istituzioni statali previste dalla legge, nonche’ nomina ed esonera i loro capi;

6) approva o non approva la candidatura del Primo ministro che e’ stata presentata dal Presidente della Repubblica;

7) esamina il programma del Governo che e’ stato presentato dal Primo ministro ed adotta la decisione secondo la sua approvazione;

8) secondo la proposta del Governo organizza o liquida i ministeri della Repubblica di Lituania;

9) esercita il controllo d’attivita’ del Governo, puo’ esprimere la sfiducia al Primo ministro o al ministro;

10) nomina i giudici della Corte costituzionale, i giudici della Corte suprema, nonche’ i presidenti di queste corti;

11) nomina ed esonera il controllore statale, il presidente del consiglio d’amministrazione della Banca della Lituania;

12) designa le elezioni del Consiglio d’autogestione;

13) forma la Commissione elettorale centrale ed apporta delle modifiche nella sua composizione;

14) approva il bilancio dello Stato ed esercita il controllo della sua esecuzione;

15) fissa le imposte statali e gli altri pagamenti obbligatorii;

16) ratifica e denuncia i trattati internazionali della Repubblica di Lituania, esamina le altre questioni della politica estera;

17) fissa la divisione amministrativa della Repubblica;

18) costituisce le onorificenze statali della Repubblica di Lituania;

19

19) emana gli atti d’amnistia;

20) introduce la direzione diretta, la legge marziale e la situazione eccezionale, dichiara la mobilitazione ed adotta la decisione per l’azione di forze armate.

Articolo 68

Il diritto d’iniziativa legislativa in Seim appartiene ai membri del Seim, al Presidente della Repubblica ed al Governo.

Il diritto d’iniziativa legislativa hanno anche i cittadini della Repubblica di Lituania. 50 mila dei cittadini che hanno il diritto elettorale possono presentare al Seim il disegno di legge che deve essere esaminato dal Seim in modo obbligatorio.

Articolo 69

Le leggi in Seim approvano con rispetto della procedura stabilita dalla legge.

Le leggi si riconoscono approvate se la maggioranza dei membri del Seim partecipati alla seduta ha votato per loro.

Le leggi costituzionali della Repubblica di Lituania vengono approvate se ha votato per loro la piu’ parte dalla quantita’ totale dei membri del Seim, le modifiche nelle leggi apportano dal maggior parte dei voti non meno che 3/5 dalla quantita’ totale dei membri del Seim. La lista delle leggi costituzionali viene stabilita dal Seim dal maggior parte dei voti 3/5 dei membri del Seim.

I regolamenti delle leggi della Repubblica di Lituania possono essere approvati e mediante il referendum.

Articolo 70

Le leggi approvate dal Seim entrano in vigore dopo la loro firma e la promulgazione ufficiale dal Presidente della Repubblica di Lituania, se da soli non e’ stabilito il giorno dell’entrata in vigore piu’ tardi.

Gli altri atti approvati dal Seim e lo Statuto del Seim vengono firmati dal Presidente del Seim. Questi atti entrano in vigore il giorno successivo alla loro pubblicazione, se dagli atti non e’ stabilita un altra procedura dell’entrata in vigore.

Articolo 71

Il Presidente della Repubblica o firma e promulga ufficialmente la legge approvata dal Seim in termine non tardi di dieci giorni dopo la consegna di legge, o la rende al Seim con la motivazione conveniente per l’esame ripetuto.

Se durante il presente ternine il Presidente della Repubblica non rende e non firma la legge approvata dal Seim, tale legge entra in vigore dopo la sua firma e promulgazione ufficiale dal Presidente del Seim.

La legge o un altro atto approvati al referendum entro 5 giorni e non oltre devono essere firmati e promulgati ufficialmente dal Presidente della Repubblica.

20

Se durante il presente ternine il Presidente della Repubblica non firma e non promulga tale legge, la entra in vigore dopo la sua firma e promulgazione ufficiale dal Presidente del Seim.

Articolo 72

Il Seim puo’ esaminare nuovamente ed adottare la legge resa dal Presidente della Repubblica.

La legge esaminata nuovamente dal Seim si riconosce approvata, se gli emendamenti e le integrazioni presentati dal Presidente della Repubblica sono stati adottati e se per legge hanno votato piu’ di 1/2, per la legge costituzionale – non meno di 3/5 dalla quantita’ totale dei membri del Seim.

Tali leggi il Presidente della Repubblica e’ obbligato a firmare entro tre giorni e non oltre ed immediatamente promulgarle ufficialmente.

Articolo 73

I reclami dei cittadini in riguardo ad abusi oppure al burocratismo da parte dei pubblici ufficiali statali (ad eccezione i giudici) e dei pubblici ufficiali d’autogestioni vengono esaminati dai controllori del Seim. Loro hanno il diritto di presentare la proposta alla corte per esonerare i pubblici ufficiali colpevoli dall’incarico occupato.

I pieni poteri dei controllori del Seim vengono stabiliti dalla legge.

Il Seim organizza e le altre istituti del controllo. Il loro sistema ed i pieni poteri vengono stabiliti dalla legge.

Articolo 74

Il Presidente della Repubblica, il presidente ed i giudici della Corte costituzionale, il presidente ed i giudici della Corte Suprema, il presidente ed i giudici della Corte d’appello, i membri del Seim per grave infrazione della Costituzione oppure per infrazione del giuramento, nonche’ in caso di svelamento del fatto di un reato possono essere esonerati dall’incarico occupato oppure privati del mandato di membro del Seim a maggioranza di 3/5 voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim. Questo viene realizzato secondo la procedura d’impeachment che viene stabilita dallo Statuto del Seim.

Articolo 75

I pubblici ufficiali nominati o elegtti dal Seim, ad eccezione i pubblici ufficiali indicati al articolo 74 della Costituzione esonerano dall’incarico occupato in caso d’espressione a loro la sfiducia dal Seim a maggioranza di voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim.

Articolo 76

La struttura e l’organizzazione del lavoro del Seim vengono stabilite dallo Statuto del Seim. Lo Statuto del Seim ha la virtù della legge.

21

PARTE VI IL PRESIDENTE DELLA REPUBBLICA

Articolo 77

Il Presidente della Repubblica e’ il capo dello Stato.

Rappresenta lo Stato lituano e esegue tutto cio’ che viene fatto il suo obbligo dalla Costituzione e dalle leggi.

Articolo 78

Puo’ essere eletto il Presidente della Repubblica il cittadino della Lituania secondo origine, domiciliato nella Lituania non meno di ultimi tre anni, che abbia compiuto prima d’elezioni quaranta anni di eta’ e se puo’ essere eletto il membro del Seim.

Il Presidente della Repubblica viene eletto dai cittadini della Repubblica di Lituania per il periodo di cinque anni sulla base del suffragio universale, eguale, diretto alla votazione a scrutinio segreto.

La stessa persona puo’ essere eletta il Presidente della Repubblica non piu’ di due volte di seguito.

Articolo 79

Il candidato al Presidente della Repubblica viene registrato il cittadino della Repubblica di Lituania risposto alle condizioni della prima parte dell’articolo 78 e raccolto non meno di 20 mila delle firme degli elettori.

Il numero dei candidati alla carica del Presidente della Repubblica non e’ limitato.

Articolo 80

Le prossime elezioni del Presidente della Repubblica hanno luogo l’ultima domenica a due mesi dalla scadenza del termine dei poteri del Presidente della Repubblica.

Articolo 81

Il candidato alla carica del Presidente della Repubblica viene considerato eletto se ha raccolto nel corso della prima votazione e alla partecipazione non meno di meta’ dalla quantita’ totale di elettori piu’ di meta’ di voti di tutti gli elettori che hanno partecipato alle elezioni. Se alle elezioni hanno partecipato meno di meta’ di tutti gli elettori, viene considerato eletto il candidato raccolto il massimo dei voti, ma non meno di 1/3 voti dalla quantita’ totale di elettori.

Se nel primo turno delle elezioni nessun candidato non ha raccolto la maggioranza dei voti necessari, fra due settimane ha luogo la votazione ripetuta su due candidati raccolti il massimo dei voti. Viene considerato eletto il candidato raccolto il massimo dei voti.

Se nel primo turno hanno partecipato non piu’ di due candidati e nessuno tra di loro non ha raccolto i voti necessari, hanno luogo le elezioni ripetute.

22

Articolo 82

Il Presidente della Repubblica eletto entra in carica il giorno successivo dopo la scadenza del termine dei poteri del Presidente della Repubblica e dopo che a Vilnius in presenza dei rappresentanti del Popolo – i membri del Seim, presta giuramento al Popolo osservare la fedelta’ alla Repubblica di Lituania ed alla Costituzione, adempiere alle proprie funzioni coscienziosamente ed essere ugualmente equo a tutti.

Il Presidente della Repubblica rielegtto anche presta giuramento.

L’atto della delazione del giuramento dal Presidente della Repubblica viene firmato da se’ stesso e da il presidente della Corte costituzionale, nel caso della sua assenza – da uno dei giudici della Corte costituzionale.

Articolo 83

Il Presidente della Repubblica non puo’ essere il membro del Seim, non puo’ ricoprire qualsiasi altre cariche e ritirare un altro compenso ad eccezione il stipendio stabilito e la retribuzione per l’attivita’ creativa.

La persona eletta il Presidente della Repubblica deve sospendere la sua attivita’ presso i partiti politici e le organizzazioni politiche fino alla nuova partecipazione alle elezioni del Presidente della Repubblica.

Articolo 84

Il Presidente della Repubblica:

1) risolve le piu’ importanti questioni della politica estera ed assieme al Governo realizza la politica estera;

2) firma i trattati internazionali della Repubblica di Lituania e presentali al Seim per ratifica;

3) secondo la proposta del Governo nomina e richiama i rappresentanti diplomatici della Repubblica di Lituania nei paesi esteri e presso le organizzazioni internazionali; accetta le lettere credenziali e richiamate dei rappresentanti diplomatici dei paesi esteri; conferisce i superiori ranghi diplomatici e gradi speciali;

4) con approvazione del Seim nomina il Primo ministro, gli delega la formazione del Governo ed afferma la sua composizione;

5) con approvazione del Seim esonera il Primo ministro;

6) dopo l’elezione del nuovo Seim accetta i poteri levati del Governo e gli delega adempiere le funzioni fino alla formazione del nuovo Governo;

7) accetta dimissioni del Governo e se necessario gli delega adempiere le funzioni successivi oppure delega ad uno dei ministri adempiere le funzioni del Primo ministro fino alla formazione del nuovo Governo; accetta dimissioni dei ministri e puo’ delegare a loro adempiere le funzioni fino alla nominazione il nuovo ministro;

8) nel caso di dimissioni del Governo oppure deposizione dal Governo dei propri poteri entro 15 giorni e non oltre sottopone all’esame in Seim la candidatura del Primo ministro;

9) secondo la proposta del Primo ministro nomina e richiama i ministri;

10) secondo la procedura stabilita nomina e richiama i pubblici ufficiali statali previsti dalle leggi;

11) presenta al Seim le candidature dei giudici della Corte suprema, dopo la nominazione tutti i giudici della

23

Corte suprema tra di loro presenta al Seim per la nominazione la candidatura del presidente della Corte suprema; nomina i giudici della Corte d’appello, e tra di loro – il presidente della Corte d’appello nel caso d’approvazione le sue candidature dal Seim; nomina giudici e presidenti delle corti distrette e le corti provinciali, cambia i loro posti di lavoro; nei casi previsti dalla legge presenta al Seim le proposte d’esonero dei giudici, con l’approvazione del Seim nomina e richiama il procuratore generale della Repubblica di Lituania;

12) presenta al Seim le candidature di tre giudici della Corte costituzionale, e dopo la nominazione tutti i giudici della Corte costituzionale tra di loro presenta al Seim per la nominazione la candidatura del presidente della Corte costituzionale;

13) presenta al Seim la candidatura di controllore statale e presidente del consiglio d’amministrazione della Banca della Lituania; puo’ presentare al Seim la relazione d’espressione della sfiducia a loro;

14) con l’approvazione del Seim nomina e richiama il comandante delle truppe e il capo di servizi di sicurezza;

15) conferisce i superiori gradi militari;

16) nel caso d’attacco armato che costituisce minaccia alla sovranita’ o all’integrita’ territoriale dello stato, prende la decisione per difesa dall’aggressione militare, d’introduzione la legge marziale, nonche’ della mobilitazione e presenta queste decisioni per l’approvazione alla piu’ vicina seduta del Seim;

17) secondo la procedura e casi stabiliti dalla legge dichiara la situazione eccezionale e presenta questa decisione per l’approvazione alla piu’ vicina seduta del Seim;

18) interviene in Seim con i messaggi annuali secondo la situazione nella Lituania, della politica interna ed estera della Repubblica di Lituania;

19) nei casi previsti dalla Costituzione convoca la sessione straordinaria del Seim;

20) indice le elezioni ordinarie del Seim, nei casi previsti dalla seconda parte dell’articolo 58 della Costituzione – le elezioni anticipate del Seim;

21) secondo la procedura stabilita dalla legge concede la cittadinanza della Repubblica di Lituania;

22) conferisce le onorificenze statali;

23) concede la grazia ai condannati;

24) firma e promulga le leggi approvate dal Seim o le rende al Seim secondo la procedura stabilita dall‘articolo 71 della Costituzione.

Articolo 85

Il Presidente della Repubblica attuando i suoi pieni poteri emana atti – leggi. Per far entrare in vigore i decreti del Presidente della Repubblica indicati ai punti 3, 15, 17 e 24 dell’articolo 84 della Costituzione devono essere firmati dal Primo ministro oppure dal ministro adeguato. La responsabilita’ di tale decreto viene incaricata al Primo ministro oppure il ministro.

24

Articolo 86

La personalita’ del Presidente della Repubblica e’ inviolabile fino a che adempie alle proprie funzioni, lo non puo’ essere arrestato, chiamato alla responsabilita’ penale o amministrativa.

Il Presidente della Repubblica puo’ essere destituito dalla carica prima del termine stabilito soltanto nel caso la violazione grave della Costituzione o del giuramento, nonche’ nel caso il svelamento del fatto di un reato. La questione della destituzione dalla carica il Presidente della Repubblica viene decisa dal Seim in procedura d’impeachment.

Articolo 87

Nel caso della dichiarazione dal Presidente della Repubblica delle elezioni anticipate del Seim nei casi previsti dalla seconda parte dell’articolo 58 della Costituzione, il nuovo eletto Seim a maggioranza di 3/5 voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim nel corso di 30 giorni dal giorno della prima seduta puo’ stabilire le elezioni anticipate del Presidente della Repubblica.

Il Presidente della Repubblica espresso il desiderio di partecipare alle elezioni subito viene registrato come il candidato.

Il Presidente della Repubblica eletto nuovamente alle tali elezioni e’ considerato eletto per il secondo termine delle funzioni se prima delle elezioni sono passati piu’di tre anni del suo primo termine delle funzioni. Se sono passati meno di tre anni del suo primo termine delle funzioni – il Presidente della Repubblica viene eletto solo per il termine restante dal primo termine delle funzioni che non e’ considerato come il secondo termine delle funzioni.

Se le elezioni anticipate del Presidente della Repubblica vengono stabilite durante il secondo termine delle funzioni, in tal caso il Presidente della Repubblica attuale puo’ essere eletto solo per il termine restante dal secondo termine delle funzioni

Articolo 88

I pieni poteri del Presidente della Repubblica cessano in caso di:

1) la scadenza del termine per cui era eletto;

2) l’organizzazione delle elezioni anticipate del Presidente della Repubblica;

3) le sue dimissioni dalla carica occupata;

4) la morte del Presidente della Repubblica;

5) la destituzione dalla carica dal Seim in procedura d’impeachment;

6) adozione dal Seim tenendo conto la sentenza della Corte costituzionale la deliberazione a maggioranza di 3/5 voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim nella quale e’ constatato che le condizioni di salute del Presidente della Repubblica non gli permettono ad adempiere alle proprie funzioni.

25

Articolo 89

In caso di morte, di dimissioni del Presidente della Repubblica, di destituzione dalla carica in procedura d’impeachment oppure nel caso d’adozione dal Seim la deliberazione d’impossibilita’ di esecuzione dal Presidente della Repubblica le proprie funzioni per ragioni di salute, le sue funzioni temporaneamente adempie il presidente del Seim. Nel tal caso il presidente del Seim perde le proprie funzioni nel Seim, ove per incarico del Seim le sue funzioni vengono temporaneamente adempiute dal suo sostituto. Nei casi elencati il Seim entro 10 giorni e non oltre e’ obbligato designare le elezioni del Presidente della Repubblica, che devono essere organizzate entro due mesi e non oltre. Nel caso se il Seim non puo’ riunirsi e designare le elezioni del Presidente della Repubblica, le elezioni vengono dichiarate dal Governo.

Il Presidente della Repubblica partito temporaneamente all’estero oppure malato e in relazione a cio’ non avente temporaneamente la possibilita’ di adempiere le proprie funzioni, nel corso di questo periodo viene sostituito dal presidente del Seim.

Il presidente del Seim tenuto l’interim del Presidente della Repubblica non puo’ dichiarare le elezioni anticipate del Seim, richiamare e nominare i ministri senza il consenso del Seim. Nel questo periodo non puo’ essere esaminato dal Seim il questione secondo la espressione della sfiducia al presidente del Seim.

L’esecuzione delle funzioni del Presidente della Repubblica in nessun altri casi e da nessun altre persone o istituzioni non e’ permessa.

Articolo 90

Il Presidente della Repubblica ha la residenza. Il finanziamento del Presidente della Repubblica e la sua residenza e’ determinato per legge.

PARTE VII IL GOVERNO DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

Articolo 91

Il Governo della Repubblica di Lituania e’ composto del Primo ministro e dei ministri.

Articolo 92

Il Primo ministro viene nominato ed esonerato dal Presidente della Repubblica con l’approvazione del Seim.

I ministri sulla proposta del Primo ministro vengono nominati ed esonerati dal Presidente della Repubblica.

Il Primo ministro entro15 giorni e non oltre dal momento della sua nominazione presenta al Seim il Governo formato ed affermato dal Presidente della Repubblica e sottopone all’esame il programma del Governo.

Il Governo si leva i propri poteri nei confronti del Presidente della Repubblica dopo le elezioni del Seim oppure nel caso dell’elezione del Presidente della Repubblica.

Il nuovo Governo assume i poteri per l’esercizio delle loro funzioni nel caso dell’approvazione del suo

26

programma a maggioranza di voti dei componenti del Seim partecipanti alla seduta del Seim.

Articolo 93

Il Primo ministro ed i ministri prima di assumere le funzioni, prestano giuramento nel Seim osservare la fedelta’ alla Repubblica di Lituania, rispettare la Costituzione e le leggi. Il testo del giuramento e’ stabilito dalla Legge del Governo.

Articolo 94

Il Governo della Repubblica di Lituania:

1) gestisce gli affari del paese, tutela l’inviolabilita’ territoriale della Repubblica di Lituania, garantisce la sicurezza dello stato e l’ordine pubblico;

2) esegue le leggi e le deliberazioni del Seim secondo la esecuzione delle leggi, nonche’ i decreti del Presidente della Repubblica;

3) coordina l’attivita’ dei ministeri e le altre istituzioni governative;

4) prepara il progetto del bilancio dello Stato e presentalo al Seim; esegue il bilancio dello Stato, presenta al Seim la relazione dell’esecuzione del bilancio;

5) prepara e sottopone all’esame al Seim i progetti di leggi;

6) stabilisce le relazioni diplomatiche e mantiene i rapporti con i paesi stranieri e con le organizzazioni internazionali;

7) esegue le altre funzioni incaricate al Governo dalla Costituzione e dalle altre leggi.

Articolo 95

Il Governo della Repubblica di Lituania risolve le questioni dell’amministrazione statale alle sedute via di accettazione della deliberazione a maggioranza di voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim. Alle sedute del Seim puo’ partecipare anche il controllore statale.

Le deliberazioni del Governo vengono firmate dal Primo ministro e dal ministro del settore corrispondente.

Articolo 96

Il Governo della Repubblica di Lituania ha la responsabilita’ solidale davanti al Seim per l’attivita’ comune del Governo.

I ministri realizzando la gestione delle sfere d’amministrazione loro incaricate, hanno la responsabilita’ davanti al Seim, al Presidente della Repubblica e obbligati a rendere conto al Primo ministro.

27

Articolo 97

Il Primo ministro rappresenta il Governo della Repubblica di Lituania e gestisce la sua attivita’.

All’assenza del Primo ministro oppure nel caso d’impossibilita’ di esecuzione da lui le proprie funzioni, il Presidente della Repubblica per termine non piu’ di 60 giorni sulla proposta del Primo ministro incarica uno dei ministri di fare le veci di lui, e nel caso d’assenza di tale proposta il Presidente della Repubblica incarica uno dei ministri di fare le veci del Primo ministro.

Articolo 98

Il ministro gestisce il ministero, risolve le questioni riguardate la competenza del ministero, nonche’ esegue le altre funzioni previste dalle leggi.

Fare le veci di ministro puo’ solo un altro membro del Governo nominato dal Primo ministro.

Articolo 99

Il Primo ministro ed i ministri non possono ricoprire qualsiasi altre cariche elettive o nominate, lavorare presso le imprese imprenditoriali, commerciali o presso gli altri enti privati, nonche’ ritirare un altro compenso ad eccezione il stipendio stabilito in conformita’ della sua carica nel Governo, e la retribuzione per l’attivita’ creativa.

Articolo 100

Il Primo ministro ed i ministri non possono essere chiamati alla responsabilita’ penale, non possono essere arrestati, la loro liberta’ non puo’ essere limitata in modo diverso senza il consenso anticipato del Seim, nel periodo tra le sessioni del Seim – senza il consenso anticipato del Presidente della Repubblica.

Articolo 101

Alla richiesta del Seim il Governo oppure certi ministri devono rendere conto del proprio operato davanti al Seim.

Se sono cambiati piu’ di meta’ dei ministri, il Governo deve nuovamente ricevere i poteri dal Seim. In caso contrario il Governo deve presentare le dimissioni.

Il Governo e’ obbligato presentare le dimissioni anche nei casi seguenti:

1) se il Seim non approva due volte di seguito il programma del Governo formato nuovamente;

2) se il Seim a maggioranza di voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim al scrutinio segreto esprime la sfiducia al Governo o al Primo ministro;

3) dimissioni o morte del Primo ministro;

4) dopo le elezioni quando il nuovo Governo si forma.

Ministro e’ obbligato presentare le dimissioni nel caso dell’espressione della sfiducia al scrutinio segreto piu’ di meta’ dalla quantita’ totale dei membri del Seim.

28

Le dimissioni del Governo o il ministro vengono accettate dal Presidente della Repubblica.

PARTE VIII LA CORTE COSTITUZIONALE

Articolo 102

La Corte costituzionale adotta la decisione sulla conformita’ delle leggi e degli altri atti del Seim alla Costituzione, e gli atti del Presidente della Repubblica – alla Costituzione ed alle leggi.

Lo status della Corte costituzionale e la procedura dell’esecuzione dei propri poteri vengono stabiliti dalla Legge della Repubblica di Lituania della Corte costitizionale.

Articolo 103

La Corte costituzionale e’ composta di 9 giudici nominati per il termine di nuove anni e solo per un termine dei poteri. La composizione della Corte costituzionale ogni tre anni si rinnova del terzo. Il Presidente della Repubblica, il presidente del Seim e il presidente della Corte suprema sottopongono per tre candidati ai giudici della Corte costituzionale, il Seim li nomina ai guidici.

Il presidente della Corte costituzionale viene nominato tra i giudici della corte presente dal Seim sulla proposta del Presidente della Repubblica.

Ai giudici della Corte costituzionale possono essere nominati i cittadini della Repubblica di Lituania che hanno la reputazione inappuntabile, l’istruzione universitaria giuridica e l’anzianita’ del lavoro giuridico oppure scientifico pedagogico nella specializzazione di giurista non meno di 10 anni.

Articolo 104

I giudici della Corte costituzionale all’esecuzione le proprie funzioni sono indipendenti dal qualsiasi istituto statale, l’istituzione o persona e si attengono soltanto alla Costituzione della Repubblica di Lituania.

Prima di entrare in carica i giudici della Corte costituzionale prestano il giuramento in Seim osservare la fedelta’ alla Repubblica di Lituania ed alla Costituzione.

Nei confronti dei giudici della Corte costituzionale si adottano le restrizioni dell’attivita’ lavorativa e politica stabilite per i giudici delle corti.

I giudici della Corte costituzionale hanno il diritto d’inviolabilita’ della persona come i membri del Seim.

Articolo 105

La Corte costituzionale esamina ed adotta le decisioni sulla conformita’ delle leggi della Repubblica di Lituania e degli altri atti del Seim alla Costituzione della Repubblica di Lituania.

La Corte costituzionale anche esamina la conformita’ alla Costituzione ed alle leggi:

1) gli atti del Presidente della Repubblica;

2) gli atti del Governo della Repubblica.

29

La Corte costituzionale da le conclusioni in riguardo a:

1) sarebbero state le violazioni delle leggi dell’elezioni entro le elezioni del Presidente della Repubblica o dei membri del Seim;

2) permetterebbero le condizioni di salute del Presidente della Repubblica adempiere alle proprie funzioni successivamente;

3) i trattati internazionali della Repubblica di Lituania contraddirebbero alla Costituzionale;

4) le azioni concrete dei membri del Seim e dei pubblici ufficiali statali nei confronti di quali e’ intentato la causa d’impeachment non corrisponderebbero alla Costituzione.

Articolo 106

Il diritto di rivolgersi alla Corte costituzionale sugli atti indicati nella prima parte dell’articolo 105 hanno il Governo, non meno di 1/5 dalla quantita’ totale dei membri del Seim ed anche le corti.

Rivolgersi alla Corte costituzionale riguardo alla conformita’ gli atti del Presidente della Repubblica alla Costituzione ed alle leggi hanno non meno di 1/5 dalla quantita’ totale dei membri del Seim e le corti.

Rivolgersi alla Corte costituzionale riguardo alla conformita’ gli atti del Governo alla Costituzione ed alle leggi hanno non meno di 1/5 dalla quantita’ totale dei membri del Seim, le corti, ed anche il Presidente della Repubblica.

La relazione del Presidente della Repubblica alla Corte costituzionale oppure la deliberazione del Seim sull’esame della conformita’ dell’atto alla Costituzione sospendono l’attivita di questo atto.

Il Seim puo’ rivolgersi alla Corte costituzionale con la domanda d’adozione di conclusione, nei confronti delle elezioni del Seim e dei trattati internazionali – e il Preidente della Repubblica.

La Corte costituzionale ha il diritto di rifiutare dall’esame di causa o preparazione della conclusione se la richiesta non si e’ basata sulle motivi legali.

Articolo 107

La legge della Repubblica di Lituania (o la sua parte) oppure qualsiasi altro atto del Seim (o la sua parte), l’atto del Presidente della Repubblica, l’atto del Governo (o la sua parte) cessano di avere efficacia dal giorno della pubblicazione officiale della decisione della Corte costituzionale nei confronti di contraddizione del tale atto (o la sua parte) alla Costituzione della Repubblica di Lituania.

Le decisioni della Corte costituzionale sulle domande nella sua competenza sono definitivi e non e’ ammessa alcuna impugnazione.

Sulla base delle decisioni della Corte costituzionale le decisioni definitive nei confronti delle domande indicate nella terza parte dell’articolo 105 della Costituzione vengono adottate dal Seim.

30

Articolo 108

I poteri del giudice della Corte costituzionale cessano:

1) alla scadenza del termine dei poteri;

2) nel caso della sua morte;

3) nel caso delle sue dimissioni;

4) nel caso d’impossibilita’ di esecuzione le proprie funzioni per ragioni di salute;

5) nel caso della destituzione dalla carica dal Seim in procedura d’impeachment.

PARTE IX LA CORTE

Articolo 109

La giustizia nella Repubblica di Lituania viene amministrata soltanto dalle corti.

Il giudice e le corti all’amministrazione della giustizia sono indipendenti.

I giudici all’esame di cause sono soggetti soltanto alla legge.

La Corte emana la decisione in nome della Repubblica di Lituania.

Articolo 110

Il giudice non puo’ applicare una legge contraddittoria alla Costituzione.

Nei casi se c’e’ il motivo che la legge o un altro atto che devono essere applicati sulla causa concreta contradiccono alla Costituzione, in tal caso il giudice sospende l’esame della causa e si rivolge alla Corte costituzionale con la richiesta di dare la decisione nei confronti della conformita’ di questo legge o l’altro atto giuridico alla Costituzione.

Articolo 111

Le Corti nella Repubblica di Lituania sono – la Corte suprema della Lituania, la Corte d’appello, le corti distrette e le corti provinciali.

Per l’esame delle cause amministrative, lavorative, familiari e le altre categorie in conformita’ della legge possono essere istituite le corti specializzate.

Le Corti con il mandato speciale nel tempo di pace nella Repubblica di Lituania non possono essere istituite.

L’istituzione e la competenza delle corti vengono stabilite dalla Legge della Repubblica di Lituania delle corti.

31

Articolo 112

I giudici nella Lituania possono essere solo i cittadini della Repubblica di Lituania.

I giudici della Corte supremo, e tra di loro – il presidente vengono nominati ed esonerati dal Seim sulla proposta del Presidente della Repubblica.

I giudici della Corte d’appello, e tra di loro – il presidente vengono nominati ed esonerati dal Presidente della Repubblica con l’approvazione del Seim.

La nomina dei giudici e presidenti delle corti provinciali, distrette e specializzate e il cambiamento del posto del loro lavoro sono realizzati dal Presidente della Repubblica.

Al Presidente della Repubblica i consigli riguardo alla nomina, la promozione, il trasferimento o l’esonero dalla carica dei giudici da l’istituzione speciale dei giudici prevista dalla legge.

La persona nominata dal giudice secondo la procedura stabilita dalla legge presta giuramento di osservare la fedelta’ alla Repubblica di Lituania, amministrare la giustizia soltanto in conformita’ della legge.

Articolo 113

Il giudice non puo’ ricoprire qualsiasi altre cariche elettive o nominate, lavorare presso le imprese imprenditoriali, commerciali o presso gli altri enti privati. Non puo’ anche ritirare un altro compenso ad eccezione il stipendio del giudice e la retribuzione per l’attivita’ pedagogica o creativa.

Il giudice non puo’ partecipare all’attivita’ dei partiti politici e delle altre organizzazioni politiche.

Articolo 114

L’ingerenza delle istituti dell’autorita’ statali, dei membri del Seim e gli altri pubblici ufficiali, dei partiti politici, delle organizzazioni politiche e pubbliche oppure dei cittadini negli affari della corte o del giudice e’ proibita e comportera’ la responsabilita’ prevista dalla legge.

Il giudice non puo’ essere chiamato alla responsabilita’ penale, non puo’ essere arrestato, la sua liberta’ non puo’ essere limitata in modo diverso senza il consenso del Seim, nel periodo tra le sessioni del Seim – senza il consenso del Presidente della Repubblica.

Articolo 115

I giudici delle corti della Repubblica di Lituania si esonerano dal carico secondo la procedura stabilita dalla legge nei casi seguenti:

1) alla propria richiesta;

2) alla scadenza della durata del mandato oppure al raggiungimento dell’eta’ di pensionamento stabilita dalla legge;

3) per ragioni di salute;

4) alla nomina ad una altra carica o al trasferimento ad un altro lavoro con il loro consenso;

32

5) nel caso del compimento un’azione disonorato il grado di giudice;

6) nel caso dell’entrata in vigore la sentenza d’accusa nei loro confronti.

Articolo 116

Il presidente ed i giudici della Corte suprema, il presidente ed i giudici della Corte d’appello possono essere destituiti dalla carica nel caso la violazione grave della Costituzione o del giuramento, nonche’ nel caso il svelamento del fatto di un reato. La questione della destituzione dalla carica viene decisa dal Seim in procedura d’impeachment.

Articolo 117

L’esame delle cause alle tutte corti e’ aperto. L’udienza d’istruzione puo’ essere a porte chiuse agli scopi della difesa del segreto della vita personale o famigliare della persona, nonche’ se alla seduta aperta puo’ essere divulgato il segreto di stato, professionale o commerciale.

La giurisdizione nella Repubblica di Lituania si attua alla lingua statale.

Alle persone che non posseggono la lingua lituana viene garantito il diritto di partecipare alle azioni d’inchiesta e giudiziarii mediante i traduttori.

Articolo 118

Il procurore organizza e coordina l’inchiesta giudiziaria preliminare, nel processo penale presenta l’accusa pubblica.

Il procuratore nei casi stabiliti dalla legge cura i diritti e gli interessi legittimi della persona, della societa’ e dello stato.

Il procuratore nell’esercizio delle proprie funzioni e’ indipendente e soggetto soltanto alla legge.

L’ufficio di procuratore della Repubblica di Lituania – sono l’ufficio di procuratore generale e gli uffici di procuratore territoriali.

Il Procuratore generale viene nominato e richiamato dal Presidente della Repubblica con l’approvazione del Seim.

La procedura della nomina e l’esonero dei procuratori, il loro status vengono stabiliti dalla legge.

PARTE Х L’AUTOGESTIONE LOCALE ED AMMINISTRAZIONE

Articolo 119

Il diritto dell’autogestione viene garantito alle unita’ statali territotiali amministrative stabilite dalla legge. Questo diritto viene realizzato tramite i consigli delle autogestioni.

I membri dei consigli delle autogestioni possono essere i cittadini della Repubblica di Lituania ed i altri abitanti permanenti dell’unita’ amministrativa eletti secondo dalla legge dai cittadini della Repubblica di Lituania

33

ed i altri abitanti permanenti dell’unita’ amministrativa per quattro anni sulla base del suffragio universale, eguale e diretto alla votazione a scrutinio segreto.

La procedura dell’organizzazione ed attivita’ delle istituti dell’autogestione viene stabilita dalla legge.

Dal consiglio d’autogestione vengono organizzati gli organi esecutivi subordinati con gli scopi di realizzazione direttamente delle leggi della Repubblica di Lituania, delle deliberazioni del Governo e dei consigli delle autogestioni.

Articolo 120

Lo Stato presta il sostegno alle autogestioni.

Le autogestioni funzionano liberamente ed indipendentemente nell’ambito della competenza stabilita dalla Costituzione e dalle leggi.

Articolo 121

Le autogestioni compilano ed approvano il proprio bilancio.

I consigli delle autogestioni hanno il diritto stabilire le tasse locali secondo la procedura e nei limiti stabiliti dalla legge, i consigli delle autogestioni possono prevedere le agevolazioni tributarie a spese del proprio bilancio.

Articolo 122

I consigli delle autogestioni hanno il diritto rivolgersi alla corte se i loro diritti sono conculcati.

Articolo 123

L’amministrazione nelle unita’ amministrative del livello superiore viene organizzata dal Governo secondo la procedura stabilita dalla legge.

Il controllo dell’osservanza della Costituzione e delle leggi, dell’esecuzione delle deliberazioni del Governo dalle autogestioni viene realizzato dai rappresentanti nominati dal Governo.

I pieni poteri del rappresentante del Gverno e la procedura di loro realizazzione vengono stabiliti dalla legge.

Nei casi e secondo la procedura stabiliti dalla legge sul territorio dell’autogestione puo’ essere temporaneamente imposta la direzione diretta.

Articolo 124

Gli atti o le azioni dei Consigli delle autogestioni, dei loro organi esecutivi, nonche’ dei loro pubblici ufficiali che violano i diritti dei cittadini e delle organizzazioni possono essere impugnati alla corte.

34

PARTE XI LE FINANZE E IL BILANCIO DELLO STATO

Articolo 125

La banca centrale nella Repubblica di Lituania e’ la Banca della Lituania che sul diritto di proprieta’ appartiene allo Stato lituano.

La procedura d’organizzazione e l’attivita’ della Banca della Lituania, nonche’ i poteri e lo status giuridico del presidente del Consiglio d’amministrazione della Banca della Lituania ed i motivi del suo esonero dall’incarico vengono stabiliti dalla legge.

Articolo 126

La direzione della Banca della Lituania viene realizzata dal consiglio della banca che e’ composto del suo presidente, vicepresidente e membri.

Il presidente del consiglio della Banca della Lituania viene nominato per cinque anni dal Seim sulla proposta del Presidente della Repubblica.

Articolo 127

Il sistema di bilancio della Lituania e’ composto del bilancio autonomo dello Stato della Repubblica di Lituania, nonche’ i bilanci autonomi delle autogestioni locali.

I redditi del bilancio dello Stato si formano per conto delle tasse, pagamenti necessari, diritti, redditi dai beni dello stato e le altre entrate.

Le tasse, i diritti e gli altri pagamenti nel bilancio vengono stabiliti dalle leggi della Repubblica di Lituania.

Articolo 128

Le deliberazioni riguardo al prestito dello stato e gli altri obblighi considerevoli patrimoniali dello stato vengono approvate dal Seim sulla proposta del Governo.

La procedura dell’amministrazione, dell’uso e della disposizione dei beni dello stato viene stabilita dalla legge.

Articolo 129

L’anno di bilancio si inizia il 1 gennaio e si finisce il 31 dicembre.

Articolo 130

Il Governo redige il progetto del bilancio dello Stato e lo sottopone al Seim non tardi di 75 giorni alla fine dell’anno di bilancio.

35

Articolo 131

Il progetto del bilancio dello Stato viene esaminato dal Seim ed approvato dalla legge prima dell’inizio del nuovo anno di bilancio.

Il Seim durante l’esame del progetto del bilancio puo’ aumentare le spese solo con le indicazioni di fonti di finanziamento di queste spese. E’ vietato diminuire le spese previste dalla legge prima d’inserimento delle modifiche nelle leggi.

Articolo 132

Se il bilancio dello Stato non e’ approvato tempestivamente, le sue spese al inizio dell’anno di bilancio per ogni mese non possono superare 1/12 dell’ammontare delle spese del bilancio dello Stato per l’anno precedente.

Durante l’anno di bilancio il Seim puo’ apportare delle modifiche nel bilancio. Le modifiche nel bilancio si apportano secondo la procedura in conformita’ di quale il bilancio viene redatto, adotto ed approvato. Nel caso di necessita’ il Seim puo’ approvare il bilancio complementare.

PARTE XII IL CONTROLLO STATALE

Articolo 133

Il sistema del controllo statale ed i suoi poteri vengono stabiliti dalla legge.

La gestione del controllo statale viene realizzato dal controllore statale che e’ nominato dal Seim per cinque anni sulla relazione del Presidente della Repubblica.

Il controllore statale entrando in carica presta giuramento. Il giuramento e’ stabilito dalla legge.

Articolo 134

Il controllo statale realizza la sorveglianza della legalita’ della gestione dei beni dello stato ed il suo uso, nonche’ della realizzazione del bilancio dello stato.

Il controllore statale presenta al Seim la conclusione del rendiconto annuale secondo la realizzazione del bilancio.

PARTE XIII LA POLITICA ESTERA E LA DIFESA DELLO STATO

Articolo 135

La Repubblica di Lituania realizzando la politica estera si attiene alle norme ed ai principi del diritto internazionale generalmente riconosciuti, si sforza a garantire la sicurezza e l’indipendenza del paese, il benessere dei cittadini, nonche’ i loro diritti e le liberta’ fondamentali, partecipa alla formazione dell’ordinamento internazionale fondato al diritto e alla giustizia.

36

La propaganda di guerra nella Repubblica di Lituania e’ vietata.

Articolo 136

La Repubblica di Lituania partecipa alle organizzazioni internazionali se questo non contrasta gli interessi dello Stato e la sua indipendenza.

Articolo 137

Sul territorio della Repubblica di Lituania non possono essere situate l’arma dell’eliminazione in massa e le basi militari dei paesi esteri.

Articolo 138

Il Seim ratifica o denuncia i seguenti trattati internazionali della Repubblica di Lituania:

1) del cambiamento delle frontiere dello Stato della Repubblica di Lituania;

2) della collaborazione politica con i paesi esteri, di mutuo soccorso, nonche’ i trattati del carattere belico legati alla difesa dello stato;

3) del rifiuto all’azione di forza o minaccia di forza, nonche’ i trattati di pace;

4) del soggiorno e status delle forze armate della Repubblica di Lituania sul territorio dei paesi esteri;

5) della partecipazione della Repubblica di Lituania alle organizzazioni internazionali universali e alle organizzazioni internazionali regionali;

6) trattati multilaterali o economici a lungo termine.

Possono essere previsti dalle leggi e dai trattati internazionali ed i altri casi della ratifica dal Seim i trattati internazionali della Repubblica di Lituania.

I trattati internazionali ratificati dal Seim della Repubblica di Lituania fanno la parte del sistema giuridico della Repubblica di Lituania.

Articolo 139

La difesa dello Stato lituano dall’attacco armato esterno e’ il diritto e dovere di ogni cittadino della Repubblica di Lituania.

Secondo la procedura stabilita dalla legge i cittadini della Repubblica di Lituania sono obbligati fare il servizio militare o il servizio alternativo per la difesa del paese.

L’organizzazione della difesa del paese viene stabilita dalle leggi.

37

Articolo 140

Le piu’ importanti questioni della difesa dello stato vengono esaminate e coordinate dal Consiglio statale della difesa a far parte di cui entrano il Presidente della Repubblica, il Primo ministro, il presidente del Seim, il ministro della difesa del paese e il comandante delle truppe. La gestione del Consiglio statale della difesa viene realizzata dal Presidente della Repubblica. La procedura della sua formazione, l’attivita’ ed i poteri vengono stabiliti dalla legge.

Il Presidente della Repubblica e’ il Comandante in capo delle forze armate dello stato.

Il Governo, il ministro della difesa del paese e il comandante delle truppe hanno la responsabilita’ davanti al Seim per la gestione e direzione delle forze armate. Il ministro della difesa del paese non puo’ essere il militare che non si e’ ritirato dal servizio.

Articolo 141

Le persone che fanno il servizio militare effettivo o il servizio alternativo, nonche’ gli ufficiali che non si sono ritirati dal servizio, i sottufficiali, i funzionari della rafferma del sistema della difesa del paese, della polizia e il servizio interno, i pubblici ufficiali retribuiti degli altri servizi militari e servizi della sicurezza non possono essere i membri del Seim ed i membri dei Consigli delle autogestioni. Non possono occupare le cariche elette o nominate al servizio statale civile, partecipare all’attivita’ dei partiti politici e delle organizzazioni politiche.

Articolo 142

Il Seim introduce la legge marziale, dichiara la mobilitazione o smobilitazione, adotta la decisione per l’azione delle forze armate nel caso di necessita’ della difesa della Patria oppure dell’esecuzione degli obblighi internazionali dello Stato lituano.

Nel caso d’attacco armato che costituisce minaccia alla sovranita’ o all’integrita’ territoriale dello stato il Presidente della Repubblica immediatamente prende la decisione per la difesa dall’aggressione militare, introduce la legge marziale nel tutto stato e nella sua parte, dichiara la mobilitazione e presenta queste decisioni per l’approvazione alla piu’ vicina seduta del Seim, e nel periodo tra le sessioni del Seim – immediatamente convoca la sessione straordinaria del Seim. Il Seim approva o revoca la decisione del Presidente della Repubblica.

Articolo 143

Se durante le operazioni di guerra devono aver luogo le elezioni ordinarie, il Seim oppure il Presidente della Repubblica acceta la decisione del prolungamento dei poteri del Seim, del Presidente della Repubblica o dei Consigli delle autogestioni. In questo caso le elezioni devono essere designate non tardi di tre mesi dopo la fine di guerra.

38

Articolo 144

Il Seim puo’ introdurre la situazione straordinaria sul tutto territorio nazionale o sulla sua parte in caso della venuta nello Stato la minaccia all’ordinamento costituzionale o all’ordine pubblico. La durata della situazione straordinaria – fino a sei mesi.

Nel periodo tra le sessioni del Seim nei casi urgenti tale decisione puo’ accettare il Presidente della Repubblica, contemporaneamente convocando la sessione straordinaria del Seim per l’esame di questa questione. Il Seim approva o revoca la decisione del Presidente della Repubblica.

La situazione straordinaria viene regolata dalla legge.

Articolo 145

All’introduzione la legge marziale oppure la situazione straordinaria possono essere temporaneamente limitati i diritti e le liberta’ indicati negli articoli 22, 24, 25, 32, 35 e 36 della Costituzione.

Articolo 146

Lo Stato tutela e mantiene i combattenti che al fare il sevizio militare hanno perso la salute, nonche’ le famiglie dei combattenti morti o privati della vita al fare il sevizio militare.

Lo Stato mantiene i cittadini che hanno perso la salute difendendo lo Stato, nonche’ le famiglie dei cittadini morti o privati della vita difendendo lo Stato.

PARTE XIV LA MODIFICA DELLA COSTITUZIONE

Articolo 147

Presentare al Seim la proposta sulle modifiche o integrazioni della Costituzione della Repubblica di Lituania possono un gruppo dei membri del Seim in composizione non meno di 1/4 dalla quantita’ totale dei membri del Seim oppure non meno di 300 mila elettori.

Durante la situazione straordinaria o la legge marziale la presentazione degli emendamenti alla Costituzione non e’ ammessa.

Articolo 148

Il punto dell’articolo 1 della Costituzione “lo Stato lituano e’ una repubblica democratica indipendente” puo’ essere cambiato soltanto al referendum se per questo esprimerebbero non meno di 3/4 dei cittadini della Lituania aventi il diritto elettorale.

Soltanto al referendum possono essere cambiate le disposizioni della parte I “lo Stato lituano” e della parte XIV “la modifica della Costituzione”.

39

Gli emendamenti costituzonali delle altre parti della Costituzione devono essere esaminati e messi alla votazione del Seim due volte. Tra queste votazioni deve aver luogo un intervallo non minore di tre mesi. Il progetto di legge sulla modifica della Costituzione e’ approvato dal Seim se ad ogni votazione per il progetto hanno votato non meno di 2/3 dalla quantita’ totale dei membri del Seim.

L’emendamento costituzonale non approvato puo’ essere presentato al nuovo esame del Seim non prima di un anno.

Articolo 149

La legge sulla modifica della Costituzione approvata viene firmata dal Presidente della Repubblica e non tardi di 5 giorni viene promulgata ufficialmente.

Se nel periodo stabilito la tale legge non e’ stata firmata dal Presidente della Repubblica e non e’ stata promulgata, allora la legge entra in vigore dopo la sua firma e promulgazione ufficialmente dal presidente del Seim.

La legge sulla modifica della Costituzione entra in vigore non prima di un mese dopo la sua approvazione.

LE DISPOSIZIONI FINALI

Articolo 150

Le parti componenti della Costituzione della Repubblica di Lituania sono:

la Legge costituzionale “Dello Stato lituano” del 11 febbraio 1991;

l’Atto costituzionale “Di non adesione della Repubblica di Lituania alle alleanze post sovietiche orientali” del 8 giugno 1992;

la Legge “Sulla procedura dell’entrata in vigore della Costituzione della Repubblica di Lituania” del 25 ottobre 1992;

l’Atto costituzionale “Dell’appartenenza della Repubblica di Lituania all’Unione Europea” del 13 luglio 2004.

Articolo 151

La presente Costituzione della Repubblica di Lituania entra in vigore al giorno successivo dopo la promulgazione ufficialmente dei risultati del referendum ed alla condizione se al referendum la Costituzione e’ stata approvata dalla piu’ di meta di tutti i cittadini della Repubblica di Lituania che hanno il diritto elettorale.

Articolo 152

La procedura dell’entrata in vigore della presente Costituzione e le sue certe disposizioni viene regolamentata dalla Legge della Repubblica di Lituania “Sulla procedura dell’entrata in vigore della Costituzione della Repubblica di Lituania” che viene approvata al referendum contemporaneamente con la presente Costituzione della Repubblica di Lituania.

40

Articolo 153

Nel caso dell’approvazione al referendum della presente Costituzione della Repubblica di Lituania dal Seim della Repubblica di Lituania fino al 25 ottobre 1993 a maggioranza di 3/5 di voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim, possono essere modificate le disposizioni della Costituzione della Repubblica di Lituania che sono contenute agli articoli 47, 55, 56, al punto 2 della seconda parte dell’articolo 58, agli articoli 65, 68, 69, ai punti 11 e 12 dell’articolo 84, nella prima parte dell’articolo 87, agli articoli 96, 103, 118, nella quarta parte dell’articolo 119.

Articolo 154

Approvate al referendum la Costituzione della Repubblica di Lituania e la Legge della Repubblica di Lituania “Sulla procedura dell’entrata in vigore della Costituzione della Repubblica di Lituania” vengono firmate e non tardi di 15 giorni vengono promulgate dal Presidente del Consiglio Supremo della Repubblica di Lituania.

IL PRESIDENTE DEL CONSIGLIO SUPREMO

DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS Vilnius, il 6 novembre 1992

41

LA PARTE COMPONENTE

DELLA COSTITUZIONE

DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

42

LA LEGGE COSTITUZIONALE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

“DELLO STATO LITUANO”

Il Consiglio Supremo della Repubblica di Lituania,

tenendo conto la circostanza che piu’ di tre quarti di tutti i cittadini della Lituania aventi il diritto elettorale attivo, il 9 febbraio 1991 nel corso del sondaggio dell’opinione pubblica (il plebiscito) alla votazione a scrutinio segreto hanno espresso che “lo Stato lituano e’ una repubblica democratica indipendente”,

rilevando che con questa espressione dei poteri sovrani e la espressione della volonta’ il popolo della Lituania ha ribadito il suo orientamento invariabile secondo lo Stato lituano indipendente,

prendendo coscienza dei risultati del plebiscito come la risolutezza generale a consolidare e difendere l’indipendenza della Lituania e fondare la repubblica democratica e

eseguendo la volonta’ del popolo della Lituania,

approva e proclama solennemente la Legge presente.

Articolo 1.

Il punto che “lo Stato lituano e’ una repubblica democratica indipendente” e’ la norma costituzionale della Repubblica di Lituania e il principio fondamentale dello stato.

Articolo 2.

La norma costituzionale formulata all’articolo 1 della legge presente e il principio fondamentale dello stato possono essere cambiati soltanto al sondaggio dell’opinione pubblica (il plebiscito) del popolo della Lituania se per questo esprimerebbero non meno di tre quarti di tutti i cittadini della Lituania aventi il diritto elettorale.

IL PRESIDENTE DEL CONSIGLIO SUPREMO

DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Vilnius, il 11 febbraio 1991

№ I-1051

43

L’ATTO COSTITUZIONALE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

“DI NON ADESIONE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA ALLE ALLEANZE POST SOVIETICHE ORIENTALI”

Il Consiglio Supremo della Repubblica di Lituania,

sulla base degli atti del 16 febbraio 1918 e del 11 marzo 1990 sul ristabilimento dello Stato lituano indipendente e della volonta’ di tutto il popolo espressa il 9 febbraio 1991 e,

rilevando gli sforzi in qualsiasi stato conservare ex Unione sovietica con tutte le sue conquiste, nonche’ le intenzioni di far partecipare la Lituania agli spazi bellici, economici, finanziarii e gli altri “spazi” del blocco post sovietico orientale,

d e l i b e r a:

1. Sviluppare i rapporti reciprocamente vantaggiosi con ciascuno stato che in precedenza e’ entrato a far parte d’USSR, pero’ mai e in nessun modo non inserirsi alle qualsiasi alleanze politiche, belliche, economiche o alle altre alleanze create nuovamente sulla base di ex USSR oppure alle comunita’ degli stati.

2. L’attivita’ lo scopo di quale e’ la intenzione di far partecipare lo Stato lituano alle alleanze o alle comunita’ degli stati fissate al primo articolo dell’atto costituzionale presente, e’ considerata ostile nei confronti dell’indipendenza della Lituania e la responsabilita’ di tale attivita’ viene stabilita in conformita’ delle leggi.

3. Sul territorio della Repubblica di Lituania non possono essere situate qualsiaisi basi militari e le unita’ militari della Russia, della Comunita’ degli Stati Indipendenti o degli stati associati.

IL PRESIDENTE DEL CONSIGLIO SUPREMO

DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Vilnius, il 8 giugno 1992

№ I-2622

44

LA LEGGE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA “SULLA PROCEDURA DELL’ENTRATA IN VIGORE

DELLA COSTITUZIONE DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA”

Articolo 1

All’entrata in vigore la Costituzione della Repubblica di Lituania perde il vigore la Legge Fondamentale Temporanea della Repubblica di Lituania.

Articolo 2

Le leggi, gli altri atti giuridici o le sue parti stati in vigore sul territorio della Repubblica di Lituania prima d’entrata in vigore della Costituzione della Repubblica di Lituania sono validi tanto in quanto non contrastino con la Costituzione o con la Legge presente, e sono considerati in vigore fino a riconoscimentoli persi il vigore oppure fino al mettereli alla conformita’ delle disposizioni della Costituzione.

Articolo 3

Le disposizioni delle leggi della Repubblica di Lituania regolamentate gli status delle istituti superiori e l’amministrazione dell’autorita’ statale della Repubblica di Lituania, dei deputati, dei Consigli d’autogestione sono in vigore fino ad adozione di una altra decisione dal Seim eletto.

Articolo 4

La durata del mandato del Consiglio Supremo della Repubblica di Lituania e dei suoi deputati scade quando il Seim della Repubblica di Lituania eletto si raccoglie alla prima seduta.

I membri del Seim della Repubblica di Lituania si raccolgono alla seduta nel terzo giorno lavorativo dopo che la Commissione elettorale principale della Repubblica di Lituania promulga ufficialmente dell’elezione non meno di 3/5 di tutti i membri del Seim dopo i due turni delle elezioni.

Articolo 5

E’ stabilito il seguente testo del giuramento del membro del Seim della Repubblica di Lituania:

Io, (nome, cognome),

giuro fedelta’ alla Repubblica di Lituania;

giuro di rispettare ed adempiere la sua Costituzione e le leggi, difendere la sua integrita’ territoriale;

giuro di consolidare l’indipendenza della Lituania a tutta la forza, servire onestamente la Patria, la democrazia e per il bene del popolo della Lituania.

Dio m’assista!

Il giuramento e’ permesso di prestare senza l’ultima proposizione.

45

Articolo 6

Nel periodo quando non c’e’ ancora un Presidente della Repubblica, questa situazione giuridica e’ di uguale valore a quella che e’ prevista all’articolo 89 della Costituzione della Repubblica di Lituania.

In caso di necessita’ il Seim puo’ prolungare le durate previste all’articolo 89 a maggioranza piu’ che meta’ dei voti dalla quantita’ totale dei membri del Seim, pero’ non piu’ che per quattro mesi.

Articolo 7

I giudici della Corte costituzionale, e tra di loro – il presidente della Corte costituzionale devono essere nominati entro un mese e non oltre dopo l’elezione del Presidente della Repubblica.

Alla nomina dei giudici della Corte costituzionale per la prima volta trè di loro vengono nominati per il termine di tre anni, trè – per il termine di sei anni e trè – per il termine di nove anni.

Il Presidente della Repubblica, il presidente del Seim e il presidente della Corte suprema alla presentazione della proposta sulla nomina dei giudici della Corte costituzionale indicano chi tra di loro deve essere nominato per tre anni, per sei anni e per nove anni.

I giudici della Corte costituzionale nominati per il termine di tre e sei anni, dopo un intervallo non meno di tre anni possono occupare queste cariche per ancora un termine dei poteri.

Articolo 8

Le disposizioni della terza parte dell’articolo 20 della Costituzione della Repubblica di Lituania si mettono in funzione dal momento del mettere alla conformita’ della legislazione penale processuale della Repubblica di Lituania alla Costituzione presente.

IL PRESIDENTE DEL CONSIGLIO SUPREMO

DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Vilnius, il 6 novembre 1992

46

L’ATTO COSTITUZIONALE DELLA REPUBBLICA “DI LITUANIA DELL’APPARTENENZA

DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA ALL’UNIONE EUROPEA”

Il Seim della Repubblica di Lituania,

alla realizzazione dell’espressione della volonta’ dei cittadini della Repubblica di Lituania manifestata al referendum il 10 e il 11 maggio 2003 sulla questione dell’appartenenza della Repubblica di Lituania all’Unione Europea,

esprimendo la fermezza delle convinzioni che l’Unione Europea rispetta i diritti e le liberta’ fondamentali della persona, e l’appartenenza della Lituania all’Unione Europea contribuira’ al garantire piu’ efficace i diritti e le liberta’ della persona,

mettendo in rilievo il fatto che l’Unione Europea porta rispetto all’identita’ nazionale e alle tradizioni costituzionali dei suoi stati-membri,

aspirando al garantire la partecipazione che possiede tutti i diritti della Repubblica di Lituania all’integrazione europea, nonche’ al garantire la sicurezza della Repubblica di Lituania e il benessere dei suoi cittadini,

dopo la ratifica il 16 settembre 2003 del Trattato tra il Regno di Belgio, il Regno di Danimarca, la Repubblica Federale di Germania, la Repubblica di Grecia, il Regno di Spagna, la Repubblica di Francia, Irlanda, la Repubblica d’Italia, il Granducato di Lussemburgo, il Regno di Paesi Bassi, la Repubblica d’Austria, la Repubblica di Portogallo, la Repubblica di Finlandia, il Regno di Svezia, il Regno Unito di Gran Bretagna ed Irlanda Settentrionale (gli stati – membri dell’Unione Europea) e la Repubblica di Cechia, la Repubblica d’Estonia, la Repubblica di Cipro, la Repubblica di Lettonia, la Repubblica di Lituania, la Repubblica d’Ungheia, la Repubblica di Malta, la Repubblica di Polonia, la Repubblica di Slovenia e la Repubblica di Slovacchia sull’adesione della Repubblica di Cechia, della Repubblica d’Estonia, della Repubblica di Cipro, della Repubblica di Lettonia, della Repubblica di Lituania, della Repubblica d’Ungheia, della Repubblica di Malta, della Repubblica di Polonia, della Repubblica di Slovenia e della Repubblica di Slovacchia all’Unione Europea, che e’ stato firmato il 16 aprile 2003 ad Atene,

approva e proclama l’Atto costituzionale presente:

1. La Repubblica di Lituania essendo lo stato – membro dell’Unione Europea divide oppure affida all’Unione Europea la competenza degli organi statali nei campi previsti dai trattati su quali si basa l’Unione Europea, e con misura cosi che insieme agli altri stati – membri dell’Unione Europea manterrebbe concordemente gli impegni di associazioni nei tali campi, nonche’ goderebbe dei diritti di associazioni.

2. Le norme giuridiche dell’Unione Europea sono la parte componente del sistema giuridico della Repubblica di Lituania. Se questo risulta dai trattati su quali si basa l’Unione Europea, le norme giuridiche dell’Unione Europea si applicano direttamente, e nel caso di collisione delle norme giuridiche le prevalgono sulle leggi e sugli

47

48

altri atti legislativi della Repubblica di Lituania.

3. Il Governo informa il Seim sulle proposte d’adozione degli atti legislativi dell’Unione Europea. Il Governo fa le consulenze con il Seim sulle proposte d’adozione degli atti legislativi dell’Unione Europea regolamentanti le sfere che in conformita’ della Costituzione della Repubblica di Lituania collegate alla competenza del Seim. Il Seim puo’ dare le raccomandazioni al Governo nei confronti della posizione della Repubblica di Lituania sulle proposte presenti. Il Comitato del Seim degli Affari europei e il Comitato del Seim degli affari esteri secondo la procedura stabilita dallo Statuto del Seim puo’ presentare al Governo il parere del Seim sulle proposte d’adozione degli atti legislativi dell’Unione Europea. Il Governo da un giudizio alle raccomandazioni oppure ai pareri presentati dal Seim o dai suoi comitati ed informa Il Seim sull’andamento di loro esecuzione secondo la procedura stabilita dagli atti legislativi.

4. Il Governo esamina le proposte d’adozione degli atti legislativi dell’Unione Europea secondo la procedura stabilita dagli atti legislativi. Sulla base di queste proposte il Governo puo’ adottare le decisioni o le mozioni per l’adozione delle quali non si applicano le disposizioni dell’articolo 95 della Costituzione.

La Costituzione e’ stata integrata del seguente atto costituzionale:

IL SEIM DELLA REPUBBLICA DI LITUANIA, LA LEGGE Numero IX-2343, il 13.07.2004, “Žinios”, 2004, Numero 111-4123 (il 17.07.2004)

la Legge dell’integrazione della Costituzione della Repubblica di Lituania dell’atto costituzionale “Dell’appartenenza della Repubblica di Lituania all’Unione Europea” e dell’articolo 150 della Costituzione della Repubblica di Lituania.

La Legge e’ stata firmata dal Presidente della Repubblica di Lituania VALDAS ADAMKUS.

Konstitucija skelbta: Žin., 1992, Nr. 33-1014 Neoficialus Konstitucijos tekstas

LIETUVOS RESPUBLIKOS K O N S T I T U C I J A

(Lietuvos Respublikos piliečių priimta 1992 m. spalio 25 d. referendume)

LIETUVIŲ TAUTA

- prieš daugelį amžių sukūrusi Lietuvos valstybę, - jos teisinius pamatus grindusi Lietuvos Statutais ir Lietuvos Respublikos Konstitucijomis, - šimtmečiais atkakliai gynusi savo laisvę ir nepriklausomybę, - išsaugojusi savo dvasią, gimtąją kalbą, raštą ir papročius, - įkūnydama prigimtinę žmogaus ir Tautos teisę laisvai gyventi ir kurti savo tėvų ir protėvių

žemėje - nepriklausomoje Lietuvos valstybėje, - puoselėdama Lietuvos žemėje tautinę santarvę, - siekdama atviros, teisingos, darnios pilietinės visuomenės ir teisinės valstybės, atgimusios Lietuvos valstybės piliečių valia priima ir skelbia šią KONSTITUCIJĄ

I SKIRSNIS LIETUVOS VALSTYBĖ

1 straipsnis Lietuvos valstybė yra nepriklausoma demokratinė respublika.

2 straipsnis Lietuvos valstybę kuria Tauta. Suverenitetas priklauso Tautai.

3 straipsnis Niekas negali varžyti ar riboti Tautos suvereniteto, savintis visai Tautai priklausančių

suverenių galių. Tauta ir kiekvienas pilietis turi teisę priešintis bet kam, kas prievarta kėsinasi į Lietuvos

valstybės nepriklausomybę, teritorijos vientisumą, konstitucinę santvarką.

4 straipsnis Aukščiausią suverenią galią Tauta vykdo tiesiogiai ar per demokratiškai išrinktus savo

atstovus.

5 straipsnis Valstybės valdžią Lietuvoje vykdo Seimas, Respublikos Prezidentas ir Vyriausybė, Teismas. Valdžios galias riboja Konstitucija. Valdžios įstaigos tarnauja žmonėms.

6 straipsnis Konstitucija yra vientisas ir tiesiogiai taikomas aktas. Kiekvienas savo teises gali ginti remdamasis Konstitucija.

7 straipsnis Negalioja joks įstatymas ar kitas aktas priešingas Konstitucijai. Galioja tik paskelbti įstatymai. Įstatymo nežinojimas neatleidžia nuo atsakomybės.

8 straipsnis Valstybinės valdžios ar jos institucijos užgrobimas smurtu laikomi antikonstituciniais

veiksmais, yra neteisėti ir negalioja.

9 straipsnis Svarbiausi Valstybės bei Tautos gyvenimo klausimai sprendžiami referendumu. Įstatymo nustatytais atvejais referendumą skelbia Seimas. Referendumas taip pat skelbiamas, jeigu jo reikalauja ne mažiau kaip 300 tūkstančių piliečių,

turinčių rinkimų teisę. Referendumo skelbimo ir vykdymo tvarką nustato įstatymas.

10 straipsnis Lietuvos valstybės teritorija yra vientisa ir nedalijama į jokius valstybinius darinius. Valstybės sienos gali būti keičiamos tik Lietuvos Respublikos tarptautine sutartimi, kai ją

ratifikuoja 4/5 visų Seimo narių.

11 straipsnis Lietuvos valstybės teritorijos administracinius vienetus ir jų ribas nustato įstatymas.

12 straipsnis Lietuvos Respublikos pilietybė įgyjama gimstant ir kitais įstatymo nustatytais pagrindais. Išskyrus įstatymo numatytus atskirus atvejus, niekas negali būti kartu Lietuvos Respublikos ir

kitos valstybės pilietis. Pilietybės įgijimo ir netekimo tvarką nustato įstatymas.

13 straipsnis Lietuvos valstybė globoja savo piliečius užsienyje. Draudžiama išduoti Lietuvos Respublikos pilietį kitai valstybei, jeigu Lietuvos Respublikos

tarptautinė sutartis nenustato kitaip.

14 straipsnis Valstybinė kalba - lietuvių kalba.

15 straipsnis Valstybės vėliavos spalvos - geltona, žalia, raudona. Valstybės herbas - baltas Vytis raudoname lauke. Valstybės herbą, vėliavą ir jų naudojimą nustato įstatymai.

16 straipsnis Valstybės himnas - Vinco Kudirkos "Tautiška giesmė".

17 straipsnis Lietuvos valstybės sostinė yra Vilniaus miestas - ilgaamžė istorinė Lietuvos sostinė.

II SKIRSNIS ŽMOGUS IR VALSTYBĖ

18 straipsnis Žmogaus teisės ir laisvės yra prigimtinės.

19 straipsnis Žmogaus teisę į gyvybę saugo įstatymas.

20 straipsnis Žmogaus laisvė neliečiama. Niekas negali būti savavališkai sulaikytas arba laikomas suimtas. Niekam neturi būti atimta

laisvė kitaip, kaip tokiais pagrindais ir pagal tokias procedūras, kokias yra nustatęs įstatymas. Nusikaltimo vietoje sulaikytas asmuo per 48 valandas turi būti pristatytas į teismą, kur

sulaikytajam dalyvaujant sprendžiamas sulaikymo pagrįstumas. Jeigu teismas nepriima nutarimo asmenį suimti, sulaikytasis tuojau pat paleidžiamas.

21 straipsnis Žmogaus asmuo neliečiamas. Žmogaus orumą gina įstatymas. Draudžiama žmogų kankinti, žaloti, žeminti jo orumą, žiauriai su juo elgtis, taip pat nustatyti

tokias bausmes. Su žmogumi, be jo žinios ir laisvo sutikimo, negali būti atliekami moksliniai ar medicinos

bandymai.

22 straipsnis Žmogaus privatus gyvenimas neliečiamas. Asmens susirašinėjimas, pokalbiai telefonu, telegrafo pranešimai ir kitoks susižinojimas

neliečiami. Informacija apie privatų asmens gyvenimą gali būti renkama tik motyvuotu teismo sprendimu

ir tik pagal įstatymą. Įstatymas ir teismas saugo, kad niekas nepatirtų savavališko ar neteisėto kišimosi į jo asmeninį

ir šeimyninį gyvenimą, kėsinimosi į jo garbę ir orumą.

23 straipsnis Nuosavybė neliečiama. Nuosavybės teises saugo įstatymai. Nuosavybė gali būti paimama tik įstatymo nustatyta tvarka visuomenės poreikiams ir teisingai

atlyginama.

24 straipsnis Žmogaus būstas neliečiamas. Be gyventojo sutikimo įeiti į būstą neleidžiama kitaip, kaip tik teismo sprendimu arba

įstatymo nustatyta tvarka tada, kai reikia garantuoti viešąją tvarką, sulaikyti nusikaltėlį, gelbėti žmogaus gyvybę, sveikatą ar turtą.

25 straipsnis Žmogus turi teisę turėti savo įsitikinimus ir juos laisvai reikšti. Žmogui neturi būti kliudoma ieškoti, gauti ir skleisti informaciją bei idėjas. Laisvė reikšti įsitikinimus, gauti ir skleisti informaciją negali būti ribojama kitaip, kaip tik

įstatymu, jei tai būtina apsaugoti žmogaus sveikatai, garbei ir orumui, privačiam gyvenimui, dorovei ar ginti konstitucinei santvarkai.

Laisvė reikšti įsitikinimus ir skleisti informaciją nesuderinama su nusikalstamais veiksmais - tautinės, rasinės, religinės ar socialinės neapykantos, prievartos bei diskriminacijos kurstymu, šmeižtu ir dezinformacija.

Pilietis turi teisę įstatymo nustatyta tvarka gauti valstybės įstaigų turimą informaciją apie jį.

26 straipsnis Minties, tikėjimo ir sąžinės laisvė yra nevaržoma. Kiekvienas žmogus turi teisę laisvai pasirinkti bet kurią religiją arba tikėjimą ir vienas ar su

kitais, privačiai ar viešai ją išpažinti, atlikinėti religines apeigas, praktikuoti tikėjimą ir mokyti jo. Niekas negali kito asmens versti nei būti verčiamas pasirinkti ar išpažinti kurią nors religiją

arba tikėjimą. Žmogaus laisvė išpažinti ir skleisti religiją arba tikėjimą negali būti apribota kitaip, kaip tik

įstatymu ir tik tada, kai būtina garantuoti visuomenės saugumą, viešąją tvarką, žmonių sveikatą ir dorovę, taip pat kitas asmens pagrindines teises ir laisves.

Tėvai ir globėjai nevaržomi rūpinasi vaikų ir globotinių religiniu ir doroviniu auklėjimu pagal savo įsitikinimus.

27 straipsnis Žmogaus įsitikinimais, praktikuojama religija ar tikėjimu negali būti pateisinamas

nusikaltimas ar įstatymų nevykdymas.

28 straipsnis Įgyvendindamas savo teises ir naudodamasis savo laisvėmis, žmogus privalo laikytis Lietuvos

Respublikos Konstitucijos ir įstatymų, nevaržyti kitų žmonių teisių ir laisvių.

29 straipsnis Įstatymui, teismui ir kitoms valstybės institucijoms ar pareigūnams visi asmenys lygūs. Žmogaus teisių negalima varžyti ir teikti jam privilegijų dėl jo lyties, rasės, tautybės, kalbos,

kilmės, socialinės padėties, tikėjimo, įsitikinimų ar pažiūrų pagrindu.

30 straipsnis Asmuo, kurio konstitucinės teisės ar laisvės pažeidžiamos, turi teisę kreiptis į teismą. Asmeniui padarytos materialinės ir moralinės žalos atlyginimą nustato įstatymas.

31 straipsnis Asmuo laikomas nekaltu, kol jo kaltumas neįrodytas įstatymo nustatyta tvarka ir pripažintas

įsiteisėjusiu teismo nuosprendžiu. Asmuo, kaltinamas padaręs nusikaltimą, turi teisę, kad jo bylą viešai ir teisingai išnagrinėtų

nepriklausomas ir bešališkas teismas. Draudžiama versti duoti parodymus prieš save, savo šeimos narius ar artimus giminaičius. Bausmė gali būti skiriama ar taikoma tik remiantis įstatymu. Niekas negali būti baudžiamas už tą patį nusikaltimą antrą kartą. Asmeniui, kuris įtariamas padaręs nusikaltimą, ir kaltinamajam nuo jų sulaikymo arba

pirmosios apklausos momento garantuojama teisė į gynybą, taip pat ir teisė turėti advokatą.

32 straipsnis Pilietis gali laisvai kilnotis ir pasirinkti gyvenamąją vietą Lietuvoje, gali laisvai išvykti iš

Lietuvos. Šios teisės negali būti varžomos kitaip, kaip tik įstatymu ir jeigu tai būtina valstybės

saugumui, žmonių sveikatai apsaugoti, taip pat vykdant teisingumą. Negalima drausti piliečiui grįžti į Lietuvą. Kiekvienas lietuvis gali apsigyventi Lietuvoje.

33 straipsnis Piliečiai turi teisę dalyvauti valdant savo šalį tiek tiesiogiai, tiek per demokratiškai išrinktus

atstovus, taip pat teisę lygiomis sąlygomis stoti į Lietuvos Respublikos valstybinę tarnybą. Piliečiams laiduojama teisė kritikuoti valstybės įstaigų ar pareigūnų darbą, apskųsti jų

sprendimus. Draudžiama persekioti už kritiką. Piliečiams laiduojama peticijos teisė, kurios įgyvendinimo tvarką nustato įstatymas.

34 straipsnis Piliečiai, kuriems rinkimų dieną yra sukakę 18 metų, turi rinkimų teisę. Teisę būti išrinktam nustato Lietuvos Respublikos Konstitucija ir rinkimų įstatymai. Rinkimuose nedalyvauja piliečiai, kurie teismo pripažinti neveiksniais.

35 straipsnis Piliečiams laiduojama teisė laisvai vienytis į bendrijas, politines partijas ar asociacijas, jei šių

tikslai ir veikla nėra priešingi Konstitucijai ir įstatymams. Niekas negali būti verčiamas priklausyti kokiai nors bendrijai, politinei partijai ar asociacijai. Politinių partijų, kitų politinių ir visuomeninių organizacijų steigimą ir veiklą reglamentuoja

įstatymas.

36 straipsnis Negalima drausti ar trukdyti piliečiams rinktis be ginklo į taikius susirinkimus. Ši teisė negali būti ribojama kitaip, kaip tik įstatymu ir tik tada, kai reikia apsaugoti valstybės

ar visuomenės saugumą, viešąją tvarką, žmonių sveikatą ar dorovę arba kitų asmenų teises ir laisves.

37 straipsnis Piliečiai, priklausantys tautinėms bendrijoms, turi teisę puoselėti savo kalbą, kultūrą ir

papročius.

III SKIRSNIS VISUOMENĖ IR VALSTYBĖ

38 straipsnis Šeima yra visuomenės ir valstybės pagrindas. Valstybė saugo ir globoja šeimą, motinystę, tėvystę ir vaikystę. Santuoka sudaroma laisvu vyro ir moters sutarimu. Valstybė registruoja santuoką, gimimą ir mirtį. Valstybė pripažįsta ir bažnytinę santuokos

registraciją. Sutuoktinių teisės šeimoje lygios. Tėvų teisė ir pareiga - auklėti savo vaikus dorais žmonėmis ir ištikimais piliečiais, iki

pilnametystės juos išlaikyti. Vaikų pareiga - gerbti tėvus, globoti juos senatvėje ir tausoti jų palikimą.

39 straipsnis Valstybė globoja šeimas, auginančias ir auklėjančias vaikus namuose, įstatymo nustatyta

tvarka teikia joms paramą. Dirbančioms motinoms įstatymas numato mokamas atostogas iki gimdymo ir po jo, palankias

darbo sąlygas ir kitas lengvatas. Nepilnamečius vaikus gina įstatymas.

40 straipsnis Valstybinės ir savivaldybių mokymo ir auklėjimo įstaigos yra pasaulietinės. Jose tėvų

pageidavimu mokoma tikybos. Įstatymo nustatyta tvarka gali būti steigiamos nevalstybinės mokymo bei auklėjimo įstaigos. Aukštosioms mokykloms suteikiama autonomija. Valstybė prižiūri mokymo ir auklėjimo įstaigų veiklą.

41 straipsnis Asmenims iki 16 metų mokslas privalomas. Mokymas valstybinėse ir savivaldybių bendrojo lavinimo, profesinėse bei aukštesniosiose

mokyklose yra nemokamas. Aukštasis mokslas prieinamas visiems pagal kiekvieno žmogaus sugebėjimus. Gerai

besimokantiems piliečiams valstybinėse aukštosiose mokyklose laiduojamas nemokamas mokslas.

42 straipsnis Kultūra, mokslas ir tyrinėjimai bei dėstymas yra laisvi. Valstybė remia kultūrą ir mokslą, rūpinasi Lietuvos istorijos, meno ir kitų kultūros paminklų

bei vertybių apsauga. Dvasinius ir materialinius autoriaus interesus, susijusius su mokslo, technikos, kultūros ir

meno kūryba, saugo ir gina įstatymas.

43 straipsnis Valstybė pripažįsta tradicines Lietuvoje bažnyčias bei religines organizacijas, o kitas

bažnyčias ir religines organizacijas - jeigu jos turi atramą visuomenėje ir jų mokymas bei apeigos neprieštarauja įstatymui ir dorai.

Valstybės pripažintos bažnyčios bei kitos religinės organizacijos turi juridinio asmens teises. Bažnyčios bei religinės organizacijos laisvai skelbia savo mokslą, atlieka savo apeigas, turi

maldos namus, labdaros įstaigas ir mokyklas dvasininkams rengti. Bažnyčios bei religinės organizacijos laisvai tvarkosi pagal savus kanonus ir statutus. Bažnyčių bei kitų religinių organizacijų būklė valstybėje nustatoma susitarimu arba įstatymu. Bažnyčių bei religinių organizacijų mokslo skelbimas, kita tikybinė veikla, taip pat maldos

namai negali būti naudojami tam, kas prieštarauja Konstitucijai ir įstatymams. Lietuvoje nėra valstybinės religijos.

44 straipsnis Masinės informacijos cenzūra draudžiama. Valstybė, politinės partijos, politinės ir visuomeninės organizacijos, kitos institucijos ar

asmenys negali monopolizuoti masinės informacijos priemonių.

45 straipsnis Piliečių tautinės bendrijos savo tautinės kultūros reikalus, švietimą, labdarą, savitarpio pagalbą

tvarko savarankiškai. Tautinėms bendrijoms valstybė teikia paramą.

IV SKIRSNIS TAUTOS ŪKIS IR DARBAS

46 straipsnis Lietuvos ūkis grindžiamas privačios nuosavybės teise, asmens ūkinės veiklos laisve ir

iniciatyva. Valstybė remia visuomenei naudingas ūkines pastangas ir iniciatyvą. Valstybė reguliuoja ūkinę veiklą taip, kad ji tarnautų bendrai tautos gerovei. Įstatymas draudžia monopolizuoti gamybą ir rinką, saugo sąžiningos konkurencijos laisvę. Valstybė gina vartotojo interesus.

47 straipsnis Lietuvos Respublikai išimtine nuosavybės teise priklauso: žemės gelmės, taip pat valstybinės

reikšmės vidaus vandenys, miškai, parkai, keliai, istorijos, archeologijos ir kultūros objektai. Lietuvos Respublikai priklauso išimtinės teisės į oro erdvę virš jos teritorijos, jos kontinentinį

šelfą bei ekonominę zoną Baltijos jūroje. Žemę, vidaus vandenis ir miškus įsigyti nuosavybėn Lietuvos Respublikoje užsienio subjektai

gali pagal konstitucinį įstatymą. Žemės sklypai nuosavybės teise įstatymų nustatyta tvarka ir sąlygomis gali priklausyti

užsienio valstybei – jos diplomatinėms ir konsulinėms įstaigoms įkurti. Straipsnio pakeitimai: Nr. I-1390, 1996.06.20, Žin., 1996, Nr. 64-1501 (1996.07.05) Nr. IX-1305, 2003-01-23, Žin., 2003, Nr. 14-540 (2003-02-07)

48 straipsnis Kiekvienas žmogus gali laisvai pasirinkti darbą bei verslą ir turi teisę turėti tinkamas, saugias

ir sveikas darbo sąlygas, gauti teisingą apmokėjimą už darbą ir socialinę apsaugą nedarbo atveju. Užsieniečių darbą Lietuvos Respublikoje reguliuoja įstatymas. Priverčiamasis darbas draudžiamas. Priverčiamuoju darbu nelaikoma tarnyba kariuomenėje ar ją pakeičianti alternatyvioji tarnyba,

taip pat piliečių darbas karo, stichinės nelaimės, epidemijos ar kitais ypatingais atvejais. Priverčiamuoju darbu nelaikomas ir įstatymo reguliuojamas teismo nuteistųjų darbas.

49 straipsnis Kiekvienas dirbantis žmogus turi teisę turėti poilsį ir laisvalaikį, taip pat kasmetines mokamas

atostogas. Darbo laiko trukmę apibrėžia įstatymas.

50 straipsnis Profesinės sąjungos kuriasi laisvai ir veikia savarankiškai. Jos gina darbuotojų profesines,

ekonomines bei socialines teises bei interesus. Visos profesinės sąjungos turi lygias teises.

51 straipsnis Darbuotojai, gindami savo ekonominius ir socialinius interesus, turi teisę streikuoti. Šios teisės apribojimus, įgyvendinimo sąlygas ir tvarką nustato įstatymas.

52 straipsnis Valstybė laiduoja piliečių teisę gauti senatvės ir invalidumo pensijas, socialinę paramą

nedarbo, ligos, našlystės, maitintojo netekimo ir kitais įstatymų numatytais atvejais.

53 straipsnis Valstybė rūpinasi žmonių sveikata ir laiduoja medicinos pagalbą bei paslaugas žmogui

susirgus. Įstatymas nustato piliečiams nemokamos medicinos pagalbos valstybinėse gydymo įstaigose teikimo tvarką.

Valstybė skatina visuomenės kūno kultūrą ir remia sportą. Valstybė ir kiekvienas asmuo privalo saugoti aplinką nuo kenksmingų poveikių.

54 straipsnis Valstybė rūpinasi natūralios gamtinės aplinkos, gyvūnijos ir augalijos, atskirų gamtos objektų

ir ypač vertingų vietovių apsauga, prižiūri, kad su saiku būtų naudojami, taip pat atkuriami ir gausinami gamtos ištekliai.

Įstatymu draudžiama niokoti žemę, jos gelmes, vandenis, teršti vandenis ir orą, daryti radiacinį poveikį aplinkai bei skurdinti augaliją ir gyvūniją.

V SKIRSNIS SEIMAS

55 straipsnis Seimą sudaro Tautos atstovai - 141 Seimo narys, kurie renkami ketveriems metams remiantis

visuotine, lygia, tiesiogine rinkimų teise ir slaptu balsavimu. Seimas laikomas išrinktu, kai yra išrinkta ne mažiau kaip 3/5 Seimo narių. Seimo narių rinkimų tvarką nustato įstatymas.

56 straipsnis Seimo nariu gali būti renkamas Lietuvos Respublikos pilietis, kuris nesusijęs priesaika ar

pasižadėjimu užsienio valstybei ir rinkimų dieną yra ne jaunesnis kaip 25 metų bei nuolat gyvena Lietuvoje.

Seimo nariais negali būti renkami asmenys, nebaigę atlikti bausmės pagal teismo paskirtą nuosprendį, taip pat asmenys, teismo pripažinti neveiksniais.

57 straipsnis Eiliniai Seimo rinkimai rengiami Seimo narių įgaliojimų pabaigos metais spalio mėnesio antrą

sekmadienį. Eiliniai Seimo rinkimai, einantys po pirmalaikių Seimo rinkimų, rengiami šio straipsnio

pirmojoje dalyje nurodytu laiku. Straipsnio pakeitimai: Nr. IX-2344, 2004-07-13, Žin., 2004, Nr. 111-4124 (2004-07-17)

58 straipsnis Pirmalaikiai Seimo rinkimai gali būti rengiami Seimo nutarimu, priimtu ne mažiau kaip 3/5

visų Seimo narių balsų dauguma. Pirmalaikius Seimo rinkimus gali paskelbti ir Respublikos Prezidentas: 1) jeigu Seimas per 30 dienų nuo pateikimo nepriėmė sprendimo dėl naujos Vyriausybės

programos arba nuo Vyriausybės programos pirmojo pateikimo per 60 dienų du kartus iš eilės nepritarė Vyriausybės programai;

2) Vyriausybės siūlymu, jeigu Seimas pareiškia tiesioginį nepasitikėjimą Vyriausybe. Respublikos Prezidentas negali skelbti pirmalaikių Seimo rinkimų, jeigu iki Respublikos

Prezidento kadencijos pabaigos liko mažiau kaip 6 mėnesiai, taip pat jeigu po pirmalaikių Seimo rinkimų nepraėjo 6 mėnesiai.

Seimo nutarime ar Respublikos Prezidento akte dėl pirmalaikių Seimo rinkimų nurodoma naujo Seimo rinkimų diena. Naujo Seimo rinkimai turi būti surengti ne vėliau kaip per 3 mėnesius nuo sprendimo dėl pirmalaikių rinkimų priėmimo.

59 straipsnis Seimo narių įgaliojimų laikas pradedamas skaičiuoti nuo tos dienos, kurią naujai išrinktas

Seimas susirenka į pirmąjį posėdį. Nuo šio posėdžio pradžios baigiasi anksčiau išrinktų Seimo narių įgaliojimų laikas.

Išrinktas Seimo narys visas Tautos atstovo teises įgyja tik po to, kai Seime jis prisiekia būti ištikimas Lietuvos Respublikai.

Seimo narys, įstatymo nustatyta tvarka neprisiekęs arba prisiekęs lygtinai, netenka Seimo nario mandato. Dėl to Seimas priima nutarimą.

Pareigas eidami Seimo nariai vadovaujasi Lietuvos Respublikos Konstitucija, valstybės interesais, savo sąžine ir negali būti varžomi jokių mandatų.

60 straipsnis Seimo nario pareigos, išskyrus jo pareigas Seime, nesuderinamos su jokiomis kitomis

pareigomis valstybinėse įstaigose ir organizacijose, taip pat su darbu verslo, komercijos bei kitose privačiose įstaigose ar įmonėse. Savo įgaliojimų laikui Seimo narys atleidžiamas nuo pareigos atlikti krašto apsaugos tarnybą.

Seimo narys gali būti skiriamas tik Ministru Pirmininku ar ministru. Seimo nario darbas, taip pat išlaidos, susijusios su jo parlamentine veikla, atlyginamos iš

valstybės biudžeto. Seimo narys negali gauti jokio kito atlyginimo, išskyrus atlyginimą už kūrybinę veiklą.

Seimo nario pareigas, teises ir veiklos garantijas nustato įstatymas.

61 straipsnis Seimo narys turi teisę pateikti paklausimą Ministrui Pirmininkui, ministrams, kitų valstybės

institucijų, kurias sudaro arba išrenka Seimas, vadovams. Šie privalo atsakyti žodžiu ar raštu Seimo sesijoje Seimo nustatyta tvarka.

Sesijos metu ne mažesnė kaip 1/5 Seimo narių grupė gali pateikti interpeliaciją Ministrui Pirmininkui ar ministrui.

Seimas, apsvarstęs Ministro Pirmininko ar ministro atsakymą į interpeliaciją, gali nutarti, jog atsakymas esąs nepatenkinamas, ir pusės visų Seimo narių balsų dauguma pareikšti nepasitikėjimą Ministru Pirmininku ar ministru.

Balsavimo tvarką nustato įstatymas.

62 straipsnis Seimo nario asmuo neliečiamas. Seimo narys be Seimo sutikimo negali būti traukiamas baudžiamojon atsakomybėn,

suimamas, negali būti kitaip suvaržoma jo laisvė. Seimo narys už balsavimus ar kalbas Seime negali būti persekiojamas. Tačiau už asmens

įžeidimą ar šmeižtą jis gali būti traukiamas atsakomybėn bendrąja tvarka.

63 straipsnis Seimo nario įgaliojimai nutrūksta, kai: 1) pasibaigia įgaliojimų laikas arba susirenka į pirmąjį posėdį pirmalaikiuose rinkimuose

išrinktasis Seimas; 2) jis miršta; 3) atsistatydina; 4) teismas pripažįsta jį neveiksniu; 5) Seimas panaikina jo mandatą apkaltos proceso tvarka; 6) rinkimai pripažįstami negaliojančiais arba šiurkščiai pažeidžiamas rinkimų įstatymas; 7) pereina dirbti arba neatsisako darbo, nesuderinamo su Seimo nario pareigomis; 8) netenka Lietuvos Respublikos pilietybės.

64 straipsnis Seimas kasmet renkasi į dvi eilines - pavasario ir rudens - sesijas. Pavasario sesija prasideda

kovo 10 dieną ir baigiasi birželio 30 dieną. Rudens sesija prasideda rugsėjo 10 dieną ir baigiasi gruodžio 23 dieną. Seimas gali nutarti sesiją pratęsti.

Neeilines sesijas šaukia Seimo Pirmininkas ne mažiau kaip trečdalio visų Seimo narių siūlymu, o Konstitucijos numatytais atvejais - Respublikos Prezidentas.

65 straipsnis Naujai išrinktą Seimą susirinkti į pirmąjį posėdį, kuris turi įvykti ne vėliau kaip per 15 dienų

po Seimo išrinkimo, kviečia Respublikos Prezidentas. Jeigu Respublikos Prezidentas nekviečia Seimo susirinkti, Seimo nariai renkasi patys kitą dieną pasibaigus 15 dienų terminui.

66 straipsnis Seimo posėdžiams vadovauja Seimo Pirmininkas arba jo pavaduotojas. Pirmąjį po rinkimų Seimo posėdį pradeda vyriausias pagal amžių Seimo narys.

67 straipsnis Seimas: 1) svarsto ir priima Konstitucijos pataisas; 2) leidžia įstatymus; 3) priima nutarimus dėl referendumų; 4) skiria Lietuvos Respublikos Prezidento rinkimus; 5) steigia įstatymo numatytas valstybės institucijas bei skiria ir atleidžia jų vadovus; 6) pritaria ar nepritaria Respublikos Prezidento teikiamai Ministro Pirmininko kandidatūrai; 7) svarsto Ministro Pirmininko pateiktą Vyriausybės programą ir sprendžia, ar jai pritarti; 8) Vyriausybės siūlymu steigia ir panaikina Lietuvos Respublikos ministerijas; 9) prižiūri Vyriausybės veiklą, gali reikšti nepasitikėjimą Ministru Pirmininku ar ministru; 10) skiria Konstitucinio Teismo teisėjus, Aukščiausiojo Teismo teisėjus bei šių teismų

pirmininkus; 11) skiria ir atleidžia valstybės kontrolierių, Lietuvos banko valdybos pirmininką; 12) skiria savivaldybių tarybų rinkimus; 13) sudaro Vyriausiąją rinkimų komisiją ir keičia jos sudėtį; 14) tvirtina valstybės biudžetą ir prižiūri, kaip jis vykdomas; 15) nustato valstybinius mokesčius ir kitus privalomus mokėjimus; 16) ratifikuoja ir denonsuoja Lietuvos Respublikos tarptautines sutartis, svarsto kitus užsienio

politikos klausimus; 17) nustato Respublikos administracinį suskirstymą; 18) steigia Lietuvos Respublikos valstybinius apdovanojimus; 19) leidžia amnestijos aktus; 20) įveda tiesioginį valdymą, karo ir nepaprastąją padėtį, skelbia mobilizaciją ir priima

sprendimą panaudoti ginkluotąsias pajėgas.

68 straipsnis Įstatymų leidybos iniciatyvos teisė Seime priklauso Seimo nariams, Respublikos Prezidentui ir

Vyriausybei. Įstatymų leidybos iniciatyvos teisę turi taip pat Lietuvos Respublikos piliečiai. 50 tūkstančių

piliečių, turinčių rinkimų teisę, gali teikti Seimui įstatymo projektą, ir jį Seimas privalo svarstyti.

69 straipsnis Įstatymai Seime priimami laikantis įstatymo nustatytos procedūros. Įstatymai laikomi priimtais, jeigu už juos balsavo dauguma Seimo narių, dalyvaujančių

posėdyje. Lietuvos Respublikos konstituciniai įstatymai priimami, jeigu už juos balsuoja daugiau kaip

pusė visų Seimo narių, o keičiami ne mažesne kaip 3/5 visų Seimo narių balsų dauguma. Konstitucinių įstatymų sąrašą 3/5 Seimo narių balsų dauguma nustato Seimas.

Lietuvos Respublikos įstatymų nuostatos gali būti priimamos ir referendumu.

70 straipsnis Seimo priimti įstatymai įsigalioja po to, kai juos pasirašo ir oficialiai paskelbia Lietuvos

Respublikos Prezidentas, jeigu pačiais įstatymais nenustatoma vėlesnė įsigaliojimo diena. Kitus Seimo priimtus aktus ir Seimo statutą pasirašo Seimo Pirmininkas. Šie aktai įsigalioja

kitą dieną po jų paskelbimo, jeigu pačiais aktais nenustatoma kita įsigaliojimo tvarka.

71 straipsnis Respublikos Prezidentas Seimo priimtą įstatymą ne vėliau kaip per dešimt dienų po įteikimo

arba pasirašo ir oficialiai paskelbia, arba motyvuotai grąžina Seimui pakartotinai svarstyti. Jeigu nurodytu laiku Seimo priimto įstatymo Respublikos Prezidentas negrąžina ir nepasirašo,

toks įstatymas įsigalioja po to, kai jį pasirašo ir oficialiai paskelbia Seimo Pirmininkas. Referendumu priimtą įstatymą ar kitą aktą ne vėliau kaip per 5 dienas privalo pasirašyti ir

oficialiai paskelbti Respublikos Prezidentas. Jeigu nurodytu laiku tokio įstatymo Respublikos Prezidentas nepasirašo ir nepaskelbia,

įstatymas įsigalioja po to, kai jį pasirašo ir oficialiai paskelbia Seimo Pirmininkas.

72 straipsnis Respublikos Prezidento grąžintą įstatymą Seimas gali iš naujo svarstyti ir priimti. Pakartotinai Seimo apsvarstytas įstatymas laikomas priimtu, jeigu buvo priimtos Respublikos

Prezidento teikiamos pataisos ir papildymai arba jeigu už įstatymą balsavo daugiau kaip 1/2, o už konstitucinį įstatymą ne mažiau kaip 3/5 visų Seimo narių.

Tokius įstatymus Respublikos Prezidentas privalo ne vėliau kaip per tris dienas pasirašyti ir nedelsiant oficialiai paskelbti.

73 straipsnis Piliečių skundus dėl valstybės ir savivaldybių pareigūnų (išskyrus teisėjus) piktnaudžiavimo ar

biurokratizmo tiria Seimo kontrolieriai. Jie turi teisę siūlyti teismui kaltus pareigūnus atleisti iš užimamų pareigų.

Seimo kontrolierių įgaliojimus nustato įstatymas. Prireikus Seimas steigia ir kitas kontrolės institucijas. Jų sistemą ir įgaliojimus nustato

įstatymas.

74 straipsnis Respublikos Prezidentą, Konstitucinio Teismo pirmininką ir teisėjus, Aukščiausiojo Teismo

pirmininką ir teisėjus, Apeliacinio teismo pirmininką ir teisėjus, Seimo narius, šiurkščiai pažeidusius Konstituciją arba sulaužiusius priesaiką, taip pat paaiškėjus, jog padarytas nusikaltimas, Seimas 3/5 visų narių balsų dauguma gali pašalinti iš užimamų pareigų ar panaikinti Seimo nario mandatą. Tai atliekama apkaltos proceso tvarka, kurią nustato Seimo statutas.

75 straipsnis Seimo skirti ar rinkti pareigūnai, išskyrus Konstitucijos 74 straipsnyje nurodytus asmenis,

atleidžiami iš pareigų, kai Seimas visų Seimo narių balsų dauguma pareiškia jais nepasitikėjimą.

76 straipsnis Seimo struktūrą ir darbo tvarką nustato Seimo statutas. Seimo statutas turi įstatymo galią.

VI SKIRSNIS RESPUBLIKOS PREZIDENTAS

77 straipsnis Respublikos Prezidentas yra valstybės vadovas. Jis atstovauja Lietuvos valstybei ir daro visa, kas jam pavesta Konstitucijos ir įstatymų.

78 straipsnis Respublikos Prezidentu gali būti renkamas Lietuvos pilietis pagal kilmę, ne mažiau kaip trejus

pastaruosius metus gyvenęs Lietuvoje, jeigu jam iki rinkimų dienos yra suėję ne mažiau kaip keturiasdešimt metų ir jeigu jis gali būti renkamas Seimo nariu.

Respublikos Prezidentą renka Lietuvos Respublikos piliečiai penkeriems metams, remdamiesi visuotine, lygia ir tiesiogine rinkimų teise, slaptu balsavimu.

Tas pats asmuo Respublikos Prezidentu gali būti renkamas ne daugiau kaip du kartus iš eilės.

79 straipsnis Kandidatu į Respublikos Prezidentus įregistruojamas Lietuvos Respublikos pilietis,

atitinkantis 78 straipsnio pirmosios dalies sąlygas ir surinkęs ne mažiau kaip 20 tūkstančių rinkėjų parašų.

Kandidatų į Respublikos Prezidento vietą skaičius neribojamas.

80 straipsnis Respublikos Prezidento eiliniai rinkimai vykdomi paskutinį sekmadienį likus dviem

mėnesiams iki Respublikos Prezidento kadencijos pabaigos.

81 straipsnis Išrinktu laikomas tas kandidatas į Respublikos Prezidento vietą, kuris pirmą kartą balsuojant ir

dalyvaujant ne mažiau kaip pusei visų rinkėjų, gavo daugiau kaip pusę visų rinkimuose dalyvavusių rinkėjų balsų. Jeigu rinkimuose dalyvavo mažiau kaip pusė visų rinkėjų, išrinktu laikomas tas kandidatas, kuris gavo daugiausia, bet ne mažiau kaip 1/3 visų rinkėjų balsų.

Jeigu pirmajame balsavimo rate nė vienas kandidatas nesurenka reikiamos balsų daugumos, po dviejų savaičių rengiamas pakartotinis balsavimas dėl dviejų kandidatų, gavusių daugiausia balsų. Išrinktu laikomas kandidatas, surinkęs daugiau balsų.

Jeigu pirmajame rate dalyvavo ne daugiau kaip du kandidatai ir nė vienas negavo reikiamo balsų skaičiaus, rengiami pakartotiniai rinkimai.

82 straipsnis Išrinktas Respublikos Prezidentas savo pareigas pradeda eiti rytojaus dieną pasibaigus

Respublikos Prezidento kadencijai, po to kai Vilniuje, dalyvaujant Tautos atstovams - Seimo nariams, prisiekia Tautai būti ištikimas Lietuvos Respublikai ir Konstitucijai, sąžiningai eiti savo pareigas ir būti visiems lygiai teisingas.

Prisiekia ir perrinktas Respublikos Prezidentas. Respublikos Prezidento priesaikos aktą pasirašo jis pats ir Konstitucinio Teismo pirmininkas,

o jo nesant - vienas iš Konstitucinio Teismo teisėjų.

83 straipsnis Respublikos Prezidentas negali būti Seimo nariu, negali užimti jokių kitų pareigų ir gauti

kitokio atlyginimo, išskyrus Respublikos Prezidentui nustatytą atlyginimą ir atlyginimą už kūrybinę veiklą.

Asmuo, išrinktas Respublikos Prezidentu, turi sustabdyti savo veiklą politinėse partijose ir politinėse organizacijose iki naujos Respublikos Prezidento rinkimų kampanijos pradžios.

84 straipsnis Respublikos Prezidentas: 1) sprendžia pagrindinius užsienio politikos klausimus ir kartu su Vyriausybe vykdo užsienio

politiką; 2) pasirašo Lietuvos Respublikos tarptautines sutartis ir teikia jas Seimui ratifikuoti; 3) Vyriausybės teikimu skiria ir atšaukia Lietuvos Respublikos diplomatinius atstovus

užsienio valstybėse ir prie tarptautinių organizacijų; priima užsienio valstybių diplomatinių atstovų įgaliojamuosius ir atšaukiamuosius raštus; teikia aukščiausius diplomatinius rangus ir specialius vardus;

4) Seimo pritarimu skiria Ministrą Pirmininką, paveda jam sudaryti Vyriausybę ir tvirtina jos sudėtį;

5) Seimo pritarimu atleidžia Ministrą Pirmininką; 6) priima Vyriausybės grąžinamus įgaliojimus išrinkus naują Seimą ir paveda jai eiti pareigas,

kol bus sudaryta nauja Vyriausybė; 7) priima Vyriausybės atsistatydinimą ir prireikus paveda jai toliau eiti pareigas arba paveda

vienam iš ministrų eiti Ministro Pirmininko pareigas, kol bus sudaryta nauja Vyriausybė; priima ministrų atsistatydinimą ir gali pavesti jiems eiti pareigas, kol bus paskirtas naujas ministras;

8) Vyriausybei atsistatydinus ar Vyriausybei grąžinus įgaliojimus, ne vėliau kaip per 15 dienų teikia Seimui svarstyti Ministro Pirmininko kandidatūrą;

9) Ministro Pirmininko teikimu skiria ir atleidžia ministrus; 10) nustatyta tvarka skiria ir atleidžia įstatymų numatytus valstybės pareigūnus; 11) teikia Seimui Aukščiausiojo Teismo teisėjų kandidatūras, o paskyrus visus Aukščiausiojo

Teismo teisėjus, iš jų teikia Seimui skirti Aukščiausiojo Teismo pirmininką; skiria Apeliacinio teismo teisėjus, o iš jų – Apeliacinio teismo pirmininką, jeigu jų kandidatūroms pritaria Seimas; skiria apygardų ir apylinkių teismų teisėjus ir pirmininkus, keičia jų darbo vietas; įstatymo numatytais atvejais teikia Seimui atleisti teisėjus; Seimo pritarimu skiria ir atleidžia Lietuvos Respublikos generalinį prokurorą;

12) teikia Seimui trijų Konstitucinio Teismo teisėjų kandidatūras, o paskyrus visus Konstitucinio Teismo teisėjus, iš jų teikia Seimui skirti Konstitucinio Teismo pirmininko kandidatūrą;

13) teikia Seimui valstybės kontrolieriaus, Lietuvos banko valdybos pirmininko kandidatūrą; gali teikti Seimui pareikšti nepasitikėjimą jais;

14) Seimo pritarimu skiria ir atleidžia kariuomenės vadą ir saugumo tarnybos vadovą; 15) suteikia aukščiausius karinius laipsnius; 16) ginkluoto užpuolimo, gresiančio valstybės suverenumui ar teritorijos vientisumui, atveju

priima sprendimus dėl gynybos nuo ginkluotos agresijos, karo padėties įvedimo, taip pat dėl mobilizacijos ir pateikia šiuos sprendimus tvirtinti artimiausiam Seimo posėdžiui;

17) įstatymo nustatyta tvarka ir atvejais skelbia nepaprastąją padėtį ir pateikia šį sprendimą tvirtinti artimiausiam Seimo posėdžiui;

18) daro Seime metinius pranešimus apie padėtį Lietuvoje, Lietuvos Respublikos vidaus ir užsienio politiką;

19) Konstitucijoje numatytais atvejais šaukia neeilinę Seimo sesiją; 20) skelbia eilinius Seimo rinkimus, o Konstitucijos 58 straipsnio antrojoje dalyje numatytais

atvejais - pirmalaikius Seimo rinkimus;

21) įstatymo nustatyta tvarka teikia Lietuvos Respublikos pilietybę; 22) skiria valstybinius apdovanojimus; 23) teikia malonę nuteistiesiems; 24) pasirašo ir skelbia Seimo priimtus įstatymus arba grąžina juos Seimui Konstitucijos 71

straipsnyje nustatyta tvarka. Straipsnio pakeitimai: Nr. IX-1378, 2003-03-20, Žin., 2003, Nr. 32-1315 (2003-04-02)

85 straipsnis Respublikos Prezidentas, įgyvendindamas jam suteiktus įgaliojimus, leidžia aktus-dekretus.

Kad Respublikos Prezidento dekretai, nurodyti Konstitucijos 84 straipsnio 3, 15, 17 ir 21 punktuose turėtų galią, jie privalo būti pasirašyti Ministro Pirmininko arba atitinkamo ministro. Atsakomybė už tokį dekretą tenka jį pasirašiusiam Ministrui Pirmininkui arba ministrui.

86 straipsnis Respublikos Prezidento asmuo neliečiamas: kol eina savo pareigas, jis negali būti suimtas,

patrauktas baudžiamojon ar administracinėn atsakomybėn. Respublikos Prezidentas gali būti prieš laiką pašalintas iš pareigų tik šiurkščiai pažeidęs

Konstituciją arba sulaužęs priesaiką, taip pat paaiškėjus, jog padarytas nusikaltimas. Respublikos Prezidento pašalinimo iš pareigų klausimą sprendžia Seimas apkaltos proceso tvarka.

87 straipsnis Kai Konstitucijos 58 straipsnio antrojoje dalyje numatytais atvejais Respublikos Prezidentas

skelbia pirmalaikius Seimo rinkimus, naujai išrinktas Seimas 3/5 visų Seimo narių balsų dauguma per 30 dienų nuo pirmosios posėdžio dienos gali paskelbti pirmalaikius Respublikos Prezidento rinkimus.

Respublikos Prezidentas, pageidaujantis dalyvauti rinkimuose, iš karto įregistruojamas kandidatu.

Tokiuose rinkimuose pakartotinai išrinktas Respublikos Prezidentas laikomas išrinktu antrajai kadencijai, jeigu iki rinkimų praėjo daugiau kaip trys metai jo pirmosios kadencijos laiko. Jeigu praėjo mažiau negu trys metai jo pirmosios kadencijos laiko - Respublikos Prezidentas renkamas tik likusiam pirmosios kadencijos laikui, kuris nelaikomas antrąja kadencija.

Jeigu pirmalaikiai Respublikos Prezidento rinkimai skelbiami jo antrosios kadencijos metu, tai esamas Respublikos Prezidentas gali būti išrinktas tik likusiam antrosios kadencijos laikui.

88 straipsnis Respublikos Prezidento įgaliojimai nutrūksta, kai: 1) pasibaigia laikas, kuriam jis buvo išrinktas; 2) įvyksta pirmalaikiai Respublikos Prezidento rinkimai; 3) atsistatydina iš pareigų; 4) Respublikos Prezidentas miršta; 5) Seimas jį pašalina iš pareigų apkaltos proceso tvarka; 6) Seimas, atsižvelgdamas į Konstitucinio Teismo išvadą, 3/5 visų Seimo narių balsų dauguma

priima nutarimą, kuriuo konstatuojama, kad Respublikos Prezidento sveikatos būklė neleidžia jam eiti savo pareigų.

89 straipsnis Respublikos Prezidentui mirus, atsistatydinus, pašalinus jį iš pareigų apkaltos proceso tvarka

ar tada, kai Seimas nutaria, kad Respublikos Prezidento sveikatos būklė neleidžia jam eiti pareigų, jo pareigas laikinai eina Seimo Pirmininkas. Šiuo atveju Seimo Pirmininkas netenka savo įgaliojimų Seime, kur jo pareigas Seimo pavedimu laikinai eina jo pavaduotojas. Išvardytais atvejais Seimas ne vėliau kaip per 10 dienų privalo paskirti Respublikos Prezidento rinkimus, kurie turi būti surengti ne vėliau kaip per du mėnesius. Seimui negalint susirinkti ir paskelbti Respublikos Prezidento rinkimų, rinkimus skelbia Vyriausybė.

Respublikos Prezidentą, laikinai išvykusį į užsienį arba susirgusį ir dėl to laikinai negalintį eiti pareigų, tuo laiku pavaduoja Seimo Pirmininkas.

Laikinai pavaduodamas Respublikos Prezidentą, Seimo Pirmininkas negali skelbti pirmalaikių Seimo rinkimų, atleisti ar skirti ministrų be Seimo sutikimo. Tuo laikotarpiu Seimas negali svarstyti klausimo dėl nepasitikėjimo Seimo Pirmininku.

Jokiais kitais atvejais ir jokiems kitiems asmenims ar institucijoms negalima vykdyti Respublikos Prezidento įgaliojimų.

90 straipsnis Respublikos Prezidentas turi rezidenciją. Respublikos Prezidento ir jo rezidencijos

finansavimą nustato įstatymas.

VII SKIRSNIS LIETUVOS RESPUBLIKOS VYRIAUSYBĖ

91 straipsnis Lietuvos Respublikos Vyriausybę sudaro Ministras Pirmininkas ir ministrai.

92 straipsnis Ministrą Pirmininką Seimo pritarimu skiria ir atleidžia Respublikos Prezidentas. Ministrus skiria ir atleidžia Ministro Pirmininko teikimu Respublikos Prezidentas. Ministras Pirmininkas ne vėliau kaip per 15 dienų nuo jo paskyrimo pristato Seimui savo

sudarytą ir Respublikos Prezidento patvirtintą Vyriausybę ir pateikia svarstyti jos programą. Vyriausybė grąžina savo įgaliojimus Respublikos Prezidentui po Seimo rinkimų arba išrinkus

Respublikos Prezidentą. Nauja Vyriausybė gauna įgaliojimus veikti, kai Seimas posėdyje dalyvaujančių Seimo narių

balsų dauguma pritaria jos programai.

93 straipsnis Pradėdami eiti savo pareigas, Ministras Pirmininkas ir ministrai Seime prisiekia būti ištikimi

Lietuvos Respublikai, laikytis Konstitucijos ir įstatymų. Priesaikos tekstą nustato Vyriausybės įstatymas.

94 straipsnis Lietuvos Respublikos Vyriausybė: 1) tvarko krašto reikalus, saugo Lietuvos Respublikos teritorijos neliečiamybę, garantuoja

valstybės saugumą ir viešąją tvarką; 2) vykdo įstatymus ir Seimo nutarimus dėl įstatymų įgyvendinimo, taip pat Respublikos

Prezidento dekretus; 3) koordinuoja ministerijų ir kitų Vyriausybės įstaigų veiklą; 4) rengia valstybės biudžeto projektą ir teikia jį Seimui; vykdo valstybės biudžetą, teikia

Seimui biudžeto įvykdymo apyskaitą; 5) rengia ir teikia Seimui svarstyti įstatymų projektus; 6) užmezga diplomatinius santykius ir palaiko ryšius su užsienio valstybėmis ir tarptautinėmis

organizacijomis; 7) vykdo kitas pareigas, kurias Vyriausybei paveda Konstitucija ir kiti įstatymai.

95 straipsnis Lietuvos Respublikos Vyriausybė valstybės valdymo reikalus sprendžia posėdžiuose visų

Vyriausybės narių balsų dauguma priimdama nutarimus. Vyriausybės posėdžiuose taip pat gali dalyvauti valstybės kontrolierius.

Vyriausybės nutarimus pasirašo Ministras Pirmininkas ir tos srities ministras.

96 straipsnis Lietuvos Respublikos Vyriausybė solidariai atsako Seimui už bendrą Vyriausybės veiklą. Ministrai, vadovaudami jiems pavestoms valdymo sritims, atsakingi Seimui, Respublikos

Prezidentui ir tiesiogiai pavaldūs Ministrui Pirmininkui.

97 straipsnis Ministras Pirmininkas atstovauja Lietuvos Respublikos Vyriausybei ir vadovauja jos veiklai. Kol nėra Ministro Pirmininko ar jis negali eiti savo pareigų, Respublikos Prezidentas ne

ilgesniam kaip 60 dienų laikui Ministro Pirmininko teikimu paveda vienam iš ministrų jį pavaduoti, o kai tokio teikimo nėra, Respublikos Prezidentas vienam iš ministrų paveda pavaduoti Ministrą Pirmininką.

98 straipsnis Ministras vadovauja ministerijai, sprendžia ministerijos kompetencijai priklausančius

klausimus, taip pat vykdo kitas įstatymų numatytas funkcijas. Ministrą laikinai gali pavaduoti tik Ministro Pirmininko paskirtas kitas Vyriausybės narys.

99 straipsnis Ministras Pirmininkas ir ministrai negali užimti jokių kitų renkamų ar skiriamų pareigų, dirbti

verslo, komercijos ar kitokiose privačiose įstaigose ar įmonėse, taip pat gauti kitokį atlyginimą, išskyrus jam nustatytą pagal pareigas Vyriausybėje bei užmokestį už kūrybinę veiklą.

100 straipsnis Ministras Pirmininkas ir ministrai negali būti patraukti baudžiamojon atsakomybėn, suimti,

negali būti kitaip suvaržyta jų laisvė be išankstinio Seimo sutikimo, o tarp Seimo sesijų - be išankstinio Respublikos Prezidento sutikimo.

101 straipsnis Seimo reikalavimu Vyriausybė arba atskiri ministrai turi atsiskaityti Seime už savo veiklą. Kai pasikeičia daugiau kaip pusė ministrų, Vyriausybė turi iš naujo gauti Seimo įgaliojimus.

Priešingu atveju Vyriausybė turi atsistatydinti. Vyriausybė privalo atsistatydinti taip pat šiais atvejais: 1) kai Seimas du kartus iš eilės nepritaria naujai sudarytos Vyriausybės programai; 2) kai Seimas visų Seimo narių balsų dauguma slaptu balsavimu pareiškia nepasitikėjimą

Vyriausybe ar Ministru Pirmininku; 3) kai Ministras Pirmininkas atsistatydina ar miršta; 4) po Seimo rinkimų, kai sudaroma nauja Vyriausybė. Ministras privalo atsistatydinti, kai nepasitikėjimą juo slaptu balsavimu pareiškia daugiau kaip

pusė visų Seimo narių. Vyriausybės ar ministro atsistatydinimą priima Respublikos Prezidentas.

VIII SKIRSNIS KONSTITUCINIS TEISMAS

102 straipsnis Konstitucinis Teismas sprendžia, ar įstatymai ir kiti Seimo aktai neprieštarauja Konstitucijai, o

Respublikos Prezidento ir Vyriausybės aktai - neprieštarauja Konstitucijai arba įstatymams. Konstitucinio Teismo statusą ir jo įgaliojimų vykdymo tvarką nustato Lietuvos Respublikos

Konstitucinio Teismo įstatymas.

103 straipsnis Konstitucinį Teismą sudaro 9 teisėjai, skiriami devyneriems metams ir tik vienai kadencijai.

Konstitucinis Teismas kas treji metai atnaujinamas vienu trečdaliu. Po tris kandidatus į Konstitucinio Teismo teisėjus skiria Seimas iš kandidatų, kuriuos pateikia Respublikos Prezidentas, Seimo Pirmininkas ir Aukščiausiojo Teismo pirmininkas, o teisėjais juos skiria Seimas.

Konstitucinio Teismo pirmininką iš šio teismo teisėjų skiria Seimas Respublikos Prezidento teikimu.

Konstitucinio Teismo teisėjais gali būti skiriami nepriekaištingos reputacijos Lietuvos Respublikos piliečiai, turintys aukštąjį teisinį išsilavinimą ir ne mažesnį kaip 10 metų teisinio ar mokslinio pedagoginio darbo pagal teisininko specialybę stažą.

104 straipsnis Konstitucinio Teismo teisėjai, eidami savo pareigas, yra nepriklausomi nuo jokios valstybinės

institucijos, asmens ar organizacijos ir vadovaujasi tik Lietuvos Respublikos Konstitucija. Prieš pradėdami eiti savo pareigas, Konstitucinio Teismo teisėjai Seime prisiekia būti ištikimi

Lietuvos Respublikai ir Konstitucijai. Konstitucinio Teismo teisėjams taikomi darbo ir politinės veiklos apribojimai, nustatyti teismų

teisėjams. Konstitucinio Teismo teisėjai turi tokią pat asmens neliečiamybės teisę kaip ir Seimo nariai.

105 straipsnis Konstitucinis Teismas nagrinėja ir priima sprendimą, ar neprieštarauja Lietuvos Respublikos

Konstitucijai Lietuvos Respublikos įstatymai ir kiti Seimo priimti aktai. Konstitucinis Teismas taip pat nagrinėja, ar neprieštarauja Konstitucijai ir įstatymams: 1) Respublikos Prezidento aktai; 2) Respublikos Vyriausybės aktai. Konstitucinis Teismas teikia išvadas: 1) ar nebuvo pažeisti rinkimų įstatymai per Respublikos Prezidento ar Seimo narių rinkimus; 2) ar Respublikos Prezidento sveikatos būklė leidžia jam ir toliau eiti pareigas; 3) ar Lietuvos Respublikos tarptautinės sutartys neprieštarauja Konstitucijai; 4) ar Seimo narių ir valstybės pareigūnų, kuriems pradėta apkaltos byla, konkretūs veiksmai

prieštarauja Konstitucijai.

106 straipsnis Teisę kreiptis į Konstitucinį Teismą dėl 105 straipsnio pirmojoje dalyje nurodytų aktų turi

Vyriausybė, ne mažiau kaip 1/5 visų Seimo narių, taip pat teismai. Dėl Respublikos Prezidento aktų sutikimo su Konstitucija ir įstatymais į Konstitucinį Teismą

turi teisę kreiptis ne mažiau kaip 1/5 visų Seimo narių ir teismai. Dėl Vyriausybės aktų sutikimo su Konstitucija ir įstatymais į Konstitucinį Teismą gali kreiptis

ne mažiau kaip 1/5 visų Seimo narių, teismai, taip pat Respublikos Prezidentas. Respublikos Prezidento teikimas Konstituciniam Teismui ar Seimo nutarimas ištirti, ar aktas

sutinka su Konstitucija, sustabdo šio akto galiojimą. Prašyti Konstitucinio Teismo išvados gali Seimas, o dėl Seimo rinkimų ir tarptautinių

sutarčių - ir Respublikos Prezidentas. Konstitucinis Teismas turi teisę atsisakyti priimti nagrinėti bylą ar rengti išvadą, jeigu

kreipimasis grindžiamas ne teisiniais motyvais.

107 straipsnis Lietuvos Respublikos įstatymas (ar jo dalis) arba kitas Seimo aktas (ar jo dalis), Respublikos

Prezidento aktas, Vyriausybės aktas (ar jo dalis) negali būti taikomi nuo tos dienos, kai oficialiai paskelbiamas Konstitucinio Teismo sprendimas, kad atitinkamas aktas (ar jo dalis) prieštarauja Lietuvos Respublikos Konstitucijai.

Konstitucinio Teismo sprendimai klausimais, kuriuos Konstitucija priskiria jo kompetencijai, yra galutiniai ir neskundžiami.

Remdamasis Konstitucinio Teismo išvadomis, Konstitucijos 105 straipsnio trečiojoje dalyje nurodytus klausimus galutinai sprendžia Seimas.

108 straipsnis Konstitucinio Teismo teisėjo įgaliojimai nutrūksta, kai: 1) pasibaigia įgaliojimų laikas; 2) jis miršta; 3) atsistatydina; 4) negali eiti savo pareigų dėl sveikatos būklės; 5) Seimas jį pašalina iš pareigų apkaltos proceso tvarka.

IX SKIRSNIS TEISMAS

109 straipsnis Teisingumą Lietuvos Respublikoje vykdo tik teismai. Teisėjas ir teismai, vykdydami teisingumą, yra nepriklausomi. Teisėjai, nagrinėdami bylas, klauso tik įstatymo. Teismas priima sprendimus Lietuvos Respublikos vardu.

110 straipsnis Teisėjas negali taikyti įstatymo, kuris prieštarauja Konstitucijai. Tais atvejais, kai yra pagrindo manyti, kad įstatymas ar kitas teisinis aktas, kuris turėtų būti

taikomas konkrečioje byloje, prieštarauja Konstitucijai, teisėjas sustabdo šios bylos nagrinėjimą ir kreipiasi į Konstitucinį Teismą prašydamas spręsti, ar šis įstatymas ar kitas teisinis aktas atitinka Konstituciją.

111 straipsnis Lietuvos Respublikos teismai yra Lietuvos Aukščiausiasis Teismas, Lietuvos apeliacinis

teismas, apygardų ir apylinkių teismai. Administracinių, darbo, šeimos ir kitų kategorijų byloms nagrinėti pagal įstatymą gali būti

įsteigti specializuoti teismai. Teismai su ypatingais įgaliojimais taikos metu Lietuvos Respublikoje negali būti steigiami. Teismų sudarymą ir kompetenciją nustato Lietuvos Respublikos teismų įstatymas.

112 straipsnis Teisėjais Lietuvoje gali būti tik Lietuvos Respublikos piliečiai. Aukščiausiojo Teismo teisėjus, o iš jų - pirmininką, skiria ir atleidžia Seimas Respublikos

Prezidento teikimu. Apeliacinio teismo teisėjus, o iš jų - pirmininką, skiria Respublikos Prezidentas Seimo

pritarimu. Apylinkių, apygardų ir specializuotų teismų teisėjus ir pirmininkus skiria, jų darbo vietas

keičia Respublikos Prezidentas. Dėl teisėjų paskyrimo, paaukštinimo, perkėlimo ar atleidimo iš pareigų Respublikos

Prezidentui pataria speciali įstatymo numatyta teisėjų institucija. Asmuo, paskirtas teisėju, įstatymo nustatyta tvarka prisiekia būti ištikimas Lietuvos

Respublikai, vykdyti teisingumą tik pagal įstatymą.

113 straipsnis Teisėjas negali užimti jokių kitų renkamų ar skiriamų pareigų, dirbti verslo, komercijos ar

kitokiose privačiose įstaigose ar įmonėse. Jis taip pat negali gauti jokio kito atlyginimo, išskyrus teisėjo atlyginimą bei užmokestį už pedagoginę ar kūrybinę veiklą.

Teisėjas negali dalyvauti politinių partijų ir kitų politinių organizacijų veikloje.

114 straipsnis Valstybinės valdžios ir valdymo institucijų, Seimo narių ir kitų pareigūnų, politinių partijų,

politinių ir visuomeninių organizacijų ar piliečių kišimasis į teisėjo ar teismo veiklą draudžiamas ir užtraukia įstatymo numatytą atsakomybę.

Teisėjas negali būti patrauktas baudžiamojon atsakomybėn, suimtas, negali būti kitaip suvaržyta jo laisvė be Seimo, o tarp Seimo sesijų - be Respublikos Prezidento sutikimo.

115 straipsnis Lietuvos Respublikos teismų teisėjai atleidžiami iš pareigų įstatymo nustatyta tvarka šiais

atvejais: 1) savo noru; 2) pasibaigus įgaliojimų laikui arba sulaukę įstatyme nustatyto pensinio amžiaus; 3) dėl sveikatos būklės; 4) išrinkus į kitas pareigas arba jų sutikimu perkėlus į kitą darbą; 5) kai savo poelgiu pažemino teisėjo vardą; 6) kai įsiteisėja juos apkaltinę teismų nuosprendžiai.

116 straipsnis Aukščiausiojo Teismo pirmininką ir teisėjus, taip pat Apeliacinio teismo pirmininką ir teisėjus

už šiurkštų Konstitucijos pažeidimą arba priesaikos sulaužymą, taip pat paaiškėjus, jog padarytas nusikaltimas, Seimas gali pašalinti iš pareigų apkaltos proceso tvarka.

117 straipsnis Visuose teismuose bylos nagrinėjamos viešai. Teismo posėdis gali būti uždaras - žmogaus

asmeninio ar šeimyninio gyvenimo slaptumui apsaugoti, taip pat jeigu viešai nagrinėjama byla gali atskleisti valstybinę, profesinę ar komercinę paslaptį.

Teismo procesas Lietuvos Respublikoje vyksta valstybine kalba. Asmenims, nemokantiems lietuvių kalbos, garantuojama teisė dalyvauti tardymo ir

teisminiuose veiksmuose per vertėją.

118 straipsnis Ikiteisminį tyrimą organizuoja ir jam vadovauja, valstybinį kaltinimą baudžiamosiose bylose

palaiko prokuroras. Prokuroras įstatymo nustatytais atvejais gina asmens, visuomenės ir valstybės teises bei

teisėtus interesus. Prokuroras, vykdydamas savo funkcijas, yra nepriklausomas ir klauso tik įstatymo. Lietuvos Respublikos prokuratūra yra Generalinė prokuratūra ir teritorinės prokuratūros. Generalinį prokurorą skiria ir atleidžia Respublikos Prezidentas Seimo pritarimu. Prokurorų skyrimo ir atleidimo tvarką, jų statusą nustato įstatymas.

Straipsnio pakeitimai: Nr. IX-1379, 2003-03-20, Žin., 2003, Nr. 32-1316 (2003-04-02)

X SKIRSNIS VIETOS SAVIVALDA IR VALDYMAS

119 straipsnis Savivaldos teisė laiduojama įstatymo numatytiems valstybės teritorijos administraciniams

vienetams. Ji įgyvendinama per atitinkamas savivaldybių tarybas. Savivaldybių tarybų nariais Lietuvos Respublikos piliečius ir kitus nuolatinius administracinio

vieneto gyventojus pagal įstatymą ketveriems metams renka Lietuvos Respublikos piliečiai ir kiti nuolatiniai administracinio vieneto gyventojai, remdamiesi visuotine, lygia ir tiesiogine rinkimų teise, slaptu balsavimu.

Savivaldos institucijų organizavimo ir veiklos tvarką nustato įstatymas. Lietuvos Respublikos įstatymams, Vyriausybės bei savivaldybės tarybos sprendimams

tiesiogiai įgyvendinti savivaldybės taryba sudaro jai atskaitingus vykdomuosius organus. Straipsnio pakeitimai: Nr. VIII-32, 1996.12.12, Žin., 1996, Nr.122-2863 (1996.12.18) Nr. IX-959, 2002-06-20, Žin., 2002, Nr. 65-2629 (2002-06-28)

120 straipsnis Valstybė remia savivaldybes. Savivaldybės pagal Konstitucijos bei įstatymų apibrėžtą kompetenciją veikia laisvai ir

savarankiškai.

121 straipsnis Savivaldybės sudaro ir tvirtina savo biudžetą. Savivaldybių tarybos turi teisę įstatymo numatytose ribose ir tvarka nustatyti vietines

rinkliavas, savo biudžeto sąskaita savivaldybių tarybos gali numatyti mokesčių bei rinkliavų lengvatas.

122 straipsnis Savivaldybių tarybos dėl jų teisių pažeidimo turi teisę kreiptis į teismą.

123 straipsnis Aukštesniuosiuose administraciniuose vienetuose įstatymo nustatyta tvarka valdymą

organizuoja Vyriausybė. Ar savivaldybės laikosi Konstitucijos ir įstatymų, ar vykdo Vyriausybės sprendimus, prižiūri

Vyriausybės skiriami atstovai. Vyriausybės atstovo įgaliojimus ir jų vykdymo tvarką nustato įstatymas. Įstatymo numatytais atvejais ir tvarka savivaldybės teritorijoje Seimas gali laikinai įvesti

tiesioginį valdymą.

124 straipsnis Savivaldybių tarybų, jų vykdomųjų organų bei jų pareigūnų aktai ar veiksmai, pažeidžiantys

piliečių ir organizacijų teises, gali būti skundžiami teisme.

XI SKIRSNIS FINANSAI IR VALSTYBĖS BIUDŽETAS

125 straipsnio redakcija iki Konstitucijos 125 straipsnio pakeitimo įstatymo įsigaliojimo:

125 straipsnis Lietuvos Respublikoje centrinis bankas yra Lietuvos bankas, kuris nuosavybės teise priklauso

Lietuvos valstybei. Pinigų emisijos teisę turi tik Lietuvos bankas. Lietuvos banko organizavimo ir veiklos tvarką, taip pat įgaliojimus nustato įstatymas.

125 straipsnio redakcija nuo Konstitucijos 125 straipsnio pakeitimo įstatymo įsigaliojimo:

125 straipsnis Lietuvos Respublikoje centrinis bankas yra Lietuvos bankas, kuris nuosavybės teise priklauso

Lietuvos valstybei. Lietuvos banko organizavimo ir veiklos tvarką, taip pat įgaliojimus ir Lietuvos banko

valdybos pirmininko teisinį statusą bei jo atleidimo pagrindus nustato įstatymas. Straipsnio pakeitimai: Nr. X-572, 2006-04-25, Žin., 2006, Nr. 48-1701 (2006-04-29)

126 straipsnis Lietuvos bankui vadovauja banko valdyba, kurią sudaro pirmininkas, jo pavaduotojai ir nariai. Lietuvos banko valdybos pirmininką skiria penkeriems metams Seimas Respublikos

Prezidento teikimu.

127 straipsnis Lietuvos biudžetinę sistemą sudaro savarankiškas Lietuvos Respublikos valstybės biudžetas,

taip pat savarankiški vietos savivaldybių biudžetai. Valstybės biudžeto pajamos formuojamos iš mokesčių, privalomų mokėjimų, rinkliavų,

pajamų iš valstybinio turto ir kitų įplaukų. Mokesčius, kitas įmokas į biudžetus ir rinkliavas nustato Lietuvos Respublikos įstatymai.

128 straipsnis Sprendimus dėl valstybinės paskolos ir valstybės kitų esminių turtinių įsipareigojimų priima

Seimas Vyriausybės siūlymu. Valstybinio turto valdymo, naudojimo ir disponavimo tvarką nustato įstatymas.

129 straipsnis Biudžetiniai metai prasideda sausio 1 dieną ir baigiasi gruodžio 31 dieną.

130 straipsnis Valstybės biudžeto projektą sudaro Vyriausybė ir pateikia Seimui ne vėliau kaip prieš 75

dienas iki biudžetinių metų pabaigos.

131 straipsnis Valstybės biudžeto projektą svarsto Seimas ir tvirtina įstatymu iki naujųjų biudžetinių metų

pradžios. Svarstydamas biudžeto projektą, Seimas gali didinti išlaidas tik nurodydamas šių išlaidų

finansavimo šaltinius. Negalima mažinti įstatymų numatytų išlaidų, kol tie įstatymai nepakeisti.

132 straipsnis Jeigu valstybės biudžetas laiku nepatvirtinamas, jo išlaidos biudžetinių metų pradžioje

kiekvieną mėnesį negali viršyti praėjusių metų valstybės biudžeto 1/12 išlaidų. Biudžetiniais metais Seimas gali pakeisti biudžetą. Jis keičiamas pagal tą pačią tvarką, pagal

kurią sudaromas, priimamas ir patvirtinamas. Prireikus Seimas gali patvirtinti papildomą biudžetą.

XII SKIRSNIS VALSTYBĖS KONTROLĖ

133 straipsnis Valstybės kontrolės sistemą ir įgaliojimus nustato įstatymas. Valstybės kontrolei vadovauja valstybės kontrolierius, kurį penkeriems metams Respublikos

Prezidento teikimu skiria Seimas. Valstybės kontrolierius, pradėdamas eiti pareigas, prisiekia. Priesaiką nustato įstatymas.

134 straipsnis Valstybės kontrolė prižiūri, ar teisėtai valdomas ir naudojamas valstybės turtas ir kaip

vykdomas valstybės biudžetas. Valstybės kontrolierius teikia Seimui išvadą apie metinę biudžeto įvykdymo apyskaitą.

XIII SKIRSNIS UŽSIENIO POLITIKA IR VALSTYBĖS GYNIMAS

135 straipsnis Lietuvos Respublika, įgyvendindama užsienio politiką, vadovaujasi visuotinai pripažintais

tarptautinės teisės principais ir normomis, siekia užtikrinti šalies saugumą ir nepriklausomybę, piliečių gerovę ir pagrindines jų teises bei laisves, prisideda prie teise ir teisingumu pagrįstos tarptautinės tvarkos kūrimo.

Lietuvos Respublikoje karo propaganda draudžiama.

136 straipsnis Lietuvos Respublika dalyvauja tarptautinėse organizacijose, jeigu tai neprieštarauja Valstybės

interesams ir jos nepriklausomybei.

137 straipsnis Lietuvos Respublikos teritorijoje negali būti masinio naikinimo ginklų ir užsienio valstybių

karinių bazių.

138 straipsnis Seimas ratifikuoja ar denonsuoja šias Lietuvos Respublikos tarptautines sutartis: 1) dėl Lietuvos Respublikos valstybės sienų pakeitimo; 2) dėl politinio bendradarbiavimo su užsienio valstybėmis, tarpusavio pagalbos, taip pat su

valstybės gynyba susijusias gynybinio pobūdžio sutartis; 3) dėl atsisakymo naudoti jėgą ar grasinti jėga, taip pat taikos sutartis; 4) dėl Lietuvos Respublikos ginkluotųjų pajėgų buvimo ir jų statuso užsienio valstybių

teritorijose; 5) dėl Lietuvos Respublikos dalyvavimo universaliose tarptautinėse organizacijose bei

regioninėse tarptautinėse organizacijose; 6) daugiašales arba ilgalaikes ekonomines sutartis. Įstatymuose, taip pat tarptautinėse sutartyse gali būti numatyti ir kiti atvejai, kai Seimas

ratifikuoja Lietuvos Respublikos tarptautines sutartis. Tarptautinės sutartys, kurias ratifikavo Lietuvos Respublikos Seimas, yra sudedamoji Lietuvos

Respublikos teisinės sistemos dalis.

139 straipsnis Lietuvos valstybės gynimas nuo užsienio ginkluoto užpuolimo - kiekvieno Lietuvos

Respublikos piliečio teisė ir pareiga. Įstatymo nustatyta tvarka Lietuvos Respublikos piliečiai privalo atlikti karo ar alternatyviąją

krašto apsaugos tarnybą. Krašto apsaugos organizavimą nustato įstatymai.

140 straipsnis Svarbiausius valstybės gynybos klausimus svarsto ir koordinuoja Valstybės gynimo taryba, į

kurią įeina Respublikos Prezidentas, Ministras Pirmininkas, Seimo Pirmininkas, krašto apsaugos ministras ir kariuomenės vadas. Valstybės gynimo tarybai vadovauja Respublikos Prezidentas. Jos sudarymo, veiklos tvarką ir įgaliojimus nustato įstatymas.

Vyriausiasis valstybės ginkluotųjų pajėgų vadas yra Respublikos Prezidentas. Už valstybės ginkluotųjų pajėgų tvarkymą ir vadovavimą joms Seimui yra atsakingi

Vyriausybė, krašto apsaugos ministras, kariuomenės vadas. Krašto apsaugos ministru negali būti neišėjęs į atsargą karys.

141 straipsnis Asmenys, atliekantys tikrąją karo arba alternatyviąją tarnybą, taip pat neišėję į atsargą krašto

apsaugos sistemos, policijos ir vidaus tarnybos karininkai, puskarininkiai ir liktiniai, kitų sukarintų ir saugumo tarnybų apmokami pareigūnai negali būti Seimo nariais ir savivaldybių tarybų nariais. Jie negali užimti renkamų ar skiriamų pareigų civilinėje valstybinėje tarnyboje, dalyvauti politinių partijų ir politinių organizacijų veikloje.

142 straipsnis Seimas įveda karo padėtį, skelbia mobilizaciją ar demobilizaciją, priima sprendimą panaudoti

ginkluotąsias pajėgas, kai prireikia ginti Tėvynę arba vykdyti Lietuvos valstybės tarptautinius įsipareigojimus.

Ginkluoto užpuolimo atveju, kai kyla grėsmė valstybės suverenumui ar teritorijos vientisumui, Respublikos Prezidentas nedelsdamas priima sprendimą dėl gynybos nuo ginkluotos agresijos, įveda karo padėtį visoje Valstybėje ar jos dalyje, skelbia mobilizaciją ir teikia šiuos sprendimus tvirtinti artimiausiam Seimo posėdžiui, o tarp Seimo sesijų - nedelsdamas šaukia neeilinę Seimo sesiją. Seimas patvirtina arba panaikina Respublikos Prezidento sprendimą.

143 straipsnis Jeigu karo veiksmų metu turi būti rengiami eiliniai rinkimai, Seimas arba Respublikos

Prezidentas priima sprendimą pratęsti Seimo, Respublikos Prezidento ar savivaldybių tarybų įgaliojimus. Šiuo atveju rinkimai turi būti skiriami ne vėliau kaip po trijų mėnesių karui pasibaigus.

144 straipsnis Jeigu Valstybėje iškyla grėsmė konstitucinei santvarkai ar visuomenės rimčiai, Seimas gali

visoje valstybės teritorijoje ar jos dalyje įvesti nepaprastąją padėtį. Jos trukmė - iki šešių mėnesių. Tarp Seimo sesijų neatidėliotinais atvejais tokį sprendimą turi teisę priimti Respublikos

Prezidentas, kartu šaukdamas neeilinę Seimo sesiją svarstyti šio klausimo. Seimas patvirtina arba panaikina Respublikos Prezidento sprendimą.

Nepaprastąją padėtį reguliuoja įstatymas.

145 straipsnis Įvedus karo ar nepaprastąją padėtį, laikinai gali būti apribojamos teisės ir laisvės, nurodytos

Konstitucijos 22, 24, 25, 32, 35 ir 36 straipsniuose.

146 straipsnis Valstybė globoja ir aprūpina karius, kurie eidami karo tarnybą nustoja sveikatos, taip pat karo

tarnybą einant žuvusių ar mirusių karių šeimas. Valstybė aprūpina ir piliečius, kurie gindami Valstybę nustojo sveikatos, taip pat šeimas tų

piliečių, kurie gindami Valstybę žuvo ar mirė.

XIV SKIRSNIS KONSTITUCIJOS KEITIMAS

147 straipsnis Sumanymą keisti ar papildyti Lietuvos Respublikos Konstituciją turi teisę pateikti Seimui ne

mažesnė kaip 1/4 visų Seimo narių grupė arba ne mažiau kaip 300 tūkstančių rinkėjų. Nepaprastosios padėties ar karo padėties metu Konstitucija negali būti taisoma.

148 straipsnis Konstitucijos 1 straipsnio nuostata "Lietuvos valstybė yra nepriklausoma demokratinė

respublika" gali būti pakeista tik referendumu, jeigu už tai pasisakytų ne mažiau kaip 3/4 Lietuvos piliečių, turinčių rinkimų teisę.

Tik referendumu gali būti keičiamos pirmojo skirsnio "Lietuvos valstybė" bei keturioliktojo skirsnio "Konstitucijos keitimas" nuostatos.

Konstitucijos pataisos dėl kitų Konstitucijos skirsnių turi būti svarstomos ir dėl jų balsuojama Seime du kartus. Tarp šių balsavimų turi būti daroma ne mažesnė kaip trijų mėnesių pertrauka. Įstatymo projektas dėl Konstitucijos keitimo laikomas Seimo priimtu, jeigu kiekvieno balsavimo metu už tai balsavo ne mažiau kaip 2/3 visų Seimo narių.

Nepriimta Konstitucijos pataisa Seimui iš naujo svarstyti gali būti teikiama ne anksčiau kaip po metų.

149 straipsnis Priimtą įstatymą dėl Konstitucijos keitimo pasirašo Respublikos Prezidentas ir ne vėliau kaip

per 5 dienas oficialiai paskelbia. Jeigu nurodytu laiku tokio įstatymo Respublikos Prezidentas nepasirašo ir nepaskelbia, šis

įstatymas įsigalioja, kai jį pasirašo ir oficialiai paskelbia Seimo Pirmininkas. Įstatymas dėl Konstitucijos keitimo įsigalioja ne anksčiau kaip po vieno mėnesio nuo jo

priėmimo.

BAIGIAMIEJI NUOSTATAI

150 straipsnis Lietuvos Respublikos Konstitucijos sudedamąja dalimi yra: 1991 m. vasario 11 d. Konstitucinis įstatymas „Dėl Lietuvos valstybės“; 1992 m. birželio 8 d. Konstitucinis aktas „Dėl Lietuvos Respublikos nesijungimo į

postsovietines Rytų sąjungas“; 1992 m. spalio 25 d. Įstatymas „Dėl Lietuvos Respublikos Konstitucijos įsigaliojimo tvarkos”; 2004 m. liepos 13 d. Konstitucinis aktas „Dėl Lietuvos Respublikos narystės Europos

Sąjungoje“. Straipsnio pakeitimai: Nr. IX-2343, 2004-07-13, Žin., 2004, Nr. 111-4123 (2004-07-17)

151 straipsnis Ši Lietuvos Respublikos Konstitucija įsigalioja kitą dieną po referendumo rezultatų oficialaus

paskelbimo ir su sąlyga, jeigu referendume jai pritars daugiau kaip pusė visų Lietuvos Respublikos piliečių, turinčių rinkimų teisę.

152 straipsnis Šios Konstitucijos ir jos atskirų nuostatų įsigaliojimo tvarką reglamentuoja Lietuvos

Respublikos įstatymas "Dėl Lietuvos Respublikos Konstitucijos įsigaliojimo tvarkos", kuris priimamas referendumu kartu su šia Lietuvos Respublikos Konstitucija.

153 straipsnis Kai ši Lietuvos Respublikos Konstitucija bus priimta referendumu, Lietuvos Respublikos

Seimas iki 1993 metų spalio 25 dienos 3/5 visų Seimo narių balsų dauguma gali pakeisti Lietuvos Respublikos Konstitucijos nuostatas, kurios yra 47, 55, 56 straipsniuose, 58 straipsnio antrosios dalies 2 punkte, 65, 68, 69 straipsniuose, 84 straipsnio 11 ir 12 punktuose, 87 straipsnio pirmojoje dalyje, 96, 103, 118 straipsniuose, 119 straipsnio ketvirtojoje dalyje.

154 straipsnis Referendumu priimtą Lietuvos Respublikos Konstituciją ir Lietuvos Respublikos įstatymą

"Dėl Lietuvos Respublikos Konstitucijos įsigaliojimo tvarkos" pasirašo ir ne vėliau kaip per 15 dienų skelbia Lietuvos Respublikos Aukščiausiosios Tarybos Pirmininkas.

LIETUVOS RESPUBLIKOS AUKŠČIAUSIOSIOS TARYBOS PIRMININKAS VYTAUTAS LANDSBERGIS

Vilnius, 1992 m. lapkričio 6 d.

________________

Pakeitimai:

1. Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. I-1390, 1996.06.20, Žin., 1996, Nr. 64-1501 (1996.07.05) LIETUVOS RESPUBLIKOS KONSTITUCIJOS 47 STRAIPSNIO PAPILDYMO ĮSTATYMAS

2. Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. VIII-32, 1996.12.12, Žin., 1996, Nr.122-2863 (1996.12.18) LIETUVOS RESPUBLIKOS KONSTITUCIJOS 119 STRAIPSNIO PAKEITIMO ĮSTATYMAS

3. Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. IX-959, 2002-06-20, Žin., 2002, Nr. 65-2629 (2002-06-28) KONSTITUCIJOS 119 STRAIPSNIO PAKEITIMO ĮSTATYMAS

4. Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. IX-1305, 2003-01-23, Žin., 2003, Nr. 14-540 (2003-02-07) KONSTITUCIJOS 47 STRAIPSNIO PAKEITIMO ĮSTATYMAS

5. Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. IX-1378, 2003-03-20, Žin., 2003, Nr. 32-1315 (2003-04-02) KONSTITUCIJOS 84 STRAIPSNIO PAPILDYMO ĮSTATYMAS

6. Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. IX-1379, 2003-03-20, Žin., 2003, Nr. 32-1316 (2003-04-02) KONSTITUCIJOS 118 STRAIPSNIO PAKEITIMO ĮSTATYMAS

7. Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. IX-2343, 2004-07-13, Žin., 2004, Nr. 111-4123 (2004-07-17) KONSTITUCIJOS PAPILDYMO KONSTITUCINIU AKTU „DĖL LIETUVOS RESPUBLIKOS NARYSTĖS EUROPOS SĄJUNGOJE“ IR LIETUVOS RESPUBLIKOS KONSTITUCIJOS 150 STRAIPSNIO PAPILDYMO ĮSTATYMAS

8.

Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. IX-2344, 2004-07-13, Žin., 2004, Nr. 111-4124 (2004-07-17) KONSTITUCIJOS 57 STRAIPSNIO PAKEITIMO ĮSTATYMAS

9. Lietuvos Respublikos Seimas, Įstatymas Nr. X-572, 2006-04-25, Žin., 2006, Nr. 48-1701 (2006-04-29) KONSTITUCIJOS 125 STRAIPSNIO PAKEITIMO ĮSTATYMAS Pastaba. Įstatymas dėl Konstitucijos keitimo įsigalioja ne anksčiau kaip po vieno mėnesio nuo jo priėmimo (Konstitucijos 149 straipsnio 3 dalis)

*** Pabaiga *** Redagavo: Aušrinė Trapinskienė (2006-05-02)

autrap@lrs.lt

K O N S T Y T U C J A R E P U B L I K I L I T E W S K I E J

[Ze zmianami oraz uzupełnieniami do 1 czerwca 2006 r.]

S p i s t r e ś c i

KONSTYTUCJA REPUBLIKI LITEWSKIEJ

ROZDZIAŁ I. PAŃSTWO LITEWSKIE .........................................................9

ROZDZIAŁ II. CZŁOWIEK ORAZ PAŃSTWO............................................................................ 13

ROZDZIAŁ III. SPOŁECZEŃSTWO ORAZ PAŃSTWO ................................. 19

ROZDZIAŁ IV. GOSPODARKA NARODOWA ORAZ PRACA....................... 22

ROZDZIAŁ V. SEJM ............................................... .................................... 25

ROZDZIAŁ VI. PREZYDENT REPUBLIKI ............... .................................... 34

ROZDZIAŁ VII. RZĄD REPUBLIKI LITEWSKIEJ ................................... .................................... 42

ROZDZIAŁ VIII. SĄD KONSTYTUCYJNY................. .................................... 46

ROZDZIAŁ IX. SĄD................................................. .................................... 50

ROZDZIAŁ X. SAMORZĄD TERYTORIALNY ORAZ ZARZĄDZANIE ....... 54

ROZDZIAŁ XI. FINANSE ORAZ BUDŻET PAŃSTWOWY............................ 56

ROZDZIAŁ XII. KONTROLA PAŃSTWOWA ............ .................................... 58

ROZDZIAŁ XIII. POLITYKA ZAGRANICZNA ORAZ OBRONA PAŃSTWA............ .................................... 59

ROZDZIAŁ XIV. ZMIANA KONSTYTUCJI ................ .................................... 64

POSTANOWIENIA KOŃCOWE...................................... .................................... 66

2

CZĘŚĆ INTEGRALNA KONSTYTUCJI REPUBLIKI LITEWSKIEJ

USTAWA KONSTYTUCYJNA REPUBLIKI LITEWSKIEJ „O ZARZĄDZANIU PAŃSTWEM LITEWSKIM” 70

AKT KONSTYTUCYJNY REPUBLIKI LITEWSKIEJ „O NIE ZJEDNOCZENIU REPUBLIKI LITEWSKIEJ Z POSTSOWIECKIMI ZWIĄZKAMI WSCHODNIMI” 72

USTAWA KONSTYTUCYJNA REPUBLIKI LITEWSKIEJ „O TRYBIE WEJŚCIA W ŻYCIE KONSTYTUCJI REPUBLIKI LITEWSKIEJ” .................................................................... 73

AKT KONSTYTUCYJNY REPUBLIKI LITEWSKIEJ „O CZŁONKOSTWIE REPUBLIKI LITEWSKIEJ W UNII EUROPEJSKIEJ” 76

3

K O N S T Y T U C J A R E P U B L I K I L I T E W S K I E J

Uchwalona przez obywateli Republiki Litewskiej w referendum z dn. 25 października 1992 r.

Konstytucja Republiki Litewskiej weszła w życie w dn. 2 listopada 1992 r.

4

NARÓD LITEWSKI

– przed wielu wiekami tworząc państwo litewskie,

– jej podstawę prawną uzasadniając Statutami Litewskimi oraz Konstytucją Republiki Litewskiej,

– broniąc w ciągu stuleci swoją wolność i niezależność,

– zachowując swój duch, język ojczysty, pismo oraz tradycje,

– realizując przyrodzone prawo człowieka oraz prawo Narodu, swobodnie mieszkać i tworzyć na ziemi swoich rodziców oraz przodków,

– pielęgnując na ziemi litewskiej zgodę narodową,

– dążąc do otwartego, sprawiedliwego, zgodnego społeczeństwa obywatelskiego i państwa prawnego, na mocy woli odrodzonego państwa litewskiego przyjmują oraz ogłaszają niniejszą

KONSTYTUCJĘ

5

ROZDZIAŁ I PAŃSTWO LITEWSKIE

Artykuł 1

Państwo litewskie jest niezależną republiką demokratyczną.

Artykuł 2

Państwo litewskie tworzy Naród. Suwerenność należy do Narodu.

Artykuł 3

Nikt nie może krępować, ograniczać suwerenności Narodu, przywłaszczając należącej do całego Narodu władzy suwerennej.

Naród oraz każdy obywatel ma prawo opierać się temu, kto siłą zrywa się na niepodległość, jednolitość terytorium, ustrój konstytucyjny państwa litewskiego.

Artykuł 4

Najwyższą władzę suwerenną Naród sprawuje bezpośrednio lub przez demokratycznie wybranych swoich przedstawicieli.

Artykuł 5

Władzę państwową w Republice Litewskiej sprawuje Sejm, Prezydent Republiki, Rząd oraz Sąd.

Prawa władzy ogranicza Konstytucja.

Instytucje rządowe służą ludziom.

Artykuł 6

Konstytucja – to jednolity i bezpośrednio stosowany akt.

Każdy swoich praw może bronić na podstawie Konstytucji.

Artykuł 7

Nie jest ważna żadna ustawa lub inny akt niezgodny z Konstytucją.

Ważne są tylko ogłoszone ustawy.

Niewiedza o ustawie nie zwalnia od odpowiedzialności.

Artykuł 8

Przejęcie przemocą władzy państwowej lub jej instytucji traktowane są jako działania antykonstytucyjne, są one bezprawne i nieważne.

6

Artykuł 9

Najważniejsze kwestie Państwa oraz narodu są rozwiązywane w referendum.

W wypadkach przewidzianych w ustawie referendum ogłasza Sejm.

Referendum jest również ogłaszane, jeżeli tego potrzebuje ponad 300 tysięcy obywateli, posiadających prawo głosu.

Porządek ogłoszenia oraz przeprowadzenia referendum przewiduje ustawa.

Artykuł 10

Terytorium państwa litewskiego jest jednolite, niepodzielne na żadne państwowe jednostki terytorialne.

Granice państwowe mogą być zmieniane tylko na podstawie międzynarodowej umowy Republiki Litewskiej, którą ratyfikuje 4/5 wszystkich posłów na Sejm.

Artykuł 11

Jednostki terytorialne państwa litewskiego oraz ich granice określa ustawa.

Artykuł 12

Obywatelstwo państwa litewskiego nabywa się przy urodzeniu i na innych podstawach przewidzianych prawem.

Oprócz wypadków przewidzianych prawem nikt nie może być jednocześnie obywatelem i Republiki Litewskiej, i innego państwa.

Tryb nabycia i utracenia obywatelstwa przewiduje ustawa.

Artykuł 13

Państwo litewskie opiekuje się swoim obywatelami za granicą.

Wzbronione jest wydanie obywatela Republiki Litewskiej, jeżeli międzynarodowa umowa Republiki Litewskiej nie przewiduje inaczej.

Artykuł 14

Język urzędowy – to język litewski.

Artykuł 15

Barwy flagi państwowe j – żółty, zielony, czerwony.

Godło państwowe – biała Pogoń na czerwonym tle.

Godło, flagę państwową oraz ich użycie określa ustawa.

Artykuł 16

Hymn państwowy – Vincas Kudirka „Tautiška giesmė“.

7

Artykuł 17

Stolicą państwa litewskiego jest miasto Wilno – długowieczna historyczna stolica Litwy.

ROZDZIAŁ II CZŁOWIEK ORAZ PAŃSTWO

Artykuł 18

Prawa oraz wolności człowieka są przyrodzone.

Artykuł 19

Prawo człowieka na życie chroni ustawa.

Artykuł 20

Wolność człowieka jest nietykalna.

Nikt nie może być samowolnie zatrzymany lub przetrzymywany w areszcie. Nikt nie może być pozbawiony wolności inaczej niż na takich podstawach oraz według takich zasad, które przewiduje ustawa.

Na miejscu zbrodni zatrzymana osoba w ciągu 48 godzin powinna być przedstawiona przed sądem, gdzie w obecności zatrzymanego rozpatruje się podstawę zatrzymania. Jeżeli sąd nie przyjmuje orzeczenia o zatrzymaniu osoby, zatrzymany natychmiast zostaje zwolniony.

Artykuł 21

Osoba ludzka jest nietykalna.

Godności ludzkiej broni ustawa.

Zabrania się dręczyć człowieka, kaleczyć, upokarzać, okrutnie z nim się zachowywać, a także wymierzać takie kary.

Człowiek nie może być poddany badaniom naukowym i medycznym, bez wiedzy oraz dobrowolnej zgody.

Artykuł 22

Życie prywatne człowieka jest nietykalne.

Notatki osobiste, rozmowy telefoniczne, wiadomości telegraficzne lub inne informacje są nietykalne.

Informacja o życiu prywatnym człowieka może być zbierana tylko na podstawie prawomocnego postanowienia sądowego i tylko na podstawie ustawy.

Ustawa i sąd chronią, by nikt nie doznał samowolnego oraz bezprawnego wtrącania się w życie prywatne i rodzinne, porwania się na honor oraz godność.

8

Artykuł 23

Własność jest nietykalna.

Prawa własności broni ustawa.

Własność może być zabrana tylko w trybie przewidzianym w ustawie na potrzeby społeczne i prawidłowo wynagrodzona.

Artykuł 24

Miejsce zamieszkania człowieka jest nietykalne.

Bez zgody mieszkańca wejście do jego miejsca zamieszkania jest zakazane, chyba że z orzeczeniem sądu w sposób określony w ustawie wtedy, gdy należy zapewnić porządek publiczny, zatrzymać przestępcę, ratować życie ludzkie, zdrowie czy majątek.

Artykuł 25

Człowiekowi przysługuje prawo posiadać własne przekonania i swobodnie je wyrażać.

Człowiekowi nie powinno się przeszkadzać w poszukiwaniach, otrzymaniu oraz rozpowszechnianiu informacji oraz idei.

Wolność wyrażania przekonań, otrzymania oraz rozpowszechniania informacji nie może być ograniczana, chyba że ustawą, jeżeli jest to niezbędne dla ochrony zdrowia, honoru i godności, życia prywatnego, moralności lub dla obrony ustroju konstytucyjnego.

Wolność wyrażania przekonań oraz rozpowszechniania informacji nie jest zgodna z działaniami przestępczymi – z wzniecaniem nienawiści narodowej, rasowej, religijnej lub socjalnej oraz pobudzaniem gwałtu, oszczerstw oraz dezinformacji.

Obywatel ma prawo w sposób przewidziany w ustawie otrzymać informacje o sobie, które posiadają instytucje państwowe.

Artykuł 26

Wolność myśli, wyznania oraz sumienia jest nieograniczona.

Każdy człowiek ma prawo swobodnie wybrać którąś religię lub wyznanie oraz jeden lub z innymi, wyznawać je prywatnie lub publicznie, wykonywać obrzędy religijne, praktykować wyznanie i uczyć go.

Nikt nie może innej osoby zmuszać do wybrania lub wyznania którejś religii lub wyznania.

Wolność człowieka do wyznawania i rozpowszechniania religii czy wyznania nie może być ograniczana, chyba że ustawą, jeżeli niezbędne jest zapewnienie bezpieczeństwa społeczeństwa, porządku publicznego, zdrowia oraz moralności ludzkiej, a także innych praw oraz wolności człowieka.

Rodzice oraz opiekunowie bez ograniczeń dbają o wychowanie religijne i moralne dzieci oraz wychowanków według swego przekonania.

9

Artykuł 27

Zbrodnia lub niewykonanie ustaw nie mogą być uzasadnione przekonaniami, praktykowaną religią lub wyznaniem człowieka.

Artykuł 28

Realizując swoje prawa i korzystając z nich, człowiek powinien przestrzegać Konstytucji Republiki Litewskiej oraz ustaw, nie ograniczać praw oraz wolności innych ludzi.

Artykuł 29

Wszystkie osoby są równe wobec ustawy, sądu i innych instytucji państwowych i funkcjonariuszy.

Praw człowieka nie można ograniczać lub nadawać przywilejów ze względu na jego płeć, rasę, narodowość, język, pochodzenie, położenie społeczne, przekonania lub poglądy.

Artykuł 30

Osoba, której prawa i wolności konstytucyjne są naruszane, ma prawo zwrócić się do sądu.

Wysokość odszkodowania za wyrządzoną szkodę majątkową oraz moralną określa ustawa.

Artykuł 31

Osoba jest uznana za niewinną, dopóki jej wina nie zostanie stwierdzona w sposób przewidziany prawomocnym wyrokiem sądu.

Osoba, oskarżana o popełnienie przestępstwa, ma prawo, by jej sprawę rozpatrzał publicznie oraz prawidłowo niezależny i bezstronny sąd.

Zakazane jest zeznawanie przeciwko sobie, członkom swojej rodziny lub bliskim krewnym.

Kara może być wymierzana lub stosowana tylko w oparciu o ustawę.

Nikt nie może być ukarany za to same przestępstwo po raz drugi.

Osobie, która jest podejrzana o popełnienie przestępstwa, oraz oskarżonemu od momentu ich zatrzymania lub pierwszego przesłuchania przysługuje prawo na obronę, a także prawo posiadać prawnika.

Artykuł 32

Obywatel może swobodnie przesiedlać się i wybrać miejsce zamieszkania na Litwie, może swobodnie wyjechać z Litwy. Te prawa nie mogą być ograniczane, chyba że ogranicza je ustawa lub jeżeli jest to niezbędne dla bezpieczeństwa państwa, ochrony zdrowia ludzkiego, a także dla wykonania sprawiedliwości.

Nie można bronić obywatelowi Litwy powrotu na Litwę.

Każdy Litwin może zamieszkać na Litwie.

10

Artykuł 33

Obywatele mają prawo brać udział w zarządzaniu państwem i bezpośrednio, i przez demokratycznie wybranych przedstawicieli, mają także prawo na równych warunkach wstąpić do służby państ-wowej Republiki Litewskiej.

Obywatelom zapewnia się prawo krytykować pracę instytucji państwowych lub urzędników, zaskarżać ich decyzje. Zabronione jest prześladowanie za krytykę.

Obywatelom zapewnia się prawo petycji, tryb realizacji określa ustawa.

Artykuł 34

Obywatele, którzy w dzień wyborów, skończyli 18 lat, mają prawo wyboru.

Prawo bycia wybranym określa Konstytucja Republiki Litewskiej oraz ustawy o wyborach.

W wyborach nie biorą udziału obywatele, których sąd uznał za ubezwłasnowolnionych.

Artykuł 35

Obywatelom zapewnia się prawo swobodnie łączyć się we wspólnoty, partie polityczne lub asocjacje, jeżeli ich cele i działalność nie są sprzeczne z Konstytucją oraz ustawami.

Nikt nie może być zmuszany do udziału w którejś wspólnocie, partii politycznej lub asocjacji. Założenie oraz działalność partii politycznej, innych organizacji politycznych oraz społecznych reglamentuje ustawa.

Artykuł 36

Nie można obywatelom bronić lub przeszkadzać zbierać się na zebrania pokojowe bez broni.

Tego prawa nie można ograniczać, chyba że ustawą i tylko wtedy, gdy należy chronić państwo lub bezpieczeństwo społeczeństwa, porządek publiczny, zdrowie ludzkie lub moralność albo prawa i wolności innych osób.

Artykuł 37

Obywatele, należące do mniejszości narodowych, mają prawo pielęgnować swój język, kulturę oraz tradycje.

ROZDZIAŁ III SPOŁECZEŃSTWO ORAZ PAŃSTWO

Artykuł 38

Rodzina – to podstawa społeczeństwa oraz państwa.

Państwo chroni oraz opiekuje się rodziną, macierzyństwem, ojcostwem i dzieciństwem.

Małżeństwo zawiera się na mocy dobrowolnego porozumienia mężczyzny i kobiety.

Państwo rejestruje małżeństwo, narodziny i śmierci. Państwo również uznaje rejestrację małżeństwa kościelnego.

11

Prawa małżonków w rodzinie są równe.

Prawo i obowiązek rodziców – wychowanie swoich dzieci na poczciwych ludzi oraz wiernych obywateli, do pełnoletniości utrzymywać je.

Obowiązek dzieci – szanować rodziców, opiekować się na starość oraz oszczędzić spadek po nich.

Artykuł 39

Państwo opiekuje się rodzinami, wychowującymi dzieci w domu, w sposób określony ustawą wspiera je.

Pracującym matkom ustawa przewiduje płatny urlop do porodu i po nim, dogodne warunki pracy i inne ulgi.

Niepełnoletnie dzieci chroni ustawa.

Artykuł 40

Państwowe oraz samorządowe placówki wychowawcze i edukacyjne są świeckie. Na życzenie rodziców odbywają się tutaj lekc-je religii.

W trybie przewidzianym w ustawie mogą być zakładane niepaństwowe placówki wychowawcze i edukacyjne.

Uczelniom wyższym udziela się autonomii.

Państwo nadzoruje działalność placówek wychowawczych i edukacyjnych.

Artykuł 41

Osobom do 16 lat nauczanie jest obowiązkowe.

Nauczanie w państwowych i samorządowych szkołach ogólnokształcących, zawodowych i na uczelniach wyższych jest nieodpłatne.

Wykształcenie wyższe jest dostępne wszystkim, według umiejętności każdego człowieka. Dla osiągających dobre wyniki w nau-ce w państwowych uczelniach wyższych zapewnia się nieodpłatną naukę.

Artykuł 42

Kultura, nauka i badania oraz wykładanie są wolne.

Państwo popiera kulturę i naukę, dba o ochronę dzieł historycznych, sztuki oraz innych pomników i dóbr.

Ustawa chroni i broni interesy duchowe oraz materialne autora, dotyczące nauki, techniki, kultury i sztuki.

Artykuł 43

Państwo przyznaje tradycyjne kościoły i organizacje religijne na Litwie, a inne kościoły i organizacje religijne, jeżeli mają one poparcie społeczeństwa i ich nauki oraz obrzędy nie są sprzeczne z ustawą lub uczciwością.

Uznane przez państwo kościoły i organizacje religijne mają status podmiotu prawnego.

Kościoły i organizacje religijne swobodnie głoszą swoje nauki, wykonują swoje obrzędy, mają domy modlitwy, organizacje charytatywne oraz szkoły przygotowujące duchownych.

Kościoły i organizacje religijne swobodnie można zarządzać na podstawie swoich kanonów i statutów.

12

Stan kościołów i organizacji religijnych w państwie jest okreś-lany ugodowo lub prawnie.

Głoszenie nauk kościołów i organizacji religijnych, inna działalność religijna, również domy modlitwy nie mogą być wykorzystane dla tego, co nie jest zgodne z Konstytucją oraz ustawami.

Na Litwie nie ma religii państwowej.

Artykuł 44

Zabroniona jest cenzura informacji masowej.

Państwo, partie polityczne, organizacje polityczne i społeczne, inne instytucje lub osoby nie mogą monopolizować środków masowego przekazu.

Artykuł 45

Mniejszości narodowe o swoje sprawy kultury narodowej, oświatę, działalność dobroczynną, pomoc wzajemną dbają samodzielnie.

Mniejszościom narodowym państwo udziela pomocy.

ROZDZIAŁ IV GOSPODARKA NARODOWA ORAZ PRACA

Artykuł 46

Gospodarka Litwy jest oparta o prawo własności prywatnej, wolność działalności gospodarczej człowieka i inicjatywę.

Państwo reguluje działalność gospodarczą w ten sposób, by służyła dla wspólnego dobra narodu.

Ustawa broni monopolizacji produkcji i rynku, chroni wolność uczciwej konkurencji.

Państwo broni interesów użytkowników.

Artykuł 47

Republice Litewskiej wyjątkowym prawem własności należą: głębie ziemskie, również wody wewnętrzne o znaczeniu państwowym, lasy, parki, drogi, obiekty historyczne, archeologiczne i kulturowe.

Do Republiki Litewskiej należą wyjątkowe prawa na przestrzeń powietrzną nad jej terytorium, szelf kontynentalny oraz strefę ekonomiczną Morza Bałtyckiego.

Subiekci zagraniczni ziemię, wody wewnętrzne oraz lasy na własność mogą nabyć na podstawie prawa konstytucyjnego.

Prawo własności na działki ziemskie w sposób i na warunkach przewidzianych w ustawie może należeć do państwa zagranicznego – do założenia jego placówek dyplomatycznych i konsularnych.

13

Artykuł 48

Każdy człowiek może swobodnie wybrać pracę lub prowadzić interes i ma prawo posiadać odpowiednie, bezpieczne, zdrowe warunki pracy, otrzymać prawidłowe wynagrodzenie za pracę i opiekę socjalną w przypadku bezrobocia.

Pracę obcokrajowców w Republice Litewskiej reguluje ustawę.

Przymusowa praca jest zabroniona.

Jako przymusowa praca nie jest traktowana służba wojskowa lub jej odpowiednik – służba alternatywna, również praca obywateli w przypadku wojny, klęski żywiołowej, epidemii lub w innych szczególnych przypadkach.

Artykuł 49

Każdy pracujący człowiek powinien mieć wypoczynek i wolny czas, a również coroczny płatny urlop wypoczynkowy.

Czas pracy określa prawo.

Artykuł 50

Związki zawodowe tworzą się swobodnie i działają samodzielnie. Bronią oni prawa oraz interesów zawodowych, ekonomicznych i socjalnych.

Wszystkie związki zawodowe mają równe prawa.

Artykuł 51

Pracownicy, broniący swoich ekonomicznych i socjalnych interesów, mają prawo strajkować.

Ograniczenia tego prawa, warunki i tryb realizacji określa prawo.

Artykuł 52

Państwo zapewnia obywatelom prawo na emeryturę i rentę inwalidzką, pomoc społeczną w przypadku bezrobocia, choroby, wdowieństwa, straty żywiciela i innych ustawą przewidzianych wypadkach.

Artykuł 53

Państwo troszczy się o zdrowie człowieka i zapewnia pomoc oraz usługi medyczne w przypadku choroby człowieka.

Ustawa określa tryb świadczenia nieodpłatnej pomocy medycznej w państwowych placówkach zdrowia.

Państwo promuje wychowanie fizyczne społeczeństwa i wspiera sport.

Państwo i każda osoba powinna chronić środowisko od szkodliwego wpływu.

14

Artykuł 54

Państwo dba o ochronę środowiska naturalnego, flory i fauny, poszczególnych obiektów przyrody oraz cennych miejscowości, pilnuje, by umiarkowanie byłyby używane, a również odnawiane i mnożone zasoby przyrodnicze.

Na podstawie ustawy zabrania się pustoszyć ziemię, jej głębie, wody, zanieczyszczać wody i powietrze, wywierać radiacyjny wpływ oraz ubożyć florę i faunę.

ROZDZIAŁ V SEJM

Artykuł 55

Sejm tworzą przedstawiciele Narodu – 141 poseł na Sejm, którzy są wybierani na okres czterech lat w oparciu o powszechne, równe, bezpośrednie prawo wyboru podczas tajnego głosowania.

Sejm został wybrany, jeżeli było wybrane ponad 3/5 posłów na Sejm.

Sposób wyborów określa ustawa.

Artykuł 56

Na posła na Sejm może być wybrany obywatel Republiki Litewskiej, którego nie łączy przysięga lub obietnica z państwem zagranicznym i w dniu wyborów nie jest młodszy niż 25 lat oraz na stale mieszka na Litwie.

Na członków Sejmu nie mogą być wybierane osoby, które odbywają karę na podstawie wyroku sądowego, również osoby ubezwłasnowolnione.

Artykuł 57

Powszechne wybory do Sejmu organizowane są w roku przed upływem pełnomocnictwa posłów na Sejm w drugą niedzielę października.

Powszechne wybory do Sejmu po przedterminowych wyborach do Sejmu organizowane są w czasie, wskazanym w pierwszej części artykułu.

Artykuł 58

Przedterminowe wybory do Sejmu mogą być organizowane na mocy postanowienia Sejmu, przyjętego większością głosów nie mniejszą niż 3/5 wszystkich głosów.

Przedterminowe wybory do Sejm może ogłosić i Prezydent Republiki:

1) jeżeli Sejm w ciągu 30 dni od złożenia nie przyjął decyzji o nowej programie Rządu lub w ciągu 60 dni od pierwszego złożenia nowej programy Rządu dwa razy z rzędu nie zgodził się z programem rządowym;

2) na podstawie wniosku Rządu, jeżeli Sejm wyraża wotum nieufność wobec Rządu.

15

Prezydent Republiki nie może ogłosić przedterminowych wyborów do Sejmu, jeżeli do końca kadencji prezydenckiej pozostało mniej niż 6 miesięcy, a także jeżeli po przedterminowych wyborach do Sejmu nie minęło 6 miesięcy.

W postanowieniu Rządu lub akcie Prezydenta Republiki o przedterminowych wyborach do Sejmu wskazany jest dzień wyborów nowego Sejmu. Wybory nowego Sejmu są organizowane przed upływem 3 miesięcy po przyjęciu postanowienia o przedterminowych wyborach.

Artykuł 59

Czas pełnomocnictwa posłów na Sejm jest odliczany od dnia, w którym nowo wybrany Sejm zbiera się na pierwsze posiedzenie. Na początku tego posiedzenia upływa termin ważności pełnomocnictw poprzednich posłów na Sejm.

Wybrany poseł na Sejm wszystkie prawa przedstawiciela Narodu nabiera tylko po tym, jak złoży przysięgę bycia wiernym Republice Litewskiej.

Poseł na Sejm, który w sposób przewidziany ustawą, nie złożył przysięgi lub złożył warunkowo, traci mandat posła na Sejm. W tej sprawie Sejm przyjmuje postanowienie.

Wykonując swoje obowiązki posłowie na Sejm kierują się Konstytucją Republiki Litewskiej, interesami państwa, swoim sumieniem, nie mogą być ograniczani oni żadnym mandatem.

Artykuł 60

Obowiązki posła na Sejm, oprócz jego obowiązków w Sejmie, nie mogą być łączone z żadnymi innymi obowiązkami w urzędach i organizacjach państwowych, a także z pracą w instytucjach lub spółkach gospodarczych, handlowych prywatnych. Na czas ważności swoich pełnomocnictw poseł na Sejm jest zwolniony od obowiązku zasadniczej służby wojskowej.

Poseł na Sejm może być mianowany tylko Premierem lub ministrem.

Praca i wydatki, dotyczące działalności parlamentarnej, posła na Sejm są opłacane z budżetu państwa. Poseł na Sejm nie może otrzymać żadnego innego wynagrodzenia, oprócz wynagrodzenia za działalność twórczą.

Obowiązki, prawa i ubezpieczenie działalności posła na Sejm określa ustawa.

Artykuł 61

Poseł na Sejm ma prawo przedstawić Premierowi, ministrom, przewodniczącym instytucji zagranicznych, które tworzy lub wybiera Sejm, wniosek. Oni powinni odpowiedzieć ustnie lub pisemnie podczas sesji sejmowej w trybie określonym przez Sejm.

W czasie sesji sejmowej nie mniejsza niż 1/5 grupa posłów na Sejm może złożyć interpelację na Premiera lub ministra.

16

Sejm, rozważywszy odpowiedź Premiera lub ministra na interpelację, może zdecydować, że odpowiedź jest niezadowalana, i większością połowy wszystkich głosów posłów na Sejm wyrazić wotum nieufność wobec Premiera lub ministra.

Sposób głosowania określa ustawa.

Artykuł 62

Osoba posła na Sejm jest nietykalna.

Poseł na Sejm bez zgody Sejmu nie może być pociągnięty do odpowiedzialności karnej, aresztowany, jego wolność nie może być ograniczona w inny sposób.

Poseł na Sejm za głosowania lub przemówienia nie może być prześladowany. Jednak za obrazę człowieka lub oszczerstwa może być pociągnięty do odpowiedzialności karnej w trybie ogólnym.

Artykuł 63

Pełnomocnictwa posła na Sejm ustają, gdy:

1) upływa termin ważności pełnomocnictw lub zbiera się na pierwsze posiedzenie Sejm, wybrany w przedterminowych wyborach;

2) umiera;

3) podaje do dymisji;

4) sąd uznał go za ubezwłasnowolnionego;

5) Sejm unieważnia jego mandat w procesie impeachmentu;

6) wybory uznano za nieważne lub wyraźnie pogwałcono ustawę o wyborach;

7) przechodzi pracować lub nie rezygnuje pracy, niezgodnej z obowiązkami posła Sejmu;

8) traci obywatelstwo Republiki Litewskiej.

Artykuł 64

Sejm dorocznie zbiera się na dwie zwyczajne sesje – wiosenną i jesienną. Sesja wiosenna rozpoczyna się 10 marca i kończy się 30 czerwca. Sesja jesienna rozpoczyna się 10 września i kończy się 23 grudnia. Sejm może zdecydować sesje przedłużyć.

Na sesje nadzwyczajne zwołuje Przewodniczący Sejmu na propozycję ponad jednej trzeciej wszystkich posłów na Sejm, a w przypadkach przewidzianych w Konstytucji – Prezydent Republiki.

Artykuł 65

Nowo wybrany Sejm na pierwsze posiedzenie, które powinno się odbyć nie później niż w ciągu 15 dni po wyborach sejmowych, zwołuje Prezydent Republiki. Jeżeli Prezydent Republiki nie zwołuje Sejmu, posłowie na Sejm zbierają się samodzielnie na drugi dzień po upływie terminu 15 dni.

17

Artykuł 66

Posiedzeniom Sejmu przewodniczy Przewodniczący Sejmu lub jego zastępca.

Pierwsze po wyborach posiedzenie Sejmu rozpoczyna najstarszy poseł na Sejm.

Artykuł 67

Sejm:

1) rozpatruje i przyjmuje poprawki do Konstytucji;

2) uchwala ustawy;

3) rozpisuje referendum;

4) rozpisuje wybory prezydenckie;

5) tworzy przewidziane w ustawie instytucje państwowe oraz mianuje i zwalnia ich przewodniczących;

6) zgadza się lub nie zgadza się ze zgłoszoną przez Prezydenta Republiki Litewskiej kandydaturę Premiera;

7) rozpatruje przedstawiony przez Premiera program rządowy i podejmuje decyzję, czy zgodzić się z nim;

8) na propozycję Rządu tworzy lub odwołuje Ministerstwa Republiki Litewskiej;

9) nadzoruje działalność Rządu, może wyrazić wotum nieufność wobec Premiera lub ministra;

10) mianuje sędziów Sądu Konstytucyjnego, sędziów Sądu Najwyższego oraz przewodniczących tych sądów;

11) mianuje i odwołuje kontrolerów państwowych, przewodniczącego Zarządu Banku Litewskiego;

12) rozpisuje wybory do rad samorządowych;

13) tworzy Główną Komisję Wyborczą i zmienia jej skład;

14) potwierdza budżet państwowy i nadzoruje jego wykonanie;

15) określa podatki państwowe i inne obowiązkowe płatności;

16) ratyfikuje i denuncjuje międzynarodowe umowy Republiki Litewskiej, rozpatruje inne kwestie polityki zagranicznej;

17) ustala podział administracyjny Republiki;

18) nadaje odznaczenia państwowe Republiki Litewskiej;

19) ogłasza akta amnestii;

20) wprowadza bezpośrednie zarządzanie, stan wojenny lub wyjątkowy, ogłasza mobilizację i podejmuje decyzję o użyciu sił zbrojnych.

Artykuł 68

Prawo inicjatywy ustawodawczej w Sejmie należy do posłów Sejmu, Prezydenta Republiki oraz Rządu.

Prawo inicjatywy ustawodawczej przysługuje również obywatelom Republiki Litewskiej. 50 tysięcy obywateli, posiadających prawo głosu, może przedstawić Sejmowi projekt ustawy i Sejm powinien rozpatrzeć go.

18

Artykuł 69

Ustawy w Sejmie są przyjmowane przestrzegając określonego w ustawie trybu.

Ustawy są przyjęte, jeżeli głosowało za nie większość posłów na Sejm, biorących udział w posiedzeniu.

Ustawy konstytucyjne Republiki Litewskiej są przyjmowane, jeżeli głosuje za nie ponad połowa wszystkich posłów na Sejm, a zmienia się nie mniejszą niż 3/5 większością głosów wszystkich posłów na Sejm. Listę ustaw konstytucyjnych ustala Sejm 3/5 większością głosów.

Postanowienia ustaw Republiki Litewskiej mogą być przyjęte i na referendum.

Artykuł 70

Przyjęte przez Sejm ustawy wchodzą w życie po tym, jak zostają uchwalone oraz oficjalnie ogłoszone przez Prezydenta Republiki Litewskiej, jeżeli w samych ustawach nie jest przewidziany późniejszy termin ich wejścia w życie.

Inne akta uchwalone przez Sejm oraz Statut Sejmu podpisuje Przewodniczący Sejmu. Takie akta wchodzą w życie następnego dnia po ich uchwaleniu, jeżeli w samych aktach nie jest przewidziana inny tryb wejścia w życie.

Artykuł 71

Prezydent Republiki Litewskiej uchwaloną ustawę przed upływem dziesięciu dni po wręczeniu albo podpisuje i oficjalnie ogłasza, albo z uzasadnieniem zwraca Sejmowi do ponownego rozpatrzenia.

Jeżeli we wskazanym terminie przyjętej przez Sejm ustawy Prezydent Republiki nie zwraca i uchwala, taka ustawa wchodzi w życie po tym, jak ją uchwala oraz oficjalnie ogłasza Przewodniczący Sejmu.

W referendum przyjętą ustawę lub inny akt przed upływem 5 dni powinien uchwalić oraz oficjalnie ogłosić Prezydent Republiki.

Jeżeli we wskazanym czasie takiej ustawy Prezydent Republiki nie uchwala i nie ogłasza, taka ustawa wchodzi w życie po tym, jak ją uchwala oraz oficjalnie ogłasza Przewodniczący Sejmu.

Artykuł 72

Zwróconą przez Prezydenta Republiki ustawę Sejm może od nowa rozpatrywać i przyjąć.

Wtórnie rozpatrzona przez Sejm ustawa zostaje uchwalona, jeżeli opowiedziało się za nią ponad 1/2, a ustawa konstytucyjna – ponad 3/5 wszystkich posłów na Sejm.

Takie ustawy Prezydent Republiki powinien przed upływem trzech dni uchwalić oraz niezwłocznie oficjalnie ogłosić.

19

Artykuł 73

Skargi obywateli na funkcjonariuszy państwowych i samorządowych (oprócz sędzi) w sprawie nadużycia oraz biurokracji badają sejmowi kontrolerzy. Mają oni prawo proponować Sejmowi zwolnić winnych urzędników od wykonywanych obowiązków.

Pełnomocnictwa sejmowych kontrolerów określa ustawa.

W razie potrzeby Sejm powołuje i inne instytucje kontrolne. Ich system i pełnomocnictwa określa ustawa.

Artykuł 74

Prezydent Republiki, Przewodniczący Sądu Konstytucyjnego i sędziowie, Przewodniczący Sądu Najwyższego i sędziowie, Przewodniczący Sądu Apelacyjnego i sędziowie, członkowie Sejmu, którzy naruszyli Konstytucję lub złamali przysięgę, a także po wykryciu, że zostało popełnione przestępstwo, Sejm 3/5 większością wszystkich głosów może usunąć od pełnionych obowiązków lub anulować mandat posła na Sejm.

Artykuł 75

Mianowani lub wybrani przez Sejm funkcjonariusze, oprócz osób wskazanych w artykule 74 Konstytucji, są zwalniani od pełnionych obowiązków, kiedy Sejm większością wszystkich głosów wyraża dla nich wotum nieufności.

Artykuł 76

Strukturę Sejmu oraz tryb pracy określa Statut Sejmu. Statut Sejmu posiada moc prawną.

ROZDZIAŁ VI PREZYDENT REPUBLIKI

Artykuł 77

Prezydent Republiki – to głowa państwa.

Reprezentuje on Litwę i wykonuje wszystko, co jest przewidziane w Konstytucji i ustawach.

Artykuł 78

Na Prezydenta Republiki może być wybrany obywatel litewski z pochodzenia, ponad trzy lata zamieszkujący na Litwie, który do dnia wyborów ukończył nie mniej niż czterdzieści lat i jeżeli może być wybrany posłem na Sejm.

Prezydenta Republiki wybierają obywatele Republiki Litewskiej na pięcioletnią kadencję w wyborach powszechnych, równych, bezpośrednich i w głosowaniu tajnym.

Ta sama osoba na Prezydenta Republiki może być wybrana nie więcej niż dwa razy z rzędu.

20

Artykuł 79

Na kandydata Prezydenta Republiki rejestrowany jest obywatel Republiki Litewskiej, który spełnia warunki pierwszej części artykułu 78 i posiadający ponad 20 tysięcy podpisów obywateli, mających prawo głosu.

Liczba kandydatów na Prezydenta Republiki jest nieograni-czona.

Artykuł 80

Powszechne wybory na Prezydenta Republiki odbywają się w ostatnią niedzielę przed upływem dwóch miesięcy przed końcem kadencji Prezydenta Republiki.

Artykuł 81

Kandydat na miejsce Prezydenta Republiki wybrany jest wtedy, gdy w pierwszym głosowaniu, w którym wzięło nie mniej niż połowa wszystkich wyborców, uzyskał ponad połowę głosów wyborców, biorących udział w głosowaniu. Jeżeli w wyborach wzięła udział mniej niż połowa wszystkich wyborców, wybranym kandydatem jest ten, który uzyskał najwięcej głosów, ale nie mniej niż 1/3 głosów wszystkich wyborców.

Jeżeli w pierwszym głosowaniu żaden z kandydatów nie uzyskał wymaganej większości głosów, po dwóch tygodniach przeprowadza się ponowne głosowanie na dwóch kandydatów, którzy uzyskali najwięcej głosów. Wybrany zostaje ten, który uzyskał więcej głosów.

Jeżeli w pierwszym głosowaniu wzięło nie mniej niż dwóch kandydatów i żaden nie uzyskał wymaganej ilości głosów, przeprowadza się ponowne głosowanie.

Artykuł 82

Wybrany Prezydenta Republiki urząd obejmuje drugiego dnia po wygaśnięciu kadencji Prezydenta Republiki, po tym jak w Wilnie, przy udziale przedstawicieli Narodu – posłów na Sejm, przysięga Narodowi być wiernym Republice Litewskiej i Konstytucji, sumiennie pełnić swoje obowiązki i być dla wszystkich jednakowo sprawiedliwym.

Przysięgę składa również po raz drugi wybrany Prezydent Republiki.

Akt przysięgi Prezydenta Republiki uchwala on sam oraz przewodniczący Sądu Konstytucyjnego, pod jego nieobecność – jeden z sędzi Sądu Konstytucyjnego.

Artykuł 83

Prezydent Republiki nie może być posłem na Sejm, nie może zajmować żadnego innego stanowiska i otrzymywać innego wynagrodzenia, oprócz przewidzianego dla Prezydenta Republiki wynagrodzenia oraz wynagrodzenia za działalność twórczą.

Osoba wybrana na Prezydenta Republiki powinna wstrzymać swoją działalność w partiach i organizacjach politycznych do rozpoczęcia nowej kampanii wyborczej Prezydenta Republiki.

21

Artykuł 84

Prezydent Republiki:

1) rozwiązuje podstawowe kwestie polityki zagranicznej i razem z Rządem prowadzi politykę zagraniczną;

2) zawiera międzynarodowe umowy Republiki Litewskiej i przekazuje je Sejmowi do ratyfikowania;

3) na zgłoszenie Rządu mianuje i odwołuje przedstawicieli zagranicznych placówek dyplomatycznych i organizacji międzynarodowych Republiki Litewskiej; przyjmuje listy uwierzytelniające i odwołujące przedstawicieli dyplomatycznych; przedstawia najwyższe rangi dyplomatyczne oraz specjalne odznaczenia;

4) za zgodą Sejmu mianuje Premiera, zleca mu stworzenie Rządu i zatwierdza jego skład;

5) za zgodą Sejmu odwołuje Premiera;

6) przyjmuje zwrócone przez Rząd pełnomocnictwa po wyborach nowego Sejmu i zleca wykonanie obowiązków, dopóki zostanie stworzony nowy Rząd;

7) przyjmuje dymisję Rządu, w razie potrzeby zleca mu wykonanie obowiązków w dalszym ciągu lub zleca jednemu z ministrów zająć stanowisko Premiera, dopóki zostanie stworzony nowy Rząd; przyjmuje rezygnację ministrów i może zlecić im wykonanie obowiązków, dopóki nie zostanie wybrany nowy minister;

8) po dymisji Rządu lub zwrocie jego pełnomocnictw, przed upływem 15 dni zgłasza Sejmowi kandydaturę Premiera do rozpatrzenia;

9) za zgodą Premiera mianuje i odwołuje ministrów;

10) w określonym trybie mianuje i odwołuje przewidzianych w ustawie funkcjonariuszy państwowych;

11) zgłasza Sejmowi kandydatury na sędzi Sądu Najwyższego, o po naznaczeniu wszystkich sędzi Sądu Najwyższego, z nich zgłasza Sejmowi Przewodniczącego Sądu Najwyższego; mianuje sędzi Sądu Apelacyjnego, a z nich – Przewodniczącego Sądu Apelacyjnego, jeżeli za nimi opowiada się Sejm; mianuje sędzi i przewodniczących sądów okręgowych oraz rejonowych, zmienia ich miejsca pracy; za zgodą Sejmu mianuje i odwołuje prokuratora naczelnego Republiki Litewskiej;

12) zgłasza Sejmowi trzy kandydatury na sędzi Sądu Konstytucyjnego, a po naznaczeniu wszystkich sędzi Sądu Konstytucyjnego, z nich zgłasza kandydaturę Przewodniczącego Sądu Konstytucyjnego;

13) zgłasza Sejmowi kandydatury kontrolera państwowego, Przewodniczącego Zarządu Banku Litewskiego; może przedstawić Sejmowi wniosek o wotum nieufności wobec nich;

14) za zgodą Sejmu mianuje i odwołuje dowódcę wojsk oraz przewodniczącego służby bezpieczeństwa;

15) mianuje na najwyższe stopnie wojskowe;

16) w przypadku napadu zbrojnego, zagrażającego suwerenności państwa lub jednolitości terytorium, podejmuje decyzję o obronie przeciwko agresji zbrojnej, wprowadzeniu stanu wojennego, a także mobilizacji i zgłasza przedmiotowe decyzje do zatwierdzenia na najbliższym posiedzeniu Sejmu;

17) w sposób i wypadkach przewidzianych w ustawie ogłasza stan nadzwyczajny i zgłasza tę decyzję do zatwierdzenia na najbliższym posiedzeniu Sejmu;

22

18) przygotowuje roczny raport o sytuacji na Litwie, polityce wewnętrznej i zagranicznej Republiki Litewskiej;

19) w wypadkach przewidzianych w Konstytucji zwołuje sesję nadzwyczajną Sejmu;

20) ogłasza powszechne wybory do Sejmu, a w wypadkach przewidzianych w drugiej części artykułu 58 Konstytucji – przedterminowe wybory do Sejmu;

21) w sposób przewidziany nadaje obywatelstwo Republiki Litewskiej;

22) nadaje odznaczenia państwowe;

23) stosuje łaski skazanym;

24) uchwala i ogłasza przyjęte przez Sejm ustawy lub zwraca je Sejmowi w sposób przewidziany w artykule 71.

Artykuł 85

Prezydent Republiki, realizując otrzymane pełnomocnictwa, wydaje akta-dekrety. By dekrety Prezydenta Republiki, wskazane w punktach 3, 15, 17 i 21 artykułu 84 Konstytucji, miały moc prawną, muszą być uchwalone przez Premiera lub odpowiedniego ministra. Odpowiedzialność za taki dekret ponosi osoba, która je uchwaliła – premier lub minister.

Artykuł 86

Osoba Prezydenta Republiki jest nietykalna: dopóki pełni swoje obowiązki, nie może być zatrzymany, pociągnięty do odpowiedzialności prawnej lub administracyjnej.

Prezydent Republiki przedterminowo może być odsunięty od pełnionych obowiązków tylko po poważnym naruszeniu Konstytucji lub złamaniu przysięgi, a także po wykryciu, że zostało popełnione przestępstwo. Kwestię usunięcia Prezydenta Republiki ze stanowiska rozwiązuje Sejm w procesie impeachmentu.

Artykuł 87

Gdy w wypadkach, przewidzianych w drugiej części artykułu 58 Konstytucji, Prezydent Republiki ogłasza przedterminowe wybory do Sejmu, nowo wybrany Sejm 3/5 większością wszystkich głosów posłów Sejmu w ciągu 30 dni od dnia pierwszego posiedzenia może ogłosić przedterminowe wybory na Prezydenta. Prezydent Republiki, wyrażający chęć wzięcia udziału w wyborach, od razu jest rejestrowany jako kandydat. W takich wyborach nowo wybrany Prezydent Republiki zostaje wybrany na drugą kadencję, jeżeli do czasu wyborów minęło ponad trzech lat od okresu jego pierwszej kadencji. Jeżeli minęło mniej niż trzy lat od okresu jego pierwszej kadencji – Prezydent Republiki jest wybrany na pozostały okres pierwszej kadencji, który nie jest uważany za drugą kadencję.

Jeżeli przedterminowe wybory na Prezydenta Republiki ogłaszane są już podczas drugiej kadencji, to obecny Prezydent Republiki może być wybrany tylko na pozostały okres drugiej kadencji.

23

Artykuł 88

Pełnomocnictwa Prezydenta Republiki wygasają, gdy:

1) wygasa okres, na który był on wybrany;

2) odbywają się przedterminowe wybory na Prezydenta;

3) podał się do dymisji;

4) Prezydent Republiki umiera;

5) Sejm usuwa ze stanowiska w procesie impeachmentu;

6) Sejm, uwzględniając wniosek Sądu Konstytucyjnego, 3/5 większością wszystkich głosów posłów na Sejm, przyjmuje postanowienie, w którym stwierdza się, że stan zdrowia Prezydenta Republiki nie pozwala mu wykonywać swoich obowiązków.

Artykuł 89

Po śmierci, dymisji, procesu impeachmentu Prezydenta Republiki i wtedy, gdy Sejm decyduje, że stan zdrowia Prezydenta Republiki nie pozwala mu wykonywać swoich obowiązków, jego obowiązki czasowo pełni Przewodniczący Sejmu. W takim wypadku Przewodniczący Sejmu traci swoje pełnomocnictwa Przewodniczącego Sejmu, w którym jego obowiązki tymczasowo pełni jego zastępca. W wymienionych wypadkach Sejm przed upływem 10 dni powinien ogłosić wybory prezydenckie, które muszą być zorganizowane przed upływem dwóch miesięcy. Jeżeli Sejm nie może zebrać się i ogłosić wyborów prezydenckich, wybory ogłasza Rząd.

W okresie wizyty zagranicznej i choroby Prezydenta Republiki, gdy ten tymczasowo nie może pełnić obowiązków, zamienia go Przewodniczący Sejmu.

Tymczasowo zastępując Prezydenta Republiki, Przewodniczący Sejmu nie może ogłosić przedterminowych wyborów sejmowych, odwołać lub mianować ministrów bez zgody Sejmu. W tym okresie Sejm nie może rozważać kwestii wotum nieufności wobec Przewodniczącego Sejmu.

W żadnych innych wypadkach i żadnym innym osobom lub instytucjom nie można pełnić pełnomocnictw prezydenckich.

Artykuł 90

Prezydent Republiki do swojej dyspozycji posiada rezydencję. Finansowanie Prezydenta Republiki i jego rezydencji określa ustawa.

24

ROZDZIAŁ VII RZĄD REPUBLIKI LITEWSKIEJ

Artykuł 91

Rząd Republiki Litewskiej tworzą Premier i Ministrowie.

Artykuł 92

Za zgodą Sejmu Premiera mianuje i odwołuje Prezydent Republiki.

Na zgłoszenie Premiera ministrów mianuje i odwołuje Prezydent Republiki.

Premier przed upływem 15 dni od mianowania przedstawia Sejmowi utworzony i potwierdzony przez Prezydenta Republiki, Rząd i przedstawia do rozważenia jego program.

Rząd zwraca swoje pełnomocnictwa dla Prezydenta Republiki po wyborach do Sejmu lub po wyborach na Prezydenta.

Nowy Rząd otrzymuje pełnomocnictwa działać, gdy Sejm większością głosów, biorących udział w posiedzeniu, potwierdza program rządowy.

Artykuł 93

Przed rozpoczęciem pełnienia obowiązków Premier i mini-strowie w Sejmie przysięgają być wiernymi Republice Litewskiej, przestrzegać Konstytucji i ustaw. Tekst przysięgi określa Rząd.

Artykuł 94

Rząd Republiki Litewskiej:

1) dba o interesy kraju, chroni nienaruszalność terytorium Republiki Litewskiej, zapewnia bezpieczeństwo i porządek publiczny w państwie;

2) wykonuje ustawy i postanowienia Sejmu o realizacji ustaw, a także dekrety Prezydenta Republiki;

3) koordynuje działalność ministerstw i innych instytucji rządowych;

4) przygotowuje projekt budżetu państwowego i przedstawia Sejmowi; wykonuje budżet państwowy, przedstawia Sejmowi sprawozdanie o wykonaniu budżetu;

5) przygotowuje i przedstawia Sejmowi do rozpatrzenia projekty ustaw;

6) nawiązuje stosunki dyplomatyczne i podtrzymuje stosunki z państwami zagranicznymi oraz organizacjami międzynarodowymi;

7) pełni inne obowiązki, których wykonanie zleca Konstytucja i inne ustawy.

25

Artykuł 95

Kwestie zarządzania państwem Rząd Republiki Litewskiej rozpatruje na posiedzeniach, przyjmując postanowienia większością wszystkich głosów w Rządzie. W posiedzeniach rządowych może również brać udział kontroler państwowy.

Postanowienia rządowe podpisuje Premier oraz minister tej dziedziny.

Artykuł 96

Rząd Republiki Litewskiej solidarnie ponosi odpowiedzialność za ogólną działalność Rządu.

Ministrowie, przewodnicząc zleconym dziedzinom, są odpowiedzialni przed Sejmem, Prezydentem Republiki i bezpośrednio podlegają Premierowi.

Artykuł 97

Premier reprezentuje Rząd Republiki Litewskiej i kieruje jego działalnością.

Póki nie ma Premiera lub nie może on pełnić swoich obowiązków, Prezydent Republiki na okres nie dłuższy niż 60 dni na zgłoszenie Premiera zleca jednemu z ministrów zamienić Premiera, a gdy takowego zgłoszenia nie ma, Prezydent Republiki zleca jednemu z ministrów zamienić Premiera.

Artykuł 98

Minister kieruje ministerstwem, rozwiązuje problemy, należące do kompetencji ministerstwa, również wykonuje inne obowiązki, przewidziane w ustawie.

Tymczasowo ministra zastąpić może tylko wyznaczony przez Premiera członek Rządu.

Artykuł 99

Premier i minister nie mogą pełnić żadnych innych wybieralnych lub wyznaczanych obowiązków, pracować w instytucjach lub spółkach gospodarczych, handlowych, prywatnych, również otrzymywać inne wynagrodzenie niż przewidziane za stanowisko w Rządzie lub zapłatę za działalność twórczą.

Artykuł 100

Premier i ministrowie bez zgody Sejmu, a między sesjami sejmowymi – bez uprzedniej zgody Prezydent Republiki, nie mogą być pociągnięci do odpowiedzialności karnej, aresztowani, ich wolność nie może być ograniczona w inny sposób.

Artykuł 101

Na żądanie Sejmu Rząd lub poszczególni ministrowie powinni zdać sprawozdanie ze swojej działalności w Sejmie.

Gdy zmienia się ponad połowa ministrów, Rząd powinien od nowa otrzymać pełnomocnictwa od Sejmu. W przeciwnym wypadku Rząd powinien podać się do dymisji.

26

Rząd powinien podać się do dymisji również w tych przypadkach:

1) gdy Sejm dwa razy z rzędu nie zgadza się z nowo przygotowanym programem rządowym;

2) gdy Sejm w tajnym głosowaniu większością głosów wszystkich posłów na Sejm, wyraża wotum nieufności wobec Rządu lub Premiera;

3) gdy Premier podaje się do dymisji lub umiera;

4) po wyborach do Sejmu, gdy jest tworzony nowy Rząd.

Premier powinien poddać się do dymisji, gdy w tajnym głosowaniu wotum nieufności wobec niego wyraża ponad połowa wszystkich posłów na Sejm.

Dymisję Rządu lub ministra przyjmuje Prezydent Republiki.

ROZDZIAŁ VIII SĄD KONSTYTUCYJNY

Artykuł 102

Sąd Konstytucyjny orzeka, czy ustawy lub inne akta prawne Sejmu nie są sprzeczne z Konstytucją, a akta Prezydenta Republiki i Rządu nie są sprzeczne z Konstytucją lub ustawami.

Statut Sądu Konstytucyjnego oraz sposób jego wykonania określa Ustawa Republiki Litewskiej o Sądzie Konstytucyjnym.

Artykuł 103

Sąd Konstytucyjny składa się z 9 sędziów, wybieranych na dziewięć lat i tylko na jedną kadencję.

Co trzy lata jedna trzecia Sądu Konstytucyjnego jest odnawiana. Po trzech kandydatów na sędziów Sądu Konstytucyjnego powołuje Sejm z kandydatów, których zgłasza Prezydent Republiki, Przewodniczący Sejmu oraz Przewodniczący Sądu Najwyższego, a na sędzi ich mianuje Sejm.

Na zgłoszenie Prezydenta Republiki Przewodniczący Sądu Kons-tytucyjnego mianowany jest przez Sejm z sędziów tegoż Sądu.

Na sędziów Sądu Konstytucyjnego mogą być zgłaszani obywatele Republiki Litewskiej, posiadający nieskazitelną reputację, wyższe wykształcenie i nie mniejsze niż 10 lat doświadczenie prawne lub pedagogiczne pracy prawnika.

Artykuł 104

Pełniąc swoje obowiązki, Sędziowie Sądu Konstytucyjnego nie są zależni od żadnej instytucji państwowej, osoby lub organizacji i kierują się tylko Konstytucją Republiki Litewskiej.

Przed rozpoczęciem pełnienia swoich obowiązków Sędziowie Sądu Konstytucyjnego w Sejmie składają przysięgę być wiernymi Republice Litewskiej i Konstytucji.

Sędzi Sądu Konstytucyjnego obowiązują ograniczenia w pracy oraz działalności politycznej.

Sędziowie Sądu Konstytucyjnego posiadają taką samą nietykalność osobistą jak i posłowie na Sejm.

27

Artykuł 105

Sąd Konstytucyjny rozpatruje i orzeka, czy ustawy Republiki Litewskiej lub inne akta prawne Sejmu nie są sprzeczne z Konstytucją.

Sąd Konstytucyjny również rozpatruje, czy nie są sprzeczne z Konstytucją i ustawami:

1) akta Prezydenta Republiki;

2) akta Rządu Republiki.

Sąd Konstytucyjny orzeka:

1) czy nie zostały naruszone ustawy o wyborach podczas wyborów prezydenckich lub sejmowych;

2) czy stan zdrowia Prezydenta Republiki pozwala mu dalej pełnić swoje obowiązki;

3) czy umowy międzynarodowe Republiki Litewskiej nie są sprzeczne z Konstytucją;

4) czy działania członków Sejmu i funkcjonariuszy państwowych, przeciwko którym wszczęto proces impeachmentu, nie są sprzeczne z Konstytucją.

Artykuł 106

Prawo zwrócić się do Sądu Konstytucyjnego w sprawie aktów, wskazanych w pierwszej części artykułu 105, przysługuje Rządowi, nie mniej niż 1/5 wszystkich posłów na Sejm, a również sądom.

Prawo zwrócić się do Sądu Konstytucyjnego w sprawie zgodności aktów prezydenckich z Konstytucją i ustawami przysługuje nie mniej niż 1/5 wszystkich posłów na Sejm oraz sądom.

Prawo zwrócić się do Sądu Konstytucyjnego w sprawie zgodności aktów rządowych z Konstytucją i ustawami przysługuje nie mniej niż 1/5 wszystkich posłów na Sejm, sądom, a również Prezydentowi Republiki.

Propozycja Prezydenta Republiki dla Sądu Konstytucyjnego lub uchwała sejmowa zbadać sprawę zgodności aktu z Konstytucją wstrzymuje prawomocność przedmiotowego aktu.

O decyzję Sądu Konstytucyjnego może ubiegać się Sejm, a w sprawie wyborów sejmowych i umów międzynarodowych – Prezydent Republiki.

Sąd Konstytucyjny ma prawo odmówić rozpatrywać sprawę lub przygotować wnioski, jeżeli pytanie nie jest prawnie uzasadnione.

Artykuł 107

Ustawa Republiki Litewskiej (lub jej część) albo inny akt Sejmu (lub jego część), akt Prezydenta Republiki, akt Rządu (lub jego część) nie mogą być stosowane od dnia, w którym oficjalnie zostanie ogłoszona decyzja Sądu Konstytucyjnego, iż przedmiotowy akt (lub jego część) nie jest zgodny z Konstytucją Republiki Litewskiej.

Orzeczenia Sądu Konstytucyjnego w sprawach, które Konstytucja przydziela jego kompetencji, są ostateczne i nie przysługuje od nich zażalenie.

W oparciu o decyzje Sądu Konstytucyjnego w sprawach, wskazanych w trzeciej części artykułu 105 Konstytucji, ostateczną decyzję przyjmuje Sejm.

28

Artykuł 108

Pełnomocnictwa sędziego Sądu Konstytucyjnego kończą się w chwili, gdy:

1) upływa czas ważności pełnomocnictwa;

2) umiera;

3) podaje do dymisji;

4) ze względu na swój stan zdrowia nie może spełniać swoich obowiązków;

5) Sejm usuwa go w procesie impeachmentu.

ROZDZIAŁ IX SĄD

Artykuł 109

Wymiar sprawiedliwości w Republiki Litewskiej wykonują tylko sądy.

Sędziowie i sądy, wykonując wymiar sprawiedliwości, są niezależni.

Sędziowie, rozpatrując sprawy, kierują się tylko ustawą.

Sąd orzeka w imieniu Republiki Litewskiej.

Artykuł 110

Sędzia nie może stosować ustawy, która nie jest zgodna z Konstytucją.

W wypadkach, gdy jest podstawa podejrzewać, że ustawa lub inny akt prawny, który musiałby być stosowany w rzeczowej sprawie, są sprzeczne z Konstytucją, sędzia wstrzymuje rozpatrzenie sprawy i zwraca się do Sądu Konstytucyjnego z prośbą orzec w sprawie zgodności przedmiotowej ustawy lub innego akta prawnego z Konstytucją.

Artykuł 111

W Republice Litewskiej jest Litewski Sąd Najwyższy, Litewski Sąd Apelacyjny, sądy okręgowe i rejonowe.

Na podstawie ustawy do rozpatrzenia spraw administracyjnych, prac, rodzinnych i innych kategorii mogą być zakładane specjalistyczne sądy.

Sądy ze szczególnymi pełnomocnictwami w okresie pokojowym w Republice Litewskiej nie mogą być zakładane.

Skład i kompetencje sądu określa ustawa Republiki Litewskiej o sądach.

29

Artykuł 112

Sędziami na Litwie mogą być tylko obywatele Republiki Li-tewskiej.

Sędziów Sądu Najwyższego, a z nich – przewodniczącego, mianuje i odwołuje na zgłoszenie Prezydenta Republiki Sejm.

Sędziów Sądu Apelacyjnego, a z nich – przewodniczącego, mianuje i odwołuje za zgodą Sejmu Prezydent Republiki.

Sędziów oraz przewodniczących sądów okręgowych, rejonowych i specjalistycznych mianuje i odwołuje, zmienia ich miejsca pracy Prezydent Republiki.

W sprawach mianowania, podwyższenia, przeniesienia i odwołania sędziów Prezydentowi Republiki rad udziela specjalna, przewidziana w ustawie, instytucja sędzi.

Osoba, wybrana na sędziego w sposób przewidziany w ustawie, przysięga być wierną Republice Litewskiej, wykonywać sprawiedliwość tylko na podstawie ustawy.

Artykuł 113

Sędzia nie może pełnić żadnych innych wybieralnych lub wyznaczanych obowiązków, pracować w instytucjach lub spółkach gospodarczych, handlowych, prywatnych. Również nie może otrzymywać żadnego innego wynagrodzenia, oprócz wynagrodzenia sędziego lub zapłaty za działalność pedagogiczną lub twórczą.

Sędzia nie może brać udziału w działalności partii politycznych oraz innych organizacji politycznych.

Artykuł 114

Wtrącanie się władzy państwowej i instytucji rządzących, członków Sejmu i innych funkcjonariuszy, partii politycznych i organizacji społecznych lub obywateli do działalności sędziego lub sądu jest zabronione i pociąga do odpowiedzialności przewidzianej w ustawie.

Sędzia bez zgody Sejmu, a między sesjami sejmowymi – bez uprzedniej zgody Prezydenta Republiki, nie może być pociągnięty do odpowiedzialności karnej, aresztowany, jego wolność nie może być ograniczona w inny sposób.

Artykuł 115

Sędziowie sądów Republiki Litewskiej z pełnionych obowiązków są odwoływani w sposób przewidziany w ustawie w tych wypadkach:

1) na własne życzenie;

2) po wygaśnięciu terminu ważności pełnomocnictw lub ukończeniu wieku emerytalnego przewidzianego w ustawie;

3) ze względu na stan zdrowia;

4) po wybraniu na inne stanowisko lub za ich zgodą przenosząc na inne stanowisko;

30

5) gdy swoim zachowaniem poniżył imię sędziego;

6) gdy mocy nabierają sądowe orzeczenia oskarżające.

Artykuł 116

Przewodniczącego Sądu Najwyższego i sędziów, również przewodniczącego Sądu Apelacyjnego i sędziów za poważne naruszenia Konstytucji lub złamanie przysięgi, a także po wykryciu, że zostało popełnione przestępstwo, Sejm może usunąć od pełnionych obowiązków w procesie impeachmentu.

Artykuł 117

We wszystkich sądach sprawy są rozpatrywane publicznie. Posiedzenie Sejmu może być zamknięte – dla ochrony tajności życia osobistego i rodzinnego, również jeżeli sprawa rozpatrywana publicznie może ujawnić tajemnicę państwową, profesjonalną lub komercyjną.

Proces sądowy w Republice Litewskiej odbywa się w języku urzędowym.

Osobom, którzy nie znają języka litewskiego, zapewniane jest prawo wziąć udział w dochodzeniu i czynnościach sądowych przez tłumacza.

Artykuł 118

Postępowanie dowodowe organizuje i kieruje mu, oskarżenie państwowe w sprawach karnych wnosi prokurator.

W ustawie przewidzianych wypadkach prokurator broni prawnych interesów osób, społeczeństwa i państwa.

Wykonując swoje obowiązki prokurator jest niezależny i kieruje się tylko ustawą.

Prokuratura Republiki Litewskiej – to Prokuratura Generalna i prokuratury terytorialne.

Prokuratora Generalnego za zgodą Sejmu mianuje i odwołuje Prezydent Republiki.

Sposób mianowania i odwołania prokuratorów, ich status określa ustawa.

ROZDZIAŁ X SAMORZĄD TERYTORIALNY I ZARZĄDZANIE

Artykuł 119

Prawo samorządu przysługuje przewidzianym w ustawie jednostkom administracyjnym na terytorium państwa. Jest ono realizowane przez odpowiednie rady samorządowe.

Na członków rad samorządowych w wyborach powszechnych, równych, bezpośrednich i w głosowaniu tajnym obywatele Republiki Litewskiej i inni stali mieszkańcy jednostki administracyjnej wybierają obywateli Republiki Litewskiej i innych stałych mieszkańców jednostki administracyjnej.

Sposób organizacji i działalność instytucji samorządowych określa ustawa.

Bezpośrednio do wykonania ustaw Republiki Litewskiej, postanowień rządowych i samorządowych rada samorządowa powołuje podwładne dla niej organy wykonawcze.

31

Artykuł 120

Państwo wspiera samorządy.

Na podstawie kompetencji przewidzianej w Konstytucji i ustawach samorządy działają swobodnie oraz samodzielnie.

Artykuł 121

Samorządy tworzą i zatwierdzają swój budżet.

Rady samorządowe mają prawo w zakresie i sposób określony w ustawie ustalić opłaty lokalne, na rachunek własnego budżetu rady samorządowe mogą przewidzieć ulgi podatkowe.

Artykuł 122

Rady samorządowe w sprawie naruszenia ich prawa mają prawo zwrócić się do sądu.

Artykuł 123

W głównych jednostkach administracyjnych w sposób okreś-lony ustawą zarządzanie organizuje Rząd.

Wyznaczeni przez Rząd przedstawiciele pilnują, czy samorządy kierują się Konstytucją i ustawami oraz czy wykonują postanowienia rządowe.

Pełnomocnictwa przedstawiciela Rządu oraz sposób ich wykonania przewiduje ustawa.

W przypadkach i sposób przewidziany w ustawie na terytorium samorządu tymczasowo Sejm może wprowadzić bezpośrednie zarządzanie.

Artykuł 124

Akta i czynności rad samorządowych, ich organów wykonawczych oraz funkcjonariuszy, naruszające prawa obywateli i organizacji, mogą być zaskarżone w sądzie.

ROZDZIAŁ XI FINANSE BUDŻET PAŃSTWOWY

Artykuł 125

Bank centralny Republiki Litewskiej – to Bank Litewski, który prawem własności należy do państwa litewskiego.

Sposób organizacji i działalności Banku Litewskiego, również pełnomocnictwa oraz status prawny przewodniczącego zarządu Banku Litewskiego i podstawę jego odwołania określa ustawa.

Artykuł 126

Bankiem Litewskim zarządza zarząd banku, który tworzy przewodniczący, jego zastępcy i członkowie.

Przewodniczącego zarządu Banku Litewskiego na pięć lat na zgłoszenie Prezydenta Republiki mianuje Sejm.

32

Artykuł 127

System budżetowy Litwy tworzy samodzielny budżet Republiki Litewskiej, również samodzielne budżety samorządów.

Dochody budżetu państwowego stanowią podatki, obowiązkowe płatności, opłaty, dochody z majątku państwowego i inne wpływy.

Podatki, inne płatności do budżetu i opłaty określają ustawy Republiki Litewskiej.

Artykuł 128

Postanowienia w sprawie pożyczki państwowej i innych istotnych zobowiązań majątkowych państwa na zgłoszenie Rządu przyjmuje Sejm.

Sposób zarządzania, korzystania i dysponowania majątkiem państwowym określa ustawa.

Artykuł 129

Rok budżetowy rozpoczyna się z dniem 1 stycznia i kończy się 31 grudnia.

Artykuł 130

Projekt budżetu państwowego przygotowuje Rząd i przedstawia Sejmowi nie później niż przed upływem 75 dni do końca roku budżetowego.

Artykuł 131

Projekt budżetu państwowego rozpatruje Sejm i zatwierdza ustawą przed rozpoczęciem roku budżetowego.

Rozpatrując projekt budżetu państwowego, Sejm może zwiększyć wydatki tylko wskazując ich źródła finansowe. Nie można zmniejszyć wydatków przewidzianych w ustawach, dopóki przedmiotowe ustawy nie zostaną zmienione.

Artykuł 132

Jeżeli budżet państwowy nie zostaje na czas potwierdzony, jego wydatki na początku roku budżetowego co miesiąc nie mogą przekroczyć 1/2 wydatków budżetu państwowego z ubiegłego roku.

W roku budżetowym Sejm może zmienić budżet. Jest on zmieniany w ten sam sposób, na podstawie którego jest on tworzony, przyjmowany i zatwierdzany.

Z konieczności Sejm może potwierdzić dodatkowy budżet.

33

ROZDZIAŁ XII KONTROLA PAŃSTWOWA

Artykuł 133

System kontroli państwowej i pełnomocnictwa określa ustawa.

Kontrolą państwową kieruje kontroler państwowy, którego na zgłoszenie Prezydenta Republiki na pięć lat mianuje Sejm.

Przed pełnieniem swych obowiązków kontroler państwowy składa przysięgę. Przysięgę określa ustawa.

Artykuł 134

Kontrola państwowa nadzoruje, czy prawnie zarządza się i korzysta się z majątku państwowego i jak wykonywany jest budżet państwowy.

Kontroler państwowy przedstawia Sejmowi roczne sprawozdanie z wykonania budżetu państwowego.

ROZDZIAŁ XIII POLITYKA ZAGRANICZNA ORAZ OBRONA PAŃSTWA

Artykuł 135

Republika Litewska, realizując politykę zagraniczną, kieruje się powszechnie uznanymi zasadami i normami prawa międzynarodowego, dąży do zapewnienia bezpieczeństwa i niepodległości państwa, dobrobytu obywateli oraz ich praw i wolności, w oparciu o prawo i sprawiedliwość przyczynia się do tworzenia międzynarodowego porządku.

Propaganda wojenna w Republice Litewskiej jest zabroniona.

Artykuł 136

Republika Litewska bierze udział w organizacjach międzynarodowych, jeżeli nie jest to sprzeczne z interesami państwowymi i niepodległością państwa.

Artykuł 137

Na terytorium Republiki Litewskiej nie może być broni masowego rażenia i zagranicznych baz woskowych.

Artykuł 138

Sejm ratyfikuje oraz denuncjuje następujące międzynarodowe umowy Republiki Litewskiej:

1) o zmianie granic państwowych Republiki Litewskiej;

2) o współpracy politycznej z państwami zagranicznymi, wzajemnej pomocy, również umowy o treści obronnej, dotyczące obrony państwa;

3) o odmowie użycia sił zbrojnych lub grożenia siłą, również umowy pokojowe;

4) o przebywaniu sił zbrojnych Republiki Litewskiej oraz ich statusie na terytorium państw zagranicznych;

34

5) o udziale Republiki Litewskiej w uniwersalnych międzynarodowych organizacjach oraz regionalnych międzynarodowych organizacjach;

6) wielostronne lub długoterminowe umowy gospodarcze.

W ustawach, również w umowach międzynarodowych mogą być przewidziane i inne wypadki, kiedy Sejm ratyfikuje międzynarodowe umowy Republiki Litewskiej.

Międzynarodowe umowy, które ratyfikował Sejm Republiki Litewskiej, są integralną częścią systemu prawnego Republiki Litewskiej.

Artykuł 139

Obrona państwa od ataku zagranicznych sił zbrojnych jest prawem oraz obowiązkiem każdego obywatela Republiki Litewskiej.

W sposób określony w ustawie obywatele Republiki Litewskiej są obowiązani do zasadniczej służby wojskowej lub alternatywnej służby obrony kraju.

Organizację obrony kraju określa ustawa.

Artykuł 140

Najważniejsze kwestie obrony kraju rozpatruje i koordynuje Rada Obrony Państwa, w której skład wchodzą: Prezydent Republiki, Premier, Przewodniczący Sejmu, minister obrony kraju i dowódca wojsk. Radą Obrony Państwa kieruje Prezydent Republiki. Jej sposób tworzenia, działalności i pełnomocnictwa określa ustawa.

Starszym dowódcą sił zbrojnych państwa jest Prezydent Republiki.

Za zarządzanie i dowodzenie siłami zbrojnymi państwa przed Sejmem są odpowiedzialni: Rząd, minister obrony kraju, dowódca wojsk. Ministrem obrony kraju nie może być żołnierz rezerwy.

Artykuł 141

Osoby, pełniące zasadniczą lub alternatywną służbę wojskową, a także żołnierze nie z rezerwy, oficerowie policji i służby wewnętrznej, podoficerowie, inni funkcjonariusze służb wojskowych i obronnych nie mogą być posłami na Sejm i członkami rad samorządowych.

Nie mogą oni pełnić wybieralnych lub wyznaczanych obowiązków w cywilnej służbie państwowej, brać udział w działalności partii i organizacji politycznych.

Artykuł 142

Sejm wprowadza stan wojenny, ogłasza mobilizację i demobilizację, podejmuje decyzję użyć siły zbrojnej, gdy zachodzi potrzeba obrony Ojczyzny lub wykonania międzynarodowych zobowiązań państwa litewskiego.

35

W przypadku napadu zbrojnego, zagrażającego suwerenności państwa lub jednolitości terytorium, Prezydent Republiki przyjmuje decyzje o obronie przeciwko agresji zbrojnej, wprowadzeniu stanu wojennego w całym Państwie lub jego części, ogłasza mobilizację i zgłasza przedmiotowe decyzje do zatwierdzenia na najbliższym posiedzeniu Sejmu, a między sesjami sejmowymi – niezwłocznie zwołuje nadzwyczajną sesję Sejmu. Sejm uchwala lub odwołuje decyzję Prezydenta Republiki.

Artykuł 143

Jeżeli w okresie czynności wojennych muszą być organizowane powszechne wybory, Sejm lub Prezydent Republiki przyjmuje decyzję przedłużyć okres ważności pełnomocnictw Sejmu, Prezydenta Republiki, rad samorządowych. W takim wypadku wybory są ogłaszane nie później niż przed upływem trzech miesięcy po zakończeniu wojny.

Artykuł 144

Jeżeli w państwie zaistniało zagrożenie dla ustroju konstytucyjnego lub pokoju społeczeństwa, Sejm może na terytorium całego państwa lub jego części wprowadzić stan nadzwyczajny. Czas jego trwania – do sześciu miesięcy.

Między sesjami sejmowymi w sprawach niecierpiących zwłoki taką decyzję ma prawo podjąć Prezydent Republiki, przy tym zwołując sesję nadzwyczajną Sejmu w tej sprawie. Sejm uchwala lub odwołuje decyzję Prezydenta Republiki.

Stan nadzwyczajny określa ustawa.

Artykuł 145

Po wprowadzeniu stanu wojennego lub nadzwyczajnego tymczasowo mogą ograniczone prawa i wolności, wskazane w artykułach 22, 24, 25, 32, 35 i 36 Konstytucji.

Artykuł 146

Państwo opiekuje się i zaopatruje żołnierzy, którzy pełniąc służbę wojskową tracą zdrowie, również rodziny żołnierzy, którzy pełniąc służbę wojskową zginęli lub umarli.

Państwo zaopatruje także obywateli, którzy broniąc Państwa stracili zdrowie, również rodziny obywateli, którzy broniąc Państ-wa zginęli lub umarli.

ROZDZIAŁ XIV ZMIANA KONSTYTUCJI

Artykuł 147

Wniosek o zmianie lub uzupełnieniu Konstytucji Republiki Litewskiej ma prawo przedstawić Sejmowi co najmniej 1/4 wszystkich posłów na Sejm lub co najmniej 300 tysięcy wyborców.

W okresie stanu nadzwyczajnego lub wojennego Konstytucja nie może być zmieniana.

36

Artykuł 148

Zasada z 1 artykułu Konstytucji „Państwo litewskie jest niezależną republiką demokratyczną” może być zmieniona tylko w referendum, jeżeli za zmianą opowiada się co najmniej 3/4 obywateli Litwy, mających prawo głosu.

Tylko w referendum mogą być zmienione zasady z pierwszego rozdziału „Państwo Litewskie” lub „Zmiana Konstytucji”.

Zmiany Konstytucji w innych jej rozdziałach muszą być rozpatrywane i głosowanie w tej sprawie odbywa się w Sejmie dwa razy. Między głosowaniami obowiązuje przerwa nie mniejsza niż trzy miesiące. Projekt ustawy o zmianie Konstytucji zostaje przez Sejm przyjęty, jeżeli w każdym głosowaniu za zmianą opowiedziało się co najmniej 2/3 wszystkich posłów na Sejm.

Nieprzyjęta zmiana Konstytucji Sejmowi ponownie do rozpatrzenia może być przedstawiona nie wcześniej niż po roku.

Artykuł 149

Uchwaloną ustawę o zmianie Konstytucji podpisuje Prezydent Republiki i przed upływem 5 dni oficjalnie ogłasza.

Jeżeli we wskazanym czasie przedmiotowej ustawy Prezydent Republiki nie uchwala i nie ogłasza, ustawa wchodzi w życie, gdy zostaje uchwalona i ogłoszona przez Przewodniczącego Sejmu.

Ustawa o zmianie Konstytucji wchodzi w życie nie wcześniej niż przed miesiącem od jej uchwalenia.

POSTANOWIENIA KOŃCOWE

Artykuł 150

Integralną częścią Konstytucji Republiki Litewskiej jest:

Ustawa konstytucyjna z dnia 11 lutego 1991 r. o państwie litewskim;

Akt konstytucyjny z dnia 8 czerwca 1992 r. o nie zjednoczeniu Republiki Litewskiej z postsowieckimi związkami wschodnimi;

Ustawa z dnia 25 października 1992 r. o trybie wejścia w życie Konstytucji Republiki Litewskiej;

Akt konstytucyjny z dnia 13 lipca 2004 r. o członkostwie Republiki Litewskiej w Unii Europejskiej;

Artykuł 151

Konstytucja Republiki Litewskiej wchodzi w życie następnego dnia po oficjalnym ogłoszeniu wyników referendum i tylko pod warunkiem, że w referendum opowiada się za nią ponad połowa wszystkich obywateli Republiki Litewskiej, posiadających prawo głosu.

37

Artykuł 152

Tryb wejścia w życie niniejszej Konstytucji i poszczególnych jej zasad reglamentuje Ustawa Republiki Litewskiej o trybie wejścia w życie Konstytucji Republiki Litewskiej, która uchwalana jest w referendum wraz z Konstytucją Republiki Litewskiej.

Artykuł 153

Gdy niniejsza Konstytucja Republiki Litewskiej będzie uchwalona w referendum, Sejm Republiki Litewskiej do dnia 25 października 1993 roku 3/5 większością głosów wszystkim posłów na Sejm może zmienić zasady Konstytucji Republiki Litewskiej, które są w artykułach 47, 55, 56, w 2 punkcie drugiej części artykułu 58, artykułach 65, 68, 69, w punktach 11 i 12 artykułu 84, w pierwszej części artykułu 87, artykułach 96, 103, 118, w czwartej części artykułu 119.

Artykuł 154

Konstytucję Republiki Litewskiej i Ustawę o trybie wejścia w życie Konstytucji Republiki Litewskiej, przyjętych w referendum, uchwala i przed upływem 15 dni ogłasza Przewodniczący Rady Najwyższej Republiki Litewskiej

PRZEWODNICZĄCY RADY NAJWYŻSZEJ

REPUBLIKI LITEWSKIEJ

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Wilno, dn. 6 listopada 1992 r.

38

CZĘŚĆ INTEGRALNA KONSTYTUCJI REPUBLIKI LITEWSKIEJ

39

USTAWA KONSTYTUCYJNA REPUBLIKI LITEWSKIEJ

„O ZARZĄDZANIU PAŃSTWIE LITEWSKIM”

Rada Najwyższa Republiki Litewskiej,

uwzględniając to, że ponad trzy czwarte mieszkańców Litwy, posiadających prawo głosu, w dniu 9 lutego 1991 r. w powszechnym sondażu (plebiscycie) w tajnym głosowaniu opowiedziało się za tym, by „Państwo litewskie byłoby niezależną republiką demokratyczną”,

zaznaczając, że tym suwerennym ogłoszeniem mocy i woli naród litewski znów potwierdził swoje przekonanie w sprawie niepodległości państwa litewskiego,

traktując rezultaty plebiscytu jako decyzję o wzmocnieniu i o bronie niepodległość Litwy oraz stworzeniu republiki demokratycznej i

wykonując wolę narodu litewskiego,

uchwala i uroczyście ogłasza niniejszą ustawę.

Artykuł 1

Stwierdzenie „Państwo litewskie jest niezależną republiką demokratyczną” jest normą konstytucyjną Republiki Litewskiej i podstawową zasadą państwa.

Artykuł 2

W artykule pierwszym niniejszej ustawy sformułowana norma konstytucyjna i podstawowa zasada państwa mogą być zmienione tylko w powszechnym sondażu (plebiscycie), jeżeli opowiada się za tym ponad trzy czwarte obywateli Litwy, posiadających prawo głosu.

PRZEWODNICZĄCY RADY NAJWYŻSZEJ

REPUBLIKI LITEWSKIEJ

VYTAUTAS LANDSBERGIS Wilno, dn. 11 lutego 1991 r.

Nr I-1051

40

AKT KONSTYTUCYJNY REPUBLIKI LITEWSKIEJ „O NIE ZJEDNOCZENIU REPUBLIKI LITEWSKIEJ Z POSTSOWIECKIMI ZWIĄZKAMI WSCHODNIMI”

Rada Najwyższa Republiki Litewskiej,

kierując się aktami z dni 16 lutego 1918 r. i 11 marca 1990 r. o odbudowaniu niepodległości Litwy i oświadczoną 9 lutego 1991 r. wolą całego narodu oraz

widząc starania w każdej formie zachować były Związek SRR z całym jego zdobytym terytorium i zamiar wciągnąć Litwę w „przestrzeń” obronną, ekonomiczną, finansową i inną postsowiec-kiego bloku wschodniego,

d e c y d u j e:

1. Pielęgnować obustronnie dogodne stosunki z każdym państ-wem, wcześniej wchodzącym w skład ZSRR, jednak nigdy i w żadnej formie nie łączyć się w żadne nowo powstające na zasadzie byłego ZSRR tworzone związki lub wspólnoty polityczne, wojskowe, ekonomiczne i inne.

2. Działalność, mająca na celu wciągnięcie państwa litewskiego do związków lub wspólnot państw, wspomnianych w pierwszym artykule niniejszej Konstytucji, jest uznawana za wrogą niepod-ległości Litwy i odpowiedzialność za nią jest określana na podstawie ustaw.

3. Na terytorium Republiki Litewskiej nie może być żadnych baz lub jednostek wojskowych z Rosji, Wspólnoty Niepodległych Państw.

PRZEWODNICZĄCY RADY NAJWYŻSZEJ

REPUBLIKI LITEWSKIEJ

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Wilno, dn. 8 czerwca 1992 r.

Nr I-2622

41

USTAWA REPUBLIKI LITEWSKIEJ „O TRYBIE WEJŚCIA W ŻYCIE KONSTYTUCJI REPUBLIKI LITEWSKIEJ”

Artykuł 1

Po wejściu w życie Konstytucji Republiki Litewskiej, moc prawną traci Tymczasowa Podstawowa Ustawa Republiki Litewskiej.

Artykuł 2

Ustawy, inne akta prawne, obowiązujące na terytorium Republiki Litewskiej do uchwalenia Konstytucji Republiki Litewskiej, ważne są tyle, ile są zgodne z Konstytucją lub niniejszą ustawą, i będą ważne tyle, ile będą uznane za nieważne lub zostaną uzgodnione z zasadami Konstytucji.

Artykuł 3

Zasady ustaw Republiki Litewskiej, reglamentujące status najwyższych państwowych instytucji rządzących lub zarządzanych, deputowanych, rad samorządowych Republiki Litewskiej ważne są dopóki wybrany Sejm nie zdecyduje inaczej.

Artykuł 4

Pełnomocnictwa Rady Najwyższej Republiki Litewskiej i jej deputowanych ważne są od czasu, gdy wybrany Sejm Republiki Litewskiej zbiera się na pierwsze posiedzenie.

Posłowie na Sejm Republiki Litewskiej na posiedzenie zbierają się w trzecim dniu po tym, jak Główna Komisja Wyborcza Litwy po dwóch rundach wyborczych oficjalnie ogłosi o tym, że zostało wybranych ponad 3/5 wszystkich posłów na Sejm.

Artykuł 5

Ustalany jest następujący tekst przysięgi posła na Sejm Republiki Litewskiej:

„Ja, (imię, nazwisko),

przysięgam być wiernym Republice Litewskiej;

przysięgam szanować i wykonywać jej Konstytucję oraz ustawy, chronić jednolitość jej ziem;

przysięgam z całych sił wzmacniać jej niepodległość, sumiennie służyć Ojczyźnie,

demokracji, dobru ludziom Litwy.

Tak mi dopomóż Bóg!”

Przysiąc możne i bez ostatniego zdania.

42

Artykuł 6

W okresie, w którym nie ma jeszcze Prezydenta Republiki, taka sytuacja prawna jest równorzędna sytuacji, przewidzianej w artykule 89 Konstytucji Republice Litewskiej.

W razie potrzeby Sejm może przedłużyć przewidziane w artykule 89 terminy na podstawie większości głosów ponad połowy wszystkich posłów na Sejm, jednak nie dłużej niż na cztery miesiące.

Artykuł 7

Sędziowie Sądu Konstytucyjnego Republiki Litewskiej, a z nich przewodniczący Sądu Konstytucyjnego muszą być mianowani nie później niż przed upływem miesiąca po wyborach Prezydenta Republiki.

Po raz pierwszy mianując sędzi Sądu Konstytucyjnego, troje z nich są mianowani na trzy lata, troje – na sześć i trzy – na dziewięć lat.

Prezydent Republiki, Przewodniczący Sejmu i Przewodniczący Sądu Najwyższego zgłaszając kandydatury sędzi Sądu Konstytucyjnego, wskazują, których z nich mianować na trzy, sześć i dziewięć lat.

Sędziowie Sądu Konstytucyjnego, którzy będą mianowani na trzy i sześć lat, po przerwie trzech lat mogą zająć te stanowisko na jeszcze jedną kadencję.

Artykuł 8

Zasady z trzeciej części artykułu 20 Konstytucji Republiki Litewskiej są stosowane od wtedy, gdy zostaną uzgodnione ustawy procesu karnego Republiki Litewskiej z niniejszą Konstytucją.

PRZEWODNICZĄCY RADY NAJWYŻSZEJ

REPUBLIKI LITEWSKIEJ

VYTAUTAS LANDSBERGIS

Wilno, dn. 6 listopada 1992 r.

43

AKT KONSTYTUCYJNY REPUBLIKI LITEWSKIEJ

„O CZŁONKOSTWIE REPUBLIKI LITEWSKIEJ W UNII EUROPEJSKIEJ”

Sejm Republiki Litewskiej,

wykonując wolę obywateli Republiki Litewskiej, oświadczoną w referendum z dn. 10 i 11 maja 2003 r. o członkostwie Republiki Litewskiej w Unii Europejskiej,

wyrażając przekonanie, że Unia Europejska szanuje prawa i podstawowe wolności ludzi, a członkowstwo Litwy w Unii Europejskiej przyczyni się do skuteczniejszego zapewnienia praw i wolności ludzi,

zaznaczając, że Unia Europejska szanuje tożsamość narodową i tradycje konstytucyjne państw członkowskich,

dążąc do zapewnienia pełnoprawnego udziału Republiki Litewskiej w integracji europejskiej oraz bezpieczeństwa Republiki Litewskiej i dobrobytu jej obywateli,

w dn. 16 września ratyfikując umowę Królestwa Belgii, Królestwa Danii, Republiki Federalnej Niemiec, Republiki Greckiej, Królestwa Hiszpanii, Republiki Francuskiej, Irlandii, Republiki Włoskiej, Wielkiego Księstwa Luksemburga, Księstwa Niderlandów, Republiki Austrii, Republiki Portugalskiej, Republiki Finlandii, Królestwa Szwecji, Zjednoczonego Królestwa Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej (państw członkowskich Unii Europejskiej), Republiki Czeskiej, Republiki Estońskiej, Republiki Cypryjskiej, Republiki Łotewskiej, Republiki Litewskiej, Republiki Węgierskiej, Republiki Malty, Rzeczpospolitej Polskiej, Republiki Słowenii, Republiki Słowackiej o wstąpieniu Republiki Czeskiej, Republiki Estońskiej, Republiki Cypryjskiej, Republiki Łotewskiej, Republiki Litewskiej Węgierskiej, Republiki Malty, Rzeczpospolitej Polskiej, Republiki Słowenii, Republiki Słowackiej do Unii Europejskiej, zawartą 16 kwietnia 2003 r. w Atenach,

uchwala i ogłasza niniejszy Akt Konstytucyjny:

1. Republika Litewska, będąc państwem członkowskim Unii Europejskiej, dzieli się i powierza Unii Europejskiej kompetencję instytucji państwowych w umowach, na zasadach których działa Unia Europejska, w przewidzianych dziedzinach i tyle, że wraz z innymi państwami członkowskimi Unii Europejskiej wspólnie będzie wykonywać zobowiązania członkowskie w tych dziedzinach, również korzystać z praw członkowstwa.

2. Normy prawne Unii Europejskiej są integralną częścią sys-temu prawnego Republiki Litewskiej. Jeżeli to zaistniało z umów, na zasadach których działa Unia Europejska, normy prawne Unii Europejskiej są stosowane bezpośrednio, a w wypadku kolizji prawnej mają one pierwszeństwo przed ustawami i innymi aktami prawymi Republiki Litewskiej.

44

45

3. Rząd informuje Sejm o wnioskach uchwalenia akt prawnych Unii Europejskiej. W sprawie wniosków uchwalenia akt prawnych Unii Europejskiej, reglamentujących dziedziny, które na podstawie Konstytucji Republiki Litewskiej należą do kompetencji Sejmu, Rząd konsultuje się z Sejmem. Sejm może zalecić Rządowi pozycję Republiki Litewskiej w sprawie przedmiotowych wniosków. Rząd ocenia zgłaszane zalecenia lub zdania Sejmu lub jego komitetów i informuje Sejm o ich wykonaniu w trybie wskazanym w aktach prawnych.

4. Rząd wnioski o uchwaleniu akt prawnych Unii Europejskiej rozpatruje w trybie wskazanym w aktach prawnych. W sprawie przedmiotowych wniosków Rząd może przyjąć decyzje lub rezolucje, w uchwaleniu których nie obowiązuje zasada z artykułu 95 Konstytucji.

Konstytucja niniejszym aktem konstytucyjnym została uzupełniona:

SEJM REPUBLIKI LITEWSKIEJ, USTAWA

Nr IX-2343, 13.07.2004, Žin., 2004, Nr 111-4123 (17.04.2004)

Uzupełnienie Konstytucji aktem konstytucyjnym o członkostwie Republiki Litewskiej w Unii Europejskiej i ustawa uzupełniająca artykuł 150 Konstytucji Republiki Litewskiej.

Ustawę uchwalił Prezydent Republiki Litewskiej VALDAS ADAMKUS.

КОНСТИТУЦИЯ ЛИТОВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ

(принята гражданами Литовской Республики на референдуме 25 октября 1992 г.)

(С изменениями и дополнениями, внесенными Законом от 20 июня 1996 г. № I-1390, Законом от 12 декабря 1996 г. № VIII-32, Законом от 20 июня 2002 г. № IX- 959, Законом от 23 января 2003 г. № IX-1305, Законом от 20 марта 2003г. № IX-1378, Законом от 20 марта 2003 г. № IX-1379, Законом от 13 июля 2004 г. № IX-2343, Законом от 13 июля 2004 г. № IX-2344, Законом от 25 апреля 2006 г. № X-572)

ЛИТОВСКИЙ НАРОД – создавший много веков тому назад Литовское государство, – основывая его правовой фундамент на Литовских Статутах и Конституциях Литовской Республики, – веками решительно защищавший свою свободу и независимость, – сохранивший свой дух, родной язык, письменность и обычаи, – воплощая естественное право человека и Народа свободно жить и творить на земле своих отцов и предков – в независимом Литовском государстве, – радея о национальном согласии на земле Литвы, – стремясь к открытому, справедливому, гармоничному гражданскому обществу и правовому государству, по воле граждан возрожденного Литовского государства принимает н провозглашает настоящую КОНСТИТУЦИЮ

ГЛАВА I ЛИТОВСКОЕ ГОСУДАРСТВО

Статья 1 Литовское государство является независимой демократической республикой.

Статья 2 Литовское государство созидается Народом. Суверенитет принадлежит Народу.

Статья 3 Никто не может ущемлять или ограничивать суверенитет Народа, присваивать

суверенную волю, принадлежащую всему Народу. Народ и каждый гражданин вправе оказывать противодействие любому, кто

насильственным путем посягает на независимость, территориальную целостность, конституционный строй Литовского государства.

Статья 4 Высшую суверенную волю Народ осуществляет непосредственно или через

своих представителей, избранных демократическим путем.

Статья 5 Государственная власть в Литве осуществляется Сеймом, Президентом

Республики и Правительством, Судом. Полномочия власти ограничиваются Конституцией. Учреждения власти служат людям.

Статья 6 Конституция является целостным и непосредственно применяемым актом. Каждый может защищать свои права, основываясь на Конституции.

Статья 7 Недействительным является любой закон или иной акт, противоречащий

Конституции. Действительны только обнародованные законы. Незнание закона не освобождает от ответственности.

Статья 8 Захват государственной власти или ее института насильственным путем

считается антиконституционным действием, является незаконным и недействительным.

Статья 9 Важнейшие вопросы жизни Государства и Народа решаются путем

референдума. В установленных законом случаях референдум объявляется Сеймом. Референдум объявляется также в случае, если этого требует не менее 300 тысяч

граждан, имеющих избирательное право. Порядок объявления и проведения референдума устанавливается законом.

Статья 10 Территория Литовского государства является единой и не делима на какие-либо

государственные образования. Государственные границы могут быть изменены только в соответствии с

международным договором Литовской Республики после его ратификации 4/5 от общего числа членов Сейма.

Статья 11 Административные единицы территории Литовского государства и их границы

устанавливаются законом.

Статья 12 Гражданство Литовской Республики приобретается по рождению и по другим

установленным законом основаниям. За исключением установленных законом отдельных случаев, никто не может

быть одновременно гражданином Литовской Республики и другого государства. Порядок приобретения и утраты гражданства устанавливается законом.

Статья 13 Литовское государство опекает своих граждан за границей. Запрещается выдавать гражданина Литовской Республики другому государству,

если международным договором Литовской Республики не установлено иное.

Статья 14 Государственным языком является литовский язык.

Статья 15 Цветами государственного флага являются желтый, зеленый, красный. Государственным гербом является белый Витис на красном фоне. Государственный герб, государственный флаг и их применение

устанавливаются законами.

Статья 16 Государственным гимном является «Национальная песнь» Винцаса Кудирки.

2

Статья 17 Столицей Литовского государства является город Вильнюс — многовековая

историческая столица Литвы.

ГЛАВА II ЧЕЛОВЕК И ГОСУДАРСТВО

Статья 18 Права и свободы человека являются естественными.

Статья 19 Право человека на жизнь охраняется законом.

Статья 20 Свобода человека неприкосновенна. Никто не может быть подвергнут произвольному задержанию или содержанию

под стражей. Никто не может быть лишен свободы иначе, как на таких основаниях и в соответствии с такими процедурами, которые установлены законом.

Задержанное на месте преступления лицо в течение 48 часов должно быть доставлено в суд, где в присутствии задержанного решается вопрос об обоснованности задержания. В случае непринятия судом постановления об аресте лица задержанный незамедлительно отпускается.

Статья 21 Личность человека неприкосновенна. Достоинство человека защищается законом. Запрещается подвергать человека пыткам, причинять увечья, унижать его

достоинство, жестоко обращаться с ним, а также устанавливать такие наказания. Человек, без его ведома и добровольного согласия, не может подвергаться

научным или медицинским опытам.

Статья 22 Частная жизнь человека неприкосновенна. Переписка, телефонные переговоры, телеграфные сообщения и иное сношение

лица неприкосновенны. Информация о частной жизни лица может собираться только на основании

мотивированного решения суда и только в соответствии с законом. Закон и суд охраняют, чтобы никто не подвергался произвольному или

незаконному вмешательству в его личную и семейную жизнь, посягательству на его честь и достоинство.

Статья 23 Собственность неприкосновенна. Права собственности охраняются законами. Изъятие собственности возможно только в установленном законом порядке для

общественных нужд и при справедливом возмещении.

Статья 24 Жилище человека неприкосновенно. Без согласия жильца войти в жилище не разрешается иначе, как только на

основании решения суда или в установленном законом порядке в случае необходимости гарантирования общественного порядка, задержания преступника, спасения жизни, здоровья или имущества человека.

3

Статья 25 Человек имеет право на свои убеждения и свободное их выражение. Человеку не должны чиниться препятствия в поиске, получении и

распространении информации и идей. Свобода выражать убеждения, получать и распространять информацию не

может ограничиваться иначе, как только законом, если это необходимо для защиты здоровья, чести и достоинства, частной жизни, нравственности человека или конституционного строя.

Свобода выражения убеждений и распространения информации несовместима с преступными действиями – разжиганием национальной, расовой, религиозной или социальной ненависти, насилия и дискриминации, с клеветой и дезинформацией.

Гражданин имеет право в установленном законом порядке получать имеющуюся о нем в государственных учреждениях информацию.

Статья 26 Свобода мысли, вероисповедания и совести ограничению не подлежит. Каждый человек имеет право на свободу выбора любой религии или

вероисповедания и единолично или сообща с другими, в частном или публичном порядке ее исповедовать, отправлять религиозные обряды, практиковать вероисповедание и обучать ему.

Никто не может ни подвергать принуждению другое лицо, ни принуждаться выбирать или исповедовать какую-либо религию или веру.

Свобода человека исповедовать и распространять религию либо веру не может ограничиваться иначе, как только законом и лишь в случае необходимости гарантировать общественную безопасность, общественный порядок, здоровье и нравственность людей, равно как и другие основные права и свободы личности.

Родители и опекуны свободно заботятся о религиозном и нравственном воспитании детей и подопечных согласно собственным убеждениям.

Статья 27 Убеждениями человека, практикуемой им религией или вероисповеданием не

могут быть оправданы преступление или неисполнение законов.

Статья 28 Осуществляя свои права и пользуясь своими свободами, человек обязан

соблюдать Конституцию и законы Литовской Республики, не ограничивать права и свободы других людей.

Статья 29 Перед законом, судом и другими государственными институтами или

должностными лицами все лица равны. Не допускаются ограничение прав человека и предоставление ему привилегий в

зависимости от его пола, расы, национальности, языка, происхождения, социального положения, вероисповедания, убеждений или взглядов.

Статья 30 Лицо, конституционные права или свободы которого нарушаются, имеет право

обратиться в суд. Возмещение причиненного лицу материального и морального ущерба

устанавливается законом.

4

Статья 31 Лицо считается невиновным до тех пор, пока его виновность не доказана в

установленном законом порядке и не признана вступившим в законную силу приговором суда.

Лицо, обвиняемое в совершении преступления, имеет право на открытое и справедливое рассмотрение его дела независимым и беспристрастным судом.

Запрещается принуждать к даче показаний против себя, членов своей семьи или близких родственников.

Наказание может назначаться или применяться только на основании закона. Никто не может быть наказан за одно и то же преступление второй раз. Лицу, подозреваемому в совершении преступления, и обвиняемому лицу с

момента их задержания или первого допроса гарантируется право на защиту, а также право иметь адвоката.

Статья 32 Гражданин может свободно перемещаться и выбирать себе место жительства в

Литве, может свободно выезжать из Литвы. Эти права не могут ограничиваться иначе, как только по закону и при

необходимости обеспечения безопасности государства, охраны здоровья людей, а также при осуществлении правосудия.

Нельзя запрещать гражданину возвратиться в Литву. Каждый литовец может поселиться в Литве.

Статья 33 Граждане имеют право участвовать в управлении своей страной как

непосредственно, так и через демократически избранных представителей, а также имеют право на равных условиях поступать на государственную службу Литовской Республики.

Гражданам гарантируется право критиковать работу государственных учреждений или должностных лиц, обжаловать их решения. Преследование за критику запрещается.

Гражданам гарантируется право на петицию, порядок осуществления которого устанавливается законом.

Статья 34 Граждане, которым на день выборов исполнилось 18 лет, обладают

избирательным правом. Право быть избранным устанавливается Конституцией Литовской Республики и

законами о выборах. В выборах не участвуют граждане, признанные судом недееспособными.

Статья 35 Гражданам гарантируется право на свободное объединение в общества,

политические партии или ассоциации, если их цели и деятельность не противоречат Конституции и законам.

Никто не может быть принужден принадлежать к какому-либо обществу, политической партии или ассоциации.

Создание и деятельность политических партий, других политических и общественных организаций регламентируются законом.

5

Статья 36 Нельзя запрещать или препятствовать гражданам собираться без оружия на

мирные собрания. Это право не может ограничиваться иначе, как только по закону и только в

случае необходимости защитить государственную или общественную безопасность, общественный порядок, здоровье или нравственность людей либо права и свободы других лиц.

Статья 37 Граждане, принадлежащие к национальным общинам, имеют право на развитие

своего языка, культуры и обычаев.

ГЛАВА III ОБЩЕСТВО И ГОСУДАРСТВО

Статья 38 Семья является основой общества и государства. Государство охраняет и опекает семью, материнство, отцовство и детство. Брак заключается по свободному согласию мужчины и женщины. Государством регистрируется брак, рождение и смерть. Государство признает и

церковную регистрацию брака. Права супругов в семье равны. Право и обязанность родителей – воспитывать своих детей честными людьми и

преданными гражданами, содержать их до наступления совершеннолетия. Обязанность детей – уважать родителей, опекать их в старости и бережно

относиться к их наследству.

Статья 39 Государство опекает семьи, воспитывающие детей дома, оказывает им в

установленном законом порядке поддержку. Для работающих матерей законом предусматриваются оплачиваемый

дородовой и послеродовой отпуск, благоприятные условия труда и другие льготы. Несовершеннолетние дети защищаются законом.

Статья 40 Государственные и муниципальные учебно-воспитательные учреждения

являются светскими. В них по пожеланию родителей ведется обучение Закону божьему.

В установленном законом порядке могут создаваться и негосударственные учебно-воспитательные учреждения.

Высшим учебным заведениям предоставляется автономия. Государством осуществляется надзор за деятельностью учебно-воспитательных

учреждений.

Статья 41 Обучение лиц в возрасте до 16 лет является обязательным; Обучение в государственных и муниципальных общеобразовательных школах,

профессиональных училищах и учебных заведениях верхнего уровня является бесплатным.

Высшее образование доступно всем в соответствии со способностями каждого человека. Успешно обучающимся гражданам в государственных высших учебных заведениях гарантируется бесплатное обучение.

6

Статья 42 Культура, наука и исследования, а также преподавание являются свободными. Государство оказывает поддержку культуре и науке, уделяет внимание охране

памятников и ценностей истории, искусства и других памятников и ценностей культуры Литвы.

Духовные и материальные интересы автора, связанные с научно-техническим, культурно-художественным творчеством, защищаются и охраняются законом.

Статья 43 Государство признает традиционные в Литве церкви и религиозные

организации, а другие церкви и религиозные организации — в случае, если они имеют опору в обществе и их учение и обряды не противоречат закону и нравственности.

Признанные государством церкви и другие религиозные организации обладают правами юридического лица.

Церкви и религиозные организации свободно проповедуют свое учение, отправляют свои обряды, имеют молельные дома, благотворительные учреждения и школы для подготовки служителей культа.

Церкви и религиозные организации свободно действуют согласно своим канонам и статутам.

Положение церквей и других религиозных организаций в государстве устанавливается соглашением или законом.

Проповедование церквями и религиозными организациями учения, иная религиозная деятельность, а также молельные дома не могут использоваться в целях, противоречащих Конституции и законам.

В Литве нет государственной религии.

Статья 44 Цензура массовой информации запрещается. Государство, политические партии, политические и общественные организации,

другие институции или лица не могут монополизировать средства массовой информации.

Статья 45 Национальные общины граждан самостоятельно занимаются делами своей

национальной культуры, просвещением, благотворительностью, взаимопомощью. Государство оказывает поддержку национальным общинам.

ГЛАВА IV НАРОДНОЕ ХОЗЯЙСТВО И ТРУД

Статья 46 Хозяйство Литвы основывается на праве частной собственности, на личной

свободе хозяйственной деятельности и личной инициативе. Государство оказывает поддержку общественно полезным хозяйственным

усилиям и инициативе. Государством регулируется хозяйственная деятельность таким образом, чтобы

она служила общему благу народа. Законом запрещается монополизировать производство и рынок, охраняется

свобода честной конкуренции. Государство защищает интересы потребителя.

7

Статья 47 Литовской Республике на праве исключительной собственности принадлежат:

недра земли, а также внутренние воды, леса, парки, дороги, объекты истории, археологии и культуры государственного значения.

Литовской Республике принадлежат исключительные права на воздушное пространство над ее территорией, ее континентальный шельф и экономическую зону в Балтийском море.

Землю, внутренние воды и леса приобрести в собственность в Литовской Республике иностранные субъекты могут в соответствии с конституционным законом.

Земельные участки на праве собственности в соответствии с установленными законами порядком и условиями могут принадлежать иностранному государству – для основания его дипломатических и консульских учреждений.

Статья 48 Каждый человек может свободно осуществлять выбор работы и

предпринимательства и имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на справедливую оплату труда и на социальную защиту в случае безработицы.

Труд иностранцев в Литовской Республике регулируется законом. Принудительный труд запрещен. Принудительным трудом не считается прохождение службы в армии или

заменяющая ее альтернативная служба, а также труд граждан во время войны, стихийного бедствия, эпидемии или в других чрезвычайных случаях.

Принудительным трудом не считается и регулируемый законом труд осужденных судом.

Статья 49 Каждый работающий человек имеет право на отдых и свободное время, а также

на ежегодный оплачиваемый отпуск. Продолжительность рабочего времени определяется законом.

Статья 50 Профессиональные союзы создаются свободно и действуют самостоятельно.

Они защищают профессиональные, социально-экономические права и интересы работников.

Все профессиональные союзы имеют равные права.

Статья 51 Работники при защите своих социально-экономических интересов имеют право

на забастовку. Ограничения, условия и порядок реализации этого права устанавливаются

законом.

Статья 52 Государством гарантируется право граждан на пенсии по возрасту и

инвалидности, на социальную поддержку в случае безработицы, болезни, вдовства, потери кормильца и других предусмотренных законами случаях.

Статья 53 Государство проявляет заботу о здоровье людей и гарантирует медицинскую

помощь и услуги человеку в случае болезни. Законом устанавливается порядок оказания гражданам бесплатной медицинской помощи в государственных лечебных учреждениях.

Государством поощряется физическая культура общества и оказывается содействие спорту.

Государство и каждое лицо обязаны охранять окружающую среду от вредных воздействий.

8

Статья 54 Государство проявляет заботу об охране естественной природной среды,

животного и растительного мира, отдельных природных объектов и представляющих особую ценность местностей, осуществляет надзор в целях бережного использования, а также восстановления и преумножения природных ресурсов.

Законом запрещается истощать землю, ее недра, воды, загрязнять воды и воздух, оказывать радиационное воздействие на окружающую среду, а также обеднять растительный и животный мир.

ГЛАВА V СЕЙМ

Статья 55 Сейм состоит из представителей Народа — 141 члена Сейма, избираемых

сроком на четыре года на основе всеобщего, равного, прямого избирательного права при тайном голосовании.

Сейм считается избранным, если в него избрано не менее 3/5 членов Сейма. Порядок избрания членов Сейма устанавливается законом.

Статья 56 Членом Сейма может избираться гражданин Литовской Республики, не

связанный присягой или обязательством с иностранным государством и достигший на день выборов не менее 25 лет, а также постоянно проживающий в Литве.

Членами Сейма не могут быть избраны лица, не отбывшие наказания по приговору, назначенному судом, а также лица, признанные судом недееспособными.

Статья 57 Очередные выборы Сейма проводятся в год истечения полномочий членов

Сейма во второе воскресенье октября. Очередные выборы Сейма, следующие за досрочными выборами Сейма,

проводятся в указанный частью первой настоящей статьи срок.

Статья 58 Досрочные выборы Сейма могут проводиться по постановлению Сейма,

принятому большинством голосов не менее чем 3/5 от общего числа членов Сейма. Досрочные выборы Сейма могут быть назначены и Президентом Республики: 1) если Сеймом в течение 30 дней после представления не было принято

решение о новой программе Правительства или после первого представления программы Правительства в течение 60 дней два раза подряд не была одобрена программа Правительства;

2) по предложению Правительства, если Сеймом непосредственно выражается недоверие Правительству.

Президент Республики не может назначить досрочные выборы Сейма, если до истечения срока полномочий Президента Республики осталось менее 6 месяцев, а также, если после досрочных выборов Сейма не прошло 6 месяцев.

В постановлении Сейма или в акте Президента Республики о назначении досрочных выборов Сейма указывается день выборов нового Сейма. Выборы нового Сейма должны быть проведены не позднее чем в течение 3 месяцев после принятия решения о назначении досрочных выборов.

9

Статья 59 Отсчет срока полномочий членов Сейма начинается со дня первого заседания

вновь избранного Сейма. С началом этого заседания истекает срок полномочий ранее избранных членов Сейма.

Избранный член Сейма все права представителя Народа приобретает только после принесения им в Сейме присяги на верность Литовской Республике.

Член Сейма, не принесший в установленном законом порядке присягу или принесший присягу условно, утрачивает мандат члена Сейма. В связи с этим Сеймом принимается постановление.

При исполнении своих обязанностей члены Сейма руководствуются Конституцией Литовской Республики, интересами государства, своей совестью и не могут ограничиваться никакими мандатами.

Статья 60 Обязанности члена Сейма, за исключением его обязанностей в Сейме,

несовместимы ни с какими другими должностями в государственных учреждениях и организациях, а также с работой в предпринимательских, коммерческих и других частных учреждениях или на предприятиях. На срок действия своих полномочий член Сейма освобождается от обязанности прохождения службы по охране края.

Член Сейма может назначаться только Премьер-министром или министром. Работа члена Сейма, а также расходы, связанные с его парламентской

деятельностью, оплачиваются за счет средств государственного бюджета. Член Сейма не может получать никакого иного вознаграждения, за исключением оплаты за творческую деятельность.

Обязанности, права и гарантии деятельности члена Сейма устанавливаются законом.

Статья 61 Член Сейма вправе обратиться с запросом к Премьер-министру, министрам,

руководителям других государственных институтов, образуемых или избираемых Сеймом. Они обязаны дать устный или письменный ответ на сессии Сейма в порядке, установленном Сеймом.

Во время сессии группой в составе не менее 1/5 членов Сейма может быть внесена интерпелляция Премьер-министру или министру.

Сейм после обсуждения ответа Премьер-министра или министра на интерпелляцию может постановить, что ответ неудовлетворителен, и большинством половины голосов от общего числа членов Сейма выразить недоверие Премьер- министру или министру.

Порядок голосования устанавливается законом.

Статья 62 Личность члена Сейма неприкосновенна. Член Сейма без согласия Сейма не может быть привлечен к уголовной

ответственности, арестован, не может быть иным образом ограничена его свобода. Член Сейма за голосование или выступления в Сейме не может преследоваться.

Вместе с тем за оскорбление личности или клевету он может привлекаться к ответственности в общем порядке.

10

Статья 63 Полномочия члена Сейма прекращаются в случае: 1) истечения срока полномочий или с началом первого заседания избранного на

досрочных выборах Сейма; 2) его смерти; 3) его отставки; 4) признания его судом недееспособным; 5) лишения Сеймом его мандата в порядке процесса импичмента; 6) признания выборов недействительными или в случае грубого нарушения

закона о выборах; 7) перехода его на работу или если он не отказывается от работы, не

совместимой с обязанностями члена Сейма; 8) утраты им гражданства Литовской Республики.

Статья 64 Сейм ежегодно собирается на две очередные – весеннюю и осеннюю – сессии.

Весенняя сессия начинается 10 марта и заканчивается 30 июня. Осенняя сессия начинается 10 сентября и закачивается 23 декабря. Сейм может принять постановление о продлении сессии.

Внеочередные сессии созываются Председателем Сейма по предложению не менее трети от общего числа членов Сейма, а в предусмотренных Конституцией случаях – Президентом Республики.

Статья 65 Вновь избранный Сейм на свое первое заседание, которое должно состояться не

позднее чем в течение 15 дней после избрания Сейма, созывается Президентом Республики. Если Президент Республики не созывает Сейм, члены Сейма собираются сами на следующий день после истечения пятнадцатидневного срока.

Статья 66 Заседания Сейма ведет Председатель Сейма или его заместитель. Первое после выборов заседание Сейма открывает старейший по возрасту член

Сейма.

Статья 67 Сейм: 1) обсуждает и принимает поправки к Конституции; 2) издает законы; 3) принимает постановления относительно референдумов; 4) назначает выборы Президента Литовской Республики; 5) учреждает предусмотренные законом государственные институты, а также

назначает и освобождает их руководителей; 6) одобряет или не одобряет кандидатуру Премьер-министра, представляемую

Президентом Республики; 7) рассматривает представленную Премьер-министром программу

Правительства и принимает решение относительно ее одобрения; 8) по предложению Правительства образует или упраздняет министерства

Литовской Республики; 9) осуществляет контроль за деятельностью Правительства, может выражать

недоверие Премьер-министру или министру; 10) назначает судей Конституционного Cуда, судей Верховного Суда, а также

председателей этих судов; 11) назначает и освобождает государственного контролера, председателя

правления Банка Литвы; 12) назначает выборы Советов самоуправлений;

11

13) образует Главную избирательную комиссию и вносит изменения в ее состав; 14) утверждает государственный бюджет и осуществляет контроль за его

исполнением; 15) устанавливает государственные налоги и другие обязательные платежи; 16) ратифицирует и денонсирует международные договоры Литовской

Республики, рассматривает другие вопросы внешней политики; 17) устанавливает административное деление Республики; 18) учреждает государственные награды Литовской Республики; 19) издает акты об амнистии; 20) вводит прямое правление, военное и чрезвычайное положение, объявляет

мобилизацию и принимает решение об использовании вооруженных сил.

Статья 68 Право законодательной инициативы в Сейме принадлежит членам Сейма,

Президенту Республики и Правительству. Право законодательной инициативы имеют также граждане Литовской

Республики. 50 тысяч граждан, обладающих избирательным правом, могут внести в Сейм проект закона, который подлежит рассмотрению Сеймом в обязательном порядке.

Статья 69 Законы в Сейме принимаются с соблюдением процедуры, установленной

законом. Законы считаются принятыми, если за них проголосовало большинство членов

Сейма, участвовавших в заседании. Конституционные законы Литовской Республики принимаются, если за них

проголосовало более половины от общего числа членов Сейма, а изменения в них вносятся большинством голосов не менее чем 3/5 от общего числа членов Сейма. Перечень конституционных законов устанавливается Сеймом большинством голосов 3/5 членов Сейма.

Положения законов Литовской Республики могут приниматься и путем референдума.

Статья 70 Принятые Сеймом законы вступают в силу после их подписания и

официального обнародования Президентом Литовской Республики, если самими законами не установлен более поздний день вступления в силу.

Другие принятые Сеймом акты и Статут Сейма подписываются Председателем Сейма. Эти акты вступают в силу на следующий день после их обнародования, если самими актами не установлен иной порядок вступления в силу.

Статья 71 Президент Республики не позднее чем в десятидневный срок после вручения

закона либо подписывает и официально обнародует принятый Сеймом закон, либо возвращает его Сейму с соответствующей мотивировкой для повторного рассмотрения.

Если в указанный срок принятый Сеймом закон Президент Республики не возвращает и не подписывает, такой закон вступает в силу после его подписания и официального обнародования Председателем Сейма.

Принятый на референдуме закон или иной акт не позднее чем в течение 5 дней должен быть подписан и официально обнародован Президентом Республики.

Если в указанный срок такой закон Президент Республики не подписывает и не обнародует, закон вступает в силу после его подписания и официального обнародования Председателем Сейма.

12

Статья 72 Возвращенный Президентом Республики закон Сейм может заново рассмотреть

и принять. Повторно рассмотренный Сеймом закон считается принятым, если были

приняты представленные Президентом Республики поправки и дополнения или если за закон проголосовало более 1/2, а за конституционный закон — не менее 3/5 от общего числа членов Сейма.

Такие законы Президент Республики обязан не позднее чем в течение трех дней подписать и незамедлительно официально их обнародовать.

Статья 73 Жалобы граждан относительно злоупотреблений или бюрократизма со стороны

государственных должностных лиц (за исключением судей) и должностных лиц самоуправлений рассматриваются контролерами Сейма. Они вправе вносить предложения в суд об освобождении виновных должностных лиц от занимаемой должности.

Полномочия контролеров Сейма устанавливаются законом. В случае необходимости Сейм создает и другие институты контроля. Их

система и полномочия устанавливаются законом.

Статья 74 Президент Республики, председатель и судьи Конституционного Суда,

председатель и судьи Верховного Суда, председатель и судьи Апелляционного суда, члены Сейма за грубое нарушение Конституции либо нарушение присяги, а также при выявлении факта совершения преступления большинством 3/5 голосов от общего числа членов Сейма могут быть отрешены от занимаемой должности или лишены мандата члена Сейма. Это осуществляется в порядке процесса импичмента, который устанавливается Статутом Сейма.

Статья 75 Назначенные или избранные Сеймом должностные лица, за исключением

указанных в статье 74 Конституции лиц, освобождаются от должности в случае выражения им Сеймом недоверия большинством голосов от общего числа членов Сейма.

Статья 76 Структура и порядок работы Сейма устанавливаются Статутом Сейма. Статут

Сейма имеет силу закона.

ГЛАВА VI ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛИКИ

Статья 77 Президент Республики является главой государства. Он представляет Литовское государство и выполняет все, что вменяется ему в

обязанность Конституцией и законами.

Статья 78 Президентом Республики может избираться гражданин Литвы по

происхождению, проживающий в течение не менее трех последних лет в Литве, если ему до дня выборов исполнилось не менее сорока лет и если он может избираться членом Сейма.

Президент Республики избирается гражданами Литовской Республики сроком на пять лет на основании всеобщего, равного и прямого избирательного права при тайном голосовании.

13

Одно и то же лицо Президентом Республики может избираться не более двух раз подряд.

Статья 79 Кандидатом в Президенты Республики регистрируется гражданин Литовской

Республики, отвечающий условиям части первой статьи 78 и собравший не менее 20 тысяч подписей избирателей.

Число кандидатов на пост Президента Республики не ограничивается.

Статья 80 Очередные выборы Президента Республики проводятся в последнее

воскресенье за два месяца до истечения срока полномочий Президента Республики.

Статья 81 Избранным считается кандидат на пост Президента Республики, набравший в

ходе первого голосования и при участии не менее половины от общего числа избирателей свыше половины голосов всех принявших участие в выборах избирателей. Если в выборах приняло участие менее половины всех избирателей, избранным считается кандидат, набравший наибольшее число голосов, но не менее 1/3 голосов от общего числа избирателей.

Если в первом туре голосования ни одним из кандидатов не набрано необходимое большинство голосов, через две недели проводится повторное голосование по двум кандидатам, набравшим наибольшее число голосов. Избранным считается кандидат, набравший большее число голосов.

Если в первом туре приняло участие не более двух кандидатов и ни один из них не набрал необходимое число голосов, проводятся повторные выборы.

Статья 82 Избранный Президент Республики приступает к исполнению своих

обязанностей на следующий день по истечении срока полномочий Президента Республики после того, как в Вильнюсе в присутствии представителей Народа – членов Сейма он приносит присягу Народу хранить верность Литовской Республике и Конституции, добросовестно исполнять свои обязанности и быть ко всем одинаково справедливым.

Присягу приносит и переизбранный Президент Республики. Акт о принесении присяги Президентом Республики подписывается им самим и

председателем Конституционного Суда, а в его отсутствие – одним из судей Конституционного Суда.

Статья 83 Президент Республики не может быть членом Сейма, не может занимать

никакие другие должности и получать иное вознаграждение, за исключением установленного Президенту Республики оклада и оплаты за творческую деятельность.

Лицо, избранное Президентом Республики, должно приостановить свою деятельность в политических партиях и политических организациях до начала новой кампании по выборам Президента Республики.

Статья 84 Президент Республики: 1) решает важнейшие вопросы внешней политики и совместно с

Правительством осуществляет внешнюю политику; 2) подписывает международные договоры Литовской Республики и вносит их в

Сейм для ратификации;

14

3) по представлению Правительства назначает и отзывает дипломатических представителей Литовской Республики в иностранных государствах и при международных организациях; принимает верительные и отзывные грамоты дипломатических представителей иностранных государств; присваивает высшие дипломатические ранги и специальные звания;

4) с одобрения Сейма назначает Премьер-министра, поручает ему формирование Правительства и утверждает его состав;

5) с одобрения Сейма освобождает Премьер-министра; 6) после избрания нового Сейма принимает слагаемые Правительством

полномочия и поручает ему исполнять обязанности до сформирования нового Правительства;

7) принимает отставку Правительства и при необходимости поручает ему дальнейшее исполнение обязанностей или поручает одному из министров исполнять обязанности Премьер-министра до сформирования нового Правительства; принимает отставку министров и может поручить им исполнять обязанности до назначения нового министра;

8) в случае отставки Правительства или сложения Правительством своих полномочий не позднее чем в течение 15 дней вносит на рассмотрение Сейма кандидатуру Премьер-министра;

9) по представлению Премьер-министра назначает и освобождает министров; 10) в установленном порядке назначает и освобождает предусмотренных

законами государственных должностных лиц; 11) представляет в Сейм кандидатуры судей Верховного Суда, а после

назначения всех судей Верховного Суда из их числа представляет в Сейм для назначения кандидатуру председателя Верховного Суда; назначает судей Апелляционного суда, а из их числа – председателя Апелляционного суда, в случае одобрения их кандидатур Сеймом; назначает судей и председателей окружных и участковых судов, меняет места их работы; в предусмотренных законом случаях вносит в Сейм предложения об освобождении судей; с одобрения Сейма назначает и освобождает генерального прокурора Литовской Республики;

12) представляет в Сейм кандидатуры трех судей Конституционного суда, а после назначения всех судей Конституционного суда из их числа представляет в Сейм для назначения кандидатуру председателя Конституционного суда;

13) представляет в Сейм кандидатуру государственного контролера и председателя правления Банка Литвы; может внести в Сейм представление о выражении им недоверия;

14) с одобрения Сейма назначает и освобождает командующего войсками и руководителя службы безопасности;

15) присваивает высшие воинские звания; 16) в случае вооруженного нападения, представляющего угрозу суверенитету

или территориальной целостности государства, принимает решения о защите от вооруженной агрессии, о введении военного положения, а также о мобилизации и представляет эти решения для утверждения на ближайшем заседании Сейма;

17) в установленных законом порядке и случаях объявляет чрезвычайное положение и представляет это решение для утверждения на ближайшем заседании Сейма;

18) выступает в Сейме с ежегодными посланиями о положении в Литве, о внутренней и внешней политике Литовской Республики;

19) в предусмотренных Конституцией случаях созывает внеочередную сессию Сейма;

20) назначает очередные выборы Сейма а в предусмотренных частью второй статьи 58 Конституций случаях – досрочные выборы Сейма;

21) в предусмотренном законом порядке предоставляет гражданство Литовской Республики;

22) присваивает государственные награды;

15

23) оказывает помилование осужденным; 24) подписывает и обнародует принятые Сеймом законы или возвращает их в

Сейм в установленном статьей 71 Конституции порядке.

Статья 85 Президент Республики, осуществляя возложенные на него полномочия, издает

акты-декреты. Для придания юридической силы декретам Президента Республики, указанным в пунктах 3, 15, 17 и 21 статьи 84 Конституции, они должны быть подписаны Премьер-министром или соответствующим министром. Ответственность за такой декрет возлагается на подписавшего его Премьер-министра или министра.

Статья 86 Личность Президента Республики неприкосновенна: до тех пор, пока он

исполняет свои обязанности, он не может быть арестован, привлечен к уголовной или административной ответственности.

Президент Республики может быть досрочно отрешен от должности только в случае грубого нарушения им Конституции или присяги, а также в случае выявления факта совершения преступления. Вопрос об отрешении Президента Республики от должности решается Сеймом в порядке процесса импичмента.

Статья 87 При объявлении Президентом Республики досрочных выборов Сейма в случаях,

предусмотренных частью второй статьи 58 Конституции, вновь избранный Сейм большинством 3/5 голосов от общего числа членов Сейма в течение 30 дней со дня первого заседания может назначить досрочные выборы Президента Республики.

Президент Республики, выразивший желание участвовать в выборах, сразу регистрируется в качестве кандидата.

Повторно избранный на таких выборах Президент Республики считается избранным на второй срок полномочий, если до выборов прошло более трех лет первого срока его полномочий. Если прошло менее трех лет первого срока его полномочий – Президент Республики избирается только на срок, оставшийся от первого срока полномочий, который не считается вторым сроком полномочий.

Если досрочные выборы Президента Республики назначаются во время второго срока его полномочий, то настоящий Президент Республики может быть избран только на срок, оставшийся от второго срока полномочий.

Статья 88 Полномочия Президента Республики прекращаются в случае: 1) истечения срока, на который он был избран; 2) проведения досрочных выборов Президента Республики; 3) его отставки с занимаемой должности; 4) смерти Президента Республики; 5) отрешения его Сеймом от должности в порядке процесса ипичмента; 6) принятия Сеймом с учетом заключения Конституционного Суда

большинством 3/5 голосов от общего числа членов Сейма постановления, в котором констатируется, что состояние здоровья Президента Республики не позволяет ему исполнять свои обязанности.

16

Статья 89 В случае смерти, отставки Президента Республики, отрешения его от

должности в порядке процесса импичмента или в случае принятия Сеймом постановления о невозможности исполнения Президентом Республики своих обязанностей по состоянию здоровья его обязанности временно исполняет Председатель Сейма. В таком случае Председатель Сейма лишается своих полномочий в Сейме, где его обязанности по поручению Сейма временно исполняются его заместителем. В перечисленных случаях Сейм не позднее чем в течение 10 дней обязан назначить выборы Президента Республики, которые должны быть проведены не позднее чем в течение двух месяцев. В случае, если Сейм не может собраться и назначить выборы Президента Республики, выборы объявляются Правительством.

Президент Республики, временно отбывший за границу или заболевший и в связи с этим временно не имеющий возможности исполнять свои обязанности, в течение этого срока замещается Председателем Сейма.

Временно замещающий Президента Республики Председатель Сейма не может объявлять досрочные выборы Сейма, освобождать или назначать министров без согласия Сейма. В этот период Сеймом не может рассматриваться вопрос о выражении недоверия Председателю Сейма.

Осуществление полномочий Президента Республики ни в каких иных случаях и никакими другими лицами или органами не допускается.

Статья 90 Президент Республики имеет резиденцию. Финансирование Президента

Республики и его резиденции устанавливается законом.

ГЛАВА VII ПРАВИТЕЛЬСТВО ЛИТОВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ

Статья 91 Правительство Литовской Республики состоит из Премьер-министра и

министров.

Статья 92 Премьер-министр с одобрения Сейма назначается и освобождается

Президентом Республики. Министры по представлению Премьер-министра назначаются и освобождаются

Президентом Республики. Премьер-министр не позднее чем в течение 15 дней, с момента его назначения

представляет Сейму им сформированное и утвержденное Президентом Республики Правительство и вносит на рассмотрение программу Правительства.

Правительство слагает свои полномочия перед Президентом Республики после выборов Сейма или в случае избрания Президента Республики.

Полномочия на осуществление своей деятельности новое Правительство получает в случае одобрения его программы большинством голосов участвующих в заседании Сейма членов Сейма.

Статья 93 Приступая к исполнению своих обязанностей, Премьер-министр и министры

приносят в Сейме присягу хранить верность Литовской Республике, соблюдать Конституцию и законы. Текст присяги устанавливается Законом о Правительстве.

Статья 94 Правительство Литовской Республики: 1) управляет делами края, охраняет территориальную неприкосновенность

Литовской Республики, гарантирует государственную безопасность и общественный порядок;

17

2) исполняет законы и постановления Сейма об осуществлении законов, а также декреты Президента Республики;

3) координирует деятельность министерств и других правительственных учреждений;

4) подготавливает проект государственного бюджета и вносит его в Сейм; исполняет государственный бюджет, представляет в Сейм отчет об исполнении бюджета;

5) подготавливает и вносит в Сейм на рассмотрение проекты законов; 6) устанавливает дипломатические отношения и поддерживает связи с

иностранными государствами и международными организациями; 7) исполняет другие обязанности, возлагаемые на Правительство Конституцией

и другими законами.

Статья 95 Правительство Литовской Республики решает вопросы государственного

управления на заседаниях путем принятия постановлений большинством голосов от общего числа членов Правительства. В заседаниях Правительства также может участвовать государственный контролер.

Постановления Правительства подписываются Премьер-министром и министром соответствующей отрасли.

Статья 96 Правительство Литовской Республики несет солидарную ответственность перед

Сеймом за общую деятельность Правительства. Министры, осуществляя руководство порученными им сферами управления,

несут ответственность перед Сеймом, Президентом Республики и непосредственно подотчетны Премьер-министру.

Статья 97 Премьер-министр представляет Правительство Литовской Республики и

руководит его деятельностью. В отсутствие Премьер-министра или в случае невозможности им исполнять

свои обязанности Президент Республики на срок не более чем 60 дней по представлению Премьер-министра поручает одному из министров замещать его, а в случае отсутствия такого представления Президент Республики поручает одному из министров замещать Премьер-министра.

Статья 98 Министр руководит министерством, решает относящиеся к компетенции

министерства вопросы, а также исполняет иные предусмотренные законами функции. Временно замещать министра может только назначенный Премьер-министром

другой член Правительства.

Статья 99 Премьер-министр и министры не могут занимать никакие другие выборные или

назначаемые должности, работать в предпринимательских, коммерческих или иных частных учреждениях или на предприятиях, а также получать иное вознаграждение, за исключением оклада, установленного в соответствии с его должностью в Правительстве, и оплаты за творческую деятельность.

Статья 100 Премьер-министр и министры не могут быть привлечены к уголовной

ответственности, арестованы, не может быть иным способом ограничена их свобода без предварительного согласия Сейма, а в период между сессиями Сейма – без предварительного согласия Президента Республики.

18

Статья 101 По требованию Сейма Правительство или отдельные министры должны

отчитаться перед Сеймом за свою деятельность. Если меняется свыше половины министров, Правительство должно вновь

получить полномочия от Сейма. В противном случае Правительство должно подать в отставку.

Правительство обязано подать в отставку также в следующих случаях: 1) если Сейм два раза подряд не одобряет программу вновь образованного

Правительства; 2) если Сейм большинством голосов от общего числа членов Сейма тайным

голосованием выражает недоверие Правительству или Премьер-министру; 3) отставки или смерти Премьер-министра; 4) после выборов Сейма, когда формируется новое Правительство. Министр обязан подать в отставку в случае выражения ему недоверия тайным

голосованием более чем половиной от общего числа членов Сейма. Отставка Правительства или министра принимается Президентом Республики.

ГЛАВА VIII КОНСТИТУЦИОННЫЙ СУД

Статья 102 Конституционный Суд принимает решение о соответствии законов и других

актов Сейма Конституции, а актов Президента Республики и Правительства – Конституции или законам.

Статус Конституционного Суда и порядок осуществления его полномочий устанавливаются Законом Литовской Республики о Конституционном Суде.

Статья 103 Конституционный Суд состоит из 9 судей, назначаемых сроком на девять лет и

только на один срок полномочий. Состав Конституционного Суда каждые три года обновляется на одну треть. По три кандидата в судьи Конституционного Суда назначаются Сеймом из числа кандидатов, представляемых Президентом Республики, Председателем Сейма и председателем Верховного Суда, а судьями их назначает Сейм.

Председатель Конституционного Суда из числа судей этого суда назначается Сеймом по представлению Президента Республики.

Судьями Конституционного Суда могут назначаться граждане Литовской Республики, имеющие безукоризненную репутацию, высшее юридическое образование и стаж юридической или научно-педагогической работы по специальности юриста не менее 10 лет.

Статья 104 Судьи Конституционного Суда при исполнении своих обязанностей

независимы от какого-либо государственного института, лица или организации и руководствуются только Конституцией Литовской Республики.

До приступления к исполнению своих обязанностей судьи Конституционного Суда приносят в Сейме присягу на верность Литовской Республике и Конституции.

В отношении судей Конституционного Суда применяются ограничения трудовой и политической деятельности, установленные для судей судов.

Судьи Конституционного Суда обладают таким же правом неприкосновенности личности, как и члены Сейма.

Статья 105 Конституционный Суд рассматривает и принимает решения о соответствии

законов Литовской Республики и других принятых Сеймом актов Конституции Литовской Республики.

19

Конституционный Суд также рассматривает соответствие Конституции и законам:

1) актов Президента Республики; 2) актов Правительства Республики. Конституционный Суд дает заключения относительно того: 1) имелись ли нарушения законов о выборах в ходе выборов Президента

Республики или членов Сейма; 2) позволяет ли состояние здоровья Президента Республики исполнять им в

дальнейшем свои обязанности; 3) не противоречат ли международные договоры Литовской Республики

Конституции; 4) противоречат ли Конституции конкретные действия членов Сейма и

государственных должностных лиц, в отношении которых возбуждено дело об импичменте.

Статья 106 Право обращения в Конституционный Суд по поводу указанных в части первой

статьи 105 актов имеют Правительство, не менее 1/5 от общего числа членов Сейма, а также суды.

Обращаться в Конституционный Суд относительно соответствия актов Президента Республики Конституции и законам имеют право не менее 1/5 от общего числа членов Сейма и суды.

Обращаться в Конституционный Суд относительно соответствия актов Правительства Конституции и законам могут не менее 1/5 от общего числа членов Сейма, суды, а также Президент Республики.

Представление Президента Республики в Конституционный Суд или постановление Сейма о рассмотрении соответствия акта Конституции приостанавливают действие этого акта.

Обращаться с ходатайством в Конституционный Суд о дачи заключения может Сейм, а по поводу выборов Сейма и международных договоров – и Президент Республики.

Конституционный Суд вправе отказаться от рассмотрения дела или подготовки заключения, если обращение основывается не на правовых мотивах.

Статья 107 Закон Литовской Республики (или его часть) либо иной акт Сейма (или его

часть), акт Президента Республики, акт Правительства (или его часть) не могут применяться со дня официального обнародования решения Конституционного Суда о противоречии соответствующего акта (или его части) Конституции Литовской Республики.

Решения Конституционного Суда по вопросам, отнесенным Конституцией к его компетенции, являются окончательными и обжалованию не подлежат.

На основании заключений Конституционного Суда окончательные решения по указанным в части третьей статьи 105 Конституции вопросам принимаются Сеймом.

Статья 108 Полномочия судьи Конституционного Суда прекращаются: 1) по истечении срока полномочий; 2) в случае его смерти; 3) в случае его отставки; 4) при невозможности исполнять свои обязанности по состоянию здоровья; 5) в случае отрешения его Сеймом от занимаемой должности в порядке

процесса импичмента.

20

ГЛАВА IX СУД

Статья 109 Правосудие в Литовской Республике осуществляется только судами. Судья и суды при осуществлении правосудия являются независимыми. Судьи при рассмотрении дел подчиняются только закону. Судом решение выносится от имени Литовской Республики.

Статья 110 Судья не может применять закон, противоречащий Конституции. В тех случаях, если есть основание предполагать, что закон или иной правовой

акт, который должен быть применен по конкретному делу, противоречат Конституции, судья приостанавливает рассмотрение этого дела и обращается в Конституционный Суд с просьбой вынести решение о соответствии этого закона или другого правового акта Конституции.

Статья 111 Суды в Литовской Республике – это Верховный Суд Литвы, Апелляционный

суд Литвы, окружные и участковые суды. Для рассмотрения дел по административным, трудовым, семейным делам и по

делам других категорий в соответствии с законом могут быть учреждены специализированные суды.

Суды с особыми полномочиями в мирное время в Литовской Республике не могут учреждаться.

Образование и компетенция судов устанавливаются Законом Литовской Республики о судах.

Статья 112 Судьями в Литве могут быть только граждане Литовской Республики. Судьи Верховного Суда, а из их числа – председатель назначаются и

освобождаются Сеймом по представлению Президента Республики. Судьи Апелляционного суда, а из их числа – председатель назначаются

Президентом Республики с одобрения Сейма. Назначение судей и председателей участковых, окружных и

специализированных судов и изменение места их работы осуществляются Президентом Республики.

Президенту Республики советы относительно назначения, повышения, перевода или освобождения от занимаемых должностей судей даются предусмотренным законом специальным органом судей.

Назначенное судьей лицо в установленном законом порядке приносит присягу хранить верность Литовской Республике, вершить правосудие только в соответствии с законом.

Статья 113 Судья не может занимать никакие другие выборные или назначаемые

должности, работать в предпринимательских, коммерческих или иных частных учреждениях либо на предприятиях. Он также не может получать никакое иное вознаграждение, за исключением оклада судьи и оплаты за педагогическую или творческую деятельность.

Судья не может участвовать в деятельности политических партий и иных политических организаций.

Статья 114 Вмешательство институтов государственной власти и управления, членов

Сейма и других должностных лиц, политических партий, политических и

21

общественных организаций или граждан в деятельность судьи или суда запрещается и влечет предусмотренную законом ответственность.

Судья не может быть привлечен к уголовной ответственности, арестован, не может быть иным способом ограничена его свобода без согласия Сейма, а в период между сессиями Сейма – без согласия Президента Республики.

Статья 115 Судьи судов Литовской Республики освобождаются от должности в

установленном законом порядке в следующих случаях: 1) по собственному желанию; 2) по истечении срока полномочий или по достижении установленного законом

пенсионного возраста; 3) по состоянию здоровья; 4) при избрании на другую должность или при переводе на другую работу с их

согласия; 5) в случае совершения поступка, порочащего звание судьи; 6) в случае вступления в законную силу обвинительных приговоров судов в их

отношении.

Статья 116 Председатель и судьи Верховного Суда, а также председатель и судьи

Апелляционного суда за грубое нарушение Конституции или нарушение присяги, а также при выявлении факта совершения преступления могут быть отрешены Сеймом от должности в порядке процесса импичмента.

Статья 117 Разбирательство дел во всех судах ведется открыто. Судебное заседание может

быть закрытым в целях охраны тайны личной или семейной жизни человека, а также если при открытом рассмотрении дела может быть разглашена государственная, профессиональная или коммерческая тайна.

Судопроизводство в Литовской Республике ведется на государственном языке. Лицам, не владеющим литовским языком, гарантируется право участвовать в

следственных и судебных действиях через переводчиков.

Статья 118 Досудебное расследование организует и им руководит, государственное

обвинение по уголовным делам поддерживает прокурор. Прокурор в установленных законом случаях защищает права и законные

интересы лица, общества и государства. Прокурор при исполнении своих функций является независимым и подчиняется

только закону. Прокуратура Литовской Республики – это Генеральная прокуратура и

территориальные прокуратуры. Генеральный прокурор назначается и освобождается Президентом Республики

с одобрения Сейма. Порядок назначения и освобождения прокуроров, их статус устанавливаются

законом.

ГЛАВА Х МЕСТНОЕ САМОУПРАВЛЕНИЕ И УПРАВЛЕНИЕ

Статья 119 Право на самоуправление гарантируется государственным территориально-

административным единицам, предусмотренным законом. Оно осуществляется через соответствующие советы самоуправлений.

22

Членами советов самоуправлений граждане Литовской Республики и другие постоянные жители административной единицы в соответствии с законом на четыре года избираются гражданами Литовской Республики и другими постоянными жителями административной единицы на основе всеобщего, равного и прямого избирательного права при тайном голосовании.

Порядок организации и деятельности институтов самоуправления устанавливается законом.

В целях непосредственного осуществления законов Литовской Республики, решений Правительства и советов самоуправлений советом самоуправления образуются подотчетные ему исполнительные органы.

Статья 120 Государство оказывает поддержку самоуправлениям. Самоуправления в пределах установленной Конституцией и законами

компетенции действуют свободно и самостоятельно.

Статья 121 Самоуправления составляют и утверждают свой бюджет. Советы самоуправлений имеют право в предусмотренных законом пределах и

порядке устанавливать местные сборы, советы самоуправлений могут предусматривать за счет своего бюджета льготы по налогам и сборам.

Статья 122 Советы самоуправлений в связи с нарушением их прав имеют право обращаться

в суд.

Статья 123 Управление в административных единицах верхнего уровня в предусмотренном

законом порядке организуется Правительством. Надзор за соблюдением самоуправлениями Конституции и законов, за

исполнением решений Правительства осуществляется назначенными Правительством представителями.

Полномочия представителя Правительства и порядок их осуществления устанавливаются законом.

В установленных законом случаях и порядке на территории самоуправления Сеймом может быть временно введено прямое правление.

Статья 124 Акты или действия Советов самоуправлений, их исполнительных органов, а

также их должностных лиц, нарушающие права граждан и организаций, могут быть обжалованы в суд.

ГЛАВА XI ФИНАНСЫ И ГОСУДАРСТВЕННЫЙ БЮДЖЕТ

Статья 125 Центральным банком в Литовской Республике является Банк Литвы, который

на праве собственности принадлежит Литовскому государству. Порядок организации и деятельности Банка Литвы, его полномочия, а также

правовой статус председателя правления Банка Литвы и основания для его освобождения от должности устанавливаются законом.

Статья 126 Руководство Банком Литвы осуществляется правлением банка в составе его

председателя, заместителей председателя и членов.

23

Председатель правления Банка Литвы назначается Сеймом сроком на пять лет по представлению Президента Республики.

Статья 127 Бюджетную систему Литвы составляют самостоятельный Государственный

бюджет Литовской Республики, а также самостоятельные бюджеты местных самоуправлений.

Доходы государственного бюджета формируются за счет налогов, обязательных платежей, сборов, доходов от государственного имущества и иных поступлений.

Налоги, другие платежи в бюджет и сборы устанавливаются законами Литовской Республики.

Статья 128 Решения относительно государственного займа и других существенных

имущественных обязательств государства принимаются Сеймом по предложению Правительства.

Порядок управления, пользования и распоряжения государственным имуществом устанавливается законом.

Статья 129 Бюджетный год начинается 1 января и завершается 31 декабря.

Статья 130 Проект государственного бюджета составляется Правительством и вносится в

Сейм не позднее чем за 75 дней до завершения бюджетного года.

Статья 131 Проект государственного бюджета рассматривается Сеймом и утверждается

законом до начала нового бюджетного года. При рассмотрении проекта бюджета Сейм может увеличивать расходы только

при указании источников финансирования этих расходов. Нельзя уменьшать предусмотренные законами расходы до внесения изменений в эти законы.

Статья 132 Если государственный бюджет своевременно не утверждается, его расходы в

начале бюджетного года на каждый месяц не могут превышать 1/12 размера расходов государственного бюджета за предыдущий год.

В течение бюджетного года Сейм может вносить изменения в бюджет. Изменения в бюджет вносятся в том же порядке, в соответствии с которым он составляется, принимается и утверждается. В случае необходимости Сеймом может быть утвержден дополнительный бюджет.

ГЛАВА XII ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОНТРОЛЬ

Статья 133 Система государственного контроля и его полномочия устанавливаются

законом. Руководство государственным контролем осуществляет государственный

контролер, который сроком на пять лет по представлению Президента Республики назначается Сеймом.

Государственный контролер, приступая к исполнению обязанностей, приносит присягу. Присяга устанавливается законом.

24

Статья 134 Государственный контроль осуществляет надзор за законностью управления

государственным имуществом и его использования, а также за исполнением государственного бюджета.

Государственный контролер представляет Сейму заключение о годовом отчете об исполнении бюджета.

ГЛАВА XIII ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА И ЗАЩИТА ГОСУДАРСТВА

Статья 135 Литовская Республика при осуществлении внешней политики руководствуется

общепризнанными принципами и нормами международного права, стремится обеспечить безопасность и независимость страны, благосостояние граждан, а также их основные права и свободы, принимает участие в создании международного порядка, основанного на праве и справедливости.

Пропаганда войны в Литовской Республике запрещается.

Статья 136 Литовская Республика участвует в международных организациях, если это не

противоречит интересам Государства и его независимости.

Статья 137 На территории Литовской Республики не могут находиться оружие массового

уничтожения и военные базы иностранных государств.

Статья 138 Сейм ратифицирует или денонсирует следующие международные договоры

Литовской Республики: 1) об изменении государственных границ Литовской Республики; 2) о политическом сотрудничестве с иностранными государствами, о

взаимопомощи, а также договоры оборонного характера, связанные с обороной государства;

3) об отказе от применения силы или угрозы силой, а также мирные договоры; 4) о пребывании и статусе вооруженных сил Литовской Республики на

территории иностранных государств; 5) об участии Литовской Республики в международных организациях

универсального характера и региональных международных организациях; 6) многосторонние или долгосрочные экономические договоры. Законами, а также международными договорами могут быть предусмотрены и

иные случаи ратификации Сеймом международных договоров Литовской Республики. Международные договоры, ратифицированные Сеймом Литовской Республики,

являются составной частью правовой системы Литовской Республики.

Статья 139 Защита Литовского государства от внешнего вооруженного нападения является

правом и долгом каждого гражданина Литовской Республики. В установленном законом порядке граждане Литовской Республики обязаны

проходить военную или альтернативную службу по охране края. Организация охраны края устанавливается законами.

Статья 140 Важнейшие вопросы обороны государства рассматриваются и координируются

Государственным советом обороны, в состав которого входят Президент Республики, Премьер-министр, Председатель Сейма, министр охраны края и командующий войсками. Руководство Государственным советом обороны осуществляется

25

Президентом Республики. Порядок его образования, деятельности и полномочия устанавливаются законом.

Президент Республики является Главнокомандующим вооруженными силами государства.

Ответственность перед Сеймом за управление вооруженными силами государства и руководство ими несут Правительство, министр охраны края, командующий войсками. Министром охраны края не может быть не вышедший в отставку военнослужащий.

Статья 141 Лица, проходящие действительную военную или альтернативную службу, а

также не вышедшие в отставку офицеры, унтер-офицеры, сверхсрочнослужащие системы охраны края, полиции и внутренней службы, оплачиваемые должностные лица других военизированных служб и служб безопасности не могут быть членами Сейма и членами советов самоуправлений. Они не могут занимать выборные или назначаемые должности на государственной гражданской службе, принимать участие в деятельности политических партий и политических организаций.

Статья 142 Сейм вводит военное положение, объявляет мобилизацию или демобилизацию,

принимает решение об использовании вооруженных сил в случае необходимости защиты Родины или выполнения международных обязательств Литовского государства.

В случае вооруженного нападения при возникновении угрозы для суверенитета или территориальной целостности государства Президент Республики незамедлительно принимает решение о защите от вооруженной агрессии, вводит военное положение во всем Государстве или в его части, объявляет мобилизацию и вносит эти решения для утверждения на ближайшее заседание Сейма, а в период между сессиями Сейма – незамедлительно созывает внеочередную сессию Сейма. Сейм утверждает или отменяет решение Президента Республики.

Статья 143 Если во время военных действий должны проводиться очередные выборы, Сейм

или Президент Республики принимает решение о продлении срока полномочий Сейма, Президента Республики или советов самоуправлений. В таком случае выборы должны быть назначены не позднее чем через три месяца после окончания войны.

Статья 144 При возникновении в Государстве угрозы конституционному строю или

общественному спокойствию Сейм может на всей территории государства или ее части ввести чрезвычайное положение. Его продолжительность – до шести месяцев.

В период между сессиями Сейма в безотлагательных случаях такое решение имеет право принять Президент Республики, одновременно созывая внеочередную сессию Сейма для рассмотрения этого вопроса. Сейм утверждает или отменяет решение Президента Республики.

Чрезвычайное положение регулируется законом.

Статья 145 При введении военного или чрезвычайного положения временно могут быть

ограничены права и свободы, указанные в статьях 22, 24, 25, 32, 35 и 36 Конституции.

Статья 146 Государство опекает и обеспечивает воинов, которые при прохождении военной

службы утратили здоровье, а также семьи воинов, погибших или лишившихся жизни при прохождении военной службы.

26

Государство обеспечивает и граждан, которые утратили здоровье, защищая Государство, а также семьи граждан, которые погибли или лишились жизни, защищая Государство.

ГЛАВА XIV ИЗМЕНЕНИЕ КОНСТИТУЦИИ

Статья 147 Внести в Сейм предположение относительно изменения или дополнения

Конституции Литовской Республики имеет право группа членов Сейма в составе не менее 1/4 от общего числа членов Сейма или не менее 300 тысяч избирателей.

Во время чрезвычайного или военного положения внесение поправок в Конституцию не допускается.

Статья 148 Положение статьи 1 Конституции «Литовское государство является

независимой демократической республикой» может быть изменено только путем референдума, если за это высказалось бы не менее 3/4 граждан Литвы, имеющих избирательное право.

Только путем референдума могут меняться положения главы I «Литовское государство» и главы XIV «Изменение Конституции».

Конституционные поправки по другим главам Конституции должны рассматриваться и по ним должно проводиться голосование в Сейме дважды. Между этими голосованиями должен делаться не менее чем трехмесячный перерыв. Проект закона об изменении Конституции считается принятым Сеймом, если при каждом голосовании за это проголосовало не менее чем 2/3 от общего числа членов Сейма.

Непринятая конституционная поправка может быть внесена на новое рассмотрение Сейма не ранее чем через год.

Статья 149 Принятый закон об изменении Конституции подписывается Президентом

Республики и не позднее чем в течение 5 дней официально обнародуется. Если в указанный срок такой закон Президентом Республики не подписывается

и не обнародуется, этот закон вступает в силу после его подписания и официального обнародования Председателем Сейма.

Закон об изменении Конституции вступает в силу не ранее чем через один месяц после его принятия.

ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Статья 150 Составной частью Конституции Литовской Республики являются: Конституционный закон «О Литовском государстве» от 11 февраля 1991 г.; Конституционный акт «О неприсоединении Литовской Республики к

постсоветским восточным союзам» от 8 июня 1992 г.; Закон «О порядке вступления в силу Конституции Литовской Республики» от

25 октября 1992 г.; Конституционный акт «О членстве Литовской Республики в Европейском

Союзе» от 13 июля 2004 г.

Статья 151 Настоящая Конституция Литовской Республики вступает в силу на следующий

день после официального обнародования итогов референдума и при условии, если на референдуме она будет одобрена более чем половиной всех граждан Литовской Республики, имеющих избирательное право.

27

28

Статья 152 Порядок вступления в силу настоящей Конституции и отдельных ее положений

регламентируется Законом Литовской Республики «О порядке вступления в силу Конституции Литовской Республики», который принимается на референдуме одновременно с настоящей Конституцией Литовской Республики.

Статья 153 В случае принятия на референдуме настоящей Конституции Литовской

Республики Сеймом Литовской Республики до 25 октября 1993 года большинством 3/5 голосов от общего числа членов Сейма могут быть изменены положения Конституции Литовской Республики, содержащиеся в статьях 47, 55, 56, в пункте 2 части второй статьи 58, в статьях 65, 68, 69, в пунктах 11 и 12 статьи 84, в части первой статьи 87, в статьях 96, 103, 118, в части четвертой статьи 119.

Статья 154 Принятые на референдуме Конституция Литовской Республики и Закон

Литовской Республики «О порядке вступления в силу Конституции Литовской Республики» подписываются и не позднее чем в течение 15 дней обнародуются Председателем Верховного Совета Литовской Республики.

ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ВЕРХОВНОГО СОВЕТА ЛИТОВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ ВИТАУТАС ЛАНДСБЕРГИС

Вильнюс, 6 ноября 1992 г.

Перевод с литовского

К О Н С Т И Т У Ц І Я Л И Т О В С Ь К О Ї Р Е С П У Б Л І К И

[Зі змінами й додатками, внесеними до

1 червня 2006 р.]

З м і с т КОНСТИТУЦІЯ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ГЛАВА I. ЛИТОВСЬКА ДЕРЖАВА ................................................................9

ГЛАВА II. ЛЮДИНА І ДЕРЖАВА ................................................................. 13

ГЛАВА III. СУСПІЛЬСТВО ТА ДЕРЖАВА ..................................................... 20

ГЛАВА IV. НАРОДНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПРАЦЯ .................................................................................... 23

ГЛАВА V. СЕЙМ ............................................................................................ 26

ГЛАВА VI. ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛІКИ .......................................................... 35

ГЛАВА VII. УРЯД ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ................................................................................ 43

ГЛАВА VIII.КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД ............................................................ 47

ГЛАВА IX. СУД ............................................................................................... 51

ГЛАВА X. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ......................................................................... 55

ГЛАВА XI. ФІНАНСИ ТА ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ....................................................................................... 57

ГЛАВА XII. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ............................................................ 59

ГЛАВА XIII.ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА ЗАХИСТ ДЕРЖАВИ ................................................................ 60

ГЛАВА XIV.ЗМІНА КОНСТИТУЦІЇ ................................................................. 65

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ........................................................ 67

2

СКЛАДОВА ЧАСТИНА КОНСТИТУЦІЇ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАКОН ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ «ПРО ЛИТОВСЬКУ ДЕРЖАВУ» ....................................................................... 70

КОНСТИТУЦІЙНИЙ АКТ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ «ПРО НЕПРИЄДНАННЯ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ДО ПОСТРАДЯНСЬКИХ СХІДНИХ СОЮЗІВ» .......................................................................................... 72

ЗАКОН ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ «ПРО ПОРЯДОК НАБУТТЯ ЧИННОСТІ КОНСТИТУЦІЄЮ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ» ........................................................................... 73

КОНСТИТУЦІЙНИЙ АКТ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ «ПРО ЧЛЕНСТВО ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ».............................................................................................................. 76

3

К О Н С Т И Т У Ц І Я Л И Т О В С Ь К О Ї Р Е С П У Б Л І К И

Прийнята громадянами Литовської Республіки

на референдумі 25 жовтня 1992 року

Конституція Литовської Республіки набула чинності

2 листопада 1992 року

4

ЛИТОВСЬКИЙ НАРОД

– який створив багато віків тому Литовську державу;

– заклавши її правовий фундамент у Литовських Статутах та Конституціях Литовської Республіки;

– котрий віками рішуче захищав свою свободу й незалежність;

– який зберіг свій дух, рідну мову, письменність і звичаї;

– втілюючи природне право людини та народу вільно жити й творити на землі своїх предків – у незалежній Литовській державі;

– піклуючись про національну злагоду на землі Литви;

– прагнучи відкритого, справедливого, гармонійного громадського суспільства і правової держави, волею громадян відродженої Литовської держави приймає і проголошує цю

КОНСТИТУЦІЮ

5

ГЛАВА I ЛИТОВСЬКА ДЕРЖАВА

Стаття 1

Литовська держава є незалежною демократичною республікою.

Стаття 2

Литовська держава створюється народом. Суверенітет належить народові.

Стаття 3

Ніхто не може ущемляти або обмежувати суверенітет народу, присвоювати суверенну волю, яка належить всьому народові.

Народ і кожний громадянин має право протидіяти будь-кому, хто насильницьким шляхом посягає на незалежність, територіальну цілісність, конституційний лад Литовської держави.

Стаття 4

Вищу конституційну волю народ здійснює безпосередньо або через своїх представників, обраних демократичним шляхом.

Стаття 5

Державна влада в Литві здійснюється Сеймом, Президентом Республіки та Урядом, Судом.

Повноваження влади обмежуються Конституцією.

Установи влади служать людям.

Стаття 6

Конституція є цілісним актом, який застосовується безпосередньо.

Кожен може захищати свої права, посилаючись на Конституцію.

Стаття 7

Недійсним є будь-який закон або інший акт, що суперечить Конституції.

Дійсними є тільки обнародувані закони.

Незнання закону не звільняє від відповідальності

6

Стаття 8

Захоплення державної влади або її інституту насильниць- ким шляхом вважається анти конституційною дією, є незаконним і недійсним.

Стаття 9

Найважливіші питання життя держави й народу вирі- шуються шляхом референдуму.

У встановлених законом випадках референдум оголошується Сеймом.

Референдум оголошується також у випадку, якщо цього вимагає не менше 300 тисяч громадян, які мають виборче право.

Порядок оголошення і проведення референдуму встановлюється законом.

Стаття 10

Територія Литовської держави є єдиною і неподільною на будь-які державні утворення.

Державні кордони можуть бути змінені тільки відповідно до міжнародного договору Литовської Республіки після його ратифікації чотирма п’ятими всіх членів Сейму.

Стаття 11

Адміністративні одиниці території Литовської держави та їх межі встановлюються законом.

Стаття 12

Громадянство Литовської Республіки набувається за наро-дженням та на інших встановлених законом підставах.

За винятком встановлених законом окремих випадків, ніхто не може бути одночасно громадянином Литовської Республіки та іншої держави.

Порядок набуття і втрати громадянства встановлюється законом.

Стаття 13

Литовська держава піклується про своїх громадян за кордоном.

Забороняється видавати громадянина Литовської Республіки іншій державі, якщо міжнародним договором Литовської Республіки не передбачені інші дії.

7

Стаття 14

Державною мовою є литовська мова.

Стаття 15

Кольорами державного прапора є жовтий, зелений, червоний.

Державним гербом є білий Вiтис на червоному тлі.

Державний герб, державний прапор та їх застосування встановлюються законами.

Стаття 16

Державним гімном є «Національна пісня» Вiнцаса Кудiрки.

Стаття 17

Столицею Литовської держави є місто Вільнюс – багатовікова історична столиця Литви.

ГЛАВА II ЛЮДИНА І ДЕРЖАВА

Стаття 18

Права і свободи людини є природними.

Стаття 19

Право людини на життя охороняється законом.

Стаття 20

Свобода людини недоторкана.

Ніхто не може бути підданий свавільному затриманню чи триманню під вартою. Нiхто не може бути позбавлений волі інакше як на тих підставах і відповідно до таких процедур, що встановлені законом.

Затримана на місці злочину особа протягом 48 годин має бути припроваджена до суду, де в присутності затриманого вирішується питання про обґрунтованість затримання. У разі неприйняття судом постанови про арешт особи затриманий негайно звільняється.

8

Стаття 21

Особа людини недоторкана.

Гідність людини захищається законом.

Забороняється піддавати людину тортурам, завдавати каліцтва, принижувати її гідність, жорстоко поводитися з нею, а також встановлювати такі покарання.

Людина без її відома і вільної згоди не може бути піддана науковим або медичним дослідам.

Стаття 22

Приватне життя громадянина недоторкане.

Листування, телефонні розмови, телеграфні повідомлення та інші види спілкування особи недоторкані.

Інформація про приватне життя особи може збиратися лише на підставі умотивованого рішення суду та тільки відповідно до закону.

Закон і суд захищають громадян від свавільного або незаконного втручання в їхнє особисте та сімейне життя, посягання на їхню честь і гідність.

Стаття 23

Власність недоторкана.

Права власності охороняються законами.

Вилучення власності можливе лише у встановленому законом порядку для суспільних потреб і при справедливому відшкодуванні.

Стаття 24

Житло людини недоторкане.

Без згоди мешканця зайти до оселі не дозволяється інакше, як тільки на підставі рішення суду чи у встановленому законом порядку у разі необхідності гарантування громадського порядку, затримання злочинця, врятування життя, здоров’я чи майна людини.

Стаття 25

Людина має право на свої переконання та вільне їх висловлення.

Людині не повинні чинитися перепони у пошуку, отриманні й поширенні інформації та ідей.

Свобода висловлення переконання, отримувати і поширю-вати інформацію не може обмежуватись інакше, як тільки законом, якщо це необхідно для захисту здоров’я, честі й гідності, приватного життя, моральності людини чи конституційного ладу.

9

Свобода висловлення переконань і поширення інформації несумісна зі злочинними діями – розпалюванням національної, расової, релігійної та соціальної ненависті, насильства і дискримінації, наклепом та дезінформацією.

Громадянин має право у встановленому порядкові отримувати наявну про нього у державних установах інформацію.

Стаття 26

Свобода думки, віросповідання та совісті обмеженню не підлягає.

Кожна людина має право на свободу вибору будь-якої релігії чи віросповідання та одноосібно чи спільно з іншими, у приватному чи публічному порядку її сповідувати, відправляти релігійні обряди, практикувати віросповідання і навчати його.

Ніхто не може ні примушувати іншу особу, ні зазнавати примусу обирати чи сповідувати будь-яку релігію або віру.

Свобода людини сповідувати і поширювати релігію або віру не може обмежуватись інакше, як лише, як лише законом і тільки в разі необхідності гарантувати суспільну безпеку, громадський порядок, здоров’я та моральність людей, так само як і інші основні права та свободи особи.

Батьки та опікуни вільно дбають про релігійне та моральне виховання дітей і підопічних відповідно до власних переконань.

Стаття 27

Переконаннями людини, її релігією чи віросповіданням не можуть бути виправдані злочин або недодержання законів.

Стаття 28

Здійснюючи свої права та користуючись своїми свободами, людина зобов’язана додержувати Конституції і законів Литовської Республіки, не обмежувати права та свободи інших людей.

Стаття 29

Перед законом, судом та іншими державними інститутами чи посадовими особами всі люди рівні.

Не допускаються обмеження прав людини і надання їй привілеїв залежно від її статі, раси, національності, мови, походження, соціального становища, віросповідання, переконань чи поглядів.

Стаття 30

Особа, конституційні права або свободи якої порушуються, має право звернутися до суду.

Відшкодування завданих особі матеріальних та моральних збитків встановлюється законом.

10

Стаття 31

Особа вважається невинуватою доти, доки її винність не доведена у встановленому законом порядку і не визнана вироком суду, що набув законної сили.

Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має право на відкритий і справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом.

Забороняється примушувати давати свідчення проти себе, членів своєї сім’ї або близьких родичів.

Покарання може призначатися або застосуватися лише на підставі закону.

Н і х т о н е м о ж е б у т и п о к а р а н и й з а т о й с а м и й з л о ч и н в д р у г е .

Особі, підозрюваній у вчиненні злочину, й обвинувачуваній особі з моменту їх затримання або першого допиту гарантується право на захист, а також право мати адвоката.

Стаття 32

Громадянин може вільно пересуватися та обирати собі місце проживання у Литві, може вільно виїжджати з Литви.

Ці права не можуть обмежуватися інакше, як лише за законом та у разі необхідності убезпечення держави, охорони здоров’я людей, а також при здійсненні правосуддя.

Не можна забороняти громадянинові повернутися в Литву.

Кожний литовець може поселитися в Литві.

Стаття 33

Громадяни мають право брати участь в управлінні своєю державою як безпосередньо, так і через демократично обраних представників, а також мають право на рівних умовах вступати на державну службу в Литовській Республіці.

Громадянам гарантується право критикувати роботу державних установ чи посадових осіб, оскаржувати їх рішення. Переслідування за критику забороняється.

Громадянам гарантується право на петицію, порядок здійснення якого встановлюється законом.

Стаття 34

Громадяни, яким на день виборів виповнилося 18 років, мають виборче право.

Право бути обраним встановлюється Конституцією Литовської Республіки та законами про вибори.

У виборах не беруть участі громадяни, визнані судом недієздатними.

11

Стаття 35

Громадянам гарантується право на вільне об’єднання в товариства, політичні партії та асоціації, якщо їхні цілі і діяльність не суперечать Конституції та законам.

Ніхто не може бути приневолений до членства в будь-якому товаристві, політичній партії чи асоціації.

Створення та діяльність політичних партій, інших політичних та громадських організацій реґламентується законом.

Стаття 36

Не можна забороняти або перешкоджати громадянам збиратися без зброї на мирні зібрання.

Це право не може обмежуватися інакше, як лише за законом і тільки в разі необхідності захистити державну чи суспільну безпеку, громадський порядок, здоров’я чи моральність людей або права і свободи інших осіб.

Стаття 37

Громадяни, які належать до національних спільнот, мають право на розвиток своєї мови, культури та звичаїв.

ГЛАВА III СУСПІЛЬСТВО ТА ДЕРЖАВА

Стаття 38

Сім’я є основою суспільства та держави.

Держава охороняється та опікає сім’ю, материнство, батьківство і дитинство.

Шлюб береться за вільною згодою чоловіка та жінки.

Держава реєструє шлюб, народження та смерть. Держава визнає і церковну реєстрацію шлюбу.

Права кожного із подружжя у сім’ї рівні.

Право та обов’язок батьків – виховувати своїх дітей чесними людьми і відданими громадянами, утримувати їх до досягнення повноліття.

Обов’язок дітей – поважати батьків, опікати їх у старості та дбайливо ставитися до їхньої спадщини.

Стаття 39

Держава опікає сім’ї, які виховують дітей дома, надає їм підтримку у встановленому законом порядку.

Для матерів, які працюють, законом передбачаються оплачувана допологова та післяпологова відпустка, сприятливі умови праці та інші пільги.

Неповнолітні діти захищаються законом.

12

Стаття 40

Державні навчально-виховні заклади самоврядувань є світськими. У них за бажанням батьків провадиться навчання Закону божого.

У встановленому законом порядку можуть створюватися і недержавні навчально-виховні заклади.

Вищим навчальним закладам надається автономія.

Держава здійснює нагляд за діяльністю навчально-виховних закладів.

Стаття 41

Навчання осіб віком до 16 років є обов’язковим.

Навчання у державних (самоврядних) загальноосвітніх, професійних школах та навчальних закладах вищого рівня є безоплатним.

Вища освіта доступна всім відповідно до здібностей кожної людини. Громадянам, які успішно навчаються у державних вищих навчальних закладах, гарантується безоплатне навчання.

Стаття 42

Культура, наука та дослідження, а також викладання є вільним.

Держава надає підтримку культурі та науці, приділяє увагу охороні пам’яток та цінностей історії, мистецтва та інших пам’яток і цінностей культури Литви.

Духовні та матеріальні інтереси автора, пов’язані з науково-технічною, культурно-художньою творчістю, захищаються й охороняються законом.

Стаття 43

Держава визнає традиційні у Литві церкви та релігійні організації, а інші церкви та релігійні організації – в тому разі, якщо вони мають підтримку в суспільстві та їх вчення і обряди не суперечать законові й моралі.

Визнані державою церкви та інші релігійні організації мають права юридичної особи.

Церкви та релігійні організації вільно проповідують своє вчення, відправляють свої обряди, мають молитовні будинки , благодійні заклади та школи для підготовки служителів культу .

Церкви та релігійні організації вільно діють згідно зі своїми канонами і статутами.

Становище церкви та інших релігійних організацій у державі встановлюється угодою або законом.

Проповідування церквами та релігійними організаціями вчення, інша релігійна діяльність, а також молитовні будинки не можуть використовуватися з метою, що суперечить Конституції та законам.

У Литві не має державної релігії.

13

Стаття 44

Цензура засобів масової інформації забороняється.

Держава, політичні партії, політичні та громадські організації, інші інституції або особи не можуть монополізувати засоби масової інформації.

Стаття 45

Національні спільноти громадян самостійно займаються справами своєї національної культури, освітою, благодійністю, взаємодопомогою.

Держава надає підтримку національним спільнотам.

ГЛАВА IV НАРОДНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПРАЦЯ

Стаття 46

Господарство Литви ґрунтується на праві приватної власності, на особистій свободі господарської діяльності та особистій ініціативі.

Держава надає підтримку суспільно корисним господарським зусиллям та ініціативі.

Державою регулюється господарська діяльність таким чином, щоб вона слугувала для загального блага народу.

Законом забороняється монополізувати виробництво та ринок, охороняється свобода чесної конкуренції.

Держава захищає інтереси споживача.

Стаття 47

На правах виключної власності Литовській Республіці належать: надра землі, а також внутрішні води, ліси, парки, дороги, об’єкти історії, археології і культури державного значення.

Литовській Республіці належать виключні права на повітряний простір над її територією, її континентальний шельф та економічну зону в Балтійському морі.

Землю, внутрішні води й ліси придбати у власність в Литовській Республіці закордонні суб’єкти можуть за конституційним законом.

Земельні ділянки на правах власності відповідно до встановлених законами порядку та умов можуть належати іноземній державі для заснування її дипломатичних та консульських установ.

14

Стаття 48

Кожна людина може вільно обирати роботу та займатися підприємництвом і має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на справедливу оплату праці та на соціальний захист на випадок безробіття.

Праця іноземців у Литовській Республіці регулюється законом.

Примусова праця заборонена.

Примусовою працею не вважається проходження служби у війську або альтернативна служба, що її заміняє, а також праця громадян під час війни, стихійного лиха, епідемії або в інших надзвичайних випадках.

Примусовою працею не вважається і регульована законом праця засуджених судом.

Стаття 49

Кожна людина, яка працює, має право на відпочинок і вільний час, а також на щорічну оплачувану відпустку.

Тривалість робочого часу визначається законом.

Стаття 50

Професійні спілки створюються вільно і діють самостійно. Вони захищають професійні, соціально- економічні права та інтереси працівників.

Усі професійні спілки мають рівні права.

Стаття 51

Працівники, захищаючи свої соціально-економічні інтереси, мають право на страйк.

Обмеження, умови та порядок здійснення цього права встановлюються законом.

Стаття 52

Держава гарантує право громадян на пенсії за віком та інвалідністю, на соціальну підтримку у випадку безробіття, хвороби, вдівства, втрати годувальника та в інших передбачених законом випадках.

15

Стаття 53

Держава піклується про здоров’я людей і гарантує медичну допомогу та послуги людині на випадок хвороби. Законом встановлюється порядок надання громадянам безоплатної медичної допомоги в державних лікувальних закладах.

Держава заохочує фізичну культуру суспільства і створює сприятливі умови для спорту.

Держава і кожна особа зобов’язана охороняти навколишнє середовище від шкідливого впливу

Стаття 54

Держава піклується про охорону природного середовища, тваринного та рослинного світу, окремих природних об’єктів і особливо цінних місцевостей, здійснює нагляд з метою дбайливого використання, а також відновлення та примноження природних ресурсів.

Законом забороняється виснажувати землю, її надра, води, забруднювати води та повітря, чинити радіаційний вплив на навколишнє середовище, а також збіднювати рослинний та тваринний світ.

ГЛАВА V СЕЙМ

Стаття 55

Сейм складається з представників народу – 141 члена Сейму, що обираються строком на чотири роки на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Сейм вважається обраним, якщо до його складу обрано не менш як три п’ятих членів Сейму.

Порядок обрання членів Сейму встановлюється законом.

Стаття 56

Членом Сейму може бути обраний громадянин Литовської Республіки, який не зв’язаний присягою чи зобов’язанням з іноземною державою і на день виборів має не менше 25 років, а також постійно проживає у Литві.

Членами Сейму не можуть бути обрані особи, які не відбули покарання за вироком, визначеним судом, а також особи, визнані судом недієздатними.

Стаття 57

Чергові вибори Сейму проводяться в рік закінчення повноважень членів Сейму в другу неділю жовтня.

Чергові вибори Сейму, що слідують після позачергових виборів Сейму, проводяться в час, указаний у першій частині цієї статті.

16

Стаття 58

Дострокові вибори Сейму можуть проводитися за постановою Сейму, прийнятою більшістю не менш ніж у три п’ятих голосів усіх членів Сейму.

Дострокові вибори Сейму можуть бути оголошені і Президентом Республіки:

1) якщо Сеймом протягом 30 днів після подання не було прийнято рішення про нову програму Уряду або після першого подання програми Уряду протягом 60 днів двічі підряд не було схвалено програму Уряду;

2) за пропозицією Уряду, якщо Сеймом безпосередньо виражається недовіра Урядові.

Президент Республіки не може оголосити про дострокові вибори Сейму, якщо до спливу строку повноважень Президента Республіки залишилося менше 6 місяців, а також якщо після дострокових виборів Сейму не минуло 6 місяців.

У постанові Сейму або в акті Президента Республіки щодо дострокових виборів Сейму призначається день виборів нового Сейму. Вибори нового Сейму повинні бути проведені не пізніше ніж протягом 3 місяців після прийняття рішення про дострокові вибори.

Стаття 59

Відлік строку повноважень членів Сейму починається з дня першого засідання новообраного Сейму. З початком цього засідання закінчується строк повноважень раніше обраних членів Сейму.

Обраний член Сейму набуває усіх прав представника народу лише після складання ним у Сеймі присяги на вірність Литовській Республіці.

Член Сейму, який не склав у встановленому законом порядку присягу чи склав присягу умовно, втрачає мандат члена Сейму. У зв’язку з цим Сеймом приймається постанова.

При виконанні своїх обов’язків члени Сейму керуються Конституцією Литовської Республіки, інтересами держави, своїм сумлінням і не можуть обмежуватися ніякими мандатами.

Стаття 60

Обов’язки члена Сейму, за винятком його обов’язків у Сеймі, несумісні з будь-якими іншими посадами в державних установах та організаціях, а також з роботою у підприємницьких, комерційних та інших приватних установах чи на підприємствах. На строк дії своїх повноважень член Сейму звільняється від обов’язку проходити службу з охорони краю.

Лише член Сейму може призначатися Прем’єр-міністром чи міністром.

Робота члена Сейму, а також витрати, пов’язані з його парламентською діяльністю, оплачуються за рахунок державного бюджету. Член Сейму не може отримувати ніякого іншого окладу, за винятком плати за творчу діяльність.

Обов’язки, права та гарантії діяльності члена Сейму встановлюються законом.

17

Стаття 61

Член Сейму має право звернутися із запитом до Прем’єр-міністра, міністрів, керівників інших державних інститутів, утворених чи обраних Сеймом. Вони зобов’язані дати усну чи письмову відповідь на сесії Сейму в установленому Сеймом порядку.

Під час сесії групою, не менш як одна п’ята членів Сейму, може бути подана Прем’єр-міністрові або міністрові інтерпеляція.

Сейм після обговорення відповіді Прем’єр-міністра чи міністра на інтерпеляцію може постановити, що відповідь незадовільна, і більшістю голосів половини всіх членів Сейму виразити недовіру Прем’єр- міністрові чи міністрові.

Порядок голосування встановлюється законом.

Стаття 62

Особа члена Сейму недоторканна.

Член Сейму без згоди Сейму не може бути притягнений до кримінальної відповідальності, заарештований, не може бути іншим чином обмежена його свобода.

Член Сейму за голосування чи виступ у Сеймі не може переслідуватися. Разом з тим за образу особи чи наклеп він може притягатися до відповідальності у загальному порядку.

Стаття 63

Повноваження члена Сейму припиняються у випадку:

1) спливу строку повноважень або з початком першого засідання обраного на дострокових виборах Сейму;

2) у разі його смерті;

3) у разі відставки;

4) визнання його судом недієздатним;

5) позбавлення його мандата Сеймом у порядку процедури імпічменту;

6) визнання виборів недійсними або у разі грубого порушення Закону про вибори;

7) переходу його на іншу роботу або якщо він не відмовляється від роботи, несумісної з обов’язками члена Сейму;

8) втрати ним громадянства Литовської Республіки.

18

Стаття 64

Сейм щорічно збирається на дві чергові – весняну та осінню сесії. Весняна сесія починається 10 березня і закінчується 30 червня. Осіння сесія починається 10 вересня і закінчується 23 грудня. Сейм може винести постанову про продовження сесії.

Позачергові сесії скликаються Головою Сейму за пропозицією не менш третини всіх членів Сейму, а в передбачених Конституцією випадках – Президентом Республіки.

Стаття 65

Новообраний Сейм на своє перше засідання, що має відбутися не пізніше ніж упродовж 15 днів після обрання Сейму, скликається Президентом Республіки. Якщо Президент Республіки не скликає Сейм, члени Сейму збираються самі наступного дня після спливу п’ятнадцятиденного строку.

Стаття 66

Засідання Сейму веде Голова Сейму або його заступник.

Перше після виборів засідання Сейму відкриває найстарший за віком член Сейму.

Стаття 67

Сейм:

1) обговорює та приймає поправки до конституції;

2) видає закони;

3) приймає постанови щодо референдумів;

4) призначає вибори Президента Литовської Республіки;

5) встановлює передбачені законом державні інститути, а також призначає та звільняє їх керівників;

6) схвалює чи не схвалює кандидатуру Прем’єр-міністра, запропоновану Президентом Республіки;

7) розглядає подану Прем’єр-міністром програму Уряду та приймає рішення щодо її схвалення;

8) за пропозицією Уряду створює чи ліквідує міністерства Литовської Республіки;

9) здійснює контроль за діяльністю Уряду, може виражати недовіру Прем’єр-міністрові або міністрові;

10) призначає суддів Конституційного Суду, суддів Верховного Суду, а також голів цих судів;

11) призначає та звільняє Державного контролера, Голову Правління Банку Литви;

12) призначає вибори Рад самоврядувань;

13) утворює головну виборчу комісію та вносить зміни до її складу;

14) затверджує державний бюджет та здійснює контроль за його виконанням;

15) встановлює державні податки та інші обов’язкові платежі;

19

16) ратифікує та денонсує міжнародні договори Литовської Республіки, розглядає інші питання зовнішньої політики;

17) встановлює адміністративний поділ Республіки;

18) засновує державні нагороди Литовської Республіки

19) видає акти про амністію;

20) вводить пряме правління, воєнний та надзвичайний стан, оголошує мобілізацію та приймає рішення про використання Збройних сил.

Стаття 68

Право законодавчої ініціативи у Сеймі належить членам Сейму, Президентові Республіки та Урядові.

Право законодавчої ініціативи мають також громадяни Литовської Республіки. 50 тисяч громадян, які мають виборче право, можуть подавати у Сейм проект закону, який Сейм зобов’язаний розглянути.

Стаття 69

Закони у Сеймі приймаються з додержанням процедури, встановленої законом.

Закони вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість членів Сейму, які брали участь у засіданні.

Конституційні закони Литовської Республіки приймаються, якщо за них проголосувало більше половини всіх членів Сейму, а зміни в них вносяться більшістю не менш ніж у три п’ятих голосів членів Сейму. Список конституційних законів визначає Сейм більшістю у три п’ятих голосів членів Сейму.

Положення законів Литовської Республіки можуть прийматися і шляхом референдуму.

Стаття 70

Прийняті Сеймом закони набувають чинності після підписання та офіційного обнародування їх Президентом Литовської Республіки, якщо самими законами не встановлений пізніший день набуття ними чинності.

Інші прийняті Сеймом акти та Статут Сейму підписуються Головою Сейму. Ці акти набувають чинності наступного дня після їх обнародування, якщо самими актами не встановлено інший порядок набуття ними чинності.

20

Стаття 71

Президент Республіки не пізніше ніж у десятиденний строк після вручення закону або підписує та офіційно обнародує прийнятий Сеймом закон, або повертає його до Сейму з відповідною мотивацією для повторного розгляду.

Якщо у зазначений строк прийнятий Сеймом закон Президент Республіки не повертає і не підписує, такий закон набуває чинності після підписання та офіційного обнародування його Головою Сейму.

Прийнятий шляхом референдуму закон чи інший акт не пізніше ніж упродовж 5 днів повинен бути підписаний і офіційно обнародуваний Президентом Республіки.

Якщо у зазначений строк такий закон Президент Республіки не підписує і не обнародує, закон набуває чинності після його підписання та офіційного обнародування Головою Сейму.

Стаття 72

Повернений Президентом Республіки закон Сейм може знову розглянути та прийняти.

Повторно розглянутий Сеймом закон вважається прийнятим, якщо були прийняті подані Президентом Республіки поправки та доповнення або якщо за закон проголосувало більше половини, а за конституційний закон – не менш трьох п’ятих усіх членів Сейму.

Такі закони Президент Республіки зобов’язаний не пізніше ніж протягом трьох днів підписати та негайно офіційно їх обнародувати.

Стаття 73

Скарги громадян щодо зловживань чи бюрократизму з боку державних посадових осіб (за винятком суддів) і посадових осіб самоврядувань розглядаються контролерами Сейму. Вони мають право вносити пропозиції до суду про звільнення винних посадових осіб з обійманої посади.

Повноваження контролерів Сейму встановлюються законом.

У разі потреби Сейм створює й інші інститути контролю. Їх система та повноваження встановлюються законом.

Стаття 74

Президент Республіки, Голова та судді Конституційного Суду, Голова та судді Верховного Суду, Голова та судді Апеляційного суду, члени Сейму за грубе порушення Конституції або порушення присяги, а також при виявленні факту вчинення злочину рішенням більшості у три п’ятих голосів усіх членів Сейму можуть бути усунені від обійманих посад або позбавлені мандата члена Сейму. Це здійснюється в порядку процедури імпічменту, який встановлюється Статутом Сейму.

21

Стаття 75

Призначені або обрані Сеймом посадові особи, за винятком зазначених у статті 74 Конституції осіб, звільняються з посади, якщо Сейм виражає їм недовіру більшістю усіх членів Сейму.

Стаття 76

Структура та порядок роботи Сейму встановлюється Статутом Сейму. Статут Сейму має силу закону.

ГЛАВА VI ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛІКИ

Стаття 77

Президент Республіки є главою держави.

Він представляє Литовську державу та виконує все, що ставиться йому за обов’язок Конституцією та законами.

Стаття 78

Президентом Республіки може бути обраний громадянин Литви за походженням, який не менш ніж протягом трьох останніх років живе у Литві, якщо йому до дня виборів виповнилося не менше сорока років і якщо він може бути обраний членом Сейму.

Президент Республіки обирається громадянами Литовської Республіки строком на п’ять років на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Одна й та сама особа може обиратися Президентом Республіки не більше двох разів підряд.

Стаття 79

Кандидатом у Президенти Республіки реєструється громадянин Литовської Республіки, який відповідає умовам частини першої статті 78 і зібрав не менш 20 тисяч підписів виборців.

Число кандидатів на посаду Президента Республіки не обмежується.

Стаття 80

Чергові вибори Президента Республіки проводяться в останню неділю за два місяці до спливу строку повноважень Президента Республіки.

22

Стаття 81

Обраним вважається кандидат на посаду Президента Республіки, який при першому голосуванні та за участю не менш половини всіх виборців набрав більше половини голосів усіх виборців, що взяли участь у виборах. Якщо у виборах взяло участь менше половини всіх виборців, обраним вважається кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів, але не менш однієї третини голосів усіх виборців.

Якщо у першому турі голосування жоден із кандидатів не набрав потрібної більшості голосів, через два тижні проводиться повторне голосування стосовно двох кандидатур, які набрали найбільшу кількість голосів. Обраним вважається кандидат, який набрав більшу кількість голосів.

Якщо у першому турі взяло участь не більше двох кандидатів і жоден з них не набрав потрібної кількості голосів, проводяться повторні вибори.

Стаття 82

Обраний Президент Республіки приступає до виконання своїх обов’язків наступного дня після спливу строку повноважень Президента Республіки після того, як у Вільнюсі за участю представників народу – членів Сейму – він складе присягу народові зберігати вірність Литовській Республіці та Конституції, сумлінно виконувати свої обов’язки та бути до всіх однаково справедливим.

Складає присягу і переобраний Президент Республіки.

Акт про складання присяги Президентом Республіки підписується їм самим та головою

Конституційного Суду, а за його відсутності – одним із суддів Конституційного Суду.

Стаття 83

Президент Республіки не може бути членом Сейму, не може обіймати ніякі інші посади та отримувати

інший оклад, за винятком встановленого Президентові Республіки окладу та плати за творчу діяльність.

Особа, обрана Президентом Республіки, повинна припинити свою діяльність у політичних партіях та

організаціях до початку нової компанії виборів Президента Республіки.

Стаття 84

Президент Республіки:

1) вирішує важливі питання внутрішньої політики і разом з Урядом здійснює зовнішню політику;

2) підписує міжнародні договори Литовської Республіки та подає їх у Сейм для ратифікації;

3) за поданням Уряду призначає і відкликає дипломатичних представників Литовської Республіки в

іноземних державах та при міжнародних організаціях; приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних

представників іноземних держав; надає вищі дипломатичні ранги та спеціальні звання;

23

4) зі схвалення Сейму призначає Прем’єр-міністра, доручає йому сформувати Уряд та затверджує його

склад;

5) зі схвалення Сейму звільняє Прем’єр-міністра;

6) після обрання нового Сейму приймає складені Урядом повноваження та доручає йому виконувати обов’язки до утворення нового Уряду;

7) приймає відставку Уряду та в разі потреби доручає йому подальше виконання обов’язків або доручає одному з міністрів виконувати обов’язки Прем’єр-міністра до утворення нового Уряду; приймає відставку міністрів і може доручити їм виконувати обов’язки до призначення нового міністра;

8) у разі відставки Уряду або складання Урядом своїх повноважень не пізніше ніж протягом 15 днів подає на розгляд Сейму кандидатуру Прем’єр-міністра;

9) за поданням Прем’єр-міністра призначає та звільняє міністрів;

10) у встановленому порядку призначає та звільняє передбачених законами державних посадових осіб;

11) подає до Сейму кандидатури суддів Верховного Суду, а після призначення всіх суддів Верховного Суду з їх числа подає до Сейму для призначення кандидатуру Голови Верховного Суду; призначає суддів Апеляційного суду, а з їх числа – Голову Апеляційного суду у разі схвалення їх кандидатур Сеймом; призначає суддів та голів окружних і дільничих судів, змінює місця їх роботи; у передбачених законами випадках подає до Сейму пропозицію про звільнення суддів; зі схвалення Сейму призначає й звільняє Генерального прокурора Литовської Республіки;

12) подає до Сейму кандидатури трьох суддів Конституційного Суду, а після призначення всіх суддів Конституційного Суду з їх числа подає до Сейму призначення кандидатуру Голови Конституційного Суду;

13) подає до Сейму кандидатуру Державного контролера і Голову Правління Банку Литви; може внести у Сейм подання про вираження їм недовіри;

14) зі схвалення Сейму призначає та звільняє командувача військ та керівника Служби безпеки;

15) надає вищі військові звання;

16) у разі збройного нападу, який містить у собі загрозу суверенності або територіальній цілісності держави, приймає рішення про захист від збройної агресії, про введення воєнного стану, а також про мобілізацію і подає ці рішення для затвер-дження на найближчому засіданні Сейму;

17) у встановлених законом порядку і випадках оголошує надзвичайний стан та подає це рішення на найближчому засіданні Сейму;

18) виступає у Сеймі річними доповідями про становище у Литві, про внутрішню і зовнішню політику Литовської Республіки;

19) у передбачених Конституцією випадках скликає позачергову сесію Сейму;

20) оголошує чергові вибори Сейму, а в передбачених частиною другою статті 58 Конституції випадках – дострокові вибори Сейму;

24

21) у передбаченому законом порядку приймає у грома-дянство Литовської Республіки;

22) присвоює державні нагороди;

23) надає помилування засудженим;

24) підписує та обнародує прийняті Сеймом закони або повертає їх до Сейму у встановленому статтею 71 Конституції порядку.

Стаття 85

Президент Республіки, здійснюючи надані йому повноваження, видає акти – декрети. Для того, щоб декрети Президента Республіки, зазначені у пунктах 3,15, 17 і 21 статті 84 Конституції, набули чинності, вони мають бути підписані Прем’єр-міністром або відповідним міністром. Відповідальність за такий декрет покладається на Прем’єр-міністра чи міністра, який підписав його.

Стаття 86

Особа Президента Республіки недоторканна: доти, доки він виконує свої обов’язки, він не може бути заарештований, притягнений до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Президент Республіки може бути достроково усунений від обов’язків лише у випадку грубого порушення ним Конституції або присяги, а також випадку виявлення факту вчинення злочину. Питання про усунення Президента Республіки від обов’язків вирішується Сеймом у порядку процедури імпічменту.

Стаття 87

При оголошені Президентом Республіки дострокових виборів Сейму у випадках, передбачених частиною другою статті 58 Конституції, новообраний Сейм більшістю у три п’ятих голосів усіх членів Сейму протягом 30 днів із дня першого засідання може оголосити дострокові вибори Президента Республіки.

Президент Республіки, який виявив бажання взяти участь у виборах, одразу реєструється як кандидат.

Удруге обраний на таких виборах Президент Республіки вважається обраним на другий строк повноважень, якщо до виборів минуло більше трьох років від першого строку його повноважень. Якщо минуло менше трьох років від першого строку його повноважень – Президент обирається лише на строк, що залишився від першого строку повноважень, який не вважається другим строком повноважень.

Якщо дострокові вибори Президента оголошуються під час другого строку його повноважень, то нинішній Президент Республіки може бути обраний лише на строк, який залишився від другого строку повноважень.

25

Стаття 88

Повноваження Президента Республіки припиняються у випадках:

1) спливу строку, на який він був обраний;

2) проведення дострокових виборів Президента Республіки;

3) його відставка з посади, яку він обіймає;

4) смерті Президента Республіки;

5) усунення його Сеймом від обов’язків у порядку імпічменту;

6) прийняття Сеймом з урахуванням висновку Конституційного Суду більшістю у три п’ятих голосів усіх членів Сейму постанови, в якій констатується, що стан здоров’я Президента Республіки не дозволяє йому виконувати свої обов’язки.

Стаття 89

У випадку смерті Президента Республіки, усунення його від обов’язків у порядку процедури імпічменту або у разі прийняття Сеймом постанови про неможливість виконання Президентом Республіки своїх обов’язків за станом здоров’я його обов’язки тимчасово виконує Голова Сейму. У такому випадку Голова Сейму позбавляється своїх повноважень у Сеймі, де його обов’язки тимчасово виконує його замісник. У перелічених випадках Сейм не пізніше ніж упродовж 10 днів зобов’язаний призначити вибори Президента Республіки, що мають бути проведені не пізніше ніж протягом двох місяців. У випадку, коли Сейм не може зібратися і призначити вибори Президента Республіки, вибори оголошуються Урядом.

Президента Республіки, який тимчасово поїхав за кордон або захворів і у зв’язку з цим тимчасово не має можливості виконувати свої обов’язки, протягом цього строку заступає Голова Сейму.

Голова Сейму, який тимчасово заступає Президента Республіки, не може оголошувати дострокові вибори Сейму, звільняти або призначати міністрів без згоди Сейму. У цей період Сейм не може розглядати питання про вираження недовіри Голові Сейму.

Здійснення повноважень Президента ні в яких інших випадках і ніякими іншими особами або інституціями не допускається.

Стаття 90

Президент Республіки має резиденцію. Фінансування Президента Республіки та його резиденції встановлюється законом.

26

ГЛАВА VII УРЯД ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Стаття 91

Уряд Литовської Республіки складають Прем’єр-міністр та міністри.

Стаття 92

Прем’єр-міністра зі схвалення Сейму призначає і звільняє Президент Республіки.

Міністрів за поданням Прем’єр-міністра призначає та звільняє Президент Республіки.

Прем’єр-міністр не пізніше ніж протягом 15 днів з моменту його призначення пропонує Сеймові утворений ним та затверджений Президентом Республіки Уряд і подає на розгляд програму Уряду.

Уряд складає свої повноваження перед Президентом після виборів Сейму або у разі обрання Президента Республіки.

Повноваження на здійснення своєї діяльності новий Уряд отримує в разі схвалення його програми більшістю голосів членів Сейму, які беруть участь у засіданні Сейму.

Стаття 93

Приступаючи до виконання своїх обов’язків, Прем’єр-міністр та міністри складають у Сеймі присягу зберігати вірність Литовській Республіці, додержуватися Конституції та законів. Текст присяги встановлюється Законом про Уряд.

Стаття 94

Уряд Литовської Республіки:

1) управляє справами краю, охороняє територіальну недоторканість Литовської Республіки, гарантує державну безпеку та громадський порядок;

2) виконує закони та постанови Сейму про здійснення законів, а також декрети Президента Республіки;

3) координує діяльність міністерств та інших урядових установ;

4) готує проект державного бюджету та подає його до Сейму; виконує державний бюджет, подає до Сейму звіт про виконання бюджету;

5) готує та подає до Сейму на розгляд проекти законів;

6) встановлює дипломатичні відносини і підтримує зв’язки з іноземними державами та міжнародними організаціями;

7) виконує інші обов’язки, покладені на Уряд Конституцією та іншими законами.

27

Стаття 95

Уряд Литовської Республіки вирішує питання державного управління на засіданнях шляхом прийняття постанов більшістю голосів членів Уряду. У засіданнях Уряду також може брати участь Державний контролер.

Постанови Уряду підписують Прем’єр-міністр та міністр відповідної галузі.

Стаття 96

Уряд Литовської Республіки несе солідарну відповідальність перед Сеймом за загальну діяльність Уряду.

Міністри, здійснюючи керівництво дорученими їм сферами управління, несуть відповідальність перед Сеймом, Президентом Республіки та без посередньо підзвітні Прем’єр-міністрові.

Стаття 97

Прем’єр-міністр представляє Уряд Литовської Республіки та керує його діяльністю.

За відсутності Прем’єр-міністра або в разі неможливості виконання ним своїх обов’язків Президент Республіки на строк, не більший ніж 60 днів, за поданням Прем’єр-міністра доручає одному з міністрів заміщати його, а в разі відсутності такого подання Президент Республіки доручає одному з міністрів заміщати Прем’єр-міністра.

Стаття 98

Міністр керує міністерством, вирішує питання, які стосуються компетенції міністерства, а також виконує інші передбачені законами функції.

Тимчасово заміщати міністра може лише призначений Прем’єр-міністром інший член Уряду.

Стаття 99

Прем’єр-міністр та міністри не можуть обіймати ніяких інших виборних чи призначуваних посад, працювати в підприємницьких, комерційних або інших приватних установах або на підприємствах, а також отримувати інший оклад, за винятком окладу, встановленого до його посади в Уряді, та плати за творчу діяльність.

Стаття 100

Прем’єр-міністр та міністри не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, заарештовані, не може бути іншим способом обмежена їхня свобода без попередньої згоди Сейму, а в період між сесіями Сейму – без попередньої згоди Президента Республіки.

28

Стаття 101

На вимогу Сейму Уряд чи окремі міністри повинні відзвітувати перед Сеймом за свою діяльність.

Якщо міняється більше половини міністрів, Уряд повинен знову отримати повноваження від Сейму. В іншому разі Уряд повинен подати у відставку.

Урядові належить подати у відставку також у таких випадках:

1) якщо Сейм двічі підряд не схвалює програму новообраного Уряду;

2) якщо Сейм більшістю голосів усіх членів Сейму таємним голосуванням виражає недовіру Урядові чи Прем’єр-міністрові;

3) відставки або смерті Прем’єр-міністра;

4) після виборів Сейму, коли утворюється новий Уряд.

Міністр зобов’язаний подати у відставку в разі вираження йому таємним голосуванням недовіри більш ніж половиною всіх членів Сейму.

Відставка Уряду чи міністра приймається Президентом Республіки.

ГЛАВА VIII КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД

Стаття 102

Конституційний Суд приймає рішення про відповідність законів та інших актів Сейму Конституції, а актів Президента Республіки та Уряду – Конституції або законам.

Статус Конституційного Суду та порядок здійснення його повноважень встановлюється Законом Литовської Республіки про Конституційний Суд.

Стаття 103

Конституційний Суд складається з 9 суддів, призначуваних строком на дев’ять років і лише на один строк повноважень. Склад Конституційного Суду кожні три роки поновлюється на одну третину. По три кандидати в судді Конституційного Суду призначаються Сеймом з числа кандидатів, запропонованих Президентом Республіки, Головою Сейму та Головою Верховного Суду; а суддями їх призначає Сейм.

Голова Конституційного Суду з числа суддів цього суду призначається Сеймом за поданням Президента Республіки.

Суддями Конституційного Суду можуть призначатися громадяни Литовської Республіки, які мають бездоганну репутацію, вищу правничу освіту та стаж правничої або науково-педагогічної роботи за фахом правника не менше 10 років.

29

Стаття 104

Судді Конституційного Суду при виконанні своїх обов’язків незалежні від будь-якого державного інституту, особи чи орга-нізації і керуються лише Конституцією Литовської Республіки.

Перш ніж приступити до виконання своїх обов’язків судді Конституційного Суду складають у Сеймі

присягу на вірність Литовській Республіці та Конституції.

Щодо суддів Конституційного Суду застосовуються обмеження трудової і політичної діяльності,

встановлені для суддів судів.

Судді Конституційного Суду володіють таким самим правом недоторканності особи, як і члени Сейму.

Стаття 105

Конституційний Суд розглядає та приймає рішення про відповідність законів Литовської Республіки та

інших прийнятих Сеймом актів Конституції Литовської Республіки.

Конституційний Суд також розглядає відповідність Конституції та законам:

1) актів Президента Республіки:

2) актів Уряду Республіки.

Конституційний Суд подає висновки стосовно того:

1) чи мали місце порушення законів про вибори під час виборів Президента Республіки або членів

Сейму;

2) чи дозволяє стан здоров’я виконувати Президентові Республіки його обов’язки;

3) чи не суперечать міжнародні договори Литовської Республіки Конституції;

4) чи не суперечать Конституції конкретні дії членів Сейму та державних посадових осіб, щодо яких

порушено справу про імпічмент.

Стаття 106

Право звертатися до Конституційного Суду щодо зазначених у частині першій статті 105 актів має Уряд, не менш як одна п’ята всіх членів Сейму, а також суди.

Право звертатися до Конституційного Суду щодо відповідності актів Президента Республіки Конституції та законам мають не менш як одна п’ята всіх членів Сейму та суди.

Звертатися до Конституційного Суду щодо відповідності актів Уряду Конституції та законам можуть не менш як одна п’ята всіх членів Сейму, суди, а також Президент Республіки.

Подання Президента Республіки Конституційному Суду або постанова Сейму про розгляд відповідності акта Конституції зупиняють дію цього акта.

30

Звертатися до Конституційного Суду щодо винесення висновку може Сейм, а щодо виборів Сейму та міжнародних договорів – і Президент Республіки.

Конституційний Суд має право відмовитися від розгляду справи або підготовки висновку, якщо звернення ґрунтується не на правових мотивах.

Стаття 107

Закон Литовської Республіки (чи його частина) або інший акт Сейму (чи його частина), акт Президента Республіки, акт Уряду (чи його частина) не можуть застосовуватися з дня офіційного оголошення рішення Конституційного Суду про суперечність відповідного акта (чи його частини) Конституції Литовської Республіки.

Рішення Конституційного Суду з питань, віднесених Конституцією до його компетенції, є остаточними та оскарженню не підлягають.

На підставі висновків Конституційного суду остаточні рішення із зазначених у частині третій статті 105 Конституції питань приймаються Сеймом.

Стаття 108

Повноваження судді Конституційного Суду припиняються:

1) зі спливом строку повноважень;

2) у разі його смерті;

3) у разі відставки;

4) при неможливості виконання ним своїх обов’язків за станом здоров’я;

5) у випадку усунення його Сеймом з посади, яку він обіймає, у порядку процедури імпічменту.

ГЛАВА IX СУД

Стаття 109

Правосуддя у Литовській Республіці здійснюється лише судами.

Суддя та суди при здійсненні правосуддя є незалежними.

Судді при розгляді справ підкоряються тільки законові.

Суд виносить рішення від імені Литовської Республіки.

31

Стаття 110

Суддя не може застосовувати закон, який суперечить Конституції.

У тих випадках, коли є підстава вважати, що закон або інший правовий акт, який повинен бути застосований у конкретній справі, суперечить Конституції, суддя зупиняє розгляд цієї справи і звертається до Конституційного Суду з проханням винести рішення про відповідність цього закону або іншого правового акта Конституції.

Стаття 111

Судами в Литовській Республіці є Верховний Суд Литви, Апеляційний суд Литви, окружні та дільничі суди.

Для розгляду справ з адміністративних, трудових, сімейних питань та щодо справ інших категорій відповідно до закону можуть бути засновані спеціалізовані суди.

Суди з особливими повноваженнями в мирний час у Литовській Республіці не можуть засновуватися.

Питання про утворення та компетенція судів визначаються Законом Литовської Республіки про суди.

Стаття 112

Суддями у Литві можуть бути лише громадяни Литовської Республіки.

Судді Верховного Суду, а з їх числа – Голова призначаються та звільняються Сеймом за поданням Президента Республіки.

Судді Апеляційного суду, а з їх числа – Голова призначаються Президентом Республіки зі схвалення Сейму.

Призначення суддів та голів дільничих, окружних та спеціалізованих судів та зміна місця їх роботи здійснюється Президентом Республіки.

Пропозиції щодо призначення, підвищення, переведення або звільнення з посади суддів подаються Президентові Республіки передбаченою законом спеціальною інституцією суддів.

Призначена суддею особа у встановленому законом порядку складає присягу зберігати вірність Литовській Республіці, здійснювати правосуддя лише відповідно до закону.

Стаття 113

Суддя не може обіймати ніяких інших виборних та призначуваних посад, працювати в підприємницьких, комерційних чи інших приватних установах або на підприємствах. Він також не може отримувати ніякого іншого окладу за винятком окладу судді та плати за педагогічну або творчу діяльність.

Суддя не може брати участь у діяльності політичних партій та інших політичних організацій.

32

Стаття 114

Втручання інститутів державної влади та управління, членів Сейму й інших посадових осіб, політичних партій, політичних і громадських організацій або громадян у діяльність судді чи суду забороняється і має наслідком передбачену законом відповідальність.

Суддя не може бути притягнений до кримінальної відповідальності, заарештований, не може бути іншим способом обмежена його свобода без згоди Сейму; а в період між сесіями Сейму – без згоди Президента Республіки.

Стаття 115

Судді судів Литовської Республіки звільняються з посади у встановленому законом порядку у таких випадках:

1) за власним бажанням;

2) із закінченням строку повноважень або після досягнення встановленого законом пенсійного віку;

3) за станом здоров’я;

4) при обранні на іншу посаду або при переведенні на іншу роботу з їхньої згоди;

5) у разі скоєння вчинку, який ганьбить звання судді;

6) у разі набуття законної чинності обвинувальними вироками судів стосовно до суддів.

Стаття 116

Голова та судді Верховного Суду, а також Голова і судді Апеляційного суду за грубе порушення Конституції або порушення присяги, а також при виявленні фактів вчинення злочину можуть бути усунені Сеймом з посади у порядку процедури імпічменту.

Стаття 117

Розгляд справ у всіх судах ведеться відкрито. Судове засідання може бути закритим з метою збереження таємниці особистого або сімейного життя людини, а також якщо при відкритому розгляді справи може бути розголошена державна, професійна або комерційна таємниця.

Судочинство у Литовській Республіці провадиться державною мовою.

Особам, які не володіють литовською мовою, гарантується право брати участь у слідчих та судових діях через перекладачів.

33

Стаття 118

Досудове слідство організує і ним керує, державне обвинувачення з кримінальних справ підтримує прокурор.

Прокурор у випадках, визначених законом, захищає права та законні інтереси особи, громадськості і держави.

Прокурор, виконуючи свої функції, є незалежний і підпорядковується тільки законові.

Прокуратура Литовської Республіки – це Генеральна прокуратура і територіальні прокуратури.

Генерального прокурора призначає й звільняє Президент Республіки зі схвалення Сейму.

Порядок призначення й звільнення прокурорів, їх статус визначає закон.

ГЛАВА Х МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ

Стаття 119

Право на самоврядування гарантується державним територіально-адміністративним одиницям, передбаченим законом. Воно здійснюється через відповідні Ради самоврядувань.

Членами Рад самоврядувань громадян Литовської республіки та інших постійних жителів адміністративних одиниць за законом на чотири роки обирають громадяни Литовської Республіки та інші постійні жителі адміністративної одиниці на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Порядок організації та діяльності інститутів самоврядування встановлюється законом.

З метою безпосереднього здійснення законів Литовської Республіки, рішень Уряду та Рад самоврядувань Радою само-врядування утворюються підзвітні їй виконавчі органи.

Стаття 120

Держава надає підтримку органам самоврядування.

Органи самоврядування у межах встановленої Конституцією та законами компетенції діють вільно і самостійно.

Стаття 121

Органи самоврядування складають та затверджують свій бюджет.

Ради самоврядувань мають право у передбачених законом межах та порядку встановлювати місцеві збори, Ради самоврядувань можуть передбачати за рахунок свого бюджету пільги щодо податків і зборів.

34

Стаття 122

Ради самоврядувань у зв’язку з порушенням їхніх прав мають право звертатися до суду.

Стаття 123

Управління в адміністративних одиницях вищого рівня у передбаченому законом порядку організовується Урядом.

Нагляд за додержанням органами самоврядування Конституції та законів, за виконанням рішень Уряду здійснюється призначеними Урядом представниками.

Повноваження представника Уряду та порядок їх здійснення встановлюється законом.

У встановлених законом випадках та порядку на території самоврядувань Сейм може тимчасово ввести пряме правління.

Стаття 124

Акти чи дії Рад самоврядувань, їх виконавчих органів, а також їх посадових осіб, які порушують права громадян та організацій, можуть бути оскаржені до суду.

ГЛАВА XI ФІНАНСИ ТА ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ

Стаття 125

Центральним банком у Литовській Республіці є Банк Литви, який за правом власності належить Литовській державі.

Порядок організації та діяльності Банку Литви, а також його повноваження і юридичний статус голови правління Банку Литви встановлюються законом.

Стаття 126

Керівництво Банком Литви здійснюється Правлінням Банку у складі його Голови, заступників Голови та членів.

Голова Правління Банку Литви призначається строком на п’ять років Сеймом за поданням Президента Республіки.

35

Стаття 127

Бюджетну систему Литви складають самостійний державний бюджет Литовської Республіки, а також самостійні бюджети місцевих самоврядувань.

Доходи державного бюджету формуються за рахунок податків, обов’язкових платежів, зборів, доходів за рахунок державного майна та інших надходжень.

Податки, інші платежі у бюджет та збори встановлюються законами Литовської Республіки.

Стаття 128

Рішення щодо державної позики та інших суттєвих майнових зобов’язань держави приймаються Сеймом за пропозицією Уряду.

Порядок управління, користування та розпоряджання державним майном встановлюється законом.

Стаття 129

Бюджетний рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Стаття 130

Проект державного бюджету складається Урядом та вноситься у Сейм не пізніше ніж за 75 днів до завершення бю-джетного року

Стаття 131

Проект державного бюджету розглядається Сеймом та затверджується законом до початку нового бюджетного року.

При розгляді проекту бюджету Сейм може збільшувати витрати, лише зазначивши джерела фінансування цих витрат. Не можна зменшувати передбачені законами витрати до внесення змін у ці закони.

Стаття 132

Якщо державний бюджет своєчасно не затверджується, його витрати на початку бюджетного року на кожний місяць не можуть перевищувати однієї дванадцятої розміру витрат державного бюджету попереднього року.

Протягом бюджетного року Сейм може вносити зміни до бюджету. Зміни до бюджету вносяться у тому самому порядку, згідно з яким він складається, приймається та затверджується. У разі потреби Сейм може затвердити додатковий бюджет.

36

ГЛАВА XII ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ

Стаття 133

Система державного контролю та його повноваження встановлюються законом.

Керівництво державним контролем здійснюється Державним контролером, який строком на п’ять років за поданням Президента Республіки призначається Сеймом.

Державний контролер, приступаючи до виконання обов’язків, складає присягу. Текст присяги встановлюється законом.

Стаття 134

Державний контроль здійснює нагляд за законністю управління державним майном та його використанням і за виконанням державного бюджету.

Державний контролер подає до Сейму висновок щодо річного звіту про виконання бюджету.

ГЛАВА XIII ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА ЗАХИСТ ДЕРЖАВИ

Стаття 135

Литовська Республіка, здійснюючи зовнішню політику, керується загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, прагне убезпечити незалежність країни, благополуччя громадян та їхні основні права і свободи, бере участь у створенні міжнародного порядку який ґрунтується на праві та правосудді.

Пропаганда війни у Литовській Республіці забороняється.

Стаття 136

Литовська Республіка бере участь у міжнародних організаціях, якщо це не суперечить інтересам держави та її незалежності.

Стаття 137

На території Литовської Республіки не можуть розміщатися зброя масового знищення та військові бази іноземних держав.

37

Стаття 138

Сейм ратифікує або денонсує такі міжнародні договори Литовської Республіки:

1) про зміну державних кордонів Литовської Республіки;

2) про політичне співробітництво з іноземними державами, про взаємодопомогу, а також договори оборонного характеру пов’язані з обороною держави;

3) про відмову від застосування сили чи загрози силою, а також мирні договори;

4) про перебування та статус Збройних сил Литовської Республіки на території іноземних держав;

5) про участь Литовської Республіки у міжнародних організаціях універсального характеру та реґіональних міжнародних організаціях;

6) багатосторонні або довгострокові економічні договори.

Законами, а також міжнародними договорами можуть бути передбачені й інші випадки ратифікації Сеймом міжнародних договорів Литовської Республіки.

Міжнародні договори, ратифіковані Сеймом Литовської Республіки, є складовою частиною правової системи Литовської Республіки.

Стаття 139

Захист Литовської Республіки від зовнішнього збройного нападу є правом та обов’язком кожного громадянина Литовської Республіки.

У встановленому законом порядку громадяни Литовської Республіки зобов’язані проходити військову або альтернативну службу з охорони краю.

Організація охорони краю встановлюється законами.

Стаття 140

Найважливіші питання оборони держави розглядаються та координуються Державною радою оборони, до складу якої входять Президент Республіки, Прем’єр-міністр, Голова Сейму, міністр охорони краю та командувач військ. Керівництво Державною радою оборони здійснюється Президентом Республіки. Порядок її утворення, діяльності та повноваження встановлюються законом.

Президент Республіки є Головнокомандувачем Збройних сил держави.

Відповідальність перед Сеймом за управління Збройними силами держави та керівництво ними несуть Уряд, міністр охорони краю, командувач військ. Міністром охорони краю не може бути військовослужбовець, який не вийшов у відставку

38

Стаття 141

Особи, які проходять дійсну військову або альтернативну службу а також офіцери, які не вийшли у відставку, сержанти, надстроковики системи охорони краю, поліції та внутрішньої служби, оплачувані посадові особи інших воєнізованих служб та служб безпеки не можуть бути членами Сейму та членами Рад самоврядувань. Вони не можуть обіймати виборні або призначувані посади на державній цивільній службі, брати участь у діяльності політичних партій та політичних організацій.

Стаття 142

Сейм вводить воєнний стан, оголошує мобілізацію чи демобілізацію, приймає рішення про використання Збройних сил у разі необхідності захисту Батьківщини або виконання міжнародних зобов’язань Литовської держави.

У випадку збройного нападу при виникненні загрози суверенності чи територіальній цілісності держави Президент Республіки негайно приймає рішення про захист від збройної агресії, вводить воєнний стан у всій державі або її частині, оголошує мобілізацію і вносить ці рішення для затвердження на найближче засідання Сейму, а в період між сесіями Сейму – негайно скликає позачергову сесію. Сейм затверджує або скасовує рішення Президента Республіки.

Стаття 143

Якщо під час воєнних дій мають проводитися чергові вибори, Сейм або Президент Республіки приймає рішення про продовження строку повноважень Сейму, Президента Республіки або Рад самоврядувань. У такому випадку вибори мають бути призначені не пізніше ніж через три місяці після закінчення війни.

Стаття 144

При виникненні у державі загрози конституційному ладові або громадському спокою Сейм може на всій території держави або її частині ввести надзвичайний стан. Його тривалість – до шести місяців.

У період між сесіями Сейму у невідкладних випадках таке рішення має право прийняти Президент Республіки, одночасно скликаючи позачергову сесію Сейму для розгляду цього питання. Сейм затверджує або скасовує рішення Президента Республіки.

Питання надзвичайного стану регулюються законом.

Стаття 145

При введенні воєнного або надзвичайного стану тимчасово можуть бути обмежені права та свободи, зазначені у статтях 22, 24, 25, 32, 35 і 36 Конституції.

39

Стаття 146

Держава опікає та забезпечує воїнів, які втратили здоров’я під час проходження військової служби, а також сім’ї воїнів, які загинули або позбулися життя під час проходження військової служби.

Держава забезпечує і громадян, які втратили здоров’я, захищаючи державу, а також сім’ї громадян, які загинули або позбулися життя, захищаючи державу

ГЛАВА XIV ЗМІНА КОНСТИТУЦІЇ

Стаття 147

Внести у Сейм пропозицію щодо зміни чи доповнення Конституції Литовської Республіки має право група членів Сейму в складі не менше однієї четвертої всіх членів Сейму або не менше 300 тисяч виборців.

Під час надзвичайного або воєнного стану поправки до Конституції вноситися не можуть.

Стаття 148

Положення статті 1 Конституції «Литовська держава є незалежною демократичною республікою» може бути змінена лише шляхом референдуму; якби за це висловилося не менше як три четвертих громадян Литви, які мають виборче право.

Тільки шляхом референдуму можуть змінюватися положення глави I «Литовська держава» та глави XIV «Зміна Кон-ституції».

Конституційні поправки до інших глав Конституції повинні розглядати і голосування щодо них має проводитися у Сеймі двічі. Між цими голосуваннями має бути не менш як тримісячна перерва. Проект закону про зміну Конституції вважається прийнятим Сеймом, якщо при кожному голосуванні за це голосувало не менше як дві третини усіх членів Сейму.

Неприйнята конституційна поправка може бути подана на новий розгляд Сейму не раніше ніж через рік.

Стаття 149

Прийнятий закон про зміну Конституції підписується Президентом Республіки і не пізніше як протягом 5 днів офіційно проголошується.

Якщо у зазначений строк такий закон Президентом Республіки не підписується та не проголошується, цей закон набуває чинності після його підписання та офіційного проголошення Головою Сейму.

Закон про зміну Конституції набуває чинності не раніше як через один місяць після його прийняття.

40

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 150

Складовою частиною Конституції Литовської Республіки є:

Конституційний закон «Про Литовську державу» від 11 лютого 1991 року;

Конституційний акт «Про неприєднання Литовської Республіки до пострадянських Східних союзів» від 8 червня 1992 року.

Закон «Про порядок набуття чинності Конституцією Литовської Республіки» від 25 жовтня 1992 р.;

Конституційний «Про членство Литовської Республіки в Європейському Союзі» від 13 липня 2004 р.

Стаття 151

Ця Конституція Литовської Республіки набуває чинності наступного дня після офіційного оголошення результатів референдуму та за умови, якщо на референдумі вона буде схвалена більш ніж половиною усіх громадян Литовської Республіки, які володіють виборчим правом.

Стаття 152

Порядок набуття чинності цією Конституцією та окремих її положень реґламентується Законом Литовської Республіки «Про порядок набуття чинності Конституцією Литовської Республіки», який приймається шляхом референдуму одночасно з Конституцією Литовської Республіки.

Стаття 153

У разі прийняття шляхом референдуму цієї Конституції Литовської Республіки Сейм Литовської Республіки до 25 жовтня 1993 року більшістю у три п’ятих голосів усіх членів Сейму може змінити положення Конституції Литовської Республіки, які містяться у статтях 47, 55, 56, у пункті 2 частини другої статті 58, у статтях 65, 68, 69, у пунктах 11 і 12 статті 84, у частині першій статті 87, у статтях 96, 103, 118, у частині четвертій статті 119.

Стаття 154

Прийняті шляхом референдуму Конституція Литовської Республіки та Закон Литовської Республіки «Про порядок набуття чинності Конституцією Литовської Республіки» підписуються і не пізніше як протягом 15 днів проголошуються Головою Верховної Ради Литовської Республіки.

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ВІТАУТАС ЛАНДСБЕРҐІС Вільнюс, 6 листопада 1992 р.

41

СКЛАДОВА ЧАСТИНА КОНСТИТУЦІЇ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

42

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАКОН

ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

«ПРО ЛИТОВСЬКУ ДЕРЖАВУ»

Верховна Рада Литовської Республіки,

ураховуючи, що більше, ніж три чверті жителів Литви, що мають активне право голосування, 9 лютого 1991 р. на суспільному опитуванні (плебісциті) таємним голосуванням висловились за те, щоб «Литовська держава була незалежною демократичною республікою»,

відзначаючи, що цією заявою суверенності й волі Литовський народ знову підтвердив свою незмінну настанову щодо незалежної Литовської держави,

розуміючи результати плебісциту як суспільну рішучість зміцнювати й захищати незалежність Литви та творити демократичну республіку і

виконуючи волю Литовського народу,

приймає й урочисто проголошує цей закон.

Стаття 1.

Положення «Литовська держава є незалежною демократичною республікою» є конституційною нормою Литовської Республіки й фундаментальним державним принципом.

Стаття 2.

У першій статті цього закону сформульована конституційна норма й фундаментальний державний принцип можна змінити лише шляхом суспільного опитування (плебісциту) Литовського народу, якщо за це висловиться не менше, ніж три чверті громадян Литви, що мають право голосувати.

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

В. ЛАНДСБЕРҐІС

Вільнюс, 11 листопада 1991 р.

№ I-1051

43

КОНСТИТУЦІЙНИЙ АКТ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ «ПРО НЕПРИЄДНАННЯ

ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ДО ПОСТРАДЯНСЬКИХ СХІДНИХ СОЮЗІВ»

Верховна Рада Литовської Республіки,

на підставі актів про відтворення Литовської незалежної держави від 16 лютого 1918 р. та 11 березня 1990 р. і 9 лютого 1991 р. висловленою волею всього народу і

спостерігаючи спроби будь-яким чином зберегти колишній Союз РСР з усіма його завоюваннями й наміри включити Литву в оборонні, економічні, фінансові та інші «простори» пострадянського Східного блоку,

в и р і ш у є :

1. Розвивати взаємно корисні зв’язки з кожною державою, що раніше була у складі СРСР, однак ніколи не входити до складу жодної політичного, економічного або іншого союзу чи співдружності держав, що створюється на основі колишнього СРСР.

2. Діяльність, якою здійснюється намагання включити Литовську державу до союзів або співдружностей, визначених у першій статті цього Конституційного акту, вважається ворожою до незалежності Литви і відповідальність за неї визначають закони.

3. На території Литовської Республіки не може бути ніяких військових баз і військових частин Росії, Співдружності Незалежних Держав і держав, що до них входять.

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ВІТАУТАС ЛАНДСБЕРҐІС

Вільнюс, 8 червня 1992 р.

№ I-2622

44

ЗАКОН ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

«ПРО ПОРЯДОК НАБУТТЯ ЧИННОСТІ КОНСТИТУЦІЄЮ ЛИТОВСЬКОЇ

РЕСПУБЛІКИ»

Стаття 1

Коли набуде чинності Конституція Литовської Республіки, утратить чинність Тимчасовий Основний Закон Литовської Республіки.

Стаття 2

Закони, інші правові акти або їх частини, що були чинні на території Литовської Республіки до прийняття Конституції Литовської Республіки, чинні настільки, наскільки вони не суперечать Конституції й цьому законові, і будуть чинні доти, доки не будуть визнані такими, що втратили чинність, або узгоджені з положеннями Конституції.

Стаття 3

Положення законів Литовської Республіки, що регламентують статуси найвищих інституцій державної влади і управління, депутатів, рад самоврядування Литовської Республіки, чинні доти, доки обраний Сейм не вирішить щось інше.

Стаття 4

Повноваження Верховної Ради Литовської Республіки і її депутатів закінчуються від тоді, коли обраний Сейм Литовської Республіки збирається на перше засідання.

Члени Сейму Литовської Республіки на засідання зби-раються на третій день після того, як Головна виборча комісія Литовської Республіки після обох турів виборів оголосить про те, що обрано не менше, ніж три п’ятих усіх членів Сейму.

Стаття 5

Визначається такий текст присяги члена Сейму Литовської Республіки:

«Я, (ім’я, прізвище),

присягаю бути вірним Литовській Республіці;

присягаю поважати й виконувати її Конституцію й закони, боронити територіальну цілісність;

присягаю усіма силами зміцнювати незалежність Литви, сумлінно служити Батьківщині, демократії, добробуту людей Литви.

Хай допоможе мені Бог!»

Присягнути можна й без останнього речення.

45

Стаття 6

У період, коли ще нема Президента Республіки, ця правова ситуація рівносильна тій, яку передбачено у статті 89 Конституції Литовської Республіки.

У разі потреби Сейм може продовжити терміни, передбачені у статті 89, більшістю у вище, як половину голосів членів Сейму, але не довше, ніж на чотири місяці.

Стаття 7

Судді Конституційного Суду Литовської Республіки, а з них – голова Конституційного Суду, мають бути призначені не піз-ніше, ніж через місяць після обрання Президента Республіки.

Перший раз призначаючи суддів Конституційного Суду, три з них призначаються на три роки, три – на шість і три – на дев’ять.

Президент Республіки, Голова Сейму і голова Верховного Суду, пропонуючи призначити суддів Конституційного Суду, визначають, кого з них призначити на три, шість і дев’ять років.

Судді Конституційного Суду, яких буде призначено на три і шість років, після не менше, ніж трирічної перерви можуть зайняти цю посаду на ще одну каденцію.

Стаття 8

Положення третьої частини статті 20 Конституції Литовської Республіки починають застосовуватися від тоді, коли з цією Конституцією будуть узгоджені кримінальні процесуальні закони Литовської Республіки.

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ВІТАУТАС ЛАНДСБЕРҐІС

Вільнюс, 6 листопада 1992 р.

46

КОНСТИТУЦІЙНИЙ АКТ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ «ПРО ЧЛЕНСТВО

ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ»

Сейм Литовської Республіки,

виконуючи волю громадян Литовської Республіки, ви-словлену на референдумі 10 й 11 травня 2003 р. щодо членства Литовської Республіки в Європейському Союзі,

оголошуючи впевненість, що Європейський Союз шанує права й основні свободи людини, а членство Литви в Європейському Союзі сприятиме ефективнішому забезпеченню прав і свобод людини,

відзначаючи, що Європейський Союз поважає національну тотожність і конституційні традиції своїх держав-членів,

прагнучи забезпечити повноправну участь Литовської Республіки в європейській інтеграції та безпеку Литовської Республіки й добробут її громадян,

16 вересня 2003 р. ратифікувавши угоду між Королівством Бельгія, Королівством Данія, Федеративною Республікою Німеччини, Грецької Республікою, Королівством Іспанія, Французькою Республікою, Ірландією, Італійською Республікою, Великим Герцогством Люксембург, Королівством Нідерландів, Австрійською Республікою, Португальською Республікою, Фінляндською Республікою, Королівством Швеція, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (державами- членами Європейського Союзу) і Чеською Республікою, Естонською Республікою, Республiкою Кіпр, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Мальта, Республікою Польща, Республікою Словенія і Республікою Словаччина про вступ до Європейського Союзу, що була підписана 16 квітня 2003 р. в Афінах,

приймає й проголошує цей Конституційний Акт:

1. Литовська Республіка, будучи членом Європейського Союзу, розділяє й ввіряє Європейському Союзу компетенції державних інституцій в галузях, передбачених договорами, на яких ґрунтується Європейський Союз, щоб разом з іншими державами-членами Європейського Союзу спільно виконувати обов’язки членів в цих галузях, а також користуватися правам членів.

2. Правові норми Європейського Союзу є складовою частиною правової системи Литовської Республіки. Якщо це випливає з договорів, на яких ґрунтується Європейський Союз, правові норми Європейського Союзу застосовуються безпосередньо, а у випадку колізій між правовими нормами, мають верховенство перед законами й іншими правовими актами Литовської Республіки.

47

48

3. Уряд інформує Сейм про пропозиції прийняти правові акти Європейського Союзу. Щодо пропозицій прийняти правові акти Європейського Союзу, що регламентують галузі, які за Конституцією Литовської Республіки пов’язані з компетенцією Сейму, Уряд консультується із Сеймом. Сейм може рекомендувати Урядові позицію Литовської Республіки щодо цих пропозицій. Комітет з європейських справ і Комітет із закордонних справ Сейму в порядку, встановленому статутом Сейму може подати Урядові думку щодо пропозицій прийняти правові акти Європейського Союзу. Уряд оцінює рекомендації або думки, що їх подає Сейм або його комітети та інформує Сейм про їх виконання в порядку, визначеному правовими актами.

4. Уряд пропозиції прийняти правові акти Європейського Союзу розглядає в порядку, встановленому правовими актами. Щодо цих пропозицій Уряд може винести рішення або резолюції, для прийняття яких не застосовуються положення статті 95 Конституції.

Конституція цим Конституційним актом доповнена:

СЕЙМ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЗАКОН

№ IX-2343, 2004-07-13, Від., 2004, № 111-4123 (2004-07-17)

Закон про доповнення Конституції Литовської Республіки Конституційним актом «Про членство Литовської Республіки в Європейському Союзі» й доповнення статті 150 Конституції Литовської Республіки

Закон підписав Президент Литовської Республіки ВАЛДАС АДАМКУС.


No data available.

WIPO Lex No. LT045